Український інститут національної пам’яті визнав, що використання імені сатирика Михайла Жванецького у назвах географічних об’єктів, юридичних осіб та пам’ятників є виявом “пропаганди російської імперської політики”. Такий висновок оприлюднено у відповідному документі, підготовленому експертами установи.
Попри те, що Жванецький народився в Одесі, більша частина його життя та творчості була пов’язана з російськими містами — Ленінградом (нині Санкт-Петербург) та Москвою. Його творчий доробок створено виключно російською мовою, а сам сатирик неодноразово був відзначений державними нагородами Російської Федерації, що, за оцінкою УІНП, свідчить про його інтегрованість у культурне поле держави-агресора.
Хоча у 2015 році Жванецький був внесений до так званого “білого списку” діячів культури, які виступили проти анексії Криму, пізніші висловлювання сатирика ставлять під сумнів його позицію. Зокрема, під час виступу в 2014 році він заявив, що «Крим втрачено, його не повернути», а також висловив думку, що питання майбутнього України мають вирішувати США та Росія. В Інституті нацпам’яті зазначили, що така риторика повністю відповідає російському наративу щодо України як несамостійної держави.
У 2019 році Жванецький також відвідав окупований Крим, де знімався у фільмі “Одесский пароход”, створеному на замовлення пропагандистського каналу “Россия 1”. У проєкті брали участь актори, внесені до українського переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці, зокрема Федір Добронравов та Михайло Пореченков.
З огляду на це, УІНП дійшов висновку, що вшанування Жванецького в українському публічному просторі є виявом русифікації — політики, яка нав’язує російську мову та культуру, витісняючи українську і зменшуючи присутність української ідентичності.
Роль Петра Порошенка на посаді міністра закордонних справ України у 2009–2010 роках опинилася під прицілом експертів, які звинувачують його у діях, що сприяли посиленню російської присутності в Криму. Аналізуючи цей період, експерти зазначають, що дії Порошенка грубо порушували рішення РНБОУ, а його бізнес-інтереси у Росії могли вплинути на його політичні рішення.
Під час перебування на посаді міністра Порошенко активно співпрацював із російською владою, зокрема з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Уже у жовтні 2009 року він здійснив перший візит до Москви, під час якого запевнив, що Київ не планує переглядати угоди щодо перебування Чорноморського флоту РФ у Криму. Це суперечило рішенню РНБОУ від 2008 року, яке передбачало підготовку до припинення дії цих угод із 2017 року.
Експерти також вказують, що саме в цей період Порошенко заклав основу для Харківських угод 2010 року, які продовжили термін перебування ЧФ РФ у Криму на 25 років. Ці угоди, за словами фахівців, посприяли модернізації російських військ, що згодом були використані під час окупації Криму та початку агресії проти України.
На думку аналітиків, однією з причин такої політики Порошенка могла бути його економічна залежність від Росії. На момент перебування на посаді міністра він володів кондитерською фабрикою “Рошен” у Липецьку, яка працювала в РФ аж до 2016 року. Окрім того, у 2010 році Порошенко придбав майже 90% акцій «Севморзаводу» в Севастополі, який займався ремонтом російських військових кораблів.
Експерти стверджують, що продовження перебування Чорноморського флоту РФ у Криму було вигідним для бізнес-інтересів Порошенка. Завод отримував замовлення від російського флоту, що приносило суттєвий прибуток.
Критики нагадують, що під час свого міністерського терміну Порошенко неодноразово заявляв про вигідність Харківських угод для України, попри доповіді СБУ та військової розвідки про підривну діяльність російського флоту в Криму. У своїх виступах він називав ці домовленості “мистецтвом компромісу”, тим самим поширюючи російські наративи та послаблюючи позицію України.
Наразі понад 17 тисяч українців підписали петицію з вимогою накласти санкції на Петра Порошенка, звинувативши його у державній зраді, співпраці з РФ та підриві інтересів України. Для розгляду петиції необхідно зібрати 25 тисяч підписів.
Кримінальне провадження стосовно п’ятого президента України Петра Порошенка отримало новий імпульс. Як стало відомо, слідчі досліджують новий епізод, пов’язаний із підозрою у державній зраді.
