Mmakaje

Позначка: Іран

  • Китай б’є рекорди експорту: постачання до США раптово зросли попри торговельну війну

    Китай б’є рекорди експорту: постачання до США раптово зросли попри торговельну війну

    Експорт Китаю у квітні 2026 року несподівано різко зріс і встановив новий рекорд. На тлі загострення ситуації на Близькому Сході та побоювань щодо стрибка цін на сировину китайські компанії різко наростили постачання за кордон, а відвантаження до США після кількох місяців падіння знову пішли вгору, пише Trading Economics.

    За даними митної статистики КНР, у квітні китайський експорт зріс на 14,1% у річному вимірі та досяг рекордних 359,4 мільярда доларів. Це значно перевищило прогнози аналітиків, які очікували зростання на рівні близько 8%.

    Для порівняння: у березні експорт Китаю збільшився лише на 2,5%, що стало найслабшим показником із жовтня 2025 року.

    Експерти пояснюють різке прискорення активізацією світового попиту на китайські промислові товари та комплектувальні. Після початку війни між США та Іраном компанії у різних країнах почали активно формувати запаси, побоюючись нових перебоїв із логістикою та подорожчання енергоносіїв.

    Особливо помітним стало відновлення постачань до США. У квітні експорт Китаю на американський ринок зріс на 11,3% — до 36,8 мільярда доларів. Це стало різким розворотом після березневого падіння на 26,5%.

    Попри тарифний тиск з боку адміністрації Дональда Трампа, американські компанії продовжують активно закуповувати китайську продукцію, побоюючись подальшого підвищення мит і зростання цін.

    Позитивну динаміку також зафіксували у торгівлі з Європою, країнами Південно-Східної Азії та Японією. Зокрема, постачання до японського ринку зросли на 4%.

    Загалом за перші чотири місяці 2026 року китайський експорт збільшився на 14,5% і сягнув 1,34 трильйона доларів. Водночас постачання до США за цей період усе ще залишаються нижчими на 10,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

    Аналітики зазначають, що нинішнє зростання відбувається на тлі серйозних геополітичних ризиків. Китай залишається надзвичайно залежним від енергетичних поставок із Близького Сходу. Близько половини імпортної нафти та майже третина скрапленого газу надходять саме з цього регіону.

    Особливе занепокоєння у Пекіна викликає ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить майже половина китайського нафтового імпорту. Будь-яка нова ескалація може суттєво вдарити по китайській економіці та світових ринках.

    Крім того, Китай продовжує втрачати доступ до іранської нафти. Наприкінці 2025 року Пекін імпортував із Ірану до 1,4 мільйона барелів нафти на добу, що становило близько 13% усього нафтового імпорту КНР. Через новий виток конфлікту ці поставки опинилися під загрозою.

    Проблеми виникають і з китайським експортом на Близький Схід. У 2025 році Китай активно нарощував продажі автомобілів до ОАЕ та металопродукції до Саудівської Аравії, однак тепер логістика в регіоні суттєво ускладнилася.

    Попри це, Китай поки що демонструє здатність швидко адаптуватися до глобальної нестабільності та зберігати статус головного експортера світу.

  • Трамп втрачає підтримку: більшість американців розкритикували його економічну політику — FT

    Трамп втрачає підтримку: більшість американців розкритикували його економічну політику — FT

    Більше половини американців незадоволені економічною політикою президента США Дональда Трампа. На тлі інфляції, торговельних воєн та загострення ситуації навколо Ірану рейтинги Білого дому почали помітно просідати, що вже створює серйозні ризики для республіканців перед проміжними виборами до Конгресу.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на результати нового соціологічного опитування.

    Згідно з дослідженням, майже 58% американців заявили, що не схвалюють дії Трампа щодо боротьби з інфляцією та зростанням вартості життя. Ще понад 50% респондентів негативно оцінили політику президента у сфері економіки та зайнятості.

    Особливе невдоволення викликала тарифна політика адміністрації Трампа. Близько 55% опитаних переконані, що нові мита завдали шкоди американській економіці. Лише кожен четвертий американець вважає, що торговельні рішення Білого дому позитивно вплинули на ситуацію в країні.

    Опитування також показало, що саме інфляція та високі ціни залишаються головною проблемою для американських виборців напередодні проміжних виборів, які відбудуться у листопаді. Саме тоді вирішуватиметься питання контролю над Палатою представників і Сенатом США.

    На тлі економічних труднощів додатковий тиск на рейтинги Трампа створює й війна навколо Ірану. У Financial Times зазначають, що зовнішньополітична напруженість та нестабільність на енергетичних ринках лише посилюють занепокоєння американців щодо майбутнього економіки.

    Дослідження провела соціологічна компанія Focaldata. Опитування проводили минулого тижня по всій території США.

    Тим часом проблеми для адміністрації Трампа виникають і в юридичній площині. Раніше американський торговельний суд визнав тимчасове глобальне мито у 10%, запроваджене президентом у лютому, незаконним, хоча скасували його лише частково.

    Експерти вже припускають, що погіршення економічних настроїв може серйозно вдарити по позиціях республіканців під час виборчої кампанії. Особливо з огляду на те, що економіка традиційно залишається головним критерієм оцінки роботи президента для більшості американців.

  • Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Ізраїль незадовго до початку масштабних ударів по Ірану створив секретну військову базу в пустелі Іраку. Саме цей об’єкт, за даними американських чиновників і джерел Wall Street Journal, став ключовим логістичним центром для ізраїльської повітряної операції проти Тегерана.

