Mmakaje

Позначка: G7

  • Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір адміністрації розглянути новий підхід до організації оборонного виробництва, який може суттєво змінити глобальну систему постачання озброєнь. Йдеться про можливість залучення провідних американських оборонних корпорацій до надання ліцензій на виробництво зброї в Європі та Україні, що дозволило б розгорнути виробничі потужності безпосередньо ближче до зони попиту та прискорити постачання критично важливих систем озброєння.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на посадовців, обізнаних із перебігом обговорень, а також на заяви, зроблені під час саміту «Групи семи» у Франції. За даними джерел, у Білому домі розглядають механізм, за яким американські оборонні компанії зможуть передавати технології та ліцензії європейським і українським підприємствам, що мають відповідні виробничі можливості. Такий крок, за оцінками учасників дискусій, може стати відповіддю на затяжний дефіцит ракет-перехоплювачів та іншого високотехнологічного озброєння, яке є критично важливим для систем протиповітряної оборони України.

    Ключовою причиною обговорення цього підходу є обмеженість виробничих потужностей у самих Сполучених Штатах та значне виснаження запасів після попередніх етапів військової підтримки союзників. Водночас розгортання нового виробництва всередині США потребує тривалого часу, що у нинішніх умовах війни та високої інтенсивності бойових дій розглядається як критичний фактор. Саме тому ліцензійне виробництво за межами США розглядається як більш швидкий та гнучкий інструмент забезпечення союзників необхідним озброєнням.

    Дональд Трамп, коментуючи можливість такого кроку, зазначив, що американські оборонні компанії потенційно зацікавлені у співпраці з іноземними виробниками, і що адміністрація готова детально вивчити цю ініціативу. «Вони хотіли б це зробити, ми розглянемо це питання», — заявив він, підкресливши, що мова йде про практичний інструмент зміцнення обороноздатності союзників.

    Обговорення ініціативи відбувається на тлі активних консультацій у межах «Групи семи», де однією з ключових тем стала нестача систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів, необхідних для захисту від балістичних та крилатих ракет. Лідери країн G7 у Франції наголошували на необхідності збільшення виробництва та пришвидшення постачань Україні, яка щоденно стикається з масованими повітряними атаками.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що питання видачі ліцензій на виробництво озброєнь уже перебуває на стадії детального міждержавного обговорення. За його словами, модель може передбачати залучення як великих європейських оборонних підприємств, так і українських виробників, які вже мають досвід у випуску сучасних систем озброєння або їхніх компонентів. Він підкреслив, що це дозволить суттєво збільшити обсяги виробництва без необхідності повного перенесення технологічних ланцюгів у США.

    Президент Франції Емманюель Макрон також підтвердив, що під час дискусій американська сторона наполягала на активнішій мобілізації оборонної промисловості для підтримки союзників. За його словами, особливу увагу приділено системам ППО та засобам перехоплення повітряних цілей, які залишаються найбільш дефіцитними у поточній безпековій ситуації.

    Аналітики зазначають, що традиційно США дуже обережно підходять до передачі оборонних технологій та ліцензій через ризики, пов’язані з інтелектуальною власністю, контролем за виробництвом та безпекою ланцюгів постачання. Однак у сучасних умовах війни в Європі та глобального зростання попиту на озброєння ця модель поступово трансформується. Уже зараз частина американських систем, зокрема компоненти до ракет для комплексів Patriot, виробляється на території Німеччини, що демонструє можливість розширення географії оборонного виробництва.

    Очікується, що наступним етапом стануть додаткові консультації між США, країнами ЄС та Україною щодо конкретних механізмів ліцензування, юридичних гарантій та контролю за технологіями. У разі реалізації цієї ініціативи може бути створена нова модель міжнародної оборонної кооперації, яка дозволить значно скоротити час виробництва озброєнь і підвищити стійкість постачань у період тривалих конфліктів.

    Таким чином, ініціатива адміністрації Трампа потенційно може стати одним із наймасштабніших переформатувань світового оборонного ринку за останні десятиліття, оскільки передбачає не лише експорт озброєнь, а й фактичну децентралізацію їхнього виробництва з залученням партнерських країн, включно з Україною.

  • «Ми врятували світ»: Трамп заявив про ліквідацію загрози ядерної війни

    «Ми врятували світ»: Трамп заявив про ліквідацію загрози ядерної війни

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 у Франції виступив із резонансною заявою, оголосивши, що його адміністрації вдалося усунути загрозу глобальної ядерної катастрофи. Американський лідер також заявив про повернення міжнародного авторитету Сполучених Штатів та наголосив, що Вашингтон стає сильнішим, ніж будь-коли раніше.

    Про це Трамп сказав під час пресконференції на полях саміту «Великої сімки», повідомляє РБК-Україна.

    Виступ президента США відбувся на тлі загострення міжнародної безпекової ситуації, нещодавньої кризи навколо Ірану та активізації дипломатичних зусиль Заходу щодо припинення війни між Росією та Україною.

