Mmakaje

Позначка: «Карфаген»

  • Мільярдні хабарі від кол-центрів: САП вимагає 100 мільйонів гривень застави для фігуранта гучної справи прокурорів Івана Тимошенка

    Мільярдні хабарі від кол-центрів: САП вимагає 100 мільйонів гривень застави для фігуранта гучної справи прокурорів Івана Тимошенка

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить суд взяти під варту колишнього посадовця Офісу генпрокурора Івана Тимошенка з альтернативою внесення застави у 100 мільйонів гривень. Натомість сторона захисту наполягає на суттєвому пом’якшенні — цілодобовому домашньому арешті або заставі у розмірі 2 мільйонів гривень. Судовий розгляд відбувається в межах масштабної антикорупційної операції «Карфаген», що викрила системне «кришування» шахрайських кол-центрів високопосадовцями прокуратури.

    За даними слідства, Тимошенко був активним учасником злочинної організації, яку очолював інший експосадовець ОГП Сергій Кропива. Підозрюваний безпосередньо координував фінансову логістику угруповання: скеровував кур’єрів до пунктів обміну валют для отримання неправомірної вигоди готівкою та її подальшої тіньової конвертації у криптовалюту. Проаналізувавши рух коштів, детективи НАБУ оцінили загальний обсяг тіньового грошового обігу в цій справі приблизно в один мільярд гривень. Частину цих активів учасники схеми встигли легалізувати через придбання елітної нерухомості та коштовностей.

    Цей безпрецедентний корупційний скандал уже спричинив серйозні кадрові наслідки на найвищому рівні. У вересні на тлі розслідування парламент відправив у відставку генерального прокурора Руслана Кравченка. Водночас Вищий антикорупційний суд вже відправив до СІЗО головного фігуранта Сергія Кропиву (із заставою 120 млн грн), а також його родичів та довірених осіб, причетних до відмивання грошей.

  • Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України у службове відрядження не повернувся до Києва, журналісти знайшли в Австрії. За даними розслідування Михайла Ткача для «Української правди», Кравченко разом із дружиною Олександрою нещодавно з’явився в австрійському Центральному реєстрі реєстрації місця проживання — Zentrales Melderegister, або ZMR. У документах обом вказали одну й ту саму основну адресу у Відні.

    Історія виглядає особливо показово на тлі того, як Кравченко залишав Україну. У ніч проти 14 вересня він перетнув кордон через пункт пропуску Шегині. За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, ексгенпрокурор їхав Mercedes V-Class разом із водієм, який займається міжнародними пасажирськими перевезеннями. Журналісти стверджують, що авіаквитків із Польщі Кравченко не купував, тож до кінцевої точки маршруту він міг добиратися автомобілем.

    Формально виїзд пояснювали п’ятиденним відрядженням до Франції. За даними медіа, наказ Кравченко підписав собі сам ще 13 вересня, коли залишався генеральним прокурором. Офіційним приводом називалася участь у заходах Парламентської асамблеї Ради Європи, однак у ПАРЄ журналістам повідомляли, що його участь у відповідному засіданні програмою не передбачалась. Термін відрядження завершився 18 вересня, але 21 вересня на роботу Кравченко вже не вийшов.

    За кілька годин до перетину кордону Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ та САП публічно відкинули претензії Кравченка і називали його дії продовженням конфлікту навколо антикорупційних органів. При цьому важлива юридична деталь: станом на момент появи нинішнього розслідування сам Кравченко не мав публічно підтвердженого статусу підозрюваного у справі «Карфаген». Reuters також зазначав, що Кравченку обвинувачення не висували, а сам він заперечував будь-яку причетність до ймовірного прикриття шахрайських колцентрів.

    15 вересня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Відповідний указ №932/2026 містить лише формулювання про звільнення. За день до цього президент окремим указом відсторонив його від посади.

    «Ненька інфо» ще 14 вересня писала про обставини його нічного виїзду: Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Тоді ж навколо Кравченка вже активно циркулювала версія про те, що кінцевою точкою маршруту може стати саме Австрія. «Ненька інфо» окремо писала про припущення депутатки Вікторії Сюмар щодо можливого оформлення притулку в Австрії, однак на той момент незалежного підтвердження цього не було. Сам Кравченко про намір просити притулок публічно не повідомляв, і австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тепер з’явився значно конкретніший слід — австрійський реєстр.