Нагадаємо, що після анексії Криму росією підприємство «Севастопольський морський завод», яке належало П.Порошенку, вступило в переписку з російським Міністерством промисловості та торгівлі. У цій переписці завод і його менеджер Костянтин Картошкін заявили, що Севастополь є російським містом федерального значення, а також надали відповідну інформацію про фінансово-економічні показники підприємства російському органу.
Крім того, на належному П.Порошенку «П’ятому каналі» виступив його менеджер, де заявив, що Севастополь має невизначений, точніше незрозумілий статус, періодично використовуючи словосполучення «на Україні».
П.Порошенко має спільний бізнес із К.Картошкіним. Незважаючи на те, що той від імені компанії Порошенка вступив у колаборацію з російськими властями, П.Порошенко призначив його керівником одного з найбільших державних військових заводів — «Зоря-Машпроект».
Одним із доказів співпраці П.Порошенка з російськими властями є те, що належний йому завод російська влада довго не націоналізувала, на відміну від багатьох інших українських компаній, які були націоналізовані одразу.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що в ніч на 31 грудня морські дрони успішно атакували два російських вертольоти біля берегів Криму. Це сталося в результаті проведеної операції, деталі якої були розкриті після початкової інформації, що додала про знищення одного вертольота.
Нагадаємо, удари по вертольотах стали завдавати українські морські дрони «Магура», на які навчилися встановлювати ракети.
Російський військовий паблік, що пише на авіаційну тематику, Fighterbomber підтверджує втрату вертольотів. І пише, що з появою ракет «земля-повітря» на українських безекіпажних катерах «ситуація на Чорному морі різко змінилася не на нашу користь».
Раніше саме вертольоти були основним засобом Росії для боротьби з БЕКами.
І, за оцінкою пабліка, тепер РФ може знищувати морські дрони тільки штурмовою авіацією, яка зможе ефективно працювати лише вдень, та й то за умови відсутності хмарності.
«Наразі надводний флот не здатний себе захистити від БЕКів у відкритому морі. Або точніше, не здатний ефективно захищатися. Зі змінним успіхом він може себе захистити в бухтах і на базах. Відповідно з вибиванням (можливо тимчасовим) вертолітної складової, забезпечувати безпеку цивільного судноплавства в морі ми (та й по суті ніхто) не можемо», – пише паблік.
Він вважає, що це знаменує собою загальну кризу світових великих флотів, які наразі вразливі перед малими підводними катерами.
Рішенням проблеми він бачить у використанні ударних безпілотників із засобами погашення БЕКів. Але зазначає, що їх поки що немає у великій кількості ні в кого.
Також можна глушити частоти управління БЕКами. Але поки що цього також робити не навчилися.
Міністерство молоді та спорту України вирішило призначити Олега Полякова головним тренером жіночої збірної з важкої атлетики, викликавши значний резонанс у спортивному середовищі. Поляков, який у період з 2014 по 2018 рік працював в окупованому Криму, де обіймав посаду президента Регіонального відділення Федерації важкої атлетики Росії в Севастополі, опинився в центрі політичної суперечки.
За словами заслуженого тренера України Анатолія Орлова, це призначення відбулося під тиском президента Федерації важкої атлетики України Олександра Гереги, який активно лобіював кандидатуру Полякова. Орлов зазначив, що конкурсна комісія Мінмолодьспорту рекомендувала на посаду головного тренера інших кандидатів, зокрема срібного призера Олімпійських ігор Ігоря Разоренова та олімпійську чемпіонку Наталію Скакун.
Олег Поляков був активним учасником спортивної діяльності в Криму після його анексії Росією. Його робота з російськими спортсменами у той період викликає питання серед українських патріотів і представників спортивної спільноти, адже підтримка його кандидатури може бути сприйнята як неприязнь до національної безпеки та суверенітету України. Зараз, після підписання контракту з Мінмолодьспорту, Поляков буде працювати з національною збірною, що викликає підозри щодо його лояльності та політичної орієнтації.
Хоча Поляков може мати певний досвід і кваліфікацію як тренер, питання щодо його репутації та минулого можуть вплинути на сприйняття цієї кадрової зміни. Спортивні кола ставлять під сумнів доцільність таких призначень, оскільки це може послабити імідж України на міжнародній арені та викликати політичні контроверсії.
