Mmakaje

Позначка: фінансова інклюзія

  • Перший великий тест для ринку капіталу: українцям готують доступ до акцій Київстар

    Перший великий тест для ринку капіталу: українцям готують доступ до акцій Київстар

    Київстар і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України підписали меморандум про співпрацю, який має стати кроком до розвитку українського ринку капіталу та розширення інвестиційних можливостей громадян. Документ було підписано під час Ukraine Recovery Conference, а його головна практична ідея — опрацювання механізму, який у майбутньому може дозволити українським інвесторам отримати доступ до акцій Kyivstar Group Ltd., що торгуються на американській біржі Nasdaq під тікером KYIV.

    У межах меморандуму сторони підтвердили зацікавленість у реалізації пілотного проєкту зі створення механізму доступу українських інвесторів до акцій Kyivstar Group Ltd. Йдеться не про нове публічне розміщення чи подвійний лістинг, а про потенційний інструмент, який дасть змогу українцям інвестувати в уже наявні акції компанії через локальну інфраструктуру та брокерські канали. Reuters уточнює, що ініціатива передбачає торгівлю обмеженою кількістю наявних акцій через визначеного брокера, а повноцінний локальний лістинг може розглядатися вже після завершення війни.

    Президент групи Київстар Олександр Комаров заявив, що українські інвестори повинні мати більше можливостей брати участь у розвитку успішних українських компаній через ринкові механізми, які відповідають міжнародним практикам. За його словами, підписання меморандуму є важливим кроком до створення передумов для реалізації подібних проєктів у майбутньому.

    У НКЦПФР також наголошують, що меморандум має допомогти зробити український ринок капіталу доступнішим для громадян і розширити інвестиційні можливості населення. Голова регулятора Олексій Семенюк назвав угоду з Київстар важливим кроком до більшої фінансової інклюзії та інтеграції української фінансової інфраструктури у глобальну економіку.

    Сторони планують спільно опрацьовувати нормативні, регуляторні, юридичні та організаційні умови для запуску ініціативи. Водночас реалізація такого механізму потребуватиме відповідності як українському законодавству, так і вимогам федерального законодавства США про цінні папери.

    Київстар став першою українською компанією з бізнесом виключно в Україні, акції якої торгуються на американській фондовій біржі Nasdaq. Торги акціями Kyivstar Group Ltd. під тікером KYIV стартували 15 серпня 2025 року після завершення процесу виходу компанії на фондовий ринок США.

    Вихід Київстар на Nasdaq став однією з найпомітніших подій для українського бізнесу під час війни. За даними The Wall Street Journal, під час дебюту на біржі ринкова капіталізація Kyivstar Group оцінювалася приблизно у 2,61 млрд доларів, а мажоритарним акціонером залишилася міжнародна телеком-група VEON.

    Kyivstar Group Ltd. є холдинговою компанією, що володіє ПрАТ «Київстар» — найбільшим мобільним оператором України. Станом на березень 2026 року компанія обслуговувала близько 22 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку. Крім телеком-послуг, група розвиває цифрові сервіси, зокрема Big Data-рішення, хмарні продукти, кіберзахист, цифрове телебачення, медичні та транспортні сервіси.

    Особливість нового меморандуму полягає в тому, що він може створити прецедент для майбутнього доступу українців до акцій компаній, пов’язаних з Україною, але розміщених на міжнародних біржах. Через валютні обмеження та воєнний стан українським інвесторам складно напряму купувати іноземні цінні папери, тому запропонований механізм може стати тестом для нового підходу до інвестиційної інфраструктури. Reuters називає цю ініціативу важливою саме через те, що вона шукає рішення в умовах обмежень, які діють під час війни.

    Для України розвиток ринку капіталу має значення не лише як фінансова реформа, а й як інструмент післявоєнного відновлення. Доступ громадян до інвестицій у публічні компанії може допомогти формувати довгострокову культуру заощаджень та інвестування, а українським компаніям — відкривати шлях до більш широкого кола інвесторів.

