Mmakaje

Позначка: громадський транспорт

  • Не згоріли: «Київ Цифровий» почав повертати кошти за невикористані поїздки

    Не згоріли: «Київ Цифровий» почав повертати кошти за невикористані поїздки

    У Києві розпочався поетапний перерахунок коштів за невикористані поїздки у громадському транспорті, які пасажири купували ще за старими тарифами. Суми поступово з’являються у транспортних картках у застосунку «Київ Цифровий», однак у частини користувачів поки може відображатися лише частина грошей. У міській владі пояснюють: це не помилка — процес відбувається поетапно, а завершити основний перерахунок планують найближчими днями.

    Йдеться про поїздки, придбані до підвищення тарифів у липні, але не використані до завершення перехідного періоду 14 вересня. Міська влада ще під час зміни вартості проїзду пообіцяла, що такі поїздки не анулюють. Їхню фактичну вартість мають автоматично перевести у грошовий еквівалент і зарахувати до розділу «Мій Гаманець» транспортної картки.

    Наприклад, якщо у пасажира залишилося десять поїздок, кожна з яких була придбана за 6,5 грн, у гаманець мають повернути 65 грн. Саме суму, яку користувач фактично заплатив, а не вартість такої самої кількості поїздок за новим тарифом.

    Це важливий нюанс, адже після підвищення тарифу 65 грн уже не дорівнюють десяти новим поїздкам.

    Чому гроші можуть приходити частинами

    У КМДА пояснили, що повернення відбувається не одним платежем для всіх користувачів одночасно.

    Якщо транспортну картку поповнювали кілька разів, то система може опрацьовувати кожне поповнення окремо. Через це спочатку в «Моєму Гаманці» може з’явитися лише частина очікуваної суми, а решта — пізніше.

    Саме тому пасажирам радять не панікувати, якщо баланс поки не збігається з їхніми підрахунками.

    Міська влада ще 15 вересня офіційно повідомляла, що автоматичний перерахунок триватиме протягом тижня. Тобто всі операції не мали відбутися одномоментно у перший день після завершення дії старих поїздок.

    У повідомленнях 17 вересня уточнюється, що гроші вже почали надходити на картки поступово.

    Що сталося 15 вересня

    Перший день перерахунку пройшов не без проблем.

    Уранці 15 вересня частина користувачів «Київ Цифровий» зіткнулася з труднощами при роботі з транспортними картками. Люди скаржилися, що не бачать баланс, не можуть зайти у відповідний розділ або перевірити залишок.

    Проблеми виникли саме в той день, коли мала розпочатися конвертація невикористаних старих поїздок у кошти.

    У Головному інформаційно-обчислювальному центрі тоді пояснювали, що система переживає значне навантаження через масовий перерахунок транспортного ресурсу.

    Водночас сам проїзд у транспорті не був повністю паралізований.

    Що змінилося після 14 вересня

    До 14 вересня включно пасажири ще могли використовувати поїздки, придбані за старими тарифами.

    Після цієї дати вони втратили статус окремих поїздок і мали бути автоматично конвертовані у гривні.

    Таке правило було закладене ще в офіційному розпорядженні КМДА про нові тарифи. Документ прямо передбачав, що всі поїздки, куплені до 14 липня 2026 року, діятимуть до 14 вересня, після чого їхню невикористану вартість переведуть у грошовий баланс транспортної картки.

    Тобто нинішній перерахунок — не нова компенсаційна програма, а частина механізму переходу на нові тарифи.

    Як тепер можна використати повернені гроші

    Після появи коштів у «Моєму Гаманці» їх можна використовувати для оплати проїзду за новими тарифами.

    У застосунку для цього потрібно відкрити транспортну картку, перейти до розділу «Мій Гаманець» і придбати необхідну кількість поїздок.

    Є й другий варіант.

    Якщо на транспортній картці немає попередньо придбаних поїздок, валідатор може списати кошти безпосередньо з Гаманця. Вартість такої разової поїздки становить 30 грн.

    Механізм працює як із фізичною, так і з цифровою транспортною карткою.

    Скільки тепер коштує проїзд

    З 15 липня вартість разової поїздки у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері становить 30 грн.

    Водночас для тих, хто купує більше поїздок за один раз, діє система знижок.

    За офіційними тарифами:

    • 1–9 поїздок — 30 грн за одну;
    • 10–19 — 28,9 грн;
    • 20–29 — 27,8 грн;
    • 30–39 — 26,6 грн;
    • 40–49 — 25,5 грн;
    • 50 поїздок — 25 грн.

    Таким чином, найбільша знижка доступна тим, хто одразу купує максимальний пакет.

    Саме через різницю між старими та новими тарифами після повернення грошей кількість доступних поїздок у більшості випадків буде меншою.

    Наприклад, 65 грн за десять старих поїздок тепер вистачить лише на дві разові поїздки по 30 грн, а 5 грн залишаться у Гаманці.

    Чому тариф у Києві так різко зріс

    Міська влада пояснювала підвищення вартості проїзду зростанням витрат транспортних підприємств.

    У тарифних розрахунках враховували фактичні витрати «Київського метрополітену» та «Київпастрансу» за попередній рік, подорожчання електроенергії, пального, обслуговування рухомого складу та зростання витрат на оплату праці.

    Разом із підвищенням тарифу місто також запустило систему знижок для тих, хто регулярно користується транспортом, і нові формати квитків.

    Зокрема, з 1 серпня у столиці з’явився пересадковий квиток, який дає можливість здійснювати кілька пересадок протягом обмеженого часу.

    Подорожчав і Kyiv City Express

    Зростання транспортних витрат цього літа торкнулося не лише метро та наземного комунального транспорту.

    Раніше Nenka.info писала, що з 22 липня подорожчав проїзд у Київській кільцевій електричці — Kyiv City Express.

    Там тариф тепер залежить від способу придбання квитка. Найдешевший варіант — 30 грн у застосунках «Укрзалізниця» або «Київ Цифровий», а при інших способах оплати ціна може сягати 37 грн.

    Детальніше — у матеріалі «Київська кільцева електричка змінює ціни: скільки доведеться платити пасажирам».

