Позначка: Іспанія

  • ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    У 2025 році країни Європейського Союзу зафіксували зростання кількості виданих шенгенських віз громадянам Росії більш ніж на 10%, попри чинні санкції проти Москви та триваючу повномасштабну війну Росії проти України. Про це повідомляє Euractiv із посиланням на конфіденційні дані Європейської комісії та дипломатичні джерела в ЄС, які знайомі з внутрішньою статистикою так званого «Шенгенського барометра».

    Згідно з оприлюдненими даними, росіяни у 2025 році подали понад 670 тисяч заяв на отримання шенгенських віз, що майже на 8% більше порівняно з попереднім роком. Європейські консульства розглянули та задовольнили приблизно 620 тисяч заяв, що означає зростання приблизно на 10,2% у річному вимірі. Абсолютна більшість виданих дозволів припала на туристичні поїздки — близько 77% усіх віз, тоді як решта стосувалася відвідування родичів і друзів, а також ділових поїздок до країн ЄС.

    Географічний розподіл видачі віз демонструє суттєву нерівномірність політики всередині Євросоюзу. Майже три чверті всіх шенгенських віз для громадян Росії були видані трьома країнами — Францією, Італією та Іспанією. Саме ці держави, які мають потужний туристичний сектор і значну залежність від міжнародного туризму, залишаються ключовими напрямками для російських заявників навіть після різкого погіршення відносин між Москвою та Брюсселем.

    Найбільше уваги викликала ситуація у Франції, яка, за даними дипломатичних джерел, не лише стала лідером за кількістю виданих дозволів, але й продемонструвала найшвидше зростання. У 2025 році кількість шенгенських віз, виданих росіянам французькими консульствами, збільшилася більш ніж на 23%. Це зробило Францію головним центром видачі дозволів для громадян РФ у межах ЄС, що вже спричинило політичні дискусії всередині блоку.

    Оприлюднені дані оголили глибокі розбіжності між державами-членами ЄС щодо політики стосовно російських громадян. Країни Балтії, а також держави Північної Європи, вже тривалий час наполягають на максимальному обмеженні або повній забороні туристичних поїздок росіян до Євросоюзу. Їхня позиція базується на тому, що війна проти України триває, а отже, громадяни Росії не повинні мати можливість вільно подорожувати до країн ЄС з метою відпочинку чи шопінгу.

    Водночас низка країн Західної та Південної Європи, зокрема Франція, Італія та Іспанія, дотримуються більш стриманої позиції. Вони формально підтримують санкційний тиск на Росію, але не вводять повної заборони на видачу віз, аргументуючи це необхідністю дотримання чинних правил Шенгенської системи, а також економічною важливістю туристичного потоку. Саме ця суперечність між політичними заявами та практикою стала одним із головних предметів критики всередині ЄС.

    Інформація про масштабну видачу віз громадянам Росії вже неодноразово ставала предметом закритих консультацій між європейськими столицями. За даними дипломатів, на початку 2026 року статистика щодо російських заявників навіть зникла з оновленої версії «Шенгенського барометра», що викликало додаткову напругу між країнами-членами. Лише після втручання кількох держав, які вимагали прозорості, дані були повернуті в окремий технічний звіт у травні 2026 року.

    Європейські дипломати, яких цитує видання, зазначають, що Франція висловлювала невдоволення публікацією цих даних і виступала проти їх включення до загальнодоступних звітів. У Брюсселі офіційно утримуються від коментарів щодо можливого політичного тиску на статистичні структури, однак підтверджують, що питання візової політики щодо Росії залишається одним із найбільш чутливих у внутрішніх дискусіях Євросоюзу.

    У Європейській комісії заявляють, що продовжують моніторинг ситуації та регулярно оновлюють аналітичні дані щодо видачі віз громадянам Росії. Водночас у відомстві визнають, що остаточні рішення щодо візової політики залишаються у компетенції національних урядів країн-членів, що й створює різноспрямовану практику всередині Шенгенської зони.

