Mmakaje

Позначка: Кабінет міністрів

  • Голосування о 21:00 або пауза до серпня: інтрига навколо наступника Федорова загострюється

    Голосування о 21:00 або пауза до серпня: інтрига навколо наступника Федорова загострюється

    Парламентська фракція «Слуга народу» може ввечері 16 липня провести ще одне засідання, присвячене кандидатурі нового міністра оборони України. За інформацією джерела РБК-Україна, народним депутатам повідомили, що потенційна зустріч може розпочатися близько 21:00. Саме на ній представники монобільшості мають спробувати визначитися, кого рекомендувати на одну з найважливіших посад у державі після завершення роботи Михайла Федорова.

    Ситуація навколо Міністерства оборони залишається невизначеною навіть після масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. У четвер Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За відповідну постанову проголосували 289 народних депутатів. Пізніше парламент підтримав подання нового прем’єра щодо основного складу уряду. Однак до цього переліку не входили міністр оборони та міністр закордонних справ, кандидатури яких відповідно до Конституції вносить президент України.

    Міністерство закордонних справ, за попередніми повідомленнями, продовжить очолювати Андрій Сибіга. Натомість із Міноборони виникла кадрова пауза. Ще напередодні депутати та джерела медіа називали головним кандидатом на посаду очільника оборонного відомства Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Проте офіційного президентського подання щодо його призначення до Верховної Ради станом на другу половину дня не надійшло. Інформацію про Клименка як можливого наступника Федорова раніше підтверджували кілька джерел, наближених до Офісу президента та самого посадовця.

    Народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк, коментуючи ситуацію, дала зрозуміти, що остаточне рішення ще може з’явитися протягом кількох годин. Вона заявила, що щодо міністра оборони «ще не вечір», закликавши дочекатися подальшого розвитку подій.

    Водночас депутат від «Голосу» Ярослав Железняк оцінив перспективу швидкого призначення менш оптимістично. За його словами, засідання фракції, яке відбулося після голосування за новий Кабмін, тривало лише кілька хвилин. Наступну зустріч «слуг» можуть провести або пізно ввечері 16 липня, або вже після завершення парламентської перерви.

    Якщо президентське подання та необхідні рішення не з’являться протягом вечора, кадрове питання може затягнутися. Наступне планове засідання парламенту, за інформацією депутатів, очікується 18 серпня. Це створює ризик, що оборонне відомство певний час працюватиме без повноцінно призначеного міністра.

    Формально після формування нового Кабінету Міністрів Михайло Федоров уже не входить до його складу. 15 липня він публічно підтвердив завершення роботи на посаді та підбив підсумки шести місяців у Міністерстві оборони. Федоров заявив, що для нього було великою честю служити українському народові, а також перерахував реалізовані та незавершені реформи.

    Його звільнення спричинило гостру суспільну реакцію. У Києві та інших містах пройшли акції протесту, учасники яких вимагали продовження технологічних реформ, розвитку безпілотних систем і збереження команди, яку Федоров сформував у Міноборони. Головним претендентом на його місце при цьому залишався Клименко, однак Банкова не поспішала вносити офіційне подання.

    Затримка може бути пов’язана як із необхідністю остаточно погодити кандидатуру всередині президентської команди, так і з настроями депутатів. Призначення міністра оборони потребує щонайменше 226 голосів у Верховній Раді. Навіть за підтримки монобільшості Банковій необхідно переконатися, що кандидат отримає достатню кількість голосів і не стане джерелом нового політичного конфлікту.

    Клименко має значний досвід управління великою силовою структурою. Він очолював Національну поліцію, а згодом Міністерство внутрішніх справ. Прихильники його можливого призначення вважають, що він здатний покращити дисципліну, координацію силових органів та ситуацію з мобілізацією. Саме необхідність упорядкувати систему поповнення війська називали одним із аргументів на користь його переходу до Міноборони.

    Опоненти такого рішення звертають увагу, що Міністерство внутрішніх справ і Міністерство оборони мають принципово різні завдання. МВС відповідає за поліцію, рятувальників, прикордонників і внутрішню безпеку, тоді як очільник Міноборони має забезпечувати військо, працювати з Генеральним штабом, координувати міжнародну оборонну допомогу, закупівлі озброєння та масштабне оборонне виробництво.

    Крім того, майбутньому міністру доведеться працювати на тлі відкритого конфлікту між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Колишній очільник Міноборони заявив, що його команді блокували частину кадрових і структурних рішень. Сирський у відповідь подякував Федорову за роботу та закликав зосередитися на війні, однак докладно на звинувачення не відповів.

    Саме тому кандидатура нового міністра має вирішити не лише проблему вакантної посади. Від нього очікуватимуть налагодження робочої взаємодії з Генштабом, збереження технологічних проєктів, продовження розвитку дронів і систем ППО, а також реформування мобілізації та оборонних закупівель.

    Наразі на офіційному сайті президента немає оприлюдненого подання на призначення нового міністра оборони. Водночас Верховна Рада вже завершила призначення прем’єра та основного складу Кабінету Міністрів. Офіційний парламентський портал підтверджує, що Сергій Корецький вніс кандидатури членів уряду, запропоновані фракцією «Слуга народу», а Рада підтримала їх. Посади керівників МЗС і Міноборони залишилися поза цим пакетом через окрему процедуру.

    Для внесення кандидатури міністра оборони президент має направити відповідний проєкт постанови до парламенту. Після цього документ повинен пройти розгляд профільного Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Лише потім рішення можна виносити до сесійної зали.

    Теоретично всі необхідні процедури можуть провести протягом одного вечора, якщо кандидатура вже погоджена політично. Однак для цього потрібно оперативно скликати профільний комітет, провести засідання фракції та повернути достатню кількість народних депутатів до сесійної зали.

    Додатковою проблемою є те, що депутати після формування нового уряду вже почали роз’їжджатися. Саме тому можливе засідання о 21:00 виглядає спробою терміново закрити кадрове питання до початку тривалої парламентської перерви.

    Якщо ж домовитися не вдасться, функції керівництва Міністерством оборони тимчасово можуть бути покладені на одного із заступників міністра. Такий формат дозволяє відомству продовжувати поточну роботу, але тимчасовий виконувач обов’язків матиме слабшу політичну позицію під час переговорів із Генеральним штабом, урядом, парламентом та іноземними партнерами.

