Mmakaje

Позначка: гарантії безпеки

  • ЄС готує новий пакет гарантій безпеки для України: що він передбачає

    ЄС готує новий пакет гарантій безпеки для України: що він передбачає

    Європейський Союз наступного тижня представить четвертий елемент гарантій безпеки для України, який буде зосереджений на довгостроковій підтримці оборонного сектору, протидії сучасним загрозам та відновленні безпекової інфраструктури. Про це повідомляють європейські медіа з посиланням на високопоставленого чиновника ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності.

    Офіційна презентація очікується у вівторок, 21 квітня, під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі. Як зазначається, новий пакет заходів представить висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

    За словами європейського посадовця, четвертий елемент стане частиною ширшої системи довгострокових гарантій безпеки для України, які ЄС формує у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України та необхідність посилення стійкості української держави.

    Очікується, що новий пакет включатиме одразу кілька ключових напрямів. Серед них — підтримка оборонної реформи в Україні, яка має на меті підвищення ефективності сектору безпеки та приведення його до стандартів Європейського Союзу і НАТО.

    Окрему увагу планують приділити протидії гібридним загрозам, зокрема кібератакам, інформаційним операціям і спробам дестабілізації державних інституцій. За словами чиновника, цей компонент є одним із найважливіших, оскільки сучасні конфлікти дедалі більше зміщуються у цифровий та інформаційний простір.

    Також у межах ініціативи передбачається підтримка реінтеграції ветеранів. Йдеться про програми соціальної адаптації військових після завершення служби, їхню професійну перекваліфікацію та інтеграцію в цивільне життя.

    Окремий блок буде присвячений боротьбі з незаконним обігом стрілецької зброї та легкого озброєння. ЄС планує посилити контроль та допомогу Україні у виявленні й запобіганні нелегальним каналам постачання зброї, що є важливим елементом безпеки як всередині країни, так і в регіоні загалом.

    Крім того, серед пріоритетів — розмінування територій, які постраждали внаслідок бойових дій. Це один із найбільш масштабних викликів для України, оскільки значні площі залишаються потенційно небезпечними через мінну загрозу та нерозірвані боєприпаси.

    Європейський Союз продовжує роботу над комплексною системою підтримки України, яка включає не лише військову допомогу, а й довгострокові політичні та інституційні гарантії. За словами чиновників, новий елемент є частиною більшої архітектури безпеки, яка формується поступово та охоплює різні сфери — від оборони до економічної стійкості.

    У Брюсселі також планують обговорити подальші кроки щодо посилення тиску на Росію. Йдеться про продовження санкційної політики, роботу над новим, 20-м пакетом обмежень, а також заходи проти так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Окремо розглядаються можливості протидії економічним вигодам Росії, які можуть виникати через глобальні ринки, зокрема в контексті енергетичних ресурсів та впливу на міжнародні логістичні маршрути. ЄС також аналізує механізми обмеження в’їзду до країн Союзу для осіб, причетних до підтримки військових дій проти України.

    Європейські посадовці підкреслюють, що гарантії безпеки для України розглядаються як частина ширшої євроатлантичної стабільності. Відповідно до попередніх заяв лідерів ЄС, безпека України напряму пов’язана з безпекою всього європейського континенту.

    Очікується, що новий пакет заходів стане черговим сигналом довгострокової підтримки України з боку Євросоюзу, а також демонстрацією готовності інвестувати у стійкість українських інституцій та оборонного сектору.

    Остаточні деталі ініціативи мають бути оприлюднені після засідання Ради ЄС, де представники країн-членів обговорять формат реалізації запропонованих заходів та можливі фінансові механізми їх підтримки.

  • У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    Україна продовжує роботу над формуванням нової архітектури безпекових гарантій у співпраці зі Сполученими Штатами, однак будь-які пропозиції, що передбачають територіальні поступки Росії, є неприйнятними. Про це заявив заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.

    За його словами, між Києвом і Вашингтоном триває окремий переговорний трек, присвячений довгостроковим гарантіям безпеки для України. Цей процес передбачає узгодження механізмів військової, політичної та оборонної підтримки, які мають запобігти повторній агресії та забезпечити стабільність у регіоні після завершення активної фази війни.

