Mmakaje

Позначка: культурна спадщина

  • Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

    Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

    «Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

    Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

    Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

    За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

    Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

    Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

    Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

    «Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

    Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

    Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

    Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

    Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

  • ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    Травень 2026 року став найтрагічнішим місяцем для цивільного населення України з квітня 2022 року через різке зростання інтенсивності російських повітряних атак. Про це заявив помічник генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохаммед Халед Хіарі під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, наголосивши, що масштаби втрат свідчать про подальшу ескалацію війни та погіршення гуманітарної ситуації.

    За словами представника ООН, останні дані Управління Верховного комісара ООН з прав людини фіксують суттєве зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. У травні внаслідок російських обстрілів та повітряних ударів загинули щонайменше 274 цивільні особи, ще 1763 отримали поранення. Хіарі підкреслив, що це найвищий місячний показник втрат серед цивільних з початку повномасштабного вторгнення за більш ніж два роки, що свідчить про нову хвилю інтенсифікації бойових дій.

    Він наголосив, що загальна картина втрат серед цивільного населення України залишається вкрай важкою. За підтвердженими даними ООН, з початку повномасштабної агресії Росії загинули щонайменше 16 126 цивільних осіб, серед них 796 дітей. Поранення отримали 46 590 людей, включно з 2835 дітьми. Водночас представник ООН підкреслив, що реальні цифри, ймовірно, значно вищі через обмежений доступ до частини територій, де тривають активні бойові дії або тимчасова окупація.

    Мохаммед Халед Хіарі зазначив, що зростання кількості жертв безпосередньо пов’язане з посиленням російських повітряних атак по українських містах, інфраструктурі та житлових кварталах. За його словами, цивільне населення продовжує нести основний тягар війни, тоді як міжнародне гуманітарне право вимагає чіткого розмежування між військовими та цивільними об’єктами та їхнього захисту за будь-яких умов.

    Під час виступу він закликав до негайної деескалації ситуації та повернення до дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення повного та безумовного припинення вогню. Представник ООН наголосив, що подальше продовження бойових дій лише збільшуватиме кількість жертв та руйнувань, а також ускладнюватиме перспективи досягнення справедливого і сталого миру відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо Хіарі підкреслив, що міжнародна спільнота має посилити зусилля для захисту цивільного населення та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Він наголосив, що будь-які удари по об’єктах цивільної інфраструктури, включно з культурною та релігійною спадщиною, є неприйнятними та потребують належної міжнародної реакції.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після чергового масованого удару Росії, який стався в ніч на 15 червня. Тоді російські війська атакували українські міста десятками ракет різних типів та сотнями ударних безпілотників. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, зокрема у Києві постраждала Києво-Печерська лавра. Влучання ворожого дрона в Успенський собор спричинило масштабну пожежу, яка знищила понад 80% покрівлі храму, а загалом на території заповідника було зафіксовано руйнування щонайменше 19 об’єктів культурної спадщини.

    У ході засідання представники ООН вкотре наголосили, що захист цивільного населення є ключовим обов’язком усіх сторін конфлікту відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Водночас Організація Об’єднаних Націй закликала до негайного припинення атак, які призводять до загибелі мирних жителів, та до відновлення переговорного процесу, який міг би зупинити подальшу ескалацію війни.

    Таким чином, за оцінками ООН, травень 2026 року став одним із найкривавіших етапів повномасштабної війни, що триває в Україні, і продемонстрував небезпечну тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення на тлі посилення російських атак.

  • Росію можуть виключити з ЮНЕСКО: у Європі вибухнула гучна петиція

    Росію можуть виключити з ЮНЕСКО: у Європі вибухнула гучна петиція

    Французька волонтерська організація Unis Pour L’Ukraine («Об’єднані за Україну») ініціювала петицію з вимогою виключити Російську Федерацію зі складу ЮНЕСКО. Ініціатива з’явилася на тлі чергової ескалації російських атак на Україну, зокрема обстрілів Києва, які призвели до пошкодження об’єктів культурної спадщини та релігійних пам’яток, що перебувають під захистом міжнародного права.

