Mmakaje

Позначка: інтернет

  • Час оновити домашню мережу: коли варто купувати новий роутер

    Час оновити домашню мережу: коли варто купувати новий роутер

    Сучасний інтернет вже став невід’ємною частиною повсякденного життя. Для роботи, навчання, відеодзвінків і розваг потрібна стабільна та швидка мережа, а серцем домашнього інтернету є роутер. Проте навіть найкращі моделі з часом втрачають ефективність. Якщо ви все частіше стикаєтеся з гальмами або обривами зв’язку, варто задуматися про покупку нового маршрутизатора.

    1. Стара швидкість не відповідає тарифу
      Багато старих роутерів обмежені швидкістю 100 Мбіт/с або мають гігабітний порт лише для кабелю. В результаті Wi-Fi не використовує весь потенціал сучасного інтернету. Щоб повною мірою скористатися тарифом, потрібен маршрутизатор із підтримкою щонайменше 1 Гбіт/с на кожному інтерфейсі.

    2. Постійні обриви з’єднання
      Довге завантаження сторінок, переривання відео або раптове зникнення інтернету свідчать про те, що роутер не справляється з навантаженням. Основні причини — старіння компонентів, велика кількість підключених пристроїв та перешкоди сигналу, наприклад, сусідські мережі чи товсті стіни.

    3. Мимовільне нагрівання
      Роутер, який сильно гріється навіть під невеликим навантаженням, потребує заміни. Перегрівання сигналізує про зношування елементів або недостатню вентиляцію та може призвести до виходу пристрою з ладу.

    4. Відсутність оновлень і нових функцій
      Старі моделі часто припиняють отримувати прошивки, що робить мережу вразливою до хакерських атак. Нові роутери пропонують WPA3, гостьові мережі та батьківський контроль для безпечного користування інтернетом.

    5. Нерівномірне покриття Wi-Fi
      Якщо сигнал не охоплює всю оселю або в деяких кімнатах його взагалі нема, проблема може бути в потужності антени або плануванні приміщення. Рішення — маршрутизатор із підтримкою Mesh-технології, що забезпечує єдину мережу з плавним роумінгом.

    Повільний інтернет, часті збої, перегрів або застарілі прошивки — це сигнал, що ваш роутер відслужив свій ресурс. Сучасна модель забезпечить стабільну, швидку та безпечну мережу на довгі роки.

  • Мінцифри дала 3 прості поради, як не залишитися без зв’язку під час блекауту

    Мінцифри дала 3 прості поради, як не залишитися без зв’язку під час блекауту

    Міністерство цифрової трансформації оприлюднило практичні рекомендації для громадян на випадок масових відключень електроенергії. Мета порад — допомогти ефективно використовувати доступні ресурси, зберегти зв’язок і підтримати комунікацію з рідними та службами під час блекаутів.

    Перша порада — завчасно завантажити Мапу Пунктів незламності в застосунку Дія з головного екрана. Це дасть змогу швидко знайти найближче місце, де можна зарядити телефон, підключитися до інтернету або зв’язатися з родичами й службами допомоги.

    Друга рекомендація стосується стабільного домашнього інтернету під час тривалих відключень. Мінцифри радить підключатися до провайдерів із технологією XPON — вона може забезпечити доступ до мережі до 72 годин під час блекаутів. Перевірити, чи використовує ваш провайдер XPON, можна на інтерактивній карті від Мінцифри та LUN. За потреби купіть повербанк і підключіть його до роутера та абонентського термінала ONU, щоб забезпечити автономну роботу мережі.

    Третя порада — у разі перевантаження мереж або пошкодження станцій користуйтеся національним роумінгом, який дозволяє підключитися до мережі іншого доступного оператора. Інструкція для користувачів:

    • Вимкніть автовибір мережі.
    • На Android: Налаштування → Мобільна мережа (або Підключення) → Оператор.
    • На iOS: Параметри → Стільникові дані → Вибір мережі.
    • Знайдіть і виберіть доступну мережу (наприклад, Vodafone UA, UA-KYIVSTAR або LIFECELL).
    • Якщо підключення не вдається — спробуйте ще раз або виберіть іншу мережу; перевірте можливість здійснення вихідного дзвінка або відправлення SMS.

