Mmakaje

Позначка: інфляція

  • «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    Національний банк України оголосив про введення нової банкноти номіналом 2000 гривень — найбільшої в сучасному грошовому ряду. Однак у гаманцях українців вона з’явиться не одразу: офіційна дата введення в обіг — 4 вересня 2026 року. На лицьовому боці купюри буде портрет поета, дисидента і політв’язня Василя Стуса, а на зворотному — будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

    Поява нового найвищого номіналу одразу породила побоювання, що НБУ готується до нового стрибка цін, девальвації або запускає додаткову емісію грошей. Проте регулятор наголошує: введення банкноти саме по собі не збільшує грошову масу і не спричиняє інфляцію. Йдеться насамперед про зміну структури вже наявної готівки — частину купюр по 1000 гривень поступово замінюватимуть банкнотами удвічі більшого номіналу.

    Коли купюра насправді з’явиться в обігу

    У частині публікацій помилково зазначалося, що Нацбанк ввів банкноту в обіг уже 10 липня. Насправді цього дня Андрій Пишний лише презентував новий номінал. Розраховуватися купюрою можна буде з 4 вересня 2026 року. Дату обрали символічно: 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив у київському кінотеатрі «Україна» проти політичних репресій, а 4 вересня 1985-го поет загинув у радянському таборі.

    Нова банкнота матиме синій колір і розмір 75 на 166 міліметрів. Вона буде більшою за купюру номіналом 1000 гривень, щоб люди могли легко відрізняти її візуально та на дотик.

    На банкноті передбачено понад 20 захисних елементів. Серед них — оновлена «віконна» полімерна стрічка у синьо-жовтих кольорах, на якій під час нахилу Тризуб змінюється на знак гривні, а також оптично-змінний елемент із переходом кольорів від пурпурного до золотисто-зеленого. За даними НБУ, така захисна стрічка вперше використовується на банкноті у світовій практиці.

    Чому НБУ вирішив збільшити номінал

    Національний банк називає кілька ключових причин.

    Перша — суттєве зростання цін і доходів із моменту появи банкноти 1000 гривень у 2019 році. За сім років середньомісячна зарплата зросла приблизно утричі, а загальний рівень споживчих цін — майже вдвічі. Якщо у 2019 році для виплати середньої зарплати готівкою було достатньо близько десяти купюр максимального номіналу, то у 2026 році потрібно вже понад 30 банкнот по тисячі гривень.

    Друга причина — різке збільшення загальної кількості готівки. У 2019 році в обігу перебувало близько 390 млрд гривень, а станом на 1 липня 2026 року — понад 970 млрд гривень. Тобто сума готівки зросла більш ніж удвічі. На цей процес вплинула й повномасштабна війна: у прифронтових громадах, під час відключень електроенергії або проблем зі зв’язком безготівкові платежі можуть бути недоступними, тому попит на фізичні гроші залишається значним.

    Третя причина — структура грошового обігу. На банкноти номіналом 1000 гривень уже припадає понад 55% усієї готівки за сумою. У міжнародній практиці центральних банків таке домінування найвищого номіналу вважається сигналом, що грошовий ряд потребує розширення.

    Четверта причина — економія. Менша кількість банкнот для обслуговування тієї самої суми означає нижчі витрати на друк, перевезення, інкасацію, перерахунок і зберігання. Для банків це також менше навантаження на каси й банкомати, а для бізнесу — швидші розрахунки.

    Чи означає нова банкнота прискорення інфляції

    Прямого зв’язку між введенням більшого номіналу і майбутнім зростанням цін немає. Інфляцію спричиняє не сам дизайн або номінал банкнот, а надмірне збільшення кількості грошей в економіці порівняно з обсягом товарів і послуг.

    Якщо НБУ замінює дві купюри по 1000 гривень однією банкнотою по 2000, загальна сума грошей не змінюється. Новий номінал лише робить обіг компактнішим.

    Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев наголосив, що Україна навіть під час п’ятого року повномасштабної війни зберігає макрофінансову стабільність. Серед факторів він називає значні міжнародні резерви, підтримку партнерів і стійкість банківської системи.

    Міжнародні резерви України за підсумками червня 2026 року становили 51,3 млрд доларів, повідомляв Нацбанк. Регулятор також зберіг облікову ставку на рівні 15%, що свідчить про продовження стриманої монетарної політики.

    Офіційна статистика показує, що в червні споживчі ціни навіть знизилися на 0,1% порівняно з травнем. Від початку року інфляція становила 5,7%. Це не означає, що цінового тиску немає, однак і не свідчить про початок гіперінфляції.

    Чому українці згадують купоно-карбованці

    Побоювання щодо нових великих купюр значною мірою пов’язані з досвідом 1990-х років. Тоді Україна використовувала купоно-карбованці, а через гіперінфляцію владі доводилося випускати дедалі більші номінали — 10 тисяч, 100 тисяч і навіть мільйон.

    Ситуація 2026 року принципово інша. Тоді великі номінали з’являлися через неконтрольоване зростання грошової маси та фактичний розвал економічної системи. Нині НБУ має незалежну монетарну політику, банківська система працює, а гривня залишається повноцінною валютою.

    Водночас сам факт появи 2000 гривень усе ж відображає те, що гривня за останні сім років втратила частину купівельної спроможності. За підрахунками економіста CASE Україна Володимира Дубровського, накопичена інфляція з 2019 року становить близько 84%. Тобто умовний набір товарів, який тоді коштував 100 гривень, зараз обходиться приблизно у 184 гривні.

    Нові 2000 гривень — це фактично колишня тисяча

    Появу купюри можна пояснити не лише інфляцією, а й девальвацією гривні.

    Коли у 2019 році ввели банкноту 1000 гривень, вона дорівнювала приблизно 40 доларам. За курсу близько 44 гривень за долар нові 2000 гривень — це орієнтовно 45 доларів.

    Тобто з погляду доларової вартості нова найбільша купюра майже відповідає тому, чим банкнота 1000 гривень була сім років тому. Саме тому Дубровський називає рішення природним і навіть припускає, що банкнота номіналом 4000 гривень не була б економічно нелогічною.

