Mmakaje

Позначка: Кабмін

  • Кабмін затвердив правила для спеціальної програми виїзду студентів за кордон на навчання

    Кабмін затвердив правила для спеціальної програми виїзду студентів за кордон на навчання

    Кабінет Міністрів України оприлюднив правила спеціальної програми, яка дає можливість хлопцям-студентам виїхати за кордон на один семестр для навчання. Ця ініціатива створює нові можливості для академічної мобільності та розвитку студентів.

    Виїхати можна на один семестр. Для цього потрібно:

    – бути віком від 18 до 22 років;
    – не підлягати призову під час мобілізації;
    – стати учасником академічної мобільності строком на один семестр;
    – навчатися на денній формі;
    – здобувати освітній ступінь бакалавра будь-якої спеціальності, або ж магістра – медичного, фармацевтичного чи ветеринарного спрямування.

    Необхідні документи:

    – е-квиток студента;
    – засвідчення копії договору з іноземним університетом про прийняття на програму академічної мобільності;
    – довідка про облік у ТЦК;
    – довідка від свого вишу про відправлення на навчання за кордон.

    У цій довідці мають бути зазначені:

    – підстави співпраці;
    – термін навчального семестру за кордоном;
    – відсутність за результатами двох останніх семестрів негативних оцінок і фактів перескладання заліків та іспитів.

    А також необхідне підтвердження рівня знання мови викладання в обраному іноземному виші.

    Раніше повідомлялося, що постанову Кабміну обмежили тільки студентами державних і комунальних вишів.

  • Кабінет міністрів готується до створення Центру уряду, що збільшить вплив прем’єра Шмигаля

    Кабінет міністрів готується до створення Центру уряду, що збільшить вплив прем’єра Шмигаля

    Секретаріат Кабінету Міністрів працює над законопроєктом щодо створення Центру уряду, який буде регулювати діяльність всіх міністерств і розробляти рішення для втілення їхніх ініціатив. Перший варіант цього проєкту планується представити на травневому засіданні Координаційної ради з питань реформи держуправління.

    Якщо ініціативу здійснять, прем’єр-міністру Денису Шмигалю буде надано значний вплив на роботу уряду в реальному часі, зокрема, на діяльність міністерств та їхнє фінансування. Центр уряду призначений стати адміністративним, ресурсним та інтелектуальним центром, який буде координувати політичну діяльність міністерств.

    Це означає, що міністерства матимуть можливість працювати над ініціативами, наприклад, енергетичного переходу, злагоджено та ефективно. Наразі багато міністерств працюють над подібними питаннями, не координуючи свою діяльність, що ускладнює процес.

    Проте існує небезпека, що посилення ролі прем’єра може вплинути на діяльність міністерств, включаючи фінансові питання та порядок денний. Щодо реформи уряду, більшість міністерств залишаться без змін, але доля Міністерства культури та інформаційної політики залишається невизначеною. Існує можливість розформування цього міністерства або його реорганізації, а питання культури можуть виділити у окремий орган.

  • Кабмін продовжив пільговий тариф на електроенергію для населення до кінця травня: що далі з платіжками на світло?

    Кабмін продовжив пільговий тариф на електроенергію для населення до кінця травня: що далі з платіжками на світло?

    Останнім часом українське населення було занурене в спекуляції та очікування щодо подальших змін у вартості електроенергії. Недавно Кабінет Міністрів України прийняв рішення продовжити пільговий тариф на електроенергію для населення у розмірі 2,64 гривні за кіловат. Цей тариф має діяти до кінця травня, проте подальші перспективи щодо платіжок за світло залишаються невизначеними.

    У профільному середовищі вже давно говорять, що електрика для людей подорожчає.

    “За попередніми розрахунками, тариф для населення становитиме 3,5 гривні за кіловат. Ця ціна покриває нинішню собівартість генерації, але не враховує витрати на відновлення енергосистеми після ворожих обстрілів. Якщо в тариф вирішать закласти і їх, він виявиться ще вищим”, – каже керівник спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.

    Для бізнесу цінник на електрику теж зросте: Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) планує підвищити прайс-кепи (граничні ціни) на ринку на добу вперед. Але навіть високі ціни не гарантують, що українці будуть зі світлом.