    Водночас меморандум не означає, що українці вже зараз можуть вільно купувати акції Kyivstar на Nasdaq через українських брокерів. Йдеться про початок роботи над механізмом, який ще має пройти юридичне, технічне та регуляторне опрацювання. Після цього сторони зможуть визначити, чи можлива реалізація пілоту, у якому форматі він працюватиме та які категорії інвесторів зможуть ним скористатися.

    У Київстар підкреслюють, що підписаний документ закладає основу для співпраці між державою та бізнесом у розвитку ринку капіталу України. Для компанії це також продовження історії після виходу на Nasdaq: якщо торги в США відкрили доступ до Київстар для міжнародних інвесторів, то новий меморандум має на меті знайти шлях, аби до цієї історії могли долучитися й українці.

    Підписання меморандуму між Київстар і НКЦПФР може стати важливим кроком до модернізації українського фондового ринку. Якщо пілотний механізм буде реалізовано, він може стати першим прикладом того, як українські інвестори отримують доступ до акцій великої української компанії, що торгується на одній із головних бірж світу.

  • “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готується до одного з наймасштабніших стратегічних кроків за всю історію компанії — виходу на банківський ринок і трансформації у фінансову установу нового типу. Йдеться про намір групи компаній “Нова” придбати банк і надалі стати першим в Україні банком фінансової інклюзії (БФІ), який працюватиме за спеціальною, обмеженою банківською ліцензією. За даними співрозмовників на фінансовому ринку та в Національному банку, переговори перебувають на просунутій стадії та можуть бути завершені вже до кінця літа 2026 року.

    Фактично компанія планує перейти від ролі великого логістичного оператора та платіжного сервісу до повноцінного учасника банківської системи, але в новій регуляторній моделі. Йдеться не про класичний універсальний банк, а про формат банку фінансової інклюзії — інституції, яка має забезпечити доступ до базових фінансових послуг для населення у регіонах із недостатньою банківською інфраструктурою, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях.

    Законодавчу основу для створення таких установ Верховна Рада ухвалила у 2025 році, а повноцінний запуск нової моделі очікується у 2026-му. Банки фінансової інклюзії отримують окрему, спрощену банківську ліцензію, яка дозволяє здійснювати більшість базових банківських операцій, але накладає низку суттєвих обмежень. Зокрема, такі установи не мають права кредитувати великий бізнес із річним доходом понад еквівалент 5 млн євро, обмежені у сфері інвестиційної діяльності та можуть працювати лише з визначеними фінансовими інструментами — передусім державними облігаціями та депозитними сертифікатами Нацбанку.

    Також встановлюються чіткі ліміти на кредитування фізичних осіб і бізнесу. Для короткострокових кредитів фізособам встановлено поріг у 15 мінімальних зарплат (приблизно 129,7 тис. грн у 2026 році), для довгострокових — до 40 мінімальних зарплат, а для іпотеки — до 240 мінімальних зарплат (понад 2 млн грн). Для юридичних осіб, ФОПів та органів влади ліміт сягає 2400 мінімальних зарплат. Окремо передбачено, що банки фінансової інклюзії можуть надавати послуги поза межами відділень, що є ключовим елементом їхньої моделі роботи.

    Саме на цю модель, за інформацією джерел, і орієнтується група “Нова”. У компанії розглядають її як можливість масштабувати фінансові сервіси на базі вже існуючої розгалуженої інфраструктури відділень “Нової пошти”, яка охоплює всю країну і фактично є однією з найбільших мереж фізичної присутності в Україні.

    Замість того щоб одразу отримувати обмежену банківську ліцензію БФІ, “Нова” обрала більш складний, але стратегічно гнучкий шлях. Компанія планує спочатку придбати діючий банк із повною банківською ліцензією, а вже після завершення угоди — відмовитися від неї і отримати нову ліцензію банку фінансової інклюзії. Такий механізм прямо передбачений українським законодавством і дозволяє швидше вийти на ринок, використовуючи вже наявну банківську інфраструктуру.