    За даними УП, поточним основним місцем проживання Руслана та Олександри Кравченків у ZMR зазначено Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, тобто фактично в історичному центрі міста. Саме ці довідки журналісти називають головним доказом того, що подружжя перебуває або принаймні реєструє свою присутність у столиці Австрії.

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Але найцікавіша деталь з’явилася після перевірки самої адреси.

    Як з’ясувала «Українська правда», квартира №12 за Jordangasse 7 — це не звичайне житлове приміщення, а офіс компанії CS Corporate Services GmbH. Компанія надає послуги з доміциляції, тобто реєстрації юридичних адрес для компаній, секретарського й управлінського обслуговування, а також продажу вже готових зареєстрованих компаній. За цією ж адресою значаться десятки різних юридичних осіб.

    Саме через це журналісти ставлять питання, чи є вказана адреса реальним місцем проживання Кравченків.

    УП припускає, що використання такої адреси могло дозволити не розкривати фактичне місце проживання подружжя у Відні. Водночас це саме версія журналістів: публічних пояснень Кравченка щодо реєстрації за цією адресою наразі немає, так само немає рішення австрійських органів про будь-яке порушення ним місцевого законодавства.

    Олександра Кравченко виїхала з України ще раніше за чоловіка — 12 вересня. За даними джерел УП, вона пішки перетнула кордон із Молдовою через Паланку, а наступного дня виїхала через молдовсько-румунський кордон на Mercedes. Журналісти також не виявили інформації про придбання нею авіаквитків, через що припускають, що до Австрії вона могла доїхати автомобілем.

    Таким чином, маршрути подружжя були різними, але, за даними австрійського реєстру, зрештою вони опинилися в одному місті.

    Уся ця історія відбувається на тлі масштабної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з ймовірним прикриттям шахрайських колцентрів окремими посадовцями Офісу генерального прокурора.

    «Ненька інфо» детально писала про оприлюднені антикорупційними органами матеріали: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських колцентрів посадовцями ОГП

    Сам Кравченко після розголосу публічно заперечував причетність до можливого прикриття незаконних колцентрів. Згадки про нього в чужих розмовах, за його позицією, не доводять участі в будь-якому злочині. Цю обставину важливо враховувати, оскільки матеріали журналістських розслідувань і оперативні записи не є обвинувальним вироком.

    Окремий резонанс викликало майно родини Кравченка. «Ненька інфо» раніше писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходів дружини ексгенпрокурора, які аналізував Центр протидії корупції на тлі справи «Карфаген».

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще раніше «Ненька інфо» повідомляла, що навколо Кравченка могли готуватися жорсткі кроки у відповідь на дії НАБУ і САП, зокрема йшлося про повідомлення ЗМІ щодо можливого стеження за представниками антикорупційних структур. І ці твердження також залишалися журналістською інформацією, а не встановленими судом фактами.

    Окремої обережності потребує тема можливої екстрадиції.

    У матеріалі УП Австрія описується як складна юрисдикція для повернення українських фігурантів. Але говорити, що Австрія взагалі не видає підозрюваних Україні, було б неточно. Австрія та Україна є сторонами Європейської конвенції про видачу, а австрійські суди розглядають українські запити індивідуально. Наприклад, у 2025 році ДБР повідомляло, що австрійський суд мав розглядати питання про екстрадицію колишнього генерала СБУ в Україну.

    Водночас практика справді показує, що такі процедури можуть бути складними і тривалими. Найвідоміший приклад — Дмитро Фірташ, чию екстрадицію до США австрійський апеляційний суд остаточно заблокував у 2025 році після багаторічного процесу. Це, однак, не означає, що аналогічне рішення автоматично буде ухвалено в будь-якій іншій справі.

    А у випадку Кравченка питання екстрадиції наразі взагалі передчасне: для цього потрібні відповідні процесуальні рішення в Україні, міжнародний запит і окремий розгляд австрійською стороною. Публічно підтвердженої підозри Кравченку в «Карфагені» станом на цей момент немає.

    Отже, нові дані дозволяють говорити про кілька встановлених речей. Кравченко залишив Україну 14 вересня, офіційно був звільнений із посади 15 вересня, до Києва після завершення заявленого відрядження не повернувся, а в австрійському реєстрі з’явилася його реєстрація разом із дружиною у Відні. Адреса, яку вони зазначили як основне місце проживання, веде до офісу компанії, що спеціалізується на корпоративному сервісі.

