Mmakaje

Позначка: ГУР

  • Коордштаб організував зустріч Тихановської з полоненими білорусами, які воювали за Росію

    Коордштаб організував зустріч Тихановської з полоненими білорусами, які воювали за Росію

    Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими організував зустріч лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської з громадянами Білорусі, які потрапили в полон під час війни на боці російської армії.

    Про це повідомили у Координаційному штабі.

    Зустріч провів секретар Координаційного штабу Дмитро Усов. Участь у ній взяли Світлана Тихановська та представники її команди.

    Під час розмови Дмитро Усов розповів про механізми вербування громадян Білорусі до російських окупаційних військ, а також про втрати серед білоруських найманців, яких, за його словами, російське командування часто відправляє на штурмові операції.

    Окремо представники української сторони презентували роботу проєкту «Хочу жить», який діє з вересня 2022 року. Ініціатива дозволяє військовим армії РФ та іноземцям, які воюють на боці Росії, добровільно здатися українським силам.

    «На відміну від РФ, Україна неухильно дотримується міжнародного права. Зокрема, у контексті поводження з військовополоненими», — заявив Дмитро Усов.

    Під час візиту білоруська опозиційна делегація поспілкувалася з полоненими громадянами Білорусі, які брали участь у війні проти України на боці Росії.

    Світлана Тихановська після зустрічі наголосила, що дії цих людей не відображають позицію більшості білоруського суспільства. За її словами, демократичні сили Білорусі продовжують працювати над тим, щоб режим Олександра Лукашенка не був безпосередньо втягнутий у повномасштабну війну проти України.

    «Ми вдячні українському народу за стійкість і продовжимо привертати увагу міжнародної спільноти до злочинів режимів, які нехтують людським життям і правами людини», — заявила Тихановська.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що понад 90 білоруських добровольців загинули у боях проти російських військ на боці України.

    25 травня Світлана Тихановська прибула до Києва зі своїм першим офіційним візитом від початку повномасштабної війни. Після прибуття вона відвідала могилу білоруської доброволиці Марії Зайцевої, яка загинула, захищаючи Україну.

    Візит Тихановської відбувся на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським «у будь-якій точці» України чи Білорусі.

    Коментуючи ці заяви, глава МЗС України Андрій Сибіга зазначив, що «в української сторони є з ким зустрічатися».

  • Другий етап обміну «1000 на 1000»: у ГУР розповіли, кого Україна може повернути з російського полону

    Другий етап обміну «1000 на 1000»: у ГУР розповіли, кого Україна може повернути з російського полону

    Україна готує новий етап масштабного обміну полоненими у форматі «1000 на 1000». У межах наступного обміну додому можуть повернути військових і цивільних українців, які перебувають у російській неволі ще з 2022 року.

    Про це під час пресконференції повідомив речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, передає hromadske.

    За його словами, йдеться про так званий «змішаний» обмін, у межах якого планують повернути різні категорії полонених. Серед них — українські військовослужбовці, цивільні, жінки, важкопоранені та важкохворі бранці.

    Юсов наголосив, що у російському полоні досі перебувають українці з різних підрозділів Сил оборони, а також цивільні громадяни, яких Росія незаконно утримує після окупації українських територій.

    «Наступний обмін готується», — заявив речник ГУР.

    Водночас конкретні деталі щодо кількості людей та списків на обмін поки не розголошують із міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

    За словами представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час підготовки обмінів Україна традиційно приділяє особливу увагу поверненню важкопоранених, тяжкохворих та тих захисників, які найдовше перебувають у полоні.

    Окремо українська сторона наголошує на необхідності повернення оборонців Маріуполя та бійців, які потрапили у полон під час найважчих боїв 2022 року.

    Масштабний формат обміну «1000 на 1000» став одним із найбільших гуманітарних домовленостей між Україною та Росією за час повномасштабної війни.