    Однак Нацбанк не повідомляв про плани випускати купюру 4000 гривень. Це лише особиста оцінка економіста, а не підготовлене рішення регулятора.

    Чи стане легше корупціонерам і тіньовому бізнесу

    Один із популярних аргументів проти великих номіналів полягає в тому, що ними зручніше передавати хабарі, накопичувати незадекларовані кошти або перевозити великі суми.

    Справді, мільйон гривень купюрами по 2000 займатиме вдвічі менше місця, ніж банкнотами по 1000. Проте НБУ виходить із того, що 96 зі 100 операцій із платіжними картками вже є безготівковими. Тому нова банкнота не змінює загальної тенденції до цифрових розрахунків.

    Боротьба з тіньовими операціями залежить не від номіналу купюр, а від фінансового моніторингу, контролю походження коштів, роботи податкових і правоохоронних органів.

    Крім того, більший номінал потрібен не лише для великих покупок. Він полегшує доставлення грошей у прифронтові регіони, наповнення банкоматів, виплату пенсій і соціальної допомоги там, де електронні платежі можуть тимчасово не працювати.

    Чому Стус з’явиться на найбільшій купюрі

    Обрання Василя Стуса для нової банкноти має не лише культурне, а й політичне значення.

    Поет став одним із символів українського опору радянській системі. Він двічі був засуджений за так звану антирадянську діяльність, перебував у таборах і помер у ніч проти 4 вересня 1985 року в таборі особливого режиму.

    На зворотному боці банкноти розмістять будівлю філологічного факультету Донецького університету. Так НБУ наголошує на українській культурній і освітній історії Донеччини, частина якої нині окупована Росією.

    Дизайн також міститиме образ сокола-боривітра, натхнений мозаїками художниці Алли Горської, рядок із вірша Стуса та шрифт, створений за мотивами графіки Георгія Нарбута — автора перших українських гривень часів УНР.

    Що буде зі старими банкнотами

    Поява 2000 гривень не означає вилучення купюр номіналом 1000, 500, 200, 100, 50 або 20 гривень. Усі вони залишатимуться законними платіжними засобами.

    Нову банкноту поступово вводитимуть у готівковий обіг через банки, каси та банкомати. НБУ не планує одномоментно замінювати всі тисячні купюри.

    Водночас регулятор продовжує спрощувати грошовий ряд. З 2 березня 2026 року паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень старих випусків перестали бути платіжним засобом і замінюються відповідними монетами. Їх ще можна безкоштовно обміняти в банках та НБУ.

    Такий підхід пояснюється економією: дрібні паперові гроші швидко зношуються, тоді як монета може служити десятки років.

    Чи з’являться купюри ще більшого номіналу

    Офіційних планів щодо банкноти 4000 або 5000 гривень Нацбанк не оголошував.

    Рішення про подальше розширення ряду залежатиме від інфляції, зарплат, курсу гривні, обсягу готівки та того, яку частку в обігу займатиме купюра 2000 гривень.

    Якщо через кілька років вона домінуватиме так само, як зараз тисяча, питання про новий максимальний номінал справді може виникнути. Але за стабільної інфляції та розвитку безготівкових платежів потреби в цьому може не бути тривалий час.

    Отже, поява банкноти 2000 гривень є наслідком уже накопичених економічних змін, а не обов’язково сигналом майбутнього обвалу. Ціни та зарплати зросли, готівки стало більше, а купюра 1000 гривень почала домінувати в обігу.

    Новий номінал не зробить українців ані багатшими, ані біднішими в день його появи. Він лише дозволить зручніше перевозити, зберігати й видавати ту саму суму грошей. Реальна цінність гривні й надалі залежатиме не від цифри на банкноті, а від інфляції, стану економіки, війни, міжнародної допомоги та політики Національного банку.

  • Війна проти України б’є по гаманцях росіян

    Війна проти України б’є по гаманцях росіян

    Війна проти України та масштабна переорієнтація російської економіки на військові потреби дедалі відчутніше впливають на рівень життя населення Російської Федерації. За даними української розвідки, значна частина росіян змушена скорочувати витрати навіть на базові товари — продукти харчування, одяг та інші необхідні речі, а кількість таких домогосподарств стабільно зростає. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    У відомстві зазначають, що економічний тиск на російські родини є прямим наслідком тривалого перерозподілу державних ресурсів на користь військово-промислового комплексу. За оцінками СЗР, пріоритетне фінансування війни проти України призводить до поступового скорочення можливостей цивільного сектору економіки, що відображається на зростанні цін, зниженні реальних доходів та загальному падінні купівельної спроможності населення.

    Аналітичні дані соціологічних досліджень, на які посилається розвідка, зокрема компаній Prognosis та Shopper’s, демонструють, що фінансові труднощі стають нормою для більшості російських домогосподарств. Згідно з цими опитуваннями, 34% респондентів повідомили, що змушені економити на продуктах харчування, тоді як ще 47% зазначили, що вже тривалий час обмежують свої витрати на їжу через нестачу коштів. Таким чином, понад чотири з п’яти опитаних росіян або вже перебувають у режимі жорсткої економії, або змушені регулярно відмовлятися від частини базових покупок.

    Окремо вказується, що ситуація з продовольством є лише частиною ширшої тенденції. У розвідці наголошують, що скорочення витрат спостерігається і в інших сферах повсякденного життя, зокрема на ринку одягу та взуття. Майже 40% громадян Росії відкладають купівлю нових речей через фінансові труднощі, тоді як ще близько 20% опитаних заявили, що взагалі не мають можливості оновлювати гардероб. Це, за оцінками аналітиків, свідчить не лише про тимчасові труднощі, а про системне зниження рівня життя.

    Фахівці звертають увагу, що скорочення витрат населення безпосередньо впливає на внутрішній споживчий ринок Росії, який традиційно є важливим елементом економічної стабільності. Зменшення попиту на товари першої необхідності та непродовольчі товари сигналізує про поглиблення економічного спаду та формування довгострокових структурних проблем.