    Для країни, яка веде повномасштабну війну, тривала кадрова невизначеність у Міноборони створює особливо великі ризики. Відомство відповідає за закупівлю озброєнь, фінансування армії, міжнародну військову допомогу, контракти з виробниками, цифрові військові сервіси та забезпечення особового складу. Навіть коротка пауза може ускладнити ухвалення стратегічних рішень і реалізацію довгострокових програм.

    Водночас влада опинилася під тиском громадськості. Після протестів проти відставки Федорова будь-яке нове призначення оцінюватимуть не лише за біографією кандидата, а й за його ставленням до реформ попередньої команди. Суспільство очікує гарантій, що разом зі зміною керівника не буде згорнуто цифровізацію, конкурентні закупівлі, розвиток далекобійних дронів, малу ППО та співпрацю з українськими технологічними компаніями.

    Отже, можливе нічне засідання «Слуги народу» стане спробою знайти вихід із політично та безпеково складної ситуації. Федоров уже припинив роботу, новий уряд сформований, але ключове оборонне відомство залишається без затвердженого керівника. Чи буде кандидатуру Ігоря Клименка остаточно погоджено і внесено до Ради, чи президент запропонує іншу людину, має стати зрозуміло найближчими годинами.

    Поки що офіційно підтверджено лише одне: парламент призначив нового прем’єра та основний склад уряду, але кандидатури міністра оборони у Верховній Раді немає. Усі повідомлення про вечірнє засідання, можливий час його проведення та майбутнього очільника відомства ґрунтуються на інформації джерел і заявах окремих депутатів.

  • «Не крастиме і змусить працювати»: з якими правилами Сергій Корецький заходить у Кабмін

    «Не крастиме і змусить працювати»: з якими правилами Сергій Корецький заходить у Кабмін

    Верховна Рада 16 липня призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За постанову №15414 проголосували 289 народних депутатів. Таким чином керівник найбільшої державної енергетичної групи перейшов у велику політику, не маючи досвіду роботи в уряді чи членства у політичних партіях, але маючи понад два десятиліття управлінського досвіду в нафтогазовій галузі.

    Перед голосуванням Корецький назвав головними пріоритетами нового Кабінету Міністрів оборону держави, економічну стійкість та просування України до Європейського Союзу. Президент Володимир Зеленський напередодні пояснював свій вибір тим, що вважає очільника «Нафтогазу» найбільш підготовленим кандидатом на посаду прем’єра. Одним із його першочергових завдань стане підготовка країни до наступного опалювального сезону в умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Корецький приходить в уряд із репутацією менеджера, який здатний швидко перебудовувати великі компанії, встановлювати жорсткі правила та концентрувати відповідальність за результат. У бізнесовому середовищі його описують як прагматичного топменеджера без виражених політичних амбіцій, орієнтованого передусім на фінансові показники, дисципліну та контроль виконання рішень.

    Сергій Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. За освітою він інженер та економіст. Більшу частину професійного життя провів у паливно-енергетичному секторі, працюючи у видобутку, переробці, оптовій і роздрібній торгівлі пальним, а також у залученні міжнародного фінансування. До переходу в державні компанії керував групою «Континіум» та мережею автозаправних комплексів WOG. Також він створив власний кавовий бізнес Idealist.

    У листопаді 2022 року Корецький очолив «Укрнафту» й «Укртатнафту» після того, як корпоративні права цих стратегічних підприємств були передані державі. На той момент перед новим менеджментом стояло складне завдання: відновити керованість компаній, перевірити їхні активи, прибрати непрозорих посередників, перебудувати закупівлі та забезпечити стабільне постачання пального під час війни.

    Перші результати стали помітними вже протягом року. За даними самої «Укрнафти», чистий прибуток компанії за перше півріччя 2023 року становив 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Для порівняння, сукупним результатом попереднього десятиліття були мільярдні збитки. Очікуваний дохід за підсумками 2023 року компанія оцінювала приблизно у 95 млрд грн — більш ніж удвічі вище за середньорічні показники попередніх десяти років.

    Корецький пояснював фінансове оздоровлення відмовою від непрозорих схем, переходом до ринкової роботи без посередників і посиленням контролю за витратами. За перше півріччя 2023 року «Укрнафта» перерахувала до бюджетів 12,3 млрд грн податків. Лише податок на прибуток становив 3,3 млрд грн, а загальний план податкових платежів на рік сягав 27 млрд грн.

    Окремою ознакою зміни фінансової моделі стали дивіденди. У 2024 році «Укрнафта» повідомила про виплату державі 3,9 млрд грн першої частини дивідендів за результатами 2023-го. За підсумками 2024 року компанія перерахувала державному бюджету ще 5 млрд грн дивідендів. У самій компанії наголошували, що виплати після переходу під державне управління суттєво перевищили результати попередніх років.

    Паралельно Корецький розвивав роздрібну мережу «Укрнафти», до якої перейшли активи колишньої мережі Glusco. Компанія оновлювала автозаправні комплекси, розширювала продажі пального та намагалася перетворити державну мережу на повноцінного конкурента приватним операторам. Одночасно зростали інвестиції у видобуток, буріння свердловин, оновлення техніки та пошук партнерів для розробки родовищ.

    Саме результати в «Укрнафті» стали для Корецького перепусткою до керівництва всією групою «Нафтогаз». 28 квітня 2025 року наглядова рада обрала його головою правління компанії, а фактично до виконання обов’язків він приступив у травні. На нову посаду менеджер прийшов у надзвичайно складний період — після масштабних російських атак на газовидобувну та енергетичну інфраструктуру, необхідності терміново відновлювати об’єкти й накопичувати ресурс на зиму.

    Одним із ключових завдань Корецького в «Нафтогазі» стало забезпечення країни газом. Компанія мала одночасно відновлювати пошкоджений видобуток, імпортувати додаткові обсяги палива, шукати фінансування та виконувати соціальні зобов’язання перед населенням і теплокомуненерго. За рішенням уряду частину прибутку групи спрямували саме на закупівлю імпортного газу для підготовки до опалювального сезону.

    У липні 2025 року «Нафтогаз» перерахував до державного бюджету 10,4 млрд грн дивідендів за 2024 рік і податку на прибуток. Решта прибутку була спрямована на підготовку країни до зими. Корецький тоді наголошував, що компанія має своєчасно виконувати фінансові зобов’язання перед державою, але водночас зберігати достатньо ресурсів для енергетичної безпеки.