    За інформацією джерел, найбільш ймовірним об’єктом угоди є “БТА банк” — найменший банк в Україні за обсягом активів, капіталу та клієнтської бази. Станом на весну 2026 року його активи становили близько 294,9 млн грн, з яких значна частина припадає на державні облігації. Капітал банку оцінювався приблизно у 204 млн грн. Фактично установа має мінімальну операційну діяльність, обслуговує лише кілька сотень клієнтів і працює через одне відділення в Києві.

    Саме така структура робить “БТА банк” потенційно зручним активом для трансформації. Його інфраструктура може бути використана як базова платформа для запуску нового фінансового продукту без необхідності створення банку “з нуля”. Власником українського “БТА” є казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев через холдинг Fincraft Group. Банк має історію трансформацій: раніше він входив до великої фінансової групи, яка працювала в кількох країнах пострадянського простору, але поступово згортала банківську діяльність і виходила з ринків.

    За даними співрозмовників, офіційно угода ще не подана на погодження до Національного банку України, однак між сторонами вже існує підписаний меморандум про наміри. Очікується, що процес може бути завершений орієнтовно у серпні 2026 року. У “Новій пошті” публічно не коментують деталі переговорів, посилаючись на конфіденційність, а в НБУ підтверджують лише факт інтересу компанії до банківської ліцензії формату БФІ.

    Експерти фінансового ринку оцінюють можливу вартість угоди на рівні трохи вище балансового капіталу банку — орієнтовно понад 200 млн грн. Водночас остаточна ціна може змінюватися залежно від умов розрахунків, структури угоди та потенційного дисконту, якщо транзакція проходитиме поза межами України.

    Мотивація “Нової пошти” виходить далеко за межі простої диверсифікації бізнесу. Компанія вже має значну присутність у фінансовому сегменті через сервіс NovaPay, який займається платежами, переказами, еквайрингом і кредитуванням. Однак нинішня модель має обмеження, зокрема щодо можливостей залучення коштів клієнтів.

    Наприклад, наразі NovaPay не може відкривати банківські депозити у класичному розумінні, тому замінює їх випуском власних облігацій. Це дорожчий і менш гнучкий інструмент як для компанії, так і менш захищений для клієнтів, адже він не підпадає під систему гарантування вкладів. Отримання банківської ліцензії дозволить змінити цю модель і суттєво розширити спектр фінансових продуктів.

    Серед ключових переваг для “Нової” також називають можливість напряму інвестувати в державні облігації (ОВДП), депозитні сертифікати НБУ та оптимізувати фінансові операції всередині групи. Це може знизити витрати на обслуговування ліквідності та підвищити ефективність фінансового управління компанії.

    Водночас у Нацбанку наголошують, що процес не є формальністю. За словами співрозмовників у регуляторі, ключовим викликом для “Нової пошти” стане відповідність вимогам фінансового моніторингу на рівні банківського сектору. Це значно суворіші стандарти, ніж у платіжних сервісах, і саме вони можуть стати критичним фактором при ухваленні рішень щодо ліцензії.

    Регулятор уже має досвід претензій до пов’язаних із групою сервісів. Зокрема, у 2025 році НБУ накладав значний штраф на NovaPay через порушення у сфері фінмоніторингу, пов’язані з ризиками використання платіжної інфраструктури “дропами”. Це, на думку експертів, може впливати на оцінку регулятора під час розгляду майбутніх банківських ініціатив компанії.

    Попри це, в ринку розглядають проєкт як один із найбільш амбітних прикладів конвергенції логістичного та фінансового бізнесу в Україні. У перспективі “Нова пошта” розглядає створення повноцінної фінансової екосистеми, яка поєднає доставку, платежі, кредитування та банківські послуги в єдиному цифровому середовищі, фактично формуючи український аналог азійських суперзастосунків.

    У разі реалізації плану компанія може суттєво змінити структуру фінансового ринку, ставши одним із найбільших небанківських гравців, який трансформується у регульовану банківську інституцію нового покоління.

  • «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський різко висловився щодо ситуації з банківськими послугами у прифронтових регіонах України та звинуватив Національний банк України у створенні бюрократичних бар’єрів, через які тисячі людей фактично залишаються без доступу до базових фінансових сервісів.