Катерина Риженкова – топ-податківець, директор Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС як виявилось має російське громадянство та сплачує податки в РФ.
Катерина Риженкова – протеже голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. За інформацією наших джерел, Саме Гетманцев наразі робить спроби перешкодити проведенню повноцінної перевірки СБУ діяльності Катерини Режинкової після 2014 року.
Департамент трансфертного ціноутворення, який наразі очолює Катерина Риженкова, відповідно до функціоналу фактично являється департаментом фінансової розвідки податкової служби України. У ньому зосереджена база даних усіх юридичних і фізичних осіб, тобто кожного з нас і будь-якої компанії, яка робить грошові перекази з і в Україну. Усі гроші, які перетинають кордон України в будь-якому напрямку, перебувають під контролем цього Департаменту і людей, які там працюють.
Нещодавно в журналісти опблікували частину документу, який представили як аналітичну довідку з СБУ, щодо співпраці частини команди Данила Гетманцева з РФ.
ФОТО: Фото взяте з ТГ Свободный
Варто відзначити, що сам по собі цей документ хоч і може представляти значний інтерес для тих хто знайомий з ситуацією, але нічого не доводить. А ось виявлені в подальшому розслідуванні факти, чітко вказують на зв’язок Катерини Риженкової зі спецслужбами РФ.
Тож розпочнемо з детального аналізу тексту документу:
“Наявна інформація свідчить про налагодження високопосадовцями ДПС України механізму систематичного одержання неправомірної вигоди від представників великого бізнесу за вирішення питання щодо непритягнення останніх до відповідальності за порушення податкового законодавства.
Встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетна Директор Департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Риженкова Катерина Володимирівна (25.08.1986 р.н.).
Рыженкова К.В. ставлениця Гетьманцева Д.О. Оскільки є уродженкою АР Крим, у розмовах з близьким оточенням підтримує збройну агресію з боку рф та має надію на повернення старої влади до керівництва країни.
Підтримує стосунки та завдячує своєму карʼєрному просуванню податківцям з команди Клименка О.В. (екс-міністр втікач часів Януковича – ред.)
Риженкова К.В. зловживаючи своїм службовим становищем ініціює перевірки субʼєктів господарської діяльності на предмет дотримання податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення з метою отримання з керівників комерційних структур грошових коштів за вирішення питань щодо непритягнення їх до відповідальності за результатами виявлених порушень.
Комунікацію з бізнесом здійснює, зокрема, через Стецюка С.С. (племінник Южаніної Н.П., у попередньому скликанні голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики).
Окрему увагу слід зазначити, що Стецюк С.С. є засновником ТОВ «АЛДО» (код ЄДРПОУ 23730103, компанія повʼязана з бізнесменом Вагіфом Алієвим) та представляє інтереси низки комерційних структур, які мають тісні звʼязки з країною-агресором:
бізнес інтереси компаній Алієва В.А. (має громадянство рф);
бізнес інтереси компаній Фірташа Д.В.;
групу «ВС Енерджі Інтернейшня У країна»;
ПРАТ «Дніпроспесталь» (код ЄДРПОУ 00186536, один з власників Медведчук В.В. перебуває в санкційних списках);
ТОВ «Хімвектор» (код ЄДРПОУ 41556090);
ТОВ «Агротермінал констракшин» (код ЄДРПОУ 39838125);
ТОВ «Білопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 35943861);
ТОВ «Грін Хіт Білопілля» (код ЄДРПОУ 38207708);
ТОВ «Аграрна компанія Форвард» (код ЄДРПОУ 38739629);
ТОВ «Ю онлайн» (код ЕДРПОУ 37589984);
ТОВ «Пларіум Київ» (код ЄДПОУ 39071634).”
Як бачимо, обвинувачення відносно Катерини Риженкової досить серйозні, які також зачіпають репутацію вказаних в довідці компаній, з перспективою введення проти них санкцій, передбачених українським законодавством.
У публічній декларації Катерини Риженкової з року в рік фігурує майно в Ленінському районі Криму, в селі Курортне. І це логічно, з огляду на той факт, що Катерина Риженкова родом з Криму.
