Mmakaje

Позначка: Канада

  • США планують нові тарифи для ЄС, Канади та інших країн – Politico

    США планують нові тарифи для ЄС, Канади та інших країн – Politico

    Адміністрація президента США Дональда Трампа планує запровадити нові торговельні тарифи на товари з десятків країн світу, включаючи Європейський Союз і Канаду, через звинувачення у недостатній боротьбі з використанням примусової праці в глобальних ланцюгах постачання. Про це повідомляє Politico з посиланням на матеріали Управління торгового представника США.

    Як заявив торговий представник США Джеймісон Грір, ситуація, коли товари, вироблені з використанням примусової праці, потрапляють на американський ринок, є неприйнятною.

    «Нездатність наших найважливіших торговельних партнерів вирішити проблему імпорту товарів, виготовлених із застосуванням примусової праці, є неприйнятною. Це створює динаміку, коли американські працівники змушені конкурувати на світовому рівні за нерівних умов. Ми більше не будемо терпіти цю нерівність», – заявив Грір.

    Згідно з оприлюдненими даними, Офіс торгового представника США провів масштабне розслідування та рекомендував запровадити мита приблизно на товари з 60 країн. Причиною називається нібито недостатній контроль за дотриманням законів, що забороняють використання примусової праці у виробництві.

    До переліку країн, щодо яких пропонується застосувати 10-відсоткове мито, увійшли, зокрема, Канада, Еквадор, Індонезія, Мексика, Пакистан та країни Європейського Союзу. Як зазначається, ці держави нібито не забезпечили належного контролю за виконанням відповідних норм.

    Окремо 10-відсоткові тарифи можуть бути застосовані ще до дев’яти країн, які погодилися співпрацювати зі США щодо вирішення проблеми примусової праці через торговельні угоди. Серед них згадуються Тайвань, Аргентина та Велика Британія, яка, за даними звіту, впровадила лише часткові механізми контролю в ланцюгах постачання.

    Ще 44 країни, серед яких Японія та Південна Корея, можуть зіткнутися з тарифами на рівні 12,5%.

    Розслідування стало частиною ширшої торговельної політики адміністрації Трампа, спрямованої на перегляд глобальних торговельних правил. Раніше Верховний суд США визнав незаконними масштабні глобальні тарифи, запроваджені раніше, після чого адміністрація оголосила про нові ініціативи щодо відновлення тарифного тиску на торговельних партнерів.

    Очікується, що остаточні рішення щодо нових мит будуть ухвалені після завершення внутрішніх процедур у США.

  • Україна та Канада створять спільне виробництво дронів для ЗСУ

    Україна та Канада створять спільне виробництво дронів для ЗСУ

    Як повідомили у Міністерстві оборони України, у межах домовленостей буде створено спільне підприємство Airlogix-Sentinel. Воно об’єднає можливості української defense tech-компанії Airlogix та канадського виробника безпілотних систем Sentinel Research and Development. Основним напрямом діяльності нового підприємства стане виробництво сучасних розвідувальних безпілотних літальних апаратів, які надходитимуть на озброєння українських Сил оборони.

    У Міноборони наголошують, що створення спільного виробництва є важливим кроком для посилення технологічної незалежності України та нарощування власних спроможностей у сфері військових інновацій. В умовах повномасштабної війни безпілотники стали одним із найважливіших інструментів ведення бойових дій. Вони використовуються для повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню, спостереження за пересуванням противника, оцінки наслідків ударів та виконання багатьох інших завдань, від яких залежить ефективність дій українських підрозділів на фронті.

    За останні роки Україна фактично перетворилася на один із провідних світових центрів розвитку військових безпілотних технологій. Постійна необхідність адаптуватися до умов сучасної війни стимулювала стрімкий розвиток інноваційного сектору, який займається створенням дронів різних типів та призначення. Українські компанії регулярно впроваджують нові рішення, які проходять перевірку безпосередньо на полі бою та швидко вдосконалюються відповідно до потреб військових. Саме цей досвід становить значний інтерес для міжнародних партнерів України.