    Ще одним важливим результатом його роботи стала реструктуризація єврооблігацій «Нафтогазу» на 1,2 млрд євро, про яку компанія повідомила у липні 2026 року. Домовленість із кредиторами зменшила ризики для фінансової стабільності групи й дала можливість спрямовувати більше коштів на закупівлю газу, ремонти та відновлення пошкоджених об’єктів.

    Втім, період Корецького на чолі «Нафтогазу» був відносно коротким — трохи більше року. Тому значна частина стратегічних проєктів лише запущена або перебуває у процесі виконання. Новому керівництву групи доведеться завершувати підготовку до опалювального сезону, забезпечувати імпорт газу, залучати міжнародні кредити та підтримувати видобуток в умовах постійної загрози нових ударів.

    Головною особливістю управлінського стилю Корецького колеги називають концентрацію на вимірюваному результаті. Він звик керувати компаніями через конкретні фінансові, виробничі та операційні показники: прибуток, обсяг видобутку, податки, дивіденди, кількість відремонтованих свердловин або модернізованих АЗС. У Кабінеті Міністрів такий підхід може означати встановлення для міністерств чітких планів із конкретними строками та персональною відповідальністю керівників.

    Друге правило Корецького — відмова від зайвих посередників. У «Укрнафті» новий менеджмент пояснював зростання доходів переходом до прямих ринкових операцій і прозоріших закупівель. Для уряду це може означати аудит державних програм, перегляд ланцюгів постачання та спробу скоротити кількість структур, які не створюють доданої вартості, але споживають бюджетні кошти.

    Третя риса — поєднання жорсткої централізації з делегуванням відповідальності. Корецький відомий тим, що вимагає від керівників напрямів самостійно ухвалювати рішення, але водночас очікує точного виконання погоджених планів. У державному секторі така модель може зіткнутися з бюрократичними процедурами, політичними компромісами та необхідністю узгоджувати рішення з парламентом і президентом.

    Четвертим принципом можна назвати швидкість. Під час управління «Укрнафтою» Корецький намагався оперативно змінювати закупівлі, запускати модернізацію АЗС та перебудовувати комерційні процеси. Проте в уряді швидкість залежатиме не лише від прем’єра, а й від здатності зібрати професійну команду, домовитися з депутатами та забезпечити виконання рішень на рівні міністерств і місцевої влади.

    Водночас новий прем’єр не є політиком у класичному розумінні. Він не має власної парламентської групи, партійної структури чи тривалої публічної кар’єри. Аналітики вважають це одночасно перевагою і слабкістю. Відсутність політичних зобов’язань може дати йому більше свободи для непопулярних управлінських рішень. Однак вона ж робить Корецького залежним від підтримки президента, фракції «Слуга народу» та різних парламентських груп.

    Складність нового завдання неспівмірна навіть із керівництвом найбільшою державною компанією. Прем’єр відповідатиме не лише за енергетику, а й за бюджет, податки, соціальні виплати, відбудову, оборонне виробництво, міжнародну допомогу та європейську інтеграцію. Йому доведеться одночасно зберігати макрофінансову стабільність, знаходити ресурси для війська й готувати країну до чергової складної зими.

    Головним випробуванням стане перенесення корпоративних управлінських правил у політичну систему. У компанії керівник може звільнити менеджера, змінити процедуру або перерозподілити бюджет. У Кабміні кожне велике рішення проходить через суперечливі інтереси президента, парламенту, міністерств, донорів, бізнесу та суспільства.

    Саме тому результат роботи Корецького залежатиме не лише від його особистої ефективності. Важливо, чи отримає він реальну свободу формувати команду та визначати економічну політику, чи стане переважно технічним прем’єром, який виконуватиме рішення Офісу президента.

    Поки що Зеленський робить ставку на менеджера, який уже продемонстрував здатність повертати прибутковість великим державним активам. Корецький залишає «Нафтогаз» із виконаними платежами до бюджету, домовленостями з кредиторами та системою підготовки до зими, але водночас із величезними незавершеними завданнями. Тепер йому доведеться довести, що правила, які спрацювали в енергетичному бізнесі, можна застосувати й до управління цілою країною.

  • Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Парламентська фракція «Слуга народу» одностайно підтримала запропонований склад нового Кабінету Міністрів України, який має працювати під керівництвом новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького. Водночас рішення фракції не стосувалося кандидатів на посади міністра оборони та міністра закордонних справ, оскільки їхнє призначення відбувається за окремою конституційною процедурою.

    Про результати внутрішнього голосування повідомила народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, члени фракції підтримали перелік кандидатів до нового уряду без заперечень. Однак питання щодо керівників оборонного та зовнішньополітичного відомств під час цього голосування не розглядали.

    «Нагадаю, про кандидатів на міністрів оборони та закордонних справ мова не йшла. Це голосується окремо, через те, що по них окрема процедура, адже це виключні повноваження президента», — пояснила Василевська-Смаглюк.

    Кадрове перезавантаження уряду відбувається після відставки Кабінету Міністрів Юлії Свириденко та призначення Сергія Корецького новим прем’єр-міністром. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру 289 голосами. Відповідну постанову №15414 парламент ухвалив після подання президента Володимира Зеленського та рекомендації профільного комітету.

    Після призначення прем’єр-міністра саме він вносить до Верховної Ради кандидатури більшості членів Кабінету Міністрів. Виняток становлять очільники Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ: відповідно до Конституції України, їхні кандидатури подає президент.

    Це означає, що підтримане фракцією рішення щодо основного складу уряду не визначає, хто керуватиме двома ключовими міністерствами в умовах повномасштабної війни. Для їхнього призначення необхідні окремі президентські подання, розгляд у профільних парламентських комітетах і голосування народних депутатів у сесійній залі.

    Василевська-Смаглюк зазначила, що на момент її заяви офіційне подання президента щодо кандидата на посаду міністра оборони до Верховної Ради ще не надійшло. Після отримання документа кандидатуру має розглянути парламентський Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Після цього питання можуть винести на засідання фракції, а вже потім — на голосування парламенту.

    Саме через відсутність подання голосування за нового очільника Міністерства оборони 16 липня могло не відбутися. Таким чином, формування Кабміну могло пройти в кілька етапів: спочатку затвердження прем’єра та більшості міністрів, а пізніше — окремі рішення щодо керівників Міноборони та МЗС.

