Mmakaje

Позначка: інвестиції

  • Електроенергія дешевша за ринкову: як бізнес може отримати сонячну станцію без інвестицій

    Електроенергія дешевша за ринкову: як бізнес може отримати сонячну станцію без інвестицій

    Українські підприємства отримали можливість встановлювати сонячні електростанції без початкових капітальних вкладень. Енергетична компанія D.Solutions, яка працює під брендом YASNO, пропонує бізнесу модель Power Purchase Agreement (PPA), за якою інвестор фінансує будівництво та обслуговування станції, а підприємство платить лише за електроенергію, яку вона виробляє.

    Про це повідомляє D.Solutions. Компанія вже реалізувала відповідний проєкт для підприємства харчової промисловості, інвестувавши у власну сонячну генерацію клієнта майже дев’ять мільйонів гривень.

    Суть запропонованої моделі полягає в тому, що бізнесу не потрібно самостійно купувати сонячні панелі, інвертори та інше обладнання або витрачати кошти на монтаж електростанції. Усі початкові витрати бере на себе енергетична компанія.

    Натомість підприємство укладає довгостроковий контракт на купівлю електроенергії, виробленої встановленою станцією. Вартість електрики визначають заздалегідь у договорі, що дозволяє компанії прогнозувати майбутні енергетичні витрати.

    За словами представників D.Solutions, такий механізм найбільше підходить підприємствам із високим споживанням електроенергії у денні години. Саме тоді сонячні панелі виробляють найбільше енергії, яку можна безпосередньо використовувати для виробництва, роботи обладнання або забезпечення інших потреб бізнесу.

    Першим прикладом застосування такого підходу став проєкт, реалізований у жовтні 2026 року на підприємстві харчової промисловості.

    Компанія YASNO встановила сонячну електростанцію потужністю 375 кВт за постійним струмом та 350 кВт за змінним. Загальний обсяг інвестицій у будівництво становив майже дев’ять мільйонів гривень, однак підприємство не витрачало власні кошти на придбання та встановлення обладнання.

    За умовами десятирічного договору клієнт купуватиме електроенергію за ціною, нижчою за вартість на ринку «на добу наперед».

    Прогнозується, що станція щороку вироблятиме близько 373 тисяч кВт·год електроенергії та зможе забезпечувати до половини потреб об’єкта за потужністю.

    При цьому YASNO відповідатиме за технічне обслуговування та експлуатацію обладнання. Підприємство також матиме можливість достроково викупити сонячну електростанцію відповідно до умов договору.

    У компанії пояснюють, що модель PPA дозволяє бізнесу уникнути значних одноразових витрат, які зазвичай необхідні для запуску власної генерації.

    Особливо актуальним такий підхід став під час війни, коли українські підприємства стикаються з нестабільним електропостачанням, зростанням витрат на енергоресурси та необхідністю інвестувати у резервні джерела живлення.

    Для багатьох компаній будівництво власної сонячної електростанції залишається фінансово складним завданням. Навіть відносно невеликі промислові установки можуть коштувати мільйони гривень, які бізнес не завжди готовий вилучати з оборотних коштів.

    PPA дозволяє передати витрати на будівництво енергетичному партнеру, зберігши можливість користуватися виробленою електроенергією.

    Водночас важливо розуміти, що встановлення станції без початкових інвестицій не означає безкоштовного електропостачання.

    Підприємство зобов’язується купувати електроенергію за погодженим тарифом протягом визначеного договором періоду. Тому економічна вигода залежатиме від ціни контракту, фактичного виробітку станції та обсягів споживання.

    Крім того, звичайна мережева сонячна електростанція без акумуляторів не гарантує безперервної роботи підприємства під час відключень електроенергії. Для автономного живлення необхідне відповідне технічне рішення, зокрема система накопичення енергії та обладнання, яке підтримує роботу без зовнішньої електромережі.

    У D.Solutions зазначають, що надалі планують розвивати комплексні енергетичні рішення для бізнесу, які поєднуватимуть сонячну генерацію, акумуляторні системи та автоматизоване управління споживанням.

    Зокрема, компанія розвиває платформу YASNO Power, яка допомагає аналізувати виробництво, накопичення та використання електроенергії.

    Раніше в межах платформи представили безкоштовну функцію «Автопілот», яка дозволяє керувати зарядом домашніх акумуляторів з урахуванням тарифів і можливих відключень світла.

