Позначка: гуманітарна місія

  • Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш відреагував на атаку по автомобілю Організації Об’єднаних Націй у Херсоні, який брав участь у гуманітарній місії. Інцидент стався 14 травня у Корабельному районі міста, що перебуває під постійними російськими обстрілами. За даними української влади та самої Організації Об’єднаних Націй, автомобіль із чітким маркуванням ООН двічі потрапив під удар.

    Про це йдеться у заяві заступника речника генерального секретаря ООН Фархана Гака.

    У заяві наголошується, що транспортний засіб був частиною міжвідомчої гуманітарної місії, яку координувало Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA). Сторони конфлікту були завчасно поінформовані про пересування гуманітарної колони, однак це не завадило атаці.

    «Генеральний секретар стурбований тим, що 14 травня у Херсоні двічі було атаковано автомобіль Організації Об’єднаних Націй», — зазначив Фархан Гак.

    В ООН підкреслили, що наразі триває встановлення всіх обставин інциденту. Організація окремо наголосила на необхідності дотримання міжнародного гуманітарного права та захисту цивільного населення, гуманітарного персоналу і гуманітарних об’єктів.

    Атака сталася на тлі чергового загострення ситуації на Херсонщині. Російські війська останніми місяцями систематично обстрілюють правобережну частину області, зокрема Херсон, використовуючи артилерію, дрони та авіацію. Під особливим ударом опиняються житлові райони, волонтери, медики та гуманітарні місії.

    За даними місцевої влади, під час атаки на Корабельний район Херсона загинула жінка. Також було пошкоджено транспорт гуманітарної місії ООН. В українському МЗС після інциденту закликали Організацію Об’єднаних Націй та держави-члени організації дати чітку політичну оцінку діям Росії.

    У дипломатичних колах наголошують: атака на автомобіль міжнародної гуманітарної місії може розглядатися як грубе порушення міжнародного гуманітарного права. Особливу увагу привертає той факт, що транспорт був чітко позначений символікою ООН, а інформація про маршрут гуманітарної місії передавалася заздалегідь.

    Напередодні в мережі також з’явилося відео, яке, за даними українських джерел, зафіксувало момент удару по автомобілях ООН у Херсоні. Українська сторона стверджує, що атака була цілеспрямованою.

    Крім того, того ж дня окупанти атакували автомобіль волонтерів у Херсоні. Один із постраждалих зазнав важких травм, зокрема травматичної ампутації ноги. Херсонщина залишається одним із найнебезпечніших регіонів для гуманітарних працівників через постійні атаки FPV-дронів та артилерійські удари.

    ООН не вперше фіксує загибель або поранення гуманітарних працівників в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення міжнародні гуманітарні організації неодноразово заявляли про небезпеку роботи на прифронтових територіях. Водночас гуманітарні місії продовжують евакуацію цивільних, доставку води, медикаментів, продуктів та допомоги людям у зонах бойових дій.

    Українські посадовці наголошують, що удари по гуманітарних місіях є частиною ширшої тактики тиску на цивільне населення. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія системно атакує об’єкти, пов’язані з евакуацією, енергетикою та гуманітарною допомогою.

    На цьому тлі реакція ООН викликала активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів критикує міжнародну організацію за надто стриману риторику щодо Росії. У коментарях українці вкотре іронізують над формулюванням про «стурбованість», яке часто звучить після російських атак.

    Попри це, міжнародні правозахисні структури продовжують документувати удари по цивільних об’єктах та гуманітарному персоналу. Україна наполягає, що всі подібні випадки мають отримати не лише політичну оцінку, а й юридичні наслідки в межах міжнародних судів та майбутнього спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ.

  • Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Про це повідомив президент України, наголосивши, що серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів, які обороняли країну на різних напрямках фронту.

    До України повернулися бійці Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Державної спеціальної служби транспорту. Серед визволених є поранені військові, а також ті, проти кого російська сторона відкривала кримінальні справи.