    Йдеться про базу, яку, як стверджує WSJ, ізраїльські військові облаштували у лютому 2026 року — буквально за кілька тижнів до початку американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого.

    За інформацією видання, на секретному аванпості розміщувалися підрозділи спеціального призначення, логістичні служби, а також пошуково-рятувальні команди, готові діяти у разі збиття ізраїльських літаків над територією Ірану чи Іраку.

    Журналісти зазначають, що база розташовувалася у західній пустелі Іраку — малонаселеному районі, який вважається ідеальним місцем для прихованих військових операцій через великі території та мінімальну присутність цивільного населення.

    Ситуація ледь не вийшла з-під контролю на початку березня, коли іракські сили могли випадково виявити секретний об’єкт. Причиною став місцевий пастух, який повідомив про “дивну військову активність” у пустелі — польоти гелікоптерів, стрілянину та пересування озброєних людей.

    Після цього, за даними WSJ, ізраїльські військові завдали авіаударів по іракських силах, щоб відвернути увагу від району розташування бази та не допустити її викриття.

    Унаслідок ударів загинув один іракський військовий. Тоді влада Іраку офіційно заявляла, що атака була проведена без погодження з Багдадом. Спочатку в Іраку підозрювали, що за ударом стоять США.

    Втім, джерела Wall Street Journal стверджують, що американські сили не брали участі в цій операції.

    Високопоставлений представник іракських збройних сил після інциденту визнав, що на місці діяла “невідома сила”, яка мала підтримку з повітря та використовувала технології, недоступні іракським підрозділам.

    Ізраїль офіційно не підтверджує існування секретної бази. У ЦАХАЛ відмовилися коментувати інформацію Wall Street Journal.

    Водночас журналісти нагадують про загадкову заяву командувача ВПС Ізраїлю генерал-майора Томер Бар, яку він зробив у березні. Тоді військовий заявив, що спецпідрозділи ВПС виконують “надзвичайні місії, які можуть розпалити уяву”, однак деталей не розкрив.

    Експерти зазначають, що створення подібних прихованих баз перед масштабними військовими операціями є типовою практикою сучасних армій.

    На тлі війни Ірану зі США та Ізраїлем Ірак опинився у вкрай складному становищі. Країна фактично балансує між Вашингтоном і Тегераном, а її територія дедалі частіше використовується як майданчик для атак, перекидання військ та діяльності проіранських угруповань.

    Підтримувані Іраном сили в Іраку неодноразово атакували американські об’єкти, зокрема посольство США в Багдаді, логістичні центри та нафтову інфраструктуру. У відповідь американські війська регулярно завдавали ударів по базах цих угруповань.

    Нагадаємо, 28 лютого президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про початок військової кампанії проти Ірану. Після цього США та Ізраїль провели серію масштабних ударів по іранських військових та ядерних об’єктах.

    Уже 1 травня Іран через пакистанських посередників передав Вашингтону нові пропозиції щодо можливої угоди про завершення війни. Пізніше Білий дім заявив Конгресу, що активна фаза бойових дій фактично завершена, хоча американські війська залишаються в регіоні.

  • США вдарили санкціями по мережі постачальників “шахедів”: під обмеження потрапили компанії з Китаю, ОАЕ та Білорусі

    США вдарили санкціями по мережі постачальників “шахедів”: під обмеження потрапили компанії з Китаю, ОАЕ та Білорусі

    Міністерство фінансів США оголосило про новий пакет санкцій проти міжнародної мережі компаній та фізичних осіб, які, за даними Вашингтона, допомагали Ірану у виробництві ударних безпілотників Shahed та розвитку балістичної ракетної програми. Під обмеження потрапили 10 осіб і компаній, пов’язаних із постачанням зброї, комплектуючих та сировини для іранського військово-промислового комплексу.

    Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC).

    У заяві американського Мінфіну йдеться, що санкції стосуються структур, які базуються на Близькому Сході, у Східній Європі та Азії. За даними Вашингтона, вони брали участь у закупівлі технологій, матеріалів і компонентів, необхідних для виробництва іранських дронів серії Shahed, які Росія активно використовує у війні проти України.

    Під санкції потрапили компанії з Китаю, Гонконгу, Об’єднаних Арабських Еміратів та Білорусі. Серед них — Armory Alliance, Hitex Insulation Ningbo Company Limited, Yushita Shanghai International Trade Co Ltd, Meentropy Technology, The Earth Eye Co, AE International Trade Co Limited, HK Hesin Industry Co Limited, Mustad Limited та дубайська Elite Energy FZCO.

    У Міністерстві фінансів США наголосили, що Іран продовжує використовувати міжнародні логістичні та фінансові мережі для обходу санкцій і забезпечення власної оборонної промисловості критично важливими компонентами.

    Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Дональда Трампа продовжить жорстку політику щодо осіб і компаній, які допомагають іранським військовим.

    «Під рішучим керівництвом президента Трампа ми продовжимо діяти, щоб забезпечити безпеку Америки, і націлимося на іноземних фізичних осіб та компанії, які постачають іранським військовим зброю для використання проти сил США», — заявив Бессент.

    Нові санкції стали частиною масштабної кампанії США, спрямованої на стримування іранської військової програми та міжнародних каналів постачання. Особливу увагу Вашингтон приділяє саме дронам Shahed, які останніми роками стали одним із ключових елементів сучасних воєнних конфліктів.