    Раніше Україна за посередництва США повідомляла про домовленість із Росією щодо триденного перемир’я з 9 по 11 травня та проведення великого обміну полоненими.

    Українська влада заявляла, що передала необхідні списки та готова до реалізації процедури, однак процес затягувався через позицію російської сторони.

    Перший етап масштабного обміну відбувся 15 травня. Тоді Україні вдалося повернути з російського полону 205 громадян.

    Серед звільнених були військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонники та представники інших силових структур.

    У Координаційному штабі неодноразово зазначали, що переговори щодо обмінів тривають фактично безперервно, а робота зі звільнення українців ведеться щодня.

    За офіційними даними, точна кількість українських громадян, яких Росія незаконно утримує у полоні, наразі не розголошується. Йдеться як про військових, так і про цивільних заручників, частину з яких утримують на окупованих територіях або в російських колоніях.

    Паралельно Україна продовжує документувати факти катувань, жорстокого поводження та порушення Женевських конвенцій щодо українських військовополонених.

    Напередодні стало відомо про загибель у полоні військового медика полку «Азов», який, за даними української сторони, помер внаслідок катувань.

    На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери продовжують закликати Росію допустити представників міжнародних гуманітарних організацій до місць утримання полонених та забезпечити дотримання міжнародного права.

  • РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    Росія, ймовірно, розпочала малосерійне виробництво балістичних ракет середньої дальності типу “Орєшнік”, однак навіть за таких умов їхня загальна кількість у російському арсеналі залишається вкрай обмеженою. Про це повідомляє Defense Express, посилаючись на аналіз динаміки застосування цієї зброї, дані українських спецслужб та оцінки міжнародних експертів.

    Аналітики звертають увагу, що одним із ключових індикаторів можливого переходу до серійного або напівсерійного виробництва є скорочення інтервалів між бойовим застосуванням ракети. Якщо між першими двома ударами, які пов’язують із застосуванням “Орєшніка” по Дніпру та Львову, минуло приблизно 13,5 місяців, то між другим і третім випадком використання — зокрема ударом по Білій Церкві в ніч на 24 травня — цей проміжок скоротився до близько 4,5 місяців. Така різниця, на думку експертів, може свідчити про поступове налагодження виробничого циклу або накопичення певного мінімального запасу ракет, який дозволяє частіше їх застосовувати.

    У матеріалі підкреслюється, що подібна динаміка узгоджується з раніше озвученими оцінками українських спецслужб щодо перспектив виробництва цього типу озброєння. Зокрема, ще у жовтні 2025 року під час закритого брифінгу за участю керівництва держави та розвідувальних структур повідомлялося, що Росія може планувати виготовлення до шести ракет “Орєшнік” у 2026 році. Згодом, у січні 2026 року, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський заявив, що на той момент Росія могла мати лише 3–4 такі ракети, але водночас розглядала запуск малосерійного виробництва з орієнтовним темпом близько п’яти одиниць на рік і потенційно більше у разі нарощування потужностей.

    Окремо вказується, що дані Головного управління розвідки Міноборони України станом на квітень 2026 року оцінювали загальний запас “Орєшників” у Росії до 10 одиниць. Водночас експерти наголошують, що така формула “до 10” означає верхню межу оцінки, а не точну кількість, і реальний арсенал може бути меншим. У цьому контексті аналітики підкреслюють, що навіть за найоптимістичніших для Росії підрахунків мова не йде про масовий арсенал, а радше про обмежену кількість одиниць високотехнологічної зброї.

    За оцінками оборонних фахівців, поточний темп виробництва може становити приблизно одну ракету кожні 2–2,5 місяці. Це означає, що навіть за умови запуску малосерійного виробництва на початку року Росія фізично не могла накопичити великий запас таких ракет і, ймовірно, виготовила лише кілька додаткових одиниць у межах обмеженого виробничого циклу. Відповідно, навіть за наявності серійного складання, мова йде не про масштабне озброєння армії, а про точкове поповнення арсеналу.

