Mmakaje

Позначка: Казахстан

  • Атаки на танкери паралізують ключовий нафтовий маршрут Казахстану: експорт опинився під загрозою

    Атаки на танкери паралізують ключовий нафтовий маршрут Казахстану: експорт опинився під загрозою

    Казахстан призупинив подачу нафти до головного експортного термінала Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу російського Новоросійська після серії атак на танкери у Чорному морі. Судноплавні компанії почали уникати небезпечного району, через що термінал втратив можливість у звичайному режимі приймати судна та відвантажувати нафту.

    Про це повідомили Bloomberg і Financial Times із посиланням на джерела, обізнані із ситуацією. За їхніми даними, припинення прокачування нафти трубопроводом до чорноморського узбережжя пов’язане не стільки з пошкодженням самого трубопроводу, скільки з небажанням власників і операторів танкерів відправляти судна до морського термінала КТК.

    Очікувалося, що зупинка почнеться у вівторок, 21 липня. Водночас на момент появи перших повідомлень офіційно не було зрозуміло, чи припинив консорціум приймати нафту повністю, чи лише значно обмежив її надходження. Пресслужба КТК спочатку відмовилася коментувати інформацію Bloomberg.

    Причиною стали щонайменше три атаки на танкери, які завантажували або мали завантажувати казахстанську нафту поблизу термінала КТК.

    19 липня консорціум повідомив про удари по танкерах ASIA та NISSOS IOS безпосередньо під час завантажувальних операцій. На судні ASIA виникла пожежа, яку вдалося загасити. Повідомлень про загиблих, постраждалих або масштабний витік нафти не надходило. Після цих інцидентів відвантаження нафти призупинили.

    Увечері 19 липня роботу термінала ненадовго відновили. Однак уже 20 липня під час завантаження на виносному причальному пристрої №1 безпілотник атакував танкер NELSA. КТК знову зупинив відвантаження. За даними Reuters, пожежу після удару загасили, витоку нафти не зафіксували.

    Міністерство енергетики Казахстану підтвердило, що NELSA перевозив нафту казахстанських та американських вантажовідправників. У відомстві наголосили, що удар стався вже після того, як Астана публічно закликала забезпечити безпеку цивільної енергетичної інфраструктури та судноплавства у Чорному морі.

    Казахстанські Міністерство закордонних справ і Міністерство енергетики засудили атаки на судна. В Астані назвали їх неприпустимим посяганням на економічні інтереси країни та загрозою для міжнародної торгівлі енергоресурсами. Казахстан заявив, що танкери перевозили комерційні вантажі та працювали у межах інфраструктури КТК.

    Каспійський трубопровідний консорціум має критичне значення для казахстанської економіки. Через його систему проходить приблизно 80% нафтового експорту країни. Трубопровід завдовжки близько 1500 кілометрів з’єднує великі родовища на заході Казахстану з морським терміналом неподалік Новоросійська.

    Нафта надходить до системи переважно з родовищ Тенгіз, Кашаган і Карачаганак. У цих проєктах беруть участь міжнародні енергетичні компанії Chevron, ExxonMobil, Shell, Eni та інші великі інвестори. Через КТК транспортується понад мільйон барелів нафти на добу, що становить близько 2% світового постачання.

    Якщо танкери й надалі відмовлятимуться заходити до району термінала, резервуари КТК можуть швидко заповнитися. У такому разі консорціум не зможе приймати нові обсяги нафти з Казахстану, а видобувним компаніям доведеться скорочувати виробництво.

    Джерела Bloomberg попереджають, що у разі збереження зупинки до кінця тижня нафтові компанії можуть почати обмежувати видобуток. Найбільшого впливу зазнають підприємства, які працюють на Тенгізі, Кашагані та Карачаганаку, оскільки швидко переорієнтувати такі обсяги на альтернативні маршрути практично неможливо.

    Казахстан має інші можливості експорту — зокрема трубопроводи до Китаю, перевезення через Каспійське море та залізничні маршрути. Проте їхньої пропускної здатності недостатньо, щоб повністю замінити КТК. Саме тому будь-яка тривала зупинка чорноморського напрямку безпосередньо впливає на обсяги видобутку, валютні надходження і доходи державного бюджету.

    Ситуація також створює ризики для Європи. Казахстан є одним із найбільших постачальників сирої нафти на європейський ринок. Після скорочення закупівель російської нафти європейські нафтопереробні підприємства збільшили залежність від сировини з Казахстану, США, Норвегії, Близького Сходу та інших регіонів.

    Казахстанська нафта, яка експортується через Новоросійськ, не вважається російською і не підпадає під західні санкції. Хоча термінал КТК розташований на території РФ, основна частина сировини походить із Казахстану та належить міжнародним компаніям.

    Перебої виникли у момент, коли світовий нафтовий ринок уже стикається з іншими серйозними ризиками. Постачання через Ормузьку протоку скоротилося через загострення між США та Іраном, а єменські хусити погрожують атакувати судноплавство і нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії у районі Червоного моря. На цьому тлі ціна Brent зросла приблизно на 2,5% і перевищила 91 долар за барель.

    Таким чином, тривала зупинка КТК може ще більше скоротити доступні для Європи обсяги нафти та посилити тиск на світові ціни. Особливо відчутними наслідки можуть стати для нафтопереробних заводів Середземномор’я, які традиційно закуповують казахстанську суміш CPC Blend.

    Україна офіційно не заявляла про відповідальність за удари по танкерах біля термінала. Водночас українські військові повідомляли про ураження російських суден і нафтової інфраструктури у Чорному та Азовському морях. КТК у своїх перших повідомленнях також не називав сторону, яка здійснила атаки.

    Росія звинуватила Україну у спробі дестабілізувати світовий нафтовий ринок. Водночас частина атакованих танкерів перевозила саме казахстанську нафту, а серед вантажовідправників були західні компанії. Це ускладнює ситуацію для Києва, оскільки Казахстан намагається дистанціювати свою нафтову галузь від російської війни та наголошує на міжнародному статусі КТК.