    «Київ Цифровий» дедалі більше інтегрується у транспортну систему

    Застосунок сьогодні виконує значно більше функцій, ніж лише поповнення транспортної картки.

    Через нього можна оплачувати проїзд, паркування, штрафи та окремі послуги міста. Сама транспортна картка фактично стала центральним цифровим інструментом для користування міським транспортом.

    Крім того, через «Київ Цифровий» можна купувати квитки на Kyiv City Express.

    Раніше Nenka.info також писала про нові нічні автобусні маршрути від Центрального вокзалу, які запустили для пасажирів у періоди, коли звичайне транспортне сполучення обмежене.

    Що робити, якщо гроші поки не з’явилися

    Найголовніше — не поспішати вважати кошти втраченими.

    Оскільки місто з самого початку оголосило, що перерахунок триватиме приблизно тиждень, відсутність повної суми 17 вересня ще не означає проблему з конкретною карткою.

    Користувачам варто перевіряти саме розділ «Мій Гаманець», а не лише кількість поїздок.

    Якщо картку поповнювали кілька разів, гроші можуть з’явитися кількома окремими зарахуваннями.

    Якщо ж після завершення заявленого терміну сума так і не відобразиться або буде очевидно неправильною, тоді вже варто звертатися до підтримки «Київ Цифровий».

    Головне на цей момент: старі поїздки не анулювали без компенсації. Їх переводять у гривні за фактичною старою вартістю, після чого ці гроші можна знову витратити на транспорт — уже за чинними тарифами.

  • Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    У Києві з ночі 10 вересня запрацювали чотири спеціальні автобусні маршрути, які курсуватимуть від Центрального залізничного вокзалу під час комендантської години. Рішення ухвалили насамперед для пасажирів поїздів, які через російські обстріли, повітряні тривоги та інші затримки прибувають до столиці глибокої ночі й раніше фактично залишалися перед вибором між дорогим таксі та очікуванням ранкового громадського транспорту.

    Нові маршрути працюють із 1:00 до 5:00 — саме в цей час після останніх змін у столиці діє комендантська година. Автобуси з’єднали Центральний вокзал із великими житловими масивами на правому та лівому берегах. Орієнтовний інтервал руху становить 60 хвилин, а посадка й висадка на зупинках відбуваються на вимогу. У зворотному напрямку — із житлових масивів до вокзалу — частина автобусів починає рух раніше відповідно до окремих графіків.

    В «Укрзалізниці» пояснили появу нічного транспорту просто: через атаки РФ поїзди дедалі частіше змушені чекати завершення повітряної тривоги, змінювати швидкість чи маршрут, тому прибуття до Києва може зміщуватися на кілька годин. Для пасажира затримка до першої чи другої ночі означала, що метро та більшість наземного транспорту вже не працюють. Саме тому місто й організувало окреме сполучення від вокзалу до житлових районів.

    Маршрут №131-Н фактично охоплює значну частину півночі та лівого берега столиці. Від Центрального вокзалу автобус прямує через Саксаганського, Галицьку площу, Берестейський проспект, Чорновола, Січових Стрільців, район Лук’янівки, Подільський узвіз і Кирилівську. Далі він виходить на проспект Степана Бандери, перетинає Дніпро Північним мостом і проходить через проспект Романа Шухевича, Бальзака, Червоної Калини, Рейгана, Братиславську, Лісовий масив та район станції метро «Дарниця». Назад до центру автобус повертається через Броварський проспект, Лівобережну, Русанівку, проспект Соборності, міст Патона, Печерськ і Бессарабську площу. Фактично один рейс охоплює Троєщину, Лісовий, Дарницю, Лівобережний масив, Русанівку й частину центру.

    №132-Н орієнтований переважно на західну та північну частини правого берега. Від вокзалу він проходить через Саксаганського, Галицьку площу та Берестейський проспект, далі прямує проспектом Академіка Палладіна, вулицями Стеценка й Івана Виговського, через проспект Європейського Союзу, Василя Порика та Свободи. Після цього автобус охоплює Виноградар, Пріорку та Оболонь: проходить Вишгородською, площею Тараса Шевченка, Полярною, Героїв Дніпра, Зої Гайдай та Левка Лук’яненка біля станції метро «Мінська». До Центрального вокзалу він повертається через проспект Володимира Івасюка, Набережно-Рибальську, Поділ, Європейську площу та Хрещатик.

    Маршрут №133-Н охоплює великий сектор південного та західного Києва. Після виїзду з Вокзальної площі автобус рухається через Жилянську, Солом’янську та Севастопольську площі, проспект Валерія Лобановського, Деміївську площу, Голосіївський проспект і Васильківську. Далі маршрут проходить через Теремки — вулиці Юлії Здановської, Самійла Кішки, Степана Рудницького, Героїв Маріуполя, Василя Касіяна та проспект Академіка Глушкова. Після Кільцевої дороги автобус доходить до вулиці Тулузи, а назад іде через Борщагівку, проспекти Леся Курбаса та Любомира Гузара, Відрадний, Гарматну й Борщагівську.

    Таким чином, №133-Н може бути особливо корисним пасажирам, яким після нічного прибуття потрібно дістатися Солом’янки, Голосієва, Теремків, Борщагівки чи Відрадного. І це вже не короткий «підвіз» від вокзалу, а фактично великий кільцевий маршрут через кілька районів міста.

    Четвертий автобус — №134-Н — забезпечує ще один варіант сполучення з лівим берегом. Від Центрального вокзалу він їде Жилянською та Антоновича до Либідської площі, далі бульваром Миколи Міхновського через міст Патона. Після цього маршрут проходить проспектом Соборності, Дарницькою площею, Харківським шосе, Тепловозною, Привокзальною, Тростянецькою, вулицями Архітектора Вербицького та Братства тарасівців. Далі автобус виходить на проспект Миколи Бажана, Дніпровську набережну, Ахматової, Григоренка, Шумського та проспект Павла Тичини. Назад до вокзалу він повертається через Дніпровську набережну, міст Патона, Велику Васильківську та Саксаганського.