    У Міністерстві оборони зазначають, що для канадської сторони участь у проєкті відкриває можливість розширити виробничі потужності у сфері критично важливих технологій та отримати доступ до практичних напрацювань, які довели свою ефективність під час сучасної високоінтенсивної війни. Український досвід використання безпілотних систем нині уважно вивчають у багатьох країнах світу, оскільки він дозволяє краще зрозуміти тенденції розвитку майбутніх воєн та вимоги до новітніх оборонних технологій.

    Для України реалізація спільного проєкту означає не лише збільшення кількості доступних безпілотників, а й залучення іноземних інвестицій, сучасних виробничих практик та нових технологічних рішень. Крім того, міжнародна кооперація дозволяє зменшити ризики для виробничих ланцюгів та забезпечити стабільніше постачання комплектуючих і обладнання, необхідних для масштабування випуску безпілотних систем.

    У Міноборони підкреслили, що Україна та Канада продовжуватимуть працювати над спільними рішеннями, які відповідають безпековим інтересам обох держав. Співпраця здійснюватиметься в межах взаємовигідного партнерства та української стратегії розвитку оборонного сектору. Сторони розглядають спільні виробничі проєкти як важливий інструмент зміцнення обороноздатності України та водночас як можливість розвитку високотехнологічної промисловості.

    Канада залишається одним із найпослідовніших партнерів України від початку повномасштабного російського вторгнення. Оттава надає Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, бере участь у підготовці українських військовослужбовців, підтримує санкційну політику проти Росії та активно виступає за посилення міжнародної підтримки України. Розширення співпраці у сфері оборонного виробництва демонструє перехід партнерства на новий рівень, коли йдеться не лише про передачу готової техніки, а й про спільне створення сучасних військових систем.

    Водночас ця угода є частиною ширшої тенденції, спрямованої на інтеграцію українського оборонно-промислового комплексу до виробничих і технологічних ланцюгів країн-партнерів. Останнім часом Україна активно розвиває спільні проєкти з державами Європи та Північної Америки, які передбачають виробництво зброї, боєприпасів і безпілотних систем як на українській території, так і за кордоном.

    Наприкінці квітня стало відомо про ще один важливий крок у цьому напрямку — створення першого спільного виробництва українських безпілотників у Норвегії. Тоді сторони повідомили про намір виготовити на норвезькій території кілька тисяч ударних дронів класу mid-strike. Новий проєкт із Канадою продовжує цю стратегію та свідчить про зростаючий інтерес міжнародних партнерів до українських технологічних розробок і бойового досвіду.

    Експерти зазначають, що розвиток міжнародних виробничих альянсів у сфері безпілотних технологій може суттєво посилити можливості України у довгостроковій перспективі. Окрім забезпечення поточних потреб фронту, такі проєкти створюють основу для післявоєнного розвитку високотехнологічного сектору економіки, залучення інвестицій та формування нових експортних можливостей. На тлі стрімкого зростання ролі безпілотних систем у сучасних конфліктах Україна прагне закріпити за собою статус одного зі світових лідерів у сфері розробки та виробництва дронів, а нова українсько-канадська угода може стати ще одним важливим кроком на цьому шляху.

  • «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    Президент США Дональд Трамп за час свого нинішнього президентського терміну погрожував застосуванням сили або військовими діями щонайменше 15 країнам світу. За підрахунками CNN, це означає, що під загрозою опинився фактично кожен одинадцятий мешканець планети.

    Про це йдеться в аналітичному матеріалі CNN, який присвячений різкому загостренню риторики Білого дому та дедалі агресивнішій зовнішній політиці Вашингтона.

    Останньою країною, яка потрапила до цього списку, став Оман. За даними журналістів, Трамп допустив можливість силового сценарію через контроль над стратегічними маршрутами та безпекою в регіоні Близького Сходу.