    Чернєв зазначив, що робота над відповідними документами перебуває на фінальній стадії узгодження, однак ключові політичні рішення залишаються предметом складних дискусій. Українська сторона очікує, що результатом стане чітко прописана система гарантій безпеки, яка включатиме довгострокові зобов’язання партнерів у сфері оборони, постачання озброєнь, навчання військових та підтримку оборонної інфраструктури.

    Окремо він повідомив, що обговорюється можливий приїзд американської делегації до Києва. Водночас, за його словами, вирішальним буде не сам візит, а зміст переговорної позиції США. Якщо пропозиції американської сторони будуть повторювати вимоги Російської Федерації щодо виведення українських військ із Донбасу або фактичного визнання окупації, це, за словами Чернєва, унеможливить будь-який прогрес у переговорах.

    Він наголосив, що Україна не розглядає сценарії, які передбачають втрату суверенітету над своїми територіями. Це, за його словами, є принциповою позицією держави, яка не підлягає перегляду в межах дипломатичних процесів. Водночас Україна залишається відкритою до обговорення альтернативних моделей врегулювання, які можуть стосуватися післявоєнного відновлення, економічної співпраці або створення спеціальних механізмів розвитку окремих регіонів, але виключно без зміни їхнього правового статусу.

    За словами депутата, гарантії безпеки є ключовим елементом майбутнього врегулювання війни. У Києві розглядають їх як систему довгострокових міжнародних зобов’язань, яка має замінити або доповнити відсутність членства України в системі колективної безпеки НАТО на поточному етапі. У цьому контексті Україна вже має низку двосторонніх домовленостей із партнерами, які передбачають військову допомогу, навчання українських військових, постачання озброєнь і розвиток оборонної промисловості.

    Чернєв також підкреслив, що ефективність будь-яких домовленостей напряму залежить від узгодженості позицій України, США та інших партнерів. За його словами, без спільного розуміння базових принципів безпеки та непорушності територіальної цілісності досягти реального прогресу буде неможливо.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна продовжує наполягати на тому, що жодні міжнародні переговори не можуть легалізувати окупацію її територій. Усі потенційні домовленості, за позицією Києва, мають базуватися на принципі відновлення суверенітету та довгострокового гарантування безпеки держави через міжнародні механізми стримування агресії

  • Зеленський поставив питання про ядерну зброю як гарантію для України

    Зеленський поставив питання про ядерну зброю як гарантію для України

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання гарантій безпеки для України має включати конкретні й дієві механізми, зокрема можливість отримання ядерної зброї. Таку позицію він озвучив в інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

    За словами глави держави, аргумент про те, що Україна не може перемогти через ядерний статус Росії, потребує чіткої відповіді з боку партнерів. Він підкреслив, що у такому випадку постає логічне питання про те, які саме гарантії безпеки може отримати Україна.

    Президент зазначив, що наразі ніхто з міжнародних партнерів не порушував питання про передачу Україні ядерної зброї чи надання альтернативних гарантій на рівні НАТО. Водночас він наголосив, що Україні необхідні не декларації, а реальні інструменти стримування.

    Окремо Зеленський звернув увагу на ситуацію на фронті, зокрема на значення Донбасу як ключової лінії оборони. За його словами, укріплення та фортифікації, які будувалися роками, є фактичними гарантіями безпеки, створеними українською армією.

    Президент підкреслив, що пропозиції залишити ці території в обмін на безпекові обіцянки не можуть розглядатися серйозно. Він наголосив, що відмова від оборонних позицій відкриє шлях до подальшої окупації.

    Також Зеленський заявив, що не має наміру публічно деталізувати бачення перемоги, однак окреслив її базові принципи. Йдеться про збереження незалежності, свободи вибору та української державності як основи справедливого миру.

    На цьому тлі у Росії продовжують поширювати заяви про нібито плани західних країн передати Україні ядерну зброю. Аналітики Інституту вивчення війни вважають такі твердження частиною інформаційної кампанії, спрямованої на відволікання уваги від війни проти України.