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що така ситуація розвивається на тлі значного збільшення державних витрат на війну проти України. За даними аналітиків, Кремль продовжує спрямовувати значні фінансові ресурси на підтримку військово-промислового комплексу, виробництво озброєнь та забезпечення бойових дій, що фактично обмежує можливості інвестування в цивільні галузі економіки, соціальну сферу та інфраструктуру.

    Попри офіційні заяви російської влади про стабільність економіки та її стійкість до санкційного тиску, у повсякденному житті громадян РФ, як стверджують у розвідці, спостерігається протилежна тенденція. Зростання цін на товари першої необхідності, зниження реальних доходів і скорочення доступу до якісних продуктів змушують населення переглядати свої споживчі звички та переходити до режиму постійної економії.

    У відомстві також зазначають, що економіка Росії перебуває у стані тривалої стагнації, що характеризується відсутністю сталого зростання та накопиченням внутрішніх дисбалансів. На цьому тлі військові витрати виступають додатковим фактором тиску, який ускладнює можливості для економічного відновлення та підвищення рівня життя населення.

    Окремо підкреслюється, що в російському політичному середовищі періодично з’являються дискусії щодо можливого завершення війни як одного з інструментів стабілізації економічної ситуації. Втім, офіційна позиція Кремля залишається незмінною, а риторика російського керівництва продовжує акцентувати на “стійкості” економічної моделі.

    За оцінками української розвідки, які раніше також озвучував президент Володимир Зеленський, подальше затягування війни лише посилюватиме економічний тиск на російське суспільство, а рівень життя громадян Росії продовжить поступово знижуватися в умовах довготривалої воєнної економіки.

  • НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    Національний банк України ухвалив рішення втретє поспіль залишити облікову ставку без змін на рівні 15% річних. Таким чином регулятор зберіг чинні монетарні умови, вважаючи їх достатньо жорсткими для стримування інфляційного тиску та підтримки стабільності фінансової системи в умовах триваючої війни та зростання зовнішніх ризиків.

    Про це під час пресконференції повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний.

    У НБУ пояснили, що рішення було ухвалене після оцінки поточної економічної ситуації, динаміки інфляції, стану валютного ринку та зовнішніх факторів, які можуть вплинути на українську економіку в найближчі місяці. Одними з головних ризиків регулятор називає продовження повномасштабної війни, невизначеність із надходженням міжнародної фінансової допомоги та наслідки ескалації конфлікту на Близькому Сході.

    За словами Пишного, нинішній рівень облікової ставки дає змогу підтримувати достатньо жорсткі монетарні умови, які допомагають контролювати інфляцію, зберігати стійкість валютного ринку та стимулювати попит населення на гривневі інструменти для заощаджень.

    «Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%», – наголосив глава Нацбанку.

    Фактично регулятор дав зрозуміти, що нинішнє рішення не означає автоматичного переходу до подальшого пом’якшення монетарної політики. Навпаки, у разі погіршення інфляційної ситуації або виникнення нових ризиків Нацбанк готовий повернутися до підвищення облікової ставки.

    Наступне рішення щодо монетарної політики ухвалюватиметься вже на основі нового макроекономічного прогнозу, який НБУ представить у липні. Саме він стане ключовим орієнтиром для оцінки подальших перспектив інфляції, економічного зростання та стану державних фінансів.

    Одним із ключових факторів, який впливає на рішення Нацбанку, залишається інфляція. Попри певне уповільнення темпів зростання цін, інфляційний тиск в економіці все ще зберігається.

    За даними регулятора, у травні споживча інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі. Порівняно з попередніми місяцями це свідчить про певне покращення ситуації, однак показник все ще суттєво перевищує цільовий рівень НБУ, який становить 5%.

    У Нацбанку пояснюють, що уповільненню інфляції сприяло насамперед збільшення пропозиції сирих продуктів харчування. Завдяки цьому знизився ціновий тиск на окремі категорії продовольства, що позитивно позначилося на загальному індексі споживчих цін.

    Водночас базова інфляція, яка вважається більш точним індикатором довгострокових цінових тенденцій, навпаки дещо прискорилася — до 7,9% у річному вимірі. Це свідчить про те, що фундаментальний інфляційний тиск в економіці все ще залишається доволі відчутним.

    У НБУ зазначають, що як загальна, так і базова інфляція перевищили попередні прогнози регулятора. Саме тому центральний банк поки не поспішає переходити до більш м’якої монетарної політики.

    За оцінками регулятора, протягом найближчих місяців інфляція перебуватиме поблизу нинішніх показників. Наприкінці року можливе її певне прискорення через низку внутрішніх та зовнішніх факторів. Лише у середньостроковій перспективі НБУ розраховує на повернення інфляції до цільового рівня.

    Очікується, що суттєвіше уповільнення темпів зростання цін відбудеться вже у 2027 році.

    У Національному банку наголошують, що головним джерелом ризиків для економіки України продовжує залишатися повномасштабна війна Росії проти України.

    Військові дії негативно впливають на виробництво, експорт, логістику, інвестиційну активність і споживчі настрої населення. Крім того, війна продовжує створювати значне навантаження на державний бюджет, який значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги.

    Додатковим фактором невизначеності стало загострення ситуації на Близькому Сході. У НБУ зазначають, що подальша ескалація конфлікту може вплинути на світові ціни на нафту та енергоносії, спровокувати додаткові інфляційні хвилі та ускладнити глобальну економічну ситуацію.

    Не менш важливим залишається питання своєчасного надходження зовнішнього фінансування. Україна продовжує значною мірою покривати бюджетний дефіцит завдяки підтримці міжнародних партнерів. Будь-які затримки або скорочення такої допомоги можуть створити додатковий тиск на державні фінанси та валютний ринок.

    Облікова ставка є головним інструментом грошово-кредитної політики Національного банку. Саме через неї регулятор впливає на вартість грошей в економіці.

    Фактично це відсоток, під який НБУ надає ресурси комерційним банкам. Від її рівня залежить, під які ставки банки видаватимуть кредити та залучатимуть депозити.