    Запуск чотирьох маршрутів збігся з більш масштабною зміною транспортного режиму столиці. Із 10 вересня комендантську годину в Києві скоротили на одну годину: тепер вона діє з 01:00 до 05:00. Через це основні маршрути громадського транспорту з великим пасажиропотоком також почали працювати в середньому на годину довше, а всі станції метро в режимі перевезення пасажирів подовжили роботу на годину. Час перших ранкових відправлень при цьому не змінювали.

    Це важливе уточнення: чотири автобуси №131-Н, №132-Н, №133-Н та №134-Н — не просто продовження вечірньої роботи звичайних маршрутів. Вони окремо курсують саме в чотиригодинне вікно комендантської години, коли регулярне транспортне сполучення в місті різко обмежене.

    При цьому КМДА в повідомленні про запуск маршрутів не назвала окремої спеціальної вартості проїзду саме для цих нічних автобусів. Загальний тариф на разову поїздку в комунальному автобусі Києва з 15 липня 2026 року становить 30 грн, однак у публікації про нічні маршрути місто окремо не уточнило, чи діє на них той самий тариф та всі звичайні способи оплати. Тому пасажирам перед поїздкою варто перевірити актуальні умови в «Київ Цифровий» або на ресурсах «Київпастрансу».

    Ще одна практична деталь: ані КМДА, ані «Укрзалізниця» у повідомленнях про запуск автобусів не заявляли, що для посадки обов’язково потрібно показувати залізничний квиток. Формулювання міста говорить, що маршрути працюють «зокрема для пасажирів потягів», які прибувають у цей період. Водночас пересування містом під час комендантської години загалом залишається особливим режимом, тому пасажирам варто мати при собі документи та виконувати вимоги правоохоронців.

    Особливе значення нової системи стало очевидним саме після останніх масованих російських атак. Повітряні тривоги можуть затримати поїзд уже на підступах до столиці, і пасажир, який мав прибути о 23-й годині, фактично виходить на перон уже після першої ночі. У таких умовах нічний автобус створює хоча б базову транспортну «сітку» між вокзалом і найбільшими житловими масивами замість ситуації, коли тисячі людей залежать виключно від таксі.

    Водночас місто одразу попереджає, що інтервал 60 хвилин є орієнтовним. Маршрути дуже довгі, проходять через мости та десятки великих вулиць, а під час повітряної тривоги транспортна ситуація може додатково змінюватися. Саме тому КМДА рекомендує планувати нічну поїздку заздалегідь.

    Отже, нова схема фактично дає нічним пасажирам чотири великі напрямки від Центрального вокзалу: північ і північний схід через Троєщину та Дарницю, північний захід через Виноградар і Оболонь, південний захід через Голосіїв і Борщагівку та великий лівобережний маршрут через Дарницький район до проспекту Павла Тичини. Поки що всі чотири маршрути мають статус тимчасових, а термін їхньої роботи КМДА не уточнила.

  • Київ переходить на новий режим: що зміниться з 10 вересня для метро, мостів і комендантської години

    Київ переходить на новий режим: що зміниться з 10 вересня для метро, мостів і комендантської години

    У Києві змінюють одразу кілька ключових правил, за якими місто живе під час повітряних тривог і комендантської години. Рада оборони столиці 7 вересня ухвалила рішення скоротити комендантську годину, змінити алгоритм роботи метрополітену та мостів і тимчасово обмежити проведення масових заходів у місцях, де немає укриттів.

    Нові правила стали відповіддю на ситуацію, коли тривалі й часті повітряні тривоги почали фактично паралізувати частину міської інфраструктури. Раніше мер Києва Віталій Кличко прямо говорив, що через затяжні повітряні загрози транспорт і підприємства столиці не можуть нормально працювати, тому місту потрібні нові алгоритми, які одночасно враховуватимуть безпеку і необхідність підтримувати життєдіяльність мегаполіса.

    Однією з найпомітніших змін стане скорочення комендантської години. З опівночі 10 вересня вона має тривати з 01:00 до 05:00, тобто починатиметься на годину пізніше, ніж зараз.

    Таке рішення відповідає рекомендації уряду, який на початку вересня запропонував Києву та іншим громадам, де дозволяє безпекова ситуація, встановлювати комендантську годину саме в межах від першої до п’ятої години ночі. Кабмін пояснював це необхідністю пристосувати міський транспорт, логістику та інші сервіси до нового режиму повітряних загроз.

    До цього офіційно в Києві діяла комендантська година з 00:00 до 05:00. У цей період перебувати на вулиці або пересуватися містом без передбачених законом підстав і спеціального режиму було заборонено.

    Транспорт працюватиме довше

    Скорочення комендантської години дозволить продовжити роботу громадського транспорту приблизно на одну годину.

    Водночас це не означає, що ресторани, торговельно-розважальні центри чи нічні заклади автоматично отримають право працювати довше. За інформацією міської влади, чинні обмеження для закладів громадського харчування, ТРЦ та розважальних закладів поки не змінюються.

    Окремо місто планує організувати чотири автобусні маршрути для пасажирів, які прибувають уночі на Центральний залізничний вокзал. Необхідність такого рішення Київ пояснював ще наприкінці серпня: через тривоги потяги та міжнародний транспорт часто запізнюються, і люди можуть приїхати до столиці вже після початку комендантської години.

    Також ще з 3 вересня Київ дозволив транзитному вантажному транспорту рухатися містом під час комендантської години без попередніх обмежень. Для вантажівок понад 4,5 тонни водночас діють обмеження на в’їзд до столиці в години пік — з 06:00 до 10:00 та з 16:00 до 20:00, за винятком транспорту з продуктами харчування і питною водою.

    Зелена гілка метро більше не зупинятиметься через кожну дронову загрозу

    Друга велика зміна стосується Київського метрополітену.

    Після запровадження диференційованої системи повітряних загроз місто більше не застосовуватиме однакові транспортні обмеження до будь-якої тривоги.

    Із 6 вересня в Україні офіційно діє розподіл на жовтий та червоний рівні загрози. Жовтий означає дронову загрозу. Червоний застосовується у випадку ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози.

