Mmakaje

Позначка: Конгрес США

  • Путін сам допоміг США: уламки “Орєшніка” вже аналізують американські спецслужби

    Путін сам допоміг США: уламки “Орєшніка” вже аналізують американські спецслужби

    Використання Росією балістичної ракети “Орєшнік”, здатної нести ядерний заряд, може мати для Кремля протилежний ефект, ніж очікував Володимир Путін. Уламки ракети, яку російські війська застосували під час ударів по Україні, вже перебувають у розпорядженні українських та американських фахівців і використовуються для аналізу технологічних можливостей нової зброї РФ.

    Про це під час брифінгу в Києві заявив член Комітету з питань розвідки Палати представників Конгресу США Джим Хаймс.

    За словами американського конгресмена, сам факт використання ракети, здатної потенційно нести ядерну боєголовку, є серйозною формою ескалації з боку Росії. Водночас, наголосив він, це не досягло головної мети Кремля — залякати Україну чи її союзників.

    “Використання ракети, здатної нести ядерну зброю, очевидно, є само по собі формою ескалації. Але українців це не лише не залякає, але й уламки цієї ракети зараз перебувають у їхньому та нашому розпорядженні”, — заявив Хаймс.

    Конгресмен додав, що отримані фрагменти ракети дадуть можливість США, Україні та західним партнерам краще зрозуміти характеристики та потенційні можливості нового російського озброєння.

    “Це буде використано як українцями, так і Заходом, щоб зрозуміти можливості російської ракети. Тому я вважаю, що, як і багато інших кроків, які зробив Володимир Путін, це принесе результат, протилежний тому, чого він намагається досягти”, — наголосив американський політик.

    Що відомо про “Орєшнік”

    Ракета “Орєшнік” останніми місяцями активно фігурує у російській пропаганді як новий тип надпотужного озброєння. Російські державні медіа та прокремлівські експерти стверджували, що ця ракета має “унікальні характеристики”, здатна вражати глибоко захищені об’єкти та нібито може змінити баланс сил на полі бою.

    Втім, після застосування “Орєшніка” по території України українські експерти та західні аналітики почали ставити під сумнів реальні можливості ракети.

    Раніше український президент Володимир Зеленський повідомляв, що під час масованої атаки в ніч на 24 травня Росія використала дві ракети цього типу. За його словами, одна з них влучила у Київську область, інша впала на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Після цього уламки ракети отримали українські спецслужби та військові експерти.

    Окрему увагу фахівців викликало питання походження компонентів “Орєшніка”. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк раніше заявляв, що ця ракета може відрізнятися від інших російських систем тим, що у ній майже або повністю відсутні іноземні комплектуючі.

    Це питання стало особливо актуальним після того, як українська влада продемонструвала європейським дипломатам уламки інших російських ракет і дронів, де були виявлені компоненти зі США, Німеччини, Великої Британії, Японії, Швейцарії та Китаю.

    Чи справді “Орєшнік” є проривною зброєю

    Попри заяви російської пропаганди, аналітики сумніваються, що “Орєшнік” може стати “зброєю перелому” для РФ.

    За даними українських та західних дослідників, наразі Росія лише розгортає малосерійне виробництво цих ракет. Їх кількість у російському арсеналі оцінюється як мінімальна.

    Крім того, експерти наголошують, що застосування нової ракети фактично дозволило Заходу отримати доступ до важливих технологічних даних.

    У військовій сфері аналіз уламків сучасних ракет має критичне значення. Фахівці можуть досліджувати системи наведення, електроніку, матеріали корпусу, елементи двигуна, методи захисту від ППО та інші технічні характеристики.

    Саме тому, на думку американського конгресмена Джима Хаймса, Путін допустив стратегічну помилку, коли вирішив використати “Орєшнік” для демонстрації сили.

    На тлі останніх масованих атак Росії Україна та західні партнери продовжують посилювати системи протиповітряної оборони та вивчати нові типи російського озброєння.

    У Вашингтоні та європейських столицях дедалі частіше наголошують: спроби Кремля залякати Україну ракетними ударами не змінюють загальної позиції Заходу щодо підтримки Києва.

  • Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Президент України Володимир Зеленський надіслав листа президенту США Дональду Трампу та Конгресу із попередженням про критичну нестачу засобів протиповітряної оборони. Йдеться передусім про ракети Patriot PAC-3 та додаткові системи, здатні збивати російські балістичні ракети. Про це повідмляє  The Kyiv Independent та звернення підтвердив радник президента України Дмитро Литвин.

    Звернення з’явилося на тлі посилення російських атак по Україні та нових погроз Кремля щодо ударів по Києву. Українська сторона наголошує, що саме американські системи Patriot залишаються головним інструментом захисту від балістичних ракет, проти яких більшість інших систем ППО не є достатньо ефективними.

    У листі Зеленський прямо зазначив, що у питанні захисту від ракет Україна залежить від допомоги партнерів, а щодо протидії балістиці — майже виключно від Сполучених Штатів. Президент попросив Трампа та Конгрес продовжити участь у забезпеченні України життєво необхідною протиракетною обороною.