    Коли облікова ставка висока, кредити стають дорожчими, а депозити — більш вигідними для вкладників. Це стимулює громадян більше заощаджувати та менше витрачати, що допомагає стримувати інфляцію.

    Якщо ставка знижується, кредити дешевшають, бізнес і населення активніше позичають кошти, а економічна активність зростає. Однак водночас посилюється ризик прискорення інфляції.

    Саме тому центральні банки постійно балансують між необхідністю підтримувати економіку та стримувати зростання цін.

    Для пересічних українців рішення НБУ означає, що різких змін у вартості кредитів та прибутковості депозитів найближчим часом не очікується. Банки й надалі орієнтуватимуться на нинішній рівень ставок, а гривневі заощадження залишатимуться відносно привабливими.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Нацбанк певний час утримував облікову ставку на рівні 10%.

    Однак уже в червні того ж року регулятор був змушений різко підвищити її до 25% річних. Це стало одним із наймасштабніших рішень в історії української монетарної політики.

    Метою такого кроку було захистити гривню, стабілізувати фінансову систему та стримати інфляційний тиск, який різко посилився через війну.

    На рівні 25% ставка залишалася понад рік. Лише в другій половині 2023 року, коли економічна ситуація почала поступово стабілізуватися, НБУ розпочав цикл її зниження.

    Протягом 2024 року ставка поступово скорочувалася, однак наприкінці року регулятор був змушений повернутися до жорсткішої політики через нове прискорення інфляції.

    У січні 2025 року облікову ставку підвищили до 14,5%, а вже у березні — до 15,5%. На цьому рівні вона залишалася до завершення року.

    У січні 2026 року Нацбанк розпочав новий цикл пом’якшення монетарної політики та знизив ставку до 15%. Після цього регулятор тричі поспіль залишав її без змін, що свідчить про обережний підхід до ухвалення рішень в умовах високої невизначеності.

    Таким чином, Національний банк наразі обрав вичікувальну позицію. Регулятор прагне зберегти контроль над інфляцією та валютним ринком, водночас залишаючи за собою можливість оперативно реагувати на будь-які зміни економічної ситуації. Подальша доля облікової ставки значною мірою залежатиме від темпів інфляції, ситуації на фронті, обсягів міжнародної допомоги та загального стану світової економіки.

  • Гроші понад оклад: роботодавців зобов’язали провести перерахунок зарплат

    Гроші понад оклад: роботодавців зобов’язали провести перерахунок зарплат

    У червні 2026 року частина українців отримає підвищені виплати завдяки відновленню індексації заробітних плат. Роботодавці вперше з початку року повинні провести відповідний перерахунок для працівників, яким не підвищували оклади або переглядали їх лише на початку року. Відповідні роз’яснення надала Державна служба України з питань праці.

    Індексація заробітної плати є одним із механізмів державного захисту доходів громадян від інфляції. Вона дозволяє частково компенсувати зростання споживчих цін та зберегти купівельну спроможність працівників в умовах подорожчання товарів і послуг.

    У 2026 році порядок проведення індексації змінився. Відповідно до статті 41 Закону України про Державний бюджет на 2026 рік, обчислення індексу споживчих цін для індексації доходів населення здійснюється наростаючим підсумком починаючи із січня 2026 року. Саме січень став новим базовим місяцем для проведення розрахунків. Водночас індексація, яка була сформована станом на грудень 2025 року, з початку нового року більше не виплачується.

    Фактично це означає, що для більшості працівників, оклади яких не змінювалися після січня 2026 року, саме цей місяць є відправною точкою для визначення права на індексацію.

    Право на першу індексацію у 2026 році виникло після того, як накопичений індекс інфляції перевищив встановлений законодавством поріг у 103%. Під час розрахунку враховувалися показники інфляції за лютий, березень та квітень поточного року.

    Згідно з розрахунками, індекс споживчих цін за цей період становив 104,2%, що перевищило необхідний поріг. Через це роботодавці повинні провести індексацію вже у червні. Величина приросту індексу склала 4,2%.

    Експерти зазначають, що червень став першим місяцем реальної індексації після так званого “обнулення” на початку року. Саме тому бухгалтерські служби підприємств зараз активно перевіряють базові місяці працівників та здійснюють необхідні нарахування.

    Яку суму отримають працівники

    Розмір індексації обмежується прожитковим мінімумом для працездатних осіб. У 2026 році він становить 3328 гривень.

    Саме на цю суму застосовується коефіцієнт індексації 4,2%. У результаті максимальний розмір доплати для працівників із базовим місяцем січень 2026 року становить 139,78 гривні.

    Для працівників, оклади яких підвищувалися у лютому 2026 року, сума індексації є меншою та становить 103,17 гривні. Працівники, яким зарплати переглядалися пізніше — у березні, квітні або травні, наразі права на індексацію не мають, оскільки для них базовий місяць змінився і новий розрахунок інфляції ще не досяг необхідного порогу.

    Кого торкнеться перерахунок

    Насамперед індексація стосується працівників бюджетної сфери, державних установ, комунальних підприємств та приватного сектору, якщо роботодавці використовують найману працю та не підвищували оклади співробітникам після початку року.

    Водночас право на індексацію залежить не від дати прийняття працівника на роботу, а від дати останнього підвищення посадового окладу за відповідною посадою. Саме тому навіть новоприйнятий співробітник може отримати індексацію, якщо його посада має відповідний базовий місяць.

    Для працівників із неповною зайнятістю або тих, хто частину місяця перебував у відпустці чи на лікарняному, індексація розраховується пропорційно фактично відпрацьованому часу.

    Чи можуть роботодавці не платити індексацію

    Фахівці наголошують, що індексація є державною гарантією в оплаті праці. Ігнорування цього обов’язку може призвести до штрафів та претензій з боку контролюючих органів.

