Позначка: електроенергія

  • В Україні можуть підвищити ціни на електроенергію для бізнесу

    В Україні можуть підвищити ціни на електроенергію для бізнесу

    В Україні розглядають можливість підвищення граничних цін на електроенергію для бізнесу, що може суттєво вплинути на промисловість, собівартість виробництва та кінцеві ціни для споживачів. Про це повідомляють медіа з посиланням на обговорення в енергетичному регуляторі.

    Ініціатором змін виступає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). На засіданні 7 квітня 2026 року регулятор схвалив проєкт постанови щодо перегляду граничних цін на ринку електроенергії, зокрема на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансуючому ринках.

    Згідно з проєктом, пропонується підвищити прайс-кепи для непобутових споживачів з 15 000 до 17 000 грн за МВт·год. У НКРЕКП пояснюють, що це рішення пов’язане з необхідністю забезпечення стабільності енергосистеми та покриття дефіциту електроенергії у пікові години споживання, коли навантаження на мережу зростає найбільше.

    Регулятор зазначає, що чинні цінові обмеження можуть ускладнювати балансування ринку та створювати ризики для стабільної роботи енергосистеми, особливо в умовах підвищеного попиту та обмежених генеруючих потужностей.

    Водночас бізнес-спільнота та частина експертів висловлюють занепокоєння щодо можливих наслідків такого кроку. Представники промислових підприємств наголошують, що електроенергія є одним із ключових елементів собівартості виробництва, особливо в енергоємних галузях, таких як металургія, хімічна промисловість та машинобудування.

    У разі підвищення цін, за їхніми оцінками, підприємства можуть зіткнутися зі зростанням витрат, що призведе до зниження конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках. Також не виключаються скорочення виробництва та оптимізація персоналу на окремих підприємствах.

    Експерти також звертають увагу, що підвищення прайс-кепів може мати непрямий вплив на споживчий ринок, оскільки зростання витрат у промисловості здатне поступово відобразитися на цінах товарів і послуг.

    Окремі економічні аналітики наголошують, що зміни можуть посилити роль трейдерів на енергоринку. За їхніми словами, різниця між вартістю дешевшої генерації та дорожчим імпортом електроенергії створює додатковий прибуток для посередників, що викликає дискусії щодо ефективності ринкової моделі.

    Водночас інші експерти нагадують, що система прайс-кепів була запроваджена у 2019 році як інструмент захисту споживачів та крок до гармонізації українського енергоринку з європейськими правилами. Проте за час її дії, на їхню думку, не вдалося повністю вирішити структурні проблеми енергосистеми, зокрема дефіцит електроенергії та нерівномірність навантаження.

    Фахівці підкреслюють, що саме підвищення граничних цін не є системним вирішенням проблеми. Вони вважають, що для стабілізації ринку необхідні комплексні заходи, серед яких модернізація енергетичної інфраструктури, відновлення та розвиток генеруючих потужностей, а також підвищення енергоефективності в промисловості.

    Серед альтернативних підходів розглядається можливість запровадження спеціальних обов’язків на ринку газу для виробництва електроенергії. Це могло б дозволити частково стабілізувати ціни за рахунок фіксованої вартості ресурсу для генерації.

    Також експерти пропонують додатково проаналізувати причини простоїв енергоблоків, графіки їхніх ремонтів та загальну ефективність роботи енергосистеми. Окремо обговорюється можливість впровадження прогресивної тарифної системи для різних категорій споживачів залежно від обсягів споживання електроенергії.

    Наразі проєкт постанови перебуває на стадії обговорення. Остаточне рішення щодо зміни граничних цін на електроенергію для бізнесу ще не ухвалене, а дискусії між регулятором, бізнесом та експертним середовищем тривають.

  • Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує змінити граничні ціни (прайс-кепи) на короткострокових сегментах ринку електроенергії для бізнесу. Нові обмеження мають почати діяти з 1 травня 2026 року. Про це повідомляє ExPro.

