Mmakaje

Позначка: фінанси

  • Власник “Автостради” Шкіль претендує на PINbank і планує вкласти $30 млн

    Власник “Автостради” Шкіль претендує на PINbank і планує вкласти $30 млн

    Власник інфраструктурної компанії “Автострада” та групи MS Capital Максим Шкіль підтвердив участь у конкурсі на придбання PINbank, який Фонд гарантування вкладів виставив на продаж після виведення установи з ринку.

    Йдеться про банк зі складною історією. Раніше PINbank опинився у центрі дискусій щодо його подальшої долі після націоналізації та виведення з ринку. Детальніше про ситуацію з банком можна прочитати у матеріалі.

    За словами Шкіля, у разі погодження угоди регуляторами він планує розвивати банк як роздрібну фінансову установу для малого і середнього бізнесу та фізичних осіб. У розвиток банківського напрямку бізнесмен готовий інвестувати близько 30 мільйонів доларів протягом двох років.

    Остаточне рішення щодо допуску потенційного інвестора має ухвалити Національний банк України. Регулятор перевіряє ділову репутацію покупця та джерела походження коштів.

    Водночас бізнес-діяльність Максима Шкіля раніше також опинялася у центрі публічних дискусій. Зокрема, повідомлялося про проблеми з фінансуванням окремих інфраструктурних проектів компанії “Автострада”, пов’язаних із будівництвом Подільсько-Воскресенського мосту. Про це раніше писало наше видання у матеріалі.

    Чи зможе новий інвестор перезапустити PINbank після фінансових проблем — залежатиме від рішення регулятора та майбутньої стратегії розвитку установи.

  • Нацбанк запустив сервіс відстеження платежів і пояснив, як ним користуватися

    Нацбанк запустив сервіс відстеження платежів і пояснив, як ним користуватися

    Національний банк України запровадив новий сервіс відстеження платежів у системі електронних платежів. Тепер клієнти українських банків можуть у режимі 24/7 перевіряти, на якому етапі перебуває їхній платіж.

    Про запуск трекінгу повідомили у Національному банку. У регуляторі зазначили, що сервіс почав працювати з 1 грудня 2025 року та доступний як для відправників, так і для отримувачів коштів.

    Основою системи є універсальний унікальний ідентифікатор платіжної операції — UETR. Саме цей код дозволяє користувачам відстежувати рух коштів у системі.

    У Нацбанку пояснили, що після введення UETR у сервісі ТрекСЕП користувач може отримати інформацію про статус платежу. При цьому система не розкриває персональних даних учасників операції.

    Регулятор також повідомив, що з 1 квітня 2026 року всі банки та інші учасники системи електронних платежів будуть зобов’язані формувати UETR для кожної операції, проведеної через СЕП. Окрім цього, фінансові установи повинні передавати інформацію про статус платежу до системи ТрекСЕП та надавати відповідний ідентифікатор клієнту, який ініціює переказ.

    Завдяки новому сервісу користувачі зможуть перевірити кілька ключових етапів проходження платежу. Зокрема, система покаже, чи був платіж ініційований, чи його вже опрацював банк платника, чи перебуває він у черзі на обробку в СЕП, а також чи зараховані кошти на рахунок отримувача.

    Щоб скористатися сервісом, необхідно ввести у відповідне поле UETR та суму платежу в гривнях. Після цього користувач може обрати повний або скорочений формат відповіді та отримати інформацію про статус операції.

    Водночас Національний банк повідомив і про інші рішення на фінансовому ринку. Регулятор визнав неплатоспроможними два банки — “Перший інвестиційний банк” та “Мотор-Банк”. Причиною такого рішення стала ризикована діяльність цих установ, яка призвела до порушення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу.

    У НБУ запевнили, що вкладники цих банків отримають компенсацію в повному обсязі. Виплати включатимуть як суму депозиту, так і відсотки, нараховані станом на день, що передує початку процедури виведення банків з ринку.

  • В Україні зростає кількість блокувань банківських рахунків через фінансовий моніторинг

    В Україні зростає кількість блокувань банківських рахунків через фінансовий моніторинг

    В Україні зростає кількість випадків тимчасового блокування банківських рахунків громадян через підозрілі фінансові операції. Як повідомляє Асоціація платіжних провайдерів України, банки мають право обмежувати доступ до рахунків навіть за операціями з сумами близько 100 тисяч гривень, якщо вони викликають підозру щодо можливих порушень фінансового законодавства.

