Позначка: Київщина

  • Після детонації в Бучанському районі, загиблі, склади зброї і ризик дефіциту продуктів

    Після детонації в Бучанському районі, загиблі, склади зброї і ризик дефіциту продуктів

    У селі Мила Бучанського району ввечері 28 серпня детонація після влучання дрона перекрила Житомирську трасу на сімнадцять кілометрів і змусила евакуювати сотні людей. На ранок 29 серпня влада вже говорила про десятки загиблих, серед них — голова сусідньої Дмитрівської громади, який одним із перших виїхав на місце. Пожежа перекинулася на житлові будинки і пансіонат. Прокуратура відкрила провадження не лише за фактом агресивної війни, а й за службовою недбалістю, перевіряють, чи законно на території підприємства поруч із приватною забудовою зберігалися вибухонебезпечні матеріали і чи були на це дозволи.

    Прем’єр Сергій Корецький того ж вечора порівняв те, що сталося, з липневою катастрофою у Вишневому, де після удару по складах також почалася вторинна детонація і постраждали майже сто будинків. Тоді з’ясувалося, що одне з підприємств «Укроборонпрому» розмістило боєприпаси поблизу житлової зони. Зараз формулювання майже дослівне: трагедія «не стала уроком». Російська сторона зі свого боку заявила, що ціллю був склад компанії Fire Point із комплектуючими для далекобійних дронів FP-1/FP-2. Українська сторона ці деталі публічно не підтверджувала.

    Того ж дня, коли в Бучанському районі горіли ангари, міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив журналістам іншу цифру щодо складів. За його словами, цілеспрямовані удари знищили до 90 відсотків сучасних потужностей продовольчої логістики торговельних мереж. Системного фізичного дефіциту базових продуктів він не прогнозує: мережі переходять на поставки «з коліс», змінюють маршрути і формати зберігання. Це дорожче, довше і помітно звужує асортимент у конкретних магазинах. 

    Окремі полиці в київських супермаркетах порожніли вже в середині серпня — уперше з весни 2022 року. Тоді зникали крупи, зелень, частина молочної групи. Зараз експерти окремо попереджають про можливе зростання ціни гречки до 85 гривень за кілограм при новому врожаї понад 80 тисяч тонн: фізичного зникнення крупи не чекають, але логістичний податок уже закладений у цінник.

    Два сюжети сходяться в одній точці — вразливості складської інфраструктури в ближньому тилу столиці. Удари по розподільчих центрах ритейлу і по об’єктах, де щонайменше за версією слідства могли бути вибухові речовини, відбуваються в одному районі і з різницею в години. Після Вишневого влада вже казала: боєприпасів біля житла бути не може. Після Мили президент знову нагадав ту саму норму і підтвердив слідство за службову недбалість. Водночас продовольча система перебудовується під постійні втрати холодильників і логістичних хабів.

    Міністерство визнає, що компенсація знищених товарів між виробниками, дистриб’юторами і мережами поки не врегульована. Додаткові цікаві дані щодо цих двох тем джерело обіцяє надати вже завтра. Поки картина складається з офіційних заяв, прокурорських формулювань і вже відомих прецедентів. Це вже не два окремі випадки. Тилова логістика, цивільна і та, що опинилася біля житла, б’ється регулярно, а правила зберігання і розподіл ризиків усередині країни не встигають за ударами.

  • Підступний удар під Києвом: окупанти розбомбили склади «Нової пошти» та влаштували вогняну пастку рятувальникам

    Підступний удар під Києвом: окупанти розбомбили склади «Нової пошти» та влаштували вогняну пастку рятувальникам

    У ніч на 28 серпня російські окупаційні війська здійснили черговий цинічний напад на цивільну інфраструктуру Київської області. Головною мішенню ворога стали логістичні потужності в селі Святопетрівське Білогородської громади, де під прицілом опинилися великі складські приміщення поштового оператора «Нова пошта», а також сусідні виробничі цехи. Про наслідки нічного ворожого терору офіційно повідомив сільський голова Білогородки Антон Овсієнко.