    «Ми припинили ядерний голокост, цього більше ніколи не буде. З початку до кінця було чітко зрозуміло, що цього тижня Америка повертатиме повагу на міжнародному рівні і ставатиме ще сильнішою, ніж будь-коли», – заявив Дональд Трамп.

    Президент США не уточнив, які саме події він мав на увазі, говорячи про запобігання «ядерному голокосту», однак його слова пролунали невдовзі після досягнення домовленостей між Вашингтоном і Тегераном щодо припинення загострення навколо іранської ядерної програми та ситуації на Близькому Сході.

    Під час виступу Трамп окремо акцентував увагу на небезпеці ядерної зброї для сучасних держав. Як приклад він навів Ізраїль, наголосивши, що навіть одна ядерна атака може спричинити катастрофічні наслідки для будь-якої країни незалежно від її військової потужності чи технологічного розвитку.

    «Подивіться на Ізраїль. Вони їх могли б просто розбомбити. Якщо скинути ядерну ракету посередині Ізраїлю, тоді ви могли б зруйнувати найважливіші речі у країні», – зазначив глава Білого дому.

    Заява американського президента пролунала на тлі зростання міжнародних дискусій щодо ризиків поширення ядерної зброї та безпекових викликів у різних регіонах світу. Після початку повномасштабної війни Росії проти України тема ядерного шантажу неодноразово ставала предметом обговорення серед лідерів НАТО та країн Заходу.

    Окрім Близького Сходу, значна частина переговорів на саміті G7 була присвячена саме Україні. Трамп підтвердив, що після врегулювання ситуації навколо Ірану Сполучені Штати зміщують фокус уваги на Східну Європу та пошук шляхів завершення російсько-української війни.

    Американський президент вкотре закликав до прямого діалогу між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним.

    «Зеленському і Путіну потрібно зустрітися, але зараз вони не знають, як це організувати», – заявив Трамп.

    Тема мирних переговорів стала однією з ключових під час зустрічей лідерів G7. Водночас європейські союзники демонструють дедалі більший скептицизм щодо готовності Кремля до реального дипломатичного процесу.

    Президент Франції Еммануель Макрон після переговорів повідомив журналістам, що Дональд Трамп погодився з позицією більшості європейських лідерів щодо відсутності у Москви щирого бажання завершувати війну шляхом компромісу.

    За словами Макрона, Україна та її партнери неодноразово демонстрували готовність до дипломатичних рішень, однак російська сторона продовжує висувати неприйнятні вимоги та фактично наполягає на капітуляції України.

    Останніми тижнями міжнародні експерти дедалі частіше відзначають зміну риторики Білого дому щодо війни. Якщо раніше Трамп переважно наголошував на необхідності швидкого завершення бойових дій будь-яким шляхом, то тепер у його заявах дедалі частіше звучить критика позиції Кремля та заклики до укладення справедливої угоди.

    Крім того, на саміті G7 активно обговорювалися нові санкції проти Росії, питання військової допомоги Україні та перспективи посилення тиску на російську економіку. За інформацією західних ЗМІ, Вашингтон також розглядає додаткові заходи щодо обмеження експорту російських енергоносіїв.

    Попри гучні заяви Трампа про запобігання «ядерному голокосту», експерти наголошують, що глобальні ризики залишаються високими. Війна в Україні, ситуація навколо Ірану, загострення на Близькому Сході та конкуренція між провідними світовими державами продовжують залишатися серед ключових викликів міжнародній безпеці.

    Саміт G7 у Франції продемонстрував, що питання війни в Україні, безпеки Європи та ядерних загроз залишаються центральними темами світової політики. А гучна заява Дональда Трампа про «зупинений ядерний голокост» вже стала однією з найбільш обговорюваних подій нинішньої зустрічі лідерів провідних держав світу.

  • У G7 розкрили секрет: що змусить Трампа остаточно стати на бік України

    У G7 розкрили секрет: що змусить Трампа остаточно стати на бік України

    Президент України Володимир Зеленський використовує саміт G7 як одну з найважливіших дипломатичних платформ 2026 року, намагаючись переконати президента США Дональда Трампа не лише зберегти підтримку України, а й посилити тиск на Росію. На думку аналітиків британського телеканалу Sky News, Київ отримав одразу два серйозні аргументи, які можуть вплинути на позицію господаря Білого дому.

    Йдеться про ситуацію на полі бою та дедалі помітніші проблеми російської економіки. Саме ці фактори, на переконання західних оглядачів, можуть стати ключовими у формуванні подальшої політики Вашингтона щодо війни в Україні.

    У центрі уваги саміту “Великої сімки” опинилося питання майбутньої підтримки України. Попри те, що європейські союзники демонструють готовність і надалі фінансувати оборону та відновлення країни, саме позиція Сполучених Штатів залишається вирішальною для подальшого розвитку подій.

    Аналітики Sky News звертають увагу на особливість політичного стилю Дональда Трампа. На їхню думку, американський президент традиційно прагне асоціювати себе з переможцями та успішними проєктами. Саме тому будь-які ознаки того, що Україна поступово покращує свої позиції на фронті, можуть стати для Києва вагомим дипломатичним аргументом.