    Під час жовтого рівня Сирецько-Печерська, або зелена, лінія метро працюватиме без обмежень, тобто поїзди зможуть продовжувати рух і наземною ділянкою через Південний міст.

    Це одна з найбільш відчутних змін для пасажирів. Раніше під час тривоги метро не здійснювало перевезення наземними ділянками, а станції відкритого типу припиняли роботу. Підземні станції водночас продовжували використовувати як укриття.

    За червоного рівня обмеження повернуться. Зелена лінія працюватиме двома окремими ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» і від «Славутича» до «Червоного хутора».

    Святошинсько-Броварська, або червона, лінія під час серйозної повітряної загрози й надалі перевозитиме пасажирів лише на підземній ділянці від «Академмістечка» до «Арсенальної».

    Іншими словами, місто переходить від принципу «є тривога — наземна ділянка зупиняється» до оцінки конкретного типу повітряної небезпеки.

    Це особливо важливо з огляду на роль метро не лише як транспорту, а й як найбільшого укриття столиці. Наприклад, під час масованого обстрілу 15 червня на станціях метро ховалися майже 42 тисячі людей, а в ніч проти 20 серпня — понад 38 тисяч. Загалом 46 підземних станцій Київського метрополітену можуть використовуватися як укриття цілодобово.

    Що буде з Південним мостом

    Змінюються й правила руху Південним мостом.

    За новим алгоритмом рух ним під час повітряної тривоги загалом дозволятиметься. Однак передбачені технологічні перекриття: міст мають перекривати приблизно на пів години після оголошення тривоги та ще на пів години після відбою.

    Також під час повітряної тривоги залишатиметься закритим заїзд на Південний міст із боку вулиць Саперно-Слобідської та Михайла Бойчука.

    Подібний режим із короткими технологічними перекриттями планують застосовувати й на Подільсько-Воскресенському мостовому переході.

    Натомість правила руху Дарницьким мостом, мостом Патона, мостом Метро та Північним мостом наразі не переглядають.

    Ще 31 серпня Рада оборони Києва звернулася до уряду з пропозицією змінити правила роботи мостів і метро під час тривог. Тоді йшлося про необхідність зберегти зв’язок між двома берегами міста, особливо в умовах багатогодинних тривог.

    Масові заходи без укриттів обмежать

    Паралельно з послабленнями у транспортній сфері Київ посилює вимоги до проведення масових заходів.

    Через погіршення безпекової ситуації планують тимчасово заборонити розважальні та фізкультурно-спортивні заходи на відкритих майданчиках і в спорудах, де немає доступних укриттів.

    Таким чином, нові правила не можна назвати простим «послабленням». Місто навпаки розводить різні типи ризиків: транспорт намагатимуться не зупиняти без крайньої необхідності, але там, де велика кількість людей може опинитися без захисту, вимоги стають жорсткішими.

    На загальнодержавному рівні уряд також доручив профільним міністерствам розробити окремі рекомендації для проведення культурних, спортивних, освітніх, релігійних, соціальних, рекламних та інших масових заходів під час жовтого рівня повітряної загрози.

    Чому Київ змінює правила саме зараз

    Перегляд безпекових алгоритмів відбувається після зміни характеру російських повітряних атак.

    У столиці дедалі частіше фіксують тривалі або повторні тривоги через дронову загрозу. За попередньої системи один і той самий сигнал запускав однакові обмеження незалежно від того, чи йшлося про одиничний безпілотник, чи про масований комбінований удар.

    У результаті могли годинами не працювати наземні ділянки метро, ускладнювався рух між берегами Дніпра, виникали значні затримки громадського транспорту.

    Сам Кличко на початку вересня заявляв, що через такі тривоги місто в окремі моменти фактично опинялося в транспортному колапсі. Саме тому столична влада почала вимагати переходу до більш гнучкої моделі реагування.

    Уряд підтримав цю логіку. 4 вересня було нормативно закріплено розподіл повітряних загроз на червоний і жовтий рівні та рекомендовано переглянути роботу метро й інших міських систем відповідно до конкретного типу загрози.

    Тривога все одно залишається сигналом іти в укриття

    Нові транспортні правила не означають, що жовтий рівень тепер вважається безпечним.

    Дронова атака залишається реальною загрозою для життя. Міська влада продовжує рекомендувати під час повітряних тривог користуватися найближчими укриттями та стежити за офіційними повідомленнями.

    Київ також нагадує, що карта укриттів доступна на міському порталі та в застосунку «Київ Цифровий».

    Фактично столиця переходить до моделі, за якої місто має продовжувати працювати навіть за тривалих дронових загроз, але швидко переходити до жорсткіших обмежень, якщо Повітряні сили повідомляють про ракетний, комбінований або масований дроновий удар.

    Для киян найбільш відчутними стануть три зміни: комендантська година з 01:00 до 05:00, повноцінна робота зеленої гілки метро під час жовтого рівня та новий режим руху Південним мостом. Паралельно місто обмежує проведення масових заходів у місцях, де немає укриття.

  • Біля метро «Чернігівська» почали збирати новий шляхопровід: коли Києву обіцяють повернути рух

    Біля метро «Чернігівська» почали збирати новий шляхопровід: коли Києву обіцяють повернути рух

    У Києві масштабний капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська» перейшов до одного з найважливіших етапів. Після демонтажу старої аварійної споруди та спорудження нових опор будівельники розпочали монтаж сталевих балок прогонової будови. Загалом конструкція складатиметься з восьми основних балок, які стануть основою нового шляхопроводу над Броварським проспектом.

    Цей етап має бути завершений уже в першій половині серпня. Далі будівельники перейдуть до формування безпосередньо проїзної частини. У результаті на місці старої споруди має з’явитися значно ширший транспортний вузол із вісьмома автомобільними смугами, трамвайними коліями, тротуарами та велосипедною інфраструктурою. Автомобільний і трамвайний рух планують відновити у листопаді 2026 року, хоча повністю весь комплекс робіт завершать пізніше.

    Ще на початку липня на будівельному майданчику тривали роботи зі спорудження опор. Тоді офіційно повідомлялося, що на об’єкті цілодобово працюють майже 200 фахівців та понад 100 одиниць спеціальної техніки. Водночас усі вісім сталевих балок уже були виготовлені та готувалися до встановлення.