    Водночас законодавство передбачає механізм, який дозволяє уникнути нарахування індексації. Якщо роботодавець підвищує посадовий оклад працівника на суму, що перевищує можливу індексацію, місяць такого підвищення стає новим базовим місяцем. У такому випадку індексація не нараховується. Для працівників із базовим місяцем січень достатньо було підвищити оклад щонайменше на 140 гривень до червня 2026 року.

    Економісти зазначають, що нинішня сума індексації є доволі символічною та навряд чи суттєво вплине на добробут українців. Проте сам факт відновлення механізму індексації свідчить про поступове повернення до стандартних соціальних гарантій, які були частково переглянуті в попередні роки через складну економічну ситуацію.

    Наразі відомо, що аналогічні суми індексації збережуться також і в липні 2026 року. Якщо рівень інфляції надалі продовжить зростати, розміри доплат можуть бути переглянуті в наступних місяцях.

  • Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабінет Міністрів України презентував Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фінансовий документ, який має стати основою для підготовки державного бюджету на 2027 рік. У ньому уряд закладає два сценарії розвитку країни: базовий — із припущенням про завершення війни, та альтернативний — у разі продовження бойових дій.

    Про ключові показники документа повідомила членкиня парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, Бюджетну декларацію представив міністр фінансів Сергій Марченко під час Ради коаліції за участі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та членів уряду.

    Бюджетна декларація є не остаточним бюджетом, а прогнозним документом. Вона визначає орієнтири для державних фінансів, соціальних стандартів, боргової політики, видатків і потреби у міжнародному фінансуванні на кілька років уперед. Міністерство фінансів ще в лютому розпочало підготовку цього документа як основи для формування бюджету-2027.

    Одним із найбільш обговорюваних показників став прогноз курсу долара. Навіть за базового сценарію уряд очікує поступове послаблення гривні. Середньорічний курс долара, за оприлюдненими даними, може зрости з 44,4 грн у 2026 році до 50,7 грн у 2029 році. На кінець 2029 року прогнозується курс близько 51,5 грн за долар.

    Для українців це означає, що імпортні товари, пальне, техніка, ліки та частина продуктів можуть залишатися під тиском валютного фактора. Водночас урядові прогнози не є гарантією саме такого курсу, адже фактична ситуація залежатиме від війни, міжнародної допомоги, експорту, дій НБУ та стану економіки.

    Ще один важливий блок декларації — соціальні стандарти. Уряд закладає поетапне зростання мінімальної заробітної плати: у 2027 році — на 10,4%, у 2028 році — на 8,7%, у 2029 році — на 7,1%. Якщо застосувати ці темпи до нинішнього рівня мінімальної зарплати у 8647 грн, то за три роки вона може зрости приблизно до 11 155 грн.

    Також прогнозується підвищення прожиткового мінімуму: у 2027 році — на 10,9%, у 2028 році — на 8,9%, у 2029 році — на 7,1%. Нині прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

    Уряд пояснює, що серед пріоритетів залишаються соціальна підтримка населення, підвищення соціальних стандартів, фінансування базових державних програм і підготовка до післявоєнного відновлення. У декларації передбачено збереження низки видатків, закладених у бюджеті 2026 року, зокрема на скринінг здоров’я, шкільне харчування, оплату праці педагогів і демографічні ініціативи.

    Окремо обговорюється реформа системи оплати праці. За словами Юлії Свириденко, для повноцінного запуску такої реформи необхідно близько 320 млрд грн. Водночас перші рішення можуть бути ухвалені раніше, залежно від ресурсів бюджету та міжнародної підтримки.

    Бюджетна декларація також передбачає значну потребу України у зовнішньому фінансуванні. На 2027 рік вона оцінюється у 2 трлн 134,5 млрд грн. Йдеться про підтримку з боку країн G7, Європейського Союзу, Світового банку, Великої Британії, МВФ, а також про механізми, пов’язані із замороженими російськими активами.

    За урядовими оцінками, державний борг на кінець 2026 року може становити 106,1% ВВП, а у 2027 році — зрости до 113% ВВП. Це пов’язано з необхідністю фінансувати оборону, соціальні видатки, відновлення та покриття дефіциту бюджету.

    Якщо активні бойові дії завершаться, уряд очікує поступове зменшення дефіциту бюджету: з 18,5% ВВП у 2026 році до 17,7% у 2027-му, 11,1% у 2028-му та 5,5% у 2029 році.

    Видатки бюджету, за прогнозом, можуть досягти піку у 2027 році. Очікується, що вони становитимуть 4,77 трлн грн у 2026 році, 5,05 трлн грн у 2027-му, 4,87 трлн грн у 2028-му та 4,55 трлн грн у 2029 році.

    Окрема увага приділена військовим. Уряд планує продовжити наступного року виплату доплати у 10 тис. грн для тилових фахівців у війську. Це має стати частиною ширшої політики підтримки сектору безпеки та оборони.

    У разі завершення війни у 2026 році Кабмін очікує прискорення економічного зростання. Реальний ВВП, згідно з прогнозом, може зрости на 2,6% у 2026 році, на 4,5% у 2027 році, на 5,3% у 2028 році та на 6,7% у 2029 році. Номінальний ВВП за цей період може збільшитися з 10,1 трлн грн до майже 15 трлн грн.

    Водночас головний ризик для всіх цих прогнозів залишається незмінним — війна. Саме від безпекової ситуації залежатимуть курс гривні, темпи інфляції, обсяги міжнародної допомоги, рівень видатків на оборону та можливості для підвищення зарплат і соціальних стандартів.

    Тому Бюджетна декларація на 2027–2029 роки фактично готує українців до кількох фінансових реальностей одночасно: сценарію відновлення після війни та сценарію продовження високих оборонних витрат. Остаточні цифри ще можуть змінюватися під час підготовки державного бюджету на 2027 рік.

  • Росія почала втрачати головний ресурс війни

    Росія почала втрачати головний ресурс війни

    Росія поступово втрачає одну з ключових переваг у війні проти України — стабільну можливість поповнювати армію новими контрактниками, що починає створювати системний тиск як на фронті, так і всередині країни. Про це повідомляє CNN із посиланням на західні розвідувальні оцінки та думки військових аналітиків.

