Mmakaje

Позначка: економіка України

  • Голова НБУ дав прогноз стосовно банківської системи України

    Голова НБУ дав прогноз стосовно банківської системи України

    Голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” висловив сподівання на відновлення інвестицій у банківському секторі в 2025 році. Він підкреслив, що ключовими факторами для цього є збереження макрофінансової стабільності, продумана фіскальна політика та, що особливо важливо, зниження ризиків безпеки.

    Пишний зазначив, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків створює нові можливості для залучення приватних інвесторів. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк та Укргазбанк визначені як пріоритетні для початку процесу приватизації. “Сподіваюся, 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.

    Оцінка стійкості, проведена НБУ, показала, що всі банки відповідають нормативним вимогам. Пишний підкреслив, що банківська система має операційний прибуток та зростаючий апетит до кредитування, що відображає позитивні зміни в структурі доходів.

    Проте існують серйозні перешкоди на шляху до інвестицій, зокрема затяжна війна та нестабільна податкова політика. “Підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним заходом, але його повторення ускладнює комунікацію з інвесторами”, — пояснив Пишний.

    Голова НБУ також прокоментував зменшення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за останні два роки. Відхід банків пов’язаний з різними факторами, такими як неплатоспроможність та системні порушення вимог фінансового моніторингу. Пишний зазначив, що деякі банки самостійно вирішили відмовитися від ліцензії після оцінки свого стану.

  • Україна серед аутсайдерів в рейтингу економічної свободи

    Україна серед аутсайдерів в рейтингу економічної свободи

    Україна зазнала значного падіння в рейтингу економічної свободи, опинившись серед країн з найнижчим рівнем економічної свободи у світі. За даними звіту «Економічна свобода у світі», підготовленого канадським Інститутом Фрейзера, наша країна зайняла 150-те місце серед 165 країн і територій, що є серйозним зниженням порівняно з 113-ю позицією минулого року.

    Зниження позицій України в рейтингу пов’язане з вперше врахованими даними після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відзначається, що оцінки за основними компонентами економічної свободи суттєво погіршилися за всіма показниками:

    • Розмір уряду: зниження з 7,29 до 5,83
    • Правова система та права власності: зниження з 4,58 до 4,37
    • Доступ до надійних грошей: зниження з 6,39 до 4,68
    • Свобода міжнародної торгівлі: зниження з 6,68 до 6,05
    • Регулювання ринку праці та бізнесу: зниження з 5,37 до 4,67

    Серед країн, які також опинилися в кінці списку, значаться Чад, Лівія, Іран, Аргентина, Мʼянма, Алжир, Сирія, Судан, Конго та Венесуела. Останнє місце в рейтингу посіла Венесуела, тоді як лідером залишився Гонконг, що потіснив Сингапур на друге місце. Традиційно високі позиції займають Швейцарія, Нова Зеландія та США, а країни Балтії — Естонія, Латвія та Литва — також стабільно входять до списку найвищих.

    Зазначається, що середній рівень економічної свободи у світі продовжує знижуватися. Після досягнення піка у 2019 році рівень глобальної економічної свободи за наступні три роки значно впав, що стало безпрецедентним за понад 25 років вимірювань.

  • У вересні до України не надійшло жодної міжнародної допомоги

    У вересні до України не надійшло жодної міжнародної допомоги

    Вересень 2024 року став першим місяцем з початку російського вторгнення, коли Україна не отримала значної міжнародної допомоги. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, аналізуючи надходження до державного бюджету. Він зазначив, що зовнішня допомога у вересні практично відсутня, за винятком фінансування на два цільові проєкти від Банку Розвитку Ради Європи: HOME (70 млн євро) та HEAL (10 млн євро).

    За словами Железняка, така пауза в міжнародній допомозі є тимчасовою, і в жовтні очікуються нові транші. Водночас загальні надходження до держбюджету у вересні склали 191 млрд грн, включно з 52,3 млрд грн від митниці та 66,3 млрд грн від податкової служби. Проте митниці не вдалося виконати план, що призвело до недостачі в розмірі 7,9 млрд грн (13,1%), тоді як податкова перевиконала план на 2,7 млрд грн (4,3%). Також вдалося продати облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) на 72,3 млрд грн.