    Відразу після першого влучання на місці інциденту спалахнула масштабна пожежа, яка швидко охопила значну площу логістичного об’єкта.

    «Чергова важка ніч для Білогородської громади. Сталося влучання у складські приміщення «Нової пошти» та пошкоджено розташоване поруч виробництво в Святопетрівському», – зазначив сільський голова.

    На місце події оперативно прибули пожежно-рятувальні підрозділи для приборкання вогню та запобігання подальшому поширенню полум’я. Проте найбільш критичним моментом цієї ночі стало застосування російськими військовими підступної тактики подвійного удару. За інформацією місцевої влади, приблизно через годину після першої атаки, коли рятувальники вже активно займалися ліквідацією пожежі, ворог випустив по цій же локації ще дві цілі. На щастя, працівники екстрених служб встигли вчасно зорієнтуватися в небезпечній ситуації та оперативно відійти у безпечне місце до моменту повторних вибухів, уникнувши втрат серед особового складу.

    Масштабне руйнування складських приміщень та промислового підприємства спровокувало серйозне погіршення якості повітря в регіоні. Через сильне задимлення, яке швидко огорнуло населений пункт, представники місцевої влади звернулися до жителів Святопетрівського та всіх прилеглих територій із терміновим попередженням. Громадян наполегливо закликали щільно закрити всі вікна у будинках і за можливості взагалі не виходити на вулицю без нагальної потреби, аби уникнути отруєння токсичними продуктами горіння.

    Окрім екологічної загрози, залишається ризик фізичної небезпеки для цивільного населення. Місцева влада та правоохоронці окремо наголосили на категоричній забороні наближатися до епіцентру руйнувань через постійну загрозу нанесення противником чергових ударів по тій самій локації.

     

  • Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Російська атака 27 серпня знову вдарила по цивільній логістиці українського бізнесу. Цього разу під ударом опинилися розподільчий центр мережі COMFY на Київщині та логістичний центр «Будинку Іграшок». Працівники обох компаній не постраждали, однак наслідки для складської інфраструктури серйозні: у «Будинку Іграшок» центр знищено, а COMFY повідомляє про пошкодження свого розподільчого об’єкта. Обидві мережі заявляють, що продовжують роботу.

    Про атаку на COMFY повідомив генеральний директор компанії Геннадій Вербиленко. За його словами, російський дрон влучив у розподільчий центр мережі в Київській області. При цьому всі співробітники залишилися живими та неушкодженими — під час небезпеки вони перебували у заздалегідь підготовлених укриттях.

    «Ранок важкий, але, здається, цілком передбачуваний для українського бізнесу в останні тижні», — написав Вербиленко, наголосивши, що компанія продовжує роботу в посиленому режимі.

    За його словами, COMFY зараз намагається забезпечити безперебійну роботу магазинів, онлайн-каналів і виконання замовлень. Контакт-центр мережі також залишається на зв’язку з клієнтами.

    Компанія не повідомила точний масштаб матеріальних збитків і не назвала обсяг товарів, які могли бути пошкоджені або знищені. Тому робити висновки про потенційний дефіцит техніки чи масштабні перебої в роботі мережі наразі передчасно.

    На офіційному сайті COMFY станом на 27 серпня магазини продовжують працювати за звичними або скоригованими графіками, а клієнти можуть перевіряти статус своїх замовлень через особистий кабінет. Якщо товар відсутній у конкретному магазині, компанія доставляє його зі складу й повідомляє покупця після надходження.

    Окремо Вербиленко повідомив, що після удару компанія не відмовилася від запланованої допомоги Силам оборони. COMFY переказала 2 млн грн «Спільноті Стерненка» та ще 2,5 млн грн Фонду Сергія Притули на підтримку українських військових і захист неба.

    Ще серйознішими виявилися наслідки для мережі «Будинок Іграшок».