    Монтаж балок фактично означає перехід від створення основи споруди до формування її нового прогону.

    Перед початком цього етапу підрядник мав завершити спорудження опор, встановити опорні частини, тимчасові конструкції та монтажні риштування. Під час встановлення між головними балками також монтують сталеві діафрагми. Вони необхідні для забезпечення просторової жорсткості всієї конструкції та спільної роботи її елементів.

    Після того як балки займуть проєктне положення, роботи не завершаться. Наступними етапами стануть встановлення консольних елементів, армування та бетонування монолітної плити проїзної частини. Після цього необхідно буде виконати гідроізоляцію та влаштувати асфальтобетонне покриття.

    Паралельно на об’єкті перевлаштовують інженерні мережі. Зокрема, йдеться про газопровід і дощову каналізацію. Ще в липні міська влада повідомляла, що без завершення цих робіт перейти до наступних етапів будівництва неможливо.

    Масштаб реконструкції стає особливо помітним у порівнянні з параметрами старого шляхопроводу. До початку робіт його ширина становила близько 34,8 метра, після завершення вона має зрости приблизно до 44,7 метра. Тобто споруда стане майже на десять метрів ширшою.

    Збільшиться і довжина — з 46,8 до 54 метрів.

    Таке розширення потрібне передусім для зміни організації руху. На новому шляхопроводі запроєктовано вісім автомобільних смуг — по чотири в кожному напрямку. Додатковий простір дозволить облаштувати смуги розгону та гальмування, що має зменшити конфлікти транспортних потоків і збільшити пропускну спроможність вузла.

    Окремо передбачені дві трамвайні колії. Це принципово важливо для транспортної системи лівобережної частини столиці, оскільки ремонт уже призвів до значних змін у роботі наземного громадського транспорту.

    Крім автомобільної та трамвайної інфраструктури, з обох боків шляхопроводу мають з’явитися тротуари й велодоріжки. Проєкт також розроблений з урахуванням принципів безбар’єрності: передбачені понижені бордюри та тактильна навігація для людей із порушеннями зору.

    Старий шляхопровід фактично розібрали повністю

    До спорудження нової конструкції будівельники перейшли після масштабного демонтажу старого шляхопроводу.

    Основні будівельні роботи розпочалися навесні. У травні старі конструкції вже були практично повністю демонтовані, після чого підрядник перейшов до підготовки фундаментів та нових опор. На одному з етапів було забурено 10 із 28 паль під проміжні опори, а для крайніх опор розробляли котловани.

    Демонтаж виявився технічно складним через стан старих конструкцій. Водночас балки для нової споруди почали виготовляти заздалегідь. Їх виробництво потребувало роботи з металом значної товщини, спеціальних режимів зварювання та контролю геометрії конструкцій.

    Виготовлені балки додатково укрупнювали безпосередньо на будівельному майданчику на спеціальних стапелях. За інформацією підрядника, це дозволяє контролювати геометрію та якість зварних з’єднань перед остаточним монтажем.

    У міській адміністрації також зазначали, що відповідно до чинних будівельних норм проєктний строк експлуатації сталевих штучних споруд такого типу становить 100 років.

    Рух хочуть відкрити вже у листопаді

    Найважливішим для киян залишається питання строків відновлення руху. Наразі офіційний графік передбачає завершення основних монолітних робіт до кінця вересня. Автомобілі та трамваї мають повернутися на шляхопровід у листопаді 2026 року.

    Це, однак, не означатиме повного завершення всього проєкту. Реалізація реконструкції в повному обсязі запланована до 2027 року. Після відновлення руху можуть продовжуватися супутні роботи, зокрема облаштування прилеглої території та окремих елементів інфраструктури.

    Сам ремонт проводять у режимі 24/7, хоча вночі, за інформацією міської влади, підрядник намагається не виконувати роботи з підвищеним рівнем шуму через близькість житлової забудови.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» є важливою частиною транспортного вузла на лівому березі Києва: через нього проходять автомобільні та трамвайні потоки, пов’язані з Броварським проспектом і прилеглими районами. Саме тому повне перекриття споруди відчутно вплинуло на транспортну ситуацію в цій частині столиці.

    Нинішній початок монтажу восьми сталевих балок означає, що після кількох місяців демонтажних, фундаментних та підготовчих робіт контури нового шляхопроводу вже починають формуватися. Якщо заявлений графік вдасться витримати, у листопаді через «Чернігівську» знову мають запустити автомобільний і трамвайний рух, а Київ отримає значно ширшу споруду з вісьмома смугами замість старої транспортної конфігурації.

  • «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    У Києві розгорілася дискусія через появу гігантських 3D-фігур котів на дахах зупинок громадського транспорту. Незвичні інсталяції швидко привернули увагу мешканців столиці та стали однією з найобговорюваніших тем у соцмережах. Частина киян називає їх оригінальною рекламою та «антистресом», тоді як інші вважають недоречними в умовах війни, коли місто досі потребує безпечних укриттів для пасажирів.

    Перші фотографії котів-велетнів опублікували користувачі Facebook. Авторка одного з найпоширеніших дописів Віра Козирева висловила обурення тим, що на тлі війни та постійних повітряних тривог у столиці з’являються декоративні конструкції, тоді як багато зупинок залишаються звичайними скляними павільйонами без належного захисту.

    Публікація швидко викликала жваву дискусію. Одні користувачі підтримали критику, наголошуючи, що міська влада має зосередитися на облаштуванні мобільних укриттів та безпеці людей, а не на декоративних елементах. Інші, навпаки, зазначають, що коти є частиною рекламної кампанії приватної компанії, а не проєктом, профінансованим із міського бюджету. За їхніми словами, подібні інсталяції створюють позитивний настрій та особливо подобаються дітям.

    У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА заявили, що не мають жодного стосунку до встановлення фігур котів. Там пояснили, що не замовляли ці конструкції та не витрачали бюджетні кошти на їх монтаж. У департаменті нагадали, що частина зупинок перебуває на балансі КП «Київпастранс», а інша частина була облаштована інвесторами відповідно до укладених договорів. За попередньою інформацією, йдеться про елемент рекламного оформлення павільйонів.

