Mmakaje

Позначка: кримінальне провадження

  • Діти масово отруїлися на курорті Буковель: поліція відкрила кримінальну справу

    Діти масово отруїлися на курорті Буковель: поліція відкрила кримінальну справу

    На Івано-Франківщині правоохоронці розслідують випадок масового отруєння дітей у готельно-відпочинковому комплексі в селі Поляниця поблизу Буковеля. До лікарні госпіталізували чотирьох дітей із Тернопільської області, які прибули на відпочинок до Карпат.

    Про це повідомили в поліції Івано-Франківської області.

    Інцидент стався ще 24 травня, однак подробиці правоохоронці оприлюднили лише зараз після початку слідчих дій. За попередньою інформацією, діти проживали в одному з готелів Поляниці та почали скаржитися на нудоту, слабкість, біль у животі та інші симптоми, характерні для харчового отруєння.

    Чотирьох неповнолітніх госпіталізували до інфекційного відділення Яремчанської міської лікарні. Медики оцінювали їхній стан та проводили необхідні обстеження для встановлення точної причини погіршення самопочуття.

    На місці працювали слідчо-оперативна група, ювенальні поліцейські та працівники профільних служб, зокрема фахівці Держпродспоживслужби та епідеміологи. Правоохоронці перевіряють умови проживання дітей, якість харчових продуктів, дотримання санітарних норм у готелі та походження їжі, яку вживали постраждалі.

    За фактом інциденту слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 325 Кримінального кодексу України — порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.

    Санкція статті передбачає штраф, арешт або обмеження волі.

    Наразі тривають експертизи та лабораторні дослідження. Фахівці мають встановити, чи причиною погіршення стану дітей стала неякісна їжа, порушення технології приготування страв, проблеми з водою або інші фактори.

    Село Поляниця, де стався інцидент, є одним із найпопулярніших туристичних центрів України через розташування курорту Буковель. Щороку тут відпочивають сотні тисяч туристів, зокрема великі дитячі групи та спортивні табори.

    Останніми роками в Україні періодично фіксують спалахи харчових отруєнь у закладах відпочинку, дитячих таборах та готельних комплексах. Основними причинами найчастіше стають порушення температурного режиму зберігання продуктів, недотримання гігієнічних норм персоналом або використання неякісної сировини.

    У Держпродспоживслужбі неодноразово наголошували, що в період туристичного сезону перевірки закладів харчування та готелів посилюються, особливо у курортних регіонах Карпат та півдня України.

    Медики нагадують, що при перших симптомах харчового отруєння — нудоті, блюванні, діареї, підвищенні температури чи сильному болю в животі — необхідно негайно звертатися до лікаря, особливо якщо йдеться про дітей.

    Також фахівці радять під час відпочинку уникати сумнівних продуктів, звертати увагу на умови зберігання їжі та дотримуватися базових правил гігієни.

    Наразі правоохоронці не називають ані назву готельно-відпочинкового комплексу, ані точну кількість дітей, які перебували у групі разом із госпіталізованими.

    Розслідування триває.

  • Кандидатку з кримінальним провадженням хочуть призначити суддею на Закарпатті: юрист заявив про можливе рейдерство

    Кандидатку з кримінальним провадженням хочуть призначити суддею на Закарпатті: юрист заявив про можливе рейдерство

    У Закарпатській області розгорівся скандал навколо можливого призначення суддею апеляційної інстанції кандидатки, яка фігурує у кримінальному провадженні.

    Йдеться про Вікторію Сову, кандидатуру якої 26 травня має розглянути Вища рада правосуддя.

    Про це заявив юрист та політичний експерт Михайло Шнайдер.

    За його словами, Сова є фігуранткою кримінального провадження №42025270000000109 та підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206 Кримінального кодексу України — протидія законній господарській діяльності.

    Шнайдер стверджує, що у матеріалах справи фігурують факти можливого рейдерства, підроблення документів, створення фіктивних боргів та виведення активів підприємств на сотні мільйонів гривень.

    «І така людина претендує на статус судді апеляційної інстанції? Це просто не вкладається в голові», — заявив експерт.

    Він наголосив, що Закарпатський апеляційний суд є стратегічно важливим органом у прикордонному регіоні, де розглядають складні кримінальні, митні та економічні справи.