    Мінцифри нагадує також про прості заходи: заряджайте телефони заздалегідь, тримайте під рукою додаткові павербанки, зберігайте номери родичів і служб у доступному вигляді, а за потреби звертайтеся до пунктів незламності. Ці базові кроки допомагають зберегти зв’язок і доступ до інформації під час масштабних відключень електроенергії.

  • Wi-Fi у київському метро: десятирічний інвестпроєкт знову опинився в судах

    Wi-Fi у київському метро: десятирічний інвестпроєкт знову опинився в судах

    Уже понад десять років киянам обіцяють стабільний інтернет і систему відеонагляду у столичній підземці. Інвестором мала стати компанія ТОВ “Москіто Мобайл” (раніше “Фідомобайл”), яка ще у 2014 році виграла конкурс КМДА. Проєкт виглядав амбітно: 52 станції, сотні вагонів метро, десятки мільйонів гривень інвестицій і безпечний, сучасний транспорт. На практиці ж – нескінченні судові суперечки, заморожені терміни і підозри в тому, що інвестиційна схема стала черговим майданчиком для непрозорих рішень. Про це пише КВ.

    Початок і “заморозка”

    Інвестугода, укладена у грудні 2014-го, передбачала, що “Москіто Мобайл” інвестує 100 млн грн у Wi-Fi та відеоспостереження. Але вже у 2017-му проєкт офіційно “заморозили” – у КМДА пояснювали це неспроможністю інвестора профінансувати роботи. Далі – розірвання договору в односторонньому порядку, судові позови і вимога компанії відновити доступ до обладнання.

    У 2019 році Господарський суд Києва встав на бік інвестора: чиновники не довели, які саме порушення дозволяли розрив угоди. Водночас виявилось, що обладнання “не працює”, але електроенергію споживає – ситуація, яка викликала питання навіть у судді.

    У 2021–2024 роках сторони кілька разів переносили терміни. Війна і мобілізація керівника компанії стали черговим аргументом інвестора: мовляв, роботи не просуваються через повітряні тривоги, втрату підрядників і об’єктивні обставини. У березні 2025-го суд знову підтримав “Москіто Мобайл” – продовжив дію угоди ще на 5 років.

    КМДА і КП “Київський метрополітен” подали апеляцію. Розгляд у Північному апеляційному госпсуді призначений на 15 вересня 2025 року.

    Хто стоїть за проєктом

    Формальним бенефіціаром “Москіто Мобайл” є кіпрська компанія, але сліди ведуть до українських бізнес-груп. У 2017-му власником називали Олександра Адаріча, колишнього співвласника “Фідобанку”, який припинив фінансування проєкту. Згодом у справі з’явилося ТОВ “Каморет Інвест”, пов’язане з бізнесменом Петром Сліпцем – фігурантом гучних девелоперських скандалів у Києві.

    Проєкт із Wi-Fi у метро став прикладом системних проблем інвестиційної політики Києва:

    • непрозорі конкурси, де громадськість і депутати роками не мали доступу до реальних угод;

    • зміна правил “під час гри” – від розірвань до поновлень у судах;

    • сумнівні партнери з історіями фінансових банкрутств і проблемних забудов;

    • відсутність результату: попри витрачені кошти й роки очікувань, швидкісний інтернет у метро й досі залишається радше обіцянкою, ніж реальністю.

    Рішення апеляційного суду у вересні визначить, чи отримає “Москіто Мобайл” нові п’ять років на реалізацію інвестугоди. Для киян це означає: або проект знову зависне у судових спорах, або мерія буде змушена домовлятися з тим же інвестором, який уже понад десятиліття не зміг довести справу до кінця.

  • Нацбанк пояснив, як шахраї крадуть гроші українців через інтернет

    Нацбанк пояснив, як шахраї крадуть гроші українців через інтернет

    Шахраї продовжують атакувати банківські рахунки українців, і лише за підсумками 2024 року їм вдалося викрасти понад 1,1 мільярда гривень. Такі дані оприлюднив Національний банк України, наголосивши на зростанні активності зловмисників та збільшенні середнього розміру крадіжки.

    У порівнянні з 2023 роком, середня сума викрадених коштів із рахунку однієї особи зросла з 3,1 до 4,8 тисяч гривень. При цьому основна частина шахрайських транзакцій — а це 83% випадків — відбувається в інтернеті. Решта 17% припадає на банкомати, платіжні термінали та інші фізичні пристрої.