    За інформацією організаторів, петицію було запущено після серії ударів, унаслідок яких постраждали культурні об’єкти столиці, включно з територією одного з найважливіших духовних і історичних комплексів України — Києво-Печерська лавра. Саме її Успенський собор зазнав пошкоджень під час однієї з атак, що викликало широкий міжнародний резонанс і нову хвилю критики на адресу Росії з боку правозахисних і культурних організацій.

    Ініціатори петиції наголошують, що Києво-Печерська лавра є не просто архітектурною чи релігійною пам’яткою, а символом української та європейської культурної спадщини світового рівня. У зверненні вона порівнюється з такими знаковими об’єктами, як Нотр-Дам де Парі, підкреслюючи її унікальну цінність для історії та духовної ідентичності.

    Автори документа стверджують, що регулярні російські удари по житлових кварталах, об’єктах цивільної інфраструктури, а також культурних і релігійних пам’ятках, які охороняються міжнародним правом, є системним порушенням базових норм міжнародного гуманітарного права. У тексті петиції згадуються Статут Організації Об’єднаних Націй, Гаазька конвенція 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, а також фундаментальні принципи ЮНЕСКО, що передбачають збереження культурної спадщини як спільного надбання людства.

    Окремо підкреслюється, що участь Росії в міжнародних інституціях, які базуються на принципах миру, співпраці та захисту культурної спадщини, створює, на думку авторів, небезпечний прецедент безкарності та підриває довіру до цих організацій. У зверненні йдеться про необхідність не лише політичної, а й інституційної реакції, яка б відповідала масштабу руйнувань та системності атак.

    У петиції зазначається, що її підписанти — представники громадянського суспільства України та Франції — вимагають негайного виключення Російської Федерації з ЮНЕСКО, а також перегляду її участі в інших міжнародних організаціях, які функціонують на основі міжнародного права, прав людини та захисту культурної спадщини. Ініціатори підкреслюють, що йдеться про принципову позицію щодо неприпустимості руйнування культурних цінностей під час воєнних дій.

    Поштовхом до запуску петиції також стали наслідки масштабних атак, у результаті яких постраждали не лише об’єкти в Києві, а й низка важливих культурних інституцій по всій Україні. Серед них — фондосховища Музею народної архітектури та побуту України в Пирогові, Мистецький арсенал, кіностудія імені Олександра Довженка, Палац мистецтв України, а також низка культурних установ у Дніпрі та Харкові. Усі ці об’єкти мають значну історичну та мистецьку цінність, а їх пошкодження розглядається як удар не лише по Україні, а й по світовій культурній спадщині загалом.

    Після останніх атак українська Національна комісія у справах ЮНЕСКО різко засудила дії Росії, наголосивши на необхідності посилення міжнародного тиску та недопущення участі держави-агресора в ключових органах ЮНЕСКО. У своїй заяві комісія закликала міжнародну спільноту до більш рішучих кроків, спрямованих на захист культурної спадщини та припинення практики її знищення під час війни.

    Окремо українська сторона звернулася до керівництва Секретаріату ЮНЕСКО із вимогою надати чітку та жорстку реакцію на удари по культурних об’єктах. Представники української дипломатії наголосили, що міжнародні інституції, покликані захищати культурну спадщину, повинні не лише фіксувати руйнування, а й чітко називати винних у їхньому спричиненні.

    Водночас ЮНЕСКО оприлюднило заяву, в якій засудило удар по Києво-Печерській лаврі як об’єкту світової спадщини, однак у документі не було прямо зазначено, що відповідальність за атаку несе Росія. Така формулювання викликала різку реакцію з боку Міністерства закордонних справ України, де заяву організації назвали недостатньо чіткою та такою, що не відповідає масштабам події.

    Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що організація, яка має мандат на захист культурної спадщини, повинна прямо називати джерело загрози, особливо коли йдеться про руйнування об’єктів світового значення. За його словами, відсутність чіткої позиції послаблює авторитет ЮНЕСКО та ставить під сумнів її здатність ефективно виконувати свою місію в умовах війни.

    На тлі цих подій петиція французької організації продовжує поширюватися в соціальних мережах і серед громадських ініціатив у Європі. Її автори закликають міжнародну спільноту не обмежуватися деклараціями, а перейти до практичних рішень, які б посилили відповідальність держав за знищення культурної спадщини та порушення міжнародного права.

  • Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Папа Римський Лев XIV виступив із емоційною заявою щодо війни в Україні після чергової масштабної атаки Росії, внаслідок якої було пошкоджено одну з головних православних святинь країни – Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Понтифік закликав світову спільноту до молитви за припинення війни, висловив співчуття родинам загиблих та наголосив на необхідності досягнення справедливого і тривалого миру.

    Заяву глава Католицької церкви оприлюднив у соціальній мережі X після того, як світ облетіли кадри наслідків російського удару по Києву та пошкодження об’єктів культурної та духовної спадщини України.

    «Надходять тривожні новини про війну в Україні, яка продовжує розширюватися. Є багато невинних жертв, загинули рятувальники, а церкви та об’єкти культурної спадщини зруйновані вогнем. Я солідарний з усіма, хто оплакує своїх близьких, з пораненими та з тими, хто серед насильства продовжує мужньо служити життю», – написав Папа Римський.

    Понтифік окремо закликав вірян усього світу молитися за завершення війни та пошук дипломатичного виходу з конфлікту.

    «Молімося разом, щоб ця війна закінчилася. Просімо Господа відкрити шляхи до діалогу, погасити ненависть і зробити можливим справедливий і тривалий мир», – наголосив Лев XIV.

    Заява Папи пролунала на тлі одного з найрезонансніших російських ударів останніх тижнів. У ніч на 15 червня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, об’єкти інфраструктури та культурні пам’ятки.

    Особливий резонанс викликала атака на територію Києво-Печерської лаври – об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найвизначніших духовних святинь України.

    За інформацією української влади, внаслідок прямого влучання виникла масштабна пожежа на території Успенського собору. Полум’я охопило дах історичної споруди, через що будівля зазнала серйозних пошкоджень.

    На щастя, святині, реліквії та богослужбові предмети вдалося евакуювати до того, як вогонь поширився всередині храму. На місці працювали рятувальники ДСНС, які кілька годин боролися з вогнем та ліквідовували наслідки атаки.

    Пошкодження Успенського собору викликало хвилю обурення як в Україні, так і за її межами. Представники культурної спільноти назвали удар черговим свідченням систематичного знищення Росією української культурної спадщини.

    Особливо гостро ситуацію сприйняли через те, що Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й пам’яткою світового значення, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО.

    На тлі міжнародного резонансу віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що держава відновить пошкоджений Успенський собор після завершення оцінки збитків та проведення необхідних експертиз.

    Тим часом у суспільстві активно обговорюється реакція різних релігійних структур на удар по святині. Зокрема, увагу привернула офіційна заява Української православної церкви, в якій було повідомлено про пошкодження собору, однак без прямого засудження дій Російської Федерації.

    Це викликало критику з боку частини громадськості, яка очікувала більш чіткої позиції щодо атаки на одну з головних православних святинь країни.

    Попри руйнування, життя у Лаврі поступово повертається до звичного ритму. Уже 17 червня після завершення першочергових робіт із ліквідації наслідків обстрілу для відвідувачів знову відкрили Церкву Спаса на Берестові, яка входить до складу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

    Заява Папи Римського Лева XIV стала однією з найгучніших міжнародних реакцій на російську атаку по Лаврі. Вона вкотре привернула увагу світової спільноти не лише до гуманітарних наслідків війни, а й до загрози для культурної та духовної спадщини України.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні українських церков, храмів, монастирів, музеїв та історичних пам’яток зазнали пошкоджень або були зруйновані внаслідок бойових дій та обстрілів. Міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі дії можуть розцінюватися як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Слова Папи про необхідність «відкрити шляхи до діалогу» та «зробити можливим справедливий і тривалий мир» пролунали в момент, коли війна в Україні залишається однією з головних тем світової політики, а міжнародні посередники продовжують шукати шляхи до припинення бойових дій.

    Однак поки дипломатичні зусилля тривають, Україна продовжує втрачати людей, а її історичні та духовні пам’ятки залишаються під загрозою нових атак.

  • Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Києво-Печерська лавра, яка є однією з головних духовних святинь України та входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнала серйозних пошкоджень під час масованої російської атаки в ніч проти 15 червня. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа в Успенському соборі, а попередні збитки вже оцінюють у понад 500 мільйонів гривень.