Водночас, згідно указу Володимира Путіна в Криму володіти нерухомістю можуть виключно громадяни РФ. Тобто володіння таким майном передбачає наявність російського громадянства. Виключень бути не може. А відповідно за володіння майном мають бути сплачені податки в бюджет РФ.
Підтвердження журналісти знаходять на сайті Федеральної податкової служби Росії. Для цього достатньо було просто ввести дані Катерини Риженкової – і відразу отримуємо російський ідентифікаційний код, печатку з двоголовим орлом.
Маючи на руках особистий російський ідентифікаційний код українського високопоставленого чиновника, нагадуємо, директора департаменту фінансової розвідки податкової служби України, легко перевірити сплату податків до бюджету Росії.
Як бачимо, згідно даних російських реєстрів у Катерини Риженкової є невелика заборгованість у розмірі 7 тисяч рублів. Сума невелика, що означає, що податки до бюджету сплачуються регулярно.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру нерухомості та прав на нерухомість РФ, Катерина Риженкова має прописку в місті Керч на вулиці Жені Дудник, 37. Це зовсім не те місце, яке вказано в публічній українській декларації. Курортне і Керч – це різні місця.
Згідно з реєстром РФ, у Катерини Риженкової є п’ять об’єктів нерухомості в окупованому Криму. Це земля і будинки, з якими вона проводить різного роду маніпуляції, отримує, переписує тощо. Усі ці об’єкти в українській декларації не вказані.
Особливу увагу привертає будинок на вулиці Жені Дудник, 37. Покопавшись у документах міської окупаційної адміністрації Керчі, журналісти знайшли розпорядження, що за два місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну Катерині Риженковій було виділено землю під забудову. Цей факт підтверджує, що її діяльність не обмежується володінням майном.
У 2019 році міська окупаційна рада Керчі проголосувала за виділення землі, але розпорядження підписали тільки наприкінці листопада 2021 року. На початку 2023 року будинок побудували, оцінили у 2 мільйони рублів і внесли до російських реєстрів. Таким чином, Катерина Риженкова отримала офіційну прописку в будинку на окупованій території.
Звісно, жодних російських документів, що підтверджують володіння цими об’єктами, в українських деклараціях податкового топ-чиновника немає. Це, безумовно, є грубим порушенням антикорупційного законодавства України.
Також цікавий момент – згідно з українською декларацією, Людмила Повзун – член сім’ї Катерини Риженкової. У відкритих російських джерелах зазначено, що Людмила Повзун має російський паспорт та ідентифікаційний код, а також володіє бізнесами в Криму, які отримують федеральні дотації від Міністерства економічного розвитку РФ. На сайті Міністерства туризму Криму Людмила Повзун значиться в списках одержувачів дотацій за 2024 рік.
Окремо варто звернути увагу на дані про перетин кордону Катериною Риженковою. Згідно з інформацією прикордонної служби Росії, в далекому 2014 році, 15 серпня, за своїми українськими документами вона перетнула пункт пропуску «Армянськ» і в’їхала на територію країни-агресора. Через 11 днів, 26 серпня, вона повернулася через той самий пункт пропуску. Ще через два місяці, 10 жовтня 2014 року, Катерина Риженкова знову перетнула кордон через пункт пропуску «Джанкой».
Тут важливий момент: усі ці переміщення вона здійснювала за своїм українським паспортом. Однак після 10 жовтня 2014 року більше не перетинала кордон із РФ за українськими документами. Виникає логічне запитання: за яким документом вона покинула територію Росії? Ймовірно Катерина Риженкова отримала російський паспорт і використовує його для переміщень.
Але яким чином Катерині Риженковій з такою біографією вдалось влаштуватись на держслужбу та ще й очолити Департамент, який фактично займається фінансовою розвідкою української Податкової?
Згідно з офіційною біографією, яка зберігається в Міністерстві фінансів України, у тому ж жовтні 2014 року, коли Катерина Риженкова була в Криму, вона раптово зникає звідти і буквально відразу отримує керівну посаду в податковій службі Дарницького району Києва.
Рівно за рік, у 2015 році, вона стає другою людиною в податковій Житомирської області. З 2015 по 2019 рік вона працює там, потім переводиться до Києва, а в грудні 2021 року призначається керівником департаменту трансфертного ціноутворення. Цей Департамент був спеціально створений під її керівництво.