    У компанії очікують, що попит на сонячні станції без стартових інвестицій зростатиме, оскільки підприємства прагнуть скоротити витрати та зменшити залежність від коливань цін на електроенергію.

    Водночас кожен такий проєкт потребує індивідуальних розрахунків, адже його ефективність залежить від площі для розміщення обладнання, режиму роботи підприємства та фактичного споживання електроенергії.

    Таким чином, модель PPA відкриває для українського бізнесу можливість запускати власну сонячну генерацію без багатомільйонних початкових витрат. Проте головною умовою залишається довгострокова співпраця з енергетичною компанією та оплата електроенергії за погодженим контрактом.

  • Стратегічне партнерство: Казахстан залучає європейського інвестора для розбудови авіапаливної інфраструктури

    Стратегічне партнерство: Казахстан залучає європейського інвестора для розбудови авіапаливної інфраструктури

    У столиці Казахстану Астані голова правління АТ НК «КазМунайГаз» (КМГ) Асхат Хасенов та старший віцепрезидент міжнародної групи Exolum Іван Муїньйо підписали угоду про стратегічне співробітництво. До документа також долучилася компанія «КазМунайГаз-Аеро». Ця тристороння домовленість знаменує дебютний вихід іспанської компанії Exolum на ринок Євразійського регіону та має на меті масштабний розвиток і модернізацію авіапаливної інфраструктури в казахстанських аеропортах.

    У межах партнерства планується залучення іноземних інвестицій та передових технологій для будівництва нових і оновлення діючих паливозаправних комплексів, а також створення спеціалізованих баз зберігання авіапального. Ключовим технологічним завданням стане переведення казахстанської інфраструктури на міжнародний стандарт пального Jet A-1 із суворим дотриманням безпекових вимог Об’єднаної інспекційної групи (JIG). Зі свого боку «КазМунайГаз» забезпечить експертну підтримку, детальне опрацювання проєктів та координацію з вітчизняними авіаперевізниками.

    За словами очільника КМГ, співпраця з міжнародним лідером дозволить пришвидшити технологічне оновлення галузі, покращити якість управління інфраструктурою та створити сприятливі умови для стрімкого зростання обсягів міжнародних авіаперевезень через територію Казахстану. Окремий акцент робиться на трансфері передових європейських знань місцевим спеціалістам. Найближчим часом експертна група проведе економічний аналіз, щоб визначити пріоритетні аеропорти, обсяги необхідного фінансування та конкретні етапи реалізації проєктів.

  • Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Міністерство економіки та навколишнього середовища розкрило амбітні деталі функціонування нового механізму фінансового захисту українських підприємців. Йдеться про анонсований ще у вересні спеціальний фонд компенсації воєнних збитків, який має стати головним страховим інструментом для вітчизняного та іноземного капіталу в умовах активних бойових дій. За офіційними розрахунками профільного відомства, ця безпрецедентна ініціатива з часом зможе забезпечити сукупне страхове покриття ризиків на колосальну суму від п’яти до восьми мільярдів доларів. Такий масштабний фінансовий резерв покликаний дати інвесторам залізобетонні гарантії того, що їхні заводи, складські приміщення чи дороге обладнання не перетворяться на безповоротні втрати після чергової російської повітряної атаки.

    Під час спеціальної презентації проєкту заступник міністра детально пояснив архітектуру наповнення цього рятівного пулу. Для акумулювання такої астрономічної суми держава не покладатиметься виключно на внутрішні бюджетні ресурси, а застосує комплексну багатокомпонентну модель залучення капіталу. Передбачається тісна синергія коштів від міжнародних фінансових організацій, донорських грантів, державних гарантій та безпосередніх внесків приватних перестраховиків. Цей механізм працюватиме як класичний мультиплікатор, де відносно невеликий стартовий капітал дозволяє видавати страхові поліси на мільярди доларів, спираючись на статистику реальних руйнувань та ретельну оцінку рівня загрози для кожного конкретного індустріального об’єкта.

    Відсутність дієвого механізму страхування від наслідків ракетних ударів залишалася чи не найбільшою перепоною для повноцінного відновлення української економіки. До цього часу переважна більшість авторитетних міжнародних страхових компаній категорично відмовлялися покривати будь-які збитки, спричинені військовою агресією, посилаючись на стандартні форс-мажорні обставини. Через цю бюрократичну стіну сотні перспективних інвестиційних проєктів були поставлені на паузу, адже жоден відповідальний бізнес не готовий вкладати мільйони у будівництво нових виробничих цехів без впевненості у завтрашньому дні. Створення спеціалізованого національного фонду з потенціалом покриття до восьми мільярдів доларів здатне кардинально зламати цю негативну тенденцію та остаточно розблокувати рух капіталу в країну.