    Згідно з даними Асоціації, найчастіше блокування відбуваються через регулярні перекази на нові рахунки, нестандартні суми або часті транзакції між різними банківськими установами. Банки у таких випадках зобов’язані провести перевірку, щоб запобігти фінансовим ризикам та шахрайству.

    Громадяни, чиї рахунки заблоковані, можуть звернутися до банку для уточнення причин та подати документи, що підтверджують легітимність операцій. Експерти радять уважно контролювати власні фінансові потоки, уникати підозрілих переказів і зберігати документацію про походження коштів.

    Фінансові консультанти зазначають, що підвищена увага до операцій громадян пов’язана зі зростанням ризиків шахрайства, відмиванням коштів та фінансуванням незаконної діяльності, тому банки змушені діяти обережно.

  • Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    В Україні продовжується девальвація національної валюти. За підсумками торгів 11 березня Національний банк України підвищив офіційний курс долара з 43,8627 до 43,9776 грн за долар. Новий показник став історичним максимумом і почне діяти з 12 березня.

    Водночас на міжбанківському валютному ринку у другій половині дня угоди з купівлі долара вже проходили вище психологічної позначки 44 грн. На піку торгів американська валюта піднімалася до рівня 44,22 грн за долар.

    Банкіри зазначають, що поточне ослаблення гривні відбувається не випадково. На їхню думку, Національний банк України може свідомо допускати поступову девальвацію, зокрема для збільшення бюджетних надходжень під час конвертації фінансової допомоги міжнародних партнерів.

    За словами представників банківського сектору, у таких умовах експортери не поспішають продавати валютну виручку, очікуючи подальшого зростання курсу долара. Водночас імпортери опинилися у складній ситуації через невизначеність щодо майбутнього курсу. Багато компаній уже почали закладати у вартість імпортних товарів курс на рівні 45,5–46 грн за долар, хоча у державному бюджеті середній показник передбачений на рівні близько 45,6 грн.

    Додатковим фактором невизначеності називають затримку з виділенням великого фінансового пакета допомоги від Європейський Союз, а також загальне погіршення економічної ситуації через зростання цін на енергоносії після початку війни між Іран та іншими країнами регіону.

    Коливання на міжбанку швидко відобразилися і на готівковому ринку. Максимальний курс продажу долара у відділеннях банків піднявся до 44,65 грн. Такий показник, зокрема, фіксувався у МетаБанк. Середній діапазон купівлі та продажу становив приблизно 43,68–44,31 грн за долар.

    У сегменті карткових операцій пікова ціна продажу долара для клієнтів сягнула 44,55 грн. Такий курс пропонували Сенс Банк та Юнекс Банк. Середній картковий курс купівлі та продажу перебував у межах 43,75–44,17 грн.

    Щодо європейської валюти, офіційний курс гривні до євро трохи змінився — з 51,0386 до 50,9349 грн за євро. У банківських касах готівковий євро продавали в діапазоні від 51,35 до 51,75 грн, а середній курс купівлі та продажу становив приблизно 50,87–51,56 грн.

    У картковому сегменті середній курс операцій з євро коливався в межах 50,76–51,42 грн, а максимальний показник досягав 51,80 грн, зокрема у Аккордбанк.

    Експерти не виключають, що у разі збереження нинішніх економічних факторів курс долара може й надалі залишатися під тиском і поступово рухатися до показників, закладених у державному бюджеті.

  • Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Уряд Венгрії ухвалив рішення про арешт коштів і золота українського «Ощадбанку» терміном на 60 днів у рамках розслідування, повідомляє місцева влада.

    У документі зазначено, що спосіб перевезення грошей та золота не відповідав звичайній міжнародній практиці, через що було розпочато кримінальне провадження. Обставини транспортування можуть становити ризики для національної безпеки країни.

    «На місці перевірки не вдалося встановити походження коштів, їх кінцевий пункт призначення, мету перевезення та правові підстави для переміщення таких активів територією країни. Слідство має з’ясувати походження активів, мету транспортування та можливі зв’язки перевізників із кримінальними або іншими організаціями», – зазначено у документі.

    Нагадаємо, що 5 березня озброєні угорські митники затримали два автомобілі «Ощадбанку», в яких знаходилися 35 млн євро, 40 млн доларів США та 9 кг золота. Також були затримані сім інкасаторов, яких згодом відпустили.

  • Майже 2 кг золота і готівка — що задекларував співробітник ТЦК на Київщині

    Майже 2 кг золота і готівка — що задекларував співробітник ТЦК на Київщині

    У декларації співробітника Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Київщині виявили значні фінансові активи та дорогоцінні метали. Йдеться про працівника 1-го відділу Бучанського РТЦК та СП Олега Коломійця.