  • Гарантії безпеки можливі лише після відведення військ РФ — Джон Болтон

    Гарантії безпеки можливі лише після відведення військ РФ — Джон Болтон

    Безпекові гарантії для України можуть набути реального змісту лише після початку відведення російських військ з української території. Про це заявив колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон в ефірі телеканалу “Еспресо”.

    За його словами, будь-які міжнародні гарантії залишатимуться декларативними, доки Росія фактично зберігає військову присутність в Україні.

    Болтон наголосив, що ключовою проблемою є стратегічне бачення Кремля, адже президент РФ Володимир Путін розглядає війну не як тимчасову кампанію, а як частину довгострокового проєкту відновлення російського імперського впливу.

    “Єдині гарантії безпеки, які справді матимуть значення, можливі лише після того, як російські війська почнуть відступати до Росії. Навіть згода на перемир’я не означає відмови Москви від намірів знову підпорядкувати Україну”, — пояснив він.

    Політик підкреслив, що ефективність гарантій залежить насамперед від політичної волі держав, які їх надають — незалежно від того, йдеться про США, європейські країни чи НАТО.

    Окремо Болтон звернув увагу на фактор американської внутрішньої політики. На його думку, серед союзників США існують сумніви щодо того, чи буде Дональд Трамп у разі повернення до влади повністю дотримуватися нинішніх безпекових зобов’язань, зокрема положень статті 5 Північноатлантичного альянсу.

    На цьому тлі питання довгострокових гарантій безпеки для України залишається одним із центральних у переговорах із західними партнерами.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що США запропонували Україні модель безпекових гарантій терміном на 15 років. Водночас Київ прагне більш тривалих зобов’язань — на 20–30 років і більше, що має забезпечити стабільність для держави та інвесторів.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявляв, що Сполучені Штати готові розглядати юридично зобов’язуючий формат гарантій, який передбачає не лише політичні запевнення, а й реальні механізми безпеки, включно з військовою підтримкою за участі США.

  • Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Президент США Дональд Трамп та президент України Володимир Зеленський під час учорашньої півгодинної телефонної розмови обговорили можливі підходи до врегулювання територіального питання. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на джерело в Офісі президента України.

    За інформацією співрозмовника, сторони також висловили спільне побажання щодо завершення війни у найближчі місяці. Крім того, у розмові йшлося про перспективи підписання гарантій безпеки для України та можливість проведення тристоронньої зустрічі за участі президента РФ Володимир Путін.

    Джерело зазначає, що окрему увагу приділили умовам припинення бойових дій та механізмам досягнення політичного врегулювання.

    Раніше повідомлялося, що Росія та США серед умов завершення війни розглядають виведення українських військ із Донбасу. Українська сторона виступає проти такого сценарію. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що припинення бойових дій має супроводжуватися наданням Україні чітких та дієвих гарантій безпеки.

    Офіційних детальних коментарів щодо змісту розмови сторони наразі не оприлюднювали.

  • Мир до літа: Трамп і Зеленський обговорили шляхи закінчення війни

    Мир до літа: Трамп і Зеленський обговорили шляхи закінчення війни

    Президент Дональд Трамп під час розмови з президентом Володимир Зеленський заявив, що хоче домогтися припинення війни в Україні протягом місяця та укласти мирну угоду вже до літа. Про це повідомляє Axios з посиланням на українського чиновника та ще два джерела, обізнані з розмовою.

    Співрозмовники видання описали розмову як «дуже дружню і позитивну». Трамп наголосив, що конфлікт «триває надто довго» і висловив бажання завершити його в найближчі тижні.

    Окремою темою обговорення стала ідея проведення тристороннього саміту за участю Трампа, Зеленського та президента РФ Володимир Путін. За словами джерел, Трамп готовий працювати над організацією такого саміту, якщо запланована на початок березня зустріч делегацій США, Росії та України в Женеві покаже суттєвий прогрес у перемовинах.

    Українське джерело також повідомило, що Трамп підтвердив готовність надати Україні значні гарантії безпеки з боку США у межах можливого мирного врегулювання.