    На тлі цього в ЄС продовжуються дискусії щодо можливого посилення обмежень для громадян Росії. Серед обговорюваних варіантів — запровадження додаткових критеріїв перевірки заявників, а також заборона на в’їзд для осіб, які мають безпосередній бойовий досвід участі у війні проти України. Очікується, що відповідні пропозиції можуть бути винесені на рівень офіційного обговорення вже найближчим часом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Євросоюз призупинив дію угоди про спрощений візовий режим із Москвою, а також рекомендував країнам-членам обмежити видачу віз російським громадянам. Окремі держави, зокрема Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія, запровадили додаткові національні обмеження або фактичні заборони на в’їзд росіян через свої кордони, навіть за наявності шенгенських віз, виданих іншими країнами.

    У 2025 році також почали діяти нові загальноєвропейські правила, які скасували можливість отримання багаторазових шенгенських віз для громадян Росії. Відтепер росіяни змушені подавати нову заявку на кожну поїздку до країн ЄС, що значно ускладнило та сповільнило процес подорожей.

    Попри це, остання статистика свідчить, що попит на візи з боку російських громадян залишається стабільно високим, а політика країн ЄС щодо цього питання продовжує залишатися розділеною між прагматичними економічними інтересами та політичними вимогами безпеки й санкційного тиску.

  • Іспанське село пропонує житло й роботу для нових мешканців

    Іспанське село пропонує житло й роботу для нових мешканців

    У невеликому селищі Аренільяс на півночі Іспанія місцева влада запустила програму, яка пропонує новим мешканцям безкоштовне житло та роботу. Ініціатива спрямована на боротьбу з депопуляцією та поступовим занепадом сільських громад, де населення скоротилося до приблизно 40 осіб.

    Про це повідомляє Daily Mail.

    Аренільяс — типовий приклад так званої «порожніючої Іспанії», де невеликі населені пункти десятиліттями втрачають мешканців. Молодь виїжджає до великих міст у пошуках роботи, а місцева інфраструктура поступово занепадає: закриваються школи, скорочуються медичні послуги та громадський транспорт.

    Щоб зупинити цей процес, муніципалітет вирішив запропонувати не просто житло, а комплексну модель переселення з роботою та соціальною підтримкою.

    У межах програми новим мешканцям передають кілька відремонтованих муніципальних будинків без орендної плати. Йдеться не про тимчасове житло, а про можливість довгострокового проживання за умови участі в житті громади.

    Разом із житлом учасникам пропонують роботу. Найчастіше це вакансії у сфері будівництва, ремонту інфраструктури, комунального обслуговування або управління громадськими просторами. Окремо розглядається можливість для нових мешканців керувати місцевим баром — ключовим соціальним центром села.

    Крім того, програма передбачає додаткові стимули:

    • зменшені витрати на електроенергію завдяки сонячним панелям;
    • транспорт для дітей до школи;
    • базову підтримку інтеграції в громаду.

    Водночас комунальні платежі залишаються на відповідальності мешканців, тобто мова йде про часткову, а не повну фінансову підтримку.

    Програма орієнтована на людей із практичними навичками — будівельників, технічних спеціалістів, працівників сфери послуг. Обов’язковою умовою є готовність працювати та брати участь у розвитку місцевої громади.

    Кандидати повинні подати резюме та мотиваційний лист, у якому пояснюють, чому хочуть переїхати.

    Окремий акцент робиться на сім’ях із дітьми. Їхній переїзд важливий для збереження роботи місцевої школи та забезпечення мінімального демографічного балансу.

    Іноземці, зокрема українці, також можуть брати участь у програмі, однак лише за умови легального права на роботу в Іспанія. Без відповідних документів участь неможлива, навіть попри наявність вакансій і житла.

    За даними європейських досліджень, сільські регіони Іспанії вже багато років стикаються з відтоком населення. Молодь переїжджає до Мадрида, Барселони та інших великих міст, де більше можливостей для освіти та роботи.

    Як наслідок, у сотнях сіл країни залишаються переважно літні мешканці, а частина територій ризикує повністю втратити постійне населення.

    Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес раніше наголошував, що держава має зробити життя в селі «реальною альтернативою, а не винятком». Саме тому уряд підтримує місцеві ініціативи з залучення нових жителів.