    Йдеться про коригування цінових лімітів на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринку електроенергії. Регулятор пояснює такі зміни необхідністю адаптації ринку до поточних умов і врахуванням запитів бізнесу, який бере участь у торгівлі електроенергією та формує попит на гнучкі механізми ціноутворення.

    Згідно з оприлюдненими даними, на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна буде встановлена на рівні 15 000 грн за МВт·год. Мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн за МВт·год. Таким чином, розширюється допустимий ціновий діапазон, що має підвищити гнучкість торгів.

    На балансуючому ринку, який використовується для врівноваження попиту і пропозиції в енергосистемі, максимальний прайс-кеп встановлять на рівні 17 000 грн за МВт·год. Мінімальна межа становитиме 0,01 грн за МВт·год, що фактично дозволяє ринку реагувати на різкі коливання балансу електроенергії в системі.

    У регуляторі зазначають, що ухвалене рішення є продовженням попередніх кроків із реформування короткострокових сегментів ринку. Раніше у січні НКРЕКП вже переглядала прайс-кепи з метою створення умов для залучення додаткового імпорту електроенергії, зокрема у денні години. Згодом, з 31 березня, Україна повернулася до попередніх рівнів цінових обмежень.

    Експерти енергетичного ринку наголошують, що прайс-кепи є важливим інструментом регулювання, який одночасно захищає споживачів від надмірних цінових стрибків і дозволяє ринку працювати в умовах конкуренції. Водночас занадто жорсткі обмеження можуть стримувати імпорт електроенергії та зменшувати ліквідність ринку, що особливо критично в періоди пікового попиту або дефіциту генерації.

    Окремо фахівці звертають увагу, що зміни на короткострокових ринках електроенергії можуть впливати насамперед на бізнес-споживачів, які купують електроенергію за ринковими механізмами. Для промислових підприємств це означає потенційні коливання витрат на енергоресурси залежно від ситуації в енергосистемі та зовнішніх факторів.

    Водночас регулятор підкреслює, що баланс між стабільністю цін і ринковою конкуренцією залишається ключовим завданням енергетичної політики. У контексті воєнного стану та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури гнучкість ринку набуває додаткового значення для забезпечення стабільного енергопостачання.

    Таким чином, заплановане підвищення прайс-кепів з 1 травня 2026 року є черговим етапом адаптації українського ринку електроенергії до нових умов функціонування та потреб учасників ринку.

  • Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про запуск у 2026 році нового конкурсу на будівництво генеруючих потужностей обсягом до 1,3 ГВт.

    Про це він повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    Нові потужності будуватимуть у регіонах із найбільшим дефіцитом електроенергії, зокрема у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях. Йдеться про розвиток маневрової генерації, систем накопичення енергії та нових енергетичних об’єктів у критичних точках енергосистеми.

    Міністр наголосив, що уряд уже оновив правила проведення конкурсу, зробивши їх більш орієнтованими на реальні потреби енергосистеми. Зокрема, передбачено спрощення умов участі для інвесторів, розподіл проєктів за регіональним принципом і прив’язку нових потужностей до пікових навантажень.

    Держава розраховує на активну участь приватного бізнесу у відбудові енергетики, оскільки попередній конкурс уже продемонстрував значний інтерес інвесторів до таких проєктів.

    Необхідність запуску нової генерації пов’язана з дефіцитом потужностей в енергосистемі, зокрема маневрової генерації, яка критично важлива для балансування мережі в умовах пошкодженої інфраструктури.

    Паралельно уряд працює над розвитком відновлюваної енергетики та вдосконаленням механізмів підтримки нових енергетичних проєктів, щоб забезпечити більш гнучку та стійку модель енергосистеми.

    Ключовим завданням залишається не лише відновлення зруйнованих об’єктів, а створення нової енергетичної архітектури, здатної витримувати пікові навантаження та кризові ситуації.

  • В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    Плани України щодо введення в експлуатацію 1,5 гігавата нової розподіленої генерації у 2026 році опинилися під загрозою. Причиною стали зміни на енергетичному ринку, які, за оцінками експертів, суттєво погіршили умови для інвесторів.