Так, у грудні 2021 року Тетяна Кирієнко, яка виконує обов’язки голови Податкової служби України, своїм розпорядженням створює новий департамент. Основним завданням департаменту заявляється “контроль іноземних компаній і контакт з іноземними контролюючими органами”.
На практиці це означає, що департамент фінансової розвідки створюється за два місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і його керівництво передають резиденту Росії – Катерині Риженковій.
З 2022 року Катерина Риженкова активно взаємодіє з державними казначействами США, міністерствами фінансів Литви та Австрії, а також із представниками державних органів Молдови, Грузії, Світового банку та міжнародних організацій у Туреччині. Усі ці контакти вона здійснює від імені держави України.
Що примітно, як з колегами по службі так із представниками іноземних держав Катерина Риженкова веде себе зверхньо, часто порушує норми встановленої поведінки для чиновника її рівня, що представляє Україну. В даному контексті варто відмітити, як Риженкова прийшла на офіційний захід в спортивному костюмі. Така поведінка чиновниці викликала резонанс в соціальних мережах.
На цих фотографіях, крім “спортивного костюму” героїні, редакцію нашого видання зацікавила емблема компанії Legal Group в правому верхньому кутку, яка досить часто з’являється на офіційних заходах за участі Катерини Риженкової. В даному контексті, ми знову повертаємось до фігури вищезгаданого Сергія Стецюка.
Йтиметься про одну мережу під назвою Адвокатське об’єднання ID Legal Group. Ключова фігура в АО ID Legal Group – Олег Добровольський. Він колишній начальник Тетяни Кирієнко (наразі в.о. глави ДПС України) і Катерини Риженкової.
Ще одна ключова фігура в АО ID Legal Group – Анна Ігнатенко. Вона колишня колега Тетяни Кирієнко та Катерини Риженкової, і того ж Олега Добровольського по податковій. В одній команді з ними Ольга Ліщинська – керівник податкової м. Києва.
Сергій Стецюк в даній схемі виступає як адвокат-рішала, так званий “бігунок” Євгена Сокура та Данила Гетманцева. Нагадуємо, ми уже писали раніше, як ставленик Гетманцева Євген Сокур шантажує бізнес, вимагаючи хабарі, а до роботи Тетяни Кірієнко на посаді голови ДПС виникали питання, в тому числі, у наших американських партнерів.
Разом вони вибудували корупційну вертикаль у ДПС і допомагають ухилятися від сплати податків, а також допомагають функціонувати російському бізнесу, який перебуває під санкціями РНБО, який належить куму Путіна – Віктору Медведчуку, Вагіфу Алієву, Дмитру Фірташу та іншим “одіозним та підсанкційним особам.
Катерина Риженкова разом з друзями і колишніми колегами, які наразі в АО ID Legal Group, регулярно влаштовує публічні заходи. Багато разів повторюючи всім, що ці адвокати – близькі їй люди і “бабки нести тільки через них”.
Надалі, користуючись службовим становищем Катерина Риженкова створює «проблеми» бізнесу, якому натякають на публічний захід і «грамотних» адвокатів.Тож не дивно, що більшість клієнтів цього АО ID Legal Group – це підприємства, які ухиляються від сплати податків через Департамент Риженкової або податківців міста Києва, які в подальшому переносять свою реєстрацію в зону покриття ГУ ДПС у м. Київ.
Варто відзначити, що Анна Ігнатенко по кілька разів на тиждень зустрічається з керівництвом ГУ ДПС у м. Києві, для врегулювання різного роду “нюансів”. До речі, камери безпечного міста на вході до приміщення не фіксують регулярну появу Ігнатенко.
Ольгу Ліщинську такий розклад «заносу» абсолютно влаштовує – їй потрібні «надійні посередники», адже вона з Волині, тож не має достатньо контактів для побудови подібної корупційної схеми самостійно. Водночас Ліщинська в ролі “фунта” залучила Сергія Кондратюка, який раніше був її заступником і головою Комісії з ризиків.