    Найбільша увага прикута саме до оборонного відомства. Напередодні стало відомо, що Михайло Федоров не залишиться міністром оборони у новому складі Кабміну. Його відставка спричинила гостру політичну та суспільну реакцію, а в низці українських міст відбулися акції на його підтримку.

    Сам Федоров публічно підтвердив існування глибоких суперечностей із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і Генеральним штабом. За словами міністра, на початку своєї роботи він пропонував президенту замінити Сирського та начальника Генштабу Андрія Гнатова, однак Зеленський відмовився від такого рішення.

    Федоров також заявив, що після цього намагався працювати в межах чинної військової вертикалі, однак його команда нібито стикалася з блокуванням організаційних і кадрових ініціатив. Раніше джерела українських медіа називали конфлікт між Міністерством оборони та військовим командуванням однією з головних причин рішення про зміну очільника відомства.

    Серед можливих кандидатів на посаду міністра оборони медіа називали Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Водночас офіційного президентського подання на момент заяви Василевської-Смаглюк не було, тому говорити про остаточно погоджену кандидатуру передчасно.

    Сама депутатка раніше висловлювала сумніви щодо можливого переходу Клименка до Міністерства оборони. Вона звертала увагу, що керівник МВС неодноразово наголошував на відмінності завдань поліції та армії. На її думку, питання взаємодії колишнього очільника правоохоронної системи з військовими на фронті потребує додаткових пояснень.

    Не менш важливою залишається ситуація навколо Міністерства закордонних справ. Чинним главою відомства є Андрій Сибіга, який 16 липня проводив переговори з турецьким колегою Хаканом Фіданом і заявив про готовність України провести можливу зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна у Туреччині. Однак до внесення офіційного подання президента немає підстав стверджувати, чи збереже Сибіга посаду в оновленому Кабміні.

    Попередній склад нового уряду депутати та медіа обговорювали ще до призначення Корецького. За повідомленнями з посиланням на представників влади, частина міністрів мала зберегти посади, водночас планувалися кадрові зміни та можливий поділ кількох об’єднаних міністерств.

    Зокрема, повідомлялося про можливе відновлення окремих Міністерства розвитку громад і територій, Міністерства інфраструктури, Міністерства аграрної політики та Міністерства захисту довкілля. Серед кандидатів на урядові посади називали представників парламентської фракції «Слуга народу», зокрема Віталія Безгіна та Дениса Маслова. Водночас до офіційного голосування будь-які попередні списки залишаються політичними домовленостями, а не завершеними призначеннями.

    Залучення депутатів монобільшості до виконавчої влади може бути спробою покращити взаємодію Кабміну з парламентом. Попередній уряд неодноразово критикували за недостатню комунікацію з Верховною Радою, через що окремі кадрові рішення та законопроєкти не отримували достатньої підтримки.

    Одностайне внутрішнє голосування «Слуги народу» свідчить, що основний склад уряду Корецького має необхідну підтримку найбільшої парламентської фракції. Проте це не гарантує автоматичного призначення всіх кандидатів, адже остаточне рішення ухвалює Верховна Рада, а для затвердження кожного кадрового питання необхідно щонайменше 226 голосів.

    Під час попереднього формування уряду у липні 2025 року парламент голосував за більшість членів Кабміну пакетом, тоді як міністрів оборони та закордонних справ призначав окремо за президентськими поданнями. Такий підхід відповідає розподілу повноважень між прем’єр-міністром, парламентською більшістю та главою держави.

    Отже, станом на 16 липня «Слуга народу» погодила політичну основу нового уряду Сергія Корецького. Проте два найважливіші кадрові рішення — щодо керівників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ — залишилися відкритими. Їхнє вирішення залежатиме від подань Володимира Зеленського, висновків профільних комітетів та окремого голосування у Верховній Раді.

  • 289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    Верховна Рада України підтримала призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 289 народних депутатів, що забезпечило необхідну конституційну більшість для затвердження нового очільника уряду.

    Кандидатуру Сергія Корецького до парламенту вніс президент Володимир Зеленський після відставки Юлії Свириденко, яка автоматично потягнула за собою припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів. Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував депутатам підтримати це призначення.

    До призначення на посаду прем’єр-міністра Корецький очолював НАК «Нафтогаз України». Президент Зеленський пояснював свій вибір тим, що саме Корецький є «найбільш підготовленою людиною» для керівництва урядом на нинішньому етапі, коли країна одночасно веде війну, готується до опалювального сезону, забезпечує енергетичну безпеку та продовжує переговори з міжнародними партнерами.

    Призначення Сергія Корецького стало ключовим елементом масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент оголосив цього тижня. Очікується, що найближчим часом Верховна Рада також завершить формування нового складу Кабінету Міністрів та розподілить міністерські портфелі.

  • “По-хорошому треба міняти обох”: що Зеленський сказав депутатам про Федорова і Сирського

    “По-хорошому треба міняти обох”: що Зеленський сказав депутатам про Федорова і Сирського

    Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони стала одним із найрезонансніших кадрових рішень останніх місяців. Хоча офіційно президент Володимир Зеленський пояснював необхідність оновлення уряду комплексними змінами, джерела у фракції «Слуга народу» стверджують, що ключовою причиною стало тривале протистояння між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Саме цей конфлікт, за словами співрозмовників, президент більше не вважав можливим залишати без розв’язання.

    За інформацією «Української правди», остаточне рішення було озвучене під час закритої зустрічі президента з депутатами фракції «Слуга народу», яка відбулася після формування нового складу уряду. За словами одного з народних депутатів, Зеленському було непросто повідомляти про відставку людини, яка багато років входила до його найближчої команди. Співрозмовник видання розповів, що президент близько десяти хвилин добирав слова, намагаючись пояснити логіку свого рішення, і було помітно, що воно далося йому непросто.

    Попри те, що депутати заздалегідь знали більшість кандидатур нового Кабінету Міністрів, саме доля Михайла Федорова стала головною інтригою зустрічі. За даними джерел, президент пояснив, що системний конфлікт між Міністерством оборони та Генеральним штабом фактично паралізував ефективну взаємодію двох ключових структур, відповідальних за ведення війни.

    За словами співрозмовників «Української правди», Зеленський описував ситуацію як зіткнення двох абсолютно різних підходів до управління обороною країни. Один із депутатів переказав слова президента про те, що Федоров прагнув максимально цифровізувати всі процеси, побудувати систему навколо сучасних технологій, автоматизації та нових моделей управління. Натомість військове керівництво, за словами президента, наполягало насамперед на оперативному забезпеченні конкретних бойових потреб та швидкому реагуванні на запити командування.