    За даними видання, Кремль продовжує масштабну кампанію з набору військових, використовуючи фінансові стимули, соціальні обіцянки та адміністративні механізми тиску. У різних регіонах Росії активно діє рекрутингова система, яка пропонує значні одноразові виплати за підписання контракту, а також додаткові бонуси, списання боргів і пільги для родин військових. У деяких випадках, за оцінками CNN, сукупні виплати та компенсації можуть сягати десятків тисяч доларів у перерахунку, що для багатьох регіонів Росії є суттєвим економічним стимулом.

    Однак попри розширення рекламних кампаній, використання білбордів, соціальних мереж і державних програм заохочення, ефективність набору почала знижуватися. За оцінками західних аналітиків, темпи поповнення російської армії у першому кварталі 2026 року впали приблизно на 20% порівняно з попереднім роком. Це відбувається на тлі високих і стабільних втрат на фронті, які, за різними оцінками, залишаються значними протягом усього періоду повномасштабної війни.

    CNN наводить оцінки, згідно з якими загальні втрати російської армії з початку вторгнення можуть сягати сотень тисяч осіб, включно з убитими та пораненими. Щомісячні втрати, за даними окремих західних розвідок, становлять десятки тисяч військових, що створює постійний дефіцит особового складу на різних ділянках фронту.

    Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що система фінансового стимулювання, на якій Росія значною мірою побудувала контрактну армію, може поступово втрачати ефективність. За його словами, з’являються ознаки того, що країна почала втрачати більше військових, ніж здатна оперативно набрати, що формує довгостроковий дисбаланс у системі комплектування збройних сил.

    Окремо наголошується, що російська влада вже неодноразово розширювала джерела поповнення армії. Йдеться про залучення колишніх ув’язнених, мігрантів, а також громадян із соціально вразливих регіонів. Також фіксувалися випадки вербування іноземців та використання різних форм напівпримусової мобілізації через регіональні адміністрації та роботодавців.

    Попри це, навіть такі заходи не компенсують втрати у повному обсязі. На цьому тлі експерти не виключають, що у майбутньому Росія може вдатися до нових хвиль мобілізації або посилення обмежень для чоловіків призовного віку, зокрема щодо виїзду з країни. Подібний сценарій уже частково реалізовувався під час мобілізації 2022 року, яка викликала масову еміграцію та суспільну напругу.

    Паралельно з військовими проблемами зростає і навантаження на російську економіку. Відтік чоловіків на фронт і високі втрати створюють дефіцит робочої сили в багатьох секторах, включно з промисловістю, будівництвом і транспортом. Підприємства змушені підвищувати зарплати для утримання працівників, однак це відбувається на тлі високої інфляції, що частково нівелює зростання доходів населення.

    CNN також зазначає, що російський оборонний сектор працює на межі виробничих можливостей, а збільшення навантаження не завжди супроводжується пропорційним зростанням ефективності. Це створює додаткові структурні проблеми в економіці, яка вже перебуває під тиском санкцій і переорієнтації на військові потреби.

    Експерти підкреслюють, що поєднання високих втрат, уповільнення набору та економічного перенапруження формує складну ситуацію для російського керівництва. У довгостроковій перспективі це може обмежувати здатність Росії підтримувати інтенсивність бойових дій на нинішньому рівні без додаткової мобілізації ресурсів.

    Таким чином, за оцінками CNN, Росія поступово входить у фазу, коли людський ресурс перестає бути гарантовано відновлюваним у темпах, необхідних для війни високої інтенсивності, що може стати одним із ключових факторів впливу на подальший хід конфлікту.

  • Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Дональда Трампа серед однієї з його ключових виборчих груп — білих виборців робітничого класу без вищої освіти — помітно ослабла на тлі змін у ставленні американців до економічної ситуації у країні. Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на результати соціологічних опитувань та оцінки політичних аналітиків.

    За даними видання, ця соціальна група ще напередодні проміжних виборів 2018 року демонструвала стабільно високу підтримку економічної політики Дональда Трампа, оцінюючи її позитивно з перевагою більш ніж у 30 відсоткових пунктів. У той період значна частина виборців сприймала його економічний курс як такий, що сприяє зростанню зайнятості, розвитку промисловості та захисту внутрішнього ринку, що особливо важливо для робітничого класу у промислових штатах США.

    Однак, як зазначає NYT, у подальші роки ситуація суттєво змінилася. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, ті ж самі виборці тепер демонструють переважно негативну оцінку економічних результатів політики Трампа. Рівень незадоволення, залежно від методології дослідження та вибірки, коливається в межах від мінус 14 до майже мінус 30 відсоткових пунктів. Це означає, що вперше за тривалий час у цій групі фіксується системне переважання критичних оцінок над позитивними.

    Аналітики пов’язують таку зміну настроїв із сукупністю економічних факторів, серед яких ключову роль відіграє зростання вартості життя. Інфляційний тиск, підвищення цін на продукти харчування, оренду житла та базові послуги поступово змінюють сприйняття економічної політики серед домогосподарств, які найбільш чутливі до щоденних витрат. Додатковим фактором називають невідповідність між передвиборчими обіцянками та фактичними економічними результатами, що, на думку експертів, посилює відчуття розчарування частини виборців.

    У матеріалі також наводиться коментар демократичної соціологині Моллі Мерфі, яка охарактеризувала нинішню ситуацію як потенційний «переломний момент» для частини прихильників Трампа. За її словами, економічні труднощі змушують виборців переоцінювати свої політичні вподобання, навіть якщо раніше вони демонстрували стійку лояльність до одного політика. Водночас вона підкреслює, що така переоцінка не обов’язково означає автоматичний перехід до підтримки Демократичної партії, оскільки значна частина електорату залишається скептично налаштованою до обох основних політичних сил у США.

    Інші експерти також наголошують, що економічний фактор нині залишається домінуючим у формуванні політичних настроїв американців. На перший план виходять питання доходів, доступності житла, вартості медичних послуг і загальної купівельної спроможності населення. Саме ці аспекти, за оцінками аналітиків, дедалі більше визначають рівень підтримки політичних лідерів, витісняючи інші фактори, які раніше мали більше значення для виборців.