    “Трамп любить підтримувати переможців, і якщо його вдасться переконати, що Україна зараз починає поступово відвойовувати території, то його можна буде переконати повністю підтримати Україну, а не Росію”, — зазначають оглядачі Sky News.

    Другим важливим фактором називають економічний стан Росії. Попри заяви Кремля про стійкість економіки до санкцій, міжнародні експерти все частіше звертають увагу на накопичення системних проблем. Військові витрати залишаються рекордними, санкційний тиск Заходу не послаблюється, а удари по російській енергетичній та військовій інфраструктурі створюють додаткове навантаження на бюджет країни.

    Економісти зазначають, що Росія дедалі більше змушена витрачати резерви на підтримку військової кампанії та соціальної стабільності. Це відбувається на тлі зростання інфляції, дефіциту кадрів та проблем із залученням інвестицій. Саме тому в західних столицях вважають, що демонстрація економічної вразливості Росії може стати додатковим аргументом для Вашингтона щодо необхідності продовження санкційного тиску.

    Під час саміту G7 Володимир Зеленський провів серію важливих переговорів із лідерами країн-партнерів. Зокрема, відбулися зустрічі з президентом Франції Emmanuel Macron та прем’єр-міністром Великої Британії Keir Starmer. Основною темою перемовин стали питання оборонної підтримки України, санкцій проти Росії та координації дій союзників.

    Втім, найбільша увага була прикута саме до можливого діалогу між Зеленським і Трампом. У дипломатичних колах наголошують, що від результатів контактів між Києвом і Вашингтоном може залежати подальша архітектура міжнародної підтримки України.

    Європейські партнери також активно просувають власне бачення майбутнього мирного процесу. У Брюсселі наполягають, що будь-які переговори щодо завершення війни повинні відбуватися за участю Європейського Союзу. Така позиція пояснюється тим, що саме країни ЄС нині забезпечують значну частину фінансової допомоги Україні, а також залишаються ключовими постачальниками військової підтримки.

    Водночас аналітики звертають увагу на ще одну особливість політики Трампа. Президент США неодноразово демонстрував готовність ухвалювати важливі міжнародні рішення самостійно та прагнув отримувати максимальний політичний ефект від дипломатичних домовленостей. Саме тому європейським союзникам і Україні доведеться переконувати Вашингтон не лише в ефективності допомоги Києву, а й у тому, що спільна стратегія Заходу залишається найкращим шляхом до завершення війни.

    Останні тижні показали, що тема України продовжує залишатися одним із центральних питань міжнародної політики. На саміті G7 лідери провідних демократичних держав обговорювали нові санкції проти Росії, підтримку української оборонної промисловості та можливості посилення систем протиповітряної оборони.

    Для Києва особливо важливо, щоб Сполучені Штати зберегли лідерську роль у міжнародній коаліції підтримки. Саме тому українська дипломатія активно використовує всі доступні аргументи, демонструючи як здатність України чинити опір російській агресії, так і зростаючі труднощі, з якими стикається Москва.

    Чи стануть успіхи на фронті та проблеми російської економіки тими факторами, які остаточно переконають Дональда Трампа зайняти більш жорстку позицію щодо Кремля, наразі сказати складно. Однак очевидно, що саме ці два аргументи сьогодні розглядаються західними експертами як найсильніші дипломатичні козирі України у відносинах із Вашингтоном.

  • Мікрофони випадково записали розмову Зеленського про Трампа на саміті G7

    Мікрофони випадково записали розмову Зеленського про Трампа на саміті G7

    На саміті G7 у французькому Евіані журналістам вдалося почути фрагмент кулуарної розмови президента України Володимира Зеленського та президента Франції Емманюеля Макрона. Запис, який потрапив до медіа, показав, наскільки важливою для європейських союзників залишається координація дій із президентом США Дональдом Трампом на тлі війни в Україні та пошуку шляхів завершення конфлікту.

    Про це повідомило видання Politico. За даними журналістів, мікрофони камер випадково зафіксували частину бесіди між двома лідерами перед початком офіційних заходів саміту.

    За інформацією видання, Макрон одразу поцікавився у Зеленського, чи вдалося організувати двосторонню зустріч із Дональдом Трампом. Після відповіді українського президента, яка не потрапила чітко на запис, французький лідер запропонував особисто посприяти організації переговорів між Києвом та Вашингтоном під час саміту.

    Чому Трамп став головною темою саміту

    Саміт G7 в Евіані проходить на тлі одразу кількох глобальних криз. Після досягнення попередньої угоди між США та Іраном увага Білого дому частково змістилася на Близький Схід, через що європейські союзники намагаються повернути українське питання в центр міжнародного порядку денного.

    Саме тому, як зазначає Politico, Макрон та інші європейські лідери активно координують свої контакти з Трампом. У Європі побоюються, що через непередбачуваність американського президента підтримка України може опинитися під загрозою або відійти на другий план.