    Розмова відбулася напередодні переговорів у Женева, де спеціальні представники Трампа — Джаред Кушнер та Стів Віткофф — мали зустрітися з українською делегацією. За даними джерел, у Женеві також можливі окремі контакти американських представників із російським переговорником Кирило Дмитрієв.

    Очікується, що результати цих перемовин можуть визначити подальший формат переговорного процесу та перспективи потенційного мирного рішення.

  • Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не програє війну і завершить її перемогою. Під час інтерв’ю в Києві він наголосив: поступки, які передбачають відведення військ із підконтрольних територій Донбасу, Херсонщини чи Запоріжжя, є неприйнятними.

    За словами глави держави, вимога вивести українські сили зі стратегічно важливих районів означала б не просто втрату землі, а послаблення позицій країни та фактичну відмову від сотень тисяч громадян, які там проживають. Зеленський підкреслив, що такий крок розділив би суспільство і створив небезпечний прецедент.

    Президент також заявив, що Володимир Путін вже розпочав Третю світову війну, і зупинити його можна лише через посилення військового та економічного тиску. На його думку, Росії потрібна пауза для відновлення сил, після чого агресія може продовжитися.

    Водночас Зеленський категорично відкинув твердження про неминучість поразки України. Він наголосив, що перемога означає не лише повернення до нормального життя та припинення вбивств, а й усунення глобальної загрози з боку Кремля. Повернення до кордонів 1991 року він назвав перемогою справедливості, хоча визнав, що це питання часу та ресурсів.

    Окремо президент прокоментував позицію Дональд Трамп щодо необхідності швидких переговорів. За словами Зеленського, гарантії безпеки для України мають бути інституційними й закріпленими рішенням Конгресу США, адже президенти змінюються, а інституції залишаються.

    Щодо виборів, які мали відбутися у 2024 році, Зеленський зазначив, що їх проведення можливе лише після отримання реальних гарантій безпеки та внесення змін до законодавства. Він підкреслив, що вибори повинні бути легітимними передусім для українського народу.

    Президент також згадав про необхідність отримання ліцензій на виробництво озброєння, зокрема ракет до систем ППО Patriot, що дозволило б посилити обороноздатність країни. За його словами, питання протиповітряної оборони залишається одним із найскладніших.

    Зеленський наголосив, що війна — це багатовекторний процес, у якому Україна веде дипломатичну та військову боротьбу паралельно. Головною метою він назвав зупинення Путіна та недопущення подальшої ескалації.

  • Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може розглядати можливість територіальних поступок у межах потенційного мирного врегулювання в обмін на прискорений вступ до Європейського Союзу. Про це повідомляє німецьке видання Die Welt із посиланням на джерела в європейських дипломатичних колах.

    За інформацією співрозмовників у Брюсселі, США як посередники у можливих переговорах нібито просувають сценарій, за якого Київ отримує перспективу членства в ЄС та гарантії безпеки в обмін на те, що Росія «значною мірою» закріплює контроль над Донбасом.

    Дипломати зазначають, що президенту Володимиру Зеленському «потрібен реальний козир», якщо він прагне заручитися підтримкою українського суспільства щодо потенційних територіальних поступок. У цьому контексті в ЄС можуть розглянути варіант прискорення переговорного процесу про вступ України.

    За даними видання, в обговорюваних неформальних сценаріях як можлива дата вступу України до ЄС фігурує 2027 рік. Водночас джерела в Брюсселі називають більш реалістичними терміни 2028–2030 років і не очікують повноцінного членства вже наступного року.

    «Територіальна втрата в обмін на членство в ЄС і гарантії безпеки — схоже, це формула Трампа для вирішення війни в Україні. Але чи зможуть європейці з цим погодитися?», — йдеться у статті.

    При цьому європейські дипломати визнають, що прискорений вступ України до ЄС у межах чинної процедури розширення виглядає складним завданням. Вони зазначають, що офіційний процес передбачає виконання значної кількості критеріїв, зокрема у сферах боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права.

    Офіційних підтверджень щодо існування такого плану від уряду України, Європейської комісії чи адміністрації США наразі не оприлюднено.