    “Ситуація у вітчизняній енергосистемі дуже складна. Тепловій генерації завдано величезної шкоди, і незрозуміло, куди прилетить завтра, адже ворог продовжує атакувати наші енергооб’єкти. Зараз Україна рятується імпортом електроенергії з Європи – беремо його по максимуму. Але в окремі дні вже навіть імпорт не покриває дефіцитні години”, – сказав Рябцев.

    “Влітку ситуація ще більше погіршиться, адже на регламентні роботи зупинять блоки АЕС. Споживання ж за рахунок масового включення кондиціонерів зросте. Не виключено, що сидітимемо без світла по 6-8 годин на добу”, – додав експерт енергоринку, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

  • Кабмін вніс до Ради законопроєкт про спрощення міжнародного розшуку підозрюваних

    Кабмін вніс до Ради законопроєкт про спрощення міжнародного розшуку підозрюваних

    Уряд України вніс до Верховної Ради законопроєкт, спрямований на спрощення процедур міжнародного розшуку підозрюваних та забезпечення доступу до їхніх речей і документів за кордоном. Про це повідомляється у повідомленні урядового пресцентру.

    1. Зокрема, пропонується доповнити Кримінально-процесуальний кодекс новим положенням про те, що слідчий суддя може винести тимчасову ухвалу про доступ до речей і документів підозрюваних, які перебувають на території іноземної держави.

    Інформація про те, хто саме отримає такий доступ до речей і документів підозрюваного, буде вилучена (прихована) в ухвалі слідчого судді.

    2. Спрощується розшук підозрюваних, якщо вони не з’являються на виклик слідчого або прокурора, і є підстави вважати, що вони перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.

    У такому разі слідчий або прокурор оголошує такого підозрюваного в міжнародний розшук.

    3 Новація щодо конфіскації активів. У разі, коли обвинувальний вирок передбачає спеціальну конфіскацію або конфіскацію майна чи інших активів, розташованих за кордоном, на які було накладено арешт, суд/суддя-доповідач протягом 15 днів складає клопотання про визнання та виконання обвинувального вироку суду України в іноземній державі та надсилає його до Мін’юсту.

    4 Інформація про міжнародне співробітництво в кримінальному процесі буде обмежена. Доступ до інформації про отримання іноземного запиту на міжнародне співробітництво та його змісту, про заходи, вжиті для його виконання, а також до матеріалів, що додаються до запиту, або до документів і відомостей, отриманих у результаті його виконання, надається лише особам, які здійснюють повноваження, пов’язані з опрацюванням, розглядом і виконанням запиту, або залученим до виконання запиту.

    5. Запроваджується можливість застосування арешту для фактичної передачі іноземній державі за екстрадиційним запитом особи, щодо якої закінчився строк екстрадиційного арешту. Йдеться про іноземних громадян, які перебувають в Україні, щодо яких надійшов екстрадиційний запит.

  • Зміна тарифів на електроенергію

    Зміна тарифів на електроенергію

    Маємо інсайди з Кабміну та Ради щодо змін ціни на електроенергію.

    Тариф для населення точно піднімають найближчим часом. Зараз триває обговорення, на скільки саме. Поки що основна ідея підняти з 2.64 грн/кВт до 3.2 грн/кВт.

    Ринковий тариф зараз близько 3.8 грн/кВт, але населення платить лише 2.64 грн/кВт, а бізнес від 5 до 7 грн/кВт. Західні партнери заявили, що більше не фінансуватимуть пільговий тариф для нашого населення і вимагають вивести загальний тариф щонайменше на собівартість (близько 3.8 грн/кВт), оскільки бізнес більші тарифи вже не потягне, то настала черга піднімати населенню.

    Поки незрозуміло, чи зроблять тариф знову гнучким (хто споживає більше – платить більше, хто споживає менше – платить менше), а також незрозуміло про сезонні тарифи і на е/е, і на газ (коли споживання менше – тариф більший, наприклад газ влітку по 9 грн/куб, а взимку по 8 грн/куб).

  • Підготовка до відставок в уряді Зеленського: кого з міністрів можуть звільнити

    Підготовка до відставок в уряді Зеленського: кого з міністрів можуть звільнити

    У фракції “Слуга народу” депутатів попередили про можливий розгляд кадрових питань у Верховній Раді наприкінці квітня. Планується вирішення долі кількох міністерств та особистостей, включаючи Міністерство культури, Міністерство спорту, Ірину Верещук та її міністерство з реінтеграції, а також Міністерство відновлення та інфраструктури.