    За словами Зеленського, нинішні темпи постачання озброєння за програмою PURL вже не відповідають реальному рівню загрози. Йдеться про механізм, через який союзники фінансують закупівлю американського озброєння для України, зокрема ракет до Patriot. Програма була запущена як інструмент швидкого постачання критично необхідної зброї, однак останніми місяцями Київ дедалі частіше говорить про затримки та дефіцит.

    Проблема особливо загострилася через зростання кількості комбінованих російських ударів. Росія одночасно застосовує дрони, крилаті ракети, балістику та аеробалістичні ракети, намагаючись перевантажити українську ППО. Саме Patriot PAC-3 є одним із небагатьох засобів, які можуть перехоплювати найбільш небезпечні балістичні цілі.

    Раніше українські та західні медіа вже повідомляли, що Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Ці ракети є дорогими, складними у виробництві та дефіцитними навіть для самих союзників.

    Додатковим фактором стала війна США з Іраном, яка також тисне на американські запаси високоточного озброєння. Західні союзники побоюються, що пріоритети Вашингтона можуть зміститися на Близький Схід, а це ускладнить стабільне постачання Україні критичних боєприпасів.

    Зеленський раніше вже заявляв, що Україна отримувала ракети до Patriot із запізненням через проблеми з оплатою в межах PURL. Тоді він наголошував, що навіть один день затримки може мати важкі наслідки, якщо Росія саме в цей момент завдає масованого удару по енергетиці або містах.

    У січні Зеленський повідомляв, що під час зустрічі з Трампом у Давосі досяг домовленості щодо постачання ракет PAC-3 для українських Patriot. Однак нинішній лист свідчить, що попередніх домовленостей уже недостатньо для покриття потреб України.

    Українська сторона просить не лише ракети PAC-3, а й додаткові системи ППО. Для Києва це питання не лише військової ефективності, а й виживання цивільної інфраструктури. Російські балістичні удари часто мають мінімальний час підльоту, тому без достатньої кількості сучасних протиракет захист великих міст, енергетичних об’єктів та військової логістики стає значно складнішим.

    Паралельно Україна працює над власними засобами протиповітряної оборони. Зокрема, українські розробники повідомляли про підготовку до випробувань нової системи, яку називають дешевшим аналогом Patriot. Водночас такі розробки потребують часу, а критична потреба в американських ракетах існує вже зараз.

    Експерти наголошують, що навіть найсучасніша ППО не може гарантувати стовідсоткового захисту від комбінованих атак. Росія враховує погодні умови, маршрути польоту, щільність української оборони та намагається запускати цілі так, щоб перевантажити системи перехоплення.

    Саме тому Україна просить США не зменшувати темпи допомоги, а навпаки — пришвидшити постачання. Для Києва це питання напряму пов’язане з безпекою мирних жителів, стабільністю енергосистеми та здатністю країни продовжувати оборону.

  • Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    У США спалахнув новий політичний конфлікт навколо військової допомоги Україні. Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій направила жорсткий лист міністру оборони США Піту Гегсету з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Причиною став зрив дедлайну, який сам глава Пентагону раніше пообіцяв Конгресу.

    Йдеться про 400 мільйонів доларів для України та ще 200 мільйонів — для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви. Кошти мали бути спрямовані на зміцнення обороноздатності союзників США на тлі російської агресії та загроз для східного флангу НАТО.

    Про конфлікт повідомило Associated Press. За інформацією агентства, три тижні тому Піт Гегсет запевняв Конгрес, що кошти вже фактично розблоковані, а план їхнього використання буде офіційно переданий до 15 травня. Однак дедлайн минув, а жодного плану Пентагон так і не надіслав. Це викликало різке невдоволення навіть серед республіканців, які раніше підтримували обережнішу лінію адміністрації Дональда Трампа щодо України.

    У своєму листі сенатори прямо попередили, що затримка допомоги може серйозно вдарити по системі стримування Росії в Європі.

    «Будь-які подальші затримки, особливо на тлі повідомлень про можливе скорочення американської військової присутності в регіоні, ризикують підірвати нашу здатність стримувати Росію», — наголошується у зверненні законодавців.

    Особливо показовим є склад підписантів листа. Документ підтримали як демократи, так і республіканці. Серед них — республіканець Том Тілліс, який останнім часом став одним із найгучніших критиків м’якої політики щодо Кремля всередині Республіканської партії. Також лист підписали республіканці Чак Грасслі та Кевін Крамер, а з боку демократів — Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто.

    Тілліс після цього опублікував окрему заяву у соцмережах, де фактично звинуватив оточення Дональда Трампа у бездіяльності щодо злочинів Росії.

    «Радники Трампа не притягують Путіна до відповідальності за систематичне викрадення, зґвалтування, катування та вбивства українських цивільних», — написав сенатор.

    Ситуація навколо допомоги Україні зараз стає дедалі напруженішою у Вашингтоні. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому питання підтримки Києва перетворилося на одну з найбільш конфліктних тем американської політики. Частина республіканців вимагає скорочення витрат на Україну та перекладення фінансового навантаження на Європу. Інші ж, навпаки, попереджають, що послаблення підтримки Києва лише підштовхне Кремль до нової ескалації.