    Аналітики CNN зазначають, що географія заяв американського президента вже охоплює одразу кілька континентів — Північну й Південну Америку, Азію, Африку та навіть Європу. Формально до списку потрапила й Данія через неодноразові заяви Трампа щодо Гренландії.

    За інформацією телеканалу, протягом нинішнього терміну США вже проводили військові операції або удари на території семи країн. Серед них — Іран, Ірак, Сирія, Ємен, Сомалі, Нігерія та Венесуела.

    Водночас ще низці держав Трамп публічно або непрямо погрожував можливим застосуванням сили. До цього переліку CNN відносить:

    — Канаду;
    — Колумбію;
    — Кубу;
    — Мексику;
    — Панаму;
    — Данію;
    — Оман.

    Журналісти наголошують, що ці випадки не можна ставити в один ряд. Частина заяв стосувалася боротьби з терористичними угрупованнями чи безпеки судноплавства, однак в інших випадках ішлося про прямий тиск на уряди або навіть натяки на можливе втручання.

    Окрему увагу CNN звертає на так звану «теорію божевільного», яку раніше пов’язували з політикою президента США Річарда Ніксона. Її суть полягає у створенні образу максимально непередбачуваного лідера, здатного на радикальні дії, щоб змусити опонентів поступатися ще до реального конфлікту.

    На думку експертів, Трамп свідомо використовує саме таку модель поведінки у міжнародній політиці.

    У матеріалі також зазначається, що президент США дедалі частіше говорить про стратегічний контроль над ключовими територіями та транспортними маршрутами. Зокрема, серед потенційних «геополітичних цілей» Трампа CNN називає:

    — Канаду;
    — Кубу;
    — Гренландію;
    — Панамський канал;
    — Венесуелу.

    Журналісти припускають, що Трамп прагне максимально посилити вплив США на критично важливі точки світової логістики та безпеки — зокрема Ормузьку протоку, Панамський канал і Арктичний регіон.

    Останні заяви президента США дедалі частіше викликають резонанс не лише серед опонентів, а й усередині самих Сполучених Штатів. Нещодавно Трамп публічно заявив, що його не турбують звинувачення у «диктаторських» методах правління.

    «Краще бути геніальним диктатором, ніж тупим», — сказав американський президент під час одного з публічних виступів.

    Ще однією гучною заявою стало твердження Трампа про те, що він нібито міг би стати прем’єр-міністром Ізраїлю через високий рівень популярності в цій країні.

    Крім того, президент США оголосив про плани створити навколо Білого дому «імперію дронів». За словами Трампа, резиденцію президента захищатиме безпрецедентна кількість безпілотників.

    У CNN наголошують, що така риторика дедалі сильніше впливає на міжнародну політику та світову безпеку. Частина союзників США вже висловлює занепокоєння через непередбачуваність Вашингтона, тоді як противники Америки використовують ці заяви у власній пропаганді.

    Попри це, команда Трампа продовжує наполягати, що жорстка риторика є елементом стримування і способом захисту американських інтересів у світі.

  • П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять провідних держав НАТО – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада – заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо довгострокового збільшення військової допомоги Україні. Йшлося про пропозицію, за якою країни-члени Альянсу мали б щорічно спрямовувати на підтримку Києва щонайменше 0,25% власного ВВП.

    Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела серед дипломатів та чиновників НАТО.

    За інформацією видання, Рютте намагався зробити фінансування України більш системним та передбачуваним, закріпивши мінімальний рівень військової підтримки для всіх союзників. Ініціатива мала стати частиною ширшої стратегії Альянсу з довгострокового забезпечення української оборони на тлі затяжної війни з Росією та можливого скорочення американської участі у підтримці Києва в майбутньому.