Варто відзначити, що за попередніми оцінками, понад 50% усіх хабарів у податковій Києва «заходять» через Анну Ігнатенко, Олега Добровольського, Сергія Стецюка – за сприяння Катерини Риженкової.
Тобто, в той час коли сама Катерина Риженкова володіє майном в окупованому Криму та сплачує податки в бюджет РФ, в сотні українських компаній потерпають від корупційних схем вибудованих за її участі.
Журналісти дізналися нові подробиці про життя колишнього генерального прокурора України Юрія Луценка після його звільнення з лави Збройних Сил України через ЛКК . Як стало відомо, екс-генпрокурор володіє значною кількістю елітної нерухомості та автопарком представницьких автомобілів.
Автори розслідування заявляють, що виявлене у Луценка, який нині підробляє у Порошенка військовим експертом, майно нажито корупційним шляхом. А отже, він має потрапити до в’язниці. При цьому в розслідуванні стверджується, що свого часу гучну квартиру Луценка в Ялті, оформлену ним на свого бухгалтера Світлану Риженко, було продано якійсь громадянці РФ у 2012. Але там інша ситуація.
По-перше, квартира Луценка в Ялті за адресою Парковий проїзд, 6-а, це квартира в ЖК «Омега» в Приморському парку. Це апартаменти в елітній багатоповерхівці, якою керували структури ялтинського ділка Сергія Карнауха. Купив квартиру у Карнауха Луценко, який має широкі зв’язки в російських і українських спецслужбах, з Медведчуком, Коломойським, екс-спікером ВР Литвином, Карнауха Луценко через спільних знайомих з «ОЗГ “Лужніковська”, саме через Бабакова, чиї інтереси Луценко не безоплатно представляв за часів Ющенка. Квартиру кілька разів переоформляли, але вона продовжує понятійно вважатися за сім’єю Луценка – тому що екс-генпрокурор, який публічно виступає проти РФ, не публічно зберігає добрі стосунки з Бабаковим та «ОЗУ “Лужніковська”. На місці це питання курирує Карнаух.
Також Карнаух, який свого часу допоміг побудувати цілий комплекс багатоповерхівок у заповідному лісі біля Лівадії спікеру ВР Литвину через ТОВ «Ренесанс-Південь», курирує і питання більшості інших цікавих українських віпів. Наприклад, один із бізнес-партнерів Карнауха і Литвина – Тетяна Дагаєва, родичка генерала МВС і «завгоспа» Кучми, яка продовжує володіти елітним житлом під Ялтою.
Вважається, що у Ігоря Коломойського, який вирішив поборотися із Зеленським і Єрмаком у надії на Трампа, у 2023-2024 забрали у РФ усі активи, зокрема кримську нерухомість дочки олігарха Анжеліки Коломойської. Але особливо улюблений Коломойським мисливський будиночок у заповіднику в горах над Ялтою поблизу Ай-Петрі в нього не забрали, охороняє цей таємний актив олігарха Карнаух.
Також віп-клієнтом Карнауха є ще один нинішній найближчий соратник Порошенка Олександр Турчинов. Ще до подій 2014 року Турчинов за участю Литвина разом із Карнаухом захопив дуже дорогу елітну землю в центрі Ялти, на ній побудували житловий комплекс за адресою вул. Руданського, 8-б. У будівлі потім відкрилося агентство нерухомості Карнауха «Ренесанс», яким заправляють браття Тюлєнєви, які нібито пізніше посварилися з Карнаухом. У 2014 Турчинов як «в.о. президента» особисто віддавав накази, що забороняють українським військовим атакувати в Криму зелених чоловічків. Після чого Турчинов із Карнаухом і російськими партнерами провернули схему – висотку на Руданського нібито націоналізували, після чого розпродали квартири в ній за викидними цінами. Гроші поділили Карнаух, Турчинов і представники Аксьонова.
Частина гарантів і бенефіціарів цих таємниць і схем досі перебуває в Києві. Це екс-начальник кримського республіканського земельного комітету Олександр Чабанов, який працював із Карнаухом і переїхав до Києва як екс-начальник майдану, який «симпатизує майдану», Олександр Чабанов, який за протекцією Кличка і Порошенка у 2014 році став топ-посадовцем Держагенства земельних ресурсів України. Це протеже Кличка і Порошенка в Криму Олександр Мочков. Він як депутат Масандрівської селищної ради і нардеп від «Удару» посилено пиляв кримську землю одночасно і в інтересах своїх «проєвропейських покровителів», і близьких Януковича. Потім займався охороною кримських таємниць як соратник професійного активіста і прокурора Віктора Чумака. Брат Мочкова веде розкішне життя в Ялті, гроші на яке бере як комунікатор між російськими та українськими віпамі з ялтинських земельних питань.
