Mmakaje

Позначка: фронт

  • Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Російська армія продовжує зазнавати колосальних втрат у повномасштабній війні проти України. За оновленими даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на 28 червня 2026 року загальні безповоротні та санітарні втрати російських окупаційних військ з початку повномасштабного вторгнення перевищили психологічну позначку у 1,4 мільйона осіб. Лише за останню добу українські захисники ліквідували ще близько 1 250 військовослужбовців армії РФ.

    Відповідно до ранкового зведення Генштабу, загальні втрати російських військ із 24 лютого 2022 року по 28 червня 2026 року орієнтовно становлять 1 400 970 осіб. Це один із найбільших показників військових втрат у сучасній світовій історії, який продовжує зростати щодня завдяки успішним діям Сил оборони України.

    Окрім живої сили, російська армія щоденно втрачає значну кількість озброєння та військової техніки. За останню добу українські військові знищили три російські танки, дев’ять бойових броньованих машин, 63 артилерійські системи, дві реактивні системи залпового вогню та сім засобів протиповітряної оборони.

    Особливо відчутними залишаються втрати окупантів у безпілотній техніці. За добу Сили оборони України знищили або вивели з ладу 1 889 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня. Загалом від початку повномасштабної війни Росія вже втратила 377 500 таких дронів. Це свідчить про надзвичайно інтенсивне використання безпілотників обома сторонами конфлікту та постійну боротьбу за перевагу у повітрі.

    Суттєвими залишаються й втрати автомобільної техніки. Протягом останньої доби українські військові знищили ще 501 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн, які використовувалися для забезпечення російських військ боєприпасами, пальним і матеріально-технічними ресурсами. Загальна кількість таких втрат вже досягла 113 135 одиниць.

    Також Генеральний штаб повідомив про знищення 14 наземних робототехнічних комплексів, які останнім часом дедалі активніше використовуються російськими військами для виконання інженерних, логістичних та розвідувальних завдань. Загальні втрати такої техніки становлять уже 1 754 комплекси.

    Загалом від початку широкомасштабного вторгнення Росія, за даними Генштабу ЗСУ, втратила:

    • близько 1 400 970 військовослужбовців;
    • 12 063 танки;
    • 24 844 бойові броньовані машини;
    • 44 920 артилерійських систем;
    • 1 901 реактивну систему залпового вогню;
    • 1 454 засоби протиповітряної оборони;
    • 377 500 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня;
    • 113 135 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
    • 4 360 одиниць спеціальної техніки;
    • 1 754 наземні робототехнічні комплекси.

    У Генеральному штабі традиційно наголошують, що всі показники є орієнтовними. Через високу інтенсивність бойових дій та складність отримання оперативної інформації безпосередньо з районів боїв остаточні цифри можуть уточнюватися.

    Водночас військові експерти неодноразово зазначали, що саме системне знищення логістики, артилерії, бронетехніки та живої сили противника значною мірою впливає на здатність російської армії вести наступальні дії. Українські підрозділи продовжують активно застосовувати високоточне озброєння, ударні безпілотники, контрбатарейну боротьбу та сучасні розвідувальні системи для ураження російських військових об’єктів уздовж усієї лінії фронту.

    Водночас українська влада закликає громадян довіряти лише офіційним повідомленням Генерального штабу ЗСУ та інших державних органів, оскільки саме вони регулярно оновлюють інформацію про втрати противника та ситуацію на фронті.

    Повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, а втрати російської армії продовжують зростати практично щодня. За оцінками українського військового командування, кожна доба бойових дій приносить окупаційним військам нові значні втрати як у живій силі, так і в техніці, що поступово виснажує військовий потенціал Росії.

  • “Ініціатива більше не у Росії” — Сікорський

    “Ініціатива більше не у Росії” — Сікорський

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що динаміка повномасштабної війни Росії проти України суттєво змінилася, і стратегічна ініціатива більше не належить Москві. Таку оцінку він озвучив у коментарі для CBS News, який також був процитований низкою ЗМІ. За словами польського дипломата, розвиток подій на фронті свідчить про поступове виснаження російських можливостей для ведення масштабних наступальних операцій і про зміну балансу сил у тривалій війні.

    Сікорський наголосив, що ключовим фактором таких змін став український опір, який не лише зірвав початкові стратегічні плани Росії, а й поступово змусив її перейти до переважно оборонно-наступальної моделі дій із локальними спробами просування на окремих ділянках фронту. На його думку, цей процес триває вже достатньо довго, щоб можна було говорити про зміну фази війни, а не лише про тимчасові коливання на полі бою.

    Окремо міністр підкреслив, що Україна змогла досягти значних результатів на морському напрямку, зокрема в Чорному морі. За його словами, російська сторона фактично втратила можливість вільно діяти в цьому регіоні, що суттєво вплинуло на логістику, постачання та загальну військову стратегію Москви. Він звернув увагу на те, що контроль або обмеження свободи дій у морському просторі є критично важливим елементом сучасної війни, і в цьому компоненті Україна, за оцінками низки експертів, досягла відчутної переваги.