    Основним інструментом зловмисників залишається соціальна інженерія — метод, при якому самі власники рахунків несвідомо надають конфіденційні дані. У 2024 році 84% усіх втрат були спричинені саме цим способом.

    Нацбанк наголошує на найбільш поширених шахрайських схемах:

    • повідомлення або дзвінки про нібито грошову допомогу;

    • звернення від імені банківських установ або самого Нацбанку з вимогою надати реквізити картки чи коди з SMS;

    • прохання про переказ коштів від імені родичів або друзів;

    • фейкові посилання, де вимагають ввести повні дані банківської картки — часто це трапляється під час онлайн-продажів товарів.

    Уникнути шахрайства допоможе пильність, наголошують у Нацбанку. У разі сумнівних повідомлень варто одразу перевіряти інформацію безпосередньо в банку або зв’язуватися з особою, яка нібито просить допомоги. Категорично не рекомендується переходити за підозрілими посиланнями з SMS, месенджерів чи email-листів.

    Фінансова безпека в умовах цифрової реальності починається з обережності кожного користувача. Жоден банк не просить повідомляти коди підтвердження чи CVV картки у телефонному режимі або через листування.

  • Найпопулярніші PIN-коди: чому їх легко зламати та як захистити ваші дані

    Найпопулярніші PIN-коди: чому їх легко зламати та як захистити ваші дані

    Дослідження популярних PIN-кодів показало, що багато користувачів обирають надто прості комбінації, що робить їх вразливими до злому. Такі паролі легко вгадуються, що ставлять під загрозу безпеці смартфонів, банківських застосунків та інших цифрових сервісів.

    Таке дослідження опублікувало видання ABC News.

    Найпопулярнішим у світі PIN-кодом стала комбінація “1234”, яку використовує майже кожна десята людина, чиї дані брали участь у дослідженні.

    До топ-10 найпоширеніших і водночас найнебезпечніших PIN-кодів увійшли:

    • 1234 – абсолютний лідер за частотою використання.
    • 0000 – другий за популярністю, одна з найперших комбінацій, які намагаються підібрати хакери.
    • 1111 – ще один простий код, який легко зламати.
    • 1342 – варіація найпопулярнішого PIN-коду, яка все одно виявилася занадто поширеною.
    • 1212 – проста й популярна комбінація.
    • 4444 – повторення однієї цифри теж не забезпечує безпеку.
    • 4321 – зворотний варіант найпопулярнішого пароля.
    • 2580 – виглядає складним, але це лише вертикальна лінія на клавіатурі смартфона, що робить його легко вгадуваним.

    Експерти наголошують, що ці комбінації не варто використовувати ніде, адже вони першими перевіряються при спробах злому.

    Автори дослідження зазначили, що подібні PIN-коди майже не зустрічаються під час реєстрації на сайтах та в соцмережах, оскільки сучасні сервіси вимагають більш складних паролів. Однак вони широко застосовуються для розблокування смартфонів, планшетів та доступу до мобільного банкінгу.

    Також дослідники звернули увагу на схожу тенденцію серед текстових паролів. Наприклад, “123456” досі залишається одним із найпоширеніших паролів в інтернеті, поряд із такими комбінаціями, як “qwerty” або “password”.

    Як захистити свої дані?

    Щоб уникнути злому, не використовуйте прості PIN-коди. Оптимальним варіантом є унікальні 6-значні комбінації, які не містять послідовних або повторюваних цифр.

    Також рекомендується:

    • Використовувати біометричний захист (відбиток пальця або Face ID).
    • Активувати двофакторну автентифікацію для мобільного банкінгу та важливих сервісів.
    • Регулярно змінювати паролі та PIN-коди, щоб мінімізувати ризики злому.

    Перевірте свої коди та подбайте про безпеку вже сьогодні!

  • Дослідники назвали чим найбільше люблять займатися українці

    Дослідники назвали чим найбільше люблять займатися українці

    В Україні формується нова культура читання. У 2024 році понад три чверті прочитаних книг були україномовними, що на 20% більше порівняно з 2023 роком. Такі дані оприлюднив Український інститут книги за підсумками дослідження, проведеного у вересні.

    Що читають українці?

