Позначка: Керченська переправа

  • Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Сили безпілотних систем України заявили про суттєве послаблення логістичних можливостей Росії між Краснодарським краєм і тимчасово окупованим Кримом. За словами командувача СБС Роберта Бровді (позивний «Мадяр»), у межах операції «МоЛоЧКа» українські військові спільно зі Службою безпеки України протягом двох тижнів липня вивели з ладу більшість поромів Керченської переправи, через що її пропускна спроможність скоротилася приблизно на 75%.

    За інформацією Бровді, до початку операції перевезення між портом Кавказ і портом Крим забезпечували чотири основні пороми — «Лаврентій», «Панагія», «Ейськ» та «Марія», а судно SKS-One перебувало в резерві. Саме ці плавзасоби забезпечували перекидання військової техніки, транспорту та вантажів через Керченську протоку після неодноразових ударів по Кримському мосту.

    За словами командувача СБС, пором «Ейськ» був уражений 12 та 13 липня й після цього відбуксируваний до порту Керч. Відновлювати його та повертати на лінію російська сторона, за оцінкою українських військових, не планує. Аналогічна ситуація із судном SKS-One, яке після серії ударів 7, 12 і 13 липня затонуло в районі порту Камиш-Бурун і більше не підлягає відновленню.

    Ще один пором — «Марія» — також неодноразово зазнавав ударів упродовж липня. Його відбуксирували до порту, а повернення до експлуатації наразі не планується. Водночас «Лаврентій» та «Панагія», які раніше також були пошкоджені ударами СБС, СБУ та Головного управління розвідки, втратили можливість самостійно пересуватися. За словами Бровді, зараз вони використовуються лише як несамохідні баржі у буксирному режимі, що майже вдвічі зменшує їхню ефективність і робить більш уразливими для нових атак.

    Командувач Сил безпілотних систем зазначив, що до початку операції один пором міг перевозити від 8 до 15 одиниць техніки залежно від її маси. Загальна добова пропускна спроможність усієї переправи становила приблизно 180–250 транспортних засобів, причому близько 80% цього трафіку використовувало Міністерство оборони РФ для забезпечення своїх військ на тимчасово окупованому Кримському півострові. Після проведення операції, за оцінкою українських військових, працює лише близько чверті довоєнної спроможності переправи.

    Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ситуацію на фронті станом на 16:00 19 липня. За даними військового командування, від початку доби відбулося 60 бойових зіткнень. Найбільш інтенсивні бої тривали на Покровському, Слов’янському, Костянтинівському, Лиманському та Південно-Слобожанському напрямках.

    На Покровському напрямку російські війська здійснили 15 атак, намагаючись прорвати українську оборону поблизу Торецького, Удачного, Філії, а також у напрямках Кучерового Яру, Нового Донбасу, Білицького, Світлого, Шевченка та Новопідгородного. На Слов’янському напрямку українські військові відбили 14 штурмів, а на Костянтинівському — сім атак, частина боїв на момент публікації ще тривала.

    Також противник активно діяв на Лиманському, Південно-Слобожанському, Гуляйпільському, Краматорському та Оріхівському напрямках. На Куп’янському, Придніпровському та Олександрівському напрямках наступальних дій російських військ не зафіксовано. Українські сили продовжують стримувати ворога по всій лінії фронту та завдавати ударів по його тилових об’єктах.

    Окремо Генеральний штаб оприлюднив оновлені дані про втрати російської армії за минулу добу. За офіційною оцінкою, Росія втратила ще 1600 військовослужбовців, а також значну кількість озброєння та техніки. Зокрема, українські військові знищили 2 танки, 8 бойових броньованих машин, 82 артилерійські системи, 3 реактивні системи залпового вогню, 6 засобів протиповітряної оборони, 1769 безпілотників оперативно-тактичного рівня, 18 крилатих ракет, 605 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, 9 наземних роботизованих комплексів і 3 одиниці спеціальної техніки.

    Загалом, за даними Генштабу, від початку повномасштабного вторгнення орієнтовні втрати російської армії вже перевищили 1,43 млн військових. Українське командування наголошує, що удари по логістичних маршрутах, таких як Керченська переправа, у поєднанні зі щоденним виснаженням противника на фронті залишаються одним із ключових елементів стратегії зі зриву забезпечення російського угруповання в окупованому Криму та на півдні України.

  • Крим без стабільного світла: атаки дронів зупинили частину енергосистеми півострова

    Крим без стабільного світла: атаки дронів зупинили частину енергосистеми півострова

    У тимчасово окупованому Криму після серії атак безпілотників частково зникло електропостачання у кількох районах півострова. Окупаційна влада заявляє про пошкодження електромереж, закликає мешканців обмежити споживання електроенергії та запроваджує графіки відключень у Севастополі. На тлі ударів по паливній, портовій та енергетичній інфраструктурі Крим дедалі більше стикається з логістичними й комунальними проблемами.