    Говорячи про повітряну складову, Сікорський зазначив, що Росія, попри регулярні ракетні та дронові атаки, не змогла встановити панування в небі над Україною. Українська система протиповітряної оборони, посилена міжнародною підтримкою, не дозволяє російській авіації діяти вільно над територією України. Це, за його словами, суттєво обмежує оперативні можливості російських сил і впливає на загальну структуру бойових дій, змушуючи РФ покладатися переважно на дистанційні удари.

    На суходолі ситуація, за оцінкою польського міністра, характеризується як позиційна та виснажлива. Лінія фронту в багатьох районах залишається відносно стабільною, а спроби прориву не приносять стратегічного результату жодній зі сторін. У цьому контексті Сікорський підкреслив, що сучасна війна в Україні набуває рис війни на виснаження, де вирішальними стають ресурси, технології, артилерійська перевага та здатність утримувати довготривалу інтенсивність бойових дій.

    Водночас він звернув увагу на те, що українські сили, за оцінками аналітиків, змогли посилити контроль над ключовими логістичними маршрутами, які забезпечують російські угруповання на окупованих територіях. Зокрема, йдеться про ділянки, що з’єднують Донбас із Кримом, де ускладнення постачання має прямий вплив на боєздатність російських військ. Такі дії, за словами Сікорського, є прикладом поступового перехоплення тактичної ініціативи на окремих напрямках.

    Міністр також наголосив, що війни рідко розвиваються лінійно і проходять через різні етапи інтенсивності, коли ініціатива переходить від однієї сторони до іншої. На його думку, нинішній етап можна охарактеризувати як завершення періоду, коли Росія мала відносну перевагу в наступальних діях. «Але схоже, що фаза, коли ініціатива належала Росії, закінчилася», — підкреслив він, коментуючи загальну динаміку конфлікту.

    Оцінки польського дипломата частково корелюють із позиціями інших європейських та міжнародних експертів. Зокрема, раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що здатність України завдавати ударів на великі відстані суттєво ускладнює для Росії захист критичної інфраструктури, оскільки наявні системи протиповітряної оборони не дозволяють прикрити всі об’єкти одночасно. Це змушує російське командування розосереджувати ресурси та підвищує вразливість тилових районів.

    Також у міжнародному інформаційному просторі з’являлися повідомлення про політичні оцінки війни з боку Сполучених Штатів. Зокрема, тодішній президент США Дональд Трамп у приватних розмовах, за даними ЗМІ, висловлював думку, що Україна має діяти більш рішуче у протистоянні з Росією, а також відзначав зміни в характері бойових дій. Крім того, за інформацією Financial Times, він позитивно оцінював останні військові успіхи Києва.

    На тлі цих заяв війна Росії проти України Russia-Ukraine War продовжує залишатися одним із ключових глобальних конфліктів, що визначає безпекову архітектуру Європи. Експерти зазначають, що навіть часткова зміна ініціативи на фронті може мати довгострокові наслідки для політичних переговорів, міжнародної підтримки та стратегічного планування обох сторін.

    Таким чином, заява Сікорського додає ще один важливий елемент до загальної дискусії про етапи війни, підкреслюючи, що конфлікт входить у нову фазу, де ключову роль відіграють виснаження ресурсів, технологічна перевага та здатність сторін утримувати довготривалу військову й економічну стійкість

  • Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що наразі зарано говорити про настання переломного моменту у війні проти Росії, однак Україна послідовно рухається до створення умов, за яких російська армія втратить здатність підтримувати нинішній рівень бойових дій. Про це він сказав в інтерв’ю британському виданню The Times, коментуючи поточну ситуацію на фронті та стратегічні цілі Сил оборони.

    За словами Сирського, нинішній етап війни не можна назвати вирішальним або таким, що вже визначив остаточний баланс сил, оскільки бойові дії залишаються надзвичайно інтенсивними, а обидві сторони продовжують адаптуватися до нових технологій та методів ведення війни. Він наголосив, що замість очікування швидкого перелому Україна зосереджена на довготривалій стратегії виснаження противника, яка має поступово призвести до втрати його наступального потенціалу.

    Головнокомандувач пояснив, що в українському військовому плануванні ключовим орієнтиром є досягнення так званої “кульмінаційної точки” противника, концепції, яка походить із класичної військової теорії Карла фон Клаузевіца. Йдеться про момент, коли армія вичерпує свої ресурси та максимальні можливості для наступу, після чого її ефективність починає знижуватися, а ініціатива поступово переходить до іншої сторони. Саме створення таких умов, за словами Сирського, є однією з головних цілей українських Сил оборони.

    Він підкреслив, що Україна прагне системно завдавати противнику втрат, які перевищують його здатність до поповнення особового складу, а також руйнувати ключові елементи російської військової інфраструктури. Зокрема, йдеться про логістичні маршрути, склади, вузли постачання та інші критичні об’єкти, які забезпечують функціонування армії. Окрему роль у цьому процесі, за його словами, відіграють безпілотні системи середньої дальності, які дозволяють уражати цілі в глибині оборони противника.

    Крім того, Сирський наголосив на важливості ударів по російській енергетичній інфраструктурі та оборонно-промисловому комплексу, які безпосередньо впливають на здатність Росії фінансувати та забезпечувати війну. За його словами, ці дії мають на меті поступово зменшувати економічний і військовий потенціал РФ, створюючи передумови для стратегічної зміни ситуації на фронті.