    Історія, яка починалася як п’ятиденне службове відрядження до Франції, тепер перетворилася на значно більший політико-правовий сюжет: колишнього генпрокурора шукають уже не в Парижі, а слід його документів веде просто до центру Відня.

  • Гетьманцеву можуть запропонувати очолити податкову замість Генпрокуратури і в цьому варіанті зацікавлений Арахамія

    Гетьманцеву можуть запропонувати очолити податкову замість Генпрокуратури і в цьому варіанті зацікавлений Арахамія

    Чутки про Данила Гетьманцева в кріслі генпрокурора з’явилися в потрібний момент — і майже одразу почали розсипатися. Як стало відомо редакції від джерела, обізнаного із ситуацією, всередині влади зараз обговорюється інший сценарій — збереження впливу Гетьманцева через податкову вертикаль. Сам голова податкового комітету відповів у своєму стилі: «поки ні, не з нашим щастям», але якщо Офіс президента буде вперто просувати «свого» кандидата — «обіцяю подумати». Реальна ставка виглядає інакше. Увечері 14 вересня Кабмін зняв виконувачку обов’язків голови ДПС Лесю Карнаух. Мінфіну доручено терміново внести кандидатури. Пост податкової знову порожній того ж дня, коли Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора. Кравченко прийшов в ОГП саме з податкової. Коло замкнулося — і відкрило іншу вакансію.

    Для Давида Арахамії контроль над ДПС важливіший, ніж формальна перемога в Офісі генпрокурора. Прокуратура зараз токсична: операція НАБУ «Карфаген», обшуки, взаємні підозри, виїзд Кравченка «у відрядження». Поставити туди людину, яку вже називають «близькою до Арахамії», означає вплутатися у війну з антикорупційними органами на їхньому полі. Податкова — інше. Це каса, детінізація, «клуб білого бізнесу», адміністрування ПДВ, митний контур і важіль тиску на бізнес без гучних кримінальних процесів.

    Гетьманцев роками вважався неформальним куратором податкової політики. Його люди сиділи в ДПС і раніше. Офіційне призначення головою служби закріпило б те, що й так існувало в сірій зоні: комітет Ради плюс виконавча вертикаль в одних руках. Для фракції це прямий доступ до потоків, які годують бюджет у війну, і до інструменту, який можна вмикати й вимикати точково. Політична логіка теж простіша. Генпрокурора затверджує Рада після подання президента — це публічний бій. Голову ДПС призначає уряд. Тихіше, швидше, менше міжнародного шуму. Арахамії, якого в кулуарах уже порівнюють з «Єрмаком 2.0», потрібен не ще один скандальний силовик, а робочий фіскальний важіль.

    Гетьманцев як генпрокурор був би ефектною картинкою: професор фінансового права, учасник конкурсу до Верховного Суду, людина, яка сама пише, що стане «страшним сном корупціонерів». Як голова податкової він небезпечніший саме тому, що залишається у своїй сфері. Там він знає правила, людей і схеми краще за будь-якого прокурора, що прийшов збоку. Поки голосують відставку Кравченка, іде інший конкурс — тихий. І якщо Гетьманцева справді «подадуть» у ДПС, це буде не пониження. Це буде закріплення реального активу, який для Арахамії зараз дорожчий за гучне крісло в ОГП.

     

  • Кравченко може повернутися в Україну 21 вересня, європейці готові дати йому гарантії в обмін на інформацію

    Кравченко може повернутися в Україну 21 вересня, європейці готові дати йому гарантії в обмін на інформацію