    Генсек НАТО сподівався винести це питання на затвердження під час майбутнього саміту Альянсу в Анкарі, однак, як зазначає The Telegraph, вже зараз стало зрозуміло, що необхідного консенсусу досягти не вдасться. У НАТО всі ключові рішення ухвалюються лише за одностайної підтримки всіх членів, а позиція п’яти великих держав фактично заблокувала просування пропозиції.

    За даними журналістів, підтримку ідеї Рютте висловили щонайменше сім країн НАТО, які вже сьогодні витрачають на військову допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП. Серед них Польща, Нідерланди, а також держави Балтії та Північної Європи. Ці країни вважають, що підтримка України має бути не тимчасовою політичною ініціативою, а постійним стратегічним зобов’язанням для всього Альянсу.

    Водночас найбільший спротив, за словами співрозмовників видання, надійшов від Франції, Італії, Іспанії та Канади. Окремо увагу журналісти звертають на позицію Велика Британія, яка традиційно вважалася одним із найактивніших союзників України у сфері безпеки.

    Одне з джерел у НАТО охарактеризувало ставлення цих держав до ініціативи коротко: “Вони не в захваті від цієї ідеї”.

    The Telegraph називає ситуацію “подвійним ударом” по репутації Лондона. Видання нагадує, що британський уряд нещодавно погодив тимчасові винятки, які дозволяють закуповувати авіаційне пальне та дизель, вироблені з російської сировини у третіх країнах. На цьому тлі небажання підтримати новий механізм допомоги Україні викликало додаткове невдоволення серед східноєвропейських та скандинавських союзників.

    Попри те, що Британія залишається третім за обсягом постачальником військової допомоги Україні серед країн НАТО, її внесок становить приблизно 0,1% британського ВВП – значно менше за запропонований рівень.

    Особливе роздратування серед прихильників ініціативи викликає те, що деякі найбільші економіки Європи, на думку дипломатів, мають можливість робити значно більше для підтримки України, однак не демонструють відповідної політичної готовності. Йдеться насамперед про Францію, Італію та Іспанію, чий рівень допомоги Києву часто критикують як недостатній у порівнянні з економічним потенціалом цих країн.

    Згідно з відкритими даними Кільського інституту світової економіки, саме країни Балтії, Північної Європи, а також Польща та Нідерланди наразі є серед лідерів за часткою ВВП, яку вони спрямовують на підтримку України.

    Сам Рютте останніми місяцями неодноразово наголошував, що військова допомога Україні розподілена між союзниками нерівномірно. За його словами, частина держав НАТО “витрачає недостатньо”, хоча публічно декларує підтримку Києва.

    Генсек також просуває ідею більшої відповідальності європейських союзників за безпеку континенту. На його думку, Європа повинна бути готовою підтримувати Україну навіть у разі зміни політичної ситуації у США або скорочення американської військової допомоги.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон публічно підтримав ідею збільшення внесків союзників. Коментуючи дискусії всередині НАТО, він заявив, що хотів би бачити більше країн, які “не лише гарно говорять про Україну, а й підкріплюють свої слова реальними грошима”.

    Передумовою нинішньої ініціативи стала пропозиція, озвучена ще у грудні 2025 року тодішнім міністром оборони України Денисом Шмигалем під час зустрічі у форматі “Рамштайн”. Тоді українська сторона закликала партнерів закріпити довгострокове фінансування оборонних потреб України на рівні не менше 0,25% ВВП.

    Першими на таке зобов’язання погодилися Естонія, Латвія та Литва. Згодом цю ідею почали активно просувати країни східного флангу НАТО, які вважають перемогу України критично важливою для власної безпеки та стримування Росії.

  • Світові постачання електромобілів зросли на 6%

    Світові постачання електромобілів зросли на 6%

    У квітні 2026 року світові постачання електромобілів зросли на 6% у річному вимірі, однак у порівнянні з березнем зафіксовано певне уповільнення темпів зростання. Попри це, загальна динаміка ринку залишається позитивною, а електромобільний сегмент продовжує демонструвати стійке розширення в умовах глобальної трансформації автомобільної індустрії. Про це повідомляє Electrek.