    Джерела також стверджують, що суперечки виходили далеко за межі звичайних робочих дискусій. Один зі співрозмовників видання навів приклад, який, за його словами, озвучував президент. За цією версією, Сирський звертався до глави держави зі скаргами, що Міністерство оборони не забезпечує проведення окремих операцій необхідними ресурсами. У відповідь Федоров наполягав, що фінансування та техніка були виділені, однак використовуються неефективно або не за тим призначенням, для якого планувалися. Подібні суперечки, за словами джерел, повторювалися неодноразово.

    Саме тому, як стверджують учасники зустрічі, Зеленський сказав депутатам, що не може допустити ситуації, коли Міністерство оборони та Генеральний штаб фактично конфліктують між собою під час повномасштабної війни. За словами співрозмовників, президент навіть зазначив, що за ідеальних умов слід було б змінювати обох керівників одночасно, однак зробити це зараз він не може. Цю заяву також підтверджують джерела, на які посилається «Українська правда».

    Окрім конфлікту із Сирським, Зеленський, за даними джерел, назвав ще одну важливу причину кадрового рішення — відсутність очікуваних результатів у реформуванні системи мобілізації. За словами співрозмовників, президент наголосив, що саме ця сфера потребує негайного впорядкування. У зв’язку з цим він пояснив депутатам, що кандидат на посаду нового міністра оборони Ігор Клименко має значний досвід організації роботи силових структур і, на його думку, здатний ефективніше налагодити процес комплектування української армії. Подібну інформацію також підтверджують джерела РБК-Україна.

    За інформацією джерел, президент також звернув увагу на можливі майбутні виклики безпеці країни. Один із депутатів переказав слова Зеленського про те, що Україні необхідно максимально швидко впорядкувати питання мобілізації, адже ситуація на фронті може ускладнитися будь-якої миті, зокрема у разі нових масштабних рішень Росії щодо збільшення чисельності своїх військ.

    У великому матеріалі «Української правди» також зазначається, що конфлікт навколо Міністерства оборони був ширшим, ніж лише особисті розбіжності між Федоровим та Сирським. За даними видання, міністр проводив масштабні кадрові зміни, реформував систему закупівель, переводив частину процесів на відкриті тендери, ініціював аудит оборонних контрактів та намагався змінити підходи до планування забезпечення армії. Саме ці кроки викликали опір частини військового керівництва та інших груп впливу, пов’язаних із оборонною сферою. Водночас ці твердження базуються на інформації джерел видання, а не на офіційних висновках державних органів.

    Сам Михайло Федоров після оголошення про завершення роботи на посаді подякував своїй команді та заявив, що продовжить працювати заради перемоги України. Він підбив підсумки своєї діяльності, зазначивши, що за час роботи вдалося реалізувати низку технологічних реформ, однак не всі заплановані зміни були завершені. Федоров також наголосив, що має намір і надалі працювати над розвитком інноваційних рішень для держави та сектору безпеки, хоча новий формат його діяльності поки офіційно не оголошено.

    За інформацією джерел у «Слузі народу», попри відставку з посади міністра оборони, Федоров не залишає президентську команду. Очікується, що його майбутня роль стане відомою найближчим часом. Офіційно Банкова поки не повідомляла про нове призначення ексміністра.

    Рішення про зміну керівництва Міністерства оборони, за версією джерел, стало результатом поєднання кількох факторів: тривалого конфлікту між міністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ, різних підходів до управління військовою сферою, необхідності реформування системи мобілізації та загального переформатування уряду. Водночас значна частина цих деталей ґрунтується на повідомленнях джерел, наведених «Українською правдою», і не підтверджувалася офіційними заявами президента чи Офісу президента.

  • Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Верховна Рада України підтримала відставку Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра. За відповідне рішення проголосували 258 народних депутатів, що відкриває шлях до масштабного перезавантаження Кабінету міністрів, про яке напередодні оголосив президент Володимир Зеленський.

    Про це стало відомо під час трансляції пленарного засідання парламенту.

    Постанову про звільнення глави уряду підтримали 258 народних депутатів. Проти проголосував один парламентар, ще п’ятеро утрималися, а 47 народних депутатів не брали участі у голосуванні.

    Відставка прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету міністрів. До моменту призначення нового уряду чинні міністри виконуватимуть свої обов’язки, після чого Верховна Рада має затвердити нового главу уряду та сформувати оновлений склад Кабміну.

    Про намір провести кадрове перезавантаження виконавчої влади президент Володимир Зеленський повідомив 12 липня. Тоді глава держави провів окремі зустрічі з Юлією Свириденко та головою НАК “Нафтогаз України” Сергієм Корецьким, якого наразі називають основним претендентом на посаду нового прем’єр-міністра.

    Після зустрічі із президентом Свириденко підтвердила, що готова залишити посаду очільниці уряду та продовжити роботу в іншій державній ролі. Водночас офіційно не повідомлялося, яку саме посаду вона може обійняти. За інформацією джерел та низки народних депутатів, одним із найбільш імовірних варіантів є призначення Свириденко послом України у Сполучених Штатах.

    Сам Сергій Корецький після переговорів із президентом не коментував можливе призначення, однак співрозмовники в органах влади підтверджують, що саме він наразі розглядається як головний кандидат на посаду керівника уряду.

    Очікується, що вже найближчими днями Верховна Рада розгляне питання призначення нового прем’єр-міністра. Після цього парламент має проголосувати і за новий склад Кабінету міністрів. За Конституцією України кандидатури більшості міністрів вносить прем’єр-міністр, тоді як міністрів оборони та закордонних справ до парламенту подає президент.

    Попередньо відомо, що більшість членів уряду можуть зберегти свої посади, однак окремі кадрові зміни все ж очікуються. Однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Остаточного рішення щодо його подальшої роботи поки немає. За однією з версій, новим керівником Міністерства оборони може стати нинішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, хоча офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Напередодні профільний комітет Верховної Ради також підтримав заяву Свириденко про відставку. Вона пояснила своє рішення домовленістю з президентом, який, за її словами, визначив необхідність оновлення уряду та посилення окремих напрямків роботи виконавчої влади. Зокрема, йдеться про більш ефективну реалізацію соціальної та освітньої політики, а також загальне перезавантаження Кабінету міністрів.