    Аналітики також звертають увагу, що попри можливе нарощування виробництва, “Орєшнік” залишається дорогим і технологічно складним типом озброєння, який не може швидко масштабуватися до великих обсягів. Це обмежує його роль у війні і робить радше інструментом демонстративного або епізодичного застосування, ніж масової ракетної системи.

    Окрему увагу дослідники приділяють еволюції застосування цієї ракети. Вони зазначають, що кожне її використання супроводжується значним часовим розривом і не демонструє ознак регулярних ударів, характерних для масових ракетних систем. Це може свідчити як про обмежені виробничі можливості, так і про складність підготовки та використання цього типу озброєння.

    Нагадаємо, у ніч на 24 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку по території України із застосуванням ракет різних типів і безпілотників, основною ціллю якої став Київ. За даними української сторони, під час удару була застосована балістична ракета середньої дальності РС-26 “Рубіж”, яка в інформаційному просторі також фігурує під назвою “Орєшнік”. Запуск здійснювався з полігону Капустін Яр, а влучання зафіксували в районі Білої Церкви на Київщині, що стало частиною масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

  • Буданов: Росія через невдачі у війні знижує заявлені цілі

    Буданов: Росія через невдачі у війні знижує заявлені цілі

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Росія під тиском реальної ситуації на фронті та неможливості досягти початково заявлених цілей поступово змінює свою воєнно-політичну риторику і знижує планку вимог, які озвучує як “цілі війни”. Про це він сказав під час виступу на Kyiv Stratcom Forum 2026, повідомляє “Укрінформ”.

    За словами Буданова, початкові стратегічні завдання, які російське керівництво декларувало на початку повномасштабного вторгнення, з часом зазнають суттєвих змін, оскільки не можуть бути реалізовані в умовах затяжної війни та опору України.

    Він наголосив, що внаслідок цього Кремль змушений формувати нові інформаційні наративи для власного суспільства, які подаються як “реалістичніші цілі” або навіть як “досягнення”.

    “Плине час, і під впливом неприємної для них реальності, з якою вони стикаються, їм доводиться знаходити відповіді для свого суспільства. І кожного разу ця планка щодо цілей у війні знижується. Всі ж це бачать”, — зазначив Буданов.

    За його словами, одним із нових прикладів такої трансформації російської риторики є поява заяв про необхідність “позаблокового статусу України” та “без’ядерного статусу” як потенційних результатів війни. На думку керівника ГУР, ці формулювання демонструють спробу Росії переосмислити власні цілі у бік менш амбітних, але політично зручних для внутрішньої аудиторії.

    “Десь тиждень тому, якщо не помиляюсь, з’явився ще один новий наратив: Україна має бути без’ядерною державою і не вступати в будь-які військові альянси. Це вже нова мета, тобто планка трошки знижується. Це нормально, тому що йде час і, оскільки ми зараз спілкуємось, мета не досягнута”, — сказав він.

    Буданов підкреслив, що подібні зміни у риториці не є випадковими, а свідчать про системну адаптацію російської пропаганди до затяжного характеру війни. На його думку, Кремль намагається поступово формувати у суспільстві уявлення про “часткові перемоги”, навіть якщо вони не відповідають початковим заявленим цілям вторгнення.

    Він також припустив, що російська влада може готувати своє населення до сприйняття будь-якого результату, який можна буде подати як успіх, зокрема через акцент на темах “нейтрального статусу України” або обмеження її міжнародної інтеграції.

    “Починають говорити: мовляв, ми доб’ємося того, що вони будуть позаблокові, до прикладу. Це ж теж перемога. Тому це абсолютно нормальна трансформація”, — додав керівник ГУР.

    Буданов також звернув увагу, що така інформаційна адаптація відбувається паралельно з продовженням бойових дій, що свідчить про відсутність реального досягнення стратегічних цілей Росії попри тривалість війни.