    На думку Шнайдера, суспільство має отримати відповідь, чи може людина, ім’я якої пов’язують із кримінальними обставинами та можливим виведенням активів, претендувати на посаду судді апеляційного суду.

    Рішення щодо кандидатури Вікторії Сови Вища рада правосуддя має ухвалити вже 26 травня.

    Наразі офіційних коментарів від самої кандидатки або Вищої ради правосуддя щодо заяв Михайла Шнайдера публічно не оприлюднювали.

    Тим часом тема доброчесності суддів та прозорості призначень залишається однією з ключових у контексті судової реформи в Україні.

  • «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін повідомив, що завершив службу у Збройних силах України через погіршення зору. Його заява одразу спричинила гостру дискусію в соцмережах: частина користувачів висловила недовіру до підстав звільнення, інші закликали не робити висновків без офіційних медичних документів та рішення військово-лікарської комісії.

    Про завершення служби Шабунін повідомив 19 травня у своїх соцмережах. За його словами, він залишає ЗСУ після понад чотирьох років у Силах оборони. Активіст також оприлюднив свідоцтво про хворобу та заявив, що рішення про звільнення ухвалене на підставі висновку ВЛК.

    «Мою службу завершено. Втративши більшу частину зору, я залишаю ЗСУ, куди добровільно мобілізувався в перший день великої війни», — написав Шабунін.

    Він зазначив, що понад чотири роки перебував у Силах оборони: частину часу — на Харківщині та на сході України, зокрема в Дружківці, решту — у Харкові та Києві. За словами Шабуніна, до армії він зайшов солдатом, а завершив службу у званні старшого сержанта.

    Шабунін також заявив, що нині перебуває вдома, планує стабілізувати стан здоров’я і повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

    Однак заява про звільнення через втрату зору одразу викликала хвилю критики. У соцмережах частина користувачів почала ставити під сумнів серйозність діагнозу та порівнювати ситуацію з випадками, коли військовослужбовці з тяжкими пораненнями чи хронічними захворюваннями продовжують службу. Водночас підтверджених доказів того, що рішення ВЛК було незаконним або підробленим, наразі публічно не оприлюднено.

    Окремо користувачі звернули увагу на те, що сам Шабунін не відмовляється від кермування автомобілем, хоча, на думку критиків, серйозні проблеми із зором можуть бути несумісними з безпечним водінням. Це стало одним із головних аргументів тих, хто звинувачує активіста у можливому «списанні» з армії за сумнівними підставами.

    Водночас частина коментаторів стала на захист Шабуніна. Вони наголошують, що медичний стан людини не можна оцінювати за дописами в соцмережах, а рішення про придатність або непридатність до служби ухвалює не аудиторія Facebook, а військово-лікарська комісія. Прихильники активіста також нагадують, що Шабунін мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення та перебував у Силах оборони понад чотири роки.

    Скандал навколо демобілізації Шабуніна наклався на попередні кримінальні провадження щодо нього. У 2025 році Державне бюро розслідувань повідомляло про підозру військовослужбовцю, якого ЗМІ ідентифікували як Віталія Шабуніна. Йшлося про підозру в ухиленні від військової служби в умовах воєнного стану та заволодінні чужим майном шляхом шахрайства.

    У серпні 2025 року ДБР заявило про завершення розслідування у цій справі. За версією слідства, фігурант нібито систематично ухилявся від проходження військової служби за сприяння командира військової частини. Водночас Шабунін та його прихильники раніше називали справу політично мотивованою.

    Після оголошення підозри низка громадських організацій виступила із заявою на підтримку Шабуніна, заявивши про ризики використання правосуддя для політичного тиску на громадський сектор.

    На цьому тлі нинішнє звільнення активіста із ЗСУ стало ще одним приводом для суспільної поляризації. Для критиків Шабуніна це виглядає як підтвердження старих претензій щодо його служби. Для прихильників — як чергова хвиля публічного тиску на антикорупціонера, який перебуває у конфлікті з частиною політичного та силового середовища.

    Реакцію на звільнення Шабуніна також опублікував громадський рух «Чесна мобілізація». Його представники заявили, що такі випадки, на їхню думку, можуть підривати довіру до мобілізаційної системи та викликати обурення серед військових і цивільних. Водночас ці твердження є позицією громадського руху, а не офіційним висновком державних органів.