    Саме ці безпілотники Росія масово застосовує для атак по українських містах та енергетичній інфраструктурі. Українська влада неодноразово заявляла, що значна частина ударів по цивільних об’єктах здійснюється саме за допомогою іранських дронів-камікадзе.

    У США також наголошують, що іранська програма виробництва безпілотників дедалі більше спирається на міжнародну мережу посередників, через яких закуповуються мікроелектроніка, ізоляційні матеріали, навігаційні компоненти та інші технології подвійного призначення.

    Американські санкції передбачають блокування активів на території США, заборону на фінансові операції та обмеження співпраці з американськими компаніями. Крім того, вторинні санкції можуть торкнутися іноземних банків або партнерів, які продовжать співпрацю з підсанкційними структурами.

    На цьому тлі напруга між США та Іраном продовжує зростати. 7 травня сторони фактично обмінялися ударами, що стало одним із найнебезпечніших епізодів загострення за останній час. Попри це, президент США Дональд Трамп заявив, що режим перемир’я між сторонами формально залишається чинним.

    Аналітики зазначають, що новий пакет санкцій свідчить про посилення тиску Вашингтона не лише на сам Іран, а й на глобальні ланцюги постачання, які дозволяють Тегерану підтримувати виробництво зброї навіть під жорсткими міжнародними обмеженнями.

    Окрему увагу експерти звертають на участь компаній із Китаю та Гонконгу. США вже не вперше звинувачують китайські структури у сприянні обходу санкцій проти Ірану та Росії. У Вашингтоні вважають, що через мережу приватних компаній і посередників Тегеран отримує доступ до критично важливих технологій, які неможливо виробити самостійно в умовах санкційної ізоляції.

    У Білому домі також не приховують занепокоєння через поглиблення військово-технічної співпраці між Росією та Іраном. За оцінками західних розвідок, Москва та Тегеран значно активізували обмін технологіями у сфері безпілотників, ракетних систем і засобів радіоелектронної боротьби.

    Нові американські санкції можуть стати сигналом про підготовку ще жорсткіших обмежень проти міжнародних мереж, які допомагають Ірану та Росії обходити експортний контроль і підтримувати виробництво озброєння.

  • Нафта знову дорожчає через ескалацію на Близькому Сході

    Нафта знову дорожчає через ескалацію на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту знову перейшли до зростання на тлі різкого загострення ситуації на Близькому Сході, яке посилило побоювання щодо стабільності постачання енергоносіїв і знову поставило під сумнів перспективи безпечного судноплавства в Ормузькій протоці — одному з ключових маршрутів світового нафтового експорту. Ринок відреагував на нову хвилю взаємних звинувачень між США та Іраном, а також на повідомлення про можливі атаки на морську інфраструктуру та прибережні об’єкти, що різко підвищило геополітичну премію в ціні нафти.

    За даними «Інтерфакс-Україна», на початку торгів у п’ятницю нафта марки Brent на лондонській біржі ICE Futures піднялася до рівня близько 101,35 долара за барель, продемонструвавши зростання понад 1% за короткий проміжок часу. Американська нафта WTI також подорожчала, досягнувши приблизно 95,86 долара за барель на електронних торгах NYMEX. Це стало відчутним розворотом після попереднього дня, коли котирування знижувалися на тлі сигналів про можливу деескалацію конфлікту.

    Різкі коливання на нафтовому ринку пояснюються тим, що інвестори змінюють очікування буквально на тлі кожної нової заяви сторін конфлікту. Напередодні ринок реагував на повідомлення про можливі дипломатичні зрушення між США та Іраном, що призвело до падіння цін більш ніж на кілька доларів за барель. Однак нові звинувачення у військових інцидентах швидко змінили настрої трейдерів, повернувши фокус на ризики перебоїв у постачанні.

    Іранські військові структури заявили про низку атак, які, за їхніми словами, були здійснені Сполученими Штатами в південних регіонах країни. Зокрема, Тегеран повідомив про ураження цивільної інфраструктури в районі острова Кешм та інших прибережних територій, а також про інцидент із танкером у районі міста Джаск. Іранська сторона розцінює ці дії як порушення режиму припинення вогню, який формально продовжує діяти, але фактично супроводжується новими інцидентами.

    У відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що іранські сили нібито здійснили невдалу атаку на американські військові кораблі в районі Ормузької протоки. За його словами, йдеться про три есмінці, які не зазнали пошкоджень, тоді як атакуючі сили були відкинуті із значними втратами. Водночас він підтвердив, що режим припинення вогню залишається чинним, попри інциденти, які відбуваються у регіоні.

    Аналітики ринку нафти зазначають, що ситуація дедалі більше відходить від класичної економічної логіки формування цін і переходить у площину геополітичних очікувань та страхів. За словами експертів, учасники ринку реагують не стільки на фактичні перебої у постачанні, скільки на ризики потенційного блокування стратегічних маршрутів, зокрема Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.

    Окремі аналітики звертають увагу, що адміністрація США намагається демонструвати контроль над ситуацією та підтримувати наратив про можливість дипломатичного врегулювання, однак ринок залишається чутливим до будь-яких суперечливих сигналів. У результаті навіть короткострокові заяви про загострення або атаки призводять до різких цінових стрибків.