    Окреме занепокоєння у Конгресі викликають повідомлення про можливе скорочення американського військового контингенту у Східній Європі. Західні медіа останніми місяцями неодноразово писали, що адміністрація Трампа розглядає варіанти перегляду військової присутності США у Польщі, країнах Балтії та Румунії. На цьому тлі затримка допомоги Україні виглядає для частини сенаторів сигналом небезпечного розвороту американської політики.

    Паралельно у Палаті представників США демократи просувають нову ініціативу щодо масштабного санкційного пакета проти Росії. Законопроєкт передбачає не лише нові економічні обмеження, а й виділення Україні ще одного мільярда доларів військової допомоги. Попри те, що документ має мало шансів швидко стати законом через політичний баланс у Конгресі та позицію Білого дому, сама поява такої ініціативи посилює тиск на адміністрацію Трампа.

    Водночас частина американських політиків дедалі частіше заявляє, що основний тягар підтримки України повинна взяти на себе Європа. Голова комітету із закордонних справ Палати представників Браян Маст нещодавно прямо сказав, що Конгрес навряд чи погодить новий великий пакет допомоги Києву у форматі, який існував за попередньої адміністрації.

    На цьому тлі Європейський Союз уже активізував власні програми підтримки України. Країни ЄС продовжують фінансування військової допомоги через European Peace Facility, а окремі держави — зокрема Німеччина, Франція та країни Балтії — збільшують постачання систем ППО, артилерії та боєприпасів.

    Для України нинішня ситуація у Вашингтоні має критичне значення. Саме США залишаються ключовим постачальником далекобійних систем, високоточного озброєння, засобів ППО та розвідданих. Будь-яке затягування рішень щодо фінансування може безпосередньо впливати на можливості української армії на фронті.

    Крім того, дискусія навколо допомоги Україні стала частиною ширшої боротьби за майбутню зовнішню політику США. Частина американських еліт переконана, що поступки Росії створять загрозу не лише для України, а й для всієї системи безпеки НАТО. Інші ж наполягають на концентрації ресурсів США на внутрішніх проблемах та стримуванні Китаю.

    Поки Пентагон не пояснив причин затримки з передачею плану використання коштів. Однак сам факт публічного тиску з боку сенаторів обох партій показує: навіть у нинішніх політичних умовах підтримка України залишається важливим питанням для значної частини американського істеблішменту.

  • Трампу фактично закрили шлях до податкових перевірок: у США спалахнув скандал через угоду Мін’юсту та IRS

    Трампу фактично закрили шлях до податкових перевірок: у США спалахнув скандал через угоду Мін’юсту та IRS

    У США спалахнув новий політичний і юридичний скандал після того, як Міністерство юстиції фактично заборонило Податковій службі США (IRS) проводити будь-які перевірки податкових декларацій президента Дональда Трампа, членів його родини та пов’язаних із ними компаній за попередні роки. Рішення вже викликало хвилю критики серед демократів, експертів із конституційного права та колишніх керівників податкової служби, які називають угоду безпрецедентною в історії США.

    Про існування документа повідомили Reuters, The Guardian, Business Insider та Al Jazeera. Йдеться про односторінковий додаток до масштабної мирової угоди між Дональдом Трампом і федеральним урядом США, підписаний виконувачем обов’язків генерального прокурора США Тоддом Бланшем. Документ прямо передбачає, що IRS назавжди позбавляється права «переслідувати або ініціювати» будь-які податкові претензії щодо Трампа, його родини чи компаній за податковими періодами до 18 травня 2026 року.

    Формулювання документа стало однією з головних причин резонансу. У ньому зазначено, що заборона стосується не лише вже відкритих перевірок, а й усіх питань, «які були або могли бути порушені» щодо цих податкових періодів. Фактично це означає, що податкова служба втратила можливість переглядати будь-які фінансові операції Трампа за минулі роки, навіть якщо нові факти або порушення будуть виявлені пізніше.

    Скандальна угода стала продовженням позову Дональда Трампа проти IRS на 10 мільярдів доларів. Позов був поданий у січні 2026 року після витоку податкових декларацій Трампа до медіа у 2018–2020 роках. У центрі справи опинився колишній співробітник IRS Чарльз Літтлджон, який раніше визнав провину у незаконному розголошенні податкових документів президента США та інших заможних американців.

    У рамках мирової угоди Трамп погодився відкликати позов проти IRS та Міністерства фінансів США. Натомість уряд створив спеціальний «Anti-Weaponization Fund» — фонд обсягом приблизно 1,8 мільярда доларів для компенсації людям, які заявляють про політичний тиск або «використання державної системи як зброї». Саме цей фонд став ще одним джерелом політичних суперечок у Вашингтоні.

    За даними Reuters, керувати фондом будуть п’ятеро комісарів, більшість із яких призначатимуться людьми, пов’язаними з адміністрацією Трампа. Критики вже назвали фонд «секретною касою» для союзників президента. Особливе обурення викликало те, що під час слухань у Конгресі Тодд Бланш не зміг виключити можливість виплат учасникам штурму Капітолію 6 січня 2021 року або політичним донорам Трампа.