    Водночас він застеріг, що можливості для досягнення такого ефекту є обмеженими в часі, оскільки характер сучасної війни може різко змінитися через технологічні прориви будь-якої зі сторін. Сирський зазначив, що нинішня війна є безперервним технологічним змаганням, у якому ключову роль відіграють інновації, швидкість впровадження нових рішень та здатність адаптуватися до нових видів озброєння.

    Окремо головнокомандувач ЗСУ звернув увагу на поточні втрати російської армії та темпи її поповнення. За його словами, з початку 2026 року українські Сили оборони знешкодили понад 183 тисячі російських військовослужбовців, тоді як Росія змогла мобілізувати приблизно 180 тисяч осіб, що, за оцінкою українського командування, створює дисбаланс між втратами та відновленням бойових підрозділів.

    Також Сирський наголосив на значній ролі безпілотних систем у сучасній війні, зазначивши, що Україна зберігає перевагу в сегменті FPV-дронів. За його словами, саме ці технології стали одним із ключових факторів ураження живої сили та техніки противника, суттєво змінивши характер бойових дій і зробивши фронт більш “технологічним” і динамічним.

    Він також навів дані про ефективність українських підрозділів безпілотних систем, які лише за один місяць змогли уразити сотні тисяч верифікованих цілей противника та знищити тисячі ворожих дронів-камікадзе типу “Шахед”, що використовуються Росією для атак на українську інфраструктуру та цивільні об’єкти.

    Таким чином, за оцінкою українського військового керівництва, війна наразі перебуває у фазі поступового виснаження противника, а не на етапі стратегічного перелому. Сирський наголошує, що такий перелом можливий лише за умови подальшого нарощування втрат Росії, посилення технологічної переваги України та руйнування здатності РФ підтримувати тривалу війну на нинішньому рівні інтенсивності.

  • Російська армія під тиском втрат — заява Сирського

    Російська армія під тиском втрат — заява Сирського

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що втрати російської армії у повномасштабній війні проти України перевищують темпи її мобілізаційного поповнення, що, за його оцінкою, створює для Росії довгостроковий дефіцит особового складу. Про це він розповів в інтерв’ю британському виданню The Times, коментуючи поточну динаміку бойових дій та загальні тенденції на фронті.

    За словами Сирського, з 1 січня 2026 року українські Сили оборони ліквідували або важко поранили 183 500 російських військовослужбовців. Він наголосив, що ця цифра перевищує показники мобілізації в Російській Федерації за аналогічний період, які, за його даними, становили близько 180 500 осіб. Таким чином, як стверджує головнокомандувач, російська армія стикається з ситуацією, коли бойові втрати не компенсуються у повному обсязі за рахунок нових наборів особового складу.

    Сирський підкреслив, що українська стратегія спрямована на системне виснаження російських сил і полягає у створенні умов, за яких противник щоденно зазнає втрат, що перевищують його можливості відновлення. Він зазначив, що метою є підтримання такого рівня втрат, який унеможливлює стабільне поповнення підрозділів і поступово знижує загальний наступальний потенціал російської армії. За його словами, йдеться не лише про тактичні результати на окремих ділянках фронту, а про довготривалий процес, який впливає на стратегічну стійкість противника.

    Окремо головнокомандувач ЗСУ заявив, що на полі бою фіксується значна диспропорція між загиблими та пораненими російськими військовими. За його словами, співвідношення втрат становить приблизно три до одного, якщо порівнювати поранених із загиблими. Він також послався на дані російських джерел, перехоплених українською розвідкою, згідно з якими близько 62% втрат російської армії становлять загиблі військові, тоді як 38% — поранені, що, за його словами, відображає надзвичайно високу інтенсивність бойових дій і складні умови на фронті.

    У ширшому контексті ситуації на війні раніше президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що щомісячні втрати російських військ становлять десятки тисяч осіб, а на окремих ділянках фронту співвідношення втрат може суттєво змінюватися на користь українських сил. Такі оцінки, за його словами, демонструють виснаження російських ресурсів і зростання навантаження на систему мобілізації в РФ.

    У попередніх оцінках західних аналітичних структур також зазначалося, що загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення вимірюються сотнями тисяч осіб. Зокрема, британська розвідка оцінювала сукупні втрати Росії майже у пів мільйона військових, включно з убитими та пораненими. Паралельно аналітики відзначають зростання фінансового навантаження на російський військовий бюджет, що змушує Кремль збільшувати витрати на компенсації, набір нових військових і утримання армійської інфраструктури.

    На цьому тлі, за оцінкою українського військового керівництва, збереження поточної динаміки втрат і мобілізації поступово формує для Росії структурний дисбаланс, який ускладнює ротацію підрозділів, знижує якість підготовки новобранців і впливає на здатність підтримувати інтенсивність бойових дій на всій лінії фронту.

  • «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    Українські Сили оборони вже найближчим часом можуть звільнити більше територій, ніж російська армія змогла окупувати від початку 2026 року. Такий прогноз озвучив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка проходить у польському Ґданську.

    Про це він заявив під час виступу на конференції URC 2026.

    За словами Шмигаля, Україна продовжує послідовно послаблювати військовий та економічний потенціал Росії, а результати роботи Сил оборони вже найближчим часом можуть суттєво змінити ситуацію на фронті.