    Попри поточне зростання, загальна динаміка тижня залишається негативною: як Brent, так і WTI завершують період із втратами понад 6%, що свідчить про надзвичайно високу волатильність ринку. Фактично нафтові котирування рухаються у широкому діапазоні, реагуючи на кожен новий інформаційний сигнал із регіону.

    Експерти попереджають, що подальший розвиток подій на Близькому Сході може залишатися ключовим фактором для глобального енергетичного ринку в найближчі тижні. У разі ескалації ризики для постачання нафти можуть знову різко зрости, тоді як будь-які ознаки стабілізації здатні швидко повернути ціни до зниження.

  • США атакували Іран після переговорів про мир

    США атакували Іран після переговорів про мир

    Напруження між Сполученими Штатами та Іраном різко зросло після нової серії американських ударів по південних районах Ісламської Республіки. За даними американських та іранських медіа, військові США атакували об’єкти в районі стратегічно важливих портів Кешм і Бендер-Аббас, а також завдали удару по військово-морському контрольно-пропускному пункту Бендер-Карган у районі Мінаб. У Тегерані вже назвали дії Вашингтона “порушенням перемир’я” та заявили про відповідь по американських військових кораблях в Ормузькій протоці.

    Про нові удари першою повідомила журналістка Fox News із посиланням на американських посадовців. За її інформацією, атака США була спрямована на об’єкти, які, за оцінками американської сторони, можуть використовуватись для військово-морської логістики та операцій Корпусу вартових ісламської революції. Водночас офіційні представники США наголошують, що удари нібито не означають повного відновлення війни проти Ірану і не є формальним завершенням режиму припинення вогню, про який сторони останніми днями вели переговори через посередників.

    Попри це, у самому Ірані ситуацію трактують зовсім інакше. Іранські державні агентства Tasnim та Mehr News Agency заявили, що атаки США стали прямим порушенням домовленостей про деескалацію та свідчать про зрив спроб дипломатичного врегулювання. У Тегерані стверджують, що американські сили атакували не лише військові об’єкти, а й нафтовий танкер поблизу порту Джаск, а також ще одне судно неподалік еміратського порту Фуджейра в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Після ударів у різних районах південного Ірану пролунали вибухи. За повідомленнями місцевих медіа та очевидців, активна робота систем протиповітряної оборони фіксувалася не лише поблизу Бендер-Аббаса, а й у західних районах Tehran. Зокрема, жителі столиці повідомляли про серію гучних вибухів у районі Чітгар. Влада Ірану офіційно не підтвердила масштаб руйнувань, однак агентство Mehr писало про перестрілки та атаки в усій південній провінції Хормозган, включно з районами Бендер-Хаміра, Сіріка та острова Кешм.

    Іранська сторона заявила, що не залишила удари без відповіді. За даними Tasnim, іранські військові атакували три американські есмінці в Ормузькій протоці, використавши балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Іранські медіа стверджують, що американські кораблі зазнали “значних пошкоджень” та були змушені терміново залишити район протоки. У Тегерані також заявили, що “розвіддані свідчать про серйозні втрати американського ворога”.

    Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає. Пентагон поки що не коментував заяви про можливі пошкодження кораблів ВМС США, а офіційні американські посадовці утримуються від публічних оцінок результатів інциденту. Водночас західні аналітики звертають увагу, що навіть локальне зіткнення в районі Ормузької протоки може мати серйозні наслідки для глобальної безпеки та світової економіки.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке загострення в регіоні миттєво викликає стрибки цін на нафту та занепокоєння на міжнародних ринках. Після повідомлень про нові удари та можливі атаки на кораблі в Ормузькій протоці трейдери вже почали прогнозувати потенційне зростання вартості енергоносіїв у разі подальшої ескалації.

    Особливого резонансу ситуації додає той факт, що нові бойові дії почалися буквально через кілька днів після повідомлень про можливе дипломатичне зближення між Вашингтоном і Тегераном. Напередодні американські медіа повідомляли, що Білий дім близький до погодження з Іраном односторінкового меморандуму про взаєморозуміння, який мав би стати основою для завершення конфлікту та початку повноцінних переговорів щодо іранської ядерної програми.

    За інформацією джерел, документ містив положення про мораторій на збагачення урану, а також рамки для подальших консультацій між сторонами. У Тегерані підтвердили, що отримали американські пропозиції та вивчають їх за посередництва Пакистану. Іранська влада заявляла, що відповідь Вашингтону буде передана через пакистанських дипломатів.

    Президент США Donald Trump раніше заявляв, що Вашингтон “наближається до укладення угоди” з Іраном. Водночас він попереджав, що у разі відмови Тегерана від мирних пропозицій американська армія готова відновити масштабні удари. Трамп неодноразово наголошував, що США не дозволять Ірану отримати ядерну зброю та готові діяти силовими методами для стримування іранської ядерної програми.

    Нинішнє загострення стало черговим етапом тривалої конфронтації між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми місяцями значно посилилася через суперечки навколо ядерної програми Ірану, активності проіранських угруповань на Близькому Сході та атак на судноплавство в Перській затоці. Американські військові регулярно звинувачують Іран у підтримці бойовиків у регіоні та загрозах для міжнародного судноплавства, тоді як Тегеран називає присутність США в регіоні головним джерелом нестабільності.