    У КМДА також наголосили, що питання погодження та контролю за розміщенням зовнішньої реклами належить до компетенції Управління з питань реклами, а не транспортного департаменту.

    В Управлінні з питань реклами пояснили, що законодавство розмежовує засоби зовнішньої реклами та декоративні малі архітектурні форми. За словами начальниці управління Оксани Поліщук, самі по собі об’ємні декоративні фігури не обов’язково є рекламними конструкціями, а тому не завжди підпадають під повноваження відомства.

    Водночас у Києві дозволено розміщувати рекламу на зупинкових комплексах. Правила передбачають можливість брендування павільйонів, однак дозволи видаються саме на рекламний носій, а не на конкретний рекламний сюжет. Хто саме встановив котів, скільки таких інсталяцій уже з’явилося в місті та як довго вони залишатимуться на зупинках, в Управлінні повідомити не змогли.

    Суперечки навколо інсталяцій виникли також на тлі нещодавнього підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва з 8 до 30 гривень. Частина містян пов’язує ці дві події, хоча міська влада наголошує, що декоративні конструкції не фінансувалися за бюджетні кошти.

    Поява котів-велетнів вкотре порушила питання безпеки пасажирів під час повітряних тривог. Останніми місяцями у столиці неодноразово обговорювали необхідність встановлення захисних зупинок або мобільних укриттів, подібних до тих, що вже працюють у низці українських міст. Саме тому декоративні фігури на дахах павільйонів для багатьох стали символом дискусії про пріоритети міського простору в умовах війни.

    Попри неоднозначну реакцію, гігантські коти вже стали новою міською атракцією: одні фотографуються поруч із ними, інші вважають їх недоречними. Дискусія навколо незвичайних інсталяцій триває, а питання щодо їхнього походження, кількості та строків розміщення поки що залишається без офіційної відповіді.

  • Kyiv City Express може зупинятися під час тривог: в “Укрзалізниці” пояснили причину

    Kyiv City Express може зупинятися під час тривог: в “Укрзалізниці” пояснили причину

    Найближчими днями поїзди Kyiv City Express можуть тимчасово призупиняти рух під час повітряних тривог через підвищену загрозу російських ударів по залізничній інфраструктурі. В “Укрзалізниці” наголошують, що такі заходи є вимушеними та спрямовані насамперед на безпеку пасажирів.

    Про це повідомили в офіційному Telegram-каналі Київської кільцевої електрички.

    У компанії пояснили, що Росія продовжує завдавати прицільних ударів по об’єктах залізничної інфраструктури, тому під час оголошення повітряної тривоги можливі тимчасові зупинки руху поїздів. Відновлення курсування відбуватиметься лише після отримання відповідного дозволу від моніторингової групи, яка оцінює рівень загрози.

    В “Укрзалізниці” зазначили, що після отримання “зеленого сигналу” машиністи одразу відновлюватимуть рух і докладатимуть зусиль, аби максимально скоротити запізнення та повернутися до встановленого графіка.

    «Як тільки отримуємо “зелений сигнал” від моніторингової групи — ми знову в дорозі й наздоганяємо розклад. Будь ласка, слухайте команди залізничників», — наголосили в компанії.

    Окремо перевізник звернувся до пасажирів із проханням суворо дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги. У “Укрзалізниці” підкреслили, що залишатися у вагонах після зупинки поїзда небезпечно, оскільки рухомий склад або залізнична інфраструктура можуть стати ціллю російських атак.

    Пасажирам рекомендують одразу пройти до найближчого укриття. Якщо такої можливості немає, необхідно відійти на безпечну відстань від поїзда та будівель вокзалу й виконувати всі вказівки працівників залізниці.

    Нагадаємо, з 22 липня “Укрзалізниця” вперше від моменту запуску Kyiv City Express підвищила вартість проїзду. Рішення пояснили зростанням витрат на ремонт рухомого складу, його утримання та оплату електроенергії. Водночас усі чинні пільги для пасажирів залишилися без змін.

    Крім того, із 15 липня у столиці також подорожчав разовий проїзд у комунальному громадському транспорті. Нові тарифи діють у метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері, однак не поширюються на маршрути приватних перевізників.

  • Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    У розпал літнього сезону відпусток у Київському метрополітені нагадали пасажирам правила перевезення багажу. У підземці зазначають, що не всі валізи та великогабаритні речі можна перевозити безкоштовно. Якщо багаж перевищує встановлені норми, за нього доведеться сплатити окремо, навіть якщо сам пасажир має право на безкоштовний проїзд. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.

    У столичному метро пояснили, що працівники контрольних пунктів визначають категорію багажу візуально або за допомогою замірів. Саме від габаритів речей залежить, чи потрібно оплачувати їх перевезення.

    Без додаткової оплати пасажири можуть перевозити валізи, контейнери, клітки, дитячі самокати та інші речі, якщо сума їхньої довжини, ширини та висоти не перевищує 120 сантиметрів. Також безкоштовно дозволено перевозити довгомірні предмети, зокрема вудки, карнизи, плінтуси чи саджанці дерев, довжиною до 150 сантиметрів.

    Крім того, безкоштовне перевезення поширюється на окремі габаритні предмети, такі як канцелярські тубуси, рулони шпалер, лінолеум або доріжки, якщо їхній діаметр не перевищує 10 сантиметрів, а висота — 100 сантиметрів.

    Якщо ж багаж перевищує встановлені норми для безкоштовного перевезення, але його розміри не виходять за межі максимально допустимих, пасажир повинен сплатити за нього окремо. Вартість перевезення такого багажу дорівнює тарифу за одну поїздку в метрополітені.

    У КМДА також звернули увагу, що ця вимога поширюється і на пасажирів пільгових категорій. Навіть якщо людина має право на безкоштовний проїзд, перевезення великогабаритного багажу вона повинна оплачувати окремо відповідно до чинних правил.