Ранок в тимчасово окупованому Криму розпочався з повідомлень про активну роботу російської ППО та вибухи. За даними місцевих джерел, у районі аеродрому Бельбек, неподалік Севастополя, зафіксовано серію вибухів, які супроводжувалися клубами диму.
Інформація про події почала з’являтися у соціальних мережах та на місцевих телеграм-каналах, зокрема на популярному серед кримчан “Крымский ветер”. Свідки повідомляють, що звуки вибухів лунали зранку, а над деякими районами міста помітний густий дим.
“Над військово-морським училищем у Стрілецькій бухті Севастополя піднімається димок. Чути запуск ракети ППО та стрілянина з зенітки”, – зазначив телеграм-канал.
Телеграм-канал також показав фото з димом з підписом: “Севастополь, територія Чорноморського ВМУ ім. Нахімова після вибухів”.
А вже згодом повідомили про те, що “у Севастополі багато пусків ракет ППО та вибухів, і що “повідомляють про приліт аеродромом Бельбек”. “Один з найпотужніший вибух у Севастополі, схоже – приліт”, – зазначив також телеграм-канал.
Також вказано на “вибух на Бельбеку”.
Перед цим повідомив, що “на аеродромі Бельбек росППО не замовкає”, і що “схоже, основний удар спрямований саме туди”. А також, що “на аеродромі (“Саки”) в Новофедорівці відстрілюється росППО”. Окрім того і раніше повідомлялося, що “у Севастополі чути гучні вибухи”. А також, що місцеві “чули звук БПЛА на Північному боці Севастополя”.
Призначений рф так званий “губернатор” тимчасово окупованого Севастополя михайло развожаєв у телеграм-каналі повідомив про “комбіновану атаку” і нібито збиття двох БПЛА у районі Качі, а також про падіння уламків у районі Орловки.
У той час, як Україна продовжує боротися за свою територіальну цілісність, її бачення перемоги виразніше: вигнання всіх російських військ з території країни, включаючи Крим та окуповану територію Донбасу. Проте на Заході все частіше звучать думки, що такий сценарій є малоймовірним у найближчій перспективі.
Про це пише CNN з посиланням на експерта Рима Монтаза з Фонду Карнегі .
Він вважає, що існує «зростаючий, тихий консенсус щодо того, що переговори, які спричинять прийняття хоча б тимчасової втрати суверенітету над територіями, є єдиним способом покласти край цій війні».
«Київ перебуває в одній із найслабших позицій із лютого 2022 року», вважає експерт. Але вказує, що перспектива переговорів, підсумком яких буде фактична втрата територій, «є політичним мінним полем» для Зеленського.
Видання припускає, що за будь-якої конфігурації лінії фронту Москва зажадає гарантій нейтралітету України «або, принаймні, призупинення на невизначений термін її прагнення вступити в НАТО».
Зеленський же «не зможе цього проковтнути без гарантій майбутньої безпеки України», описує CNN одне з основних протиріч гіпотетичних переговорів.
В кулуарах активно обговорюються чутки про можливий несподіваний наступ Збройних Сил України. За повідомленнями інсайдерів, на одній із останніх нарад, проведених за участі Президента Володимира Зеленського та ключових військових стратегів, обговорювалися різні сценарії наступальних операцій, які могли б забезпечити Україні перевагу на полі бою.
Найкращі варіанти – це Запорізька чи Херсонська області з акцентом на Крим, можливий десант.
Запасний варіант – провокація на кордоні з ПМР.
Усі впевнені, що ЗСУ спробує знову піти саме на приазовському напрямку з акцентом на Крим. Зеленський збирає техніку і навіть ППО. Воює тільки живою силою.
Багато хто в кулуарах впевнений, що це чергова його помилка, як і Курська авантюра.