    • 76% прочитаних книг – україномовні видання.
    • Лише 21% книг – російською, а 3% припадає на інші мови.
    • Найпопулярнішими жанрами залишаються українська класика (40%), сучасна українська література, зарубіжна класика та твори сучасних іноземних авторів. Молодь віком до 29 років більше цікавиться творами зарубіжних письменників.

    Українці поступово відмовляються від телебачення на користь інтернету, а друковані книги все ще залишаються найпоширенішим форматом читання. Однак, спостерігається зростання популярності електронних і аудіокниг.

    Причинами читання найчастіше називали:

    • любов до літератури;
    • прагнення саморозвитку;
    • відпочинок та отримання задоволення.

    Серед причин, чому люди не читають:

    • брак часу;
    • фізичні труднощі (наприклад, поганий зір);
    • відсутність бажання чи потреби.

    Хоча загальні показники читацької поведінки залишаються стабільними, у 2024 році збільшилась кількість тих, хто купує книги. Респонденти зазначили, що завдяки обмеженням на ввезення російської видавничої продукції ринок наситили якісні українськомовні книги.

    Дослідження також виявило зростання кількості дітей, які читають книги:

    • 52% дітей читають для задоволення (на 13% більше, ніж у 2023 році).
    • Частка дітей, які не читають взагалі, скоротилася з 15% до 10%.

    Активні читачі в сім’ях, де дорослі теж читають, демонструють більшу зацікавленість у літературі та охочіше діляться враженнями.

    Також зростає практика врахування думки дітей при купівлі книг, що стимулює їхнє бажання читати.

    Методика дослідження

    Дослідження провели методом опитування:

    • серед дітей (6–17 років) — 1076 респондентів;
    • серед дорослих (16+ років) — 1018 респондентів.

    Опитування охопило питання читацьких звичок, витрат на книги, частоти відвідування бібліотек та причин відмови від читання.

    Результати свідчать: українці обирають україномовну літературу дедалі частіше, і ця тенденція стає частиною загальнонаціональної культурної трансформації.

  • Україна отримає термінали Starlink з новим видом захисту сигналу

    Україна отримає термінали Starlink з новим видом захисту сигналу

    Пентагон підписав контракт з компанією Ілона Маска, що дозволить Україні отримати нові захищені термінали Starlink, зокрема 2500 існуючих терміналів, які вже працюють на території країни. Згідно з контрактом, термінали отримають доступ до нового зашифрованого сигналу Starshield, що робить систему значно важче доступною для перехоплення або придушення.

    Загалом, 3000 терміналів Starlink отримають обслуговування в рамках двох контрактів, укладених в серпні цього року. Однак ці угоди мають термін до 2025 року.

    Контракти підписані незважаючи на невизначену позицію засновника Starlink Ілона Маска щодо російсько-української війни, що додає контексту до співпраці між Пентагоном та компанією Маска. Важливо, що угоди були укладені до того, як Дональд Трамп переміг на президентських виборах у США.

    Захищена версія Starlink забезпечить Україні надійніше з’єднання для комунікацій та військових операцій в умовах постійної загрози кібернападів та спроб перехоплення сигналу. Підвищення рівня безпеки стане важливим кроком у забезпеченні безперебійної роботи супутникових комунікацій в умовах війни.

  • У Бердянську вибух залишив частину міста без світла та інтернету

    У Бердянську вибух залишив частину міста без світла та інтернету

    В тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області нічний вибух спричинив перебої з електропостачанням та інтернетом у кількох районах міста.

    Бердянська міська військова адміністрація повідомила, що ввечері 29 листопада жителі мікрорайонів 8 Березня, Колонія, Східний проспект та інших чули сильний вибух. Після цього у частині районів зникла електроенергія.

    “Деякі містяни бачили пожежу поблизу трансформаторної підстанції,” — йдеться у повідомленні.

    Окрім відключення електроенергії, у місті спостерігаються перебої з інтернет-зв’язком. Зокрема, оператор “Поінт” заявив про аварію на магістральній лінії та тимчасове переключення на резервний канал зв’язку.

    Бердянськ, що знаходиться під російською окупацією, неодноразово ставав місцем вибухів і пошкоджень критичної інфраструктури. Це створює додаткові труднощі для місцевих жителів, які вже відчувають на собі наслідки окупації.