    Йдеться про рішення уряду та Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг, які набули чинності з 1 квітня. Зокрема, було скасовано підвищені прайс-кепи на електроенергію, а також змінено механізми спеціальних зобов’язань на ринку газу для частини генерації.

    У результаті виник дисбаланс: вартість газу для виробників електроенергії зросла, тоді як ціна продажу електроенергії — навпаки знизилася. За таких умов більшість нових інвестиційних проєктів втратили економічну доцільність.

    Ексголова «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначає, що частина об’єктів, які вже перебувають на завершальній стадії, може бути введена в експлуатацію. Втім, їхня робота обмежиться переважно піковими годинами через низьку рентабельність.

    Що стосується нових проєктів, то, за словами експерта, їх реалізація фактично призупиняється. Інвестори займають вичікувальну позицію, очікуючи на стабілізацію правил гри на ринку.

    Оцінки обсягів нової генерації також переглядаються. Якщо раніше йшлося про 1,5 гігавата, то тепер, за оптимістичним сценарієм, вдасться реалізувати лише 300–400 мегават.

    Ситуація розгортається на тлі заяв про масштабну модернізацію енергетичного сектору. Раніше повідомлялося про плани створення до 9 гігават керованої генерації, включно з батарейними системами накопичення енергії та газовими електростанціями.

    Водночас частина експертів і політиків ставить під сумнів темпи реалізації цих планів, наголошуючи на необхідності стабільної регуляторної політики та передбачуваних умов для інвесторів.

    На цьому тлі питання розвитку нової генерації стає критично важливим для енергетичної безпеки України, особливо в умовах війни та постійних атак на інфраструктуру.

  • Скільки платитимуть кияни у квітні: тарифи на транспорт і комуналку

    Скільки платитимуть кияни у квітні: тарифи на транспорт і комуналку

    З початку квітня мешканці Києва продовжать оплачувати проїзд у громадському транспорті та комунальні послуги за чинними тарифами. Попри економічні виклики, підвищення вартості наразі не передбачається.

    Із 1 квітня 2026 року ціни на проїзд у муніципальному транспорті залишаться незмінними. За одну поїздку в метро, автобусах, тролейбусах, трамваях, міській електричці та фунікулері кияни і надалі платитимуть 8 гривень. Водночас вартість проїзду в маршрутних таксі залишиться на рівні близько 20 гривень.

    Пільгові категорії населення, зокрема школярі, студенти та інші громадяни, визначені законодавством, і надалі користуватимуться правом на знижений або безкоштовний проїзд.

    Без змін залишаться і тарифи на комунальні послуги. Вартість електроенергії становитиме 4,32 гривні за кіловат-годину у стандартний період та 2,16 гривні у нічний час для споживачів із двозонними лічильниками.

    Ціна на природний газ для населення також не зміниться і залишиться на рівні 7,96 гривні за кубометр.

    Не переглядатимуть і тарифи на водопостачання та водовідведення. Таким чином, мешканці столиці продовжать оплачувати ці послуги за діючими розцінками.

    Отже, у квітні кияни не відчують змін у вартості базових послуг, що дозволить зберегти стабільність витрат домогосподарств щонайменше на найближчий період.

  • Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    В Україні зафіксовано один із найпотужніших цінових шоків за останні десятиліття. Після рішення Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг тарифи на енергоресурси для бізнесу різко зросли, що вже вплинуло на динаміку цін у промисловості.

    За даними економічних оцінок, тарифи для бізнесу підскочили на 53,1% лише за один місяць. Саме цей фактор став ключовим драйвером різкого стрибка індексу цін виробників, який зріс на 22,3% у місячному вимірі та на 34,5% у річному.

    Експерти наголошують, що таке зростання має адміністративний характер і не є наслідком ринкових процесів. Йдеться про прямий ефект від регуляторного рішення, яке суттєво змінило структуру витрат для підприємств.

    Найбільший удар припав на енергоємні галузі, для яких витрати на електроенергію становлять значну частку собівартості продукції. У таких умовах бізнес не має можливості компенсувати витрати за рахунок внутрішніх ресурсів.

    У результаті більшість компаній змушені закладати нові витрати у кінцеву ціну продукції. Це означає, що подорожчання електроенергії вже найближчим часом буде трансформоване у зростання цін на товари та послуги для споживачів.