    «Протягом цього місяця Сили оборони України звільнять більше територій, ніж Росія змогла окупувати від початку цього року», – заявив урядовець.

    Росія платить «неймовірну ціну»

    Окрему увагу Шмигаль приділив українським далекобійним ударам по військовій та паливно-енергетичній інфраструктурі Росії.

    За його словами, систематичне ураження російських нафтопереробних заводів стало одним із найболючіших факторів для економіки держави-агресора.

    Міністр назвав ці операції «санкціями без жодних формальностей», підкресливши, що вони безпосередньо впливають на можливості Кремля фінансувати війну.

    «Якщо підрахувати їхні втрати на полі бою, то вони платять абсолютно неймовірну ціну людськими життями. Вони також платять величезну ціну через наші удари по їхніх нафтопереробних заводах та через далекосяжні санкції», – зазначив Шмигаль.

    Заклик до союзників

    Очільник Міністерства енергетики наголосив, що військовий тиск має супроводжуватися подальшим посиленням міжнародних санкцій.

    Він звернувся до Сполучених Штатів, країн Європейського Союзу та інших партнерів із закликом не послаблювати економічний тиск на Москву.

    За словами Шмигаля, саме поєднання санкцій, військової допомоги Україні та втрат Росії на фронті здатне змусити Кремль погодитися на реальні переговори.

    «Ми просимо про продовження та посилення санкційного тиску на Росію. Це призведе до страждань їхньої економіки та змусить їх сісти за стіл переговорів», – наголосив міністр.

    Конференція у Ґданську

    Заява пролунала під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка 25–26 червня проходить у польському Ґданську.

    Цьогорічний форум об’єднав тисячі представників урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та партнерських держав. Основними темами стали відновлення України, підтримка енергетики, оборонної промисловості, критичної інфраструктури та залучення інвестицій.

    Під час конференції також оголошено про нові міжнародні пакети допомоги Україні, укладення багатомільярдних угод у сфері енергетики та фінансування проєктів відновлення.

    Водночас Шмигаль підкреслив, що поряд із міжнародною підтримкою ключову роль у зміні ситуації на полі бою відіграють українські Сили оборони, які продовжують завдавати ударів по військовій логістиці, паливній інфраструктурі та економічному потенціалу Росії.

    Раніше Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна разом із партнерами працює над тим, щоб Росія не могла використовувати окуповані території для затягування війни. Водночас у Кремлі продовжують заявляти про прихильність до своїх максималістських воєнних цілей і не демонструють готовності до компромісних переговорів.

  • «Третього не дано»: Сирський пояснив, чому Україні терміново потрібні нові бригади

    «Третього не дано»: Сирський пояснив, чому Україні терміново потрібні нові бригади

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українській армії необхідно формувати нові бойові бригади, а не лише доукомплектовувати вже існуючі. За його словами, таке рішення продиктоване планами Росії розширити лінію активних бойових дій приблизно на 160 кілометрів на півночі України.

    Про це Сирський повідомив у коментарі LIGA.net.

    За словами головнокомандувача, російське військове командування змінило свої плани після того, як не змогло досягти поставлених цілей на основних напрямках фронту.

    Тепер, зазначив Сирський, окупанти намагаються створити нову зону активних бойових дій на півночі України, що вимагатиме від Сил оборони додаткових сил і засобів.

    «Ворог, до речі, скорегував свої плани й збирається цього року ще створити нові дивізії та п’ять бригад. Ми вимушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано», – наголосив головнокомандувач.

    Чому потрібні саме нові бригади

    Сирський пояснив, що через розширення фронту Україні вже недостатньо лише поповнювати особовим складом існуючі військові частини.

    За його словами, лінія бойового зіткнення не лише залишається надзвичайно протяжною, а й продовжує збільшуватися як по ширині, так і в глибину.

    Саме тому, на думку головнокомандувача, необхідно створювати нові бойові бригади, які зможуть прикривати нові напрямки та утримувати оборону.

    Окремо Сирський звернув увагу на перевагу Росії у чисельності особового складу та озброєння.

    Саме цей фактор, за його словами, змушує українське командування оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки.

    Росія збільшує власне угруповання

    За інформацією Сирського, Росія не лише розширює географію бойових дій, а й продовжує нарощувати свої війська.

    За його словами, цього року російське командування планує сформувати нові дивізії та ще п’ять окремих бригад.

    Такі дії свідчать про намір противника зберігати високий темп бойових дій і створювати додатковий тиск на українські сили.

    Посилення північного напрямку

    Останні заяви головнокомандувача продовжують курс на зміцнення оборони північних регіонів України.

    Ще 16 червня Сирський доручив сформувати додаткові підрозділи безпілотних систем для посилення захисту державного кордону на північному напрямку.

    Передусім ідеться про використання сучасних безпілотних комплексів для розвідки, спостереження та ураження противника.

    Загрозу підтверджував і Зеленський

    Неодноразово про ризики нового наступу Росії з півночі говорив і Президент України Володимир Зеленський.

    Зокрема, 20 травня глава держави повідомив, що під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача окремо розглядалася ситуація на чернігівському та київському напрямках.