    На тлі тимчасової паузи в міжнародній допомозі Організація Об’єднаних Націй заявила, що не має достатньо коштів для підтримки України в умовах прийдешньої зими. Це стає особливо критичним, враховуючи, що понад половину електроенергетичних потужностей країни вже знищено.

    Тим часом Адміністрація президента США Джо Байдена звернулася до Конгресу з проханням продовжити президентські повноваження щодо постачання військової допомоги Україні після завершення фінансового року у вересні. За словами речника Пентагону Пета Райдера, в Управлінні президента України зі скорочення залишається 5,9 млрд доларів, з яких лише 100 млн будуть доступні після кінця вересня.

    Додатково колишній міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив із пропозицією “позичити” Україні заморожені активи Центрального банку Росії. Ця ініціатива дозволила б використовувати ці кошти як гарантію для майбутніх репарацій, які Росія буде зобов’язана виплатити після війни.

  • Як підвищення податків вплинуть на економіку України

    Як підвищення податків вплинуть на економіку України

    Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний в інтерв’ю Forbes Ukraine підкреслив, що заплановане підвищення податків в Україні матиме комплексний позитивний ефект для економіки, сприяючи підвищенню економічної активності.

    Ефекти підвищення податків

    Пишний зазначив, що більшість пропозицій, які вже отримали підтримку парламенту, враховані в липневому макропрогнозі НБУ з точки зору їх впливу на інфляцію. Найбільший вплив на економіку очікується від можливого підвищення податку на додану вартість (ПДВ), хоча на даний момент це питання не розглядається. За його словами, решта впливів від запланованих змін є помірними.

    “Можливо, це виглядає дивно, але фіскальне пом’якшення дозволить всім цим додатковим вилученням згодом повертатися в українську економіку у вигляді фінансування з боку уряду. Це може навіть стимулювати економічні процеси”, — пояснив Пишний.

    Прогноз інфляційного впливу

    Говорячи про можливий інфляційний вплив, голова НБУ зазначив, що він вже врахований у прогнозах і не очікується, що призведе до додаткових негативних наслідків для економіки.

    Новини про підвищення податків

    Нагадаємо, що 17 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт закону №11416-д про підвищення податків, який передбачає:

    • Збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5%.
    • Розповсюдження цього збору на фізичних осіб-підприємців (ФОПів).
    • Введення додаткового податку на надприбутки банків.

    Депутат Ярослав Железняк повідомив, що податки можуть бути підвищені “заднім числом” з 1 жовтня, оскільки закон буде розглянуто у другому читанні не раніше середини жовтня.

  • ЄБРР сильно знизив прогноз зростання ВВП України на 2025 рік

    ЄБРР сильно знизив прогноз зростання ВВП України на 2025 рік

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оголосив про перегляд прогнозу зростання українського ВВП на 2025 рік, зменшивши його з 6% до 4,7%. Про це йдеться на офіційному сайті фінансової організації.

    Причини перегляду прогнозу

    Експерти ЄБРР зазначають, що проблеми з постачанням електроенергії вже призвели до переривання «суттєвого» зростання ВВП, яке спостерігалося протягом чотирьох кварталів. Це спонукало до необхідності переглянути оцінки економічного розвитку України на наступний рік.

    Позитивні прогнози на 2024 рік

    Незважаючи на погіршення прогнозу на 2025 рік, економічні прогнози ЄБРР для України не є однозначно «песимістичними». Експерти прогнозують зростання ВВП на рівні 3% у 2024 році, попри серйозні удари російських військ по енергетичних об’єктах.

    Фінансування та виклики

    Експерти вважають, що міжнародні партнери частково покрили потреби України на 2024 рік, однак обсяги фінансування на наступний рік залишаються невизначеними. Крім того, країна стикається з дефіцитом робочої сили, а також ризиком нових руйнувань інфраструктури та виробничих потужностей.

    Динаміка зростання ВВП

    Згідно з даними Міністерства економіки, у вересні 2024 року економіка України зросла на 3,5% у порівнянні з серпнем 2023 року. Раніше, у липні, зростання ВВП прискорилося до 2,7% після 1,6% у червні, що, на думку експертів, було зумовлено раннім збором врожаю. За січень-липень 2024 року зростання оцінюється на рівні 4,0% [±1%].