    Ситуація зі Шабуніним порушила ширшу проблему — довіру суспільства до рішень військово-лікарських комісій. На тлі війни українці гостро реагують на будь-які випадки звільнення від служби, особливо коли йдеться про публічних осіб. При цьому суспільна недовіра часто виникає ще до появи повної медичної або юридичної інформації.

    Наразі офіційних повідомлень про оскарження рішення ВЛК щодо Шабуніна або відкриття нового провадження саме через його демобілізацію немає. Відомо лише, що він заявив про завершення служби за станом здоров’я, оприлюднив медичний документ і планує повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

  • Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    20 травня в Україні одночасно розпочалися слідчі дії у головних управліннях Національної поліції одразу трьох областей — Тернопільської, Житомирської та Івано-Франківської. Інформацію про проведення обшуків офіційно підтвердила речниця Національної поліції України Юлія Гірдвіліс.

    За її словами, правоохоронці наразі сприяють проведенню всіх необхідних процесуальних дій, однак подробиці кримінального провадження офіційно не розголошуються. Саме через брак деталей ситуація вже викликала значний резонанс у медіа та соцмережах, адже обшуки одночасно в кількох регіональних управліннях Нацполу — явище для України доволі рідкісне.

    Відомо, що слідчі дії проходять у Головних управліннях Нацполіції у Тернопільській, Житомирській та Івано-Франківській областях. Наразі не повідомляється, чи йдеться про одну спільну справу, чи про кілька окремих проваджень. Також офіційно не названо орган, який проводить обшуки, однак у публічному просторі активно обговорюється можливий зв’язок із масштабними антикорупційними розслідуваннями, які останніми днями активізували НАБУ та САП.

    Ситуація привернула додаткову увагу через те, що лише напередодні, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП провели масштабні обшуки у Верховному Суді. Слідчі дії тоді відбувалися як за місцем роботи окремих суддів, так і вдома та в транспортних засобах фігурантів справи. Під обшуки потрапили чинні та колишні судді, а також колишній голова Верховного Суду, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Того ж дня стало відомо, що антикорупційні органи розширили коло підозрюваних і оголосили нові підозри трьом чинним суддям та одному судді у відставці.

    На цьому тлі одночасні обшуки в регіональних підрозділах поліції багато хто сприйняв як продовження серії масштабних правоохоронних операцій. Водночас офіційного підтвердження такого зв’язку наразі немає.

    У Нацполіції поки утримуються від коментарів щодо суті справи. Не повідомляється і про можливі підозри, затримання чи конкретних посадовців, яких перевіряють слідчі. Правоохоронці також не уточнюють, чи стосуються обшуки можливих корупційних злочинів, перевищення службових повноважень або інших кримінальних правопорушень.

    В українській правоохоронній системі одночасні обшуки в кількох регіонах зазвичай свідчать або про міжрегіональне провадження, або про координацію дій великої групи осіб. Подібні операції часто проводять у справах щодо незаконного обігу наркотиків, тіньових фінансових схем, «кришування» бізнесу або зловживань у самих правоохоронних органах.

    Зокрема, останніми роками Тернопільська, Івано-Франківська та Житомирська області вже фігурували у масштабних кримінальних провадженнях щодо незаконного обігу наркотичних речовин, діяльності організованих груп та корупційних схем у різних державних структурах. Раніше поліція Тернопільщини повідомляла про викриття міжрегіональної мережі наркоторговців, які діяли через Telegram-канали та реалізовували заборонені речовини по всій Україні.

    Окрему увагу експертів зараз привертає той факт, що обшуки відбуваються саме в обласних управліннях, а не в окремих районних підрозділах поліції. Це може свідчити про інтерес слідства до керівного або організаційного рівня роботи структур.

    Паралельно в українському інформаційному просторі триває хвиля гучних правоохоронних та антикорупційних справ. Окрім розслідувань щодо суддівського корпусу, останніми днями медіа повідомляли про обшуки в окремих університетах, державних структурах та підприємствах. На цьому тлі події в облуправліннях Нацполіції можуть стати частиною ширшої кампанії з перевірки роботи державних інституцій.

    Водночас юристи наголошують: сам факт проведення обшуків не означає автоматичного висунення підозр чи доведення вини. На цьому етапі слідчі лише збирають документи, техніку, можливі докази та перевіряють обставини справи.