    Особливу надію на повноцінний запуск цього страхового фонду покладають представники аграрного сектору, транспортної логістики та енергетичної галузі. Саме ці стратегічні напрямки найчастіше стають пріоритетними мішенями для цілеспрямованого російського терору. Аграрії регулярно втрачають величезні елеватори із зерном, логістичні компанії страждають від знищення сортувальних терміналів, а промисловці змушені постійно шукати власні ресурси на відновлення розбитих цехів. Наявність потужного гарантійного фонду дозволить бізнесу не просто виживати в режимі постійного гасіння пожеж, але й сміливо планувати довгострокову модернізацію своїх потужностей. Завдяки цьому прозорому інструменту Україна зможе продемонструвати глобальному ринку, що її економіка залишається функціональною, а будь-які фізичні руйнування оперативно компенсуються за рахунок цивілізованих фінансових механізмів.

  • Штучний інтелект витісняє людей: Microsoft пропонує шістдесяти тисячам працівників звільнитися заради розбудови нових технологій

    Штучний інтелект витісняє людей: Microsoft пропонує шістдесяти тисячам працівників звільнитися заради розбудови нових технологій

    Американський технологічний гігант Microsoft ініціював одну з наймасштабніших в історії корпоративного сектору програм оптимізації персоналу. Керівництво корпорації офіційно запропонувало десяткам тисяч своїх співробітників написати заяви на добровільне звільнення в обмін на фінансові компенсації. Цей безпрецедентний крок продиктований гострою необхідністю вивільнити колосальні обсяги капіталу для їх подальшого інвестування у розбудову глобальної інфраструктури для штучного інтелекту. Загалом під дію нової програми потрапляють близько шістдесяти тисяч фахівців компанії, що становить майже 27 відсотків від загальної кількості робочої сили цієї технологічної імперії.

    Масштабна пропозиція щодо добровільного розірвання трудових контрактів охоплює ключові для корпорації регіони присутності. Йдеться насамперед про працівників у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великій Британії та Індії. Саме в цих країнах зосереджені найбільші дослідницькі центри, офіси розробки та головні адміністративні управління розробника програмного забезпечення. Запропонована схема передбачає, що фахівці самостійно ухвалюють рішення про залишення посади, натомість отримуючи розширені вихідні допомоги та інші пільги, передбачені внутрішньою корпоративною політикою. Такий формат дозволяє керівництву уникнути гучних репутаційних скандалів, які зазвичай супроводжують примусові масові скорочення, та водночас досягти поставленої фінансової мети з оптимізації операційних витрат на утримання великого штату.

    Радикальна зміна кадрової політики є прямим наслідком глобальної технологічної гонки, у якій корпорація намагається втримати абсолютне лідерство. Розробка, впровадження та підтримка великих мовних моделей і генеративних нейромереж вимагають астрономічних фінансових вливань. Основна частина цих коштів спрямовується не на програмний код, а на фізичну інфраструктуру – будівництво гігантських центрів обробки даних, закупівлю надпотужних і вкрай дефіцитних графічних процесорів, а також оплату колосальних обсягів електроенергії для охолодження серверних стійок. Аби виграти конкурентну боротьбу на ринку хмарних обчислень, компанія змушена перерозподіляти свої бюджети, жертвуючи класичними напрямами розробки та адміністративним персоналом заради посилення апаратних можливостей штучного інтелекту.

    Інтеграція розумних алгоритмів у всі базові продукти компанії, від операційних систем до офісних додатків та пошукових платформ, стала головним стратегічним вектором розвитку гіганта на найближче десятиліття. Проте цей перехід неминуче призводить до трансформації самої структури технологічних корпорацій. Ті завдання, які ще кілька років тому виконували цілі відділи маркетологів, тестувальників, аналітиків та фахівців технічної підтримки, сьогодні поступово автоматизуються завдяки впровадженню розумних асистентів. Відповідно, утримання надмірно великого колективу працівників, чиї функції вже зараз можуть бути оптимізовані програмними методами, стає економічно недоцільним тягарем для бюджету розвитку інновацій.