    На його думку, зміна наративів є спробою Кремля утримати внутрішню політичну стабільність і підтримку війни в умовах, коли початкові обіцянки не були виконані.

    Водночас українська сторона продовжує оцінювати ризики подальшої ескалації. Раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Росія може готувати нові хвилі мобілізації та намагається посилити тиск на окремих напрямках фронту, зокрема на північному та східному.

    У розвідці України зазначають, що зміна риторики Росії не означає зменшення загроз, а радше відображає спробу пристосувати інформаційну політику до реалій затяжної війни, де ключові стратегічні цілі залишаються недосягнутими.

  • Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росіяни почали використовувати небезпечну модифікацію ударного дрона «Герань-2», оснащену авіаційною ракетою Р-60, у фрагментах якої українські правоохоронці зафіксували підвищений радіаційний фон. За даними Служби безпеки України, уламки ракети виявили після російської атаки на Чернігівщину в ніч проти 7 квітня 2026 року поблизу селища Камка.

    Йдеться про фрагменти ракети Р-60 класу «повітря — повітря», яку російські війська встановили на модифікований ударний безпілотник «Герань-2». За інформацією СБУ, такі ракети ворог використовує не для ударів по землі, а для спроб ураження українських літаків і гелікоптерів, які перехоплюють російські дрони під час масованих атак.

    Під час радіаційної розвідки біля уламків фахівці зафіксували рівень гамма-випромінювання 12 мкЗв/год. Це суттєво вище за типовий природний фон. Для порівняння, у Києві станом на 20 травня 2026 року один із показників радіаційного моніторингу становив 0,156 мкЗв/год, тобто в десятки разів менше за рівень, який виявили біля уламків російської ракети.

    За попередніми даними, підвищений фон може бути пов’язаний із використанням збідненого урану в елементах ракети. Водночас офіційно не повідомляється, яка саме модифікація Р-60 була знайдена на місці падіння. Це важлива деталь, адже інформація про наявність збідненого урану стосується не всіх варіантів цієї ракети.

    Про те, що Росія адаптувала радянську авіаційну ракету Р-60 для встановлення на «Герань-2», Головне управління розвідки Міноборони України повідомляло ще у грудні 2025 року. Тоді в ГУР пояснювали, що головна мета такої модифікації — створити загрозу для української армійської та тактичної авіації, яка бере участь у перехопленні ворожих безпілотників.

    На порталі War&Sanctions також опубліковані дані про російський БпЛА «Герань-2» серії «Э» з ракетою Р-60. У переліку компонентів згадуються іноземні деталі, зокрема електроніка виробництва компаній зі США, Китаю, Великої Британії та інших країн, що вкотре демонструє залежність російського ВПК від імпортних комплектуючих.

    Фактично росіяни намагаються перетворити «Герань» із дрона-камікадзе на багатоцільову платформу. Якщо раніше ці БпЛА переважно використовували для ударів по енергетиці, житлових районах та цивільній інфраструктурі, то тепер ворог намагається додати їм ще одну функцію — боротьбу з українською авіацією. Це може ускладнити роботу гелікоптерів і літаків, які знищують «Шахеди» та інші дрони під час нічних атак.

    Окрему небезпеку становить те, що уламки таких ракет можуть залишатися потенційно шкідливими після падіння. Підвищений радіаційний фон не означає автоматично масштабну радіаційну катастрофу, однак контакт із такими уламками може бути небезпечним. Саме тому фахівці постійно наголошують: після падіння ракет або дронів цивільним не можна наближатися до уламків, торкатися їх, фотографувати зблизька чи намагатися самостійно переносити. У таких випадках потрібно повідомляти ДСНС, поліцію або місцеву військову адміністрацію.

    Поява ракет Р-60 на «Геранях» також свідчить про зміну тактики російських атак. Ворог не лише збільшує кількість дронів, а й експериментує з їхнім оснащенням. У травні російська сторона також демонструвала нову ракету-дрон «Герань-5», яку аналітики описують як окремий тип дешевої крилатої ракети з дальністю до 1000 км і бойовою частиною близько 90 кг.