    Станом на ранок 20 травня офіційної інформації про результати обшуків немає. Також невідомо, чи були вилучені документи, носії інформації або чи проводяться допити посадовців. Не виключено, що більше деталей правоохоронці повідомлять уже найближчими годинами або після завершення активної фази слідчих дій.

    Суспільний інтерес до ситуації залишається високим ще й через загальний запит на очищення правоохоронної системи та посилення антикорупційної політики в умовах війни. Останніми роками Україна перебуває під пильною увагою міжнародних партнерів щодо реформування судової та правоохоронної систем, а кожне масштабне розслідування проти посадовців автоматично стає предметом широкого обговорення.

    Наразі правоохоронні органи закликають не поширювати неперевірену інформацію та чекати офіційних повідомлень щодо причин і результатів обшуків.

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.

  • У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Подільському районі Києва в ніч проти 11 травня сталася стрілянина у житловому кварталі. Правоохоронці оперативно затримали чоловіка, який, за даними слідства, відкрив вогонь із вікна багатоповерхового будинку. Інцидент викликав значний резонанс серед мешканців району на тлі серії подібних випадків зі зброєю у столиці за останні тижні.

    Про подію повідомила Патрульна поліція Києва. За інформацією правоохоронців, повідомлення про постріли надійшло від місцевих жителів у нічний час. Очевидці заявили, що невідомий чоловік здійснив кілька пострілів із вікна житлового будинку, чим налякав мешканців навколишніх будинків.

    На місце оперативно прибули екіпажі патрульної поліції та співробітники поліції охорони. Під час огляду території біля будинку правоохоронці виявили стріляні гільзи, що підтвердило факт використання зброї.

    Після цього поліцейські почали встановлювати квартиру, з якої могли вести стрілянину. Згодом правоохоронці вийшли на ймовірного порушника та затримали його. Офіційно ім’я чоловіка не розголошується.

    Наразі слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Санкція статті передбачає штраф, арешт до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років.

    У поліції поки не уточнюють, із якої саме зброї стріляв затриманий чоловік — травматичної, мисливської чи бойової. Також не повідомляється, чи мав він дозвіл на зброю та у якому стані перебував на момент інциденту.

    За попередніми даними, внаслідок стрілянини ніхто не постраждав. Однак сам факт відкриття вогню у житловому районі в нічний час викликав серйозне занепокоєння серед мешканців Подолу.

    Інцидент стався на тлі різкого зростання кількості випадків застосування зброї у Києві. Останніми тижнями столицю сколихнула серія резонансних стрілянин, частина з яких закінчилася жертвами та пораненнями.

    Найгучніший випадок стався 18 квітня у Голосіївському районі Києва, де озброєний чоловік відкрив вогонь по людях. Тоді загинули семеро осіб, ще понад десятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. Нападника ліквідували правоохоронці під час спецоперації.

    Після того теракту міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що українське суспільство має отримати право на збройний самозахист в умовах війни та постійних безпекових загроз. Його слова викликали широку суспільну дискусію щодо контролю над обігом зброї в Україні.

    Ще один інцидент стався 22 квітня у Дарницькому районі Києва. Там водій автомобіля кілька разів вистрілив у бік пішохода після конфлікту через перехід дороги у невстановленому місці. Стрільця затримали.

    1 травня стрілянина сталася у Святошинському районі столиці, де чоловік відкрив вогонь просто з автомобіля. Пізніше його затримали в одному із населених пунктів Київської області.

    Крім того, 2 травня у Голосіївському районі Києва конфлікт між учасниками дорожнього руху також завершився застосуванням зброї.

    На цьому тлі правоохоронні органи заявляють про посилення контролю за незаконним обігом зброї та проведення додаткових перевірок. У поліції наголошують, що під час війни на території країни суттєво зросла кількість зброї серед цивільного населення, що підвищує ризик подібних інцидентів.

    Правоохоронці закликають громадян негайно повідомляти про випадки стрілянини, погроз зі зброєю або підозрілу поведінку людей, які можуть становити небезпеку для оточення. Розслідування нічного інциденту у Подільському районі Києва триває.

  • Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    7 травня у Києві правоохоронці проводять масштабні слідчі дії у двох закладах освіти, пов’язаних із Михайлом Поплавським — у Київському національному університеті культури і мистецтв та приватному “Київському університеті культури”. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора у коментарі “Українській правді”, підтвердивши факт обшуків у межах чинного кримінального провадження.

    За даними прокуратури, слідчі дії охоплюють не лише приміщення самих навчальних закладів, а й офісні будівлі поруч із ними, а також місця проживання окремих службових осіб, які можуть бути пов’язані з управлінськими процесами в університетах. Правоохоронці працюють у рамках комплексного розслідування, однак деталі провадження, включно з його кваліфікацією, наразі не розкриваються.

    Обшуки стали черговим епізодом у серії перевірок, що тривають навколо структур, пов’язаних із Михайлом Поплавським. Наприкінці березня у цих же закладах уже відбувалися слідчі дії, тоді правоохоронні органи заявляли про викриття ймовірної схеми розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах у державному університеті. Ті події також супроводжувалися вилученням документів і техніки та викликали значний суспільний резонанс через масштаби фінансування освітньої установи.

    Окремо варто зазначити, що у 2026 році відбулися суттєві зміни в управлінні Київським національним університетом культури і мистецтв. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що контракт Михайла Поплавського на посаді ректора державного вишу завершився, і він більше не очолює цей заклад. Після цього Міністерство освіти і науки призначило тимчасового виконувача обов’язків керівника, якому доручено підготувати та провести відкриті вибори нового ректора.

    Попри це, Поплавський продовжує очолювати приватний “Київський університет культури”, який також входить до переліку об’єктів, де 7 травня відбуваються обшуки. Саме цей факт додає новий контекст до нинішніх слідчих дій, адже перевірки одночасно стосуються як державного, так і приватного освітнього сектору, пов’язаного з однією управлінською групою.

    Правоохоронці офіційно не повідомляють, які саме порушення розслідуються у межах справи, а також не коментують можливі підозри конкретним особам. Відомо лише, що слідчі дії проводяться в межах кримінального провадження, яке охоплює фінансову та організаційну діяльність освітніх установ.

    Ситуація навколо університетів викликає значний суспільний інтерес, оскільки Київський національний університет культури і мистецтв є однією з найвідоміших мистецьких освітніх установ України, а сам Михайло Поплавський протягом десятиліть залишався однією з найпомітніших фігур у сфері культурної освіти.

    Станом на зараз слідчі дії тривають, правоохоронці продовжують роботу з документами та іншими матеріалами, вилученими під час обшуків, а офіційних коментарів щодо можливих результатів розслідування поки що не оприлюднено.

  • Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Українському бізнесмену Ігорю Коломойському повідомили про нову підозру у справі, пов’язаній із заволодінням коштами одного з найбільших банків країни — ПриватБанку. За даними слідства, йдеться про суму понад 100 мільйонів гривень, яку, за версією правоохоронців, було виведено через фінансові схеми ще у 2014 році.

    Про нові епізоди кримінального провадження повідомили Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора. У відомствах заявили, що задокументували додаткові факти діяльності колишнього бенефіціарного власника фінансової установи. Хоча ім’я підозрюваного офіційно не називається, за даними медіа, йдеться саме про Ігоря Коломойського.

    Слідство вважає, що у 2014 році було реалізовано схему незаконного заволодіння коштами банку через механізм кредитування підконтрольних компаній. За версією правоохоронців, підприємства отримували значні кредити без належного забезпечення і без реальної господарської діяльності. Надалі ці кошти проходили через розгалужену мережу юридичних і фізичних осіб, що дозволяло створювати видимість законних фінансових операцій.

    У Службі безпеки України зазначають, що кінцевою метою таких дій було виведення коштів на рахунки осіб, які могли бути організаторами схеми. Зокрема, за матеріалами справи, частина фінансових ресурсів була перерахована на особисті рахунки під виглядом виконання договірних зобов’язань. Один із таких епізодів стосується переказу значної суми коштів у грудні 2014 року з підконтрольного підприємства.

    Правоохоронці також повідомляють, що джерелом коштів були кредитні ресурси банку, які використовувалися у схемі так званого перекредитування. Такий механізм дозволяв не лише виводити гроші, а й маскувати їхній рух через фінансову систему. До реалізації схеми, за попередніми даними, могли бути залучені службові особи банку, керівники підприємств та інші учасники, які забезпечували транзит активів і оформлення документів.