    Ця ситуація яскраво ілюструє загальносвітовий тренд на ринку праці в індустрії інформаційних технологій. Провідні корпорації світу сьогодні відмовляються від політики неконтрольованого найму, яка домінувала в минулі роки, і переходять до жорсткої раціоналізації. Вивільнені кошти негайно спрямовуються на купівлю дороговартісного обладнання та переманювання вузькопрофільних інженерів, які безпосередньо створюють алгоритми машинного навчання. Таким чином, рядові співробітники опиняються перед складним вибором: прийняти пропозицію про добровільне звільнення з фінансовою подушкою безпеки зараз, або ризикувати потрапити під хвилю жорстких примусових скорочень у майбутньому, коли технологічна трансформація дійде до фінальної стадії.

  • Азійський ренесанс капіталу: як суверенні фонди кардинально змінюють глобальну фінансову стратегію, збільшивши інвестиції в Китай та Гонконг на рекордні 190%

    Азійський ренесанс капіталу: як суверенні фонди кардинально змінюють глобальну фінансову стратегію, збільшивши інвестиції в Китай та Гонконг на рекордні 190%

    Глобальна фінансова архітектура переживає масштабний тектонічний зсув: найбільші інституційні інвестори світу розпочали безпрецедентне повернення на азійські ринки. За підсумками перших дев’яти місяців 2026 року суверенні фонди різко наростили обсяги прямих і портфельних вкладень у материковий Китай та Гонконг, інвестувавши у регіон вражаючі 14,2 мільярда доларів. Цей показник демонструє феноменальне зростання на 190% порівняно з сумарними обсягами за весь попередній 2025 рік. Така стрімка позитивна динаміка свідчить про глибокий перегляд глобальних стратегій розподілу капіталу серед гравців, які оперують трильйонами доларів і зазвичай уникають різких рухів.

    Щоб повною мірою усвідомити значення цієї фінансової події, варто згадати економічний контекст минулого року. У 2025-му іноземний капітал обережно залишав китайський ринок через поєднання складних геополітичних ризиків, жорсткого регуляторного тиску Пекіна на власний технологічний сектор та затяжної боргової кризи на ринку нерухомості. Проте сьогодні ситуація докорінно змінилася. Суверенні фонди, які традиційно відзначаються вкрай консервативним та довгостроковим підходом до інвестування, побачили унікальне вікно можливостей. На тлі перегрітих західних бірж та рекордно високих індексів у США, китайські та гонконгські активи виявилися суттєво недооціненими. Це створило ідеальні умови для масової купівлі акцій провідних корпорацій за привабливими цінами з високим потенціалом майбутнього зростання.

    Окрему увагу міжнародних аналітиків привертає географія походження цих мільярдних вливань. Ключову роль у цьому фінансовому розвороті відіграють надпотужні суверенні фонди країн Близького Сходу, зокрема Саудівської Аравії (PIF), Об’єднаних Арабських Еміратів (Mubadala) та Катару. Прагнучи диверсифікувати свої гігантські нафтові портфелі та зменшити критичну залежність від західної фінансової системи, близькосхідні монархії активно вибудовують нові економічні мости з Пекіном. Ця стратегічна співпраця вже давно вийшла за межі класичної купівлі цінних паперів і охоплює масштабні спільні проєкти у сферах розробки штучного інтелекту, виробництва електромобілів, зеленої енергетики та передових біотехнологій.

    У цій глобальній фінансовій експансії ключову роль відіграє Гонконг, який вкотре підтверджує свій статус головного фінансового хабу Азії та безальтернативного «суперконектора» між закритою економікою материкового Китаю та глобальним капіталом. Завдяки зрозумілій для інвесторів британській системі загального права, відсутності податку на приріст капіталу та абсолютно вільному руху валют, Гонконг залишається найбезпечнішою гаванню для паркування суверенних мільярдів. Відродження ринку первинних публічних розміщень (IPO) у місті додатково стимулює приплив свіжої ліквідності, пропонуючи фондам прозорі інструменти для капіталізації.

    Цей стрімкий інвестиційний камбек однозначно свідчить про те, що жорсткий економічний прагматизм поступово бере гору над геополітичними пересторогами. Суверенні фонди, інвестуючи 14,2 мільярда доларів, фактично роблять багаторічну ставку на успішність масштабних економічних стимулів китайського уряду та неминуче відновлення другої економіки світу. Такий колосальний приплив грошей не лише стабілізує регіональні ринки, але й сигналізує іншим інституційним гравцям: дно турбулентності в Азії пройдено, і час повертатися до активних інвестицій.