    Аренільяс — не унікальний випадок. Подібні програми останніми роками активно з’являються по всій Європі. Як зазначають Euronews та Forbes, у різних країнах — від Італії до Ірландії — муніципалітети пропонують дешеве або символічне житло, гранти на переїзд і податкові пільги.

    Мета таких програм одна: відновити економічну активність у регіонах, де населення стрімко скорочується.

    Попри привабливу назву, експерти наголошують: програма не означає повністю безкоштовне життя. Основні витрати — комунальні послуги, адаптація та можливі витрати на переїзд — залишаються за новими мешканцями.

    Крім того, життя у невеликому селі передбачає обмежений доступ до медицини, розваг і транспорту, що може стати викликом для новоприбулих.

    Схожі ініціативи в Італії, де будинки продають за символічною ціною 1 євро, показали змішані результати. Частина покупців успішно відновлює нерухомість і залишається жити в громадах, але інші стикаються з високими витратами на ремонт і складною бюрократією.

    Це демонструє, що подібні програми можуть бути як можливістю, так і серйозним викликом.

    Ініціатива Аренільяса відображає ширший процес у Європі — спробу переосмислити роль сільських територій. Уряди та місцеві громади намагаються знайти баланс між економічною доцільністю та збереженням малих поселень.

    Фактично такі програми стають експериментом: чи може поєднання житла, роботи та соціальних стимулів зупинити багаторічний відтік населення з сіл.

    Поки що відповідь на це питання залишається відкритою.

  • Трамп знову говорить про виведення військ із Європи: Пентагон не був готовий до такого сценарію

    Трамп знову говорить про виведення військ із Європи: Пентагон не був готовий до такого сценарію

    Заява президента США Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в Європі стала несподіванкою навіть для самого Пентагон і викликала занепокоєння серед союзників по НАТО. Йдеться насамперед про потенційне виведення частини військ зі стратегічно важливих баз у Німеччина, які відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки Європи та глобальних операціях США.

    Як повідомляє Politico, ініціатива Трампа не була погоджена з військовим керівництвом і не обговорювалася в межах останнього перегляду глобального розміщення американських сил. Представники оборонного відомства прямо зазначають, що не планували жодних змін такого масштабу, а сама заява стала для них несподіваною.

    У Пентагоні водночас наголошують, що, попри відсутність попереднього планування, подібні сигнали не можна ігнорувати. Речник оборонного відомства Шон Парнелл підкреслив, що американські військові традиційно готуються до різних сценаріїв і здатні виконати будь-яке рішення головнокомандувача. Це означає, що навіть несподівані політичні заяви можуть у підсумку трансформуватися у реальні військові рішення.

    Ідея скорочення військової присутності США в Європі не є новою. Ще під час свого попереднього президентського терміну Дональд Трамп просував подібну ініціативу, аргументуючи її необхідністю перерозподілу ресурсів і вимогами до союзників збільшити власні витрати на оборону. Тоді ці плани викликали серйозну критику як у США, так і серед європейських партнерів, оскільки могли послабити оборонні можливості Альянсу на тлі зростання загроз із боку Росія.

    Особливу роль у цій дискусії відіграє Німеччина, яка є одним із ключових хабів американської військової присутності в Європі. Саме там розташовані важливі логістичні центри, командні структури та об’єкти, пов’язані з ядерним стримуванням. Бази в Німеччині також використовуються для підтримки операцій США на Близькому Сході та в Африці, що робить їх стратегічно важливими не лише для Європи, а й для глобальної безпеки.

    Експерти звертають увагу на значні труднощі, пов’язані з можливим виведенням військ. Аналітики зазначають, що такий крок потребуватиме великих фінансових витрат, зокрема на транспортування техніки та особового складу, а також на створення нової інфраструктури в інших країнах або на території самих США. Крім того, це може призвести до тимчасового ослаблення оперативних можливостей американської армії.

    Ситуацію ускладнює і той факт, що Трамп не обмежився лише Німеччиною. За даними джерел, він також допускає можливість скорочення військової присутності в Італія та Іспанія. Такий підхід може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити під питання ефективність існуючої системи колективної безпеки.