    Сенатор-демократ Адам Шифф заявив, що адміністрація Трампа займається «самозбагаченням і корупцією», а конгресмен Річард Ніл назвав ситуацію «найвідвертішим прикладом політичного самозахисту за державний кошт».

    Особливу увагу привернула роль самого Тодда Бланша. До призначення виконувачем обов’язків генерального прокурора він був особистим адвокатом Дональда Трампа у кількох кримінальних справах. У квітні 2026 року Трамп звільнив генпрокурорку Пем Бонді та призначив Бланша очільником Мін’юсту в статусі виконувача обов’язків.

    Після призначення Бланш неодноразово публічно заявляв, що президент США має право впливати на федеральні розслідування. Саме це зараз активно використовують критики угоди як аргумент про потенційний конфлікт інтересів.

    Експерти з податкового права наголошують, що рішення Мін’юсту створює небезпечний прецедент. За словами професора податкового права Північнокаролінського університету Натана Голдмана, вперше в історії США президент фактично отримав особливий статус, який виводить його з-під стандартної системи податкового контролю.

    До цього всі президенти США автоматично проходили обов’язковий аудит IRS — практика діяла ще з 1970-х років після Вотергейтського скандалу. Дональд Трамп ще під час своєї першої президентської кампанії у 2016 році порушив іншу традицію — він став першим кандидатом за кілька десятиліть, який відмовився публікувати свої податкові декларації.

    Окрему дискусію викликає й конституційний аспект справи. Колишній головний етичний юрист Білого дому Річард Пейнтер заявив Al Jazeera, що надання президенту фактичного імунітету від податкових претензій може суперечити Конституції США, яка забороняє главі держави отримувати фінансові привілеї від федерального уряду, окрім офіційної зарплати.

    У Білому домі та Мін’юсті наразі уникають детальних коментарів щодо механізму реалізації угоди. Сам документ був опублікований без офіційної пресконференції чи окремої заяви Міністерства юстиції, що лише посилило критику з боку опозиції та юридичної спільноти.

    Політичні оглядачі вже називають ситуацію одним із найгучніших конфліктів навколо американської податкової системи за останні десятиліття. На думку критиків, рішення може створити прецедент, коли майбутні президенти намагатимуться використовувати адміністративний ресурс для захисту власних фінансових інтересів.

  • У Конгресі США засумнівалися у новому пакеті допомоги Україні: республіканці чекають рішучих дій від Європи

    У Конгресі США засумнівалися у новому пакеті допомоги Україні: республіканці чекають рішучих дій від Європи

    У Конгресі США дедалі частіше лунають заяви про те, що нових масштабних пакетів фінансової допомоги для України може не бути. Голова комітету із закордонних справ Палати представників США Браян Маст заявив, що американські законодавці навряд чи погодять чергове багатомільярдне фінансування Києва, а основний тягар підтримки України має взяти на себе Європа.

    Про це Маст сказав в інтерв’ю «Радіо Свобода».

    «Я не вірю, що ви побачите новий американський пакет безпекової допомоги Україні — на 6 мільярдів доларів, 60 мільярдів чи будь-яку іншу суму», — заявив конгресмен-республіканець.

    За його словами, війна Росії проти України є насамперед викликом для європейської безпеки, тому країни ЄС повинні значно активніше фінансувати оборону Києва та забезпечувати його зброєю.

    «Ми готові бути посередниками миру. Європа має захищати власне подвір’я», — наголосив Маст.

    Водночас він зазначив, що адміністрація Дональд Трамп не планує повністю відмовлятися від підтримки України. За словами конгресмена, Вашингтон продовжить допомагати Києву у сферах передачі озброєння, обміну розвідувальною інформацією та санкційного тиску на Росію.

    Окремо Маст підтримав ідею нових санкцій проти РФ, однак наголосив, що вони не повинні шкодити союзникам США більше, ніж самій Росії.

    «Санкції мають завдавати більше шкоди нашим ворогам і приносити більше користі нам та нашим союзникам», — підкреслив він.

    Заява голови комітету із закордонних справ Палати представників пролунала на тлі складних дискусій у Вашингтоні щодо подальшої підтримки України після приходу до влади адміністрації Трампа. Частина республіканців виступає за скорочення прямого фінансування Києва та перекладання більшої відповідальності на європейських партнерів.

    Попри це, у Конгресі все ще тривають спроби просунути новий пакет допомоги Україні. Раніше у Палаті представників вдалося зібрати необхідні 218 підписів для запуску процедури розгляду законопроєкту в обхід керівництва республіканської більшості.

    Документ, який подав конгресмен Грегорі Мікс, передбачає 1,3 мільярда доларів прямої безпекової допомоги Україні, а також можливість надання ще до 8 мільярдів доларів у форматі кредитів і позик.

    Крім того, ініціатива містить положення про нові санкції проти Росії та механізми контролю за використанням коштів.

    Втім, перспективи ухвалення цього документа залишаються невизначеними через опір частини республіканців і позицію Білого дому.