    CEO компанії Марія Назаренко повідомила, що внаслідок російської атаки було повністю знищено розподільчий центр мережі — великий логістичний вузол, через який товари надходили до магазинів по всій Україні. Саме там зберігалася частина асортименту компанії.

    У момент атаки працівники перебували в укритті, тому ніхто з команди не постраждав. Це, як і у випадку з COMFY, ще раз підкреслює критичну роль укриттів для великих логістичних об’єктів під час російських повітряних атак.

    У «Будинку Іграшок» попередили клієнтів, що частина вже оформлених замовлень може приїхати пізніше, ніж планувалося. Якщо виконати попередньо оплачене замовлення буде неможливо, покупцям обіцяють повернути кошти.

    При цьому офлайн-магазини мережі продовжують працювати, а інтернет-магазин приймає нові замовлення. Це видно й із офіційного сайту мережі, де станом на 27 серпня активні акційні пропозиції та онлайн-продажі.

    Таким чином, обидві компанії намагаються уникнути зупинки бізнесу навіть після втрати або пошкодження критичної логістичної інфраструктури.

    І це вже не перший подібний випадок у серпні.

    Наймасштабнішою стала атака 5 серпня, коли російські ракети й дрони вдарили одразу по низці великих логістичних об’єктів у Києві та Київській області. Тоді були повністю або частково знищені склади та розподільчі центри Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, «Сільпо», Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota, Bosch, LIQUI MOLY Ukraine та інших компаній.

    За даними DW, лише внаслідок тієї атаки руйнувань і пожеж зазнали об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах, який до удару міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на добу, був знищений. Також постраждали ключові логістичні потужності Fozzy Group, Novus та інших ритейлерів.

    У INTERTOP тоді повідомляли про втрату головного логістичного складу разом із значною частиною товарних запасів та обладнання. Компанії довелося терміново перебудовувати логістику, а клієнтів попереджали про можливе збільшення строків доставки. Аналогічні проблеми виникли й у Puma.

    Саме тому сьогоднішній удар по COMFY та «Будинку Іграшок» уже важко сприймати як окремий епізод.

    За даними українських ЗМІ та самих компаній, упродовж лише кількох тижнів серпня російські атаки охопили значну частину великих ритейлерів, логістичних операторів і дистриб’юторів, які забезпечують український ринок продуктами, технікою, одягом, товарами для дому, дитячою продукцією та іншими категоріями товарів.

    Фактично мова йде про системний тиск на одну з ключових ланок економіки — складську та логістичну інфраструктуру.

    Водночас експерти поки не прогнозують масштабного дефіциту товарів.

    Голова Української ради торгових центрів Максим Гаврюшин раніше пояснював, що український ритейл за роки повномасштабної війни став значно гнучкішим. Великі мережі мають альтернативні склади, можуть швидко перенаправляти потоки та частково перерозподіляти товар між регіонами.

    Тому навіть після руйнування великих логістичних центрів магазини зазвичай продовжують працювати.

    Втім, такі удари все одно мають серйозні наслідки.

    По-перше, компанії втрачають значні товарні запаси та обладнання. По-друге, зростають логістичні витрати, оскільки маршрути доводиться терміново перебудовувати. По-третє, збільшується термін доставки замовлень. А для бізнесів із централізованими складами втрата одного великого розподільчого центру може означати необхідність фактично заново будувати частину логістичної системи.

    Ще один ризик — страхування.

    Через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру страхування великих складів і товарних запасів залишається складним і дорогим, тому частину збитків бізнеси змушені покривати власним коштом.

    РБК-Україна після попередньої хвилі атак зазначало, що для ритейлу найбільш критичною потребою зараз є не стільки фінансова допомога, скільки посилення протиповітряного захисту великих логістичних та виробничих об’єктів.

    І саме на цьому акцентував CEO COMFY після сьогоднішнього удару.

    Компанія не лише повідомила про пошкодження складу, а й відразу переказала кошти організаціям, які займаються закупівлею засобів для українських військових і протиповітряної оборони.