    За даними Reuters, під час саміту Зеленський намагався переконати Трампа посилити тиск на Росію, зокрема через нові санкції проти російського нафтового сектору, банківської системи та військово-промислового комплексу. Також обговорювалися питання протиповітряної оборони та спільного виробництва ракет для систем Patriot.

    Зеленський відмовився залишатися у Версалі

    Одним із цікавих моментів розмови, яку наводить Politico, стала пропозиція Макрона продовжити перебування Зеленського у Франції та взяти участь у закритих заходах за участю Трампа у Версальському палаці.

    Французький президент розраховував використати святкові заходи з нагоди 250-річчя незалежності США як додаткову можливість для неформальних переговорів між українським та американським лідерами. Проте Зеленський відмовився через необхідність участі у важливих заходах, пов’язаних із просуванням переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Український президент наголосив, що вже 18 червня має бути присутнім на ключових консультаціях у Брюсселі, де розглядатимуться питання європейської інтеграції України.

    Зустріч Зеленського і Трампа все ж відбулася

    Попри складнощі з графіком, особиста зустріч між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом на полях G7 все ж відбулася. Вона стала першою очною зустріччю лідерів майже за чотири місяці.

    Після переговорів Трамп заявив, що зустріч пройшла «дуже добре», а також закликав Росію укласти мирну угоду з Україною. Американський президент наголосив, що готовий зробити все можливе для припинення війни, хоча конкретних механізмів тиску на Кремль поки не озвучив.

    Зеленський, своєю чергою, повідомив, що під час розмови обговорювалися питання постачання систем ППО, ліцензування виробництва антибалістичних ракет в Україні, а також посилення санкцій проти Росії.

    Європа хоче залучити США до нових переговорів

    Однією з головних тем саміту стала перспектива нових переговорів між Україною та Росією. За інформацією The Guardian, європейські лідери закликають Трампа виступити посередником та навіть стати господарем потенційної зустрічі між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.

    Сам Зеленський раніше заявляв, що готовий до прямих переговорів із Путіним та пропонував провести таку зустріч на полях саміту G7. Однак Кремль стверджує, що офіційних запрошень не отримував.

    На цьому тлі випадково записана розмова Макрона та Зеленського лише підтвердила, наскільки велике значення європейські лідери надають позиції Вашингтона. Адже саме підтримка США залишається одним із ключових факторів як для оборони України, так і для можливого дипломатичного врегулювання війни.

  • «У них теж буде непроста зима»: Зеленський висунув Путіну дедлайн

    «У них теж буде непроста зима»: Зеленський висунув Путіну дедлайн

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією мають відбутися до початку зими. За його словами, Україна не хоче повторення важкого зимового сценарію, який пережила через російські удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі, однак Москва також має розуміти: для неї наступна зима може бути непростою.

    Про це Зеленський сказав під час виступу на конференції Reuters Next у межах саміту G7 у французькому Евіан-ле-Бені, пише The Guardian.

    Глава держави знову заявив про готовність до переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним, але наголосив, що Москва має припинити затягування процесу. За словами президента, зустріч може відбутися у третій країні — серед можливих майданчиків він назвав Швейцарію, Туреччину, США або одну з країн Близького Сходу.

    «Це була жахлива зима для нас. Але ми, звісно, не хочемо пережити таку ж зиму. Росія повинна знати, що у нас була жахлива зима, і в них також буде не проста», — заявив Зеленський.

    Його слова прозвучали на тлі саміту G7, де тема війни в Україні стала однією з ключових. Після останніх масованих російських атак Київ намагається посилити дипломатичний тиск на Кремль і добитися конкретних рішень від партнерів щодо ППО, санкцій та військової підтримки.

    Зеленський також підтвердив, що Україна передавала Росії сигнал про готовність провести зустріч із Путіним на полях саміту G7. За словами президента, ідею обговорювали зі США та європейськими партнерами. Однак Москва вкотре не дала чіткої відповіді.

    У Кремлі, своєю чергою, заявили, що нібито не отримували офіційного запрошення. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що між Москвою та Києвом начебто немає офіційних каналів зв’язку. Водночас українська сторона наголошує: пропозицію передавали різними шляхами, зокрема через дипломатичні та інші канали.

    На саміті G7 Зеленський провів низку переговорів із міжнародними партнерами. Однією з головних тем стала протиповітряна оборона. Україна прагне не лише отримати більше ракет до систем ППО, а й домогтися ліцензій на виробництво антибалістичних систем і ракет.

    Окремо президент України зустрівся з президентом США Дональдом Трампом. Після переговорів американський лідер заявив, що розмова була «дуже хорошою», та закликав Росію укласти угоду для завершення війни. Трамп також сказав, що готовий докладати зусиль для припинення бойових дій.

    Втім, попри нові заяви про можливість дипломатії, Київ не знімає з порядку денного силовий тиск на Росію. Україна наполягає, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до суверенітету та територіальної цілісності держави, а не на ультиматумах Кремля.