    Паралельно у Європі тривають дискусії щодо збільшення військової допомоги Україні. Після кількох хвиль масованих російських атак Київ закликав союзників пришвидшити передачу систем ППО, ракет до NATO-сумісних комплексів та далекобійного озброєння.

    Однак, за даними американських та європейських медіа, окремі країни ЄС поки не готові передавати Україні додаткові ракети до систем Patriot через обмежені власні запаси та побоювання щодо обороноздатності своїх армій.

    На цьому тлі дедалі помітнішою стає тенденція, за якої Вашингтон намагається зменшити свою фінансову участь у підтримці України, водночас стимулюючи Європу до більшої військової та економічної відповідальності.

  • Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    У Сполучених Штатах обговорюють можливий початок нового етапу війни з Іраном. Пентагон розглядає варіант офіційного перейменування чинної військової кампанії США проти Тегерана на “Операцію Кувалда” (Operation Sledgehammer), якщо нинішній режим припинення вогню буде остаточно зірваний, а президент Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення масштабних бойових дій. Про це повідомляє NBC News із посиланням на кількох американських посадовців, обізнаних із внутрішніми дискусіями у Білому домі та Міністерстві оборони США.

    За інформацією телеканалу, нова назва має не лише символічне або пропагандистське значення. В адміністрації Трампа та Пентагоні її розглядають як важливий юридичний механізм, який може дозволити Вашингтону фактично “обнулити” часові обмеження на ведення війни без формального дозволу Конгресу США.

    Йдеться про Резолюцію про військові повноваження 1973 року (War Powers Resolution), ухвалену після війни у В’єтнамі. Закон обмежує право президента США проводити бойові дії без погодження Конгресу терміном до 60 днів. Після завершення цього періоду глава держави зобов’язаний або припинити операцію, або отримати офіційний дозвіл законодавців.

    Як зазначає NBC News, бойові дії в межах нинішньої кампанії “Epic Fury” (“Епічна лють”) тривали приблизно 40 днів. Операцію було фактично призупинено на початку квітня після досягнення тимчасового припинення вогню та старту дипломатичних переговорів між США та Іраном. Саме ця пауза тепер може стати ключовим аргументом для адміністрації Трампа у разі запуску “Операції Кувалда”.

    Американські посадовці пояснюють, що формальне перейменування кампанії дозволить Білому дому стверджувати, ніби йдеться вже не про продовження старої війни, а про абсолютно нову військову операцію. Це, своєю чергою, фактично дасть президенту ще один 60-денний період для ведення бойових дій без схвалення Конгресу.

    Такий підхід уже викликав серйозні дискусії у Вашингтоні. Частина юристів та політичних експертів вважає, що адміністрація Трампа може використати зміну назви операції як спосіб обійти конституційний контроль Конгресу над рішеннями про війну.

    NBC News зазначає, що в самому Білому домі поки не ухвалили остаточного рішення щодо відновлення масштабних ударів по Ірану. Попри це, військове командування активно готується до можливого нового етапу конфлікту.

    На тлі формального перемир’я ситуація між США та Іраном залишається надзвичайно напруженою. За словами американських посадовців, сторони продовжують обмінюватися локальними ударами, а американські сили зберігають жорсткий контроль над Ормузькою протокою — одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу.

    Саме Ормузька протока нині стала одним із центральних елементів конфлікту. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке масштабне блокування судноплавства в цьому районі може спричинити різкий стрибок цін на нафту, дестабілізацію світових ринків та глобальну економічну кризу.

    Американські чиновники пояснюють, що нинішня морська блокада дозволяє Вашингтону зберігати потужний тиск на Тегеран без негайного переходу до повномасштабної війни.

    “Блокада дає простір для прийняття рішень без проведення великих бойових операцій і не наражаючи багатьох людей на ризик”, — заявив один із посадовців NBC News.

    Водночас джерела телеканалу визнають, що Дональд Трамп дедалі скептичніше оцінює перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту. У Білому домі вважають, що Іран навмисно затягує переговори та намагається виграти час для збереження частини своїх військових можливостей.

    За даними NBC News, саме через це у Пентагоні вже готують сценарії швидкого відновлення масштабної кампанії авіаударів по іранських об’єктах.

    Американська військова присутність у регіоні зараз є значно масштабнішою, ніж на початку “Операції Епічна лють” у лютому. Міністр оборони США Піт Гегсет раніше підтвердив, що Сполучені Штати перекинули до Близького Сходу додаткову авіаносну ударну групу, а також здійснили ротацію та переозброєння частини сил, які брали участь у попередніх етапах конфлікту.

    За словами американських чиновників, Пентагон суттєво посилив систему протиповітряної оборони, морське угруповання та авіаційну компоненту в регіоні. Також США збільшили кількість розвідувальних місій та патрулювання в районі Перської затоки.

    NBC News наголошує, що нове нарощування сил має подвійне значення. З одного боку, це спроба тиску на Іран під час переговорів, а з іншого — підготовка до потенційної масштабної кампанії у разі провалу дипломатії.

    Окремим фактором, який впливає на рішення Трампа, є міжнародна дипломатія. Минулого місяця представник Білого дому повідомив NBC News, що на позицію президента США впливає його майбутня поїздка до Китаю, яка розпочинається 12 травня.