    Згідно з даними аналітичної компанії Benchmark Mineral Intelligence (BMI), у квітні по всьому світу було поставлено приблизно 1,6 мільйона електромобілів. Це підвищило загальний обсяг постачань із початку 2026 року до 5,6 мільйона одиниць. Аналітики зазначають, що попри зростання у річному вимірі, ринок стає дедалі більш нерівномірним залежно від регіону, політики держав та рівня економічної підтримки галузі.

    Ключовим драйвером глобального зростання залишається Європа, яка продовжує зміцнювати позиції лідера електромобільного переходу. У квітні постачання електромобілів у регіоні зросли на 27% і досягли близько 400 тисяч одиниць. Найбільш динамічне зростання зафіксовано у провідних економіках ЄС: у Німеччині показник збільшився на 33%, у Франції — на 36%, а в Італії ринок майже подвоївся.

    Таке стрімке зростання в Італії аналітики пов’язують із дією державних субсидій, а також активним розширенням присутності китайських виробників, які дедалі агресивніше виходять на європейський ринок. Загалом частка китайських електромобілів у Європі зросла до 22% у 2026 році проти 19% роком раніше, що свідчить про посилення конкуренції на ринку.

    Менеджер з обробки даних BMI Чарльз Лестер зазначає, що глобальний ринок електромобілів дедалі більше розділяється на регіональні сегменти, де кожен демонструє власну динаміку. За його словами, Європа залишається головним двигуном зростання завдяки поєднанню кількох факторів: високих цін на пальне, державних стимулів і розширення пропозиції з боку виробників, насамперед із Китаю.

    У той же час Північна Америка демонструє протилежну тенденцію. У США та Канаді постачання електромобілів у квітні скоротилися приблизно на 25%. Аналітики пояснюють це як загальною корекцією попиту після попередніх періодів активного зростання, так і структурними змінами на ринку.

    Водночас у регіоні є окремі позитивні винятки. Зокрема, Мексика показала зростання на 50%, що пов’язують із масштабними поставками китайських електромобілів перед запровадженням нових мит на імпорт із країн, які не мають угод про вільну торгівлю. Це призвело до тимчасового стрибка імпорту та насичення ринку.

    Канада, попри загальне скорочення постачань на 7% від початку року, може змінити негативну тенденцію. У країні запущено нову програму стимулювання електромобілів, яка передбачає субсидії до 5000 канадських доларів для відповідних моделей. Додатково уряд запровадив квотну систему, що дозволяє імпорт до 49 тисяч китайських електромобілів зі зниженим митним навантаженням. Це може суттєво вплинути на баланс ринку в другій половині року.

    Китайський ринок, який залишається найбільшим у світі, у квітні скоротився на 17%. Основною причиною стало зниження попиту на автомобілі малих і середніх виробників після перегляду державних субсидій, які зробили частину моделей менш конкурентоспроможними. Водночас внутрішній спад компенсується рекордним зростанням експорту: лише у квітні Китай поставив понад 400 тисяч електромобілів за кордон.

    За перші чотири місяці 2026 року експорт електромобілів із Китаю перевищив 1,4 мільйона одиниць, що більш ніж удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це свідчить про подальше посилення ролі Китаю як глобального постачальника електротранспорту.

    Аналітики підкреслюють, що світовий ринок електромобілів входить у фазу структурної перебудови, де ключовими факторами стають державна політика, ціни на енергоносії, геополітична нестабільність та посилення конкуренції між китайськими та західними автовиробниками. У найближчі місяці очікується подальша диференціація ринків та посилення ролі Європи як головного драйвера глобального зростання.

  • Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Україна отримала нову фінансову підтримку для відновлення та зміцнення енергетичної системи. Уряд Канади перерахував 12,4 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України, що має допомогти підготувати інфраструктуру до наступного опалювального сезону в умовах триваючих атак з боку РФ.