    Згідно з оприлюдненими даними, у власності посадовця перебувають золоті злитки на суму приблизно 7,7 мільйона гривень. Окрім цього, у декларації вказано готівкові заощадження — 35 тисяч доларів США та 8,5 тисячі євро.

    За рік роботи у Бучанському РТЦК Олег Коломієць задекларував 335 578 гривень заробітної плати. Таким чином, річний дохід посадовця значно поступається вартості активів, які він вказав у декларації.

    Окрім цього, у документі зазначено, що родина працівника ТЦК володіє ювелірними виробами на загальну суму 778 826 гривень.

    Попри наявність значних заощаджень, посадовець також скористався державними програмами підтримки.

    Зокрема, він оформив виплату у розмірі 1000 гривень у межах програми «Зимова підтримка». Крім того, у декларації зазначено отримання 642 гривень у межах програми «Національний кешбек».

    Наразі у відкритих джерелах не уточнюється походження золотих злитків та значних готівкових накопичень, зазначених у декларації.

  • В Україні змінили правила грошових переказів: що потрібно знати

    В Україні змінили правила грошових переказів: що потрібно знати

    В Україні набули чинності нові правила здійснення грошових переказів через банки та фінансові компанії без відкриття рахунку. Відповідні зміни запровадив Національний банк України, ухваливши постанову №20. Нові вимоги почали діяти з 3 березня і спрямовані на підвищення прозорості фінансових операцій та зручності для користувачів.

    Згідно з новими правилами, сервіси переказу коштів зобов’язані показувати клієнту всі реквізити платіжної інструкції перед підтвердженням операції. Це дозволить користувачам перевірити правильність введених даних і переконатися, що кошти будуть надіслані саме тому отримувачу, якому вони призначені.

    Після завершення операції клієнт обов’язково має отримати підтвердження платежу. Це може бути паперовий чек, квитанція або електронне повідомлення про успішне проведення переказу.

    У Державній податковій службі пояснюють, що нові вимоги мають зробити процедуру переказу грошей більш прозорою і зрозумілою. Вони також допоможуть уникнути помилок під час оформлення платежів та пришвидшать зарахування коштів.

    Ще однією важливою зміною стало те, що у платіжних документах тепер можна зазначати фактичного платника навіть у випадках, коли сам переказ здійснює інша особа. Наприклад, бухгалтер може оплатити податки за фізичну особу-підприємця, а керівник підприємства — за компанію. Завдяки цьому платежі будуть зараховуватися коректно і не затримуватимуться через технічні неточності.

    Крім того, Національний банк дозволив сервісам автоматично підставляти частину реквізитів у платіжні документи. Це означає, що користувачам не доведеться щоразу вручну вводити однакові дані під час регулярних платежів, наприклад під час оплати комунальних послуг або податків.

    Водночас банки та фінансові компанії отримали перехідний період для адаптації до нових вимог. Надавачі послуг з переказу коштів мають шість місяців, щоб повністю привести свою діяльність у відповідність до оновлених правил.

    Також залишаються чинними обмеження на міжнародні перекази. Українці можуть переказувати за кордон до 100 тисяч гривень на місяць. Крім того, продовжує діяти заборона на фінансові операції з низкою країн, зокрема Росією, Білоруссю, Сирією, Іраном, Іраком та Північною Кореєю.

    Фахівці також нагадують, що переказ коштів на рахунок фізичної особи-підприємця не вважається доходом, якщо це сімейні гроші і платіж правильно оформлений із чітким призначенням.

  • Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Нове соціологічне дослідження показало різке розходження між настроями більшості українців і невеликої групи людей, які заявляють про покращення свого добробуту. За результатами опитування, лише 1,7% респондентів повідомили, що матеріальне становище їхніх сімей за останній рік суттєво покращилося.

    Аналітики звертають увагу, що ця цифра майже збігається з масштабом вузького соціального прошарку людей, пов’язаних із системою державного управління та розподілом бюджетних ресурсів. Саме ця категорія, за оцінками експертів, має найбільший доступ до фінансових потоків і стабільних доходів у складний економічний період.

    Водночас для більшості громадян ситуація виглядає протилежною. Згідно з результатами опитування, 67% українців вважають, що економічне становище країни за останній рік погіршилося. Ще 60,6% респондентів повідомили про зниження доходів своїх родин.

    Песимістичні настрої зберігаються і щодо майбутнього. Понад половина опитаних — 57,8% — очікують, що економічна ситуація в Україні протягом наступного року стане ще складнішою.