    В адміністрації президента є намір вирішити якнайбільше кадрових питань протягом поточного парламентського засідання. Це пов’язано з тим, що відомий факт, що урядові позиції, які не розв’язані вчасно, можуть залишитися затягнутими на місяці, а то й на роки, як показує досвід минулих урядів.

    Варто відзначити, що перегляди в Кабінеті Міністрів вже відбулися. У зв’язку зі зростанням напруження через конфлікт з Росією, депутати більшістю голосів викликали для звітування віце-прем’єра з відновлення Олександра Кубракова та голову держагентства з відновлення Мустафу Найєма.

    У секторі інфраструктури та відновлення можливі перестановки, але це не є найбільш імовірним сценарієм. Наразі у Банковій ще не вироблено кінцевого рішення щодо перестановок та ліквідації певних міністерств. Однак, основні тенденції вже видно.

    Ймовірно, доля Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства спорту буде вирішена вже у кінці квітня. Це може призвести до їх ліквідації або передачі функцій іншим органам. Також розглядається ідея створення окремого “міністерства пропаганди”, яке буде боротися з російською агресією в інформаційному просторі.

    Також є можливість ліквідації Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, але доля його голови, Ірини Верещук, поки що невідома. Це може призвести до передачі деяких функцій управління внутрішньо переміщеними особами іншим органам.

    Інший варіант передбачає посилення першої віце-прем’єрки та міністра економіки Юлії Свириденко, яка може отримати додаткові обов’язки в інфраструктурній галузі. Також розглядається інший сценарій, за якого Олексій Чернишов, голова “Нафтогазу”, може зайняти важливі посади в уряді.

    Незважаючи на всі чутки та спекуляції, Денис Шмигаль, прем’єр-міністр, заявив, що кадрові зміни не є наразі пріоритетом, і вони будуть обговорюватися з парламентською більшістю та президентом.

  • Україна має виконати дев’ять пунктів за планом для отримання €50 млрд до кінця червня

    Україна має виконати дев’ять пунктів за планом для отримання €50 млрд до кінця червня

    До кінця червня Кабмін і Верховна Рада мають втілити в життя дев’ять пунктів за планом, за яким Україна має отримати €50 млрд у найближчі чотири роки. У найближчі три місяці уряд має виконати дев’ять пунктів за Ukraine facility, який Кабмін затвердив 18 березня. Майже половину зобов’язань уже виконано. Достроково закрито три пункти.

    У лютому парламент ухвалив закон про корпоративне управління державних компаній, Мінфін – план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

    Серед невирішених завдань – реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ):
    – підготовка бюджетної декларації,
    – затвердження стратегії з протимінної діяльності,
    – затвердження Національного плану з енергетики та клімату, – затвердження плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями.

    Ціна своєчасного виконання – €4 млрд із €16 млрд, які Кабмін має отримати цього року.
    Чи встигає уряд здійснити заплановане і як виглядають реформи зсередини?

    Реформа БЕБ
    До кінця червня 2024 року парламент планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. Наприкінці лютого Верховна Рада (ВР) провалила урядову версію законопроєкту про БЕБ. Депутати вимагали переглянути два ключові питання, такі як:
    1) переатестація співробітників
    2) відбір директора бюро

    Тепер уряд має заново подавати законопроєкт до ВР. Ймовірно, це станеться в середині квітня.

    Бюджетна декларація
    Мінфін до 15 травня має підготувати бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Кабмін уже схвалив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні. Тепер підтримати це рішення має парламент. Якщо всю процедуру буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні почнеться з цього року, йдеться в письмовій відповіді прес-служби Мінфіну. Якщо ні, то з наступного.
    Пріоритетні сфери видатків:
    – забезпечення сил оборони;
    – соціальна підтримка;
    – відновлення зруйнованого або пошкодженого майна;
    – виконання всіх боргових зобов’язань.

    Реформа управління державними компаніями
    У плані Ukraine Facility цей індикатор стоїть на другий квартал 2024-го, але парламент і уряд уже виконали його. Закон ухвалено наприкінці лютого 2024 року.