    Таким чином, Росія намагається комбінувати різні типи повітряних цілей: класичні ударні БпЛА, реактивні дрони, крилаті ракети та модифіковані «Герані» з авіаційним озброєнням. Для України це означає зростання навантаження на систему ППО та потребу в ще більшій кількості засобів перехоплення.

    Наразі СБУ продовжує встановлювати всі обставини застосування цієї зброї. Відомо, що уламки були виявлені після атаки на Чернігівщину, однак деталей щодо можливих постраждалих або наслідків саме цього епізоду офіційно не уточнювали.

  • Зеленський попередив про новий план Кремля щодо Придністров’я: Росія хоче оголосити регіон «своєю територією»

    Зеленський попередив про новий план Кремля щодо Придністров’я: Росія хоче оголосити регіон «своєю територією»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається фактично позначити невизнане Придністров’я як власну територію. За його словами, спрощення отримання російського громадянства для жителів регіону має одразу дві стратегічні цілі Кремля.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами Зеленського, Москва не лише шукає нових військових для армії РФ, а й поступово створює юридичне та політичне підґрунтя для подальших претензій на територію Молдови.

    «Напередодні був новий крок Росії щодо Придністровʼя: росіяни спростили можливість отримати громадянство для вихідців із цього регіону Молдови. Крок специфічний і означає не тільки те, що Росія таким чином шукає собі нових солдатів, бо громадянство означає військовий обов’язок. Це і позначення Росією території Придністровʼя як начебто своєї», — заявив президент.

    Зеленський наголосив, що Кремль намагається створити ілюзію, нібито його інтереси обмежуються лише окупованими українськими територіями, однак насправді російська експансія виходить далеко за межі Донбасу.

    «У Москві часто кажуть різним співрозмовникам, що їх цікавить нібито лише Донбас. Але насправді не тільки Донбас. І на це треба реагувати», — підкреслив глава держави.

    Президент також звернув увагу на присутність російського військового контингенту та спецслужб у невизнаному Придністров’ї. За його словами, це становить додатковий безпековий виклик для України.

    «Російський військовий контингент і розташування спецслужб у Придністровʼї — це для нас також виклик. Ми зацікавлені в стабільній, сильній Молдові», — зазначив Зеленський.

    У зв’язку з новими діями Росії президент доручив Міністерству закордонних справ України активізувати контакти з Кишиневом для координації спільної позиції та підготовки можливих кроків реагування.

    Крім того, Зеленський очікує окремих пропозицій від українських спецслужб та розвідки щодо подальших дій.

    «Росії треба більше думати про свої НПЗ та про свою нафтоперевалку, а не про громадян інших держав і землю інших народів», — додав президент.

    Придністров’я залишається одним із найнестабільніших регіонів Східної Європи ще з початку 1990-х років. Після розпаду СРСР там виник невизнаний сепаратистський режим, який підтримує Росія. На території регіону досі перебувають російські військові та великі склади боєприпасів.

    Останніми роками Україна неодноразово заявляла про ризики дестабілізації ситуації на придністровському напрямку. Особливе занепокоєння викликає можливість використання регіону для диверсій, провокацій або тиску на південні області України.

    Ще у квітні начальник ГУР МО Кирило Буданов заявляв, що Росія намагається посилити свій військовий контингент у Придністров’ї, хоча наразі не має достатніх логістичних можливостей для масштабного перекидання сил.

    Колишній міністр оборони Молдови також попереджав, що присутність російських військ у регіоні становить загрозу не лише для Кишинева, а й для України, тому Київ змушений утримувати сили поблизу кордону з невизнаною республікою.