    Після трагедії до заповідника прибули керівники держави, уряду та профільних відомств, щоб особисто оцінити масштаби руйнувань та визначити подальші кроки для порятунку історичної пам’ятки.

    За словами прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, російські війська цілеспрямовано вдарили по об’єкту світового культурного значення.

    «Успенський собор Києво-Печерської лаври – це спадщина ЮНЕСКО. Росіяни прицільно влучили в цей об’єкт. Це ще один приклад того, коли вони не можуть щось захопити – вони це просто знищують», – наголосила глава уряду.

    Свириденко повідомила, що уряд уже готує рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для проведення першочергових робіт із консервації та подальшого відновлення пошкоджених конструкцій.

    За попередньою інформацією, найцінніша частина внутрішнього оздоблення собору дивом вціліла. Зокрема, не постраждав знаменитий іконостас. Водночас найбільших руйнувань зазнав дах храму, через що виникла загроза подальшого пошкодження внутрішніх приміщень через опади та погодні умови.

    Президент України Володимир Зеленський також особисто відвідав Києво-Печерську лавру та оглянув наслідки російського удару.

    Під час візиту глава держави заявив, що Кабінет Міністрів невідкладно ухвалить рішення про фінансування відновлювальних робіт.

    «Зараз прем’єр-міністр проведе засідання уряду, щоб виділити з резервного фонду швидкі гроші для максимально оперативного відновлення. Головне зараз – зберегти те, що вдалося вберегти після удару, а вже потім переходити до повноцінної реставрації», – зазначив Зеленський.

    За словами генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, одразу після влучання ситуація була критичною.

    Існувала реальна загроза втрати значної частини історичного оздоблення храму, а також унікальних елементів архітектури, які неможливо відновити в первісному вигляді.

    Наразі рятувальники ДСНС завершили основні роботи з ліквідації пожежі та перейшли до демонтажу аварійних конструкцій.

    Фахівці працюють над встановленням тимчасового захисту покрівлі, щоб запобігти подальшому руйнуванню будівлі. Після завершення цих робіт розпочнеться детальне обстеження пошкоджених елементів та підготовка проєкту реставрації.

    За попередніми оцінками експертів, лише стартова сума збитків перевищує 500 мільйонів гривень. Остаточна цифра може виявитися значно більшою після проведення повної технічної експертизи.

    Окремо оцінюватиметься шкода, завдана культурній спадщині та історичним елементам комплексу, адже багато з них мають не лише матеріальну, а й унікальну історичну цінність.

    Після російського удару хвиля підтримки надійшла і від українського бізнесу. Великі компанії та благодійні фонди вже оголосили про готовність долучитися до фінансування відновлення святині.

    У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій зазначають, що роботи проходитимуть у кілька етапів. Перший передбачає консервацію та захист будівлі від подальших руйнувань. Другий – проведення аварійно-відновлювальних робіт. Третій етап включатиме повноцінну реставрацію пошкоджених архітектурних елементів.

    Точні терміни завершення відновлення наразі не називаються. Експерти наголошують, що роботи на об’єктах рівня ЮНЕСКО потребують спеціальних погоджень, залучення реставраторів та проведення складних досліджень.

    Удар по Києво-Печерській лаврі вже викликав широкий міжнародний резонанс. Представники української влади називають атаку черговим злочином Росії проти світової культурної спадщини та наголошують, що відповідальність за руйнування історичних пам’яток має стати окремим предметом міжнародного розслідування.

    Попри значні пошкодження, українська влада запевняє: святиню буде відновлено, а всі необхідні кошти для першочергових робіт держава готова виділити вже найближчим часом.

  • «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    Міністерство закордонних справ України жорстко відреагувало на офіційну заяву Організації ООН з питань освіти, науки і культури (UNESCO), у якій йшлося про пошкодження Києво-Печерської лаври, однак, на думку Києва, не було прямо зазначено, що удар завдала Російська Федерація. Українська дипломатія назвала таку позицію міжнародної організації неприйнятною, а речник МЗС Георгій Тихий у своїй заяві охарактеризував її як «абсурдну», підкресливши, що структура, яка має мандат на захист культурної спадщини у світі, не повинна уникати чіткого визначення відповідального за руйнування.