    Економісти попереджають, що ефект від цього рішення матиме відкладений характер і проявлятиметься поступово — у вигляді підвищення вартості продукції в різних секторах економіки. Водночас масштаб стрибка вже зараз дозволяє говорити про найбільший ціновий шок з середини 1990-х років.

  • Два енергоблоки українських АЕС одночасно пішли у ремонт і зменшили обсяг базової генерації

    Два енергоблоки українських АЕС одночасно пішли у ремонт і зменшили обсяг базової генерації

    В українській енергосистемі тимчасово зменшився обсяг базової генерації через одночасний ремонт двох енергоблоків атомних електростанцій. Про це повідомила колишня міністерка енергетики Ольга Богуславець, коментуючи ситуацію в енергосекторі.

    За її словами, один із блоків було відключено ще 7 березня. Інший спочатку вийшов у аварійний ремонт у середині тижня, однак згодом його перевели у плановий середній ремонт. У результаті обидва енергоблоки зараз перебувають поза роботою.

    Такий розвиток подій відбувся раніше запланованого графіка, адже черговий плановий ремонт мав розпочатися лише наприкінці березня. Через це в енергосистемі зменшився доступний обсяг базової генерації, яку забезпечують атомні станції.

    Наразі в об’єднаній енергосистемі України працюють сім енергоблоків АЕС, розташованих на підконтрольній території. Ще два блоки перебувають у ремонтах.

    Богуславець попередила, що за таких умов навіть незначні пошкодження енергетичної інфраструктури або генеруючих потужностей можуть швидко вплинути на баланс системи. Особливо це може відчуватися у вечірні години, коли навантаження на енергомережу традиційно зростає.

    Попри це, в енергетичному секторі триває відновлення потужностей, пошкоджених російськими ударами. За останні місяці вдалося повернути в роботу приблизно 3,5 гігавата генерації із дев’яти гігаватів, які були втрачені протягом зимового періоду.

    У галузі очікують, що до кінця травня вдасться відновити ще понад два гігавати генеруючих потужностей, що має допомогти стабілізувати ситуацію в енергосистемі.

  • Україна відновила експорт електроенергії

    Україна відновила експорт електроенергії

    Україна частково відновила експорт електроенергії попри загальне зростання світових цін на енергоресурси. Про це заявила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець, коментуючи ситуацію на внутрішньому ринку електроенергії.

    За її словами, протягом останнього тижня в Україні сформувалася динаміка, яка відрізняється від глобальних енергетичних тенденцій.

    «На внутрішньому ринку електроенергії України протягом тижня сформувалася протилежна динаміка», — зазначила Буславець.

    Вона пояснила, що тепліша погода призвела до зниження загального рівня споживання електроенергії. Одночасно збільшилася генерація з відновлюваних джерел, насамперед із сонячних електростанцій, що сформувало додаткову пропозицію електроенергії у денні години.

    У результаті цього в окремі періоди доби виник короткочасний профіцит електроенергії в енергосистемі.

    На цьому тлі 5 березня Україна відновила експорт електроенергії в окремі години. Водночас, за словами Буславець, йдеться лише про постачання у періоди, коли в системі виникає надлишок потужності.

    «Йдеться виключно про постачання в періоди профіциту в енергосистемі, а самі обсяги залишаються мінімальними», — пояснила вона.

    Зокрема, у нічні години було експортовано близько 12 тисяч кВт·год електроенергії до Молдови.

    При цьому Буславець наголосила, що ситуація в енергосистемі залишається нестабільною. За її словами, у вечірні години та під час окремих пікових періодів система все ще може стикатися з дефіцитом потужності.

  • Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги продовжує зростати. За підсумками четвертого кварталу 2025 року загальна сума боргів сягнула 113,4 млрд гривень, що на 12,5% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Про це свідчать дані Державної служби статистики.

    У жовтні–грудні 2025 року українці сплатили за житлово-комунальні послуги 64,1 млрд гривень. Це становить лише 83,1% від нарахованої суми, яка за цей період склала 77,1 млрд гривень.