    Соціологи зазначають, що така структура відповідей свідчить про високий рівень економічної тривоги в суспільстві. Невелика частка громадян, які повідомляють про покращення добробуту, контрастує з настроями більшості населення, що фіксує падіння доходів і зростання фінансової нестабільності.

  • Заступник голови Миколаївської ОДА Марінов задекларував будинки, авто та понад 290 тисяч доларів готівки

    Заступник голови Миколаївської ОДА Марінов задекларував будинки, авто та понад 290 тисяч доларів готівки

    Заступник голови Миколаївської обласної державної адміністрації Микола Марінов оприлюднив щорічну декларацію за 2025 рік, у якій зазначив нерухомість, транспортні засоби, доходи та значні готівкові заощадження родини.

    Посадовець зареєстрований і проживає у Миколаєві разом із дружиною Вікторією та двома дітьми. Основна частина сімейної нерухомості зосереджена у селі Ясна Поляна. Там Марінов володіє двома земельними ділянками площею по 2,5 тисячі квадратних метрів, набутими у 2008 та 2021 роках, а також житловим будинком площею 242 квадратних метри, придбаним восени 2021 року.

    Крім того, у спільній сумісній власності з Аллою Маріновою перебуває ще один будинок у цьому ж населеному пункті площею понад 381 квадратний метр, право власності на який оформлено ще у 2008 році.

    У Миколаєві житлова нерухомість оформлена на дружину посадовця. Вікторія Марінова володіє квартирою площею майже 120 квадратних метрів, придбаною наприкінці 2021 року за один мільйон гривень. Чиновник має право постійного користування цим житлом. Також на неї зареєстрований гараж площею 17,3 квадратного метра вартістю 200 тисяч гривень.

    Серед цінного майна родини задекларована гібридна система електропостачання на базі фотоелектричних модулів, придбана у 2024 році за 480 тисяч гривень. Саме це обладнання виступає забезпеченням за банківським кредитом, оформленим у вересні 2024 року на суму 468 тисяч гривень. Станом на кінець 2025 року залишок боргу становив 420 тисяч гривень.

    Автопарк родини також поповнився новим транспортом. У власності Миколи Марінова перебуває вантажний Volkswagen Amarok 2018 року випуску, придбаний у 2022 році, а також вантажівка ГАЗ-3307 і причіп. У серпні 2025 року його дружина придбала легковий автомобіль Mercedes-Benz GLA 200 CDI 2018 року випуску за 742 тисячі гривень.

    За підсумками року заступник голови ОДА отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати. Його дружина задекларувала 144 тисячі гривень доходу від роботи у міській раді, а також 620 тисяч гривень від відчуження рухомого майна.

    Родина також отримувала державні виплати в межах програм соціальної підтримки, зокрема «Зимова підтримка» та «Національний кешбек». Загальна сума таких нарахувань склала кілька тисяч гривень. Донька посадовця отримала понад шість тисяч гривень стипендії під час навчання у медичному фаховому коледжі.

    Водночас найбільшу увагу в декларації привертають валютні заощадження. Готівкою Микола Марінов задекларував 170 тисяч доларів США, ще 128 тисяч доларів зберігає його дружина.

  • Прокурор Запорізької області задекларував купівлю Nissan Qashqai за 1,48 млн грн

    Прокурор Запорізької області задекларував купівлю Nissan Qashqai за 1,48 млн грн

    Начальник управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Запорізької обласної прокуратури Запорізька обласна прокуратура Роман Колодій під час дії воєнного стану задекларував придбання нового автомобіля.

    Згідно з поданою декларацією, 27 грудня посадовець придбав Nissan Qashqai 2025 року випуску у ТОВ «НАСК Авто» за 1,48 млн гривень. При цьому в документі зазначено одноразову витрату у розмірі 891 тис. гривень, що свідчить про часткову оплату вартості транспортного засобу.

    Попередню щорічну декларацію за 2024 рік Роман Колодій подав 21 березня 2025 року. У ній задекларовано заробітну плату в органах прокуратури на рівні 1,36 млн гривень, а також готівкові заощадження — 30 тис. доларів США.

    Серед нерухомості вказані квартира в місті Харцизьк (право користування), земельна ділянка в Амвросіївському районі Донецької області (власність), а також автомобіль Kia Rio 2004 року випуску, який перебуває у користуванні.

    Факт придбання нового авто під час воєнного стану може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та контролюючих органів, з огляду на співвідношення задекларованих доходів і витрат. Окремого повідомлення про перевірки наразі не оприлюднювалося.

    Ситуація вкотре актуалізує питання фінансової прозорості посадовців органів прокуратури та відповідності витрат офіційним доходам.