    Зеленський фактично дав зрозуміти: якщо Росія продовжить відмовлятися від реальних переговорів, вона має бути готова до наслідків. Ідеться як про подальше посилення санкцій, так і про удари по військовій, енергетичній та логістичній інфраструктурі, яка забезпечує російську агресію.

    Останні місяці вже показали, що війна дедалі частіше повертається на територію самої Росії. Під атаками опиняються нафтопереробні заводи, склади, військові об’єкти та логістичні вузли. Саме тому заява Зеленського про «непросту зиму» для Росії прозвучала як чітке попередження Кремлю.

    На цьому тлі саміт G7 став важливим дипломатичним майданчиком для України. Київ намагається переконати партнерів не чекати нових російських ударів, а діяти на випередження: посилювати ППО, збільшувати оборонне виробництво, вводити нові санкції та допомагати Україні проходити зиму.

    Головний сигнал Зеленського простий: Москва ще має шанс сісти за стіл переговорів, але часу стає менше. Якщо Путін і надалі ігноруватиме пропозиції, Росія може зіткнутися з новою реальністю — уже не лише на фронті, а й у власному тилу.

  • Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Світові ціни на нафту продовжують стрімко знижуватися після новин про досягнення рамкової угоди між Сполученими Штатами та Іраном щодо деескалації конфлікту на Близькому Сході. Інвестори позитивно сприйняли повідомлення про можливе відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку, яка є одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі.

    Про це повідомляє CNBC із посиланням на дані міжнародних бірж.

    Станом на ранок 16 червня серпневі ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 1,25% і торгувалися на рівні 82,13 долара за барель. Вже вдень падіння продовжилося, і котирування опустилися до 80,96 долара за барель.

    Ще помітніше дешевшала американська нафта WTI. Липневі ф’ючерси втратили 1,4%, знизившись до 79,67 долара за барель. У другій половині дня ціна впала до 78,41 долара.

    Таким чином обидва ключові нафтові еталони досягли найнижчих показників із початку березня 2026 року.

    Експерти пояснюють падіння цін різкою зміною настроїв на ринку після кількох тижнів напруження навколо ситуації в Ормузькій протоці. Саме через цей вузький морський коридор проходить приблизно 20% світового експорту нафти. Будь-які загрози для навігації традиційно провокують стрибок цін, тоді як сигнали про стабілізацію ситуації миттєво спричиняють зворотну реакцію.

    Ключовим фактором для ринку стали повідомлення про домовленості між Вашингтоном і Тегераном. За даними західних медіа, сторони погодили продовження режиму перемир’я на 60 днів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 у французькому Евіан-ле-Бені заявив, що рамкову угоду вже підписано, а остаточне відкриття маршруту для нафтових танкерів очікується найближчими днями.

    За його словами, офіційна церемонія підписання повного пакета домовленостей має відбутися 19 червня у Женеві.

    Новина миттєво вплинула на поведінку трейдерів. Ринок почав закладати у вартість нафти зменшення геополітичних ризиків, через що ціни стрімко пішли вниз.

    Позитивно на перспективи відновлення руху через Ормузьку протоку відреагувала і світова судноплавна галузь.

    У німецькій компанії Hapag-Lloyd заявили, що припинення бойових дій у регіоні стане позитивним сигналом як для міжнародних перевізників, так і для їхніх клієнтів. Компанія висловила сподівання, що вже найближчим часом її судна зможуть повернутися до звичних маршрутів через Перську затоку.

    Втім, не всі представники галузі поділяють надмірний оптимізм.

    Генеральний директор найбільшого у світі танкерного оператора Mitsui OSK Lines Джотаро Тамура в інтерв’ю Financial Times застеріг, що навіть після політичних домовленостей судноплавним компаніям може знадобитися кілька тижнів для повернення до нормальної роботи.

    За його словами, бізнес повинен переконатися, що ризики для екіпажів та суден справді усунуті.

    «Одних лише політичних заяв недостатньо. Необхідно побачити, що ситуація реально стабілізувалася і проходження протоки є безпечним», – зазначив Тамура.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня реакція ринку може стати лише початком більш масштабної корекції цін на нафту. Якщо домовленості між США та Іраном будуть реалізовані повністю, а судноплавство через Ормузьку протоку відновиться без обмежень, світовий ринок отримає додаткові обсяги постачання енергоносіїв.

    У такому разі тиск на котирування може зберігатися ще кілька тижнів.

    Водночас низка експертів закликає не поспішати з висновками. Близький Схід залишається одним із найбільш нестабільних регіонів світу, а будь-яке загострення ситуації здатне миттєво розвернути нафтовий ринок у протилежний бік.

    Для України здешевлення нафти традиційно має змішаний ефект. З одного боку, це позитивно впливає на світові ціни на паливо та може стримувати подорожчання бензину й дизеля. З іншого — дешевша нафта означає зменшення доходів Росії від експорту енергоресурсів, які залишаються одним із головних джерел фінансування війни проти України.