    Найкращий рівень оплати зафіксовано за послугами централізованого водопостачання та водовідведення — споживачі заплатили навіть більше, ніж було нараховано, а саме 105,1%. Водночас найгірша ситуація спостерігається з оплатою теплопостачання та гарячої води: сплачено лише 59,3% від виставлених рахунків.

    Саме тепло і гаряча вода формують найбільшу частину боргів. Станом на кінець 2025 року заборгованість за ці послуги досягла 38 млрд гривень, що на 14,7% більше, ніж кварталом раніше.

    Значна сума боргів накопичилася і за природний газ. Заборгованість за постачання та розподіл газу становить 35,4 млрд гривень, збільшившись за квартал одразу на 26,8%.

    За електроенергію українці заборгували 17 млрд гривень, що на 2,7% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Водночас борги за водопостачання та водовідведення дещо зменшилися — до 10,1 млрд гривень, що на 2,8% менше. Заборгованість за управління багатоквартирними будинками становить 9,5 млрд гривень, а за вивезення побутових відходів — 3,2 млрд гривень.

    Найбільші борги за комунальні послуги зафіксовані у Дніпропетровській області — 18,3 млрд гривень. Далі йдуть Донецька область із боргом 4,1 млрд гривень та Полтавська область — 3,4 млрд гривень.

    Експерти пояснюють зростання заборгованості складною економічною ситуацією, високими тарифами на енергоресурси та зниженням платоспроможності частини населення.

  • Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Українській енергосистемі вдалося пройти найскладніший осінньо-зимовий період без повного колапсу, попри масовані атаки Росії та складні погодні умови. Однак ризики дефіциту електроенергії залишаються щонайменше до кінця 2026 року.

    Протягом зими енергетична інфраструктура працювала в умовах безпрецедентного навантаження. Росія суттєво наростила масштаби енергетичних атак: якщо у 2022 році по Україні було запущено близько 1900 ударних дронів типу Shahed, то у 2025 році їхня кількість зросла до приблизно 50 тисяч. Одночасно збільшилася й кількість балістичних ракетних ударів.

    Попри тривалі відключення електроенергії та локальні проблеми з теплопостачанням, зокрема у столиці, енергосистема зберегла цілісність. Масового системного блекауту вдалося уникнути завдяки роботі енергетиків, аварійним ремонтам та імпорту електроенергії.

    З настанням весни ситуація може частково покращитися. Уже наприкінці лютого — на початку березня традиційно зростає виробництво електроенергії сонячними електростанціями, що дозволяє зменшити навантаження на систему у березні та квітні.

    Втім, це покращення буде тимчасовим. Наприкінці весни атомні електростанції почнуть планові ремонти енергоблоків, необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Одночасно більшість теплових та гідроелектростанцій залишаються пошкодженими після зимових атак, що обмежує можливості генерації.

    Навіть у разі припинення російських обстрілів у найближчі тижні дефіцит потужностей у системі збережеться. У помірні весняні місяці його частково можна буде покривати імпортом електроенергії з Європи, що дає шанс на мінімальні або відсутні відключення.

    Водночас ситуацію може ускладнити рішення НКРЕКП щодо повернення з 31 березня попередніх прайс-кепів на ринку електроенергії. Це може зменшити економічну доцільність імпорту і, відповідно, скоротити доступні обсяги електрики з-за кордону.

    Найбільш ризикованими періодами залишаються липень, серпень, а також кінець року — листопад і грудень. У ці місяці, за оцінками експертів, графіки відключень можуть повернутися на рівень, співставний із зимовим.

    Ключовими факторами найближчих місяців залишаються інтенсивність російських атак та швидкість відновлення пошкоджених електростанцій і мереж. Темпи ремонтів напряму залежать від доступності обладнання та фінансування.

    Таким чином, навіть після відносно стабільного проходження зими українська енергосистема входить у 2026 рік із збереженим дефіцитом. Весна може принести тимчасове полегшення, однак енергетична стабільність напряму залежатиме від ситуації на фронті та можливостей відновлення інфраструктури.