    Під час інтерв’ю журналістці Тетяні Гончаровій Смілянський заявив, що мешканці прифронтових територій, особливо літні люди, часто не мають змоги отримати пенсії чи скористатися банківськими послугами через скорочення банківської інфраструктури та жорсткі вимоги НБУ до роботи сервісів під час блекаутів.

    За словами очільника «Укрпошти», наразі банківська система охоплює лише близько 4% населених пунктів України, тоді як більшість банківських відділень і банкоматів залишаються у великих містах. Найгостріше проблема відчувається у прифронтових областях, зокрема на Сумщині, де люди нерідко залишаються без доступу до готівки та елементарних фінансових операцій.

    «Там живуть українці. Вони мають право на банківські послуги. Ну, на базові послуги», — наголосив Смілянський.

    Він повідомив, що за час повномасштабної війни кількість банківських відділень в Україні скоротилася приблизно до 4800, тоді як мережа «Укрпошти» налічує понад 7000 відділень. Саме тому поштовий оператор фактично змушений виконувати функції, які раніше забезпечували банки.

    Окремо гендиректор «Укрпошти» жорстко розкритикував правила НБУ щодо обов’язкової роботи сервісів через онлайн-зв’язок. Він навів приклад ситуації під час відключень електроенергії, коли літні люди приходять по виплати, але не можуть отримати послуги через відсутність інтернету.

    «Коли бабуся, дочекавшись електрики, спустилася з десятого поверху в “Укрпошту”, щоб отримати послугу, а ми їй кажемо: “Бабусю, немає інтернету, ми послуги надавати не можемо”. Згідно з постановою НБУ такою-то — приходьте, коли з’явиться світло та інтернет. У мене є два варіанти: послати бабусю чи послати НБУ», — заявив він.

    На цьому тлі «Укрпошта» продовжує просувати ідею створення так званого банку фінансової інклюзії. За словами Смілянського, відповідний закон уже набув чинності після підписання президентом, однак тепер необхідно, щоб НБУ до 25 червня підготував нормативну базу для запуску механізму.

    Ідея створення «поштового банку» обговорюється в Україні вже кілька років. Концепція передбачає, що «Укрпошта» зможе надавати базові фінансові послуги у селах, прифронтових районах та малих громадах, де класичні банки поступово закрили свої відділення через безпекові та економічні ризики.

    Смілянський також публічно нагадав голові НБУ Андрію Пишному його заяву 2019 року, зроблену ще на посаді керівника «Ощадбанку». Тоді Пишний говорив, що «Укрпошта» має ставати банком лише тоді, коли класичні банки самі почнуть торгувати «чайниками та гречкою».

    Очільник «Укрпошти» заявив, що цей момент уже настав, адже великі фінансові установи давно перетворюються на маркетплейси та продають товари через власні онлайн-платформи.

    «Monobank торгує чайниками? Торгує. Маркетплейс “Ощаду” торгує чайниками? Торгує. Ну, все треба виконувати, правильно? Якщо ти сказав — тримай слово», — сказав Смілянський.

    Конфлікт між НБУ та «Укрпоштою» триває не перший рік. Регулятор раніше заявляв, що не підтримує ідею надання «Укрпошті» повноцінної банківської ліцензії через фінансові ризики, збитковість компанії та питання корпоративного управління.

    Ситуація загострилася після того, як НБУ оштрафував «Укрпошту», а Смілянський у відповідь звинуватив регулятора у навмисному блокуванні реформи фінансової інклюзії.

    Експерти зазначають, що проблема доступу до банківських послуг у прифронтових районах справді стає дедалі гострішою. Через постійні обстріли банки скорочують мережі відділень, банкоматів і кас, а мешканці невеликих громад часто змушені долати десятки кілометрів, щоб отримати пенсію, соціальні виплати чи просто зняти готівку.

    На цьому тлі «Укрпошта» намагається зайняти нішу універсального сервісу для таких регіонів, однак подальша доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть компанія та НБУ домовитися про нові правила роботи.