Mmakaje

Позначка: Італія

  • Італія викликала посла РФ після образ Соловйова на адресу Мелоні

    Італія викликала посла РФ після образ Соловйова на адресу Мелоні

    Міністерство закордонних справ Італії викликало посла Росії в Римі Олексія Парамонова для надання офіційних пояснень і висловлення протесту після образливих висловлювань на адресу прем’єр-міністерки Італії Джорджи Мелоні, які пролунали в ефірі російського телебачення. Про це 21 квітня повідомив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні у соцмережі X, підкресливши, що Рим розцінює інцидент як «вкрай серйозний».

    За словами Таяні, Італія висловила повну солідарність із прем’єр-міністром та засудила публічні висловлювання російського телеведучого Володимир Соловйов, які, за оцінкою МЗС, мають образливий і неприйнятний характер. Дипломатичний демарш став офіційною реакцією на риторику, що вийшла за межі політичної критики.

    За даними італійського агентства Ansa, під час телевізійного ефіру Соловйов дозволив собі низку різких заяв на адресу Мелоні, використовуючи образливі формулювання і політичні звинувачення. Зокрема, він коментував її зовнішньополітичну позицію та відносини зі США, а також робив особисті образливі висловлювання, що викликали широкий резонанс в Італії.

    У МЗС Італії наголосили, що подібна риторика є неприйнятною в міжнародних відносинах і суперечить базовим принципам дипломатичної взаємоповаги. Під час виклику посла російській стороні було передано офіційний протест із вимогою пояснень.

    Рим також підкреслив, що такі висловлювання не можуть залишатися без відповіді, оскільки вони спрямовані не лише проти конкретного політика, а й проти інституцій демократичної держави.

    Ситуація розгортається на тлі загального напруження у відносинах між Італією, Росією та західними союзниками. Джорджа Мелоні останніми місяцями неодноразово виступала з жорсткою критикою дій Росії, зокрема у контексті повномасштабної війни проти України, а також підтримувала санкційну політику ЄС.

    Водночас її позиція інколи викликала внутрішні політичні дискусії в Італії, зокрема щодо балансу між союзницькими відносинами зі США та прагматичною європейською політикою.

    Інцидент із заявами Соловйова вкотре підняв питання ролі медіа та публічної риторики у міжнародній політиці. Експерти зазначають, що подібні висловлювання часто використовуються як інструмент інформаційного тиску та елемент ширшої геополітичної конфронтації.

    У цьому контексті дипломатичні реакції, подібні до виклику посла, стають стандартною практикою реагування на інформаційні атаки або образливі заяви на адресу політичних лідерів.

    Інцидент також відбувається на тлі загострення риторики між низкою світових лідерів. Раніше президент США Дональд Трамп неодноразово робив різкі заяви щодо європейських політиків, що додатково ускладнює міжнародний політичний клімат.

    Окремі аналітики відзначають, що подібні випадки демонструють зростання ролі персоналізованої політичної комунікації, де образи та емоційні заяви дедалі частіше впливають на дипломатичні процеси.

    Виклик російського посла до МЗС Італії став офіційною відповіддю на публічні образи на адресу глави уряду та черговим сигналом про готовність Рима захищати політичну репутацію своїх інституцій. Італійська сторона очікує від Росії пояснень і наголошує на необхідності дотримання базових норм дипломатичної та публічної поведінки у міжнародних відносинах.

  • Зеленський у Римі провів переговори з Мелоні: про що домовилися Україна та Італія

    Зеленський у Римі провів переговори з Мелоні: про що домовилися Україна та Італія

    Президент України Володимир Зеленський 15 квітня 2026 року прибув із офіційним візитом до Рим, де провів переговори з прем’єр-міністеркою Італії Джорджою Мелоні. Зустріч відбулася у Палаццо Кіджі і стала частиною ширшого дипломатичного турне українського лідера Європою.

    Цього ж дня Зеленський провів серію переговорів у Норвегії, після чого вилетів до Італії для продовження консультацій із ключовими партнерами України.