    За словами президента, військово-політичне керівництво країни аналізувало можливі сценарії наступальних дій російських військ та заходи щодо їхнього недопущення.

    Україна готується до нових викликів

    Заява Олександра Сирського свідчить про те, що українське командування вже зараз враховує можливе розширення фронту та готується до нього заздалегідь.

    Формування нових бойових бригад, посилення підрозділів безпілотних систем і зміцнення оборони північних областей розглядаються як необхідні кроки для стримування можливих наступальних дій російської армії.

    Водночас головнокомандувач наголошує, що успіх оборони залежить від здатності України своєчасно реагувати на зміни планів противника та зберігати ініціативу на полі бою.

  • Кремль тисне, але Мінськ не поспішає відкривати новий фронт проти України – ISW

    Кремль тисне, але Мінськ не поспішає відкривати новий фронт проти України – ISW

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко продовжує чинити опір спробам Кремля втягнути країну у повномасштабну війну проти України. Такий висновок зробили аналітики Інституту вивчення війни (ISW), проаналізувавши останні події навколо Білорусі, заяви української влади та інформацію західних медіа. Експерти вважають, що Мінськ намагається зберегти хиткий баланс між залежністю від Росії та залишками власного суверенітету, навіть попри дедалі жорсткіший тиск з боку Москви.

    У своєму звіті ISW звернув увагу на матеріал The Wall Street Journal, опублікований 23 червня. За даними видання, яке посилається на нинішніх і колишніх російських та європейських посадовців, Кремль останніми місяцями активізував кампанію тиску на Лукашенка. Мета Москви — змусити Білорусь відігравати значно активнішу роль у війні проти України.

    Йдеться не лише про подальше використання білоруської території як тилової бази для російської армії. За інформацією WSJ, Росія домагається дозволу запускати ударні безпілотники безпосередньо з території Білорусі, а також прагне створити додаткову військову загрозу на північному напрямку. У Кремлі розраховують, що така активність змусить Україну перекидати частину своїх підрозділів із найгарячіших ділянок фронту до білоруського кордону, що полегшить становище російських військ на сході та півдні України.

    Як повідомляє The Wall Street Journal, один із колишніх офіцерів російської розвідки, який знайомий із ситуацією, стверджує, що Москва використовує не лише політичний, а й економічний тиск. За його словами, Кремль погрожує Мінську скороченням або навіть припиненням фінансової підтримки у разі, якщо Лукашенко відмовиться виконувати російські вимоги. Для білоруської економіки, яка багато років залишається залежною від російських кредитів, енергоресурсів та ринку збуту, такий сценарій може мати серйозні наслідки.

    Попри це, аналітики ISW наголошують, що Лукашенко й надалі демонструє небажання переходити червоні лінії, які можуть остаточно втягнути білоруську армію у бойові дії. На думку експертів, він прагне одночасно не втратити підтримку Кремля та зберегти хоча б мінімальний простір для самостійних рішень.

    У звіті нагадується, що ще з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Лукашенко послідовно відмовлявся дозволити використання Збройних сил Білорусі у бойових діях проти України. Крім того, Мінськ не погодився на масштабне залучення білоруських громадян до російської армії. Хоча територія Білорусі використовувалася російськими військами як плацдарм для наступу на Київ у лютому 2022 року, власна білоруська армія безпосередньої участі у війні так і не взяла.

    Експерти також звертають увагу на інформаційну складову. На відміну від Кремля, який регулярно заявляє про нібито загрозу з боку України для Білорусі, Лукашенко та інші високопосадовці країни переважно уникають подібної риторики. ISW зазначає, що офіційний Мінськ продовжує демонструвати відносно нейтральні публічні заяви щодо війни, хоча фактично залишається союзником Росії.

    Додатковим підтвердженням складних взаємин між Москвою та Мінськом аналітики називають історію з російськими ретрансляторами на території Білорусі. Минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія використовує щонайменше чотири спеціальні ретрансляційні станції у Брестській та Гомельській областях для наведення безпілотників під час атак по українських містах. Український лідер вимагав від білоруської влади демонтувати або вимкнути це обладнання, попередивши, що у разі бездіяльності Україна може вжити власних заходів.

    Уже 24 червня Зеленський повідомив, що з 22 червня зазначені ретранслятори припинили роботу. Він уточнив, що наразі немає достовірної інформації, чи обладнання було демонтоване повністю, чи лише тимчасово вимкнене. Водночас саме цей факт ISW називає непрямим свідченням того, що Лукашенко не поспішає виконувати всі побажання Кремля та, принаймні частково, відреагував на українські вимоги.

    На цьому тлі Кремль різко відреагував на заяви Києва. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав ультиматум Зеленського «агресивним втручанням у внутрішні справи Білорусі» та заявив, що Москва завжди підтримуватиме свого союзника. Він також повідомив, що питання обговорюватиметься між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком.

    За оцінкою ISW, подібні заяви Кремля можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії. Аналітики припускають, що Москва намагається сформувати наратив про нібито загрозу Білорусі з боку України, щоб виправдати подальше військове зближення двох держав або навіть створити передумови для більш активного залучення Мінська до війни. Водночас експерти нагадують, що Білорусь уже фактично є співучасником російської агресії, оскільки Росія використовує її територію, військову інфраструктуру та повітряний простір для ударів по Україні.