    Це не перший випадок, коли робота маршруту опиняється під загрозою. У листопаді 2025 року після атаки морського безпілотника було серйозно пошкоджено один із виносних причальних пристроїв КТК. Через це експорт тимчасово зупинили, а Казахстан закликав Україну не атакувати інфраструктуру, яка забезпечує транспортування казахстанської нафти.

    У січні 2026 року Астана знову звернулася до США та європейських держав із проханням допомогти гарантувати безпеку нафтових перевезень після ударів по трьох танкерах, які прямували до термінала КТК. Казахстан попереджав, що зростання кількості таких випадків створює системні ризики для міжнародної енергетичної інфраструктури.

    Після липневих атак ситуація стала ще складнішою: тепер ризик пов’язаний не лише з пошкодженням конкретного судна чи причалу, а з відмовою танкерних компаній від заходу до небезпечної зони. Навіть якщо обладнання термінала залишається працездатним, без достатньої кількості суден відвантаження нафти фактично неможливе.

    Подальші наслідки залежатимуть від того, чи погодяться судновласники повернути танкери до термінала та чи зможуть Казахстан, Росія і західні акціонери КТК гарантувати безпеку операцій. Якщо зупинка триватиме кілька днів, компанії ще можуть частково використати резервуарні потужності. Проте за тривалішої перерви скорочення видобутку стане практично неминучим.

    Отже, наразі коректніше говорити не про остаточне припинення всього нафтового експорту Казахстану, а про зупинку або різке обмеження його головного маршруту через Чорне море. Водночас через залежність країни від КТК навіть тимчасова перерва створює серйозну загрозу для казахстанського видобутку, постачань до Європи та стабільності світового нафтового ринку.

  • “Країна-бензоколонка” без бензину: росіяни б’ються на заправках, Путін визнав проблему

    “Країна-бензоколонка” без бензину: росіяни б’ються на заправках, Путін визнав проблему

    Паливна криза в Росії стрімко загострюється та дедалі більше виходить за межі економічної проблеми, перетворюючись на соціальну. У різних регіонах країни на автозаправних станціях утворюються довгі черги, водії годинами очікують на можливість заправитися, а суперечки через місце в черзі дедалі частіше завершуються штовханиною та бійками. Водночас Кремль уже змушений відкрито визнавати дефіцит пального, хоча ще донедавна офіційна російська влада заперечувала існування масштабної проблеми.

    У соціальних мережах та місцевих Telegram-каналах поширюються десятки відео із різних куточків Росії. На кадрах, які активно обговорюють користувачі, чоловіки б’ються біля паливних колонок, штовхаються за право першими заправити автомобіль, а жінки влаштовують гучні сварки через місце в багатогодинних чергах. Подібні інциденти фіксували, зокрема, у Рязані, Краснодарі, Москві та низці інших міст.

    Російські пабліки дедалі частіше іронічно називають ситуацію “новою реальністю країни-бензоколонки”. Якщо раніше Росія позиціонувала себе як одного з найбільших експортерів нафтопродуктів у світі, то тепер навіть усередині країни водії не можуть бути впевненими, що знайдуть необхідну марку бензину на найближчій АЗС.

    Причиною погіршення ситуації стали масштабні проблеми з роботою російської нафтопереробної галузі. Після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах та об’єктах паливної інфраструктури виробництво бензину в Росії різко скоротилося. За інформацією Reuters, станом на кінець червня випуск бензину впав приблизно на 25% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

    Дефіцит уже охопив десятки регіонів країни. За даними українських та російських джерел, обмеження на продаж бензину діють більш ніж у півсотні суб’єктів РФ. На багатьох автозаправках введено ліміти на відпуск пального — від 30 до 50 літрів на один автомобіль або не більше одного повного бака. Окремі мережі взагалі припиняють продаж окремих марок бензину до надходження нових поставок.

    Показово, що про проблему вже був змушений публічно заговорити й російський диктатор Володимир Путін. Під час наради щодо забезпечення внутрішнього паливного ринку він уперше визнав очевидне: на автозаправках утворюються черги, а необхідні марки бензину не завжди є в наявності. За його словами, уряд уже використав частину накопичених резервів, а найбільші нафтопереробні заводи працюють на максимальній потужності. Водночас Путін запевнив, що запаси бензину залишаються майже на рівні минулого року, хоча й визнав певне скорочення.

    Кремль уже вдався до надзвичайних заходів. Російська влада тимчасово заборонила експорт бензину та авіаційного гасу, а також розглядає можливість повної заборони експорту дизельного пального. Крім того, уряд РФ дозволив окремим нафтопереробним підприємствам виробляти пальне зі зниженими стандартами якості, щоб хоч частково наситити внутрішній ринок.

    Однак навіть цих кроків виявилося недостатньо. Як повідомило Reuters із посиланням на джерела в енергетичній галузі, Москва звернулася до Казахстану з проханням поставити близько 50 тисяч тонн бензину марки АІ-92. Такий крок є безпрецедентним для держави, яка традиційно входить до числа найбільших світових експортерів нафтопродуктів. Казахстан поки офіційного запиту не підтвердив, але джерела агентства повідомляють, що сторони вже ведуть відповідні консультації. Одночасно Росія вивчає можливість імпорту бензину морським шляхом та збільшення державних субсидій для нафтопереробних підприємств.

    Ситуація настільки загострилася, що в окремих регіонах до контролю за роботою АЗС вже залучають правоохоронців. Наприклад, в Іркутській області місцева влада доручила поліції та Росгвардії контролювати продаж пального, щоб його відпускали виключно в паливні баки автомобілів, а не в каністри чи інші ємності. Одночасно губернатор області Ігор Кобзєв звернувся до силових структур із вимогою припинити спекуляцію пальним, оскільки окремі громадяни скуповують бензин великими партіями для подальшого перепродажу за значно завищеними цінами.

    На цьому тлі експерти зазначають, що проблеми мають системний характер. Вихід із ладу низки великих нафтопереробних заводів, труднощі з логістикою, обмеження експорту та необхідність використання резервів створюють додатковий тиск на внутрішній ринок. Саме тому дедалі більше російських регіонів стикаються з нестачею бензину, а населення — із новими обмеженнями.