    Станом на другу половину дня 27 серпня COMFY та «Будинок Іграшок» продовжують працювати. Даних про постраждалих співробітників немає. Клієнтів «Будинку Іграшок» попередили про можливі затримки доставки, а COMFY працює над виконанням чинних замовлень.

    Точні масштаби збитків обох компаній наразі не оприлюднені.

    Однак сьогоднішня атака поповнила список великих українських бізнесів, чиї склади та розподільчі центри були уражені Росією лише протягом одного серпня. Після Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota та Bosch до нього додалися ще дві відомі мережі — COMFY та «Будинок Іграшок».

  • Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Олександр Богодистий оприлюднив декларацію за 2025 рік. Документ виявився значно цікавішим, ніж просто згадка про отриману його дружиною державну «Зимову підтримку»: чиновник задекларував доходи одразу з кількох джерел, пенсію, нерухомість і два легковики, тоді як у розділі грошових активів у нього та дружини немає задекларованих коштів.

    Щорічну декларацію Богодистий подав 16 березня 2026 року. В офіційному реєстрі НАЗК він вказаний як перший заступник начальника ГУ ПФУ у Київській області. Його посада належить до державної служби категорії «Б».

    Якщо скласти всі зазначені в декларації за 2025 рік грошові доходи Олександра Богодистого та його дружини Світлани, без урахування негрошового подарунка, виходить понад 1,262 млн гривень.

    Найбільшим джерелом доходу самого посадовця стала зарплата в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області — 597 089 гривень. Ще 277 511 гривень він отримав як заробітну плату в Київському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Крім того, Богодистий задекларував 47 400 гривень пенсії, отриманої через ГУ ПФУ в Полтавській області. Також у декларації є негрошовий подарунок від Київської обласної державної адміністрації вартістю 155 гривень.

    Дружина чиновника Світлана Богодиста у 2025 році отримала 339 156 гривень заробітної плати в гімназії №8 імені Панаса Мирного Полтавської міської ради.

    Але окрему увагу привертає ще один запис: у декларації дружини посадовця зазначена 1 000 гривень «Зимової підтримки».

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Водночас сам факт отримання цієї виплати не свідчить про порушення або неправомірне отримання допомоги. Урядова програма «Зимова підтримка» у 2025 році була масовою, а не адресною лише для малозабезпечених. Кабмін прямо повідомляв, що одноразові 1 000 гривень могли отримати громадяни України, які перебували в країні, незалежно від віку. Для програми передбачили 11 млрд гривень, а уряд очікував охопити понад 11 млн людей. Заявки почали приймати 15 листопада 2025 року.

    Масштаб програми зрештою виявився ще більшим: станом на 22 грудня уряд повідомляв уже про 13,7 млн українців, які отримали «зимову тисячу». Тож запис про виплату в декларації Богодистої важливий насамперед як частина структури доходів родини, а не як свідчення порушення правил програми.

    Не лише два автомобілі: що є в декларації

    У первинній публікації увагу звернули на два автомобілі Олександра Богодистого. Однак перевірка безпосередньо декларації НАЗК показує, що транспортний розділ ширший.

    Чиновник задекларував Daewoo FSO Lanos TF69Y 2007 року випуску, право власності на який набув у травні 2013 року, та Skoda Superb 2005 року, придбану в січні 2015-го. Вартість машин у декларації не зазначена.

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Крім двох легкових автомобілів, у реєстрі є ще причіп КрАЗ 8138 1995 року випуску, яким Богодистий володіє з 2006 року.

    Ще цікавішим є розділ нерухомості. Зокрема, у власності посадовця вказана квартира площею 85 квадратних метрів у Полтаві, право на яку він набув ще 1996 року, а також гараж площею 17,5 квадратного метра.

    У декларації також фігурує житловий будинок площею 31 кв. м, що належить Богодистому, та земельна ділянка площею 33 126 кв. м, якою він користується на правах оренди. Це понад 3,3 гектара землі.