    У європейських столицях подібні заяви сприймають із занепокоєнням. Представники урядів країн ЄС наголошують, що американська військова присутність є важливим фактором стримування агресії та гарантією стабільності в регіоні. На цьому тлі риторика Трампа викликає побоювання щодо можливого ослаблення трансатлантичної єдності.

    Окремо звертається увага на політичний контекст заяви. За інформацією джерел, напруженість між Вашингтоном і Берліном могла посилитися через розбіжності у зовнішньополітичних питаннях, зокрема щодо конфліктів на Близькому Сході та підходів до міжнародної безпеки. Це може свідчити про використання військової теми як інструменту політичного тиску.

    Попри гучні заяви, остаточні рішення щодо виведення військ поки що не ухвалені. Військові експерти підкреслюють, що реалізація подібних планів потребує тривалого часу та складної координації між різними структурами. Водночас сам факт появи таких ініціатив свідчить про можливі зміни у стратегічному підході США до безпеки в Європі.

    Ситуація навколо можливого скорочення американських військ у Європі залишається невизначеною, але вже зараз має значний політичний і безпековий резонанс. Вона демонструє, наскільки тісно переплетені військові рішення та політичні інтереси, і як швидко вони можуть впливати на глобальну стабільність.

  • Круїз посеред трагедії: лайнер змінив курс і витягнув із моря п’ять тіл біля узбережжя Іспанії

    Круїз посеред трагедії: лайнер змінив курс і витягнув із моря п’ять тіл біля узбережжя Іспанії

    У західній частині Середземного моря, між узбережжям Іспанії та Північною Африкою, сталася трагічна подія, яка перервала звичайний маршрут туристичного круїзу. Екіпаж круїзного лайнера Sapphire Princess під час рейсу виявив у воді об’єкт, що згодом призвів до масштабної рятувальної операції та моторошної знахідки — п’яти тіл загиблих.

    Про інцидент повідомляють британські таблоїдні медіа, зокрема Daily Star, із посиланням на свідчення пасажирів та попередню інформацію про маршрут судна. Подія сталася під час чотирнадцятиденного круїзу, який розпочався з порту неподалік Риму та передбачав відвідування кількох середземноморських напрямків. На борту перебувало понад три тисячі пасажирів.

    За словами очевидців, усе почалося з того, що команда судна помітила у воді помаранчевий предмет. Спочатку він виглядав як звичайний рятувальний жилет, однак капітан ухвалив рішення змінити курс і провести перевірку. Саме це рішення стало переломним: у процесі огляду було виявлено тіла людей.

    Рятувальна операція тривала близько трьох годин. За цей час екіпаж підняв із води п’ять тіл. За попередніми припущеннями, загиблі могли бути мігрантами, які намагалися перетнути Середземне море нелегальним шляхом. Цей маршрут давно вважається одним із найнебезпечніших у світі, адже тисячі людей щороку ризикують життям, намагаючись дістатися Європи.

    Один із пасажирів лайнера розповів журналістам, що атмосфера на борту різко змінилася: «Було дуже сумно дивитися. Мене аж трясло. Екіпаж діяв професійно, але всі були шоковані. З того, що я бачив, це могли бути мігранти». За його словами, члени екіпажу намагалися максимально делікатно поводитися із ситуацією та підтримувати пасажирів.

    Після завершення операції пасажирам повідомили про обставини інциденту та запропонували психологічну допомогу. Такі заходи є стандартною практикою в умовах сильного емоційного стресу, особливо коли люди стають свідками подібних трагедій.

    Лайнер продовжив свій маршрут і 22 квітня пришвартувався у порту Картахена. Водночас деталі подальших дій щодо розслідування інциденту залишаються обмеженими. Ймовірно, інформацію про знайдені тіла передано відповідним морським службам та правоохоронним органам Іспанії.

    Середземне море вже багато років залишається однією з головних точок міграційної кризи. За даними міжнародних організацій, тисячі людей щорічно гинуть під час спроб дістатися берегів Європи. Основними причинами трагедій є перевантажені човни, нестача рятувальних засобів, погані погодні умови та діяльність нелегальних перевізників.