    Українські фахівці також звертають увагу, що удари по російській паливній інфраструктурі мають довгостроковий ефект. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков раніше зазначав, що Росія вже втратила безпечні маршрути доставки пального до тимчасово окупованого Криму, а подальше поглиблення паливної кризи може ще більше ускладнити забезпечення окупованих територій.

    Таким чином, дефіцит бензину в Росії вже перестав бути локальною економічною проблемою. Він дедалі більше впливає на повсякденне життя населення, провокує соціальну напругу та конфлікти, а також змушує Кремль ухвалювати нетипові для одного з найбільших експортерів нафти рішення — від заборони експорту власного пального до пошуку бензину за кордоном. Відео бійок на автозаправках лише підкреслюють, що паливна криза поступово стає ще одним внутрішнім викликом для російської влади.

  • Українські дрони дотиснули: РФ вперше за довгий час імпортує бензин

    Українські дрони дотиснули: РФ вперше за довгий час імпортує бензин

    Росія вперше за тривалий час змушена вдатися до імпорту бензину морем, щоб покрити дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причиною стали масштабні удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі РФ, які суттєво скоротили можливості країни з виробництва бензину та дизельного пального. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в енергетичному секторі та учасників ринку.

    За даними співрозмовників агентства, найближчим часом партія бензину має прибути морським шляхом до одного із західних портів Росії з азійського регіону. Джерела не уточнюють країну-відправника, однак зазначають, що ще торік російська влада розглядала можливість закупівель бензину в Китаї, Сінгапурі та Південній Кореї після серії атак на нафтопереробні заводи.

    Сам факт повернення до імпорту бензину став показовим сигналом для російської економіки. Росія традиційно входить до числа найбільших світових виробників нафти та нафтопродуктів, а тому закупівля бензину за кордоном свідчить про серйозні проблеми у роботі власної нафтопереробної галузі. Ще кілька років тому подібний сценарій здавався малоймовірним для держави, яка стабільно експортувала великі обсяги пального на міжнародні ринки.

    Починаючи з 2024 року українські безпілотники системно атакують російські нафтопереробні заводи, нафтобази та інші об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Лише протягом останніх місяців під ударами опинилися підприємства в Татарстані, Краснодарському краї, Самарській області, Рязані, Нижньому Новгороді та інших регіонах. Українська стратегія спрямована на послаблення російського військово-промислового потенціалу шляхом ударів по критичній інфраструктурі, яка забезпечує паливом армію та економіку країни-агресора.

    Одним із найрезонансніших ударів стала атака на об’єкти в Татарстані. Після чергового нальоту українських дронів 12 червня одна з найбільших російських нафтових компаній «Татнефть» була змушена запровадити обмеження на відпуск пального на своїх автозаправних станціях. Це стало безпрецедентним кроком для російського ринку та викликало хвилю занепокоєння серед споживачів і представників бізнесу.

    Паралельно Москва різко збільшила закупівлі бензину у Білорусі. Крім того, російська сторона зверталася до Казахстану з проханням розширити постачання пального. Проте навіть найближчі союзники Кремля не здатні повністю компенсувати втрати російської нафтопереробки. За інформацією Reuters, ні Білорусь, ні Казахстан не мають достатніх надлишкових виробничих потужностей для суттєвої підтримки російського ринку, що змушує Москву шукати постачальників в Азії.

    Проблеми галузі підтверджують і профільні аналітики. За оцінкою Energy Intelligence, на початку червня 2026 року обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня за останні 21 рік. Добова переробка опустилася нижче позначки у чотири мільйони барелів на добу. Це один із найгірших показників для російської нафтової галузі за останні десятиліття.

    Експерти зазначають, що після атак українських безпілотників простоювали близько 30% усіх потужностей російських НПЗ. У цифрах це становить приблизно 2,1 мільйона барелів на добу. Такі втрати вже почали впливати на внутрішній ринок пального, створюючи ризики дефіциту та зростання цін.

    Щоб уникнути серйозної паливної кризи, російська влада була змушена вдатися до ще одного кроку. На тлі перебоїв із виробництвом уряд дозволив окремим нафтопереробним заводам випускати бензин і дизельне пальне під маркуванням «Євро-5», хоча його фактичні характеристики відповідають значно нижчому стандарту «Євро-3». Таким чином Кремль фактично пішов на погіршення екологічних і технічних показників пального заради підтримки стабільності внутрішнього ринку.

    Експерти попереджають, що використання такого пального може негативно впливати на технічний стан автомобілів та екологічну ситуацію. Однак для російської влади сьогодні головним завданням залишається забезпечення населення та економіки достатніми обсягами бензину і дизеля.

    Українська кампанія проти російської нафтової інфраструктури дедалі більше перетворюється на одну з найболючіших проблем для Кремля. Нафтогазовий сектор залишається основним джерелом валютних надходжень і наповнення федерального бюджету РФ. Будь-які перебої у роботі НПЗ не лише створюють дефіцит на внутрішньому ринку, а й скорочують можливості Росії експортувати нафтопродукти та отримувати додаткові прибутки для фінансування війни.

    Саме тому російська влада останніми місяцями посилює захист енергетичних об’єктів засобами протиповітряної оборони. Втім, попри додаткові заходи безпеки, українські дрони продовжують досягати своїх цілей за сотні й навіть тисячі кілометрів від кордону.

    Поява імпортного бензину на російському ринку стала черговим свідченням того, що удари по нафтопереробній інфраструктурі вже мають системний ефект. Якщо нинішня тенденція збережеться, Росія може зіткнутися з подальшим скороченням виробництва пального, зростанням залежності від зовнішніх постачальників та новими викликами для своєї економіки. Для країни, яка десятиліттями позиціонувала себе як енергетична наддержава, необхідність імпортувати бензин виглядає особливо символічно і демонструє масштаб проблем, з якими сьогодні стикається російська паливна галузь.

  • Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Європейський Союз має суттєво посилити санкційний тиск на Росію, зокрема шляхом повного обмеження доступу російської металургійної продукції до європейського ринку та запровадження жорсткіших обмежень проти російських олігархів, які продовжують отримувати прибутки від торгівлі з ЄС. Про це заявив депутат Європейського парламенту від Німеччини Майкл Галер під час виступу на Одеському чорноморському форумі з безпеки, коментуючи ефективність чинної санкційної політики щодо Російської Федерації та її ключових експортних галузей.

    За словами євродепутата, попри вже запроваджені численні пакети санкцій, російська металургійна продукція досі не перебуває під повною забороною в межах Європейського Союзу. Це, як він наголосив, дозволяє російським компаніям і пов’язаним із ними бізнес-структурам продовжувати отримувати значні доходи від експорту до європейського ринку навіть в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Галер підкреслив, що така ситуація створює суперечність у санкційній політиці ЄС, оскільки частина російського бізнесу продовжує фінансово вигравати від співпраці з Європою, попри офіційні політичні заяви про ізоляцію агресора.

    Він заявив, що Європейський Союз має рухатися до повного закриття ринку для російської металургії, щоб унеможливити отримання доходів, які, за його словами, опосередковано підтримують військову машину Кремля. Галер наголосив, що санкційна політика не може бути частковою або вибірковою, оскільки будь-які винятки чи «сірі зони» фактично послаблюють загальний ефект економічного тиску на Росію.

    Окрему увагу євродепутат приділив темі російських олігархів, які, на його думку, досі мають можливість зберігати доступ до європейських ринків та активів і таким чином продовжують отримувати прибутки, навіть перебуваючи у тісному зв’язку з політичним керівництвом Росії. Він підкреслив, що ЄС повинен посилити персональні санкції та не допускати ситуацій, коли великі бізнес-групи з РФ продовжують працювати через дочірні компанії або посередників у Європі.

    «Ми маємо працювати над тим, щоб закрити для них цей ринок», — заявив Галер, наголосивши, що економічні зв’язки, які приносять прибуток російським структурами, повинні бути повністю розірвані.

    У своїй промові євродепутат також окремо зупинився на проблемі обходу санкцій через треті країни. Він зазначив, що Росія активно використовує складні логістичні та торговельні схеми для обходу обмежень, зокрема через держави Центральної Азії, Кавказу та Туреччину. За його словами, ці маршрути дозволяють російським компаніям продовжувати отримувати необхідні товари та технології, попри формальні санкційні заборони.

    Галер підкреслив, що Європейський Союз повинен посилити контроль за експортними потоками та активніше використовувати дані торговельної статистики, митних служб і експортних агентств для виявлення підозрілих схем постачання. Він зазначив, що сучасні інструменти аналітики дозволяють відстежувати непрямі ланцюги постачання, однак політична воля для повного блокування таких схем має бути посилена.

    Особливу увагу він звернув на відповідальність європейських компаній-експортерів. На його думку, бізнес, який постачає товари за межі ЄС, повинен мати чіткі механізми контролю кінцевого споживача продукції. Якщо компанія не може довести, що її продукція не потрапить до Росії або не буде використана в інтересах російського військово-промислового комплексу, такі поставки мають бути заборонені.

    «Ми знаємо, як працюють такі схеми через Казахстан чи Туреччину. Це досить зрозумілі механізми, і їх потрібно блокувати», — наголосив Галер, коментуючи поширену практику реекспорту санкційних товарів.

    Євродепутат також підкреслив, що розширення вторинних санкцій має стати одним із ключових напрямів подальшої політики ЄС. На його думку, без запровадження механізмів, які впливають на третіх посередників, ефективність санкцій проти Росії залишається обмеженою. Він закликав до формування більш жорсткої системи контролю, яка унеможливить постачання критично важливих товарів до РФ через непрямі канали.

    Заява Галера пролунала на тлі триваючих дискусій у Європейському Союзі щодо того, наскільки ефективними є чинні санкційні пакети проти Росії. Попри значні обмеження в енергетичному, фінансовому та технологічному секторах, частина російської економіки продовжує функціонувати завдяки адаптації до нових умов та використанню альтернативних торговельних маршрутів.

    Окремо в ЄС дедалі частіше порушується питання про посилення персональних санкцій проти російських бізнесменів, які зберігають тісні зв’язки з Кремлем. Журналістські розслідування неодноразово вказували на те, що деякі великі російські промислові групи, зокрема в металургійній та енергетичній сферах, можуть бути пов’язані з підприємствами, які прямо або опосередковано працюють на російський військово-промисловий комплекс.

    Зокрема, увагу привертають структури, пов’язані з російським бізнесменом Володимиром Лісіним, власником Новоліпецького металургійного комбінату (НЛМК). За даними розслідувань, підприємства цієї групи продовжують працювати в Європі, попри підозри щодо можливого залучення до ланцюгів постачання для оборонної промисловості Росії. Це викликає дискусії щодо послідовності санкційної політики ЄС та необхідності її подальшого посилення.

    Водночас Україна також продовжує розширювати власну санкційну політику щодо російських компаній і бізнес-структур, які забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни. Київ запроваджує обмеження проти енергетичних, металургійних і промислових підприємств, намагаючись синхронізувати свої дії з партнерами в ЄС та США.

    На тлі цих процесів заклики Майкла Галера до посилення санкцій проти російської металургії та олігархів відображають ширшу дискусію всередині Європейського Союзу щодо необхідності переходу від часткових обмежень до більш системного економічного тиску на Росію, який би мінімізував будь-які фінансові вигоди для структур, пов’язаних із війною проти України.

  • “Слава Україні!”: у Казахстані затримали активіста після плаката проти Путіна під час його візиту до Астани

    “Слава Україні!”: у Казахстані затримали активіста після плаката проти Путіна під час його візиту до Астани

    У Казахстані в день візиту президента РФ Володимира Путіна до Астани затримали опозиційного активіста Марата Жанузакова після публікації фото з різким антипутінським плакатом та українською символікою. Інцидент викликав резонанс у соцмережах і знову привернув увагу до ставлення частини казахстанського суспільства до російської політики та війни проти України.