  • Подорожчання інтернету в Україні очікує користувачів з 1 жовтня

    Подорожчання інтернету в Україні очікує користувачів з 1 жовтня

    З 1 жовтня 2024 року в Україні заплановано суттєве підвищення тарифів на інтернет, що може негативно позначитися на користувачах. Відповідно до прогнозів, тарифи піднімуться як мінімум на 50 гривень. Це викликано переходом на нову загальну систему оподаткування, що стосується провайдерів інтернет-послуг.

    Про це повідомляє Today.ua з посиланням на учасників ринку комунікаційних послуг.

    Відзначається, що така процедура може бути спробою монополізувати ринок на користь великих компаній. Як пояснила виконавча директорка групи компаній “Мій провайдер” Людмила Кокоровець, це може спричинити закриття багатьох дрібних підприємств, що обслуговують селища та села.

    “А якщо вони і надаватимуть свої послуги, то зовсім за інші гроші. Це призведе до того, що  люди платитимуть за інтернет умовно 300 гривень на місяць, а де-небудь у віддалених районах — 1300 і більше”, — додала вона.

    Також зазначено, що в Україні існує конкуренція між невеликими компаніями, яка забезпечує клієнтам розумні ціни та високий рівень обслуговування.

    “Ринок, позбавлений конкуренції, неминуче втратить у якості послуг і прийде до зростання цін”, — сказав представник компанії IT-KARKAS Роман Перун.

    Голова Одеської ОВА Олег Кіпер, своєю чергою, запропонував провайдерам створити робочу групу для систематизації їхніх пропозицій, щоб мати чіткий план дій.

    “Це всеукраїнське явище, тому Одеса не може автономно щось змінити, і треба звертатися до Державної фіскальної служби”, — сказав він.

    Нагадаємо, з метою мінімізації загроз для національної безпеки Національний координаційний центр кібербезпеки ухвалив рішення щодо заборони встановлення та використання Telegram на службових пристроях працівників органів державної влади, військовослужбовців, працівників сектору безпеки і оборони, а також підприємств – операторів критичної інфраструктури.

  • В Україні з початку року накладено 16 штрафів за порушення мовного закону в інтернеті

    В Україні з початку року накладено 16 штрафів за порушення мовного закону в інтернеті

    З початку 2024 року в Україні зафіксовано 421 скаргу щодо порушення мовного закону в інтернеті. Уповноважений із захисту державної мови повідомив про вжиття 161 контрольного заходу, видачу 49 попереджень і накладення 16 штрафів за порушення мовних норм в онлайн-просторі.

    Про це повідомив Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови у Facebook.

    “З початку 2024 року надійшла 421 скарга щодо порушення мовного закону, яка регламентує використання державної мови в мережі інтернет (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році)”, – ідеться у повідомленні.

    Мовний омбудсмен Тарас Кремінь зазначив, що величезна кількість інтернет-ресурсів створили повноцінну українську версію, яка завантажується за замовчуванням, та виконали всі законодавчі вимоги протягом двох років дії відповідної норми закону. Але, на жаль, є й такі, що цього досі не зробили або з якихось міркувань тримають стартову сторінку іноземною мовою.

    Тому у 2024 році за скаргами громадян, як повідомляється, “було розпочато 161 захід державного контролю стосовно суб’єктів господарювання, які вдалось встановити”. Більшість інтернет-ресурсів на момент проведення заходів державного контролю, за повідомленням, усунули порушення мовного закону. За словами Уповноваженого, на 10 вересня 2024 року “вже винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів” за порушення 27 статті мовного закону (за відсутність українськомовної версії сайту або за завантаження сайту за замовчуванням недержавною мовою).

    “Щодо тих інтернет-представництв, стосовно яких не вдалося встановити суб’єкт господарювання, я постійно звертаюсь до Національної поліції України та Державної податкової служби України для встановлення порушників та притягнення їх до відповідальності. І тільки штрафом за порушення мовного законодавства вони вже не обійдуться. (…) До речі, деякі з порушників вже отримали і підвищені штрафи за повторне порушення. Покарання незворотнє!” – наголосив Кремінь.

    16 липня 2022 року набрали чинності статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за порушення вимог закону щодо державної мови в інтернеті може бути адміністративна відповідальність зі штрафом від 3400 до 5100 грн або попередженням, якщо порушення вчинене вперше. За повторне протягом року порушення – штраф 8500-11900 грн.