    Національний план з енергетики та клімату
    Документ узгоджує всі зобов’язання, які уряд давав у рамках різних міжнародних програм з реформування енергетики та кліматичної політики, а також встановлює нові цілі, передбачені європейським законодавством.

    Стратегія протимінної діяльності до 2033 року
    Національний орган з протимінної діяльності розглянув стратегію 12 лютого 2024-го. Тепер документ має бути схвалений Радою національної безпеки і оборони (РНБО) і підписаний президентом. У рамках стратегії до кінця квітня Мінекономіки запускає програму для аграріїв і фермерів із компенсації розмінування територій. Для цього компанії слід подати заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР), далі фахівці Центру гуманітарного розмінування мають її опрацювати і сформувати початкову вартість робіт.

    Потім заявку на розмінування виносять на Prozorro і оператор протимінної діяльності, який запропонував нижчу ціну, отримає замовлення. Держава покриває 80% витрат, а підприємство – решту 20%. У бюджеті на цей рік на програму закладено 3 млрд грн. Також найближчими місяцями має запрацювати Єдиний державний реєстр забруднених земель. У ньому будуть вказані безпечні ділянки, які пройшли обстеження або потребують розмінування.

    Цифровізація Державної митної служби
    Міністерство фінансів у лютому 2024-го схвалило план цифровізації митниці, розрахований до 2028 року. У рамках стратегії до кінця другого кварталу 2024-го має завершитися розробка двох цифрових інструментів:

    – Автоматизована система митного оформлення “Центр”, у якій міститимуться різні документи, наприклад, електронні копії митних декларацій;

    – Оновлена національна система гарантій (GMS-UA) забезпечить гарантію товарів у режимі спільного транзиту. В електронному вигляді можна буде зареєструвати фінансову гарантію, внести до неї зміни.

    Ще до кінця другого кварталу на митниці почне впроваджуватися система рішень (CDS). Це автоматизована система, яка оброблятиме рішення митних органів за форматом обміну даними, що використовується в ЄС.

    У цей же період має завершитися тестування системи боротьби з підробкою і піратством (COPIS). Це платформа, яка міститиме інформацію про правовласників та історію їхніх заявок, подання до них змін, зразки захищеної продукції тощо.

    Також ведуться переговори з Мінінфраструктури про надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, наприклад, комп’ютеризовану транзитну систему (New Computerized Transit System – NCTS). Йдеться, наприклад, про переваги в користуванні застосунком “єЧерга”, додають у пресслужбі міністерства.

    Цифровізація митниці чинить і антикорупційний ефект – не лише шляхом мінімізації людського фактора, а й поліпшення обміну інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн, додають у пресслужбі Мінфіну.

    Дорожня карта реформування управління державними інвестиціями
    Дедлайн – до червня 2024-го. Документ розділений на два етапи – перехідний період (2024-2025 роки) і повноцінна імплементація (2026-2028 роки).
    Ключові завдання для першого етапу :
    – запровадження стратегічного планування публічних інвестицій;
    – законодавче унормування;
    – оновлення методологічної бази;
    – створення ІТ-архітектури.

    Мінфін уже отримав низку інвестиційних проєктів на 2025-2027 роки. Наразі проєкти проходять етап скринінгу та пріоритизації. Далі їх має розглянути Стратегічна інвестиційна рада, яку буде створено незабаром, стверджують у пресслужбі Мінфіну. На законодавчому рівні буде посилено вимогу щодо включення до бюджету тільки тих проєктів, які пройшли оцінку і відбір, ідеться у відповіді прес-служби відомства.

    Стратегія термомодернізації будівель на період до 2050-го
    На початку січня 2024 року уряд затвердив стратегію термомодернізації будівель, цей індикатор також можна вважати виконаним. До того ж це один із пунктів Угоди про асоціацію з ЄС.
    Документ містить такі пріоритети :
    – швидкі темпи термомодернізації громадських будівель;
    – постійне фінансування;
    – цифровізація процесів;
    – створення ринкових умов і залучення людського потенціалу в цю сферу.

    Виконання має зменшити споживання енергії в секторі громадських і житлових будівель на 15% до 2030-го, на 30% до 2040 року і на 40% до 2050-го.