    Про це повідомили у Міністерстві енергетики України. Отримані кошти планують спрямувати на закупівлю необхідного обладнання, а також на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів енергетичної інфраструктури по всій країні.

    Загалом внесок Канади до Фонду підтримки енергетики вже перевищив 57 мільйонів євро. Ці ресурси використовуються для оперативного реагування на наслідки обстрілів і відновлення роботи енергосистеми.

    Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль наголосив, що така допомога є критично важливою в нинішніх умовах. За його словами, енергетична інфраструктура залишається однією з головних цілей атак, тому міжнародна підтримка дозволяє зберігати її стійкість.

    «Ця допомога є критично важливою для забезпечення стійкості нашої енергосистеми в умовах постійних атак та зміцнення енергетичної безпеки країни напередодні опалювального сезону», — зазначив Денис Шмигаль.

    Фонд підтримки енергетики України функціонує з 2022 року як механізм швидкого відновлення об’єктів після пошкоджень, спричинених бойовими діями. Він дозволяє оперативно закуповувати обладнання та координувати допомогу від міжнародних партнерів.

    Станом на зараз у межах роботи фонду вже закуплено або замовлено обладнання на суму близько 260 мільйонів євро. Очікується, що значна частина цього обладнання надійде в Україну до початку холодного сезону, що є критично важливим для стабільного проходження зими.

    Загальний обсяг внесків міжнародних партнерів до фонду вже сягнув приблизно 663 мільйонів євро. Серед донорів — уряди різних країн, а також міжнародні організації, які підтримують відновлення української енергетики.

    Допомога Канади є частиною ширшої програми підтримки України. Раніше під час міжнародних зустрічей, зокрема в межах Європейської політичної спільноти, обговорювалися питання посилення протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Зокрема, Канада також оголошувала про виділення додаткових 200 мільйонів доларів у межах програми підтримки, спрямованої на відновлення та розвиток енергетичного сектору.

    Експерти наголошують, що підготовка до опалювального сезону є одним із ключових викликів для України. У попередні роки енергосистема зазнавала масованих атак, що призводило до масштабних відключень електроенергії.

    Саме тому нині основний акцент робиться не лише на ремонті пошкоджених об’єктів, а й на підвищенні їхньої стійкості. Йдеться про модернізацію обладнання, створення резервних потужностей та покращення систем захисту.

    Фінансова підтримка міжнародних партнерів дозволяє прискорити ці процеси та зменшити ризики для населення і економіки в зимовий період. Водночас українська сторона продовжує працювати над диверсифікацією джерел енергії та зміцненням енергетичної незалежності.

    Черговий внесок Канади є важливим елементом міжнародної підтримки України. Він сприятиме не лише відновленню інфраструктури, а й підвищенню загальної стійкості енергосистеми в умовах війни.

  • У Канаді підтримали резолюцію щодо спрощення віз для українців

    У Канаді підтримали резолюцію щодо спрощення віз для українців

    Ліберальна партія Канади, яка нині формує уряд, підтримала резолюцію із закликом скасувати вимогу отримання віз для короткострокових поїздок громадян України. Відповідне рішення було ухвалене під час партійного з’їзду та зафіксоване у підсумкових документах.

    У документі міститься заклик до уряду Канади скасувати візові вимоги для громадян України, які подорожують на короткий термін — до 90 днів протягом шести місяців. При цьому наголошується, що такий підхід має відповідати політиці, яку Канада застосовує до низки європейських партнерів.

    Резолюція також передбачає, що потенційний спрощений режим має поширюватися лише на власників біометричних паспортів. У такому разі в’їзд здійснювався б не через класичну візу, а через систему електронної авторизації подорожей (eTA), яка вже використовується Канадою для громадян низки країн із безвізовим режимом.