    Водночас західні аналітики не бачать ознак того, що Лукашенко готовий найближчим часом відправити білоруські війська на фронт. Навпаки, останні події свідчать про спроби Мінська максимально затягувати виконання російських вимог і уникати кроків, які можуть спричинити пряме втягнення країни у бойові дії. Така стратегія дозволяє Лукашенку зберігати підтримку Кремля, але водночас мінімізувати ризики внутрішньої дестабілізації та можливого відкриття нового фронту проти України.

    Попри це, ситуація залишається напруженою. Росія продовжує посилювати військову присутність у Білорусі, а Київ уважно стежить за будь-якими змінами на північному напрямку. Саме тому питання ролі Мінська у війні залишається одним із ключових факторів безпеки як для України, так і для всього східного флангу Європи. Аналітики ISW вважають, що найближчі тижні можуть показати, чи зможе Лукашенко й надалі балансувати між вимогами Кремля та власним прагненням не допустити повноцінного вступу Білорусі у війну.

  • Україна перехопила ініціативу і вже змінює хід війни: у Держдепі США зробили гучну заяву про перелом на фронті

    Україна перехопила ініціативу і вже змінює хід війни: у Держдепі США зробили гучну заяву про перелом на фронті

    У Державному департаменті США заявили, що Україна на цьому етапі війни перебуває у позиції, коли фактично виграє протистояння з Росією. Таку оцінку озвучив заступник державного секретаря США з питань зовнішньої допомоги, гуманітарних питань та свободи віросповідання Джеремі Левін під час дискусії YES у Гданську, яку організував фонд Віктора Пінчука напередодні Ukraine Recovery Conference 2026.

    Заява американського посадовця стала однією з найгучніших політичних оцінок останнього часу, адже у Вашингтоні фактично визнали: динаміка війни змінюється не на користь Москви. За словами Левіна, Україна робить багато для того, щоб зафіксувати нову фазу війни та зрештою перемогти. Він наголосив, що ситуацію вже вдалося переламати.

    «Станом на зараз ми є у становищі, коли Україна виграє війну на цей момент», — заявив представник Держдепартаменту США.

    Левін звернув увагу на те, що на фронті відбулася важлива зміна ролей. Якщо раніше українські військові часто очікували на зиму як на період, коли російські наступальні дії можуть знизитися, то тепер, за його словами, ситуація виглядає інакше. Українські сили перехопили ініціативу, продовжують тиснути на противника, а російські війська дедалі більше змушені думати не про наступ, а про утримання позицій.

    Американський дипломат підкреслив, що саме Україна зараз демонструє здатність нав’язувати ворогу власний темп війни. Росія, яка довгий час намагалася створювати враження безперервного тиску на фронті, тепер сама опинилася у становищі, коли змушена чекати паузи та розраховувати на погодні умови.

    Окремо Левін виділив далекобійні удари України по російській інфраструктурі на території РФ. Саме ці атаки, за його оцінкою, стали одним із чинників, які дозволили Києву змінити динаміку війни навіть у зимовий період. Йдеться про системний тиск на об’єкти, що мають значення для російської військової машини, логістики, енергетики та економічної стійкості режиму.

    Фактично представник Держдепу дав зрозуміти, що удари по глибинних об’єктах Росії вже мають не лише тактичний, а й стратегічний ефект. Вони не дозволяють Москві почуватися у безпеці у власному тилу, змушують перекидати ресурси на захист інфраструктури та ускладнюють підтримку воєнної кампанії проти України.

    Ця заява пролунала на тлі активізації українських далекобійних операцій проти російських об’єктів, зокрема нафтобаз, підприємств оборонного комплексу, логістичних вузлів та енергетичної інфраструктури. В останні місяці такі атаки дедалі частіше стають причиною масштабних пожеж, перебоїв у роботі підприємств та зростання напруги всередині РФ.

    Важливо й те, що Левін пов’язав військову динаміку з економічним тиском на Росію. За його словами, США розглядають можливість скасування окремих винятків із санкцій, які досі дозволяли РФ частково обходити обмеження у сфері нафтової торгівлі. Вашингтон також планує продовжувати координацію з європейськими партнерами щодо посилення санкційного тиску.

    Це може стати ще одним ударом по російському бюджету, значна частина якого залежить від доходів від енергоресурсів. Якщо США та партнери справді підуть на посилення обмежень, Росія може зіткнутися з додатковими труднощами у фінансуванні війни, закупівлі технологій та підтримці власного військово-промислового комплексу.

    Заява Левіна також контрастує з російською пропагандою, яка намагається переконати внутрішню аудиторію у нібито сприятливій для Москви ситуації на фронті. Кремль регулярно поширює наративи про «просування» та «виснаження України», однак оцінка Держдепу США демонструє зовсім іншу картину: Україна не лише тримається, а й змінює правила гри.

    На думку західних партнерів, ключовим стало те, що Київ навчився поєднувати оборону, наступальні дії, далекобійні удари та дипломатичну роботу з союзниками. Саме така комбінація дозволяє Україні не просто реагувати на дії Росії, а створювати для неї нові проблеми на різних рівнях — від фронту до економіки.