    Про затримання повідомили донька активіста Айман Жанузакова, а також низка казахстанських опозиційних ресурсів і правозахисних сторінок.

    Перед затриманням Жанузаков опублікував у Facebook фотографію, на якій стоїть із плакатом на тлі прапорів Казахстану та України. На плакаті було написано: “Гей, покидьку! Пішов лісом з Казахстану! Слава Україні!”.

    Сам допис активіст супроводив фразою: “До приїзду одного мудака”.

    Хоча у публікації прямо не згадувалося ім’я російського президента, затримання відбулося саме у день прибуття Володимира Путіна до Казахстану для участі у заходах Вищої Євразійської економічної ради.

    Російського лідера в Астані зустрічав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. На тлі візиту в місті були посилені заходи безпеки, а місцеві медіа повідомляли про масштабні перекриття доріг та підвищену активність силовиків.

    Після появи фото в соцмережах до Марата Жанузакова прийшли правоохоронці. Активіста доправили на допит, однак пізніше відпустили додому.

    За словами самого Жанузакова, поліція вимагала видалити резонансний пост із Facebook.

    “Дякую всім за підтримку. Поліція попросила мене стерти пост. Я сказав: подумаю”, — написав він після звільнення.

    Станом на вечір 28 травня публікація залишалася доступною на його сторінці.

    Казахстанські опозиційні ресурси зазначають, що це вже не перший протест Марата Жанузакова проти візитів Путіна та політики Кремля.

    Під час попереднього приїзду президента РФ до Казахстану у листопаді 2024 року активіст уже виходив на публічну акцію разом із соратниками. Тоді протестувальники тримали плакат із написом: “Ваша Високоповажність, пішов н#х#й з Казахстану!”.

    Після тієї акції казахстанський суд визнав учасників винними у “дрібному хуліганстві” та призначив штрафи.

    Новий інцидент відбувся на тлі дедалі складнішого балансу, який Казахстан намагається зберігати у відносинах із Росією після початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Офіційна Астана формально залишається союзником Москви у межах ОДКБ та Євразійського економічного союзу, однак водночас не визнає окуповані українські території частиною Росії та намагається демонструвати певну дистанцію від російської політики.

    Президент Касим-Жомарт Токаєв раніше неодноразово заявляв про підтримку принципу територіальної цілісності держав і відмовлявся визнавати так звані “ЛНР” та “ДНР”.

    Через це відносини між Москвою та Астаною періодично супроводжуються дипломатичними напруженнями та інформаційними конфліктами.

    У самому Казахстані після 2022 року помітно посилилися антивоєнні настрої серед частини суспільства. У великих містах регулярно проходили акції підтримки України, а в соцмережах неодноразово виникали дискусії щодо ризиків російського впливу на північні регіони Казахстану.

    На цьому тлі будь-які публічні антипутінські виступи під час офіційних візитів російського президента викликають особливу увагу силовиків.

    Крім самого затримання активіста, увагу медіа також привернули безпрецедентні заходи безпеки під час приїзду Путіна до Астани. У соцмережах та ЗМІ з’явилися фото і відео кортежу російського президента, який супроводжували посилені підрозділи охорони, засоби радіоелектронної боротьби та спеціальні мобільні комплекси захисту від дронів.

    Казахстанські та російські медіа повідомляли, що у місті частково перекривали центральні вулиці, а силовики перевіряли окремі райони поблизу урядових маршрутів.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що під час візиту Путін знову припустився помилки у вимові імені президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Подібні ситуації вже неодноразово траплялися раніше й регулярно стають приводом для обговорень у мережі.

    Попри затримання Жанузакова, офіційної кримінальної справи проти нього наразі не оголошували. Правозахисники водночас зазначають, що подібні дії поліції свідчать про обмеження свободи висловлювань у країні, особливо коли йдеться про теми, пов’язані з Росією та президентом РФ.

    Аналітики вважають, що подібні інциденти демонструють складну внутрішню ситуацію в Казахстані, де влада змушена балансувати між стратегічними відносинами з Кремлем та дедалі помітнішими антиросійськими настроями частини населення.

  • Путін знову осоромився на публіці: президент РФ вкотре не зміг вимовити ім’я Токаєва

    Путін знову осоромився на публіці: президент РФ вкотре не зміг вимовити ім’я Токаєва

    Президент Росії Володимир Путін під час офіційного виступу в Казахстані знову припустився дивної помилки, намагаючись вимовити ім’я президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Курйозний момент потрапив на відео та швидко розлетівся соцмережами й медіа, де користувачі вже жартують, що очільник Кремля систематично не може запам’ятати ім’я одного зі своїх ключових союзників у Центральній Азії.

    Інцидент стався 28 травня під час виступу Путіна після засідання Вищої Євразійської економічної ради в Астані. Російський президент дякував казахстанському колезі за прийом та організацію зустрічі, однак у черговий раз перекрутив його ім’я та по батькові.

    На оприлюднених кадрах чути, як Путін вимовляє щось схоже на «Саржан Кемелевич», «Вахтанг Кемелевич» або іншу спотворену версію імені Касим-Жомарта Кемелевича Токаєва. При цьому президент РФ навіть не спробував виправити помилку і продовжив виступ так, ніби нічого не сталося.

    Відео миттєво викликало хвилю обговорень у соцмережах. Користувачі нагадали, що це далеко не перший випадок, коли Путін не може правильно звернутися до президента Казахстану.

    Раніше російський лідер уже називав Токаєва «Кемел Жомартовичем», «Касим Жомартовичем Кемеловичем» та іншими дивними варіантами. Один із найвідоміших інцидентів стався ще у 2022 році під час зустрічі у Санкт-Петербурзі, коли Путін також переплутав ім’я казахстанського президента прямо перед камерами.

    Після нової помилки в мережі почали активно обговорювати, чому глава Кремля роками не може запам’ятати ім’я одного з найближчих партнерів Росії у регіоні. Частина користувачів пояснює це звичайною неуважністю, інші ж звертають увагу на дедалі помітніші проблеми Путіна з мовленням та концентрацією.