    Водночас існують і обмеження щодо максимально допустимих розмірів речей. З міркувань безпеки у Київському метрополітені заборонено перевозити багаж, якщо сума трьох його вимірів перевищує 200 сантиметрів. Також не допускається перевезення довгомірних предметів, довжина яких більша за 220 сантиметрів, адже вони можуть створювати небезпеку під час користування ескалаторами, переходами та пересадковими вузлами.

    Усі речі, які перевозяться в метро, повинні бути належним чином упаковані. Для цього рекомендується використовувати чохли, коробки або стрейч-плівку, щоб забезпечити безпеку інших пасажирів та уникнути пошкодження майна.

    Нагадаємо, що з 15 липня в Києві набули чинності нові тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Вартість разової поїздки становить 30 гривень. Також про підвищення вартості проїзду повідомили окремі приватні перевізники, де ціна на деяких маршрутах зросла до 25 гривень. При цьому умови безкоштовного проїзду для пільгових категорій громадян залишилися незмінними, а штраф за безквитковий проїзд збільшився до 600 гривень.

  • Після нічної атаки РФ у Києві змінили рух транспорту: які маршрути курсують по-новому

    Після нічної атаки РФ у Києві змінили рух транспорту: які маршрути курсують по-новому

    У Києві після нічної російської балістичної атаки тимчасово змінили роботу громадського транспорту. Через пошкодження контактної мережі та обмеження руху на окремих ділянках частина тролейбусних, трамвайних і автобусних маршрутів курсує за зміненими схемами. Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.

    У міській владі пояснили, що обмеження запроваджені через наслідки російського обстрілу, який у ніч на 19 липня спричинив пошкодження транспортної інфраструктури столиці. Наразі комунальні служби працюють над відновленням контактної мережі та ліквідацією наслідків атаки.

    Станом на ранок затримується рух тролейбусів №6, №16, №18, №19, №23, №28, №31 та №33. Також зі змінами курсують трамваї №14, №15 і №18, а також автобуси №2, №9, №50 та №112.

    Для забезпечення перевезення пасажирів трамвайних маршрутів №14 та №15 організовано тимчасовий автобусний маршрут №14-Т. Він курсує від проспекту Відрадного до Дегтярівського шляхопроводу та має частково компенсувати відсутність трамвайного сполучення.

    Зміни торкнулися й тролейбусних маршрутів. Тролейбус №19 тимчасово курсує від площі Космонавтів до Повітрофлотського шляхопроводу. Маршрут №31 скорочено до ділянки від вулиці Милославської до Дегтярівського шляхопроводу. Тролейбус №35 рухається від Кадетського Гаю через бульвар Чоколівський і вулицю Вадима Гетьмана, після чого повертається на звичний маршрут. Маршрути №6, №18, №28 та №33 тимчасово курсують до станції метро “Почайна”, а тролейбуси №16 і №23 — до станції метро “Дорогожичі”.

    Також скориговано рух автобусів. Автобус №2 прямує від вулиці Вахтанга Кікабідзе через вулицю Любомира Гузара, вулицю Вадима Гетьмана та вулицю Шулявську. Автобус №9 курсує від вулиці Вахтанга Кікабідзе до бульвару Вацлава Гавела. Маршрут №50 тимчасово скорочено — він прямує від вулиці Північної до станції метро “Дорогожичі”. Автобус №112 здійснює рух до вулиці Івана Микитенка через вулицю Січових Стрільців.

    У КМДА наголосили, що схема руху громадського транспорту може змінюватися залежно від оперативної ситуації та темпів відновлювальних робіт. Мешканців столиці просять стежити за офіційними повідомленнями та за можливості завчасно планувати свої маршрути.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали балістичного удару по Києву. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському районах столиці. Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, офісні та нежитлові споруди, супермаркет, гуртожиток, приватний будинок і транспортну інфраструктуру. Станом на ранок відомо про 15 постраждалих, а аварійні та комунальні служби продовжують ліквідацію наслідків російського обстрілу.

  • У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    Із 15 липня у Києві офіційно набули чинності нові тарифи на проїзд у громадському транспорті. Вартість разової поїздки в комунальному транспорті столиці зросла з 8 до 30 гривень, а проїзд у маршрутних таксі подорожчав до 25 гривень. Разом із новими тарифами запроваджено систему знижок для постійних пасажирів, оновлено правила користування проїзними квитками та збільшено штрафи за безквитковий проїзд.

    Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації, відтепер разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях коштує 30 гривень. Водночас міська влада залишила можливість економити тим, хто регулярно користується громадським транспортом. Для власників транспортних карток діятиме прогресивна система знижок: що більшу кількість поїздок пасажир придбає під час поповнення картки, то меншою буде вартість кожної поїздки. Максимальна знижка передбачає ціну 25 гривень за одну поїздку при одночасній купівлі 50 поїздок.

    Окрім цього, встановлено нову вартість безлімітних проїзних. Місячний квиток, який дозволяє необмежено користуватися всіма видами комунального транспорту столиці, тепер коштує 3656 гривень.

    Для туристів і гостей міста запровадили нові безлімітні квитки з різним терміном дії. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Ще однією новацією стане пересадковий квиток, який почне діяти з 1 серпня. Його вартість становитиме 60 гривень. Такий квиток дозволить протягом 90 хвилин необмежено пересідати між метро та наземним комунальним транспортом без необхідності повторної оплати.

    У КМДА також наголосили, що пасажири не втратять раніше придбані поїздки. Квитки, куплені за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Після цієї дати невикористані поїздки автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на транспортну картку.

    Міська влада пояснює необхідність такого різкого підвищення тарифів суттєвим зростанням витрат на утримання транспортної системи. Серед основних причин називають подорожчання електроенергії, пального, запасних частин, матеріалів і технічного обслуговування. Крім того, щороку з міського бюджету на компенсацію роботи громадського транспорту спрямовується близько 12 мільярдів гривень.

    За розрахунками КМДА, економічно обґрунтована вартість однієї поїздки у 2026 році мала б становити 64,60 гривні у метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Водночас ухвалене підвищення, як зазначають у міській адміністрації, дозволяє лише частково компенсувати реальні витрати.

    Зміни торкнулися і приватних перевізників. За словами керівника Асоціації перевізників Києва та Київської області Ігоря Мойсеєнка, більшість маршруток також підвищили вартість проїзду до 25 гривень.