    Окремо вказаний житловий будинок у Полтаві площею 145,6 кв. м, який належить дружині посадовця, а для самого Богодистого зазначене право користування як місцем реєстрації.

    Є в декларації й нерухомість, придбана родиною відносно недавно. Дружина чиновника володіє житловим будинком у Зінькові Полтавської області площею 110 квадратних метрів. Право власності було набуте 15 серпня 2024 року, а вартість на дату набуття в декларації зазначена на рівні 80 тисяч гривень. Також у неї є земельна ділянка площею 1 000 кв. м у Зінькові, набута тієї ж дати, із задекларованою вартістю 20 тисяч гривень.

    Є банківські рахунки, але немає задекларованих грошових активів

    Ще одна деталь декларації стосується заощаджень.

    У розділі «Грошові активи» зазначено, що у суб’єкта декларування та членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування. Водночас це не означає, що в родини взагалі немає банківських рахунків.

    Навпаки, декларація містить інформацію про відкриті рахунки: Олександр Богодистий має рахунок у ПриватБанку, а його дружина — рахунки у ПриватБанку та Укргазбанку. Однак суми коштів, які підлягали б декларуванню в розділі грошових активів, у документі не зазначені.

    Так само в декларації немає цінних паперів, корпоративних прав та задекларованих фінансових зобов’язань. Не вказані й видатки або правочини чиновника, які підлягали б декларуванню у відповідному розділі.

    До ПФУ Богодистий очолював інший державний фонд

    Цікавим є й порівняння з попереднім роком.

    У декларації за 2024 рік Богодистий вказував інше основне місце роботи — він був керівником Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. За той рік він отримав там 689 773 гривні зарплати, а його дружина — 360 696 гривень зарплати від Департаменту освіти Полтавської міської ради. Пенсія самого Богодистого становила 34 800 гривень.

    У 2025 році посадовець перейшов на керівну посаду в системі Пенсійного фонду. На офіційному сайті ПФУ його сторінка як першого заступника начальника ГУ ПФУ у Київській області була оприлюднена 14 липня 2025 року. Пенсійний фонд також повідомляв про його численні робочі поїздки до сервісних центрів Київщини — зокрема до Вишгорода, Яготина, Броварів, Славутича, Борисполя та Переяслава.

    Крім того, офіційний сайт ПФУ містить інформацію про проходження щодо Богодистого перевірки, передбаченої Законом «Про очищення влади»: у відповідному переліку він зазначений саме як перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

    Таким чином, декларація чиновника показує дещо ширшу картину, ніж може здатися з першого погляду. У 2025 році родина задекларувала понад 1,26 млн гривень грошових доходів, кілька об’єктів нерухомості та транспорт, але не вказала грошових активів, що підлягали декларуванню. А резонансна «зимова тисяча» дружини становила лише невелику частину сукупних доходів сім’ї та була отримана в межах загальнодоступної державної програми.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Українські правоохоронці розкрили нові подробиці зухвалого замаху на керівника одного з підприємств оборонно-промислового комплексу на Київщині. За версією слідства, російська ФСБ планувала підірвати чоловіка просто у його автомобілі, а для контролю за майбутньою жертвою неподалік встановили замаскований мобільний телефон із камерою.

    Під автомобілем правоохоронці виявили саморобний вибуховий пристрій, споряджений приблизно одним кілограмом гексогену. За оцінкою СБУ, за потужністю це відповідає приблизно двом кілограмам тротилу.

    Сам пристрій вдалося виявити й знешкодити до вибуху. А чоловік, якого слідство вважає безпосереднім виконавцем російського замовлення, після встановлення бомби залишив Україну. Його затримали вже в Польщі, коли він, за даними СБУ, намагався через Білорусь дістатися Росії. Україна тепер домагається його екстрадиції.

    Замах готували в Ірпені

    З оприлюднених Київською обласною прокуратурою матеріалів випливає, що події розгорталися в Ірпені Київської області.

    За даними слідства, підозрюваний заздалегідь придбав мобільний телефон та стартовий пакет, а згодом виготовив саморобний вибуховий пристрій.