  • США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    За інформацією наших джерел президент України Володимир Зеленський наполягає на отриманні міжнародних гарантій безпеки для України в межах кордонів 1991 року. Саме це питання стало ключовим у переговорах щодо відповідного документа та спричинило паузу в його публічному представленні.

    За словами співрозмовників, близьких до Офісу президента, Київ прагне закріпити гарантії безпеки без визнання будь-яких територіальних втрат. Українська сторона виходить із принципової позиції, що міжнародні зобов’язання партнерів мають стосуватися всієї території держави в міжнародно визнаних кордонах.

    Водночас американська сторона, зокрема представники адміністрації Дональда Трампа, наполягають на іншому підході. У Вашингтоні вважають, що підписанню гарантій має передувати мирний договір із чітким визначенням кордонів або лінії розмежування. Лише після цього, за їхньою логікою, можливе юридичне оформлення безпекових зобов’язань.

    Саме через розбіжності в підходах сторони поки що не дійшли згоди щодо остаточного формату документа. Публічна пауза пояснюється необхідністю узгодження позицій і пошуку компромісного рішення.

  • У Мюнхені не чекають швидкого миру: переговори щодо України зайшли в глухий кут

    У Мюнхені не чекають швидкого миру: переговори щодо України зайшли в глухий кут

    Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки цього року відбувається на тлі дипломатичного застою у спробах припинити війну Росії проти України. Попри участь десятків світових лідерів, європейські посадовці не очікують конкретних результатів — радше чергових заяв про підтримку Києва.

    До готелю Bayerischer Hof прибудуть президент України Володимир Зеленський, державний секретар США Марко Рубіо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Однак, за словами кількох європейських чиновників, конкретних домовленостей чекати складно.

    Гарантії безпеки — після завершення війни

    За інформацією джерел серед європейських та американських посадовців, США дали зрозуміти Києву, що не укладатимуть окрему угоду щодо гарантій безпеки до досягнення загального припинення війни між Україною та Росією.

    В адміністрації Дональда Трампа наголошують, що не хочуть підписувати документ, який може обмежити простір для подальших переговорів. Один із високопосадовців США на умовах анонімності заявив, що американський лідер прагне узгодити ключові параметри домовленостей перед тим, як переходити до формального підписання.

    Головною перешкодою залишається територіальне питання. Росія наполягає на повному контролі над Донбасом, включно з районами, які вона наразі не контролює. Україна ж не готова поступатися територіями, що залишаються під її юрисдикцією.

    Нові зустрічі — без гарантій результату

    США, Україна та Росія планують нову зустріч наступного тижня — ймовірно, у Маямі або Абу-Дабі. Водночас попередній раунд переговорів, який відбувся в Абу-Дабі, завершився без прориву.

    Сторони попередньо окреслили підходи до можливого припинення вогню та параметрів демілітаризованої зони. Однак питання визначення кордонів та можливого розміщення західних сил безпеки в Україні залишаються неврегульованими.

    Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що наразі не бачить ознак серйозної готовності Росії до миру. За її словами, Москва намагається отримати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.

    Київ наполягає на посиленні тиску

    Володимир Зеленський під час виступів у Мюнхені планує закликати партнерів до посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення української протиповітряної оборони. Також очікується обговорення розширення спільного виробництва озброєння і нових пакетів військової допомоги.

    Українська парламентарка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Росію неможливо переконати до миру — її можна лише змусити.

    Водночас частина західних посадовців вважає, що економічні труднощі Росії та обмеження її енергетичних доходів можуть поступово посилювати тиск на Кремль.

    Переговори у глухому куті

    Литовський депутат Гедрімас Єглінскас зазначив, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут. Росія не погоджується на присутність західних сил безпеки в Україні, а Київ відкидає вимоги Кремля щодо територіальних поступок.

    За його словами, Україні доведеться триматися доти, доки Росія не змінить позицію, попри складні умови — зокрема зимові атаки на енергетичну інфраструктуру.

    Таким чином, Мюнхенська конференція цього року може стати радше майданчиком для координації позицій союзників, ніж місцем, де буде зроблено реальний крок до завершення війни.