    Останніми місяцями у соцмережах неодноразово аналізували дивну поведінку російського президента під час публічних виступів. Зокрема, у травні широкий резонанс викликали кадри з російських урочистостей, де Путін дуже мляво та нерозбірливо тричі вигукнув «Ура», що породило нові дискусії про його фізичний стан.

    Водночас нинішній візит Путіна до Казахстану мав важливе політичне значення. За інформацією російських державних медіа, Москва та Астана підписали документ про «сім основ стратегічного союзництва». Крім того, Росія домовилася про будівництво атомної електростанції у Казахстані.

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час переговорів заявив про важливість співпраці з Росією та назвав РФ одним із ключових економічних партнерів країни. За його словами, Москва продовжує відігравати значну роль у регіональних та глобальних процесах.

    Путін зі свого боку заявив, що Росія готова допомогти Казахстану не лише з будівництвом АЕС, а й із формуванням цілої «атомної галузі». Також російський президент висловив сподівання, що товарообіг між двома країнами найближчим часом перевищить 30 млрд доларів.

    Окрему увагу журналісти звернули й на безпекові заходи під час поїздки Путіна до Астани. У мережі з’явилися кадри його кортежу, оснащеного додатковими системами захисту від дронів. Російські та західні аналітики пов’язують це з побоюваннями Кремля щодо атак безпілотників навіть за межами РФ.

    Крім того, західні ЗМІ раніше повідомляли, що пересування Путіна дедалі жорсткіше контролює Федеральна служба охорони РФ. За даними розвідок, маршрути поїздок президента Росії ретельно приховуються, а місця перебування охороняються з безпрецедентними заходами безпеки.

    На тлі війни проти України Казахстан намагається зберігати баланс між співпрацею з Росією та розвитком відносин із Китаєм, ЄС і Туреччиною. Токаєв неодноразово демонстрував певну дистанцію щодо кремлівської політики, зокрема публічно заявляв про невизнання так званих «ЛДНР».

    Попри це, Казахстан залишається важливим партнером Москви в межах Євразійського економічного союзу та Організації договору про колективну безпеку.

    Новий курйоз із іменем Токаєва лише додав уваги до візиту Путіна в Астану, який і без того проходив на тлі напруженої міжнародної ситуації та активних дискусій про майбутнє впливу Росії у Центральній Азії.

  • Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

    Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

  • OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    Країни нафтового альянсу OPEC+ готуються ухвалити рішення про чергове — вже третє поспіль — підвищення квот на видобуток нафти. Як повідомляє Reuters із посиланням на джерела, відповідна домовленість може бути затверджена під час зустрічі ключових учасників у неділю.

    За попередніми даними, сім провідних країн альянсу планують збільшити видобуток приблизно на 188 тисяч барелів на добу у червні. Йдеться про Саудівську Аравію, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, Росію та Оман. Саме ці держави останніми роками формують ядро рішень щодо коригування нафтовидобутку в межах OPEC+.

    Попри намір збільшити видобуток, учасники ринку наголошують: фактичний ефект цього рішення буде обмеженим. Причина — триваюча війна між США та Іраном, яка розпочалася наприкінці лютого і призвела до різкого загострення безпекової ситуації в Перській затоці.

    Одним із ключових наслідків конфлікту стало закриття Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою. Через неї зазвичай проходить значна частина експорту з країн Перської затоки, включно із Саудівською Аравією, Іраком і Кувейтом.

    У результаті блокування протоки постачання нафти з регіону суттєво скоротилися або стали нестабільними. Це означає, що навіть за наявності формально підвищених квот країни фізично не зможуть швидко наростити експорт.

    Джерела зазначають, що рішення про підвищення квот має радше стратегічно-комунікаційний характер. Воно покликане продемонструвати, що OPEC+ готовий оперативно реагувати на зміну ситуації і збільшити постачання, щойно геополітична напруга знизиться.

    Фактично альянс сигналізує ринку, що має резервні потужності та політичну волю для стабілізації цін у разі відновлення нормальної логістики.

    Водночас аналітики підкреслюють, що навіть після відкриття Ормузької протоки швидкого повернення до довоєнних обсягів не буде. За оцінками представників нафтових компаній країн Перської затоки та міжнародних трейдерів, на повну нормалізацію потоків можуть піти тижні або навіть місяці. Це пов’язано з питаннями безпеки судноплавства, страхування перевезень та відновлення ланцюгів постачання.

    Додатковим фактором, який впливає на внутрішню динаміку альянсу, став вихід Об’єднаних Арабських Еміратів з OPEC+ з 1 травня 2026 року. ОАЕ були одним із ключових виробників, здатних швидко нарощувати видобуток, тому їхнє рішення може вплинути на баланс сил усередині організації.

    Після цього OPEC+ налічує 21 країну, включно з Іран, однак фактичні рішення щодо квот і надалі ухвалюються вузьким колом держав із найбільшими виробничими можливостями.

    Раніше альянс уже втрачав учасників: у грудні 2023 року його залишила Ангола, що також відображає певні суперечності всередині організації щодо політики квот і рівня видобутку.

    Закриття Ормузької протоки вже спричинило значні коливання на глобальному нафтовому ринку. Зменшення поставок із Перської затоки створює дефіцит, підвищує ціни та змушує країни-імпортери шукати альтернативні джерела постачання.

    У цьому контексті навіть символічне підвищення квот має значення для ринку, оскільки формує очікування щодо майбутнього збільшення пропозиції. Проте до стабілізації безпекової ситуації в регіоні вплив таких рішень залишатиметься обмеженим.

    Експерти зазначають, що найближчим часом нафтовий ринок залишатиметься чутливим до будь-яких новин із Перської затоки, а подальші дії OPEC+ будуть тісно пов’язані з розвитком конфлікту та можливістю відновлення ключових транспортних маршрутів.

  • Сімейний підряд з відмивання грошей – як Катерина і Антон Шухніни через криптокурси і кримські схеми обкрадають українців

    Сімейний підряд з відмивання грошей – як Катерина і Антон Шухніни через криптокурси і кримські схеми обкрадають українців

    Власник бренду Domino Group Антон Шухнін та його рідна сестра Катерина Шухніна (Profit Lady) побудували масштабну шахрайську схему по обкладанню українців та відмиванню грошей.