    На цьому тлі Зеленський також повідомив про активізацію спроб Кремля втягнути у війну Білорусь. За словами президента, Москва вже контактувала із самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком щодо можливого розширення участі Мінська у війні проти України.

  • Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала документи, які можуть свідчити про підготовку Росією нових ракетно-дронових атак по так званих «центрах ухвалення рішень» в Україні.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами Зеленського, фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України здобули матеріали, у яких міститься інформація про можливі цілі для майбутніх ударів РФ.

    Президент уточнив, що у документах фігурують майже два десятки політичних центрів та військових об’єктів.

    «Варто зауважити спеціально для російського керівництва, що Україна все ж таки не Росія, і, на відміну від країни-агресора, де є чіткий автор цієї війни та його багатолітнє оточення, яке забезпечує його відірваність від реалій, джерелом захисту України є готовність українського народу битись за свою незалежність та свою власну самостійну державу», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська сторона вже врахувала отриману інформацію та реагує на потенційні загрози.

    Також Зеленський оприлюднив фотографії документів і супутникові знімки, датовані 6 травня. На опублікованих матеріалах видно перелік об’єктів, які Росія, ймовірно, розглядала як можливі цілі для ударів.

    Серед них — будівля Офісу президента у центрі Києва, захищені підземні приміщення, а також резиденція президента на околицях столиці.

    На документах можна побачити супутникові знімки, координати та список об’єктів, які були «запропоновані до ураження».

    Президент також підкреслив, що Україну неможливо залякати атаками чи погрозами.

    «Українці заслуговують на свій суверенітет так само, як і будь-яка інша нація. Народ неможливо перемогти. Росії треба закінчувати свою війну та домовлятись про достойний мир, а не шукати, чим ще залякати Україну», — заявив глава держави.

    На тлі останніх масованих ударів Росії по Україні тема безпеки державних установ і стратегічних об’єктів знову опинилася у центрі уваги. Російська пропаганда неодноразово використовувала термін «центри ухвалення рішень», погрожуючи ударами по українському військово-політичному керівництву.

    Напередодні Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Києву за останній час. Внаслідок удару по житловому будинку загинули мирні жителі, серед яких діти.

    Раніше Зеленський також заявляв, що Кремль намагається втягнути режим Олександра Лукашенка у війну — або проти України, або проти однієї з країн НАТО.

  • ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    Росія планує суттєво наростити виробництво реактивних ударних безпілотників і збільшити їхню частку до 50% у загальному випуску дронів типу “Шахед”. Про це повідомили представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, інформацію передає видання «Оборонці» у матеріалі, присвяченому розвитку російських далекобійних БПЛА та перспективам протидії української системи ППО.

    За даними ГУР, російська оборонна промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Також повідомляється, що наявні виробничі потужності дозволяють випускати до 500 таких апаратів на місяць. Окремо зазначається, що серійне виробництво “Герані-3” планується розпочати у другій половині цього року.

    У розвідці наголошують, що стратегічна мета Росії полягає у зміні структури застосування ударних БПЛА. Йдеться про поступове збільшення частки реактивних дронів до рівня близько 50% від загальної кількості безпілотників типу “Шахед”, які використовуються для ударів по території України.

    Також у ГУР повідомляють, що у 2026 році Росія може вийти на масштабні обсяги виробництва: до 60 тисяч ударних далекобійних безпілотників і ще приблизно 50 тисяч дронів-приманок, які застосовуються для перевантаження української системи протиповітряної оборони та відволікання засобів перехоплення.

    За оцінками української розвідки, “Герань-5” є або копією, або технологічним аналогом іранського безпілотника Karrar. Повідомляється, що цей тип дрона здатен розвивати швидкість до 600 км/год, що суттєво відрізняє його від класичних ударних “Шахедів” і наближає за характеристиками до малої крилатої ракети або дрона-ракети.

    У ГУР також зазначають, що застосування реактивних безпілотників наразі переважно має випробувальний характер. Це означає, що Росія продовжує тестування нових типів озброєння без їх масового бойового використання у повному обсязі, проте паралельно розширює виробництво.