  • Міністерство економіки повідомило про несподіваний зріст ВВП України

    Міністерство економіки повідомило про несподіваний зріст ВВП України

    У серпні 2024 року економіка України показала зростання на 3,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) за вісім місяців року оцінюється на рівні 3,9% [±1%]. Про це повідомляє Міністерство економіки України.

    Згідно з даними Міністерства економіки, основним драйвером економічного зростання стали промисловість, транспорт, будівництво та внутрішня торгівля. Юлія Свириденко, Перша Віцепрем’єр-міністерка та Міністерка економіки України, зазначила, що у серпні підприємці вперше за кілька місяців покращили свої оцінки діяльності на найближчий час. Це зумовлене зменшенням “віялових” відключень електроенергії, що позитивно вплинуло на споживчі настрої.

    Український морський коридор також сприяв економічному зростанню. Високий інвестиційний попит на продукцію машинобудування та будівельні матеріали, а також позитивна динаміка у промисловості сприяли збільшенню обсягів внутрішніх залізничних перевезень. У будівництві зросла активність завдяки відновленню критичної інфраструктури та ремонту дорожнього покриття.

    Незважаючи на позитивні тенденції, економіка стикається з певними негативними факторами. Основні проблеми пов’язані з дефіцитом кваліфікованих кадрів, що стримує економічну активність бізнесу. У сільському господарстві спостерігаються труднощі, які призвели до зменшення врожаю ярих культур у порівнянні з минулим роком. Це пов’язано із несприятливими погодними умовами.

    У липні 2024 року зростання ВВП прискорилося до 2,7% (у червні цей показник становив 1,6%). Зростання за січень-липень 2024 року оцінюється на рівні 4,0% [±1%].

    На основі прогнозів Національного банку України (НБУ), у 2025-2026 роках можна очікувати зростання реального ВВП на рівні 4-5%. Однак економічне відновлення буде обмежене проблемами в роботі енергосистеми.

  • Як українські компанії вкладають в економіку

    Як українські компанії вкладають в економіку

    Видання NV представило рейтинг Топ-50 найбільших компаній-інвесторів України, які за останні 2,5 роки інвестували в економіку країни понад 224 млрд грн. Впроваджені кошти були спрямовані переважно на відбудову активів і розвиток раніше запланованих проєктів. Трійка лідерів рейтингу складається з виключно українських компаній: ДТЕК та «Метінвест» Ріната Ахметова, а також МХП. До п’ятірки найбільших інвесторів увійшли також «Епіцентр» і «Київстар».

    «Метінвест» став одним з найбільших інвесторів в українську економіку з початку повномасштабної війни, витративши понад 28,1 млрд грн на капітальні витрати (CAPEX), включаючи спільні підприємства. У 2022−2023 роках компанія інвестувала в запуск нових лав з видобутку коксівного вугілля, ремонти коксових батарей на «Каметсталі» та доменних печей на «Запоріжсталі», а також у капітальний ремонт прокатних станів на «Запоріжсталі».

    Юрій Риженков, генеральний директор Групи «Метінвест», зазначив, що металургія і «Метінвест» залишаються основою економіки України. Компанія постійно інвестує в свої активи, щоб забезпечити виробництво сталі для відновлення інфраструктури та підтримки ЗСУ, а також забезпечує валютні надходження до країни та сплачує значні податки.

    Для формування рейтингу NV було направлено запити до понад 160 великих компаній, що працюють на українському ринку, з проханням надати дані про капітальні інвестиції та угоди з купівлі активів в Україні за останні два з половиною роки. Рейтинг включає лише компанії, що не є держкомпаніями та не мають обвинувачень проти власників.

    Нагадаємо, що за останні півроку «Метінвест» сплатив до бюджету України 10 млрд грн податків, що на 56% більше порівняно з першим півріччям 2023 року. Основними витратами були плата за користування надрами (2,9 млрд грн), єдиний соціальний внесок (1,8 млрд грн) та податок на доходи фізичних осіб (1,7 млрд грн). У січні-червні 2024 року компанія також сплатила 1,4 млрд грн податку на прибуток, що на 26% більше, ніж у аналогічний період попереднього року.