    Окремою частиною плану стало спостереження за потенційною жертвою. Поблизу будинку керівника оборонного підприємства чоловік встановив телефон із камерою. Об’єктив був спрямований у бік виходу з подвір’я, що дозволяло відстежувати пересування людини.

    У СБУ додають ще одну важливу деталь: замаскований телефон був під’єднаний до павербанка. За версією спецслужби, пристрій забезпечував російським кураторам онлайн-трансляцію з місця, щоб вони могли контролювати ситуацію та обрати момент для активації вибухівки.

    Тобто йшлося не просто про закладання бомби з розрахунком на випадковий момент. За версією правоохоронців, була створена система дистанційного спостереження за ціллю.

    Бомбу прикріпили до автомобіля 28 липня

    Ключовий епізод стався вранці 28 липня 2026 року.

    Як повідомляє прокуратура, підозрюваний прикріпив саморобний вибуховий пристрій знизу автомобіля, яким користувався керівник підприємства.

    Після цього на номер телефону, що був частиною пристрою, неодноразово телефонували. Однак вибух не стався з причин, які, за формулюванням прокуратури, не залежали від волі підозрюваного.

    Правоохоронці зрештою завчасно виявили небезпечний пристрій та знешкодили його.

    СБУ повідомляє, що вибухівка містила приблизно 1 кг гексогену. У спецслужбі зазначили, що така кількість за потужністю еквівалентна приблизно двом кілограмам тротилу.

    Особу керівника підприємства та назву самого оборонного підприємства правоохоронні органи у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Виконавцем виявився 63-річний чоловік

    За версією українських правоохоронців, організатором операції була саме ФСБ Росії.

    Безпосереднім виконавцем слідство називає 63-річного чоловіка, який переїхав до Київської області з Луганщини.

    Особливо показовим є спосіб, яким, за твердженням СБУ, російська спецслужба отримала доступ до майбутнього виконавця. У Службі безпеки заявляють, що чоловіка завербували в лютому 2026 року через його сина.

    Син фігуранта, за інформацією української спецслужби, виїхав із тимчасово окупованої території України та проживає в Росії. Саме через нього ФСБ нібито залучила батька до співпраці.

    Після отримання завдання чоловік почав збирати необхідне обладнання.

    За даними правоохоронців, він придбав два мобільні телефони та павербанк. Приблизно за місяць до запланованого злочину забрав зі спеціально підготовленого схрону інші компоненти, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою.

    Потім, як стверджує слідство, чоловік самостійно зібрав пристрій і встановив його на автомобіль потенційної жертви.

    Після встановлення бомби чоловік одразу поїхав за кордон

    План передбачав і маршрут відходу.

    За інформацією СБУ, одразу після закладання вибухівки фігурант сів на автобус та виїхав до Польщі.

    Однак Польща, за версією слідства, не була кінцевою точкою його маршруту. Чоловік мав продовжити шлях через Білорусь та зрештою потрапити до Росії.

    Завершити цей маршрут йому не вдалося.

    Польські правоохоронці затримали 63-річного українця. Про його затримання стало відомо ще 20 серпня, коли польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило про операцію щодо чоловіка, якого підозрювали в участі у спробі вбивства представника української оборонної промисловості на замовлення російських спецслужб. Українські правоохоронці 26 серпня розкрили значно більше деталей самої підготовки замаху.

    Тепер Київська обласна прокуратура підготувала та направила необхідні документи для екстрадиції підозрюваного з Польщі в Україну.

    Яке покарання може загрожувати підозрюваному

    63-річному чоловікові вже заочно повідомили про підозру.

    Його дії кваліфікували за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України — закінчений замах на терористичний акт.

    Досудове розслідування проводять слідчі Головного управління СБУ в Києві та Київській області. В операції також були задіяні Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    Важливо, що наразі йдеться саме про версію українського слідства щодо причетності ФСБ та механізму вербування фігуранта. Остаточну юридичну оцінку його діям має надати суд.

