Позначка: Газпром

  • Український інститут допомагав Росії відновлювати НПЗ після атак ЗСУ

    Український інститут допомагав Росії відновлювати НПЗ після атак ЗСУ

    Керівництво українського проєктного інституту в Києві опинилося в центрі скандалу через допомогу Росії в відновленні нафтопереробних заводів, які були пошкоджені внаслідок атак українських дронів. Згідно з розслідуванням, інститут підготував проєктно-конструкторську документацію для реконструкції трьох ключових нафтопереробних заводів у Росії.

    Загальна вартість замовлення від російської сторони склала майже пів мільярда гривень. До цієї суми входив також дистанційний супровід всіх технологічних процесів відновлення пошкоджених НПЗ в Росії.

    Наразі керівництву інституту загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна за порушення закону і допомогу агресору. В Україні тривають слідчі дії, які можуть призвести до серйозних юридичних наслідків для відповідальних осіб.

  • Контракт із Газпромом може допомогти Україні повернути ЗАЕС

    Контракт із Газпромом може допомогти Україні повернути ЗАЕС

    Україна може отримати унікальну можливість повернути контроль над Запорізькою атомною електростанцією (ЗАЕС), яка зараз перебуває під окупацією Росії. Цей шанс може з’явитися після закінчення договору про транзит російського газу, що спливає 31 грудня цього року. Про це заявив Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, в інтерв’ю для NV.

    Омельченко наголосив, що багато європейських країн, зокрема Австрія, Словаччина та Чехія, зацікавлені в продовженні транзитного контракту з Газпромом, оскільки російський газ є для них важливим джерелом енергії. Газпром також надзвичайно зацікавлений у продовженні цього контракту, оскільки його економічне становище наразі залишається складним.

    За словами Омельченка, Україна може скористатися цією ситуацією і висунути вимогу повернення Запорізької АЕС як умову для продовження транзитного договору. Він вважає, що такий підхід міг би мати реальні шанси на успіх, хоча й потребує значних зусиль з боку української дипломатії та енергетичної стратегії.

    “Якщо цей план спрацює і ми повернемо ЗАЕС, це значно полегшить ситуацію в енергосистемі вже на наступну зиму. Проте швидкий результат неможливий, оскільки потрібен час на перевірку стану об’єкта — там буде багато чого заміновано. Також знадобиться провести чимало робіт”, — зазначив Омельченко.

    Він також підкреслив, що Росія опиниться в складній ситуації, якщо залишиться без транзиту газу через Україну. Це створить додатковий тиск на Москву з боку її союзників, таких як Угорщина, Словаччина та Австрія, які сильно залежать від російського газу. За словами експерта, втрата 6 мільярдів євро для Газпрому стане справжньою катастрофою.

    Водночас Омельченко застеріг від надмірного оптимізму, зазначивши, що просто чекати на повернення ЗАЕС через переговори, без застосування механізмів тиску, не варто.

    Військовий експерт Михайло Жирохов додав, що одним із можливих сценаріїв розвитку Курської операції може стати спроба захоплення Курської АЕС з метою обміну її на окуповану росіянами ЗАЕС. У цьому Україні могли б допомогти міжнародні організації, такі як МАГАТЕ.

    Однак слід пам’ятати, що навіть у разі успішного повернення ЗАЕС, її відновлення займе тривалий час. Як раніше зазначав Омельченко, окупаційні війська Росії не займаються належним обслуговуванням обладнання на станції, і після деокупації може знадобитися кілька років на відновлення її повноцінної роботи.

  • Суд зупинив дію спецдозволу для партнерів Газпрому

    Суд зупинив дію спецдозволу для партнерів Газпрому

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про зупинку дії спеціального дозволу № 5351, виданого ТОВ «Горизонти» на користування надрами Тинівського нафтогазового родовища у Львівській області. Ухвала була прийнята 16 серпня 2024 року і набрала законної сили в день її прийняття. Дане рішення може бути оскаржене протягом десяти днів.