    Маршрут між Північною Африкою та Іспанією — один із найпоширеніших для нелегальних перетинів. Люди часто вирушають у небезпечні подорожі на невеликих човнах або надувних плотах, не маючи достатнього спорядження чи гарантій безпеки. У багатьох випадках такі спроби закінчуються трагедіями, подібними до тієї, що сталася під час цього круїзу.

    Подібні інциденти ставлять перед європейськими країнами складні гуманітарні та політичні питання. З одного боку — необхідність рятувати життя людей у морі, з іншого — контроль за міграційними потоками та боротьба з нелегальними перевезеннями.

    На цьому тлі також з’являються нові виклики. Раніше у Велика Британія правоохоронці викрили схеми, за якими деякі мігранти намагаються отримати притулок, використовуючи фальшиві історії та документи. За даними медіа, нелегальні посередники пропонують «готові кейси» за значні суми грошей. Хоча цей аспект не пов’язаний безпосередньо з інцидентом у Середземному морі, він підкреслює складність і багатовимірність сучасної міграційної кризи.

    Водночас випадок із круїзним лайнером демонструє іншу сторону цієї проблеми — людську трагедію, яка часто залишається поза увагою масового туризму. Пасажири, які вирушили у подорож із метою відпочинку, несподівано стали свідками наслідків глобальної кризи.

    Експерти зазначають, що такі події можуть впливати не лише на суспільне сприйняття міграції, а й на туристичну індустрію. Круїзні компанії змушені враховувати ризики, пов’язані з маршрутами, що проходять через регіони підвищеної небезпеки.

    Станом на зараз офіційні органи не оприлюднили повної інформації про загиблих — їхні особи, громадянство та обставини загибелі залишаються невідомими. Очікується, що розслідування триватиме, а деталі будуть встановлені після проведення відповідних експертиз.

    Цей інцидент ще раз нагадує про масштаб і трагізм ситуації в Середземному морі, де щороку відбуваються подібні випадки. І хоча для більшості туристів круїз — це символ відпочинку та безтурботності, інколи реальність виявляється значно складнішою і драматичнішою.

  • Мільярд євро, ППО і дрони: Україна та Іспанія посилюють співпрацю

    Мільярд євро, ППО і дрони: Україна та Іспанія посилюють співпрацю

    Україна та Іспанія виходять на новий рівень оборонної співпраці, зосереджуючись на критично важливих напрямах — посиленні протиповітряної оборони, стабільному постачанні артилерійських боєприпасів, а також розвитку і масштабуванні виробництва українських безпілотників. Відповідні домовленості були досягнуті під час зустрічі міністра оборони України Михайла Федорова з міністеркою оборони Іспанії Маргаритою Роблес у Києві.

    Одним із ключових результатів перемовин стало підтвердження Іспанією наміру надати Україні близько 1 млрд євро допомоги у 2026 році. Йдеться не лише про фінансову підтримку, а й про комплексні оборонні рішення, які дозволять зміцнити спроможності української армії на різних рівнях.

    За словами Федорова, сторони детально обговорили підходи до розподілу цих ресурсів, щоб вони максимально відповідали актуальним потребам фронту. Пріоритет віддається тим напрямам, які мають негайний вплив на ситуацію на полі бою та захист критичної інфраструктури.

    Важливою частиною співпраці залишаються вже оголошені пакети військової допомоги. Іспанія планує передати Україні сотню броньованих тактичних машин VAMTAC — мобільної техніки, яка використовується для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання бойових завдань у складних умовах.

    Крім того, Україна отримає партії 155-мм артилерійських боєприпасів стандарту НАТО. Саме цей калібр є основою для більшості сучасних артилерійських систем, які використовують українські військові, включаючи західні гаубиці.

    На тлі виснажливої війни на сході та півдні України стабільне постачання снарядів залишається одним із ключових факторів стримування російських військ.

    Окрему увагу сторони приділили розвитку протиповітряної оборони. Україна продовжує зміцнювати багаторівневу систему захисту неба, яка включає як радянські модернізовані комплекси, так і сучасні західні системи.