    За словами представника українського зовнішньополітичного відомства, проблема полягає не лише у формулюваннях, а у принциповій здатності міжнародних інституцій називати агресора прямо. Він звернув увагу на те, що ЮНЕСКО, реагуючи на удар по одному з найважливіших духовних і культурних символів України, фактично уникає вказівки на Росію як на джерело атаки. У цьому контексті Тихий наголосив, що подібна обережність підриває довіру до організації, яка має бути одним із ключових глобальних механізмів захисту культурної спадщини під час воєн і збройних конфліктів.

    Йдеться про удар по території Києво-Печерської лаври, яка входить до складу об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». Комплекс є одним із найважливіших історичних і духовних центрів України та має особливий статус у міжнародному культурному просторі. Саме тому будь-які пошкодження цієї пам’ятки викликають широкий міжнародний резонанс і стають предметом обговорення не лише на рівні України, а й у структурах ООН.

    У МЗС України наголошують, що у ситуації, коли об’єкти світової спадщини зазнають руйнувань унаслідок бойових дій, міжнародні організації мають діяти максимально чітко і недвозначно, оскільки мова йде не лише про дипломатичні формулювання, а про фіксацію відповідальності за воєнні злочини та руйнування культурних цінностей. Георгій Тихий підкреслив, що відсутність прямого називання Росії у подібних заявах створює враження розмитості відповідальності, що є неприпустимим у випадку систематичних атак на цивільну та культурну інфраструктуру.

    Українська Національна комісія у справах ЮНЕСКО також раніше виступила із закликами до міжнародної спільноти зайняти більш жорстку позицію щодо участі Росії в роботі ключових органів організації. У Києві наголошують, що країна-агресор не повинна мати можливості впливати на рішення структури, яка займається захистом культурної спадщини, особливо в умовах, коли ця спадщина зазнає прямих атак під час війни.

    У своїх заявах українська сторона також звертає увагу на необхідність посилення політичного, економічного та правового тиску на Російську Федерацію з боку міжнародної спільноти. Київ наполягає, що лише рішучі та скоординовані дії можуть зупинити подальше руйнування культурних і освітніх об’єктів, а також забезпечити притягнення винних до відповідальності.

    Після хвилі критики ЮНЕСКО оприлюднила оновлену заяву, в якій уже прямо засудила удар по Києво-Печерській лаврі та наголосила, що атака відбулася в контексті ескалації війни після вторгнення Російської Федерації в Україну. В організації також заявили про готовність надати підтримку українським органам влади у фіксації пошкоджень культурних та освітніх установ, а також у визначенні невідкладних заходів реагування в межах свого мандата.

    Попри це, у Києві вважають, що реакція міжнародної структури залишається недостатньо чіткою та запізнілою, а дипломатична обережність у формулюваннях не відповідає масштабам руйнувань, яких зазнає українська культурна спадщина під час повномасштабної війни. Українська сторона продовжує наполягати на тому, що міжнародні інституції повинні не лише фіксувати наслідки атак, а й однозначно називати відповідальних за них, адже це є ключовим елементом міжнародного правосуддя та історичної відповідальності.

  • Після ударів по Лаврі та музеях Україна звернулася до ЮНЕСКО

    Після ударів по Лаврі та музеях Україна звернулася до ЮНЕСКО

    Національна комісія України у справах ЮНЕСКО засудила масовані російські удари по об’єктах культурної спадщини та мистецьких інституціях України, зокрема по Києво-Печерській лаврі, музеях і театрально-освітніх закладах. Українська сторона закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію та обмежити її участь у ключових структурах ЮНЕСКО.

    Про це йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій Міністерством закордонних справ України.

    У заяві наголошується, що Києво-Печерська лавра є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під особливим захистом відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та Другого протоколу до неї.

    Українська сторона підкреслює, що удари по культурних об’єктах є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та фактично спрямовані на знищення історичної ідентичності та культурної пам’яті держави.

    Нацкомісія ЮНЕСКО навела перелік закладів, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак, серед них:

    • Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»
    • Національний палац мистецтв «Україна»
    • Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
    • Будинок органної та камерної музики у Дніпрі
    • Харківський художній музей
    • Національна кіностудія імені Олександра Довженка

    Зокрема, у кіностудії імені Довженка повідомляється про втрату значної частини історичних матеріалів, включно з унікальними костюмами, що мали культурну та музейну цінність.