    За інформацією розвідки, для запусків таких дронів Росія використовує спеціально підготовлені майданчики, які в матеріалах називають “дронодромами”. Серед них згадуються об’єкти в Орловській області, а також території на тимчасово окупованих районах, зокрема в районі Донецького аеропорту.

    Окремо ГУР наводить технічні характеристики “Герані-5”, які вже фіксувалися у попередніх дослідженнях. Зокрема, йдеться про повну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год, дальність польоту до 950 км та тривалість польоту до двох годин. Максимальна висота польоту заявляється до 6 км, хоча фактичне застосування, за даними розвідки, фіксується переважно на висотах від 200 метрів до 3 км.

    Також зазначається, що ці безпілотники використовують супутникову навігацію “Комета-М12” із багатоканальною антеною, яка підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та ускладнює придушення сигналу під час польоту.

    У ГУР підкреслюють, що розвиток реактивних ударних дронів є одним із напрямків, який Росія використовує для підвищення ефективності повітряних атак та ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони через зростання швидкості та маневреності цілей.

  • Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Україна в принципі готова до можливого діалогу між президентом Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним, однак такий контакт не може відбутися спонтанно чи без належної підготовки. Про це він сказав під час візиту до Литви, повідомляє литовський національний мовник LRT.

    За словами Буданова, розмови такого рівня між лідерами держав, які перебувають у стані війни, не відбуваються у форматі раптового телефонного дзвінка, як це може бути у звичайній дипломатичній практиці між країнами в мирний час.

    “Розмова президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним не відбудеться раптово, ніби з нізвідки, але якщо натяки Росії на діалог є правдивими, то Україна теж готова”, — заявив він.

    Буданов підкреслив, що позиція України щодо можливого мирного врегулювання залишається сталою: Київ виступає за припинення війни та досягнення справедливого миру. Водночас, за його словами, це не означає поступок або відмови від принципових позицій щодо суверенітету та територіальної цілісності держави.

    Він наголосив, що Україна неодноразово демонструвала готовність до переговорів, але лише в контексті завершення бойових дій і на умовах, які не підривають державність.

    “Ми виступаємо за припинення бойових дій. Це офіційна позиція України, яку підтримує президент. Встановлення миру — це не слабкість, а прояв здорового глузду”, — сказав Буданов.

    Окремо він прокоментував і технічний аспект гіпотетичних переговорів, зауваживши, що міжнародна комунікаційна інфраструктура в умовах війни функціонує інакше, ніж у мирний час. За його словами, прямі телефонні розмови між лідерами держав у стані збройного конфлікту не є звичайною практикою і потребують складних дипломатичних і безпекових процедур.

    “Такі дзвінки не відбуваються по мобільному телефону”, — пожартував він, коментуючи можливість прямого контакту між Києвом і Москвою.

    Буданов також зазначив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною, як і внутрішньополітична ситуація в Росії, однак історично жодна система не є незмінною. Цю тезу він подав у контексті довгострокових процесів, не уточнюючи деталей.

    Його заява пролунала на тлі активних міжнародних дискусій щодо можливих форматів переговорів між Україною та Росією. Окремі політики в Європі періодично озвучують ідеї щодо необхідності прямого діалогу між лідерами двох країн, однак офіційний Київ наголошує, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення агресії та поваги до міжнародного права.

    У цьому контексті згадуються й нещодавні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який після візиту до Москви заявив, що у разі бажання України провести переговори з Путіним, Володимиру Зеленському варто звернутися безпосередньо до Кремля.

    Водночас українська сторона послідовно підкреслює, що формат потенційних переговорів має бути чітко визначений міжнародними партнерами та базуватися на принципах суверенітету України, без визнання результатів російської агресії.