  • Велике перезавантаження «Укрпошти»: Кабмін затвердив новий склад наглядової ради з іноземними топменеджерами та експосадовцем НБУ

    Велике перезавантаження «Укрпошти»: Кабмін затвердив новий склад наглядової ради з іноземними топменеджерами та експосадовцем НБУ

    Кабінет міністрів України офіційно дав зелене світло масштабному оновленню корпоративного управління національного поштового оператора. За результатами відкритого конкурсного відбору уряд затвердив новий склад наглядової ради АТ «Укрпошта», зробивши ставку на залучення міжнародної експертизи та посилення фінансового контролю. До оновленого органу увійшли п’ятеро фахівців, серед яких четверо незалежних членів та один представник від держави.

    Левову частку місць у наглядовій раді отримали експерти з міжнародним бекграундом. Зокрема, незалежною членкинею стала литовська управліниця Юрате Станісаускієне, яка приносить до державної компанії потужний досвід роботи у таких світових гігантах як Amazon, UPS, Western Union та Aurika. Разом із нею незалежні крісла зайняли іноземні фахівці Ніл Генрі Ешворт і Арту Хьялмар Алексі Холлмерус, а також український топменеджер Олег Тимків, який обіймає посаду директора з розвитку бізнесу в авторитетній аудиторській фірмі «Моор Стівенс». Залучення фахівців такого калібру має допомогти державній пошті оптимізувати логістичні процеси та успішно конкурувати на жорсткому ринку доставки.

    Інтереси держави в оновленій наглядовій раді довірили захищати відомому економісту та фінансовому експерту Євгену Дубогризу. Колишній співробітник Національного банку України, що має глибоку експертизу в питаннях банківського нагляду та розвитку фінансового сектору, відповідатиме за стратегічну стабільність компанії. Таке кадрове рішення свідчить про намір уряду не лише покращити поштові сервіси, але й посилити фінансову дисципліну та прозорість одного з найбільших державних підприємств країни.

  • Безпековий щит регіонів: Фінляндія береться за розширення Коаліції укриттів задля залучення мільйонних інвестицій в українську інфраструктуру захисту

    Безпековий щит регіонів: Фінляндія береться за розширення Коаліції укриттів задля залучення мільйонних інвестицій в українську інфраструктуру захисту

    Фінляндія ініціює проведення спеціальної міжнародної зустрічі за участю всіх країн-партнерів, що входять до складу Коаліції з питань укриттів, аби акумулювати додаткове фінансування на будівництво захисних споруд в Україні. Про це під час спільної пресконференції у Києві за результатами переговорів із прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо заявив президент України Володимир Зеленський. Глава держави підкреслив практичну результативність ініціативи, зазначивши, що створена за лідерства Гельсінкі Коаліція вже довела свою спроможність і наразі об’єднує шістнадцять держав-учасниць, які спільно працюють над захистом українського населення від щоденних повітряних атак.

    За словами українського лідера, реалізація масштабних проєктів із розбудови безпечного середовища триває у різних регіонах країни, причому особлива увага зосереджується на найскладніших об’єктах соціальної інфраструктури, таких як лікарні, пологові будинки та заклади освіти. Уряд спільно з міжнародними донорами активно нарощує темпи встановлення швидких і мобільних захисних споруд, здатних рятувати життя цивільних громадян в умовах інтенсивних обстрілів прифронтових територій. Запуск нових фінансових механізмів у межах коаліції дозволить суттєво прискорити захист громад напередодні складного зимового періоду.

  • Ласий шматок столиці за майже мільйон доларів: біля КПІ продають будівлю з перспективою забудови

    Ласий шматок столиці за майже мільйон доларів: біля КПІ продають будівлю з перспективою забудови

    У Києві неподалік станції метро «Політехнічний інститут» виставили на продаж нежитлову будівлю за 900 тисяч доларів. Головна особливість пропозиції полягає не стільки в самій нерухомості, скільки в перспективі освоєння земельної ділянки площею майже 0,25 гектара. Потенційному інвестору пропонують розглянути можливість будівництва дев’ятиповерхового житлового комплексу з комерційними приміщеннями, паркінгом та соціальною інфраструктурою.

    Про це повідомляють на інвестиційному порталі InVenture, де 19 жовтня опублікували відповідне оголошення.