    ТОВ «Горизонти» отримало цей спецдозвіл на онлайн-аукціоні Державної служби геології та надр України в грудні 2021 року. Спеціальний дозвіл надавав право компанії використовувати родовище в інтервалах глибин від денної поверхні до 400 метрів і без обмежень по глибині. Судова ухвала призупиняє діяльність компанії до подальшого розгляду справи.

    Рішення суду було прийнято на підставі позову іншого надрокористувача, ТОВ «Нафтогазрембуд-1», яке вже має спеціальний дозвіл на Тинівське родовище (№ 6562), виданий у вересні 2021 року. Представники «Нафтогазрембуд-1» стверджують, що новий спецдозвіл для ТОВ «Горизонти» перекриває ділянки та глибини, дозволені для розробки по їхньому дозволу.

    Зазначимо, що ТОВ «Горизонти» є частково володіє компанією, 20% акцій якої належить батьку голови Львівської обласної військової адміністрації (ОВА). Це викликало питання про потенційний конфлікт інтересів. Основним власником ТОВ «Горизонти» є Карел Комарек, який володіє 80% акцій компанії.

    Карел Комарек відомий як багаторічний партнер російського «Газпрому». Попри анексію Криму у 2014 році та початок повномасштабного вторгнення в Україні у 2022 році, Комарек не припинив співпрацю з головною російською газовою компанією. Разом із «Газпромом» Комарек збудував газосховище у Чехії, яке росіяни припинили використовувати у повному обсязі лише після введення в дію 10 пакету санкцій ЄС, що суттєво зменшило частку «Газпрому» у спільному проекті Moravia Gas Storage a.s. з 50%+ до 3%. Остаточно відносини з «Газпромом» Комарек розірвав лише у червні 2024 року під тиском влади Великої Британії.

    З 2011 року Карел Комарек також володів нафтогазовим бізнесом у Росії, зокрема, нафтовим терміналом «Самара». За даними СБУ та Держфінмоніторингу, цей термінал брав участь у постачанні нафтопродуктів до так званих «ДНР» та «ЛНР» ще до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Згідно із заявою компанії Комарека MND, термінал начебто був проданий восени 2022 року, але деталі угоди досі не опубліковані.

  • Україна і Росія продовжать постачання газу до Європи попри бойові дії

    Україна і Росія продовжать постачання газу до Європи попри бойові дії

    Україна та Росія мають намір і надалі забезпечувати постачання газу до Європи, незважаючи на бойові дії поблизу ключового транскордонного пункту транзиту газу через газозабірну станцію “Суджа” в Курській області Росії. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на анонімні джерела, обізнані з ситуацією.

    Вторгнення України на російську територію призвело до зростання цін на газ до найвищого рівня цього року через побоювання переривання постачання. Однак обидві сторони мають вагомі фінансові стимули для продовження транзиту. Для Києва транзит газу є критично важливим джерелом доходів для економіки, яка постраждала від війни. У 2021 році Україна отримала близько 1 мільярда доларів від транзиту газу.

    Для Росії, в свою чергу, Європа є одним із найбільших споживачів її трубопровідного газу, і стабільність постачання залишається важливою для збереження ринкових позицій.

    Україна має вагомі підстави для захисту своєї газотранспортної інфраструктури. Наявність функціонуючих трубопроводів є критично важливою не лише для економічних причин, але й для запобігання можливим військовим атакам на невикористовувані чи пошкоджені об’єкти. Витрати на ремонт таких об’єктів можуть бути значними, що підкреслює необхідність збереження їх у робочому стані.

    Наразі газозабірна станція “Суджа”, ключовий пункт транзиту газу, перебуває під контролем українських військ. Російський постачальник ПАТ “Газпром” повідомив, що продовжує постачати газ до цього пункту, зберігаючи стабільні щоденні потоки в діапазоні від 37 до 40 мільйонів кубометрів. Це дещо менше ніж 42 мільйони кубометрів на добу, які постачалися до початку операції в Курській області. Зменшення обсягів постачання відображає зниження попиту з боку європейських споживачів.