    Антон та Катерина Шухніни вихідці з Донецька, після переїзду до Києва запустили відразу кілька “бізнес-проектів”. Катерина Шухніна, під псевдонімом “Катя Крипто” зайнялася криптоіндустрією, а Антон Шухнін – відкриттям і управлінням бутиків одягу під брендом Domino Group.

    26-річна Катерина Шухніна любить називати себе “криптокоролевою”. В численних інтерв’ю Шухніна вдає із себе бізнес-вумен, яка з 19 років підкорює фінансові вершини, отримує нагороди від Binance і рекламує себе на Таймс-сквер.

    Ось тільки нагороди виявилися фейком, білборд у Нью-Йорку – фотошопом, а семирічний досвід у крипті виявився липовим: весь бізнес бекграунд Шухніної – це ФОП “Шухніна Катерина Сергіївна (ІПН 3640102048)” основним видом діяльності є “47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах”.

    ФОТО: Фейкові досягнення Катерини Шухніної

    Варто відзначити, що Катерина Шухніна фактично являється маріонеткою свого старшого брата, 36-річного юриста Антона Шухніна. Саме він, судячи з усього, відвів молодшій сестрі роль “обличчя” схеми, поки сам займається важливішими справами: кримським бізнесом, реекспортом до Казахстану, відмиванням коштів біглих регіоналів і юридичним прикриттям сімейних махінацій.

    Академія Profit Lady від Катерини Шухніної – це приклад примітивного шахрайства на обіцянках навчання заробітку на крипті від 1000 доларів за тиждень.

    В основному жертвами Катерини Шухніної стають молоді українці, які витрачають останні кошти та беруть кредити заради навчання в так званій “академії” Шухніної.

    Насправді такої академії не існує ні юридично, ні фізично, а договори про “навчання” оформляються на ФОП-и, де відразу прописується відсутність будь-якої юридичної відповідальності для Шухніної за прийняті кошти.

    ФОТО: Фрагмент договору ФОП Катерини Шухніної з “учнями”

    Звісно, про так звані крипто-курси Катерини Шухніної, в результаті яких студенти масово втратили і гроші і час, можна знайти масу відгуків в мережі інтернет.

    “Хочу застерегти всіх від співпраці з Катериною Шухнініною (profit-lady.com). На жаль, я стала жертвою її обману і втратила гроші. Суть шахрайства:

    – Просування сумнівних криптовалют і проектів: Вона активно рекламує криптовалюти і криптопроекти, які, по суті, не мають ніякої цінності.

    – Оманлива інформація: Вона використовує псевдоаналітику і маніпулятивні техніки, щоб переконати людей вкладати гроші в ці сумнівні активи.

    – Мета – особиста вигода: Катька Шухнініна (profit-lady.com) не зацікавлена в успіху своїх підписників. Її мета – отримати максимум прибутку за рахунок їхньої наївності.

    Мій досвід: Я, як людина, яка не розбирається в криптовалютах, повірила цій повії і вступила в її закритий телеграм-канал. На жаль, інформація, яку вона надавала, виявилася марною, а рекомендовані нею криптовалюти і проекти не принесли прибутку. Більш того, я втратила частину своїх вкладень” – зазначає користувач Карина із Женеви.

    Нагадаємо, в численних інтерв’ю Катерина Шухніна розказує про те як вона з 19-ти років з нуля побудувала власний бізнес в крипто індустрії, але “казка про крипто-попелюшку” далека від реальності.

    ФОТО: Крипто-попелюшка Катерина Шухніна демонструє лакшері життя в соцмережах

    Катерина та Антон Шухніни із заможної донецької родини, їх батьки наразі взяли російське громадянство та продовжують вести бізнес в ДНР.

    Мати, Шухніна Тетяна Олександрівна, являлась громадянкою України та проживала в 2020 проживала в м.Києві по вул. Садова, 73-а, а до цього – в Донецьку. Батько –  Шухнін Сергій Олександрович також наразі проживає в Донецьку.

    Відповідно до реєстрів РФ, Шухніна Тетяна Олександрівна в 2024-му зареєструвалась в податкових органах Росії (Межрайонная инспекция Федеральной налоговой службы № 1 по Донецкой Народной Республике) як індивідуальний підприємець та отримала ідентифікаційний та податковий номер. До цього, вона отримала громадянство та паспорт РФ.

    ФОТО: Батьки Антона та Китерини Шухніних отримали громадянство РФ та ведуть там бізнес

    Зважаючи на залишене чисельне нерухоме майно в окупованому Донецьку, Шухнін Антон Сергійович організував схему легалізації майна на маму через придумані ним судові спори між ним, матір’ю і батьком.

    В офіційній картотеці sudrf.ru зафіксовано справу Ворошиловського міжрайонного суду Донецька, де позивач – мати Шухніна Тетяна Олександрівна, відповідач – син Шухнін Антон Сергійович, третя особа – батько Шухнін Сергій Олександрович судяться згідно чинного законодавства РФ, сплачуючи всі мита до російського держбюджету.

    Сімейний “спір” від листопада 2024-го стосується поділу наступного майна у Донецьку: квартири на вул. Університетська, 25; 5 квартир на вул. Челюскінців, 151, квартири вул. Челюскінців, 140, квартири пр-кт Ілліча, 52;

    Як бачимо, дані реєстрів розбивають легенду про “крипто-попелюшку” Катерину Шухніну, але показують її тісний зв’язок з РФ, куди вона ймовірно втече у разі  відкриття кримінальних справ за шахрайство в Україні.

    Але повернемось до старшого брата крипто попелюшки – Антона Шухніна, який через свою мережу брендових бутиків Доміно Груп реалізує фейкові речі відомих брендів та відмиває кошти біглих регіоналів.

    ФОТО: Антон Шухнін

    Сліди Шухніна виявилися в Криму, в селі Укромне (Сімферопольський район) в 2014 році була зареєстрована компанія “Доміно Груп”.