    У цьому контексті важливу роль відіграють системи Patriot, які здатні перехоплювати балістичні та крилаті ракети. За даними ЗМІ, Іспанія також розглядає можливість передачі додаткових ракет до цих комплексів.

    Федоров підкреслив, що Україна працює над інтеграцією різних типів ракет у єдину систему ППО, що дозволить підвищити ефективність відбиття повітряних атак. Крім того, триває модернізація застарілих систем, які раніше були зняті з виробництва, але можуть бути повернуті до строю після оновлення.

    Важливим елементом співпраці є участь Іспанії у механізмі PURL, який забезпечує координацію міжнародної допомоги Україні.

    Цей механізм дозволяє ефективніше розподіляти ресурси між партнерами, уникати дублювання постачань і швидше реагувати на запити української сторони. Зокрема, саме через такі формати забезпечується постачання критично важливих компонентів для систем ППО, включаючи ракети.

    Окремий акцент було зроблено на забезпеченні України далекобійними артилерійськими боєприпасами. Це дозволяє українським силам уражати цілі на значній відстані, включаючи логістичні вузли, склади боєприпасів і командні пункти противника.

    Розширення таких можливостей розглядається як ключовий фактор зміни балансу сил на фронті, особливо в умовах позиційної війни.

    Ще одним стратегічним напрямом співпраці стало масштабування виробництва українських безпілотників. Україна вже є одним із світових лідерів у сфері бойового застосування дронів, але потребує подальшого нарощування виробничих потужностей.

    Іспанія може долучитися до цього процесу як у фінансовому, так і в технологічному вимірі. Йдеться про обмін досвідом, підтримку виробництва компонентів і можливу інтеграцію українських рішень у європейські оборонні ланцюги.

    Безпілотники різних типів — від розвідувальних до ударних — відіграють вирішальну роль на полі бою, забезпечуючи оперативну інформацію та точкові удари по противнику.

    Крім двосторонньої співпраці, Україна та Іспанія обговорили участь у спільних європейських оборонних проєктах. Зокрема йдеться про розробку протибалістичних систем, які можуть стати відповіддю на нові виклики безпеці в Європі.

    Такі ініціативи є частиною ширшого процесу формування нової архітектури безпеки на континенті, в якій Україна поступово інтегрується як ключовий партнер.

    Візит Маргарити Роблес до Києва має не лише практичне, а й символічне значення. Він демонструє збереження та посилення підтримки України з боку Іспанії на тлі затяжної війни з Росією.

    Іспанія, як член Європейського Союзу та НАТО, відіграє важливу роль у формуванні спільної позиції Заходу щодо підтримки України. Її внесок у вигляді військової техніки, фінансування та участі в міжнародних ініціативах підсилює обороноздатність української держави.

    Таким чином, досягнуті домовленості свідчать про системне поглиблення українсько-іспанської співпраці. Поєднання фінансової допомоги, військових поставок і технологічного партнерства створює основу для довгострокового зміцнення оборонного потенціалу України в умовах війни, що триває.

  • Директор Євробачення прокоментував скандал навколо перемоги України у 2022 році

    Директор Євробачення прокоментував скандал навколо перемоги України у 2022 році

    Директор Євробачення Мартін Грін прокоментував закиди щодо перемоги України на пісенному конкурсі у 2022 році, заявивши, що успіх гурту Kalush Orchestra не має політичного підґрунтя. За його словами, українські артисти здобули перше місце виключно завдяки якості свого виступу та композиції.

    У своєму інтерв’ю він наголосив, що головною причиною перемоги стала сильна пісня, яка отримала підтримку як від журі, так і від глядачів. Грін підкреслив, що аудиторія конкурсу здатна відрізняти творчість від політичного контексту.

    Водночас він визнав, що Євробачення як масштабна міжнародна подія не може повністю ігнорувати події, які відбуваються у світі. Проте, за його словами, конкурс залишається майданчиком, де об’єднуються країни, незалежно від політичних процесів.