    Окремо зазначається, що ослаблення підтримки Трампа серед традиційно лояльних груп може мати важливі політичні наслідки напередодні наступних виборчих циклів у США. Зокрема, йдеться про проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться восени 2026 року, і які можуть стати індикатором загальних настроїв у суспільстві. Економічна ситуація, як підкреслюють аналітики, й надалі залишатиметься ключовою темою політичної боротьби.

    На тлі цих процесів раніше також повідомлялося про зниження загального рейтингу схвалення Дональда Трампа до найнижчих показників за останні роки, що додатково підсилює дискусії про зміну політичних настроїв у США та трансформацію його електоральної бази.

  • 45 за долар уже в касах банків

    45 за долар уже в касах банків

    В Україні зафіксовано новий історичний етап на валютному ринку — середній готівковий курс долара в банках уперше перевищив позначку 45 гривень. Разом із цим зростає і євро, який оновив чергові максимуми та закріпився вище рівня 52 гривень. Про це свідчать дані фінансового моніторингу minfin.com.ua за 10 червня.

    Банки оновили курси валют, і середні показники в касах виглядали так: долар США коливався в межах 44,65–45,20 грн, тоді як днем раніше він становив 44,45–44,95 грн. Євро зріс до 51,52–52,30 грн проти попередніх 51,35–52,04 грн. Таким чином, у частині банків продаж долара вже офіційно перевищив психологічну позначку 45 гривень, що стало важливим сигналом для ринку та населення.

    У розрізі найбільших банків ситуація також демонструє закріплення нового коридору. У ПриватБанку курс долара становив 44,55–45,15 грн, в Ощадбанку 44,60–45,25 грн, в Укрсиббанку 44,50–45,10 грн, у ПУМБ 44,60–45,20 грн, а в Райффайзен Банку 44,80–45,20 грн. У низці цих фінустанов продаж долара вже стабільно перевищує 45 гривень, що свідчить про поступову адаптацію ринку до нового рівня.

    Євро також демонструє стале зростання. У ПриватБанку його курс становив 51,40–52,40 грн, в Ощадбанку 51,50–52,35 грн, в Укрсиббанку 51,25–52,15 грн, у ПУМБ 51,60–52,30 грн, а в Райффайзен Банку 51,30–52,36 грн, що підтверджує загальну тенденцію до посилення європейської валюти.

    Водночас офіційний курс Національного банку України також оновлює рекорди. У середу, 10 червня, він становив 44,84 грн за долар, що стало черговим історичним максимумом у червні. Різниця між офіційним і готівковим курсом залишається контрольованою, однак експерти відзначають, що вона може впливати на очікування населення та посилювати попит на валюту.

    Фінансисти пояснюють зростання долара комплексом факторів, серед яких підвищений попит з боку бізнесу та населення, сезонні коливання імпорту, загальна невизначеність на світових ринках та поведінковий фактор, коли громадяни у періоди нестабільності активніше купують валюту як захисний актив. Аналітики застерігають, що сам рівень 45 гривень є радше психологічною межею, однак його подолання може закріпити очікування подальшої девальвації гривні.

    На тлі зростання курсу бізнес поступово переглядає ціни на імпортні товари, паливо та техніку, а банки розширюють різницю між купівлею і продажем валюти через підвищену волатильність. Експерти підкреслюють, що валютний ринок залишається чутливим і може швидко змінюватися залежно від макроекономічних рішень, інтервенцій Національного банку та надходжень валютної виручки.

    Загалом ситуація свідчить про поступове входження гривні в новий курсовий діапазон, де рівень 45 гривень за долар може стати не винятком, а новою ринковою реальністю.

  • Золото різко подешевшало до 11-тижневого мінімуму на тлі війни США та Ірану

    Золото різко подешевшало до 11-тижневого мінімуму на тлі війни США та Ірану

    Ціни на золото різко знизилися до найнижчого рівня за останні 11 тижнів на тлі нового загострення геополітичної напруженості між США та Іраном, яке парадоксально посилило одразу кілька протилежних факторів впливу на фінансові ринки. Попри традиційну роль золота як «тихої гавані» під час криз, цього разу домінувати почали очікування щодо монетарної політики та зростання дохідності альтернативних активів.

    Як повідомляє Reuters, спотова ціна золота знизилася на 1,3% і опустилася до 4 206,08 долара за тройську унцію. Під час внутрішньоденних торгів котирування досягали найнижчого рівня з 23 березня, що свідчить про суттєве ослаблення попиту на дорогоцінний метал у короткостроковій перспективі. Американські ф’ючерси на золото з постачанням у серпні також продемонстрували спад — мінус 1,4%, до рівня близько 4 228 доларів за унцію.

    Різке зниження вартості відбулося на фоні чергового витка напруженості на Близькому Сході. За попередніми повідомленнями, президент США Дональд Трамп заявив про інцидент за участі американського військового гелікоптера Apache, який виконував патрулювання в районі Ормузької протоки та нібито був збитий іранськими силами. Ця заява стала тригером для подальшої ескалації.

    У відповідь Вашингтон оголосив про початок військової операції проти Ірану. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів по іранських об’єктах, заявивши про дії в межах самооборони. Паралельно іранські державні медіа інформували про серію вибухів у стратегічно важливих районах поблизу Ормузької протоки — зокрема в Сіріку, Бандар-Аббасі та на острові Кешм, що має ключове значення для контролю морських маршрутів у регіоні.

    Ескалація викликала різке зростання занепокоєння серед інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні енергоносіїв, адже Ормузька протока є одним із найважливіших світових коридорів транспортування нафти та зрідженого газу. У нормальних умовах через цей вузький морський шлях проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів, тому будь-які військові ризики тут миттєво відображаються на цінах сировини.