    Об’єкт розташований у Шевченківському районі столиці, в районі Берестейського проспекту та вулиці Борщагівської. Поруч розташовані житлові будинки, комерційні приміщення та об’єкти міської інфраструктури.

    Згідно з пропозицією, площа нежитлової будівлі становить 198,1 квадратного метра. Нерухомість перебуває у приватній власності та може бути придбана покупцем.

    Водночас земельна ділянка площею 0,2439 гектара, або 24,39 сотки, має інший правовий статус. Вона належить територіальній громаді Києва, тобто перебуває в комунальній власності.

    Саме тому придбання будівлі не означатиме автоматичного отримання землі у приватну власність.

    За інформацією InVenture, ділянка має сформований кадастровий номер, який надають за запитом потенційного покупця. Раніше вона перебувала в оренді.

    Її цільове призначення передбачає можливість будівництва та обслуговування житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземними автостоянками й закладами соціальної інфраструктури.

    Найбільший інтерес для девелоперів може становити документація, розроблена ще у 2013 році.

    Тоді для цієї території підготували проєкт дев’ятиповерхового житлового будинку зі стилобатом, комерційними приміщеннями та підземним паркінгом.

    Продавець пропонує відповідні матеріали за запитом для попереднього оцінювання містобудівного потенціалу ділянки.

    Однак наявність проєктної документації більш ніж десятирічної давнини не означає, що новий власник зможе негайно розпочати будівництво.

    Для реалізації девелоперського проєкту необхідно врегулювати питання користування комунальною землею, перевірити відповідність запланованої забудови чинній містобудівній документації та отримати передбачені законодавством дозволи.

    Оголошення прямо передбачає, що оформлення земельних прав стане окремим етапом після придбання будівлі.

    Отже, запропоновані 900 тисяч доларів є вартістю наявного об’єкта нерухомості, а не готового девелоперського проєкту з усіма погодженнями.

    Ця пропозиція з’явилася на тлі інших великих угод на ринку комерційної нерухомості столиці.

    Зокрема, на порталі InVenture також представлена окрема офісна будівля площею 1843 квадратні метри поблизу метро «Берестейська». За цей об’єкт просять 4,4 мільйона доларів.

    Водночас питання забудови міських земель у Києві неодноразово ставало предметом суспільних дискусій. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про суперечку навколо передачі землі біля Європейської площі під комерційну забудову.

    Наразі щодо ділянки поблизу КПІ йдеться саме про інвестиційну пропозицію. Інформації про укладення угоди, нового власника або затверджений сучасний проєкт будівництва у відкритому оголошенні немає.

    Подальша доля нерухомості залежатиме від зацікавленості покупців, можливості законного оформлення прав користування землею та погодження майбутньої забудови.

     

  • «Новий Буковель» під загрозою: на Львівщині виник конфлікт навколо масштабного курорту

    «Новий Буковель» під загрозою: на Львівщині виник конфлікт навколо масштабного курорту

    Масштабний туристичний проєкт GORO Mountain Resort, який планують реалізувати поблизу Славського на Львівщині, зіткнувся з новою перешкодою. Львівська обласна рада не затвердила технічну документацію щодо поділу майже 176 гектарів земель лісогосподарського призначення, необхідних для подальшого оформлення ділянок під курорт. Для ухвалення одного з рішень депутатам забракло лише одного голосу. Під час обговорення виникли питання щодо можливого вирубування дерев, доступу місцевих жителів до власного майна та майбутнього права приватних інвесторів на придбання землі.

    Про це повідомляє «Еспресо» за підсумками сесії Львівської обласної ради, що відбулася 20 жовтня.

    Йдеться про земельні ділянки поблизу сіл Волосянка та Верхня Рожанка Славської громади. Нині вони перебувають у постійному користуванні Славського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс».

    Одного голосу не вистачило для погодження землі

    На розгляд депутатів винесли два проєкти рішень щодо затвердження технічної документації із землеустрою.

    Перший стосувався приблизно 83,8 гектара біля Волосянки, другий — 92,3 гектара поблизу Верхньої Рожанки.

    Загальна площа становить близько 176 гектарів.

    Під час голосування за перший проєкт рішення його підтримали 42 депутати. Для ухвалення необхідно було щонайменше 43 голоси.

    Таким чином, документ не затвердили через нестачу лише одного голосу.

    Після перерви через повітряну тривогу депутати розглянули другий проєкт. Він також не набрав достатньої підтримки: «за» проголосували 38 депутатів.