    За інформацією української сторони, під час зустрічі з Мелоні обговорювалися питання безпеки, оборонної співпраці та подальшої підтримки України. Зеленський поінформував італійську прем’єрку про актуальну ситуацію на фронті, а також наголосив на критичній потребі у посиленні протиповітряної оборони.

    Питання ППО залишається одним із ключових у переговорах України з партнерами, оскільки російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру тривають. Україна потребує додаткових систем захисту неба, зокрема сучасних ракетних комплексів і засобів протидії дронам.

    Одним із практичних результатів зустрічі стало обговорення так званої «дронової угоди» (Drone Deal). Україна запропонувала партнерам новий формат співпраці, який передбачає об’єднання технологій, виробництва та фінансування у сфері безпілотних систем. За словами Зеленського, Італія вже висловила зацікавленість у такому форматі співпраці, а команди обох країн домовилися опрацювати деталі потенційної угоди.

    Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії України щодо розвитку власного оборонного виробництва та інтеграції з європейським військово-промисловим комплексом. З огляду на роль дронів у сучасній війні, подібні домовленості можуть суттєво вплинути на баланс сил на фронті.

    Крім двосторонніх питань, сторони обговорили і глобальні виклики безпеці. Зокрема, увагу приділили ситуації на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, де напруження зростає на тлі конфлікту з Іраном. Зеленський підкреслив, що сучасні війни стають взаємопов’язаними, а безпекові рішення мають вироблятися спільно.

    Президент України наголосив на важливості координації європейських держав у питаннях безпеки. За його словами, результат нинішніх конфліктів визначить майбутню архітектуру міжнародної безпеки, тому країни Європи мають діяти узгоджено.

    Італія залишається одним із ключових партнерів України в Європейському Союзі. Вона послідовно підтримує санкційну політику проти Росії, надає фінансову та військову допомогу, а також бере участь у міжнародних ініціативах на підтримку України. Зокрема, Рим разом із Парижем передавав Україні системи протиповітряної оборони та інше військове обладнання.

    Попередні зустрічі Зеленського та Мелоні також були зосереджені на довгостроковій підтримці України та відновленні інфраструктури. Під час нинішнього візиту ці теми отримали продовження, з акцентом на практичні кроки у сфері оборони.

    У межах поїздки до Італії Зеленський також планує зустрітися з президентом країни Серджо Маттареллою. Очікується, що сторони обговорять політичну підтримку України, перспективи євроінтеграції та подальшу співпрацю на міжнародних майданчиках.

    Аналітики зазначають, що цей візит має важливе значення на тлі загострення глобальної ситуації. Україна прагне не лише отримати додаткову військову допомогу, а й зміцнити політичну підтримку серед європейських союзників.

    Крім того, переговори в Римі демонструють, що Україна активно працює над формуванням нової моделі співпраці з партнерами — не лише як отримувач допомоги, а як рівноправний учасник спільних оборонних проєктів.

    Таким чином, зустріч Зеленського та Мелоні стала черговим етапом дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення обороноздатності, розширення міжнародної коаліції підтримки та формування нової безпекової архітектури в Європі.

  • Як досягти миру: позиція Мелоні щодо Росії

    Як досягти миру: позиція Мелоні щодо Росії

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що економічний тиск на Росію є найефективнішим інструментом для досягнення миру в Україні. Відповідну позицію вона озвучила під час виступу у Вероні, повідомляє Reuters.

    За словами Мелоні, саме санкції та економічні обмеження, які Захід запроваджував після початку повномасштабної війни, мають найбільший вплив на здатність Росії продовжувати агресію. Вона наголосила, що цей інструмент вже довів свою ефективність, але потребує зваженого і послідовного застосування.

    «Економічний тиск, який ми чинили на Росію протягом цих років, є найефективнішою зброєю для сприяння встановленню миру», — заявила очільниця уряду Італії, додавши, що подальші кроки мають бути ретельно продуманими.