    У Вашингтоні побоюються, що новий масштабний конфлікт із Іраном напередодні переговорів із Пекіном може різко загострити міжнародну ситуацію, спровокувати нову хвилю економічної нестабільності та негативно вплинути на глобальні енергетичні ринки.

    На цьому тлі переговори між США та Іраном продовжуються, однак залишаються надзвичайно складними. 10 травня Тегеран через посередника передав Вашингтону свою останню пропозицію щодо припинення війни.

    Деталі документа офіційно не оприлюднювалися, однак американські ЗМІ повідомляють, що Іран наполягає на частковому збереженні ядерної програми, поступовому послабленні санкцій та гарантіях безпеки для режиму.

    Дональд Трамп майже одразу жорстко відреагував на іранський план. У своїй соцмережі Truth Social президент США написав великими літерами, що запропонований Іраном варіант є “АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНИМ!”.

    У Білому домі вважають, що Тегеран намагається зберегти ключові елементи своєї ядерної інфраструктури та виграти час для подальшого розвитку військових програм.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота дедалі більше побоюється нового масштабного конфлікту на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що пряме відновлення повномасштабної війни між США та Іраном може втягнути у протистояння союзників обох сторін, включно з регіональними угрупованнями та сусідніми державами.

    Особливе занепокоєння викликає ризик атак на нафтову інфраструктуру, порти та морські маршрути у Перській затоці. Експерти зазначають, що навіть короткочасне блокування Ормузької протоки може мати катастрофічні наслідки для світової економіки, оскільки через цей маршрут проходить значна частина глобального нафтового експорту.

    Крім того, нова війна може суттєво вплинути на внутрішньополітичну ситуацію у США. У Конгресі вже лунають заяви про необхідність жорсткішого контролю над військовими рішеннями Білого дому, особливо якщо адміністрація спробує використати перейменування операції для обходу законодавчих обмежень.

    Попри це, у Пентагоні, за даними NBC News, продовжують активно опрацьовувати сценарії “Операції Кувалда”, розглядаючи її як можливий наступний етап американської кампанії проти Ірану.

  • “Команда мрії” Трампа: президент США фактично назвав фаворитів виборів-2028

    “Команда мрії” Трампа: президент США фактично назвав фаворитів виборів-2028

    Президент США Дональд Трамп уперше публічно назвав потенційний “ідеальний” тандем для президентських виборів 2028 року. Під час виступу на заході з нагоди Тижня національної поліції американський лідер схвально відгукнувся про віцепрезидента Джей Ді Венса та державного секретаря Марко Рубіо, назвавши їх “командою мрії”.

    Заява Трампа миттєво викликала хвилю обговорень у політичних колах США, адже обидва політики вже давно вважаються потенційними претендентами на лідерство в Республіканській партії після завершення нинішньої каденції Трампа.

    “Кому подобається Джей Ді Венс? Кому подобається Марко Рубіо? Чудово. Звучить як хороший вибір”, — заявив Трамп під час виступу.

    Американські медіа та політологи одразу звернули увагу на формулювання президента США. Хоча офіційної підтримки конкретного кандидата Трамп поки не оголосив, його слова фактично стали першим серйозним сигналом про можливу конфігурацію Республіканської партії на виборах 2028 року.

    Водночас сам Трамп наголосив, що його слова не означають автоматичного висування Венса та Рубіо. За інформацією американських політичних стратегів, президент США продовжує уважно вивчати реакцію виборців, донорів і партійних еліт на потенційних наступників.

    Такий стиль поведінки давно став характерною рисою Трампа. Він регулярно тестує суспільну реакцію на різні політичні сценарії через публічні заяви, мітинги або інтерв’ю, не беручи на себе формальних зобов’язань.

    Особливу увагу привертає фігура Джей Ді Венса. Колишній сенатор від штату Огайо став одним із найближчих союзників Трампа та нині обіймає посаду віцепрезидента США. Венс представляє молодше покоління республіканців і вважається одним із головних носіїв так званого “трампізму” після самого Дональда Трампа.

    Ще кілька років тому Венс був відомий насамперед як автор книги “Hillbilly Elegy”, однак згодом він стрімко увійшов у велику політику. Його позиції щодо міграції, зовнішньої політики та економіки багато в чому збігаються з риторикою Трампа. Водночас критики вважають його одним із представників нового ізоляціоністського крила Республіканської партії.

    Не менш цікавою виглядає і роль Марко Рубіо. Державний секретар США вже має досвід участі в президентських перегонах — у 2016 році він балотувався на пост президента, однак програв праймеріз саме Дональду Трампу. Після цього Рубіо поступово перейшов із табору внутрішньопартійних критиків Трампа до числа його союзників.

    До призначення держсекретарем Рубіо працював у Сенаті США та був одним із найвпливовіших республіканців у питаннях зовнішньої політики. Його традиційно вважають більш “системним” політиком у порівнянні з Венсом. Саме тому потенційний тандем Венса та Рубіо багато хто у Вашингтоні сприймає як спробу поєднати популістське крило трампістів із класичним республіканським істеблішментом.