    Міжнародні експерти попереджають, що навіть обмежене протистояння між США та Іраном може швидко перерости у значно масштабніший конфлікт із залученням союзників обох сторін. Особливе занепокоєння викликає ризик блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. У такому випадку наслідки можуть відчути не лише країни Близького Сходу, а й економіки Європи, США та Азії.

    Попри різке загострення ситуації, жодна зі сторін поки офіційно не заявила про повний вихід із переговорного процесу. Це залишає шанс на продовження дипломатичних контактів, хоча нинішні події свідчать, що ситуація в регіоні залишається надзвичайно нестабільною та може змінитися буквально за лічені години.

  • Трамп пригрозив ЄС новими митами після 4 липня

    Трамп пригрозив ЄС новими митами після 4 липня

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Європейський Союз отримав останній часовий люфт для виконання умов торговельної угоди зі Сполученими Штатами. За словами американського лідера, Брюссель має час до 4 липня — Дня незалежності США — аби реалізувати домовленості щодо тарифної політики та скасування мит на американську продукцію. Якщо цього не станеться, Вашингтон готовий перейти до значно жорсткіших економічних заходів і підвищити тарифи для європейських товарів до “набагато вищого рівня”.

    Про це Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social, де останніми місяцями регулярно коментує питання міжнародної торгівлі та відносин із союзниками США. Американський президент наголосив, що ЄС нібито дав чіткі обіцянки щодо виконання своєї частини угоди, але процес реалізації домовленостей затягується. Саме тому, за словами Трампа, він погодився відкласти введення нових мит до символічної дати — 250-річчя незалежності Сполучених Штатів.

    “Було обіцяно, що ЄС виконає свою частину угоди і відповідно до угоди знизить мита до нуля. Я погодився дати їм час до 250-річчя нашої країни, інакше, на жаль, мита для них одразу зростуть до набагато вищого рівня”, — написав президент США.

    Паралельно Трамп повідомив про телефонну розмову з президенткою Ursula von der Leyen, яку назвав “чудовою”. За його словами, окрім економічних питань, сторони обговорили ситуацію навколо Ірану та питання глобальної безпеки. Американський президент заявив, що він і глава Єврокомісії погодилися в одному ключовому питанні — Іран не повинен отримати ядерну зброю. Трамп також різко розкритикував іранську владу, заявивши, що режим, який “вбиває власний народ”, не може мати контроль над таким видом озброєння.

    Заяви Трампа пролунали на тлі нового витка торговельного конфлікту між США та Євросоюзом, який останнім часом стрімко загострюється. Ще 1 травня американський президент оголосив про рішення підвищити мита на автомобілі, імпортовані з ЄС, до 25%. Це стало одним із найжорсткіших кроків Вашингтона щодо європейської економіки за останні роки. Трамп аргументував своє рішення тим, що Брюссель нібито не дотримується умов рамкової торговельної угоди зі США та затягує виконання взятих на себе зобов’язань.

    Окремо глава Білого дому пояснив, що підвищення мит має стимулювати європейські компанії переносити виробництво до США та активніше інвестувати у створення автомобільних заводів на американській території. Така політика є частиною економічної стратегії Трампа, спрямованої на повернення виробництв у Сполучені Штати та скорочення залежності від імпорту.

    Поточна суперечка розгортається навколо рамкової торговельної угоди між США та ЄС, укладеної 27 липня 2025 року у шотландському Тернбері. Документ став результатом тривалих переговорів між Вашингтоном і Брюсселем після кількох років торговельної напруги. Угода передбачала закріплення базового тарифу на європейський імпорт до США на рівні 15%, зокрема для автомобільної продукції, а також поступове пом’якшення низки торговельних обмежень.

    Однак навіть після підписання домовленостей напруження між сторонами не зникло. У Європі дедалі частіше лунала критика на адресу адміністрації Трампа через агресивну митну політику та постійні погрози переглянути умови угоди. У березні 2026 року European Parliament ухвалив дві резолюції щодо тарифної політики у межах домовленостей зі США. Європарламентарі наголосили, що торговельна угода може діяти лише за умови повного виконання Вашингтоном власних зобов’язань та дотримання принципів взаємної торгівлі.

    Ратифікація документа в Європейському парламенті неодноразово опинялася під загрозою зриву. У січні процес відклали через різку реакцію європейських політиків на заяви Трампа щодо можливого встановлення контролю США над Гренландією. Тоді низка депутатів Європарламенту назвала такі заяви неприйнятними та такими, що підривають довіру між союзниками. Уже в лютому ратифікацію вдруге відклали через нові митні погрози з боку Вашингтона. У той період Трамп заявив про намір встановити універсальні тарифи на рівні 15% для всіх країн, що викликало серйозне занепокоєння серед європейських експортерів.

    Найбільше загострення торговельної суперечки стосується саме автомобільної галузі. Європейський автопром є одним із ключових секторів економіки ЄС і значною мірою залежить від американського ринку. Потенційне підвищення мит до 25% може боляче вдарити по німецьких, французьких та італійських виробниках автомобілів, які щороку експортують до США продукцію на десятки мільярдів доларів. У Брюсселі вже попереджали, що у разі нових тарифів ЄС може вдатися до дзеркальних заходів у відповідь.

    Економічні аналітики зазначають, що нинішня тарифна політика Трампа є продовженням його курсу “America First”, який передбачає максимальний захист американського виробника, скорочення торговельного дефіциту та перенесення виробничих потужностей до США. Водночас критики президента попереджають, що нова хвиля тарифних воєн може призвести до уповільнення глобальної економіки, зростання цін та нової напруги між Вашингтоном і його європейськими союзниками.