    У тексті резолюції підкреслюється, що такий крок, на думку ініціаторів, відповідає курсу Канади на підтримку України та демократичних цінностей. Також він розглядається як продовження політики солідарності, яка була посилена після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Водночас експерти наголошують, що рішення партійного з’їзду не є автоматично обов’язковим до виконання урядом. Воно має рекомендаційний характер і потребує подальшого розгляду на рівні федеральної виконавчої влади та імміграційних органів Канади.

    Наразі громадяни України можуть відвідувати Канаду за чинними візовими правилами, які передбачають отримання відповідного дозволу на в’їзд. Будь-які зміни до режиму перетину кордону можуть бути запроваджені лише після офіційного рішення уряду Канади та відповідних міграційних служб.

    Система eTA, яку згадано в резолюції, зазвичай застосовується до громадян країн, з якими Канада має спрощений режим в’їзду, і дозволяє здійснювати короткострокові поїздки без отримання традиційної візи.

    Після початку повномасштабної війни Канада запровадила низку спеціальних програм для українців, зокрема тимчасові гуманітарні механізми в’їзду та перебування. Це дозволило значній кількості громадян України тимчасово перебувати в країні, працювати та отримувати соціальну підтримку.

    На цьому тлі ініціатива про подальше спрощення режиму в’їзду розглядається як продовження вже чинної політики підтримки, хоча її практична реалізація залежить від урядових рішень.

    Подальша доля резолюції залежатиме від позиції федерального уряду Канади та імміграційних органів. У разі підтримки ініціативи на державному рівні можливе внесення змін до візової політики або запуск додаткових спрощених процедур для короткострокових поїздок українців.

  • Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада внесла зміни до національного законодавства, які дозволяють спрямовувати доходи від заморожених російських активів на підтримку України. Про це повідомив радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    Йдеться про новий правовий механізм, який дає уряду Канади можливість вилучати прибутки, отримані від активів російської федерації, що перебувають під санкціями, та передавати їх Україні. Таким чином Оттава розширює інструменти фінансової підтримки Києва без прямої конфіскації самих активів.

    За словами Власюка, обсяг заморожених російських коштів у Канаді є відносно невеликим у порівнянні з іншими західними юрисдикціями. Водночас він підкреслив, що ключове значення має саме створення правового прецеденту.

    Новий підхід фактично передбачає використання доходів — зокрема відсотків або інвестиційного прибутку — від заблокованих активів, не торкаючись їхньої основної суми. Така модель наразі вважається компромісною і застосовується низкою західних країн через складні юридичні обмеження щодо прямої конфіскації державної власності.

    Україна, зі свого боку, продовжує наполягати на повному вилученні суверенних російських активів. У Києві вважають, що саме така модель відповідала б принципу відповідальності за завдані збитки. Однак більшість партнерів поки що дотримуються обережнішого підходу, обмежуючись використанням доходів від цих коштів або механізмами кредитування під їх забезпечення.

    На цьому тлі триває робота над створенням міжнародної коаліції для впровадження більш жорстких фінансових рішень. Україна веде переговори з ключовими країнами Європи, зокрема Бельгією, де зосереджена значна частина заморожених російських активів.

    За оцінками, у країнах Європейського Союзу та партнерів загалом заблоковано близько 300 мільярдів доларів російських державних активів. Найбільша їх частина розміщена у бельгійській фінансовій інфраструктурі, тоді як значні обсяги також знаходяться у Великій Британії та Франції.

    Паралельно країни Заходу вже реалізують механізми фінансової підтримки України за рахунок майбутніх доходів від цих активів. Зокрема, у межах міжнародної ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration передбачено надання Україні десятків мільярдів доларів у вигляді кредитів, які забезпечуються прибутками від заморожених російських коштів.

    Прийняті Канадою законодавчі зміни розглядаються як черговий крок до розширення таких механізмів та формування більш системного підходу до використання російських активів на користь України.