    Ще у грудні минулого року Рубіо заявляв, що стане “одним із перших”, хто підтримає Венса, якщо той вирішить балотуватися у президенти. Ця фраза зараз знову активно обговорюється в американських медіа після слів Трампа про “команду мрії”.

    Попри це, офіційно ані Венс, ані Рубіо поки не оголошували про старт президентської кампанії. У США президентські вибори 2028 року формально ще залишаються далекими, однак фактично боротьба за майбутнє Республіканської партії вже почалася.

    Особливо важливим цей процес стає на тлі проблем Дональда Трампа з рейтингами. Після загострення конфлікту навколо Ірану та зростання цін на пальне президент США зіткнувся з різким падінням підтримки. За даними Reuters, рейтинг схвалення Трампа опустився до 34% — це один із найнижчих показників за час його нинішньої каденції.

    Серйозним викликом для Білого дому залишаються й майбутні проміжні вибори до Конгресу США, які відбудуться восени. У Вашингтоні дедалі частіше говорять про ризик втрати республіканцями контролю над Палатою представників і, можливо, Сенатом.

    На цьому тлі тема наступника Трампа стає особливо актуальною. Частина республіканців уже зараз намагається зрозуміти, хто зможе втримати електорат “Make America Great Again” після завершення епохи самого Трампа.

    Водночас демократи уважно стежать за внутрішніми процесами у Республіканській партії. У таборі опонентів Трампа вважають, що поява Венса як потенційного кандидата означатиме подальше посилення жорсткої та конфронтаційної політики всередині США і на міжнародній арені.

    Попри всі дискусії, остаточне рішення щодо майбутніх кандидатів ще далеко. Але слова Трампа вже показали головне: боротьба за Білий дім у 2028 році в США фактично стартувала задовго до офіційного початку кампанії.

  • Трамп втрачає підтримку: більшість американців розкритикували його економічну політику — FT

    Трамп втрачає підтримку: більшість американців розкритикували його економічну політику — FT

    Більше половини американців незадоволені економічною політикою президента США Дональда Трампа. На тлі інфляції, торговельних воєн та загострення ситуації навколо Ірану рейтинги Білого дому почали помітно просідати, що вже створює серйозні ризики для республіканців перед проміжними виборами до Конгресу.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на результати нового соціологічного опитування.

    Згідно з дослідженням, майже 58% американців заявили, що не схвалюють дії Трампа щодо боротьби з інфляцією та зростанням вартості життя. Ще понад 50% респондентів негативно оцінили політику президента у сфері економіки та зайнятості.

    Особливе невдоволення викликала тарифна політика адміністрації Трампа. Близько 55% опитаних переконані, що нові мита завдали шкоди американській економіці. Лише кожен четвертий американець вважає, що торговельні рішення Білого дому позитивно вплинули на ситуацію в країні.

    Опитування також показало, що саме інфляція та високі ціни залишаються головною проблемою для американських виборців напередодні проміжних виборів, які відбудуться у листопаді. Саме тоді вирішуватиметься питання контролю над Палатою представників і Сенатом США.

    На тлі економічних труднощів додатковий тиск на рейтинги Трампа створює й війна навколо Ірану. У Financial Times зазначають, що зовнішньополітична напруженість та нестабільність на енергетичних ринках лише посилюють занепокоєння американців щодо майбутнього економіки.

    Дослідження провела соціологічна компанія Focaldata. Опитування проводили минулого тижня по всій території США.

    Тим часом проблеми для адміністрації Трампа виникають і в юридичній площині. Раніше американський торговельний суд визнав тимчасове глобальне мито у 10%, запроваджене президентом у лютому, незаконним, хоча скасували його лише частково.

    Експерти вже припускають, що погіршення економічних настроїв може серйозно вдарити по позиціях республіканців під час виборчої кампанії. Особливо з огляду на те, що економіка традиційно залишається головним критерієм оцінки роботи президента для більшості американців.

  • Відновлення мирного треку по Україні очікується після візиту Трампа до Китаю. Джерела

    Відновлення мирного треку по Україні очікується після візиту Трампа до Китаю. Джерела

    За інформацією наших джерел в Конгресі США, відновлення мирного треку по Україні можливе лише після візиту президента США Дональда Трампа до Китаю запланованого на 14-15 травня.

    “До 15 травня не варто очікувати зрушень в переговорному треку щодо завершення війни в Україні.

    Переговорний процес може відновитись лише після візиту Трампа до Китаю, де на порядку денному будуть і Україна, і Іран.

    Без глобальних домовленостей щодо цих питань не буде гарантій безпеки, на які розраховує українська сторона.

    Попередньо, Китай може взяти на себе зобов’язання “дотиснути” Путіна, щоб він пом’якшив вимоги, а США зі свого боку “дотисне” Зеленського.

    З огляду на ситуацію, що Зеленський втрачає підтримку партнерів у Європі, а шанси навіть на перший транш від кредиту в 90 мільярдів євро також віддаляються, є ймовірність що Зеленський погодитися.