    Саме тому нинішнє падіння котирувань уважно відстежують не лише інвестори та трейдери, а й уряди багатьох країн.

    Поки що ринки очікують нових подробиць майбутньої угоди між США та Іраном, а також офіційного відкриття Ормузької протоки. Саме ці фактори визначатимуть подальший напрямок руху нафтових цін найближчими днями.

    Якщо домовленості будуть реалізовані без зривів, нафтовий ринок може отримати найбільший сигнал до стабілізації за останні кілька місяців. Якщо ж ситуація знову загостриться, котирування здатні швидко повернутися до зростання.

  • «Ми будемо це виробляти»: Зеленський після зустрічі з Трампом оголосив про переговори щодо ліцензій на системи ППО

    «Ми будемо це виробляти»: Зеленський після зустрічі з Трампом оголосив про переговори щодо ліцензій на системи ППО

    Президент України Володимир Зеленський провів переговори з президентом США Дональдом Трампом на полях саміту G7, який проходить у французькому місті Евіан-ле-Бен. Однією з ключових тем зустрічі стало посилення української протиповітряної оборони та можливість отримання ліцензій на виробництво сучасних антибалістичних систем і ракет в Україні.

    Про це глава держави повідомив журналістам після переговорів.

    За словами Зеленського, питання розвитку української системи ППО стало одним із центральних під час його розмови з американським лідером. Україна прагне не лише отримувати озброєння від партнерів, а й налагодити власне виробництво сучасних засобів захисту від балістичних ракет.

    «Ми говорили про це з президентом Трампом, і наші команди будуть працювати. Дай Бог, вдасться цього разу отримати ліцензії на виробництво відповідних антибалістичних систем і ракет», – заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що попит на сучасні системи ППО сьогодні значно перевищує можливості американського військово-промислового комплексу. Саме тому Україна зацікавлена у локалізації виробництва та отриманні технологій, які дозволять швидше нарощувати оборонні спроможності держави.

    Після зустрічі Зеленський опублікував фотографії переговорів у соціальних мережах, коротко прокоментувавши їх словами: «Завжди важливо координувати позиції».

    На оприлюднених кадрах, окрім президентів України та США, присутні державний секретар США Марко Рубіо та секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров.

    Зустріч відбулася на тлі чергової хвилі російських масованих атак по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Саме тому тема протиповітряної оборони стала однією з найважливіших для української делегації під час саміту «Великої сімки».

    Окрім двосторонніх переговорів із Трампом, Зеленський взяв участь у багатосторонніх зустрічах лідерів G7 та керівників європейських інституцій. За словами президента, Україна представила партнерам перелік першочергових потреб, необхідних для зміцнення обороноздатності країни та проходження наступного зимового періоду.

    Серед ключових пріоритетів Київ назвав збільшення поставок ракет до систем ППО, передачу ліцензій на виробництво відповідного озброєння, формування нового пакета підтримки на зиму та подальше посилення санкційного тиску на Росію.

    «Пріоритети чіткі: більше ракет ППО, ліцензії на виробництво, зимова підтримка та тиск на Росію. Важливо, щоб усе, про що домовилися, було реалізовано. Росія має зрозуміти, що її війна ніколи не стане нормою», – наголосив Зеленський.

    Президент України також подякував лідерам держав-партнерів за підтримку та участь у перемовинах. Зокрема, він висловив вдячність президенту Франції Еммануелю Макрону, прем’єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру, прем’єр-міністерці Італії Джорджі Мелоні, прем’єр-міністру Канади Марку Карні, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу, президенту Європейської ради Антоніу Кошті, президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та прем’єр-міністерці Японії Санае Такайчі.

    Особливу увагу привернула реакція Дональда Трампа після переговорів із Зеленським. Президент США назвав зустріч «дуже хорошою» та вкотре заявив про необхідність завершення війни.

    За інформацією Reuters, американський лідер закликав Росію погодитися на мирну угоду та заявив, що готовий зробити все можливе для припинення бойових дій.

    «Росія має укласти угоду. Те, що там відбувається, – це божевілля», – сказав Трамп журналістам на саміті.

    Крім того, президент США повідомив про намір провести ще одну окрему зустріч із Зеленським для продовження обговорення безпекових питань та перспектив мирного врегулювання.

    Саміт G7 у Франції проходить на тлі активних дипломатичних зусиль щодо завершення війни в Україні. Напередодні Зеленський заявив, що пропонував провести тристоронню зустріч із президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним на полях саміту.

    За словами президента України, відповідний сигнал було передано російській стороні через дипломатичні та інші канали комунікації. Водночас Кремль не надав жодної офіційної відповіді на пропозицію.

    Українська сторона переконана, що Росія продовжує демонструвати небажання вести реальні переговори щодо завершення війни. Саме тому Київ наполягає на подальшому посиленні міжнародного тиску та зміцненні оборонних можливостей країни.

    Переговори Зеленського і Трампа стали однією з головних подій нинішнього саміту G7. Особливої ваги їм додає той факт, що вперше за тривалий час сторони публічно заговорили не лише про постачання озброєння, а й про можливість передачі Україні ліцензій та технологій для виробництва сучасних систем протиповітряної оборони.