    Міністерство енергетики України відмовилося від коментарів, але НАК “Нафтогаз” підтвердив, що “має намір продовжувати надавати послуги з транспортування газу відповідно до угоди”. Угода про транзит газу між Україною і Росією, термін дії якої спливає в грудні, залишається в силі.

  • Львів’янин, який постачав автівки посадовцям «Газпрому», причетний до компанії, що експортує підсанкційний білоруський калій – ЗМІ

    Львів’янин, який постачав автівки посадовцям «Газпрому», причетний до компанії, що експортує підсанкційний білоруський калій – ЗМІ

    Львівський бізнесмен Віталій Бобир, який став відомий завдяки постачанню автівок преміум-класу для російських посадовців і пропагандистських медіа, виявився причетним до міжнародної схеми, що порушує санкції Європейського Союзу. Як з’ясували журналісти «Схем» (Радіо Свобода), Бобир має зв’язки з кіпрською компанією Dimicandum Invest Holding LTD, яка порушує санкції США та ЄС, експортуючи білоруський калій з «Білоруськалію» – підприємства, що перебуває під санкціями.

    Люксові авто для Russia Today

    На початку травня 2023 року Служба безпеки України повідомила про ліквідацію масштабної схеми нелегальних постачань преміум-автівок до Росії. Згідно з даними СБУ, Віталій Бобир з серпня 2022 по березень 2023 року переправив до Росії 45 автомобілів на суму понад 3 мільйони євро. Авто купувалося в українських автосалонах, оформлювалося на підконтрольні компанії і переправлялося через територію Євросоюзу до Білорусі, а звідти – до Росії. Серед замовників були топ-менеджери «Газпрому» і співробітники телеканалу Russia Today.

    Після обшуків у бізнесмена було знайдено документи і печатки компаній з України, Кіпру та Білорусі, зокрема печатку Dimicandum Invest Holding LTD. Сам Бобир стверджує, що ці документи сфабриковані і заперечує будь-яку причетність до схеми.

    Проблемна кіпрська компанія

    Dimicandum Invest Holding LTD, заснована в 2012 році, наразі фігурує у справі про порушення санкцій ЄС. У 2023 році компанія отримала контракт з «Білоруськалієм» на перевалку 3,5 мільйона тонн калійних добрив на причалах Балтійського судномеханічного заводу, що є третиною річного експорту білоруського підприємства до санкцій. За ці послуги Dimicandum мала отримати понад 68,6 мільйона доларів США.

    Згідно з документами, які отримали журналісти, частина добрив перевантажувалася в Санкт-Петербурзі і далі відправлялася до Китаю, Індонезії та Бразилії. Водночас існують підозри, що Dimicandum Invest Holding LTD використовувалася як «прокладка», щоб приховати реальну суму угоди.

    «Білоруськалій» підпадає під санкції США з серпня 2021 року та ЄС з червня 2022 року. Кіпрська компанія, що надає послуги цьому підприємству, порушує ці санкції. Експерти зазначають, що таке порушення може призвести до вторинних санкцій США, що охоплюють будь-які угоди з підсанкційними компаніями, незалежно від країни.

    Розслідування виявило, що Dimicandum Invest Holding LTD пов’язана з високопосадовцями Білорусі, зокрема з Віктором Шейманом, колишнім керівником Управління справами президента Білорусі. Генеральний директор «Білоруськалію» і фінансовий директор Dimicandum є колишніми чиновниками, пов’язаними з Шейманом.

    Згідно з розслідуванням, Андрій Свиридов, фінансовий директор Dimicandum, є екс-заступником Шеймана. Попри його заперечення, документи і підписи свідчать про його причетність до угоди.