    Результати голосувань підтверджує ZAXID.NET.

    Водночас відмова затвердити документацію не означає остаточної заборони будівництва всього курорту. Це рішення стосується конкретного етапу оформлення земель.

    Що планують побудувати в Карпатах

    GORO Mountain Resort позиціонують як масштабний всесезонний гірський курорт.

    Проєкт пов’язаний із групою інвесторів, серед яких засновник OKKO Group Віталій Антонов.

    У медіа комплекс нерідко називають «новим Буковелем», хоча представники GORO наголошують, що їхній проєкт має власну концепцію та відмінну модель розвитку.

    Загальна площа майбутнього туристичного комплексу, за оприлюдненими планами, має становити майже 1200 гектарів.

    Передбачається розвиток гірськолижної інфраструктури, готелів, рекреаційних зон та інших туристичних об’єктів.

    Повну реалізацію проєкту розраховують здійснити протягом приблизно 15 років.

    Окремі етапи інвестиційної програми вже отримали державну підтримку.

    Зокрема, для першої черги проєкту декларували інвестиції обсягом близько 140 мільйонів євро.

    Чому депутати виступили проти рішення

    Під час сесії частина депутатів висловила зауваження до процедури погодження земельної документації.

    Депутат Михайло Батала заявив, що обласна рада опинилася в ситуації, коли має ухвалювати рішення в межах уже сформованих домовленостей між Кабінетом Міністрів та приватним інвестором.

    На його думку, депутатам необхідно надати повну інформацію щодо юридичних і екологічних наслідків проєкту.

    Окремо він порушив питання оцінки впливу будівництва на довкілля.

    За словами депутата, під час розгляду питання відповідні матеріали не представили.

    Водночас сама відсутність документа на засіданні не доводить, що оцінку впливу на довкілля взагалі не проводили або що забудовник порушив законодавство.

    Для такого висновку потрібна окрема перевірка дозвільної документації.

    Чи зможуть інвестори викупити карпатські землі

    Однією з найбільш дискусійних тем став майбутній правовий статус земельних ділянок.

    Виконувач обов’язків керівника «Галсільлісу» Іван Підгородецький пояснив, що передбачається вилучення землі з постійного користування лісогосподарського підприємства та її подальша передача інвесторам.

    За його словами, власником землі при цьому залишатиметься Львівська обласна рада.

    Однак депутат Михайло Батала звернув увагу на інші положення інвестиційних домовленостей.

    Він стверджує, що вони передбачають зміну цільового призначення ділянок, передачу в оренду та можливість переважного права на їх придбання.

    Якщо такі умови справді закріплені у відповідних документах, вони можуть мати значення для майбутньої структури користування землею.

    Проте це не означає, що продаж земель уже погоджено.

    Будь-які наступні рішення повинні відповідати законодавчим вимогам, включно з обмеженнями щодо земель лісогосподарського призначення.

    Місцеві жителі скаржаться на вирубку дерев

    Додаткові питання виникли щодо впливу будівництва на місцеві громади.

    Депутат Едуард Леонов повідомив, що особисто відвідував територію майбутнього курорту.

    За його словами, на окремих ділянках уже проводяться будівельні роботи.

    Він також переказав скарги місцевих мешканців на можливе вирубування дерев та проблеми з доступом до криниць і господарських споруд.

    Частина таких об’єктів, за словами депутата, опинилася на земельних ділянках, які перебувають у користуванні «Галсільлісу».

    Керівник підприємства визнав наявність проблем із накладанням меж окремих земельних ділянок.

    Він повідомив, що відповідні звернення вже скерували до прокуратури.

    Водночас незалежно підтвердженої інформації про незаконну вирубку дерев або встановлені порушення з боку забудовників наразі немає.

    Викладені претензії потребують перевірки компетентними органами.

    Що відповіли представники GORO Mountain Resort

    У пресофісі GORO наголосили, що проєкт некоректно представляти виключно як особисту ініціативу Віталія Антонова.

    За інформацією компанії, курорт має двох співвласників, а його реалізація передбачає залучення інших приватних інвесторів та партнерів.

    Представники проєкту також зазначили, що GORO Mountain Resort задуманий як всесезонний туристичний комплекс із розвитком гірської, рекреаційної та готельної інфраструктури.

    Тому порівняння з «Буковелем» не повністю відображає особливості майбутнього курорту.