    У разі досягнення відповідних домовленостей це може стати одним із найважливіших рішень у сфері військово-технічної співпраці між Україною та США від початку повномасштабної війни.

  • «Це просто божевілля»: Трамп закликав Росію негайно укласти угоду та припинити війну

    «Це просто божевілля»: Трамп закликав Росію негайно укласти угоду та припинити війну

    Президент США Дональд Трамп зробив одну з найгучніших заяв щодо російсько-української війни за останні тижні. Під час саміту країн G7 у французькому місті Евіан-ле-Бен американський лідер закликав Росію укласти мирну угоду та припинити бойові дії, наголосивши на величезних людських втратах з обох сторін.

    Виступаючи перед журналістами на полях саміту, Трамп заявив, що події, які нині відбуваються в Україні, є «божевіллям», а війна вже забрала десятки тисяч життів.

    «Послухайте, Росія має укласти угоду. Росія втратила величезну кількість людей, як і Україна. Минулого місяця вони втратили 35 тисяч солдатів між собою. Те, що там відбувається, просто божевілля», – заявив президент США.

    Його слова прозвучали на тлі активних дипломатичних переговорів світових лідерів під час саміту «Групи семи», де українське питання стало однією з головних тем порядку денного.

    Заява Трампа пролунала лише через добу після масштабної російської атаки на Україну, внаслідок якої були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та пам’ятки культурної спадщини, зокрема Києво-Печерська лавра.

    Під час спілкування з журналістами американський президент також підтвердив, що питання завершення війни в Україні залишається одним із ключових зовнішньополітичних пріоритетів його адміністрації.

    За словами Трампа, після досягнення домовленостей із Іраном Сполучені Штати мають намір значно активізувати дипломатичні зусилля щодо припинення бойових дій між Україною та Росією.

    Особливу увагу привернули слова президента США про його нещодавні контакти з президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним.

    Трамп повідомив, що провів окремі телефонні розмови з обома лідерами та охарактеризував їх як «дуже добрі».

    Водночас американський президент не став розкривати подробиць переговорів, однак зазначив, що бачить певні передумови для початку політичного діалогу.

    «Я мав дуже добрі розмови і з Зеленським, і з Путіним», – сказав він.

    Саміт G7, який проходить у французькому Евіан-ле-Бені, став одним із найважливіших міжнародних майданчиків для обговорення подальшої підтримки України та пошуку шляхів завершення війни.

    Раніше європейські лідери наголошували, що участь Дональда Трампа у переговорах може стати одним із ключових факторів формування нової міжнародної стратегії щодо врегулювання конфлікту.

    Президент Франції Еммануель Макрон, який приймає учасників саміту, напередодні різко засудив останні російські удари по українських містах та закликав партнерів посилити тиск на Кремль.

    За даними західних ЗМІ, тема України стала однією з центральних під час перших робочих сесій саміту.

    Президент України Володимир Зеленський також прибув до Франції для участі у заходах G7 та проведення двосторонніх переговорів із лідерами країн-партнерів.

    Напередодні глава держави повідомив про початок змістовних зустрічей із міжнародними партнерами та окреслив основні пріоритети української делегації. Серед них – посилення військової підтримки, зміцнення системи протиповітряної оборони, санкційний тиск на Росію та подальше фінансування української економіки.

    Окрему увагу привернула поява Зеленського разом із Трампом та Макроном під час одного із засідань саміту, присвяченого війні в Україні.

    На цьому тлі все більше міжнародних експертів обговорюють можливість активнішого залучення США до дипломатичного процесу. Водночас офіційний Київ продовжує наполягати, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до суверенітету та територіальної цілісності України.

    Попри оптимістичні заяви окремих політиків, реальні перспективи мирного врегулювання поки залишаються невизначеними. Росія продовжує інтенсивні бойові дії та регулярно здійснює ракетні й дронові атаки по українських містах.

    Втім, слова Дональда Трампа про необхідність укладення угоди між Росією та Україною вже стали однією з найобговорюваніших тем саміту G7 та можуть вплинути на подальші дипломатичні процеси навколо війни.

  • Макрон звернувся до Трампа з проханням про тристоронню зустріч з Володимиром Зеленським. Джерела

    Макрон звернувся до Трампа з проханням про тристоронню зустріч з Володимиром Зеленським. Джерела

    За інформацією наших джерел,  президент Франції Еммануель Макрон звернувся з проханням до президента США Дональда Трампа про зустріч з Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що проходить у французькому місті Евіан-ле-Бен.

    “Після масового обстрілу Києва Трамп все-таки може зустрітися на полях саміту G7 із Зеленським. Про це президента США просить Макрон, і зустріч може відбутися у тристоронньому форматі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше президент Франції Еммануель Макрон в межах саміту G7 жорстко засудив останні російські атаки на мирне населення України, історичні пам’ятки та критичну інфраструктуру, закликавши світових лідерів до безпрецедентного посилення тиску на Москву.