    Попри жорстку риторику, у Європейській комісії поки що офіційно не коментували нову заяву Трампа щодо дедлайну до 4 липня. Водночас європейські дипломати раніше неодноразово заявляли, що ЄС прагне уникнути масштабної торговельної війни зі США та готовий продовжувати переговори. Однак у Брюсселі також наголошують, що не дозволять Вашингтону односторонньо диктувати умови торговельної співпраці.

    На тлі наближення президентських виборів у США Дональд Трамп дедалі активніше використовує тему мит та економічного тиску як один із ключових елементів своєї політичної кампанії. Президент намагається демонструвати жорсткість у переговорах із міжнародними партнерами та переконувати американських виборців, що саме його адміністрація здатна захистити національну економіку й повернути виробництва до країни. Водночас експерти не виключають, що нові погрози щодо мит можуть бути також елементом тиску на Брюссель перед фінальним етапом переговорів про реалізацію торговельної угоди.

  • Нафта знову дорожчає на тлі невизначеності щодо миру на Близькому Сході

    Нафта знову дорожчає на тлі невизначеності щодо миру на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту знову пішли вгору після різкого падіння напередодні, оскільки інвестори продовжують оцінювати перспективи можливої мирної угоди на Близькому Сході та її потенційний вплив на глобальний енергетичний ринок. Про це повідомляє Reuters, зазначаючи, що ринок залишається надзвичайно чутливим до будь-яких сигналів із Вашингтона та Тегерана.

    У четвер ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 78 центів, або приблизно на 0,8%, до 102,05 долара за барель. Американська West Texas Intermediate (WTI) також подорожчала — на 76 центів, до 95,84 долара за барель. Таким чином ринок частково компенсував масштабне падіння, зафіксоване днем раніше.

    У середу котирування Brent і WTI пережили один із найглибших обвалів за останні тижні. Обидва основні нафтові еталони втратили понад 7% вартості та опустилися до мінімумів за два тижні. Причиною стала хвиля оптимізму серед трейдерів після повідомлень про активізацію дипломатичних контактів між США та Іраном, а також появу потенційного плану мирного врегулювання війни на Близькому Сході.

    Однак уже за кілька годин ринок почав переглядати свої очікування після нових заяв американської та іранської сторін, які показали, що перспективи швидкої угоди залишаються невизначеними. Президент США Дональд Трамп заявив, що для початку прямих переговорів із Тегераном “ще занадто рано”, фактично охолодивши очікування інвесторів щодо швидкого дипломатичного прориву.

    Додатково напруження посилили коментарі з Ірану. Один із високопоставлених іранських депутатів заявив, що американська мирна ініціатива більше нагадує “список побажань”, ніж реальний механізм завершення конфлікту. За інформацією Reuters, Тегеран наразі вивчає запропонований США план, однак ключові суперечності між сторонами залишаються невирішеними.

    Йдеться насамперед про вимоги Вашингтона щодо згортання іранської ядерної програми, а також про питання відкриття Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світового експорту нафти та скрапленого газу. Через Ормузьку протоку проходить значна частина глобальних поставок енергоносіїв, тому будь-які загрози її блокування або дестабілізації традиційно викликають миттєву реакцію світових ринків.

    Експерти зазначають, що нинішня ситуація демонструє надзвичайну залежність нафтового ринку від геополітики. За останні місяці війна на Близькому Сході неодноразово ставала причиною різких коливань цін на нафту через побоювання перебоїв із поставками та ризики втягнення у конфлікт нових країн регіону.

    Головний стратег Nissan Securities Investment Хіроюкі Кікукава заявив, що мирні переговори, найімовірніше, триватимуть щонайменше до саміту США–Китай, який має відбутися наступного тижня. Очікується, що у зустрічі візьмуть участь Дональд Трамп та Сі Цзіньпін. Саме цей саміт багато аналітиків розглядають як один із ключових факторів, який може вплинути не лише на геополітичну ситуацію, а й на глобальні ринки енергоносіїв.

    За словами Кікукави, попри дипломатичні контакти, базовий сценарій для нафтового ринку залишається “високим ціновим”. Інвестори продовжують враховувати ризики для світового постачання нафти, особливо через нестабільність на Близькому Сході та невизначеність навколо майбутніх домовленостей між США й Іраном.

    Аналітики також нагадують, що нинішнє зростання цін відбувається на тлі загального посилення ролі енергетичного фактору у світовій політиці. Війна в регіоні вже вплинула на маршрути постачання, страхові витрати для судноплавства, а також на стратегії великих імпортерів нафти в Європі та Азії. Країни почали активніше шукати альтернативних постачальників і нарощувати стратегічні запаси через побоювання подальших потрясінь.

    На ринку також звертають увагу на те, що навіть потенційне досягнення мирної угоди не гарантує швидкого повернення до стабільності. Будь-яке врегулювання вимагатиме часу для реалізації, а питання ядерної програми Ірану та безпеки судноплавства у Перській затоці залишатимуться одними з головних викликів для міжнародної дипломатії.

    Попри короткострокові коливання, трейдери та інвестори продовжують готуватися до тривалого періоду нестабільності на нафтовому ринку. Саме тому навіть після різкого падіння котирувань ринок швидко повернувся до зростання, демонструючи, що геополітична премія у цінах на нафту залишається надзвичайно високою.