  • Депутат Куницький виявився в Канаді — це підтвердила його декларація

    Депутат Куницький виявився в Канаді — це підтвердила його декларація

    Народний депутат України Олександр Куницький, який уже тривалий час не бере участі у засіданнях Верховної Ради, задекларував проживання за кордоном. Згідно з оприлюдненою декларацією, політик нині перебуває у Канаді та мешкає у квартирі, що належить іноземному громадянину.

    На це звернув увагу народний депутат Олексій Гончаренко, який заявив, що Куницький понад півтора року фактично не виконує свої парламентські обов’язки.

    За словами Гончаренка, місцеперебування депутата тривалий час залишалося невідомим, а його відсутність у парламенті викликала запитання.

    «Вже понад півтора року він не ходить на засідання Верховної Ради, і ніхто не знав, де він та чому відсутній. Я постійно запитував про це та казав, що він утікач», — написав Гончаренко.

    Політик також заявив, що нова декларація Куницького фактично підтвердила перебування депутата за кордоном.

    Що відомо про Куницького

    Олександр Куницький був обраний народним депутатом у 2019 році від партії «Слуга народу» у мажоритарному окрузі Харківської області. До політичної кар’єри він був відомий як блогер і журналіст, який займався автомобільною тематикою.

    У Верховній Раді Куницький входив до комітету з питань правоохоронної діяльності.

    У попередні роки його ім’я неодноразово згадувалося у публічних дискусіях через тривалу відсутність на парламентських засіданнях.

    Чи можуть позбавити мандата

    В українському законодавстві передбачено кілька підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата. Зокрема, це може відбутися у разі особистої заяви про складення мандата, набуття громадянства іншої держави або за рішенням суду.

    Водночас тривала відсутність на пленарних засіданнях сама по собі не є автоматичною підставою для втрати депутатського мандата.

  • Брат члена НКРЕКП після виїзду з України придбав житло у Варшаві

    Брат члена НКРЕКП після виїзду з України придбав житло у Варшаві

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Олександр Формагей, який раніше фігурував у справі про службову недбалість, знову опинився у центрі суспільної уваги. У медіа поширюється інформація про можливі фінансові операції його родини за кордоном та придбання нерухомості в ЄС.

    За наявними даними, брат посадовця В’ячеслав Формагей після початку повномасштабної війни залишив Україну. Повідомляється, що він разом із дружиною Марією нині підшукує квартиру у Варшаві через місцевих ріелторів. Крім того, у публічному просторі з’явилася інформація про діяльність компанії CAPITAL PRODUCTION, через яку у четвертому кварталі 2025 року нібито було перераховано близько 500 тисяч євро. Також йдеться про плани створення окремої компанії на ім’я Марії Формагей (Безунової).

    Окремо повідомляється про можливе використання криптовалюти USDT для переказу коштів до Польщі та Канади. За цими твердженнями, кошти після конвертації могли зараховуватися на рахунки іноземних компаній. У матеріалах також стверджується, що після звільнення з державної посади Олександр Формагей нібито планує викуп часток у цих структурах та оформлення прибутку в офіційному порядку.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, у Варшаві вже придбано дві квартири. Водночас у Хмельницькій області нібито оформлено земельну ділянку з будинком на третю особу. У матеріалах згадується, що за цими активами може здійснювати контроль Наталія Безунова — мати дружини брата.

    Також у публікаціях з’явилися твердження про можливе отримання членами родини Безунових одноразової допомоги в Канаді та оформлення документів на постійне проживання з подальшим виїздом з країни. Окремо зазначається, що у 2026 році Наталія Безунова прибула до Канади для продовження статусу захисту.

    Крім того, повідомляється, що В’ячеслав Формагей перебуває у розшуку територіального центру комплектування. У матеріалах також згадується ще один родич, який нібито має аналогічний статус. За непідтвердженими даними, вони перебувають за межами України.

    Станом на момент публікації офіційних коментарів від Олександра Формагея або його родичів не оприлюднено. Інформація, що циркулює у медіа, потребує перевірки з боку правоохоронних органів. Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.