    Заява прозвучала на тлі підготовки Європейського Союзу до нових обмежень у сфері енергетики. Йдеться, зокрема, про поетапну заборону імпорту російського скрапленого природного газу (LNG): короткострокові контракти можуть бути заборонені вже з 25 квітня 2026 року, а довгострокові — з 1 січня 2027 року. Такі заходи є частиною ширшої стратегії ЄС зі скорочення залежності від російських енергоносіїв.

    Водночас усередині Європи тривають дискусії щодо доцільності та темпів таких рішень. Зокрема, генеральний директор італійської енергетичної компанії Eni Клаудіо Дескальці раніше заявляв, що повна відмова від російського LNG може бути складною для Європи через обмежені можливості швидкого заміщення обсягів постачання.

    Ситуацію ускладнює і глобальна енергетична кон’юнктура. Зростання цін на енергоносії пов’язують, зокрема, з нестабільністю на Близькому Сході та ризиками для ключових логістичних маршрутів постачання газу. Це створює додатковий тиск на європейські економіки та підсилює дискусії про баланс між санкціями і енергетичною безпекою.

    Попри це, Мелоні підкреслила, що наразі зарано говорити про можливе повернення до використання російського газу, навіть в умовах зростання цін і потенційного дефіциту. За її словами, стратегічний курс Європи має залишатися незмінним.

    Окремо прем’єрка Італії підтвердила беззастережну підтримку України. Вона зазначила, що під час наступних контактів із президентом Володимир Зеленський Італія знову підтвердить свою позицію щодо допомоги Києву.

    Варто зазначити, що після 2022 року Європейський Союз суттєво скоротив залежність від російських енергоносіїв, диверсифікуючи постачання та нарощуючи імпорт LNG з інших регіонів. Водночас повна відмова від російського газу залишається складним процесом, який потребує часу та інвестицій.

    На цьому тлі заява Мелоні відображає загальний підхід європейських партнерів: економічні санкції та енергетичні обмеження розглядаються як ключовий важіль впливу на Росію та один із головних інструментів для досягнення миру в Україні.

  • Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія висловлюють застереження щодо пришвидшеного вступу України до Європейського Союзу, тоді як Швеція та Данія наполягають на швидшому просуванні переговорного процесу. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, ці країни наголошують, що процес розширення ЄС має залишатися «заснованим на заслугах» і не може пришвидшуватися виключно з геополітичних причин, навіть попри війну Росії проти України та Молдови.

    Водночас частина дипломатів ЄС зазначає, що більшість держав-членів наразі не готові активно включатися в політичні дискусії щодо прискорення вступу нових країн.

    «Звичайно, ми не хочемо послаблювати Зеленського, але переважна більшість держав-членів зараз не відчувають бажання брати участь у цих дебатах», — цитує Politico європейського дипломата.

    Втім, до позиції Франції у цьому питанні долучаються також Німеччина, Нідерланди та Італія. Ці країни наголошують, що складний і багаторівневий процес вступу до ЄС має залишатися однаковим для всіх кандидатів і не може змінюватися під впливом геополітичних факторів.

    У ЄС також згадують досвід попередніх розширень і необхідність дотримання єдиних стандартів оцінки прогресу країн-кандидатів.

    Ще одним чинником обережності в ЄС називають досвід із Угорщиною, яку неодноразово критикували за обмеження демократичних інститутів, політичні розбіжності з Брюсселем і блокування окремих рішень щодо підтримки України.

    Цей випадок, за оцінками європейських чиновників, вплинув на більш жорстке ставлення до критеріїв вступу нових країн, щоб уникнути повторення подібних ситуацій у майбутньому.

    Окремо згадується ситуація з Чорногорією, яка майже завершила необхідні реформи для вступу, але стикається з затримками через відсутність одностайної підтримки всередині ЄС для переходу до наступного етапу переговорів.

    За оцінками дипломатів, це демонструє загальну складність процесу розширення, навіть коли країна-кандидат виконує більшість вимог.

    У матеріалі Politico зазначається, що така ситуація створює складний фон для України, оскільки перспективи вступу до ЄС розглядаються як один із ключових елементів довгострокових гарантій безпеки на тлі російської агресії.