  • Фінансова допомога Заходу не врятувала українську економіку – Кущ

    Фінансова допомога Заходу не врятувала українську економіку – Кущ

    Фінансовий аналітик Олексій Кущ розкритикував українську економічну політику за неспроможність ефективно використати фінансову допомогу від західних партнерів протягом останніх двох років повномасштабної війни. На його думку, замість переформатування економіки відповідно до вимог війни, Національний банк залишився в межах старих фінансових схем, що призвело до безпрецедентно високого рівня безробіття.

    Кущ стверджує, що Україні була надана унікальна можливість для відновлення економіки завдяки західній фінансовій допомозі, але ця можливість не була використана. “Ми могли б за рахунок цього підживлення переформувати економіку, але, на жаль, цього не сталося”, — підкреслює він. В якості основної причини він вказує на неефективність керівництва Національного банку, зокрема Андрія Пишного, якому, за словами Куща, “зручно перебувати в теплій ванні”.

    Економіст вважає, що ігнорування можливостей для економічного відновлення призвело до катастрофічного рівня безробіття — близько 15%. “Це неприпустимий рівень безробіття для країни, що перебуває в умовах війни”, — зазначає він. Кущ порівнює ситуацію в Україні з країнами, які ефективно впроваджували економічні моделі в умовах війни, де рівень безробіття завжди був мінімальним.

    Олексій Кущ вважає, що для відновлення економіки Україні потрібно було запустити відновлювальну циркуляційну модель і використовувати фінансові потоки для реального сектора економіки. Натомість, на думку аналітика, ці потоки були направлені на фінансові спекуляції. Він також критикує відсутність управлінської синергії в державному секторі, зазначаючи, що призначення на ключові посади на основі особистої лояльності, а не професійних якостей, негативно впливає на ефективність економічної політики.

    Кущ підкреслює, що правильне управління економічною політикою могло б забезпечити ріст економіки на рівні 10% на рік, а рівень безробіття — на рівні 2-3%. Проте наразі ситуація залишається складною, і необхідність змін в економічній політиці залишається нагальною.

  • Як підвищення акцизів вплине на український ринок

    Як підвищення акцизів вплине на український ринок

    Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11256-2, який передбачає значне підвищення акцизів на пальне. Ця ініціатива, яка вступає в силу 1 вересня, викликала широку дискусію серед експертів та представників бізнесу, оскільки очікується, що вона призведе до зростання цін на бензин, дизельне паливо та скраплений газ.

    Основні положення закону

    Згідно з новим законом, до 2028 року ставки акцизного податку на пальне поступово зростатимуть і досягнуть таких показників:

    • Бензин: 359 євро за 1000 літрів
    • Дизельне паливо: 330 євро за 1000 літрів
    • Скраплений газ: 70 євро за 1000 літрів

    Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, закон почне діяти після публікації в офіційному виданні, що очікується найближчим часом.

    Мета підвищення акцизів

    Основна мета підвищення акцизів полягає у забезпеченні додаткових надходжень до державного бюджету, які будуть спрямовані на підтримку Збройних сил України. У зв’язку з війною, яка триває в країні, фінансування армії залишається одним із пріоритетів державної політики.

    Економічний вплив

    За попередніми оцінками, підвищення акцизів призведе до подорожчання дизельного палива і бензину приблизно на 1,5-2 гривні за літр. Це, в свою чергу, може викликати загальне зростання цін на всі товари, оскільки паливні витрати є значною складовою собівартості будь-якого виробництва.

    Засновник логістичної групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін попередив, що нові ціни на пальне вплинуть на всі сектори економіки, оскільки більшість бізнесів залежить від транспорту та електроенергії. Особливо це стосується підприємств, які працюють на генераторах під час масових відключень електроенергії.

    Думки експертів

    Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що підвищення акцизів може призвести до зростання цін, але, за його словами, цей ефект не має бути настільки значним, щоб суттєво вплинути на загальний рівень інфляції. Проте інші експерти висловлюють побоювання, що додатковий податковий тягар може ускладнити відновлення економіки після війни.

  • МВФ вимагає прозорого конкурсу на посаду голови Фонду гарантування вкладів з залученням міжнародних спостерігачів

    МВФ вимагає прозорого конкурсу на посаду голови Фонду гарантування вкладів з залученням міжнародних спостерігачів

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) висуває Україні низку вимог для отримання наступного траншу фінансової допомоги. Однією з ключових умов є проведення відкритого конкурсу на посаду керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) із залученням іноземних спостерігачів.