    Президент подякував міжнародним партнерам і всім, хто долучається до процесу повернення українських громадян, підкресливши, що робота над звільненням полонених триває постійно.

    Цей обмін став продовженням серії домовленостей щодо повернення українців із російського полону. Раніше, 11 квітня, відбувся ще один великий обмін, у межах якого було звільнено 175 військовослужбовців і семеро цивільних осіб.

    За словами уповноваженого з прав людини, стан багатьох звільнених залишається складним. Деякі з них мають серйозні травми, наслідки катувань, а також потребують тривалого лікування і психологічної реабілітації. Зокрема, один із визволених перебуває у критичному стані через тяжкі тілесні ушкодження.

    Повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів української держави. Влада продовжує працювати над новими обмінами, залучаючи міжнародні механізми та партнерів для пришвидшення процесу.

    Останні обміни свідчать про те, що, попри складну безпекову ситуацію, переговорний процес у гуманітарному напрямі триває. Українська сторона наголошує, що робить усе можливе для повернення кожного громадянина, який перебуває в полоні.

  • Червоний Хрест «пробив дно» – омбудсмен Лубінець

    Червоний Хрест «пробив дно» – омбудсмен Лубінець

    12 вересня російські окупанти обстріляли конвой Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) на Донеччині, що призвело до загибелі трьох українців — працівників гуманітарної місії. Реакція керівництва організації викликала обурення в українських офіційних осіб, зокрема уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.

    Під час ефіру національного телемарафону Лубінець заявив, що президентка МКЧХ відреагувала на трагедію лише ввечері та не згадала Росію в своїй заяві. Це викликало обурення омбудсмена, який наголосив на тому, що організація має відреагувати терміново, засудити дії агресора та вимагати пояснень. Лубінець вважає, що Червоний Хрест пробив дно своєю пасивністю і тепер немає сенсу продовжувати його діяльність як в Україні, так і в Росії.

    Критика МКЧХ через бездіяльність щодо військовополонених

    Крім того, омбудсмен підкреслив, що Червоний Хрест не виконує свої зобов’язання щодо допомоги українським військовополоненим у російському полоні. Лубінець звинуватив організацію в тому, що вони не відвідують українських полонених, хоча публічно заявляють про проведення таких візитів.

    Заклик до реформування та створення нової організації

    Дмитро Лубінець також запропонував звернутися до донорів МКЧХ із закликом створити нову, більш ефективну гуманітарну організацію, оскільки Червоний Хрест, за його словами, втратив свою репутацію та більше не може ефективно виконувати свої функції. На його думку, закриття офісів організації в Україні та Росії є єдиним правильним рішенням після подібних інцидентів і бездіяльності.

    Реакція на обстріл гуманітарної місії

    Після обстрілу конвою МКЧХ на Донеччині організація оголосила про зупинку роботи свого офісу у Дніпрі. Президент України Володимир Зеленський підтвердив загибель трьох людей внаслідок атаки та зазначив, що двом пораненим була надана необхідна допомога.

  • Чому Україні важливо дотримуватися “війни за правилами” у Курській операції

    Чому Україні важливо дотримуватися “війни за правилами” у Курській операції

    У контексті активних бойових дій на території Росії, українська армія в Курській області підкреслює свою відданість міжнародним воєнним стандартам. Зайшовши на територію Росії в рамках Курської операції, Україна має на меті не лише виконати стратегічні завдання, але й чітко демонструвати свою готовність дотримуватися норм і правил ведення війни, встановлених міжнародним правом.

    Це частина ширшого наративу з боку Києва, який прагне диференціювати себе від російського способу ведення війни, а також не втратити підтримку своїх західних союзників, пише видання Politico.

    “Для нас важливо не бути схожими на тих, хто приніс нам війну з грабежами та зґвалтуваннями. Я дуже пишаюся нашими солдатами, що у нас нічого подібного немає”, – сказав президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання Politico під час пресконференції у Києві минулого тижня.