    П’ятиденне відрядження, яким Руслан Кравченко сам собі обґрунтував виїзд із країни, за документами закінчується наприкінці цього тижня. До цього моменту Верховна Рада вже має проголосувати за його звільнення, а президентський указ про відсторонення вже опубліковано. Саме в цьому проміжку — між формальним кінцем поїздки і датою, яку поки не підтвердила жодна офіційна заява, — довкола колишнього генпрокурора починає складатися інша історія.
    Уночі на 14 вересня Кравченко перетнув кордон на службовому автомобілі. Офіційна версія — участь у паризьких слуханнях Парламентської мережі ПАРЄ щодо українських дітей. У порядку денному засідання його імені немає. У Раді Європи журналістам прямо сказали: ні Кравченка, ні представників Офісу генпрокурора на цей захід не запрошували. Наказ про відрядження він підписав сам 13 вересня, ще перебуваючи на посаді.
    До цього була операція «Карфаген». НАБУ і САП заявили про злочинну організацію всередині Офісу генпрокурора, яка, за версією слідства, кришувала шахрайські кол-центри й легалізувала їхні доходи. Затримано Сергія Кропиву, заступника керівника департаменту міжнародного співробітництва. На записах фігурує ремонт будинку Кравченка в Козині. Сам він заперечує причетність і називає те, що відбувається, політичним тиском. 7 вересня, після зустрічі з Володимиром Зеленським, подав заяву про відставку. 14-го, вже за кордоном, оголосив, що підписав підозру директору НАБУ Семенові Кривоносу — у підробленні документів і фіктивному усиновленні. Кривонос заявив, що документ не отримував. Зеленський відповів однією фразою: у цього генпрокурора лишився один шлях — звільнення.
    Європейська комісія того ж дня не коментувала персоналії. Речник Гійом Мерсьє повторив те, що Брюссель каже Києву вже не перший місяць: незалежні антикорупційні органи — «наріжний камінь» верховенства права для країни-кандидата, їх треба захищати, а Офіс генпрокурора — реформувати, включно з конкурсним відбором керівника. У цьому контексті з’являються відомості, які редакція отримала окремо. За ними Кравченко може повернутися в Україну 21 вересня і обговорює з європейськими посередниками гарантії в обмін на інформацію. Той самий канал стверджує, що матеріалу «на перших осіб» у нього достатньо.
    Відкрита картина дає зрозуміти, чому така конструкція взагалі могла виникнути. Кравченко рік стояв на стику президентської вертикалі й прокурорської машини. Він прийшов із посади голови ДПС, до цього — Київська ОВА, до цього — Бучанська прокуратура і справа Януковича. Конкурс на директора НАБУ у 2023 році відсіяв його за критерієм доброчесності. У липні 2025-го парламент уже один раз намагався підпорядкувати НАБУ і САП генпрокурору — до вуличних протестів і тиску Заходу. Тепер та сама людина, виїжджаючи, намагається перевернути слідство проти тих, хто вів «Карфаген».
    Гарантії європейців в обмін на покази — формула, яка в українській практиці майже не має чистих прецедентів на цьому рівні. Екстрадиція з ЄС можлива за кримінальними справами, не за політичним статусом. Тимчасовий захист і відрядний статус не дають імунітету. Ні Париж, ні Брюссель публічно не пропонували Кравченку ні захисту, ні угоди. Якщо переговори й ідуть, вони ідуть поза протоколом. Якщо інформації «на перших осіб» стільки, скільки стверджується, її ціна визначається не обсягом теки, а тим, чи готові європейські інституції прийняти її як доказ, не зруйнувавши при цьому лінію, яку самі ж проводять: НАБУ і САП мають працювати без ручного управління з Офісу генпрокурора.
    21 вересня — неділя. До цього дня голосування в Раді, найімовірніше, вже відбудеться. Формально Кравченко буде вже не генпрокурором, а приватною особою із закордонним слідом, підозрою, яку він сам підписав на чужу адресу, і власним процесуальним статусом у справі «Карфаген», який він раніше описував як політичний. Повернення в такій конфігурації — не реабілітація. Це ставка на те, що матеріал, який він вивіз або обіцяє вивезти, переважить ризик опинитися всередині української юрисдикції без посади і без європейської парасольки.

  • Кравченко нібито готував «контратаку» на НАБУ і САП: ЗМІ заявили про стеження за антикорупціонерами

    Кравченко нібито готував «контратаку» на НАБУ і САП: ЗМІ заявили про стеження за антикорупціонерами

    Під час обшуків у першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко нібито виявили матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівниками Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, їхніми близькими та підлеглими. Про це 8 вересня повідомила «Українська правда» з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

    За даними видання, в Офісі генерального прокурора також могли збирати та систематизувати інформацію щодо представників НАБУ і САП. Журналісти припускають, що це могло бути частиною підготовки до своєрідної «контратаки» після спецоперації антикорупційних органів «Карфаген». Водночас ці твердження наразі базуються на інформації джерел УП і не були підтверджені офіційним рішенням суду чи публічними матеріалами слідства.