    Слідчі кваліфікують дії за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене у складі організованої групи. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

    У правоохоронних органах наголошують, що досудове розслідування триває, а всі обставини справи мають бути встановлені в межах законної процедури. Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.

    Це не перша підозра, висунута Ігорю Коломойському. Із вересня 2023 року він перебуває під вартою в межах іншого кримінального провадження, пов’язаного з підозрами у шахрайстві та легалізації коштів. Крім того, у травні 2024 року йому також було оголошено підозру у справі про можливу причетність до організації замовного вбивства.

    Справи, пов’язані з ПриватБанком, залишаються одними з найрезонансніших в історії українського фінансового сектору. Після націоналізації банку держава неодноразово заявляла про необхідність розслідування схем, які могли призвести до значних збитків. Нові епізоди, про які повідомляють правоохоронці, свідчать про те, що слідство продовжує виявляти додаткові факти та розширювати обсяг обвинувачень.

    Експерти зазначають, що подібні справи мають не лише юридичне, а й економічне значення, адже йдеться про довіру до банківської системи та ефективність боротьби з фінансовими злочинами. Водночас остаточні висновки щодо вини чи невинуватості підозрюваного може зробити лише суд.

    Нова підозра у справі про можливе заволодіння коштами ПриватБанку стала черговим етапом у тривалому розслідуванні діяльності колишнього власника фінансової установи. Слідство триває, а подальший розвиток подій залежатиме від зібраних доказів і рішень судових органів.

  • У Білій Церкві чоловік кинув гранату в ТЦК

    У Білій Церкві чоловік кинув гранату в ТЦК

    У Білій Церкві правоохоронці розслідують інцидент із вибухом на території районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), який стався ввечері 30 квітня. За попередніми даними, близько 17:55 68-річний місцевий мешканець перекинув через огорожу установи бойову гранату РГД-5, яка здетонувала безпосередньо на території об’єкта.

    Про це повідомила речниця Київської обласної прокуратури Юлія Колтак.

    За інформацією слідства, внаслідок вибуху ніхто не постраждав, а також не зафіксовано пошкоджень будівель чи інфраструктури. Вибух стався у дворі установи, що, ймовірно, й дозволило уникнути жертв і значних руйнувань.

    Чоловіка оперативно затримали правоохоронці. Під час поверхневого огляду та подальшого обшуку у нього виявили ще дві бойові гранати типу Ф-1. Вибухонебезпечні предмети вилучено та передано на експертні дослідження для встановлення їхнього походження, стану та можливих каналів постачання.

    За попередніми висновками правоохоронців, затриманий міг діяти не самостійно. У прокуратурі зазначають, що чоловік, ймовірно, став об’єктом впливу з боку невстановлених осіб, які застосували до нього методи психологічного тиску та маніпуляцій.

    Зокрема, за даними слідства, на початку квітня з ним могли зв’язатися особи, які переконали його взяти участь у нібито “перевірці захищеності” будівлі ТЦК. Таким чином, слідчі не виключають, що чоловік міг не до кінця усвідомлювати реальні наслідки своїх дій або діяв під впливом зовнішніх інструкцій.

    Також встановлено, що боєприпаси він отримав зі схрону, облаштованого на території Білоцерківського району. Наразі правоохоронці встановлюють, хто саме міг організувати цей схрон, як довго він існував і чи використовувався в інших цілях.

    До розслідування залучені слідчі та оперативники Служба безпеки України, які перевіряють можливу причетність представників російських спецслужб до організації або координації цього інциденту. У межах цієї версії аналізуються контакти затриманого, його пересування, телефонні з’єднання та інші можливі докази.

    За фактом інциденту відкрито кримінальні провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, а також про незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами.

    Санкції за цими статтями передбачають тривалі строки позбавлення волі, а з огляду на обставини воєнного стану відповідальність може бути посилена.

    Інцидент із вибухом стався на тлі серії подій, пов’язаних із Білоцерківським ТЦК. Напередодні, 29 квітня, правоохоронці затримали інструктора одного з відділів центру, його колегу та підприємця, яких підозрюють в організації схеми фіктивного бронювання військовозобов’язаних.