    На відео, які поширює Україна, видно, як українські військові спілкуються з російськими мирними жителями та приносять їм їжу та воду.

    Все, що суперечить цьому наративу, є ризиком, пише видання. Це означає, що українська ракета, яка помилково влучить у російську школу, або солдат, який вб’є російського мирного жителя, негайно обернуться на користь Москви.

    Водночас Росія з такими обмеженнями не стикається, вона неодноразово порушувала закони війни під час свого вторгнення в Україну.

    Вона порушила Статут ООН, атакувавши суверенну країну та анексувавши частину її території. Вона порушує Женевські конвенції у тому, як вона поводиться з цивільним населенням.

    Це й невибіркові атаки на житлові будинки, вокзали та торгові центри, це й катування та масові вбивства на окупованих російською армією територіях, як-от Буча. За це Україна хоче, щоб міжнародний кримінальний суд притягнув Росію до відповідальності.

    МКС вже видав ордер на арешт Путіна, заявивши, що він не зупинив незаконну депортацію дітей з України до Росії.

    “Сьогодні Росія вчиняє три основні типи злочинів: загарбницьку війну, воєнні злочини та геноцид”, – цитує Politico американську неурядову організацію Інститут миру США.

    Львів

    Автор фото,ДСНС

    Підпис до фото,4 вересня вночі Росія вдарила по центру Львова, знищивши пів сотні житлових будинків і вбивши принаймні семеро людей

    Те, що Україна “воює за правилами”, відіграє важливу роль у створенні легітимності української держави та допомагає отримати військову, дипломатичну, фінансову та моральну підтримку з боку інших країн, зазначив австралійський генерал у відставці Мік Раян.

    Окупаційні сили повинні “вжити усіх заходів, що залежать від них, щоб відновити та забезпечити, наскільки це можливо, громадський порядок і безпеку”, йдеться у статті 43 Гаазьких положень 1907 року.

    Україна створила свою першу військову комендатуру у Суджі, але поки що невідомо, чи зможе вона ефективно виконувати керівні функції в регіонах за межами міста, де точаться бої, а контроль над територією переходить із рук у руки, зазначає Politico.

    “Ми не маємо перевірених даних, за винятком Суджі, де очевидно, що воно під контролем української армії, і це підтверджено візитами журналістів”, – цитує видання правозахисника Андрія Яковлева.

    Гуманітарна місія

    Україна намагається відновити водопостачання, на контрольованих нею територіях, де все ще живуть кілька сотень росіян, працюють лікарі, сказав Politico Вадим Мисник, речник оперативного тактичного угрупування “Сіверськ”, яке відповідає за Курську операцію.

    “Ми рахуємо кількість людей, про яких нам доведеться піклуватися. Багато хто з них у перші дні ховався від нас, але коли побачили людське ставлення, стали більше виходити і просити допомоги. У нас є спеціальні загони, які їм допомагають”, – додав Мисник.

    Київ допустив міжнародних журналістів у захоплені ним райони, опублікував десятки відео, на яких українські солдати гуманно ставляться до місцевих жителів, і звернувся до таких організацій, як Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ), щоб вони приїхали й спостерігали за ситуацією.

    Понад 130 тисяч жителів евакуювали з Курської області, а 20 тисяч залишилися, повідомив виконуючий обов’язки губернатора Курської області Олексій Смирнов.

    Київ закликав Москву відкрити гуманітарний коридор, щоб дозволити місцевим жителям втекти, але Кремль поки що не відповів, сказала Politico віцепрем’єр-міністерка України Ірина Верещук під час форуму в Києві минулого тижня.

    Небезпека для цивільного населення стає все більш очевидною, оскільки Росія починає бити по Суджі.

    “Місцеві постійно запитують, чому їхня армія так їх бомбить”, – сказав Мисник, додавши, що українці показують їм фотографії українських міст, як-от Авдіївка, перетворених на пустку через російські атаки.