    Окремо Грін прокоментував позицію Іспанії, яка вирішила не брати участь у Євробаченні 2026 року та виступила з ідеєю відсторонення країн, що перебувають у стані конфлікту. Йдеться, зокрема, про Україну та Ізраїль.

    Директор конкурсу зазначив, що рішення Іспанії поважають, однак більшість суспільних мовників підтримала участь усіх країн, які мають на це право. Саме тому склад учасників формується відповідно до колективного рішення організації.

    Нагадаємо, що гурт Kalush Orchestra переміг на Євробаченні 2022 із піснею Stefania. Виступ українських артистів поєднав сучасне звучання з етнічними мотивами та отримав рекордну підтримку глядачів, що стало ключовим фактором перемоги.

    Таким чином, у керівництві конкурсу вкотре наголосили, що результати Євробачення визначаються передусім музикою та реакцією аудиторії, а не політичними обставинами.

  • Підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова затримали в Німеччині

    Підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова затримали в Німеччині

    У Німеччині правоохоронці затримали підозрюваного у справі про вбивство колишнього українського політика Андрія Портнова. Про це повідомляють іспанські медіа з посиланням на джерела в слідстві.

    За їхніми даними, затриманий є громадянином України. Інші деталі щодо його особи та обставин затримання наразі не розголошуються. Офіційні органи Німеччини поки не оприлюднили розширеного коментаря.

    Андрія Портнова було застрелено в Мадриді майже рік тому. Обставини злочину тривалий час залишалися предметом міжнародного розслідування. Іспанські правоохоронці від самого початку розглядали кілька версій, зокрема можливі мотиви, пов’язані з його політичною діяльністю.

    Портнов у минулому обіймав посаду радника тодішнього президента України Віктора Януковича та входив до кола юристів, які формували правові механізми, спрямовані проти учасників Євромайдану. Після зміни влади у 2014 році він залишив Україну.

    Слідчі органи продовжують встановлювати всі обставини злочину, а також можливих співучасників. Чи буде затриманого екстрадовано до Іспанії для подальших процесуальних дій — наразі не повідомляється.

  • Український бізнесмен Михайло Корилкевич організовує вечірки для просування руського міра в Іспанії

    Український бізнесмен Михайло Корилкевич організовує вечірки для просування руського міра в Іспанії

    Відома в Рівному родина Корилкевичей організувала бізнес на Тенеріфе, який просуває наративи “руського міра”.

    Нагадаємо, Данило Корилкевич  являється ексочільником Дубенської РДА та мав тривалий досвід роботи на держслужбі. Його син – Михайло Корилкевич в позиціонує себе як “підприємець та громадський діяч”.

    Водночас, за інформацією наших джерел, під час ведення бізнесу в Україні Корилкевич молодший став фігурантом численних корпоративних конфліктів, де неодноразово звинувачувався у “фінансових махінаціях”.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Михайло Корилкевич разом із родиною виїхав за кордон та оселився на острові Тенеріфе (Іспанія), де взяв участь у запуску декількох ресторанів та розважальних закладів.

    Формально Михайло Корилкевич не фігурує як власник жодного з цих бізнесів.

    Водночас, за словами близького оточення, він фактично здійснює управлінський вплив на ці заклади та приймає участь у всіх фінансових рішеннях.

    За словами наших джерел, які дали інтерв’ю на умовах анонімності, вже перебуваючи в Іспанії, Михайло Корилкевич продовжив практики, які вони характеризують як “непрозорі”.

    Зокрема, йдеться про фінансові домовленості з українськими та іспанськими партнерами, які, за їхніми словами, завершувалися конфліктами, судовими процесами та втратою коштів інвесторами.

    Окремі співрозмовники стверджують, що Михайло Корилкевич публічно заявляв про власні «закони», протиставляючи їх місцевому законодавству: – «є закон Іспанії, а є закон родини Корилкевичей».

    Найбільше обурення серед співрозмовників викликала культурна політика розважальних заходів, організованих у закладах, пов’язаних із Михайлом  Корилкевичем . За словами співробітників, у розпал війни, коли Україна зазнає колосальних втрат, у цих закладах регулярно проводилися вечірки, орієнтовані на росіян перебуваючих в Іспанії.