    На цьому тлі світові ціни на нафту продовжили зростання, додавши приблизно 1% після новин про удари США по іранських цілях. Додатковим чинником підтримки нафтового ринку стали свіжі дані про скорочення запасів сирої нафти у США, що підсилює побоювання щодо можливого дефіциту пропозиції в короткостроковій перспективі.

    Зростання нафтових котирувань має прямий вплив на глобальну інфляцію. Енергоресурси залишаються ключовим компонентом у структурі витрат як для бізнесу, так і для споживачів, тому навіть відносно помірне підвищення цін на нафту здатне підштовхувати загальний інфляційний тиск у світовій економіці. Це, у свою чергу, змінює очікування фінансових ринків щодо подальших дій центральних банків.

    Інвестори почали активніше закладати сценарій, за якого провідні регулятори, зокрема Федеральна резервна система США, утримуватимуть високі процентні ставки довше, ніж очікувалося раніше. За оцінками інструменту CME FedWatch, ринки наразі оцінюють імовірність підвищення ставок ФРС до грудня більш ніж у 70%, що суттєво впливає на поведінку капіталу.

    Для золота це створює додатковий тиск. Дорогоцінний метал не приносить процентного доходу, тому в умовах високих або потенційно зростаючих ставок він стає менш привабливим порівняно з облігаціями та іншими фінансовими інструментами, які забезпечують дохідність. Саме цей фактор зараз частково перекриває традиційний попит на золото як захисний актив.

    Хоча золото зазвичай зміцнюється в періоди геополітичної нестабільності та підвищеної інфляції, нинішня ситуація демонструє більш складну реакцію ринку. Інвестори одночасно реагують і на ризики війни, і на перспективу жорсткішої монетарної політики, і саме останній чинник наразі переважає у формуванні цінової динаміки.

    Додаткову увагу учасники ринку цього тижня зосереджують на нових макроекономічних даних зі США, насамперед показниках інфляції. Саме вони можуть стати визначальними для наступних рішень Федеральної резервної системи. Якщо інфляційний тиск залишатиметься стійким, це посилить аргументи на користь довшого утримання високих ставок або навіть їх подальшого підвищення.

    Таким чином, ринок дорогоцінних металів опинився під одночасним впливом геополітичної напруги, зростання цін на нафту, інфляційних ризиків та жорстких очікувань щодо монетарної політики. У результаті золото втратило частину інвестиційної привабливості та опустилося до мінімумів майже за три місяці, попри те, що ще нещодавно саме геополітичні ризики підтримували попит на захисні активи.

  • Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    В Україні вперше за останні чотири місяці зафіксували уповільнення інфляції. У травні 2026 року зростання споживчих цін становило 0,9% проти 1,4% у квітні, 1,7% у березні та 1% у лютому. Відповідні дані 9 червня оприлюднила Державна служба статистики України.

    Позитивна динаміка дозволила знизити річний показник інфляції до 8,2%. Для порівняння, у квітні річна інфляція становила 8,6%, а в березні – 7,9%. Таким чином, після кількох місяців прискорення темпів зростання цін українська економіка отримала перші ознаки стабілізації.

    Згідно з даними Держстату, базова інфляція, яка не враховує найбільш волатильні категорії товарів та послуг, також продемонструвала уповільнення. У травні вона склала 0,7% порівняно з 0,9% у квітні та 1,5% у березні. Водночас у річному вимірі базова інфляція зросла до 7,9%, тоді як у квітні цей показник становив 7,6%.

    Економісти зазначають, що нинішнє сповільнення інфляції було очікуваним. Значною мірою воно пов’язане з так званим ефектом статистичної бази. У травні минулого року ціни також демонстрували досить високе зростання, тому нинішні показники виглядають більш помірними у річному вимірі.

    Аналітики Forbes Ukraine прогнозують, що у червні інфляція може тимчасово опуститися нижче 8% у річному вимірі. Однак експерти застерігають від надмірного оптимізму. На їхню думку, нинішнє сповільнення не означає остаточного перелому інфляційного тренду, а є радше короткостроковим явищем.

    На ситуацію з цінами продовжують впливати кілька факторів. Насамперед йдеться про наслідки війни, високі бюджетні витрати, коливання валютного ринку, логістичні труднощі та зростання виробничих витрат бізнесу. Крім того, суттєвий вплив на ціни мають тарифи, енергетична ситуація та обсяги імпорту.

    Ще у березні Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. Регулятор пояснював таке рішення необхідністю стримування інфляційного тиску та погіршенням інфляційних очікувань. Водночас НБУ наголошував, що фактична траєкторія інфляції загалом відповідає його прогнозам.

    У Нацбанку неодноразово зазначали, що одним із факторів інфляційного тиску залишається поступова девальвація гривні. Зростання курсу долара впливає на вартість імпортних товарів, пального та окремих категорій продукції, що зрештою відображається на споживчих цінах.

    Попри це, міжнародні фінансові організації та українські економісти загалом позитивно оцінюють макроекономічну ситуацію в країні. Значні золотовалютні резерви, стабільна підтримка міжнародних партнерів та контрольована політика НБУ дозволяють уникати різких інфляційних стрибків навіть в умовах повномасштабної війни.

    За оцінками експертів, ключовим викликом для другої половини 2026 року залишатиметься баланс між економічним відновленням та стримуванням цін. Якщо міжнародна фінансова допомога продовжить надходити у запланованих обсягах, а ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою, Україна має шанси утримати інфляцію в однознаковому діапазоні до кінця року.

    Водночас на подальшу динаміку цін можуть вплинути нові ризики. Серед них – можливі зміни на світових енергетичних ринках, наслідки війни на Близькому Сході, коливання цін на продовольство, а також ситуація з врожаєм в Україні. Окрему роль відіграватиме й курс гривні, який залишається одним із головних факторів формування інфляційних очікувань.

    Таким чином, травень став першим місяцем за останній час, коли інфляція продемонструвала помітне уповільнення. Для українців це означає, що темпи подорожчання товарів та послуг дещо знизилися. Проте експерти наголошують: говорити про остаточну перемогу над інфляцією поки що зарано, адже економіка продовжує працювати в умовах високої невизначеності та воєнних ризиків.