    Про це в коментарі повідомив економічний експерт Олександр  Охріменко.

    У вересні в Україні розпочне роботу місія МВФ у контексті підготовки до пʼятого перегляду програми розширеного фінансування Експертні обговорення фокусуватимуться на стані виконання Україною умов Меморандуму про економічну та фінансову політику. Планується, що в результаті успішного перегляду програми Україна отримає наступний транш від МВФ обсягом близько 1,1 млрд доларів.

    “Є вимога, в першу чергу, провести прозорі вибори спостережної ради НАК “Нафтогаз”. Так, дійсно, є вимоги взагалі у майбутньому, якщо обирають керівників вищих державних органів, в тому числі ФГВФО, щоб там був прозорий конкурс, але це не тільки по Фонду. У нас ще стоїть питання державної комісії по цінним паперам, теж вимагають, щоб там були прозорі вибори”, – додав експерт.

    За його словами, МВФ вимагає, щоб керівники всіх державних структур обиралися публічно і тільки на відкритому конкурсі.

    “Ще одна з вимог – щоб обовʼязково в конкурсі були зарубіжні фахівці, оцінювали. Бо у нас була яка ситуація – конкурс публічний, а коли доходить до кінцевого результату, то виявляється, що людина, яку обирають, – вона має не дуже хорошу репутацію і ніхто на це не звертає увагу. Тому МВФ вимагає, якщо ви проводите конкурс, то в конкурсній комісії повинно бути 30% зарубіжних незалежних експертів, щоб вони могли вплинути на рішення”, – додав Охріменко.

    Крім того, за його словами, МВФ також вимагає проведення аудиту в Національному банку України. В першу чергу, за даними Охріменка, аудит має стосуватися золотовалютних резервів, на скільки вони відповідають вимогам.

    Також іноземні партнери наголошують на тому, що антикорупційні органи в Україні повинні бути незалежними.

    “Там основні вимоги стосуються антикорупційного законодавства. Треба закінчити наші реформи, повʼязані з тим, щоб незалежним було НАБУ, антикорупційна система. Це не критична ситуація, але це будуть робити”, – зазначив Охріменко.

    Раніше стало відомо, що Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільнила Світлану Рекрут з посади директора-розпорядника ФГВФО у звʼязку із закінченням строку її 5-річного контракту. Наразі обовʼязки директора-розпорядника виконує заступниця Рекрут – Ольга Білай. За даними ЗМІ, адмінрада Фонду планує призначити нового керівника в закритому режимі. Серед претендентів Білай і очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш.

    В одному з інтервʼю Рекрут повідомила, що МВФ вимагає від України внесення змін в законодавство в частині проведення відкритого конкурсу на посаду очільника ФГВФО. Наразі такої процедури в законодавстві немає. За її словами, Київ взяв на себе зобовʼязання розробити і затвердити таку процедуру навесні 2025 року. Не виключено, що Білай може залишитись в.о. директора-розпорядника ФГВФО до проведення відкритого конкурсу на цю посаду, адже немає сенсу призначати керівника Фонду на кілька місяців.

    Раніше журналісти зʼясували, що один із претендентів, якого розглядають на посаду директора-розпорядника ФГВФО – очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш. За даними ЗМІ, він неодноразово виїжджав за кордон після початку широкомасштабного вторгнення. Зокрема, журналісти повідомили, що у листопаді 2022 року він отримав дозвіл на виїзд за межі країни від одіозного ексзаступника міністра оборони, який наразі є підозрюваним у корупційних злочинах. Дозвіл нібито був виданий Полярушу на виїзд за кордон на елітному автомобілі Lexus за гуманітарною допомогою. Водночас, на яких підставах Поляруш їздив за кордон з лютого по листопад 2022 року, поки не відомо.

    Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Микола Величкович вважає, що правоохоронці повинні розібратися з виїздами Поляруша за кордон. А член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Геннадій Касай не виключає, що у Поляруша можуть виникнути через це проблеми під час проходження спецперевірки як кандидата на посаду директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.