    Обговорюється також сценарій, за якого потенційні мирні домовленості можуть містити політичні орієнтири щодо членства України в ЄС у майбутньому, однак частина урядів Євросоюзу не підтримує прискорений формат інтеграції.

    Водночас Швеція та Данія залишаються серед найактивніших прихильників завершення переговорів у стислі строки.

    «Ми ще не там», — заявив високопосадовець ЄС, коментуючи перспективи відкриття наступних етапів переговорів.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір підготувати країну до вступу в ЄС у 2027 році та закликав Євросоюз визначити чіткі часові рамки процесу.

    Водночас у ЄС наголошують, що конкретна дата вступу залежатиме від прогресу реформ та узгодження всіх етапів переговорного процесу між Україною та країнами-членами Євросоюзу

  • Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Європейська комісія ініціювала процедуру перегляду фінансування Венеційської бієнале та попередила про можливе замороження або повне скасування гранту обсягом 2 мільйони євро. Причиною такого кроку стало рішення організаторів допустити участь російського павільйону в цьогорічній мистецькій виставці. Про це повідомляє Euronews.

    За інформацією видання, 10 квітня президент Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко отримав офіційного листа від Виконавчого агентства Європейського Союзу з питань освіти та культури. У документі йдеться про запуск процедури перегляду фінансування у зв’язку з присутністю Росії на одному з найвідоміших культурних майданчиків світу.

    Європейська комісія надала організаторам 30 днів для надання пояснень і аргументації рішення щодо допуску російського павільйону. Після завершення цього терміну Брюссель оцінить отриману відповідь і ухвалить подальше рішення щодо збереження або припинення фінансування.

    Йдеться про грантову підтримку, яка, за даними Euronews, передбачена для Венеційської бієнале до 2028 року. У разі якщо пояснення організаторів не будуть визнані переконливими або позиція щодо участі Росії залишиться незмінною, фінансування може бути повністю зупинене.

    Питання участі Росії у бієнале викликало широку дискусію в європейських політичних колах. За даними ЗМІ, протягом останніх тижнів низка депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію зайняти більш жорстку позицію та переглянути підтримку заходу у випадку збереження російської участі.

    У Брюсселі раніше також заявляли, що можливість позбавлення бієнале грантового фінансування розглядається як один із інструментів реагування на рішення щодо участі держави-агресора у міжнародному культурному проєкті.

    Окремо свою позицію висловили представники Європейської комісії, зокрема виконавча віцепрезидентка Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф. У спільній заяві вони засудили рішення керівництва бієнале про допуск російського павільйону, яке було озвучене ще 10 березня.

    На тлі цього Україна закликала організаторів переглянути рішення, наголошуючи на неприпустимості участі держави, що веде повномасштабну війну, у провідних міжнародних культурних подіях. Подібні заклики також лунали з боку окремих країн Європейського Союзу.

    Водночас керівництво Венеційської бієнале наполягає, що рішення про допуск російського павільйону не порушує правил заходу. Організатори підкреслюють, що бієнале має залишатися «простором для діалогу, відкритості та художньої свободи», а культурні події повинні бути відокремлені від політичних процесів.

    Цьогорічна участь Росії стала першою на Венеційській бієнале з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У межах російської експозиції заплановані мистецькі проєкти за участі художників із різних країн, а сам павільйон позиціонується як міжнародний культурний майданчик поза політичними обмеженнями.

    Подальша доля фінансування Венеційської бієнале буде визначена після завершення 30-денного терміну, який Єврокомісія надала організаторам для офіційної відповіді та роз’яснень.

  • Зеленський готується до візиту в Італію: переговори з Мелоні заплановані на 15 квітня

    Зеленський готується до візиту в Італію: переговори з Мелоні заплановані на 15 квітня

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні найближчими днями проведе зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. За попередньою інформацією, переговори заплановані на 15 квітня у Римі.

    Як повідомляє пресслужба італійського уряду, зустріч відбудеться у Палаццо Кіджі — офіційній резиденції глави уряду — о 15:30 за місцевим часом (16:30 за київським). Деталі порядку денного наразі офіційно не розкриваються.