  • США побили рекорд експорту нафти на тлі глобальної кризи

    США побили рекорд експорту нафти на тлі глобальної кризи

    Експорт нафтопродуктів зі Сполучених Штатів Америки досяг історичного максимуму на тлі глобальної енергетичної перебудови, спричиненої війною в Ірані та порушенням постачання енергоносіїв на ринки Європи й Азії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані Управління енергетичної інформації США (EIA), які фіксують безпрецедентне зростання зовнішніх поставок американського пального.

    За офіційними даними, минулого тижня США експортували понад 8,2 мільйона барелів нафтопродуктів на добу, включно з бензином, дизельним пальним та авіаційним керосином. Це приблизно на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і є одним із найвищих показників в історії американського енергетичного сектору. Такий різкий стрибок експорту пояснюється зростанням попиту з боку європейських країн, а також держав Азії, які змушені шукати альтернативні джерела постачання після скорочення доступу до частини традиційних ринків через геополітичну нестабільність.

    Ситуація на світовому енергетичному ринку фактично призвела до того, що США закріпили за собою роль одного з ключових постачальників нафти та нафтопродуктів у світі. Вперше з часів Другої світової війни країна стала нетто-експортером сирої нафти та похідних енергоносіїв. Це означає, що американський експорт перевищує імпорт, що є кардинальною зміною у порівнянні з ситуацією ще десять–п’ятнадцять років тому, коли США залежали від імпортної нафти та входили до числа найбільших світових імпортерів енергоносіїв.

    Різке зростання зовнішнього попиту на американське пальне вже принесло суттєві фінансові результати для енергетичних компаній США. За оцінками аналітиків, якщо поточні ціни та обсяги експорту збережуться, нафтогазовий сектор США може отримати до 60 мільярдів доларів додаткових прибутків до кінця року. Основними драйверами цього зростання є як високі міжнародні ціни, так і стабільне виробництво всередині країни, яке дозволяє одночасно задовольняти внутрішній попит і нарощувати експорт.

    Водночас така ситуація має і внутрішні наслідки для американської економіки. Зростання експорту призвело до підвищення цін на пальне всередині країни, що вже відчувають споживачі. Середня ціна бензину в США, за даними Financial Times, сягнула 4,53 долара за галон, що є найвищим рівнем за останні чотири роки. Це створює додатковий інфляційний тиск і потенційні політичні ризики для адміністрації, яка опиняється між необхідністю підтримувати енергетичний експорт і захищати внутрішній ринок від зростання цін.

    У матеріалі також зазначається, що Білий дім поки що не планує вводити обмеження на експорт пального. У Вашингтоні виходять із того, що американський енергетичний сектор сьогодні відіграє критично важливу роль у забезпеченні глобальної стабільності постачань, особливо для Європи, яка значною мірою залежить від альтернативних джерел енергії після зміни геополітичного балансу. Водночас експерти визнають, що у разі подальшого зростання внутрішніх цін політичний тиск може змусити уряд переглянути цю позицію.

    Окреме занепокоєння викликає стан стратегічних запасів нафти у США. Частина аналітиків вказує на те, що високі обсяги експорту можуть призвести до швидшого виснаження резервів, які традиційно використовуються як буфер у разі кризових ситуацій. Старший радник з питань енергетики інвестиційної компанії Carlyle Джефф Каррі наголошує, що реальні ризики для енергетичної безпеки виникають не лише тоді, коли постачання припиняється, а й тоді, коли запаси починають скорочуватися швидше, ніж відновлюються.

    Аналітики підкреслюють, що нинішня ситуація демонструє глибоку трансформацію ролі США у глобальній енергетичній системі. Країна, яка раніше залежала від імпорту нафти, сьогодні стала одним із ключових експортерів, здатних впливати на ціни та баланс попиту в усьому світі. Це також означає, що американська енергетична політика дедалі більше визначає не лише внутрішню економічну стабільність, а й стан глобальних ринків.

    У довгостроковій перспективі експерти очікують, що роль США як енергетичного експортера залишатиметься ключовою, однак попереджають про можливі коливання через політичні рішення, цінову волатильність та зміни попиту на міжнародних ринках. Нинішній рекордний експорт, за їхніми оцінками, є наслідком одночасного збігу геополітичних факторів і високої конкурентоспроможності американської енергетичної галузі, але його стійкість у майбутньому залишатиметься під питанням.

  • Трамп затвердив нову контртерористичну стратегію США

    Трамп затвердив нову контртерористичну стратегію США

    Адміністрація президента США Дональда Трампа представила нову контртерористичну стратегію Сполучених Штатів на 2026 рік, яка вже викликала широкий міжнародний резонанс через радикальну зміну пріоритетів американської безпекової політики. Документ, оприлюднений Білим домом, фактично закріплює повернення Вашингтона до жорсткої моделі зовнішньої політики, побудованої на принципах «Америка понад усе» та «мир через силу». Нова стратегія суттєво розширює саме поняття тероризму, включаючи до нього не лише ісламістські угруповання, а й транснаціональні наркокартелі, ліворадикальні рухи та організації, які адміністрація Трампа вважає антиамериканськими.