  • Трамп зробив заяву про Україну після угоди з Іраном

    Трамп зробив заяву про Україну після угоди з Іраном

    Президент США Дональд Трамп заявив, що після завершення дипломатичних зусиль навколо конфлікту з Іраном Вашингтон має намір зосередити значно більше уваги на припиненні війни між Україною та Росією. За словами американського лідера, Білий дім уже активізував контакти з Києвом і Москвою та бачить потенційну можливість для просування мирного процесу.

    Про це Трамп заявив під час зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, коментуючи подальші зовнішньополітичні пріоритети США після врегулювання ситуації навколо Ірану.

    Заява американського президента прозвучала на тлі нової хвилі дипломатичної активності навколо війни в Україні та численних дискусій щодо можливості запуску нових переговорних форматів. Трамп наголосив, що напередодні провів окремі телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним, під час яких обговорювалися питання війни, перспективи її завершення та можливі шляхи досягнення миру.

    За словами глави Білого дому, обидві розмови були конструктивними та залишили у нього враження, що сторони можуть бути відкритими до подальшого діалогу. Президент США не став розкривати подробиці переговорів, однак дав зрозуміти, що вважає нинішній момент одним із найбільш перспективних для дипломатичних зусиль за останній час.

    «Як мені здається, ми, можливо, зможемо щось зробити в цьому питанні. Дійсно зможемо. Думаю, вони обоє відкриті до цього. Тепер, коли це завершено, ми зосередимося на цьому і подивимося, чи зможемо довести справу до кінця», – заявив Трамп.

    Його слова багато експертів розцінюють як сигнал про можливе посилення ролі Сполучених Штатів у дипломатичному врегулюванні війни. Якщо протягом останніх місяців значна частина уваги американської адміністрації була прикута до Близького Сходу та напруженості навколо Ірану, то тепер Вашингтон, схоже, готовий повернути українське питання до числа головних міжнародних пріоритетів.

    Під час зустрічі з Макроном Трамп також наголосив на масштабах людських втрат, які продовжує спричиняти війна. За його словами, щомісяця гинуть близько 25 тисяч людей, переважно військовослужбовців, і міжнародна спільнота не повинна миритися з такою ситуацією.

    Президент США вкотре підкреслив, що припинення бойових дій залишається одним із ключових завдань його зовнішньої політики. Водночас він не уточнив, чи йдеться про підготовку нових переговорних майданчиків, проведення міжнародних самітів або розробку окремих мирних ініціатив.

    Особливу увагу привернула згадка про телефонну розмову між Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулася 14 червня. За інформацією джерел, переговори тривали близько пів години і охопили широкий спектр тем – від ситуації на фронті до перспектив дипломатичного врегулювання війни.

    Згодом сам Зеленський підтвердив факт розмови. Президент України повідомив, що під час діалогу сторони обговорювали конкретні ідеї щодо того, як наблизити справедливий мир та зупинити війну. За його словами, Україна зацікавлена у пошуку ефективних міжнародних механізмів, які могли б сприяти завершенню бойових дій та забезпечити довгострокову безпеку держави.

    Важливим результатом переговорів стала домовленість про особисту зустріч Зеленського та Трампа на полях саміту G7. Очікується, що під час неї лідери детальніше обговорять ситуацію на фронті, подальшу американську підтримку України та можливі дипломатичні кроки для досягнення миру.

    На цьому тлі українська сторона продовжує наполягати на проведенні прямих переговорів між президентом України та російським керівництвом. За інформацією джерел, Київ запропонував організувати зустріч Зеленського і Путіна під час саміту G7. Однак Москва поки не надала чіткої відповіді щодо такої ініціативи, що свідчить про збереження значних політичних розбіжностей між сторонами.

    Останні заяви Трампа також збіглися з низкою інших сигналів від західних партнерів України. Напередодні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що найближчим часом може відкритися нове «вікно можливостей» для дипломатичного врегулювання війни. На його думку, міжнародна ситуація поступово змінюється таким чином, що створюються передумови для активізації переговорних процесів.

    Попри це, перспективи досягнення миру залишаються складними. Україна неодноразово заявляла, що будь-які переговори мають базуватися на принципах міжнародного права, повазі до суверенітету та територіальної цілісності держави. Водночас Росія продовжує висувати власні вимоги, які Київ та його союзники вважають неприйнятними.

    Експерти зазначають, що навіть за наявності політичної волі з боку міжнародних посередників шлях до припинення війни буде тривалим і складним. Однак активізація контактів між Вашингтоном, Києвом та Москвою може стати одним із найважливіших дипломатичних процесів другої половини 2026 року.

    Таким чином, заява Дональда Трампа фактично підтвердила намір США повернути українське питання у центр міжнародного порядку денного після завершення кризи навколо Ірану. Телефонні переговори з Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним, а також підготовка нових зустрічей на найвищому рівні свідчать про те, що найближчими тижнями дипломатична активність навколо війни Росії проти України може суттєво зрости.