    Водночас Офіс президента України поки не підтверджував інформацію про майбутній візит Зеленського, що може свідчити про дипломатичну чутливість переговорів або можливі зміни у графіку.

    Очікується, що ключовою темою стане подальша підтримка України на тлі війни, включаючи військову та фінансову допомогу. Також сторони можуть обговорити координацію позицій із партнерами в межах Європейського Союзу.

    За інформацією джерел, серед можливих тем — розблокування кредитної лінії ЄС обсягом до 90 мільярдів євро. Йдеться про ресурс, який розглядається як критично важливий для забезпечення фінансової стабільності України в умовах війни та зростаючого бюджетного навантаження.

  • Син ексчиновника Януковича затриманий в Італії за зґвалтування дитини

    Син ексчиновника Януковича затриманий в Італії за зґвалтування дитини

    Юрій Бродський, син колишнього чиновника часів Януковича Михайла Бродського та власника сайту “Обозреватель”, був затриманий італійською поліцією в рамках розслідування Squadra Mobile della Questura di Siena за підозрою у зґвалтуванні 7-річного хлопчика.

    За даними італійської поліції, 27 лютого 2026 року Юрій Бродський на вулиці заманив дитину в автомобіль, де здійснив розпусні дії сексуального характеру. Зараз він перебуває під арештом.

    Це не перший інцидент за участю сина колишнього українського політика. У 2021 році його вже притягували до відповідальності за спроби контакту з дитиною, проте тоді мати потерпілого хлопчика відмовилася від заяви після зустрічі з Михайлом Бродським.

    Раніше, у 2019 році, Юрій Бродський вже потрапляв у поле зору правоохоронців під час міжнародної операції з боротьби з наркотрафіком, яка охоплювала Італію, Німеччину, Швейцарію та Болгарію, і призвела до 334 арештів.

  • Смерть українського банкіра в Мілані отримала новий поворот після арешту його сина

    Смерть українського банкіра в Мілані отримала новий поворот після арешту його сина

    Італійська поліція за європейським ордером на арешт затримала у Барселоні 34-річного сина українського банкіра Олександра Адаріча, колишнього голови правління Укрсиббанку, який загинув у січні цього року в Мілані.

    Про це повідомляють італійські медіа з посиланням на правоохоронні органи.

    Затриманий є ключовим підозрюваним у справі про викрадення та вимагання криптовалюти, що, за версією слідства, могло призвести до смерті банкіра. Італійські слідчі вважають, що саме син міг організувати викрадення батька з метою змусити його перевести близько 250 тисяч євро у криптовалюті.

    Розслідування ведеться у міжнародному форматі за участі Європолу та Євроюсту. Правоохоронці також встановлюють щонайменше чотирьох можливих співучасників злочину.

    Олександра Адаріча було знайдено мертвим 23 січня у центрі Мілана на вулиці Віа Неріно, поблизу готелю B&B, куди він прибув нібито для укладення конфіденційної ділової угоди. Обставини загибелі одразу викликали підозри у слідства.

    У квартирі, з якої, за попередніми даними, випало тіло бізнесмена, поліція виявила документи з різними іменами та громадянствами, що належали одній особі. Серед них — український паспорт на ім’я Олександра Адаріча та румунський документ на ім’я Александр Адаричі. Слідчі припускають, що використання різних документів могло бути пов’язане з міжнародною бізнес-діяльністю банкіра та його участю у компаніях у Люксембурзі й офшорних юрисдикціях.

    Запланований судово-медичний розтин має остаточно встановити, чи загинув банкір до падіння з висоти, чи смерть настала саме внаслідок падіння.

    Справу вже називають однією з найрезонансніших кримінальних історій за участі громадян України в Європі за останні роки, адже вона поєднує сімейний конфлікт, міжнародні фінансові операції та можливий кримінальний тиск із використанням криптовалюти.

  • Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що розширення Європейського Союзу має розпочатися з країн Західних Балкан, і лише після цього – з України. Відповідну позицію він озвучив в інтерв’ю італійській щоденній газеті Corriere della Sera.