    У передмові до документа Дональд Трамп заявив, що його повернення до Білого дому у січні 2025 року поклало край «чотирьом рокам слабкості, капітуляції та принижень». Президент США наголосив, що нова стратегія є «поверненням до здорового глузду», а також пообіцяв максимально жорстку відповідь усім, хто становить загрозу американським громадянам. За словами Трампа, Сполучені Штати більше не обмежуватимуться виключно оборонними діями й готові застосовувати превентивну силу проти потенційних загроз у будь-якій точці світу.

    Документ визначає три головні категорії терористичних загроз для США. Першою категорією стали так звані «наркотерористи» — транснаціональні наркокартелі, які адміністрація Трампа тепер розглядає не просто як кримінальні структури, а як повноцінні терористичні організації. Особливу увагу Білий дім приділяє мексиканським картелям, передусім Картелю Сіналоа та угрупованню MS-13, які ще у 2025 році були офіційно внесені Державним департаментом США до списку глобальних терористичних організацій. У Вашингтоні стверджують, що саме ці мережі відіграють ключову роль у масовому постачанні фентанілу до США, що вже призвело до десятків тисяч смертей американців від передозування.

    У стратегії прямо зазначено, що незаконний обіг фентанілу та його прекурсорів відтепер розглядається як загроза рівня зброї масового ураження. Таким чином адміністрація Трампа фактично створює юридичне підґрунтя для можливого застосування американських військових сил проти картелів за межами США. Білий дім наголошує, що Вашингтон залишає за собою право завдавати превентивних ударів по мережах постачання наркотиків, лабораторіях і логістичних маршрутах у країнах Західної півкулі. У документі також згадується оновлена «Доктрина Монро», відповідно до якої США вважають Західну півкулю сферою своїх стратегічних інтересів і готові жорстко реагувати на будь-які загрози у регіоні.

    Другим головним напрямком нової стратегії залишається боротьба з ісламістським тероризмом. Центральне місце у цьому розділі займає Іран, який у документі названо «спонсором терору номер один у світі». Адміністрація Трампа звинувачує Тегеран у фінансуванні та підтримці радикальних угруповань на Близькому Сході, зокрема «Хезболли», шиїтських міліцій в Іраку та єменських хуситів. Окрім цього, Вашингтон суттєво розширив перелік терористичних організацій, додавши до нього окремі осередки організації «Брати-мусульмани» в Єгипті, Лівані, Судані та Йорданії.

    У близькосхідному розділі стратегії Білий дім також заявляє про «успішне завершення війни в Газі» та створення так званої «Ради миру» для стабілізації ситуації у секторі. Адміністрація Трампа стверджує, що новий підхід США дозволив суттєво послабити вплив радикальних ісламістських структур у регіоні. Водночас американська влада наголошує, що готова й надалі застосовувати військову силу для недопущення відновлення терористичних мереж на Близькому Сході.

    Окрему увагу у документі приділено внутрішнім загрозам у США. Третьою категорією терористичних угруповань Білий дім називає «жорстоких ліворадикальних екстремістів». У стратегії прямо згадуються анархістські рухи, представники «Антифа» та організації, які адміністрація Трампа характеризує як «радикально протрансгендерні». Автори документа стверджують, що такі рухи становлять небезпеку для американського суспільства, провокують політичне насильство та поширюють антидержавні настрої.

    Ця частина стратегії вже викликала різку критику з боку правозахисних організацій та Демократичної партії США. Опоненти Трампа заявляють, що Білий дім фактично намагається прирівняти політичний активізм до тероризму та створює небезпечний прецедент для переслідування ідеологічних опонентів. Водночас прихильники президента вважають, що нова стратегія відображає реальні загрози, з якими стикаються США, та демонструє готовність Вашингтона діяти без компромісів.

    У документі також міститься жорстка критика на адресу європейських союзників США. Адміністрація Трампа заявляє, що Європа стала «логістичним та рекрутинговим хабом» для міжнародного тероризму через слабкий контроль над міграцією та недостатні витрати на оборону. Білий дім прямо закликає країни НАТО негайно збільшити фінансування безпеки та переглянути міграційну політику. Трамп у своїх заявах наголосив, що проблеми Європи є значно глибшими, ніж просто економічна стагнація чи недостатнє фінансування армії.

    Попри жорстку риторику щодо Близького Сходу та Західної півкулі, у стратегії передбачено скорочення прямої військової присутності США в Африці та частині країн Азії. Вашингтон планує перекласти основний тягар боротьби з тероризмом на місцевих партнерів, залишивши за собою переважно функції розвідки, логістики та координації. Водночас окремим пріоритетом у цих регіонах визначено захист християнських громад від нападів радикальних ісламістських угруповань.

    Нова контртерористична стратегія стала продовженням політичного курсу, який Дональд Трамп просував ще під час президентської кампанії 2024 року. Тоді він неодноразово заявляв про необхідність використання військових методів у боротьбі з наркокартелями та посилення контролю над південним кордоном США. Після повернення до влади у 2025 році Трамп одразу підписав указ про початок процедури визнання транснаціональних банд терористичними організаціями, а вже через кілька тижнів Держдеп офіційно включив до списку глобальних терористів одразу вісім великих злочинних угруповань.

    Нинішня стратегія демонструє, що адміністрація Трампа остаточно відходить від підходів попередніх років і робить ставку на максимально жорсткі методи забезпечення безпеки. Водночас критики документа попереджають, що така політика може призвести до нових міжнародних конфліктів, посилення напруженості у відносинах із союзниками та подальшої поляризації американського суспільства.