    Очікується, що кадрові рішення щодо нового складу уряду будуть ухвалені вже цього тижня. Саме після призначення нового прем’єр-міністра стане остаточно зрозуміло, які міністри залишаться працювати, а які поступляться своїми посадами в межах анонсованого оновлення уряду.

  • Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко офіційно пояснила причини своєї відставки. За її словами, рішення стало наслідком розмови з президентом Володимиром Зеленським, під час якої глава держави наголосив на необхідності оновлення Кабінету Міністрів для посилення роботи уряду за низкою ключових напрямків.

    Про це Свириденко заявила під час засідання профільного комітету Верховної Ради, який уже підтримав її заяву про відставку.

    Відповідаючи на запитання народних депутатів щодо причин свого рішення залишити посаду, глава уряду зазначила, що ключовим фактором стала розмова з президентом України. За її словами, Володимир Зеленський чітко окреслив потребу в оновленні урядової команди та посиленні окремих напрямків державної політики.

    Свириденко пояснила, що нинішній етап розвитку країни вимагає більш ефективної роботи уряду, насамперед у сферах соціальної політики та освіти. Саме тому, за її словами, було ухвалено рішення про перезавантаження Кабінету Міністрів.

    “Цій заяві передувала розмова з президентом України, який чітко позначив необхідність оновлення Кабінету Міністрів. У нас є напрямки, в яких можливо здійснити посилення. Я сподіваюсь, ви підтримаєте кандидатів на такі напрямки, які дадуть змогу більш ефективно реалізовувати соціальну політику, освітянську. Тому є розмова з президентом, є розуміння необхідності перезавантаження уряду, перезавантаження дуже конкретних напрямків і їх посилення”, – сказала прем’єр-міністр.

    Після заслуховування пояснень урядовиці Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав її заяву про відставку. Наступним етапом стане розгляд відповідної постанови на пленарному засіданні парламенту, яке очікується вже сьогодні.

    Питання відставки Свириденко стало частиною масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент Володимир Зеленський оголосив у неділю після зустрічі з главою уряду. Тоді глава держави повідомив про намір провести перезавантаження Кабінету Міністрів та запропонував Свириденко нову посаду.

    Офіційно не повідомлялося, яку саме посаду президент запропонував чинній прем’єр-міністерці. Водночас, за інформацією джерел РБК-Україна та низки народних депутатів, йдеться про можливе призначення Юлії Свириденко Надзвичайним і Повноважним послом України у Сполучених Штатах Америки.

    Водночас остаточного рішення щодо нового призначення поки що немає. За наявною інформацією, Свириденко ще не дала офіційної згоди на пропозицію президента.

    Після ухвалення Верховною Радою рішення про звільнення прем’єр-міністра чинний склад Кабінету Міністрів автоматично складе повноваження. Після цього парламент має розглянути кандидатуру нового очільника уряду та затвердити оновлений склад Кабміну.

    Наразі основним претендентом на посаду прем’єр-міністра називають голову НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького. Очікується, що вже завтра він проведе зустріч із народними депутатами фракції “Слуга народу”, після чого відбудеться обговорення його кандидатури.

    За попередньою інформацією, голосування за нового прем’єр-міністра може відбутися вже у четвер.

    Попри масштабне перезавантаження уряду, суттєвих кадрових змін у більшості міністерств може не відбутися. За даними джерел, значна частина чинних міністрів, ймовірно, збереже свої посади.

    Водночас однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Наразі офіційних рішень щодо його можливої відставки не оголошено, однак у політичних колах активно обговорюють можливість призначення на цю посаду нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Жодного офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати визначальними для формування нового складу українського уряду, який має продовжити реалізацію ключових реформ та забезпечити ефективніше виконання державної політики в умовах війни.

  • Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    У Верховній Раді розпочалася процедура звільнення Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра України. Відповідне подання вже перебуває на розгляді парламенту, а профільний комітет Верховної Ради підтримав заяву про її відставку. Очікується, що питання буде винесене на розгляд народних депутатів уже найближчим часом.

    Про це стало відомо під час засідання Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, а також із повідомлення народного депутата Олександра Качури.

    За результатами засідання комітет рекомендував парламенту підтримати заяву Юлії Свириденко про звільнення з посади глави уряду. Це є одним із необхідних етапів процедури відставки прем’єр-міністра перед остаточним голосуванням у сесійній залі.

    Паралельно народний депутат Олександр Качура оприлюднив проєкт постанови Верховної Ради про звільнення Свириденко з посади прем’єр-міністра. Документ уже зареєстровано в парламенті та має бути розглянутий народними депутатами під час пленарного засідання.

    Відставка Юлії Свириденко є частиною масштабного оновлення уряду, про яке напередодні повідомив президент України Володимир Зеленський. У неділю, 12 липня, глава держави провів зустріч із прем’єр-міністром, після якої заявив про необхідність перезавантаження Кабінету Міністрів та анонсував кадрові зміни.

    Після зустрічі із президентом сама Юлія Свириденко підтвердила, що залишає посаду глави уряду. Водночас вона повідомила, що готова продовжити роботу на новій державній посаді, яку їй запропонував президент. Офіційно її майбутнє призначення поки що не оголошували.

    Водночас у політичних колах вже активно обговорюють можливі варіанти її подальшої роботи. За інформацією окремих народних депутатів, Свириденко може очолити дипломатичну місію України у Сполучених Штатах і стати новим послом у Вашингтоні. Однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Після відставки Свириденко уряд очікує ширше кадрове оновлення. За інформацією, яка раніше з’являлася у ЗМІ, одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра є нинішній керівник НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький. Відомо, що президент Володимир Зеленський також проводив із ним окрему зустріч напередодні оголошення про майбутні кадрові зміни.

    Водночас остаточний склад нового Кабінету Міністрів офіційно ще не визначений. За інформацією джерел, кадрові рішення можуть торкнутися одразу кількох міністерств.

    Зокрема, за даними РБК-Україна, свої посади можуть залишити віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, міністр освіти і науки Оксен Лісовий та міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова. Водночас офіційних рішень щодо їхнього звільнення поки що не оприлюднено.

    Також поки невідомою залишається доля чинного міністра оборони Михайла Федорова. За інформацією окремих джерел, серед можливих кандидатів на цю посаду розглядають нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Водночас жодних офіційних підтверджень щодо можливих кадрових перестановок у Міністерстві оборони наразі немає.