    Виступ Левіна у Гданську відбувся напередодні Ukraine Recovery Conference 2026, яка проходить 25–26 червня у Польщі. Конференція присвячена відновленню України, залученню міжнародної підтримки та інвестицій, зокрема у сферах енергетики, критичної інфраструктури та логістики. Саме ці галузі найбільше постраждали від російської агресії.

    Заява представника Держдепу прозвучала не лише як військова оцінка, а й як політичний сигнал: США бачать зміну балансу у війні та готові підтримувати Україну в момент, коли вона, за словами американського посадовця, вже перехопила ініціативу.

    Попри це, Левін не говорив про швидке завершення війни чи легку перемогу. Навпаки, його слова вказують на те, що нинішній момент є критично важливим: Україна має шанс закріпити нову фазу війни, але для цього потрібні подальша військова допомога, санкційний тиск на Росію та збереження єдності партнерів.

    Головний висновок із заяви Держдепу — Москва більше не може диктувати темп війни так, як намагалася робити раніше. Україна вистояла, адаптувалася, посилила далекобійні можливості й тепер змушує Росію реагувати. Саме це у Вашингтоні називають переломом динаміки.

  • 50 тисяч місій без людей: як українські бойові роботи змінюють війну

    50 тисяч місій без людей: як українські бойові роботи змінюють війну

    Україна стрімко нарощує використання наземних бойових роботів на передовій, намагаючись замінити людей у найризикованіших місіях. Безпілотні наземні платформи вже доставляють боєприпаси, вивозять поранених, мінують підступи до позицій росіян, запускають FPV-дрони та виконують ударні завдання там, де для звичайного військового ризик загибелі є надто високим.

    Про це пише Business Insider, аналізуючи новий етап роботизації українського фронту. За даними видання, Україна фактично перетворює війну на полігон для масового застосування наземних безпілотних систем, які ще кілька років тому залишалися експериментальними зразками, а тепер дедалі частіше працюють у реальних бойових умовах.

    Головна причина такого прориву — надзвичайна небезпека так званої “кілзони” на передовій. Через мінні поля, артилерійські удари, FPV-дрони та постійне спостереження з повітря навіть доставка води, боєприпасів чи їжі на позиції може перетворитися на смертельну місію.

    Командир взводу 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Андрій Кушнєров пояснив Business Insider, що відправляти водія-людину на такі маршрути означає фактично наражати його на величезну загрозу. Саме тому українські підрозділи дедалі частіше використовують роботизовані платформи, які можуть рухатися під вогнем без ризику для життя військових.

    Одним із символів цього нового напрямку стала українська компанія Ratel Robotics. Її перші розробки з’явилися наприкінці 2023 року й були доволі простими: фактично це були самохідні платформи з протитанковими мінами, які могли під’їжджати до ворожих цілей. Тепер компанія виробляє сотні наземних роботів щомісяця, а їхня вартість залежить від розміру, призначення та обладнання — від приблизно 2 тисяч до 40 тисяч доларів.

    Сучасні українські наземні роботи вже давно не обмежуються роллю “візків” для перевезення вантажу. Вони можуть транспортувати сотні кілограмів боєприпасів, доставляти продукти та воду, евакуювати поранених, встановлювати міни, підвозити FPV-дрони до зони запуску та навіть атакувати російські позиції.

    За інформацією Business Insider, у першій половині 2026 року Україна замовила 25 тисяч наземних роботизованих комплексів. Це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік. До кінця року планується виготовити близько 50 тисяч таких машин.

    Ці цифри свідчать про те, що йдеться вже не про окремі експериментальні поставки, а про масштабну зміну підходу до ведення війни. За даними українського віцепрем’єра та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, лише з початку 2026 року українські військові виконали понад 50 тисяч логістичних та евакуаційних місій за допомогою наземних роботизованих комплексів.

    В Україні нині працюють близько 280 виробників, які створюють понад 550 моделей наземних роботів. Державна оборонна екосистема Brave1 підтримує розвиток таких рішень, адже головна мета — максимально замінити людей машинами там, де це можливо.

    Генеральний директор Brave1 Андрій Гриценюк наголосив, що Україна не повинна ризикувати солдатами у завданнях, які можуть виконувати дрони та роботи. За його словами, усе, що можна замінити безпілотною системою, має бути замінене.

    Окремий напрямок — перетворення роботів на мобільні бойові платформи. Business Insider повідомляв, що українська компанія Frontline Robotics встановлює на наземні роботи бойові турелі Buria, які перетворюють їх на своєрідні “малі танки” для боротьби з російськими штурмовими та диверсійними групами. Такі машини можуть діяти у лісосмугах і підходити до небезпечних ділянок без присутності оператора поруч.

    За словами представників Frontline Robotics, оператори можуть керувати такими системами на відстані 20–50 кілометрів від небезпечної зони. Це дозволяє тримати людей подалі від прямого вогню, але при цьому зберігати можливість впливати на ситуацію на передовій.

    Водночас наземні роботи залишаються витратним матеріалом війни. За словами українських військових, поблизу лінії фронту така машина часто витримує лише від п’яти до десяти місій. Її можуть уразити FPV-дрони, артилерія, міни або стрілецька зброя. Проте українська логіка проста: якщо робот втрачено, але врятовано життя солдата, місія вже виправдана.