    Також раніше повідомлялося про проведення обшуків у приміщеннях ТЦК у межах окремих кримінальних проваджень. Усе це свідчить про підвищену увагу правоохоронних органів до діяльності територіальних центрів комплектування, які в умовах воєнного стану виконують ключову роль у мобілізаційних процесах.

    Правоохоронці розглядають інцидент не лише як окремий кримінальний злочин, а і як потенційний елемент ширших спроб дестабілізації ситуації в регіоні. Особливу увагу приділяють версії про використання цивільних осіб у подібних схемах через маніпуляції, дезінформацію або психологічний вплив.

    Наразі тривають слідчі дії, встановлюються всі обставини події, можливі спільники затриманого та канали отримання боєприпасів. Також перевіряється, чи міг цей випадок бути частиною серії подібних інцидентів або тестуванням реакції правоохоронних органів.

    У прокуратурі наголошують, що розслідування триває, а всі причетні до підготовки або організації злочину особи будуть встановлені та притягнуті до відповідальності.

  • Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Нардеп Лабазюк намагається приховати свою роль у жорсткому ДТП, через підозру від НАБУ

    Як повідомляє Ігор Мосійчук, нардеп від групи За майбутнє Сергій Лабазюк намагається уникнути кримінальної відповідальності за жорстке ДТП та перекласти провину на потерпілого через, уже відкрите НАБУ кримінальне провадження про корупцію.

    Нагадаємо, ДПТ за участю Сергія Лабазюка 27 квітня близько 20.35 год в місті Хмельницький по вул. Кам’янецькій, 137.

    Житель м. Хмельницький Гавришко Владислав 2006 р.н., керуючи автомобілем «BMW–535» з номером ВХ7447ВО, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Тернопільську, виїхавши на смугу зустрічного руху допустив зіткнення із автомобілем «Range Rover», ВХ7001ІО, під керуванням Шудри Богдана 1985 р.н., який рухався в зустрічному напрямку.

    Внаслідок ДТП пасажир «Range Rover», народний депутат Лабазюк Сергій 1980 р.н., отримав ушкодження у вигляді розсічення правої брови, забою м’яких тканин обличчя та грудної клітини, та був госпіталізований до Хмельницької обласної клінічної лікарні, стан здоров’я задовільний. Транспортні засоби вилучено та поміщено на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

    Водночас, за інформацією Ігоря Мосійчука, ситуація розвивалась наступним чином:

    “Водій Лабазюка порушив правила, проїхав на червоне світло з перевищенням швидкості, фактично протаранив BMW, а також забрав у потерпілого реєстратор. Відразу внесли до ЄДР статтю 286, але винуватцем вказали водія BMW Гавришка.

    На місце події, як вказують джерела, приїжджав начальник слідства Олександр Радченко, також підключили начальника відділу СБУ Хмельницької області Руслана Скубського.

    Відео з камер «Безпечне місто» за наказом Радченка видалили. Медіа які почали висвітлювати правду чи бодай щось писали по цьому, отримали погрози, почали видаляти все, щоб ніде не було слідів цієї події.

    Нардеп Лабазюк прямував зі свого маєтку, де він самовільно використовує територію лісу. Там же без будь-яких дозволів облаштовано вертолітний майданчик.

    Причина по якій справу «заминають» зокрема в тому, що водій Сергія Лабазюка в лютому отримав підозру від НАБУ через відмову давати показання у суді щодо обставин справи нардепа про ймовірний хабар.

    Лабазюк підозрюється у наданні $150 тис за сприяння в перемозі на державних тендерах. За даними антикорупційних органів, гроші нібито планували передати тодішньому віце-прем’єру Олександру Кубракову та голові Держагентства відновлення Мустафі Найєму.

    Помічник й водій нардепа Богдан Шудра по справу зафіксований, як особа яка передавала кошти. В суді Шудра не спростовав факт передачі пакету ймовірно із коштами, проте свідчити відмовився, спираючись на право не свідчити проти себе.

    По суті, якщо б Богдана Шудру зазначили як винуватця даного ДТП, то це дає підстави НАБУ змінити йому міру запобіжного засобу і помістити в камеру тимчасового утримання. Ну а це вже ризик для Лабазюка, бо це вже більші шанси для НАБУ” – зазначає Мосійчук.