    ВІДЕО: Михайло Корилкевич організовує вечірки в Іспанії для просування “руського міра”

    Ідеться про заходи з назвами на кшталт «Вечеринка все свои», із використанням російської поп-музики. За твердженням співробітників закладу, вони неодноразово звертали увагу керівництва на неприйнятність такого формату з огляду на війну, однак ці зауваження були проігноровані.

    ФОТО: Михайло Корилкевич поширює наративи руського міра в Іспанії

    Також, за інформацією джерела, на вечірках Корилкевича громадян України  знайомлять з росіянами та білорусами, активно пропагується “дружба братських народів”, та ймовірно, працюють представники спецслужб РФ.

    Просимо це журналістське розслідування важати офіційним запитом до Служби безпеки України з проханням перевірити викладені у статті факти.

  • Переховувався від правосуддя: у Волинській області спіймали засудженого в Іспанії

    Переховувався від правосуддя: у Волинській області спіймали засудженого в Іспанії

    У Луцьку правоохоронці під час перевірки документів затримали іноземця, який понад десять років перебував у міжнародному розшуку. Чоловіка розшукували іспанські органи правосуддя за вчинення низки тяжких злочинів. Найближчим часом його екстрадують до Іспанії для відбування покарання.

    Про це повідомили у пресслужбах поліції та прокуратури Волинської області.

    За даними слідства, затриманий раніше працював у правоохоронних органах Іспанії. Він був одружений і виховував шістьох дітей. Водночас, як встановив суд, чоловік систематично вчиняв домашнє насильство, погрожував рідним табельною зброєю та тривалий час психологічно й фізично тиснув на членів родини.

    Також правоохоронці повідомляють про сексуальне насильство щодо неповнолітньої доньки, яке тривало роками. Через пережите дівчина перебувала у тяжкому психологічному стані та потребувала допомоги медиків.

    У 2014 році суд в Іспанії визнав чоловіка винним у погрозах, домашньому насильстві, домаганнях та систематичній агресії й призначив йому покарання у вигляді 16 років позбавлення волі. Однак згодом він переховувався від виконання вироку. З 2017 року його оголосили у міжнародний розшук.

    Днями чоловіка виявили у Луцьку. Після затримання його взяли під варту. Наразі тривають необхідні процесуальні процедури, після чого засудженого передадуть іспанській стороні для відбування покарання.

  • Поліція відкрила справу проти посадовця, який під виглядом відряджень відпочивав в Іспанії

    Поліція відкрила справу проти посадовця, який під виглядом відряджень відпочивав в Іспанії

    Поліція відкрила кримінальне провадження проти начальника відділу капітального будівництва та екології Пустомитівської міської ради Ігоря Лопатнюка через підозру у зловживанні службовим становищем під час відряджень за кордон.

    Справу №42025140000000219 відкрито за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України. За даними слідства, посадовець 20 червня 2025 року виїхав через державний кордон України разом із дружиною, нібито для доставки гуманітарної допомоги, проте повернувся через 10 днів без будь-яких товарів для Збройних сил України.

    Під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили публікації в Instagram дружини посадовця, Наталії Лопатнюк, де вона позувала на відпочинку в Іспанії у період нібито відрядження. Фото з тегом SPANISH були додані 25–26 червня та 1 липня. Частина цих матеріалів наразі видалена.

    Як встановило слідство, директор львівського представництва організації «HELP HEROES OF UKRAINE, INC. NFP», фактично не ведучої діяльності в Україні, разом із посадовцями Пустомитівської міської ради організовував незаконне переправлення чиновників за кордон під виглядом транспортування гуманітарної допомоги. Для цього вносилися недостовірні дані у листи благодійних організацій, а потім підроблені документи направлялися до органів місцевого самоврядування, що дозволяло отримати рішення про виїзд.

    За інформацією слідства, подібним чином за кордон на відпочинок виїжджав і директор Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства Василь Боцвін разом із дружиною 18 лютого 2025 року.

    Наразі тривають слідчі дії, встановлюються інші особи, причетні до організації незаконних відряджень.