    Саме тому виробники працюють над підвищенням живучості техніки. На роботи встановлюють протиосколкове бронювання, покращують прохідність, додають засоби захисту від дронів і системи зв’язку, які мають працювати навіть в умовах активної радіоелектронної боротьби.

    Українські військові вважають, що масове використання дешевих і швидкозамінних роботизованих систем може змінити саму логіку сучасної війни. Якщо раніше головну роль відігравала дорога бронетехніка, то тепер дедалі важливішою стає здатність швидко виробляти багато дешевих платформ, втрати яких не є критичними для армії.

    Досвід України вже уважно вивчають інші держави. Експерти наголошують, що майбутні війни можуть вигравати не лише країни з найсучаснішими одиничними системами озброєння, а ті, хто здатен швидко масштабувати виробництво роботів, дронів і автономних платформ.

    Для України ж це питання не лише технологічної переваги, а й виживання. Кожен робот, який доставив боєприпаси, вивіз пораненого або прийняв на себе удар замість людини, означає збережене життя. Саме тому наземні бойові роботи дедалі частіше стають не фантастикою з майбутнього, а буденною частиною українського фронту.

  • Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський лідер Володимир Путін, на його думку, поступово втрачає політичну, військову та внутрішню стійкість, і саме це може стати причиною подальшої ескалації ракетних і дронових атак по території України. Глава держави наголосив, що на тлі зростання напруженості українцям необхідно максимально відповідально ставитися до сигналів повітряної тривоги та обов’язково користуватися укриттями під час загрози обстрілів.

    Про це Зеленський сказав у коментарі журналістам, підбиваючи підсумки останнього раунду міжнародних переговорів та оборонних консультацій із партнерами України. За його словами, ситуація на фронті та в міжнародній політиці демонструє, що Росія не демонструє готовності до реального припинення війни, попри заяви її керівництва про нібито прагнення миру.

    Президент підкреслив, що українська сторона отримала низку важливих підтверджень підтримки від союзників, зокрема в межах міжнародної програми постачання озброєнь PURL, яка передбачає додаткові поставки ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на суму понад один мільярд доларів. Окремо він відзначив, що Європейський Союз продовжує посилювати санкційний тиск на Російську Федерацію, що, на думку Києва, є важливим елементом довгострокового стримування агресії.

    Зеленський наголосив, що міжнародні партнери України дедалі чіткіше розуміють справжню природу дій Кремля та не сприймають публічні заяви російського керівництва як реальний сигнал до миру. За його словами, Росія продовжує використовувати війну як інструмент політичного тиску, а також намагається посилити воєнні дії, щоб компенсувати власні втрати та внутрішні проблеми.

    «Путін стає слабким. Слабшає і політично, і на полі бою, і фізично. І тому може посилювати удари по нам, по нашим людям ракетами і дронами. Користуйтесь, будь ласка, укриттями. Я вас дуже прошу, дуже», — заявив президент України.

    Він додав, що попри складну безпекову ситуацію Україна залишається відкритою до переговорного процесу та готовою до будь-яких форматів діалогу, які можуть привести до справедливого і тривалого миру. Водночас, за його словами, такі переговори можливі лише за умови реальної готовності Росії припинити агресію, а не використовувати дипломатію як інструмент затягування часу.

    Окрему увагу Зеленський приділив ролі європейських партнерів, закликавши їх до максимальної консолідації зусиль у підтримці України. Він наголосив, що ключовими елементами спільної політики мають залишатися посилення санкцій без будь-яких винятків, використання заморожених російських активів для підтримки України та стабільне довгострокове фінансування української оборони.

    За словами президента, лише комплексний підхід, який включає військову, економічну та політичну складові, здатен створити умови для зміни поведінки Росії та наближення завершення війни. Він зазначив, що будь-яке послаблення тиску може бути сприйняте Кремлем як сигнал до подальшої ескалації.

    На тлі заяв глави держави в Україні фіксується зростання інтенсивності російських атак із застосуванням ракет і безпілотників. Військові аналітики відзначають, що Росія продовжує комбіновані удари по різних регіонах країни, намагаючись виснажити систему протиповітряної оборони та завдати максимального психологічного тиску на цивільне населення.

    Останні події також свідчать про взаємне загострення конфлікту. Зокрема, українські безпілотні системи нещодавно здійснили удари по об’єктах у глибині території Російської Федерації, включно з Московським нафтопереробним заводом у Капотні, де внаслідок атаки виникла масштабна пожежа. Російська сторона у відповідь заявила про намір посилити удари по українських цілях, що ще більше підвищує рівень ризиків подальшої ескалації.

    У цих умовах українська влада наголошує, що дотримання правил безпеки під час повітряних тривог залишається критично важливим елементом захисту цивільного населення. Громадянам рекомендують не ігнорувати сигнали тривоги та своєчасно переходити в укриття, оскільки загроза ракетних і дронових атак залишається високою по всій території країни.

    Експерти зазначають, що нинішня фаза війни характеризується поєднанням інтенсивних бойових дій на фронті, регулярних ударів по інфраструктурі та активної дипломатичної боротьби на міжнародному рівні. У цих умовах як військова підтримка союзників, так і поведінка Росії на полі бою безпосередньо впливають на подальшу динаміку конфлікту та перспективи його врегулювання.