    Також американці розраховують, що Володимир Путін відмовиться від масованих атак по території України до візиту Дональда Трампа в Китай.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що новий злив “плівок Міндіча” може бути пов’язаний з публічною критикою спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа.

  • США змінюють підхід: у бюджеті на 2027 рік не передбачили нових коштів для USAI — що це означає для України

    США змінюють підхід: у бюджеті на 2027 рік не передбачили нових коштів для USAI — що це означає для України

    У проєкті федерального бюджету Сполучених Штатів Америки на 2027 фінансовий рік не передбачено окремого фінансування програми USAI (Ukraine Security Assistance Initiative), яка є одним із ключових механізмів надання військової допомоги Україні. Такий крок може свідчити про зміну підходів Вашингтона до підтримки Києва, однак не означає повного припинення допомоги.

    Інформація про відсутність нових асигнувань у межах USAI пролунала під час слухань у Комітеті Сенату США з питань збройних сил. Обговорення транслювалося публічно, а його перебіг висвітлювали провідні інформаційні агентства. У центрі уваги опинилося питання подальшої підтримки України, зокрема використання вже виділених коштів і перспективи нових програм.

    Сенатор Ангус Кінг під час слухань порушив питання щодо 400 мільйонів доларів, які були передбачені для України в межах двопартійного рішення Конгресу США у 2025 році. За словами учасників засідання, ці кошти були офіційно розблоковані та фактично надійшли у березні 2026 року. Водночас їх повний розподіл ще триває, а запуск відповідних контрактів очікується найближчим часом.

    Відповідаючи на запитання щодо майбутнього фінансування, очільник Пентагону Піт Геґсет заявив, що Сполучені Штати очікують активнішої участі європейських союзників у підтримці України. За його словами, саме Європа має взяти на себе більшу частину фінансового навантаження, враховуючи масштаби її економіки та безпосередню зацікавленість у безпеці регіону.

    «Ми хочемо, щоб Європа активізувалася, фінансувала і взяла на себе цей тягар», — зазначив він, підкресливши, що європейські країни мають достатні ресурси для цього. Така позиція відображає ширшу тенденцію в американській політиці — поступове перерозподілення відповідальності між союзниками.

    USAI є програмою, яка дозволяє Міністерству оборони США укладати контракти з виробниками озброєння для постачання техніки та обладнання Україні. На відміну від інших механізмів, таких як Presidential Drawdown Authority (PDA), вона передбачає не передачу наявних запасів, а виробництво нової продукції. Саме тому її фінансування має стратегічне значення для довгострокової підтримки української армії.

    Відсутність нових коштів у бюджеті на 2027 рік не означає, що США припиняють допомогу Україні. Наразі діють раніше ухвалені пакети підтримки, а також триває реалізація вже профінансованих контрактів. Однак це може свідчити про зміну акцентів — від прямого фінансування до координації зусиль із партнерами.

    За даними, озвученими під час слухань, у 2026 році європейські країни забезпечують переважну частину допомоги Україні — до 99% у деяких категоріях. Це включає як фінансову підтримку, так і військову допомогу, гуманітарні програми та відновлення інфраструктури.

    Експерти зазначають, що такий баланс може змінити структуру міжнародної підтримки України. Якщо раніше США відігравали провідну роль у військових постачаннях, то тепер дедалі більшу відповідальність перебирає на себе Європа. Це може бути пов’язано як із внутрішньополітичними процесами у США, так і з глобальними викликами, зокрема ситуацією на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні.

    Водночас у Пентагоні наголошують, що вже виділені кошти продовжують працювати. Зокрема, нещодавно було підтверджено вивільнення 400 мільйонів доларів для укладення нових контрактів на постачання озброєння Україні. Це означає, що підтримка з боку США триває, хоча її формат може змінюватися.

    Політичний контекст цього рішення також є важливим. У США тривають дискусії щодо обсягів і форматів міжнародної допомоги, особливо в умовах зростання бюджетного дефіциту та необхідності фінансування внутрішніх програм. Питання підтримки України залишається одним із ключових у зовнішній політиці, однак дедалі частіше розглядається в контексті глобального розподілу ресурсів.

    Для України ця ситуація означає необхідність адаптації до нових умов. З одного боку, зберігається підтримка з боку США, з іншого — зростає роль Європи як основного партнера у фінансуванні та забезпеченні оборонних потреб. Це може стимулювати глибшу інтеграцію України в європейські безпекові структури та посилення співпраці з країнами ЄС.

    Аналітики також звертають увагу, що довгострокова підтримка України залежатиме не лише від бюджетних рішень, а й від політичної волі союзників. У цьому контексті важливу роль відіграють міжнародні організації, такі як НАТО, а також двосторонні угоди між країнами.

    Загалом відсутність фінансування USAI у бюджеті США на 2027 рік не є критичним сигналом, але вказує на зміну стратегії. Вашингтон поступово переходить від ролі основного до ролі координатора, очікуючи більш активної участі від європейських партнерів.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від політичних рішень у США, динаміки війни в Україні та готовності союзників до спільної відповідальності. Очевидно одне: міжнародна підтримка України продовжує трансформуватися, і цей процес лише набирає обертів.