    Очікується, що найближчими днями Верховна Рада розгляне кадрові питання, пов’язані зі змінами в уряді, після чого стане відомо, хто очолить Кабінет Міністрів та які міністри залишаться у новому складі уряду.

  • Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кабінет Міністрів України звільнив Сергія Боєва з посади заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції. Відповідне рішення уряд ухвалив у понеділок, 13 липня, на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та підготовки до чергового перезавантаження Кабміну. Згідно з урядовим розпорядженням №683-р, Боєв залишив посаду за власним бажанням. Інших причин звільнення в офіційному документі не зазначено. Також поки що невідомо, хто замінить його та надалі відповідатиме за європейський напрям у Міністерстві оборони.

    Звільнення Сергія Боєва привернуло увагу через роль, яку він відігравав у переговорах із західними партнерами. Посадовець відповідав за інтеграцію українського оборонного сектору до європейської системи, залучення міжнародного фінансування, розвиток спільних виробництв і координацію частини програм військової допомоги. Рішення було ухвалене в особливо насичений для української оборонної дипломатії день. Саме 13 липня українська делегація в Парижі обговорювала з партнерами створення антибалістичної коаліції, постачання винищувачів Rafale, ракет і систем протиповітряної оборони, а також ліцензування виробництва західного озброєння в Україні.

    Формулювання «за власним бажанням», використане в урядовому розпорядженні, означає, що звільнення офіційно не пов’язують із дисциплінарними порушеннями, службовими розслідуваннями або незадовільними результатами роботи. Сам Сергій Боєв станом на вечір 13 липня публічно не пояснив причин свого рішення та не повідомив про подальші професійні плани. Міністерство оборони також не оголосило, кому тимчасово передадуть його повноваження.

    Боєв приєднався до команди Міністерства оборони восени 2024 року. Кабінет Міністрів призначив його заступником міністра з питань європейської інтеграції за поданням тодішнього очільника відомства Рустема Умєрова. До цього посадовець працював у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості та був залучений до розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    29 квітня 2025 року Сергія Боєва призначили першим заступником міністра оборони. На цій посаді він мав координувати роботу інших заступників, забезпечувати єдиний курс від нагальних потреб фронту до довгострокової трансформації українського війська, а також відповідати за міжнародні партнерства й залучення інвестицій в оборонну промисловість. Після подальших кадрових змін у керівництві Міноборони Боєв знову обійняв посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції, зберігши напрям міжнародної взаємодії, залучення партнерів і оборонної співпраці з Європейським Союзом.

    Упродовж роботи в Міністерстві оборони Боєв був одним із посадовців, які регулярно представляли Україну на переговорах із представниками ЄС, НАТО, держав Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» та міжнародними оборонними компаніями. Одним із ключових напрямів його роботи було залучення фінансування для української оборонної промисловості. Він закликав партнерів не обмежуватися передаванням готової зброї, а вкладати кошти у виробництво техніки, боєприпасів, ракет і безпілотників безпосередньо в Україні.

    Під час засідань Контактної групи Боєв неодноразово наголошував, що найгострішими потребами української армії залишаються боєприпаси, системи протиповітряної оборони, важка та інженерна техніка. Він також просував створення спільних підприємств між українськими та західними виробниками, які мали б забезпечити довгострокове й стабільне постачання необхідного озброєння.

    Сергій Боєв брав участь у переговорах із Європейською службою зовнішньої діяльності щодо програм підтримки України. Серед пріоритетів називалися ракети-перехоплювачі, системи протиповітряної та протиракетної оборони, реактивні системи залпового вогню, озброєння для бойової авіації та боєприпаси різних калібрів. Він також проводив консультації з представниками Франції щодо довгострокових оборонних проєктів, промислової співпраці та фінансування українського ОПК. Ці переговори стосувалися не лише термінових постачань для фронту, а й запуску виробництв, здатних працювати протягом багатьох років.

    Одним із найпомітніших проєктів за участю Боєва стало започаткування співпраці між Міністерством оборони України та Європейською комісією у сфері оборонних інновацій. У квітні 2026 року Україна та ЄС оголосили про програму обсягом понад 160 мільйонів євро для розвитку інноваційних технологій подвійного призначення. Вона передбачала підтримку рішень, які вже продемонстрували ефективність у бойових умовах, зокрема безпілотних систем, програмного забезпечення, засобів зв’язку та інших технологій.

    Боєв тоді заявляв, що метою програми є створення системної співпраці з Європейською комісією та залучення інвестицій у технології, які визначають перевагу в сучасній війні. Іншим важливим напрямом було фінансування українського виробництва дронів. За словами посадовця, виготовлення безпілотників в Україні могло бути приблизно втричі дешевшим, ніж у державах Європейського Союзу. Він закликав партнерів спрямовувати більше коштів на українські підприємства, щоб швидше масштабувати виробничі потужності та забезпечувати потреби фронту.

    Сергій Боєв народився в Алчевську Луганської області. Він здобув ступінь бакалавра з міжнародної економіки в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, а згодом отримав ступінь MBA у Вортонській бізнес-школі Університету Пенсильванії у Сполучених Штатах Америки. Професійну кар’єру він розпочинав у міжнародному фінансовому секторі. Боєв працював у JPMorgan Chase і Credit Suisse у Великій Британії, а після повернення до України — у Boston Consulting Group. Згодом він обіймав керівні посади в «Укргазвидобуванні» та НАК «Нафтогаз України», де займався стратегією, розвитком і корпоративними трансформаціями.

    У 2023 році Боєв став радником міністра з питань стратегічних галузей промисловості, а пізніше — заступником міністра з питань європейської інтеграції. На цій посаді він був залучений до переговорів із міжнародними компаніями щодо створення виробництв озброєння в Україні. Після переходу до Міністерства оборони його досвід у фінансах, консалтингу та управлінні державними компаніями використовували для залучення іноземного капіталу в оборонний сектор.

    Відставка Боєва відбулася на тлі ширшої кадрової динаміки в українському уряді. Президент Володимир Зеленський напередодні анонсував значні зміни в Кабінеті Міністрів, пояснивши їх необхідністю оновити політичну та управлінську стратегію держави. Паралельно повідомлялося, що прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради заяву про відставку. Голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що депутати мають розглянути це питання найближчим часом.