    Українська сторона заявляє, що удари по культурних об’єктах є частиною системної практики, спрямованої на руйнування культурного середовища країни.

    Комісія закликала міжнародну спільноту не залишатися осторонь та посилити політичний, економічний і правовий тиск на Російську Федерацію.

    «Закликаємо міжнародну спільноту припинити толерувати ці злочини, посилити політичний, економічний та правовий тиск на державу-агресора та вжити рішучих заходів для якнайшвидшого припинення російської агресії», — йдеться у заяві.

    Окремо Національна комісія звернулася до керівництва Секретаріату ЮНЕСКО з вимогою надати чітку та жорстку реакцію на атаки Росії.

    Йдеться про застосування всього інструментарію організації, зокрема:

    • Виконавчої ради ЮНЕСКО
    • Комітету з охорони культурних цінностей у разі збройного конфлікту
    • Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

    Україна також наполягає на направленні міжнародних експертів ЮНЕСКО до пошкоджених об’єктів для фіксації руйнувань та підготовки незалежної оцінки наслідків атак.

    У ніч на 15 червня Росія здійснила чергову масовану атаку по Києву та іншим регіонам України. За останніми даними, загинули п’ятеро людей, ще близько 35 отримали поранення.

    У столиці зафіксовано пошкодження вівтарної частини Успенського собору Києво-Печерської лаври, пожежу на території Національного комплексу «Мистецький арсенал», а також руйнування на кіностудії імені Олександра Довженка.

    Експерти наголошують, що пошкодження культурних об’єктів мають довгострокові наслідки, оскільки стосуються не лише матеріальної інфраструктури, а й унікальних архівів, музейних колекцій та творчих фондів, які неможливо швидко відновити.

    Києво-Печерська лавра, як один із найстаріших монастирських комплексів Східної Європи, має виняткове значення для світової культурної спадщини та є символом української історії.

    Україна продовжує закликати міжнародні організації посилити механізми реагування на руйнування культурної спадщини під час війни. Водночас питання участі Росії в структурах ЮНЕСКО залишається предметом дискусій на міжнародному рівні.

    Очікується, що найближчими тижнями тема захисту культурної спадщини України буде винесена на розгляд низки міжнародних платформ.

  • «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    Україна ініціює міжнародну реакцію на російський удар по Києво-Печерській лаврі, який призвів до значних пошкоджень одного з найважливіших об’єктів культурної та духовної спадщини держави. Київ звертається до ЮНЕСКО та інших міжнародних інституцій із вимогою негайної та рішучої відповіді на атаку, що завдала шкоди пам’ятці світового значення.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у дописі на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника МЗС, Україна вже розпочинає процедури в межах міжнародних механізмів, зокрема системи ЮНЕСКО, для фіксації пошкоджень і реагування на руйнування об’єкта Світової спадщини.

    Українська сторона наполягає, що удар по Києво-Печерській лаврі має отримати не лише політичну оцінку, а й практичні наслідки у міжнародному правовому полі, включно з посиленими заходами захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів.

    Андрій Сибіга різко засудив дії Росії, назвавши їх свідомим знищенням культурної спадщини України та порівнявши характер злочинів із діями терористичних організацій.

    «Зараз ми маємо справу з російськими терористами, які вже перевершили ІДІЛ у своїх злочинах проти культурної спадщини. Тільки російські покидьки, які не мають нічого святого, можуть навмисно пошкодити Києво-Печерську лавру, унікальний об’єкт спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під особливою охороною», — заявив міністр.

    У своїй заяві Сибіга наголосив, що атака на лавру є не лише військовим злочином, а й ударом по історичній пам’яті українського народу та світовій культурній спадщині.

    Глава МЗС України також поклав політичну відповідальність за події на російське керівництво. Він заявив, що президент РФ Володимир Путін «назавжди вписав своє ім’я у список найгірших варварів в історії» через удари по об’єктах культурної та релігійної значущості.

    Сибіга закликав міжнародних партнерів до жорсткої та чіткої реакції, підкресливши, що Україна очікує не декларативних заяв, а реальних кроків.

    «Очікуємо рішучої реакції міжнародних інституцій та столиць. Жодних розпливчастих слів, мовчання чи слабких кроків. Необхідні дії, щоб зупинити російське варварство», — наголосив міністр.