    Перевізники пояснюють це одразу кількома причинами. Насамперед вони говорять про гострий дефіцит водіїв, який загострився після зміни правил бронювання працівників із 1 червня. За їхніми словами, багато водіїв не бажають працювати на маршрутах, що проходять через блокпости. Додатковий тиск створює зростання вартості запасних частин, мастильних матеріалів та інших комплектуючих, ціни на які безпосередньо залежать від курсу долара. Також представники галузі зазначають, що через багаторічне стримування тарифів довелося вдатися до одноразового значного підвищення замість поступового щорічного коригування.

    Попри зміну вартості проїзду, система соціальних пільг залишається незмінною. У КМДА запевнили, що всі категорії громадян, які раніше мали право на безкоштовний або пільговий проїзд, і надалі користуватимуться цими пільгами за рахунок міського бюджету.

    Безкоштовний або пільговий проїзд зберігається для ветеранів війни та учасників бойових дій, осіб з інвалідністю, пенсіонерів за віком, які користуються “Карткою киянина”, студентів, школярів, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої та другої категорій, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також членів багатодітних сімей. Для студентів, як і раніше, діятиме 50-відсоткова знижка на місячні проїзні, а школярі зможуть безкоштовно користуватися транспортом протягом навчального року.

    Одночасно зі зростанням вартості проїзду автоматично збільшився й штраф за безквитковий проїзд. Відповідно до чинних правил він становить двадцятикратний розмір вартості разового квитка. Таким чином із 15 липня “зайцям” доведеться сплачувати вже 600 гривень замість попередньої суми.

    Питання підвищення тарифів викликало активне обговорення серед жителів столиці ще кілька місяців тому. Проєкт рішення КМДА оприлюднила 18 травня, після чого менш ніж за добу електронна петиція із закликом скасувати підвищення набрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Водночас міська влада не підтримала цю пропозицію.

    Крім того, Київська міська рада профспілок зверталася до столичної адміністрації із проханням відкласти підвищення тарифів на пів року та запровадити його поетапно, спочатку піднявши вартість проїзду до 20 гривень. Проте ці пропозиції також не були враховані, і нові тарифи набули чинності відповідно до раніше затвердженого графіка.

  • Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Із 15 липня мешканців столиці чекає чергове подорожчання проїзду в громадському транспорті. Вартість поїздки у приватних маршрутках Києва зросте до 25 гривень, тоді як у комунальному транспорті – метро, автобусах, тролейбусах, трамваях і фунікулері – тариф становитиме вже 30 гривень. Перевізники пояснюють рішення критичним дефіцитом водіїв, зростанням витрат на обслуговування транспорту та багаторічним стримуванням тарифів.

    Про це повідомив керівник Громадської спілки “Асоціація перевізників Києва та Київщини” Ігор Мойсеєнко.

    За його словами, новий тариф у розмірі 25 гривень почне діяти вже з 15 липня практично на всіх столичних маршрутках. Відповідні повідомлення про підвищення вартості проїзду перевізники ще минулого тижня направили до Київської міської державної адміністрації.

    Мойсеєнко також уточнив, що одночасно набуде чинності й новий тариф у комунальному транспорті столиці. Згідно з рішенням міської влади, поїздка у транспорті “Київпастрансу” коштуватиме 30 гривень.

    Представники перевізників пояснюють, що перегляд вартості проїзду став вимушеним кроком через різке зростання витрат на забезпечення роботи маршрутної мережі. Однією з найбільших проблем вони називають гострий кадровий дефіцит.

    За словами Ігоря Мойсеєнка, сьогодні майже не залишилося маршрутів, де не відчувався б брак водіїв. Ситуація ще більше загострилася після 1 червня, коли набули чинності зміни до законодавства, які значно ускладнили процедуру бронювання водіїв від мобілізації.

    Крім того, частина працівників відмовляється виходити на роботу через побоювання перетинати блокпости дорогою до місця роботи. Це призводить до скорочення кількості водіїв на маршрутах та ускладнює забезпечення стабільної роботи громадського транспорту.

    Ще одним фактором, який вплинув на рішення про підвищення тарифів, стало зростання курсу долара. За словами перевізників, через це суттєво подорожчали запасні частини, витратні матеріали, мастила та технічне обслуговування автобусів. Відповідно, собівартість пасажирських перевезень значно зросла, а чинні тарифи вже не покривали реальні витрати підприємств.

    В Асоціації перевізників наголошують, що нинішнє різке підвищення є наслідком багаторічної відсутності поступового перегляду вартості проїзду. На думку Мойсеєнка, якби тарифи щороку збільшувалися лише на кілька гривень відповідно до економічної ситуації, нинішнє подорожчання не було б таким відчутним для пасажирів.

    За його словами, десятирічне стримування цін призвело до накопичення фінансових проблем у галузі. За цей час значно зросли ціни на пальне, запчастини, ремонтні роботи та оплату праці, тоді як вартість проїзду тривалий час залишалася практично незмінною.

    Водночас варто зазначити, що ще у травні, після появи інформації про можливе підвищення тарифів у Києві, представники Асоціації перевізників заявляли, що готові відмовитися від перегляду вартості проїзду за умови стабільних цін на пальне та валютному ринку. Однак, за їхніми словами, економічна ситуація змусила переглянути ці плани.

    Паралельно зі зміною тарифів у маршрутках із 15 липня набуває чинності рішення Київської міської влади про підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті. Згідно з документом, який 10 липня підписав міський голова Віталій Кличко, одна поїздка у метро, автобусах, тролейбусах, трамваях та фунікулері коштуватиме 30 гривень.

    При цьому в КМДА повідомили, що всі поїздки, придбані до 14 липня включно за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до середини вересня. Також без змін збережуться всі передбачені законодавством пільги для окремих категорій пасажирів.

    Таким чином, із 15 липня жителі та гості столиці платитимуть за проїзд у маршрутках 25 гривень, а користування комунальним транспортом коштуватиме 30 гривень, що стане одним із найбільших одночасних переглядів транспортних тарифів у Києві за останні роки.