    За повідомленнями місцевих енергетичних структур, перебої зі світлом зафіксовані одразу в кількох енергорайонах півострова — Північно-Західному, Центральному та Південнобережному. Офіційно причиною називають «пошкодження в електричних мережах», однак проблеми виникли саме після нової хвилі атак дронів по об’єктах окупованого Криму та російської інфраструктури по обидва боки Керченської протоки.

    У Севастополі окупаційна адміністрація оголосила про запровадження графіків відключень електроенергії. Призначений Росією так званий губернатор міста Михайло Развожаєв заявив, що такі заходи необхідні для зниження навантаження на мережі. Графіки має публікувати місцевий оператор «Севастопольенерго».

    Вранці 21 червня у Севастополі фіксували повне знеструмлення приблизно о 9:30. Через кілька годин електропостачання частково відновили, однак ситуація залишилася нестабільною. Для підтримки енергосистеми окупанти запустили два блоки мобільної газотурбінної електростанції. За даними місцевих жителів, об’єкт розташований у Балаклавському районі та має шість установок загальною потужністю понад 129 МВт.

    Проблеми з електропостачанням також зафіксували в Алушті, Армянську, Красноперекопську та Джанкої. У Джанкої, крім перебоїв зі світлом, виникли складнощі з водопостачанням. Місцева адміністрація повідомила, що воду подають за графіком — дві години через дві. Причиною називають зупинку або нестабільну роботу частини насосних станцій через проблеми з електрикою.

    На тлі спеки близько 30 градусів окупаційна влада закликала населення вимикати кондиціонери та інші «надлишкові» електроприлади. Мешканців просять зменшити споживання до завершення аварійних робіт в енергосистемі.

    Нинішня енергетична криза стала продовженням серії ударів по ключових об’єктах російської логістики в Криму та навколо нього. У ніч на 21 червня українські безпілотники атакували цілі по обидва боки Керченського мосту. Під ударом опинилися портова інфраструктура, паливні об’єкти та логістичні вузли, які Росія використовує для забезпечення окупаційного угруповання на півострові.

    Зокрема, повідомлялося про удар по порому «Панагія» на Керченській переправі. Після атаки переправу зупинили. Також фіксувалися пожежі в районі портової інфраструктури та паливних об’єктів. Українські удари по портах Керч і «Кавказ» фактично б’ють по альтернативних маршрутах постачання Криму, які Росія використовує поруч із Кримським мостом.

    Окремою проблемою стала паливна ситуація. Після атак окупаційна влада Криму обмежила продаж пального для цивільного населення. Пальне почали спрямовувати насамперед для потреб державних структур та критичної інфраструктури. Це посилило напругу серед місцевих жителів і створило ризик нових черг на АЗС.

    Керченська переправа та порт «Кавказ» залишаються критично важливими для російської логістики. Через ці маршрути окупанти перевозять пальне, техніку, продукти, вантажі та матеріали для військових формувань на території Криму. Після ударів по поромах і паливних терміналах здатність Росії стабільно забезпечувати півострів може суттєво зменшитися.

    Крим уже не вперше стикається з перебоями після атак дронів. Раніше вибухи та пожежі фіксували біля енергетичних, портових і військових об’єктів у Сімферополі, Керчі, Севастополі та інших районах півострова. Однак нинішня ситуація вирізняється тим, що удари одночасно зачепили кілька вразливих секторів — логістику, паливо та електропостачання.

    Аналітики вважають, що Україна послідовно реалізує стратегію ізоляції окупованого півострова. Йдеться не лише про прямі удари по військових об’єктах, а й про системне ураження транспортних, паливних та енергетичних вузлів, які дозволяють Росії утримувати Крим як військову базу.

    Для окупаційної адміністрації це створює одразу кілька проблем. По-перше, доводиться перекидати ресурси на ремонт пошкоджених мереж і об’єктів. По-друге, зростає навантаження на Кримський міст, який залишається одним із небагатьох стабільних маршрутів сполучення. По-третє, погіршується забезпечення цивільного населення, що може посилити соціальне невдоволення.

    Офіційний Київ неодноразово наголошував, що удари по військовій логістиці, паливній інфраструктурі та об’єктах забезпечення окупаційних військ є частиною справедливих відповідей на російські атаки проти українських міст.

    Наразі в Криму тривають аварійні роботи, а окупаційна влада обіцяє стабілізувати ситуацію. Однак нові графіки відключень, обмеження пального та проблеми з водопостачанням свідчать: удари по інфраструктурі півострова вже мають відчутні наслідки не лише для російських військових, а й для всієї системи окупаційного управління.