    Що нібито знайшли під час обшуків

    За інформацією «Української правди», матеріали, пов’язані з можливим стеженням за представниками антикорупційних органів, могли бути виявлені під час обшуків у Марії Вдовиченко.

    Раніше УП повідомляла, що 4 вересня НАБУ і САП проводили слідчі дії в службових приміщеннях, якими користувалися генпрокурор Руслан Кравченко, його заступниця Марія Вдовиченко та інші посадовці.

    Йдеться, за словами співрозмовників видання, про інформацію щодо керівників НАБУ і САП, їхніх родин, а також окремих співробітників структур.

    Однак важливо, що ані НАБУ, ані САП станом на ранок 8 вересня публічно не підтверджували зміст таких матеріалів у повному обсязі. Тому твердження про стеження наразі слід розглядати саме як дані журналістських джерел.

    В ОГП могли наказати систематизувати матеріали щодо НАБУ і САП

    Окремо «Українська правда» повідомляє, що вранці 7 вересня в Офісі генерального прокурора нібито з’явилося розпорядження зібрати та систематизувати всі наявні матеріали щодо НАБУ і САП.

    Саме цей епізод журналісти трактують як можливу ознаку підготовки відповіді антикорупційним органам.

    Проте формулювання «контратака» є оцінкою журналістів та їхніх джерел, а не офіційно встановленим фактом. Публічних документів, які б прямо підтверджували наказ Руслана Кравченка організувати незаконне стеження за представниками НАБУ або САП, наразі не оприлюднено.

    Тому говорити про доведене перевищення повноважень чи інший злочин із боку керівництва ОГП на підставі лише цих повідомлень передчасно.

    Скандал розгорівся на тлі операції «Карфаген»

    Нові повідомлення з’явилися на тлі масштабної операції НАБУ і САП під назвою «Карфаген».

    Антикорупційні органи розслідують діяльність злочинної організації, яка, за версією слідства, могла забезпечувати «кришування» шахрайських кол-центрів та легалізацію отриманих від них коштів.

    Одним із ключових підозрюваних у справі став заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергій Кропива. Вищий антикорупційний суд 6 вересня взяв його під варту до 2 листопада з альтернативою внесення 120 млн грн застави.

    Кропиву підозрюють у «кришуванні» незаконних кол-центрів і легалізації майна на понад 89 млн грн. Водночас підозра ще не означає доведену вину — остаточне рішення має ухвалити суд.

    Скільки могли платити кол-центри

    За даними джерел УП у правоохоронних органах, представники Офісу генпрокурора могли отримувати близько $7 тисяч щомісяця з кожного шахрайського кол-центру.

    Журналісти наводять оцінку, що у випадку контролю над сотнею таких центрів потенційний щомісячний потік коштів міг сягати сотень тисяч доларів. УП також зазначає, що на піку активності у 2026 році під можливим контролем могли перебувати значно більше таких майданчиків.

    Однак і ці цифри наразі походять від джерел видання та матеріалів слідства, а не від обвинувального вироку.

    Кропиву пов’язували й із Кравченком

    Під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурор САП заявляв у суді, що той нібито координував ремонт у будинку Руслана Кравченка в Козині.

    Сам Кравченко публічно відкидав причетність до схеми з кол-центрами та заперечував, що отримував незаконну вигоду.

    Він також пояснював походження свого майна та коментував публічно обставини, пов’язані з будинком і витратами родини.

    Кравченко спочатку не хотів іти, але ввечері подав у відставку

    Ще вдень 7 вересня Руслан Кравченко заявляв журналістам, що не планує добровільно писати заяву про відставку. Він говорив, що готовий піти лише у разі відповідного політичного рішення.

    Того ж дня, за даними УП, президент Володимир Зеленський зустрівся з Кравченком та головою парламентської фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. На зустрічі обговорювали подальше перебування Кравченка на посаді генерального прокурора.

    А вже пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генпрокурора.

    Таким чином, повідомлення про можливе стеження за НАБУ і САП з’явилося вже після того, як він оголосив про своє рішення залишити посаду.

    Що ще відбувається в Офісі генпрокурора

    На тлі «Карфагена» Кравченко також заявляв, що щодо семи прокурорів із різних підрозділів ОГП можуть порушити питання про дисциплінарну відповідальність і звільнення.

    Окремі епізоди розслідування вже дійшли до Вищого антикорупційного суду.