    Таким чином, заява Кирила Буданова вкладається у загальну позицію України, яка залишає відкритим питання переговорів, але наголошує на їхній складності, політичних умовах і неможливості спрощених форматів комунікації між сторонами війни.

  • Зеленський провів Ставку: 25 тисяч роботів для фронту, нові рішення проти балістики та погіршення економіки РФ

    Зеленський провів Ставку: 25 тисяч роботів для фронту, нові рішення проти балістики та погіршення економіки РФ

    Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, на якому розглянули одразу кілька стратегічних напрямів — масштабування наземних роботизованих комплексів, посилення захисту від балістичних загроз та стан економіки Росії. Про це він повідомив у соцмережах.

    За підсумками наради глава держави наголосив, що сучасна війна дедалі більше переходить у технологічну площину, а одним із ключових елементів стають наземні роботизовані комплекси (НРК). Саме вони зараз є одним із найбільш затребуваних інструментів на фронті.

    Президент повідомив, що вже законтрактовано 25 тисяч НРК — це вдвічі більше, ніж у попередньому році. Водночас це лише початковий етап, і обсяги виробництва та постачання будуть суттєво збільшуватися. За його словами, важливо, щоб темпи забезпечення відповідали реальним потребам підрозділів на передовій.

    Зеленський доручив Генеральному штабу та Міністерству оборони щомісячно аналізувати ситуацію — зокрема перевіряти, чи відповідає кількість поставлених роботизованих систем запитам військових. Такий підхід має дозволити оперативно коригувати обсяги виробництва і уникати дефіциту техніки.

    Наземні роботизовані комплекси вже виконують широкий спектр завдань — від розвідки і логістики до евакуації поранених та участі у штурмових діях. За оцінками військових, їх використання дозволяє зменшити ризики для особового складу і підвищити ефективність бойових операцій.

    Другим ключовим питанням на Ставці став захист від балістичних ракет. Президент повідомив, що заслухано доповіді щодо постачання ракет для антибалістичних систем та виконання домовленостей із міжнародними партнерами.

    Він наголосив, що обсяги постачання мають відповідати раніше заявленим зобов’язанням. Особливу увагу приділили періоду найближчих місяців — зокрема травню, коли рівень забезпечення має бути не нижчим за вже досягнуті домовленості.

    Окрім цього, обговорювалися альтернативні способи протидії балістичним загрозам. Йдеться як про можливості, доступні на міжнародному ринку, так і про розвиток власних українських технологій. Це свідчить про прагнення диверсифікувати систему захисту і не покладатися виключно на один тип рішень.

    Третій блок питань стосувався ситуації в Росії. Представники розвідки доповіли про стан економіки після першого кварталу року. За їхніми оцінками, Україна фіксує суттєве погіршення ключових показників, зокрема скорочення експортних можливостей.

    Окремо зазначається, що спроби російського керівництва використати зовнішньополітичні фактори для стабілізації економіки не дали очікуваного результату. Навпаки, економічна ситуація залишається складною, а тиск санкцій продовжує посилюватися.

    Президент підкреслив, що Україна й надалі працюватиме над посиленням економічного тиску на Росію. Йдеться про так звані «далекобійні санкції», які спрямовані на обмеження доходів країни-агресора та її здатності фінансувати війну.

    Експерти зазначають, що поєднання військового та економічного тиску є ключовим елементом стратегії України. З одного боку, технологічні рішення, такі як НРК, підвищують ефективність дій на фронті, з іншого — санкції підривають ресурсну базу противника.

    Також важливо, що питання економіки РФ розглядається на рівні Ставки поряд із військовими аспектами. Це свідчить про комплексний підхід до війни, де враховуються не лише бойові дії, а й фінансові та соціальні процеси у країні-агресорі.

    У підсумку засідання підтвердило ключові пріоритети України: технологічне переозброєння, посилення протиповітряної оборони та системний тиск на економіку Росії. Саме ці напрямки, за оцінками керівництва держави, визначатимуть подальший перебіг війни.