    За словами Таяні, Рим загалом підтримує європейські прагнення Києва, однак вважає, що перед Балканським регіоном Італія має історичні та політичні зобов’язання, тому саме ці держави повинні отримати пріоритет у процесі приєднання до ЄС.

    «Ми підтримуємо вступ України, але спочатку є Балкани, перед якими ми маємо зобов’язання, і для нас вони є пріоритетом», – наголосив міністр.

    Він також повідомив, що у березні в Римі відбудеться зустріч у форматі «Друзі Балкан», а 1 квітня італійська делегація разом із німецьким міністром Йоганном Вадефулем відвідає Белград, щоб продемонструвати підтримку Сербії на її шляху до євроінтеграції.

    Водночас Таяні запевнив, що Італія не відмовляється від допомоги Україні. За його словами, Київ має перспективу членства, але повинен «пройти певний шлях», виконати необхідні реформи та критерії ЄС.

    Наразі статус кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна отримала у червні 2022 року рішенням Європейської Ради. Водночас на членство претендують і шість балканських країн: Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія та Косово. Деякі з них перебувають у статусі кандидатів уже багато років, зокрема Північна Македонія – з 2004 року.

    Європейська інтеграція залишається одним із ключових елементів безпекової стратегії України. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що вступ до ЄС є частиною ширшого плану гарантій безпеки та завершення війни з Росією. Однак, за інформацією низки джерел, навіть у разі досягнення мирної угоди швидке членство України у 2026 році виглядає малоймовірним.

    Окремо варто зазначити, що раніше інші представники італійського уряду також робили стримані заяви щодо українських перспектив. Зокрема, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто висловлював скепсис щодо можливості повернення Україною всіх окупованих територій.

    Таким чином, позиція Рима демонструє підтримку України на політичному рівні, але без готовності до прискореної процедури вступу, що фактично ставить Київ у чергу після Балкан.

  • Проти власника Domino Антона Шухніна подали позов за незаконне привласнення бренду Stefano Ricci

    Проти власника Domino Антона Шухніна подали позов за незаконне привласнення бренду Stefano Ricci

    Юристи відомого італійського бренду розкішного стилю життя Stefano Ricci, штаб-квартира якого розташована неподалік від Флоренції, подали позов проти власника мережі магазинів Domino Антона Шухніна. Його звинувачують у незаконному привласненні торговельної марки. Про це повідомляє редакція 368.media з посиланням на ухвали Господарського суду міста Києва.

    Позов STEFANO RICCI S.P.A. подано до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» та Антона Шухніна. Італійська компанія вимагає:

    • визнати недійсним свідоцтво України №181419 щодо всіх товарів і послуг, оскільки торгова марка «STEFANO RICCI» за цим свідоцтвом є тотожною до міжнародної реєстрації №767523, дія якої поширюється на Україну;

    • визнати недійсним свідоцтво №181419, адже воно може вводити споживачів в оману щодо походження товарів і послуг, а також особи, яка їх виробляє.

    Справу розглядає суддя Господарського суду Києва Оксана Блажківська.

    Антон Шухнін уже кілька років відомий як так званий «патентний троль». За даними судових реєстрів, він систематично намагається зареєструвати на себе права на бренди класу luxury — з очевидною метою отримати вигоду або шантажувати правовласників.

    Його діяльність неодноразово ставала предметом судових спорів. Раніше італійські компанії Stefano Ricci S.P.A. та Jacob Cohen Company S.P.A. вже подавали позови, пов’язані з його діями.

    У випадку з Stefano Ricci провадження було залишене без розгляду, тоді як у спорі з Jacob Cohen Шухнін спочатку домігся реєстрації торгового знаку на себе, але згодом за іншим позовом програв — суд скасував його свідоцтво №199402 на знак JACOB COHEN.

    Юристи зазначають, що подібні спроби «рейдерства брендів» дискредитують українську систему захисту інтелектуальної власності та створюють ризики для міжнародного іміджу країни.