    ФОТО: Джерело companies.rbc.ru

    Антон Шухнін 4 роки вів бізнес у Криму, ставши співзасновником російського ТОВ “Доміно Груп”, працював на півострові з грудня 2014 по липень 2018 року.

    Також Антон Шухнін продовжує вести бізнес у Донецьку. Згідно з російськими реєстрами, в грудні 2014 року Шухнін стає співзасновником ТОВ “Доміно Груп” (ІПН 9109006511). Веде бізнес за російською юрисдикцією. Статутний капітал російської компанії становив близько 200 тис. доларів.

    Незважаючи на те, що в 2018 р. Антон Шухнін нібито закрив компанію в Криму, в Ялті працює бутік Domino Eight з публічним позначенням DOMINO GROUP PROJECT в профілях.

    Бутік знаходиться в будинку №21 на набережній Леніна.

    Ще у Шухніна працює магазин у Казані: правовласником є якась Крістіна Бутильченко, яка живе на Кубані.

    Цікаво, що основним видом діяльності ІП Бутильченко К.А. є «Ремонт одягу та текстильних виробів». Але чому ж в адресі для листування з’являється Казань? Цілком зрозуміло, що саме так заплутуються сліди…

    Нагадаємо також, що після введення західних санкцій, які, зокрема, включають обмеження на торгівлю статусними товарами для російської еліти, кілька країн Центральної Азії виступили реекспортерами цих товарів.

    Однією з них став Казахстан: і в Астані теж відкрив свій бізнес Антон Шухніна. блискавичне відкриття Domino Butiк було дуже схоже на нову логістичну схему реекспорту.

    Ще сліди Шухніна виявилися в Лондоні, де він шурхотів, починаючи з 2018 року. Виявляється, у Великій Британії існувало DOMINO INTERNATIONAL LP (SL032593): у розділі Persons with significant control значився Anton Shukhnin. А ось саме партнерство було розпущено в травні 2019 року.

    Виходить, що правоохоронні органи мають достатньо підстав для початку досудового розслідування проти Шухніна за наявність юридичної особи в Криму, активні контакти через цивільну справу в Донецьку, компанії в Казані та в Астані.

    Втім, юрист Антон Шухнін знайшов спосіб не потрапити під кримінальне переслідування, продаючи окремим силовикам та держслужбовцям брендові речі з дуже великими знижками. А також отримав адвокатську ліцензію, яка дає статус, що ускладнює проведення обшуків і слідчих дій. Загалом, ґрунтовно підготувався.

    ФОТО: У Доміно Антона Шухніна одягаються ряд впливових українських держслужбовців.

    І Катерину Шухніну, свою сестру, добре підготував для виходу на криптовалютний ринок. І зароблені мільйони в різних кутках Шухніни ховають за ширмою нібито вдалих криптовалютних операцій: інший висновок зробити складно.

    Про роботу Антона Шухніна по легалізації біглих регіоналів та колаборантів за ширмою Доміно Груп, у нашому наступному журналістському розслідуванні.

  • Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    У другій частині журналістського розслідування видання 360ua.news продовжує публікувати схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні – компанію ASBIS.

    Коли Росію стало важче прикривати, у гру вступила Білорусь. У Республіці Білорусь холдинг ASBIS використовує “дзеркало” тієї ж схеми.

    Так, у квітні 2022 року з’являється “нова” компанія ТОВ «ДНК-Трейд» з тим же самим менеджментом що й у білоруському представництві ASBIS.

    Директор ТОВ «ДНК-Трейд» – Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс». Офіс ТОВ «ДНК-Трейд» за тією ж адресою, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську – Менковський тракт, 10, офіс 27.

    ФОТО: Холдинг ASBIS продовжує роботу в РБ через підставну «ДНК-Трейд»

    Тепер підконтрольна холдингу ASBIS білоруська «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд».

    Потім контроль перейшов до Максима Бобко – колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.


    ФОТО: Зв’язки та активна робота ASBIS в Білорусії

    Звісно, власник Asbis Сергій Костевич досить акуратний, тож офіційно нові офіси холдингу працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.

    Але по факту більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

    Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis. У профілі Лемберанського — Кіпр, а у житті — Москва.

    Зокрема, його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

    Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати.
    Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.

    У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі. Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

    Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані. Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад.

    А ось липні 2025 року Станіслав Мартинов шукав, де полагодити машину у Москві.

    Варто відзначити, що на Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу Asbis, числяться десятки нових «міжнародних фахівців». Але якщо уважно подивитись, то всі вони всі з Москви

    Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric,

    у 2023 році стала співробітницею Asbis. До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА. У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

    Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis. Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

    Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA. Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

    Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка де ми знову бачимо “знайомі” імена.

    Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві, з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

    У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

    Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

    Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах.
    Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

    Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну. І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

    Хоча ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі», на графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. І це не статистичний шум, а маршрут.

    Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

    На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%.

    Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

    Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

    У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

    У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

    ФОТО: квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

    Як бачимо, ASBIS не скоротив присутність в РФ, а тільки змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

    Найбільш цинічним в даній історії є той факт, що ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ.

    Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

    Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

    Ось яскравий приклад – Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта: NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.

    ФОТО: ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до
    РФ

    Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.

    Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

    ФОТО: схема паралельного імпорту продукції Apple до РФ

    Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні. Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

    Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті.
    Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

    Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

    Також компанія ASBIS часто згадується у судових реєстрах. Так, 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

    Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“ перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.

    Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

    Також, за даними правоохоронців, із 2019 року «Асбіс-Україна» реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

    Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

    Окрема тема — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

    • формування штучного податкового кредиту через безтоварні операції;
    • подальше перенесення цього «кредиту» на ТОВ «Ол Моушн Груп» та ТОВ «Ол Моушн Україна» як «оплата рекламних послуг».

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

    У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди. Обшуки, сейфи, арешти — і повернення.

    Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

    Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

    У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

    У наступній частині нашого розслідування читайте про засновників корпорації ASBIS, які стоять за паралельним імпортом техніки Apple до Росії.

    З ПЕРШОЮ частиною нашого журналістського розслідування можна ознайомитись за посиланням: Офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS потрапила в скандал із паралельним імпортом до РФ