    Раніше повідомлялося, що внаслідок масованої російської атаки на Київ на території Києво-Печерської лаври виникла масштабна пожежа. За даними Київської міської військової адміністрації, зафіксовано пряме влучання по комплексу.

    Найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну площу даху. Для ліквідації пожежі були залучені підрозділи ДСНС, які працювали в умовах підвищеної небезпеки через загрозу повторних атак.

    Масштаб пошкоджень наразі уточнюється, однак попередні оцінки свідчать про суттєві руйнування на території святині.

    Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній також засудив удар, назвавши його черговим злочином проти людяності. Він наголосив на необхідності міжнародного осуду дій Росії та захисту об’єктів світової спадщини.

    Подія викликала широкий суспільний та міжнародний резонанс, оскільки Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й одним із ключових символів української історії та культури.

    Києво-Печерська лавра входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та є одним із найстаріших православних монастирських комплексів Східної Європи. Вона має виняткове значення для української та світової культурної спадщини.

    Україна наголошує, що удари по таких об’єктах є спробою знищення історичної пам’яті та культурної ідентичності, що суперечить міжнародному гуманітарному праву.

    Подальші кроки залежатимуть від реакції міжнародних організацій та результатів роботи експертів, які оцінюють масштаби завданих пошкоджень.

  • Тіна Кароль разом із Держархівом повертає забуті голоси України

    Тіна Кароль разом із Держархівом повертає забуті голоси України

    Тіна Кароль розпочала співпрацю з Державною архівною службою України у межах культурно-історичного проєкту «Дім звукозапису», присвяченого українським митцям, які зазнали репресій та цензури за радянських часів. Ініціатива має на меті повернення в український культурний простір забутих пісень, імен та архівних матеріалів, пов’язаних із творчістю репресованих артистів.

    Про початок співпраці повідомив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов. За його словами, команда Тіни Кароль працює над масштабним проєктом, який поєднує музику, історію та архівну спадщину.

    Анатолій Хромов і Тіна Кароль. Фото: Facebook Анатолія Хромова

    «Ми допомагаємо знаходити архівні документи, що показують, у яких несприятливих умовах з боку Кремля творили українські артисти свої шедеври. Повернення цих забутих творів — це також питання повернення справедливості та поширення правди», — заявив Хромов у коментарі «Інтерфакс-Україна».

    У межах співпраці архівісти допомагають шукати документи, які висвітлюють переслідування українських співаків, композиторів, поетів та інших діячів культури в радянський період. Йдеться не лише про офіційні матеріали, а й про особисті справи, заборони, цензурні рішення та документи спецслужб.

    Проєкт отримав символічну назву «Дім звукозапису». Його головна ідея — популяризація української музичної спадщини та переосмислення творчості митців, яких десятиліттями намагалася знищити або замовчати радянська система.

    У Держархіві наголошують, що така ініціатива є частиною ширшої стратегії зі збереження національної пам’яті та документальної спадщини України.

    «Для Державної архівної служби це важливо в межах реалізації стратегії захисту національної документальної спадщини як запоруки збереження національної ідентичності та державності», — підкреслив Хромов.

    За його словами, архівна служба останніми роками активно працює над популяризацією історичних документів та відкриттям архівів для суспільства. Особливо це стосується матеріалів, пов’язаних із репресіями проти української культури у ХХ столітті.

    Тема репресованих митців залишається надзвичайно болючою для України. У радянські часи сотні українських письменників, композиторів, акторів і співаків були знищені, ув’язнені або змушені замовкнути через політику русифікації та боротьбу з українською ідентичністю. Багато творів роками залишалися недоступними або були фактично викреслені з культурного простору.

    На тлі повномасштабної війни Росії проти України інтерес до відновлення української культурної пам’яті лише посилився. Дедалі більше митців, істориків та культурних інституцій працюють над поверненням імен та творів, які десятиліттями замовчувалися.

    Для Тіни Кароль це не перший культурний чи історичний проєкт. Артистка неодноразово брала участь у благодійних, патріотичних та просвітницьких ініціативах, а після початку повномасштабного вторгнення активно підтримує українську культуру та міжнародні кампанії на підтримку України.