    Відставка глави уряду відповідно до Конституції України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів, однак уряд продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи нового складу. У таких умовах звільнення окремих заступників міністрів може бути частиною підготовки до ширшого переформатування центральних органів влади. Водночас офіційного підтвердження того, що рішення щодо Сергія Боєва безпосередньо пов’язане із запланованим оновленням Кабміну, немає.

    Посада заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції має особливе значення під час повномасштабної війни. Від цієї посадової особи значною мірою залежить координація переговорів із Євросоюзом, розвиток спільного виробництва, залучення фінансування та інтеграція України до європейської оборонної архітектури. Україна поступово переходить від моделі разових пакетів допомоги до довгострокових угод, які передбачають ліцензійне виробництво ракет, створення спільних підприємств, постачання бойових літаків, розвиток протиракетної оборони та участь українських компаній у європейських програмах.

    Людина, яка замінить Сергія Боєва, повинна буде швидко долучитися до переговорів і забезпечити безперервність уже запущених ініціатив. Особливо це важливо на тлі домовленостей із Францією щодо винищувачів Rafale, ракет SCALP, перехоплювачів Aster-30 і керованих авіабомб AASM, створення антибалістичної коаліції та збільшення фінансування українського оборонно-промислового комплексу. Станом на вечір 13 липня Кабінет Міністрів і Міністерство оборони не назвали нового відповідального за європейську інтеграцію. Також залишається невідомим, чи буде посада заповнена окремим кадровим рішенням, чи її функції тимчасово розподілять між іншими членами керівництва оборонного відомства.

  • Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, якого низка українських ЗМІ та джерел у владі називають одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра України, опинився в центрі уваги не лише через можливі кадрові зміни в уряді, а й через свою електронну декларацію. Документ свідчить, що за минулий рік посадовець отримав понад 30 млн гривень доходів, володіє значними валютними активами та має багатомільйонні фінансові вимоги до компаній в Україні й за кордоном.

    Корецький серед головних кандидатів на посаду прем’єра

    Після заяв президента Володимира Зеленського про масштабне оновлення уряду в українському політикумі розпочалося активне обговорення можливого нового складу Кабінету Міністрів. За інформацією джерел, одним із фаворитів на посаду глави уряду є саме Сергій Корецький — нинішній керівник державної компанії «Нафтогаз України». Його кандидатуру називають як українські, так і міжнародні медіа, хоча офіційного рішення щодо нового прем’єра наразі ще не ухвалено.

    Корецький очолив «Нафтогаз» у травні 2025 року після відкритого конкурсу, до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», де проводив реформування державних підприємств та займався питаннями енергетичної безпеки країни.

    Понад 30 мільйонів гривень доходів

    Згідно з електронною декларацією, основну частину доходів Сергія Корецького у 2025 році сформували зарплати на керівних посадах державних компаній.

    Найбільше він отримав як голова правління НАК «Нафтогаз України» — майже 14,5 млн гривень.

    Крім того:

    • 8,5 млн грн — заробітна плата в ПАТ «Укрнафта»;
    • 5,6 млн грн — зарплата в ПАТ «Укртатнафта»;
    • 2,3 млн грн — роялті;
    • близько 6 тис. грн — заробітна плата в ОСББ «Замок на Паньківській».

    Саме останній пункт привернув найбільшу увагу користувачів соцмереж, адже, попри багатомільйонні доходи, Корецький офіційно отримував невелику зарплату також як працівник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

    Сумарно його офіційні доходи за рік перевищили 30 млн гривень.

    Валютні активи вимірюються мільйонами

    Не менш вражаючим виглядає обсяг заощаджень та фінансових активів кандидата.

    Відповідно до декларації, Корецький:

    • зберігає понад 1 млн євро готівкою;
    • має 275 тис. доларів США готівкою;
    • тримає на банківських рахунках понад 500 тис. євро;
    • має на рахунках понад 200 тис. доларів США.

    Крім безпосередніх заощаджень, значну частину його статків становлять видані позики.

    Зокрема:

    • понад 2,2 млн доларів США він позичив юридичній особі за кордоном;
    • понад 42 млн гривень — українським компаніям.

    Частину цих коштів отримала компанія його дружини «Санеко», яка працює у сфері ресторанного бізнесу та продажу кави.

    Бізнес родини

    Дружина Сергія Корецького також є підприємницею.

    За даними декларації, її компанія займається ресторанним бізнесом та реалізацією кавової продукції.

    Протягом минулого року вона отримала близько 3,5 млн гривень доходу, а також продала один із власних автомобілів.

    Крім того, у декларації зазначено, що вона також надавала позики третім особам на значні суми.

    Автомобілі та майно

    Родина користується трьома автомобілями.

    Один транспортний засіб перебуває у власності, ще два — орендовані у компанії, що належить дружині посадовця.

    Окремо зазначено, що дружина Корецького є власницею автомобіля Maserati.

    Подібна схема користування автомобілями не є порушенням законодавства, однак традиційно викликає суспільний інтерес під час аналізу декларацій високопосадовців.

    Кар’єра в державному секторі

    До призначення головою правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький очолював найбільші державні нафтові компанії — «Укрнафту» та «Укртатнафту».

    Після приходу до «Нафтогазу» уряд визначив для нового керівництва кілька стратегічних пріоритетів:

    • підготовку до опалювального сезону;
    • збільшення власного видобутку газу;
    • відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак;
    • забезпечення достатніх запасів газу;
    • розвиток когенераційних потужностей.

    За останній рік Корецький неодноразово представляв Україну на міжнародних переговорах щодо енергетичної безпеки та співпрацював із західними партнерами у питаннях відновлення енергетичного сектору.

    Кадрові зміни в уряді

    Президент Володимир Зеленський уже підтвердив намір провести масштабне оновлення Кабінету Міністрів та заявив про необхідність реалізації нової політичної стратегії держави.

    Упродовж останніх днів глава держави провів серію зустрічей із потенційними кандидатами на ключові державні посади, серед яких був і Сергій Корецький. Після зустрічі президент заявив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та реалізації оновленої державної політики.

    Попри активні обговорення у медіа, офіційного подання кандидатури нового прем’єр-міністра до Верховної Ради станом на зараз ще не відбулося. Остаточне рішення щодо складу нового уряду ухвалюватиметься після завершення консультацій між президентом, парламентською більшістю та політичним керівництвом держави.