    Зокрема, 7 вересня суд узяв під варту водія Сергія Кропиви Сергія Куцого з можливістю внесення застави у 3 млн грн.

    Також ВАКС раніше обрав запобіжний захід 24-річній Єлизаветі Івахненко, відомій у матеріалах справи як «Муза»: 60 діб арешту з альтернативою застави у 20 млн грн.

    Що важливо розуміти

    Найгучніша частина нової інформації — твердження про стеження за керівниками НАБУ, САП та їхніми родинами — поки що походить від анонімних джерел «Української правди».

    Наразі немає публічно оприлюдненого судового рішення, яке б встановлювало, що Руслан Кравченко особисто наказував здійснювати незаконне стеження.

    Так само не оприлюднено офіційної підозри Кравченку саме за такими фактами.

    Тому коректніше говорити, що, за даними ЗМІ, в ОГП могли збирати інформацію щодо представників антикорупційних органів, а журналісти розцінюють це як можливу підготовку до «контратаки».

    На тлі спецоперації «Карфаген», затримань співробітників ОГП та відставки самого Кравченка ця інформація може стати ще одним важливим епізодом у протистоянні всередині правоохоронної системи.

  • Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Перша заступниця генерального прокурора України Марія Вдовиченко у 2025 році отримала 759 797 грн компенсації за невикористані відпустки. Майже одразу після цього вона задекларувала 400 тис. грн благодійної допомоги Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит».

    Інформація про доходи міститься в електронній декларації посадовиці. Дані про виплату 759 797 грн також відображаються у відкритій базі декларацій: джерелом доходу була Київська міська прокуратура, а виплату зазначено як компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

    Увагу до декларації Вдовиченко привернули на тлі масштабної спецоперації НАБУ і САП «Карфаген», яка стосується ймовірного прикриття мережі шахрайських кол-центрів і легалізації майна. Водночас важливо розрізняти статуси учасників справи: сам факт проведення обшуку у службовому приміщенні, яким користується Вдовиченко, не означає, що їй повідомили про підозру або що її НАБУ вважає учасницею злочинної організації.

    За що Вдовиченко отримала майже 760 тисяч

    Згідно з деклараційними даними, улітку 2025 року Київська міська прокуратура виплатила Марії Вдовиченко 759 797 грн.

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    У документі окремо зазначено призначення цієї суми: компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також за додаткову відпустку, яка надається працівникам із дітьми.

    Тобто йдеться не про премію чи одноразову матеріальну допомогу, а про передбачену трудовим законодавством компенсацію за відпустки, якими працівниця не скористалася.

    У грошовому еквіваленті сума становить приблизно $18–20 тис. залежно від курсу, за яким її перераховувати.

    За даними Українських Новин, після отримання цієї компенсації Вдовиченко спрямувала 400 тис. грн як благодійну допомогу НДСЛ «Охматдит». Таким чином, на благодійність було перераховано понад половину отриманої компенсації.

    Понад 2 млн грн зарплатних доходів за рік

    Компенсація за відпустку була не єдиним задекларованим доходом посадовиці.

    За даними декларації, протягом року Вдовиченко отримала понад 1,2 млн грн зарплати в Київській міській прокуратурі, а також ще близько 1,2 млн грн в Офісі генерального прокурора.

    Окремо посадовиця вказала фінансову допомогу її дітям від родичів.

    За даними Українських Новин, бабуся й дідусь подарували дітям Вдовиченко загалом 800 тис. грн, а батько дітей, який проживає окремо, — ще 100 тис. грн.

    Серед власних заощаджень перша заступниця генпрокурора задекларувала 175 тис. грн готівкою.

    Також у деклараційних даних, на які посилається видання, зазначено, що посадовиця проживає в орендованій квартирі.

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Чому декларація Вдовиченко опинилася в центрі уваги

    Інтерес до доходів першої заступниці генпрокурора виник на тлі спецоперації НАБУ і САП під назвою «Карфаген».

    Антикорупційні органи офіційно повідомили 5 вересня, що викрили злочинну організацію, учасники якої, за версією слідства, систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували активи. Організатором НАБУ називає одного з керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.

    За матеріалами НАБУ, організацію нібито створили в середині 2025 року.

    Слідство стверджує, що керівник угруповання легалізував активи мінімальною ринковою вартістю понад 12 млн грн, перереєстровуючи їх на третіх осіб для приховування фактичного права власності.