    Разом із тим наведений у повідомленні компанії коментар не містить детальних відповідей на всі питання депутатів щодо екологічної документації, можливого викупу земель та скарг місцевих мешканців.

    Чому влада раніше підтримала проєкт

    У лютому 2026 року Львівська обласна рада вже ухвалювала рішення про надання дозволів на поділ відповідних земельних ділянок і підготовку документації.

    Це був один із попередніх етапів землевпорядної процедури.

    Крім того, інвестиційний проєкт отримав державну підтримку.

    Вона може передбачати податкові та митні стимули, компенсацію окремих витрат на інженерну інфраструктуру й інші механізми, визначені законодавством.

    Прихильники будівництва наголошують, що розвиток великого курорту здатний створити робочі місця, збільшити туристичні надходження та стимулювати бізнес у гірських громадах.

    За раніше озвученими оцінками керівництва Львівщини, проєкт може забезпечити понад 25 тисяч прямих і непрямих робочих місць.

    Однак це прогнозні показники, а не фактично створені робочі місця.

    Що буде з курортом після рішення облради

    Незатвердження технічної документації означає, що передбачені нею земельні процедури наразі не можуть бути завершені на підставі цих рішень.

    Водночас питання може знову з’явитися на порядку денному майбутньої сесії.

    Депутати можуть повернутися до нього після отримання додаткових матеріалів, уточнення правового статусу ділянок та врегулювання зауважень.

    Отже, будівництво GORO Mountain Resort не заборонене остаточно, однак оформлення майже 176 гектарів лісогосподарських земель зіткнулося з політичною та процедурною перешкодою.

    Подальша доля відповідних ділянок залежатиме від нових рішень Львівської обласної ради, дотримання земельного й екологічного законодавства та результатів розгляду питань, порушених місцевими мешканцями й депутатами.

  • Цілеспрямований удар по європейських інвестиціях: польська група Cersanit повністю зупиняє виробництво на заводі в Звягелі через руйнівні російські атаки

    Цілеспрямований удар по європейських інвестиціях: польська група Cersanit повністю зупиняє виробництво на заводі в Звягелі через руйнівні російські атаки

    Міжнародна група компаній Cersanit — один із провідних європейських виробників керамічної плитки та сантехніки — ухвалила офіційне рішення про повне припинення роботи свого великого виробничого комплексу в місті Звягель на Житомирщині. Причиною такого кардинального кроку стали катастрофічні наслідки двох масованих ударів російських безпілотників, здійснених у ніч на 12 вересня та в ніч на 16 жовтня. Керівництво польського холдингу оприлюднило роз’яснення, в якому наголосило, що масштаб отриманих підприємством руйнувань виробничих потужностей, цехів і складської інфраструктури, а також постійна загроза повторних обстрілів створюють критичні й неприйнятні ризики для життя та безпеки сотень українських працівників. Продовжувати роботу промислового гіганта в умовах регулярного прицільного повітряного терору стало фізично неможливо.

    Завод у Звягелі тривалий час був одним із флагманів іноземних прямих інвестицій у промисловий сектор України. Це підприємство не лише забезпечувало робочими місцями значну частину місцевої громади та формувало левову частку доходів міського бюджету, але й було ключовим експортером високоякісної сантехнічної продукції на ринки Європейського Союзу. Повторні удари по цивільному об’єкту, позбавленому будь-якого військового значення, експерти називають свідомою стратегією Москви щодо методичного знищення промислового та економічного потенціалу України. Атакуючи великі заводи з європейським капіталом, Кремль намагається змусити міжнародний бізнес повністю згорнути діяльність на українській території, спровокувати хвилю безробіття, розірвати виробничі ланцюги та збільшити фінансове навантаження на державний бюджет України напередодні нового фінансового року.

    Зупинка підприємства Cersanit завдає відчутного удару по будівельній галузі України, яка й без того зазнає дефіциту матеріалів під час відновлення пошкодженого житла та соціальних об’єктів. Представники компанії зазначають, що наразі проводяться масштабні експертні оцінки завданих матеріальних збитків і технічного стану вцілілого обладнання, проте про будь-які терміни чи перспективи відновлення виробничих процесів говорити передчасно. Ситуація навколо Звягельського заводу вкотре актуалізує питання потреби надання Україні сучасних систем протиповітряної оборони для надійного прикриття тилових промислових вузлів, а також створення дієвих міжнародних механізмів страхування іноземних інвестицій від воєнних ризиків за рахунок заморожених російських суверенних активів.