  • Виселяти внутрішніх переселенців із тимчасового житла заборонив Кабмін

    Виселяти внутрішніх переселенців із тимчасового житла заборонив Кабмін

    Уряд України прийняв важливе рішення, спрямоване на захист вразливих категорій внутрішніх переселенців. Згідно з новими змінами до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання ВПО, ухваленими Кабінетом Міністрів України, виселення з тимчасового житла цих груп громадян тепер заборонено, згідно з Постановою КМУ від 29 квітня 2022 року №495.

    Про це повідомляє офіційний канал Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

    Ця постанова має на меті надати окремим категоріям ВПО додаткові гарантії щодо недопущення примусового виселення їх із житла для тимчасового проживання в період дії військового стану та протягом 6 місяців після його припинення або скасування.

    Таким чином, на внутрішніх переселенців, які належать до вразливих категорій громадян, не поширюватиметься обмеження за строком проживання, передбачене абзацом восьмим частини 1 статті 9 Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”.

    Зазначається, що зміни спрямовані на посилення гарантій правового та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб.

    Проект відповідного документу розробило Мінреінтеграцію на виконання Закону України від 8 листопада 2023 року № 3446-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо деяких питань забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом для тимчасового проживання”.

  • Фортифікаційна ситуація на Київщині: зведено майже 10 тисяч “зубів дракона”

    Фортифікаційна ситуація на Київщині: зведено майже 10 тисяч “зубів дракона”

    У Київській області триває активне будівництво фортифікаційних споруд, які вже отримали прізвисько “зуби дракона”. Згідно з повідомленням пресслужби Київської обласної державної адміністрації у Telegram, у регіоні вже побудовано майже 10 тисяч таких споруд, а також продовжується будівництво протитанкових ровів та інших заходів безпеки.

    Влада Київської області підтримує постійний зв’язок з військовими, щоб створити надійні оборонні укріплення. Зокрема, будівництво фортифікацій відбувається у рамках державних завдань і передбачає створення різноманітних укриттів, таких як система траншей, бліндажів та інших захисних споруд.

    На сьогоднішній день вже зведено майже 10 тисяч бетонних пірамід, а також встановлені протитанкові рови та інші заходи безпеки. Голова Київської обласної державної адміністрації Руслан Кравченко підкреслив, що будівництво фортифікацій відбувається під постійним контролем і з дотриманням всіх вимог до якості, строків та ефективного використання коштів.На Київщині побудували майже 10 тисяч “зубів дракона”: яка ситуація з фортифікаціями в області 1

    У січні 2024 року Уряд виділив рекордну суму у 17,5 мільярда гривень на облаштування оборонних споруд. Міністерство оборони також виділило понад 1 мільярд гривень на будівництво фортифікаційних споруд, що сталося вперше з початку вторгнення Росії. Україна також активно зводить оборонні фортифікації на Запорізькому напрямку для захисту південно-східної частини держави.

    Додамо, що в грудні 2023 року Київська міська державна адміністрація та обласні адміністрації отримали від Уряду доручення забезпечити будівництво фортифікаційних споруд. Процедури закупівель були спрощені, щоб прискорити процес, і не вимагалося землевідведення.

    Також планується залучення Івано-Франківської області до будівництва фортифікаційних споруд на Донеччині, що передбачає залучення 300 осіб з заробітною платою близько 20 тисяч гривень, забезпеченням житлом та харчуванням та відстрочкою від мобілізації.

  • Україна отримає 1,5 мільярда доларів від Світового банку: на що будуть витрачені кошти

    Україна отримає 1,5 мільярда доларів від Світового банку: на що будуть витрачені кошти

    Світовий банк схвалив надання кредиту Україні на 1,5 мільярда доларів для підтримки політики відновлення та розвитку. Гроші будуть виділені під гарантії Японії та Великої Британії, відповідно 984 мільйони доларів та 515 мільйонів доларів.

    “Отримані кошти спрямуються на підтримку Державного бюджету України та відновлення економіки, а також на фінансування соціальних та гуманітарних видатків державного бюджету”, – зазначив Міністр фінансів Сергій Марченко.

    Для зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань України з кредиту DPL2024 на найближчі роки передбачена капіталізація відсотків у сумі 99,54 мільйонів доларів США.

    Програма DPL є проєктом, спрямованим на підтримку реформ в Україні, і передбачає надання коштів до загального фонду державного бюджету одним траншем за умови виконання необхідних умов.

    Планується, що кошти будуть передані до українського державного бюджету до кінця поточного місяця.