    Ще понад 10 млн грн, за інформацією Бюро, учасники схеми розмістили на рахунках близьких людей під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. НАБУ повідомило про п’ятьох викритих учасників організації.

    Попередня правова кваліфікація — статті 255 та 209 Кримінального кодексу України, які стосуються створення або участі у злочинній організації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    У приміщеннях Кравченка і Вдовиченко проводили обшуки

    У ніч проти 5 вересня детективи НАБУ провели слідчі дії у службових приміщеннях Офісу генерального прокурора.

    Сам ОГП підтвердив, що йшлося, зокрема, про приміщення, якими користуються генеральний прокурор Руслан Кравченко, його перша заступниця Марія Вдовиченко, а також інші працівники відомства.

    При цьому Офіс генпрокурора висловив претензії до частини дій детективів. У відомстві заявили, що під час обшуків НАБУ отримало доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, які не стосувалися безпосередньо справи про кол-центри.

    Генпрокурор Руслан Кравченко зі свого боку заперечив свою причетність до можливого прикриття незаконних кол-центрів та легалізації отриманих від їхньої діяльності коштів. Він заявив, що згадки в розмовах самі по собі не є доказом його участі у злочині.

    Саме тому називати Вдовиченко «фігуранткою» справи лише через проведення обшуку було б юридично неточно без додаткових даних НАБУ чи САП про її процесуальний статус.

    У справі вже обирають запобіжні заходи

    Операція «Карфаген» тим часом продовжується.

    6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід посадовцю Офісу генерального прокурора Сергію Кропиві. Суд відправив його під варту з можливістю внесення 120 млн грн застави.

    7 вересня ВАКС також узяв під варту Єлизавету Івахненко, яку слідство пов’язує з цією ж справою і яка на оприлюднених записах фігурувала під псевдонімом «Муза». Їй визначили альтернативу у вигляді 20 млн грн застави.

    НАБУ наголошує, що слідчі дії тривають, а правоохоронці встановлюють інших можливих учасників організації.

    При цьому щодо всіх осіб у справі діє презумпція невинуватості: винною людина може бути визнана лише обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

    На цьому тлі оприлюднені декларації посадовців Офісу генпрокурора можуть привертати підвищену суспільну увагу. Однак самі по собі задекларовані доходи, зокрема 759 797 грн компенсації Вдовиченко за невикористані відпустки, не свідчать про їхній зв’язок із кримінальним провадженням «Карфаген». Наразі публічних даних НАБУ чи САП, які б встановлювали такий зв’язок, немає.

  • «Метастази „Карфагену“»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    «Метастази „Карфагену“»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    У межах розслідування антикорупційних органів щодо корупційних схем в Офісі Генерального прокурора слідчі дії охопили й регіональних посадовців. Правоохоронці провели обшуки за місцем проживання голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера як у Києві, так і в Одесі.

    Ключові деталі та зв’язки фігурантів

    • Географія слідчих дій: Співробітники антикорупційних органів провели серію обшуків в одеських та київських помешканнях Олега Кіпера.
    • Спільна робота з «Канцлером»: Очільник Одеської ОВА має тісні зв’язки з одним із головних фігурантів операції «Карфаген» — начальником Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергієм Кропивою. У 2024 році Кропива працював безпосереднім заступником Кіпера в Одеській ОВА, де відповідав за цифрову трансформацію (CDTO).
    • Альянс із «Музою»: Окрім Кропиви, Кіпер багато років тісно співпрацював із першою заступницею генпрокурора Марією Вдовиченко (фігурує на плівках під псевдонімом «Муза») під час роботи в органах прокуратури міста Києва, де вона вважалася його ключовою соратницею.
    • Контекст спецоперації: Слідчі дії в очільника ОВА стали продовженням затримань та обшуків, розпочатих НАБУ і САП у межах викриття злочинної організації, яка «кришувала» шахрайські кол-центри.

    З посиланням на джерела в ОГП:

    «Слідчі дії у очільника Одеської ОВА Олега Кіпера відбулися вдома як у Києві, так і в Одесі. Кіпер пов’язаний із затриманим Сергієм Кропивою, який у 2024 році працював його заступником в ОВА, а також із заступницею генпрокурора Марією Вдовиченко, з якою багато років працював у столичній прокуратурі».