    У соцмережах співпраця співачки з Держархівом уже викликала позитивну реакцію. Користувачі пишуть, що подібні проєкти допомагають не лише популяризувати українську музику, а й нагадують про масштабні злочини радянського режиму проти української культури.

    Очікується, що у межах «Дому звукозапису» можуть бути представлені архівні записи, відновлені композиції, документальні матеріали та нові музичні інтерпретації творів репресованих українських митців.

  • НБУ випустив монети на честь «Розстріляного відродження»

    НБУ випустив монети на честь «Розстріляного відродження»

    Національний банк України ввів в обіг дві нові пам’ятні монети, присвячені представникам «Розстріляного відродження» — покоління українських митців і інтелектуалів 1920–1930-х років, яке стало одним із найяскравіших культурних явищ свого часу та водночас символом масштабних репресій радянського тоталітарного режиму. Нові монети продовжують тематичну серію, що покликана зберігати пам’ять про діячів української культури, чия творчість була насильно перервана, але залишила глибокий слід в історії мистецтва, літератури та національної ідентичності.

    Про це повідомили в Національному банку України.

    До обігу офіційно введено дві пам’ятні монети: «Розстріляне відродження. Іван Падалка» та «Розстріляне відродження. Майк Йогансен». Обидві присвячені знаковим постатям українського культурного авангарду першої третини ХХ століття, які зробили вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, літератури, мовознавства та інтелектуального життя.

    У НБУ наголошують, що цей випуск є частиною послідовної політики вшанування «Розстріляного відродження» як феномену, який поєднав надзвичайний творчий підйом із трагічним зламом епохи. У 1920-х роках українська культура переживала період активного розвитку, модернізації та експериментів, однак уже на початку 1930-х років значна частина цієї інтелектуальної еліти була репресована, арештована або знищена.

    Іван Падалка був художником-монументалістом, графіком і педагогом, представником школи монументального мистецтва, пов’язаного з іменем Михайла Бойчука. Його творчість стала важливою складовою формування українського візуального мистецтва модерного періоду. Падалка працював у напрямі оновлення художньої мови, поєднуючи національні традиції з новими європейськими мистецькими течіями, а також займався викладацькою діяльністю, формуючи нове покоління українських митців.

    Майк Йогансен — одна з найяскравіших постатей українського літературного авангарду. Він був поетом, прозаїком, перекладачем, лінгвістом, сценаристом і літературним критиком. Його творчість вирізнялася сміливими експериментами з формою, мовою та жанрами, а також прагненням оновити українську літературу, зробити її більш динамічною та європейською. Йогансен належав до кола митців, які активно формували інтелектуальний клімат свого часу, однак згодом стали жертвами політичних репресій.

    Особливим елементом нових пам’ятних монет є їхній художній задум. Вони мають спільний символічний аверс із написом «СЛОВО» — відсиланням до легендарного харківського будинку письменників, який став одним із головних центрів українського культурного життя 1920–1930-х років. Саме в цьому будинку жили та працювали представники творчої еліти, формувалися літературні течії, обговорювалися нові мистецькі ідеї та напрями розвитку культури.

    Водночас будинок «Слово» сьогодні сприймається і як символ трагічної долі покоління, значна частина якого зазнала репресій. Саме ця подвійність — творчий злет і подальше знищення — стала ключовою ідеєю художнього оформлення монет.

    У дизайні використано низку символічних деталей. Зокрема, у структурі літер простежується образ паростків озимої пшениці, що символізують молоде покоління митців, їхній потенціал та незавершені творчі шляхи. Водночас стилізована «прострелена» літера «О» підкреслює трагізм епохи та втрату цілого культурного пласта, який міг би визначити розвиток українського мистецтва на десятиліття вперед.

    Монети виготовлені з нейзильберу, мають номінал 5 гривень і доповнені кольоровим друком, що дозволяє детальніше передати художні елементи дизайну. Тираж кожної монети становить до 75 тисяч штук у сувенірному пакованні.

    У Національному банку України підкреслили, що подібні випуски мають не лише нумізматичну цінність, а й виконують важливу культурну та просвітницьку функцію. Вони спрямовані на збереження історичної пам’яті, популяризацію української культурної спадщини та нагадування про долі митців, які стали частиною національної історії попри спроби їхнього знищення.