    Ця справа особливо показова

    Розкриті правоохоронцями деталі показують багаторівневу схему підготовки операції.

    За версією слідства, спочатку було завербовано виконавця, потім він отримав обладнання та компоненти вибухового пристрою через заздалегідь організований схрон. Далі проводилося спостереження за потенційною жертвою, для чого біля її будинку встановили окремий телефон із камерою та зовнішнім живленням.

    Наступним етапом стало встановлення вибухового пристрою безпосередньо на автомобіль. Після цього виконавець залишив Україну, а дистанційний механізм мав дозволити активувати бомбу без його фізичної присутності на місці.

    Саме комбінація цих деталей — кілограм гексогену, дистанційне спостереження через камеру, телефон як елемент системи підриву, схрон із компонентами та заздалегідь підготовлений маршрут втечі через Польщу і Білорусь до Росії — робить справу значно масштабнішою за звичайну кримінальну спробу вбивства.

    При цьому головне — запланований вибух так і не відбувся. Вибуховий пристрій вдалося знайти та знешкодити, керівник підприємства залишився живим, а ймовірного виконавця затримали за межами України.

    Тепер наступним етапом справи має стати процедура його екстрадиції з Польщі. Якщо чоловіка передадуть Україні, розслідування продовжиться вже за його безпосередньої участі.

    Правоохоронці поки не називають ані підприємство українського ОПК, керівника якого планували вбити, ані його ім’я. Так само у відкритих повідомленнях немає інформації про те, чому саме ця людина стала ціллю російської спецслужби. Тому будь-які припущення щодо конкретного підприємства чи особи наразі були б спекуляцією.

  • Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може провести нову хвилю мобілізації вже після парламентських виборів у вересні 2026 року. За оцінкою української сторони, Кремль хоче додатково залучити до війни проти України близько 300 тисяч військовослужбовців, а надалі масштаби поповнення російської армії можуть бути ще більшими.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. Інформацію також наводить Reuters.

    За словами глави держави, в Україні очікують, що російська влада намагатиметься провести мобілізацію таким чином, щоб вона якомога менше зачепила жителів найбільших міст РФ.

    «Впевнені, що після виборів у них буде мобілізація. Вважаємо, що вона буде не в центральних містах. Але я не думаю, що це вийде у них дуже сильно приховати», — заявив Зеленський.

    Президент назвав майбутню кампанію «периферійною мобілізацією» — тобто основний набір, за його оцінкою, може відбуватися передусім у віддалених російських регіонах.

    Кремлю можуть знадобитися ще 300 тисяч людей

    За словами Зеленського, російське керівництво розраховує у 2026 році отримати для фронту додатково приблизно 300 тисяч осіб.

    Reuters зазначає, що парламентські вибори в Росії заплановані на 18–20 вересня 2026 року. Саме після них, за оцінкою української сторони, Кремль може перейти до нової фази поповнення армії.

    При цьому йдеться не лише про потреби Росії до кінця нинішнього року.

    Зеленський заявив, що у 2027 році Москва може залучити ще сотні тисяч людей. Загальна мета, за його словами, може становити близько 500 тисяч нових військовослужбовців.

    Ці сили Росії потрібні насамперед для продовження наступальних операцій в Україні.

    Куди Росія може кинути мобілізованих

    Одним із головних напрямків, де Кремль може використати нове поповнення, залишається Донеччина.

    Зеленський назвав серед ключових цілей російської армії Костянтинівку, Слов’янськ та Краматорськ. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із пріоритетних для російського командування.

    «Головний напрямок у ворога — Костянтинівка, Слов’янськ, Краматорськ. Мета ними не досягнута, але цей напрямок буде головним для них цього року і надалі», — зазначив президент.

    Ще одним завданням російських військ, за його словами, залишається створення так званої «буферної зони» в районах Харківської та Сумської областей. Цієї мети окупаційні сили також поки не досягли.

    Зеленський вважає, що значна частина потенційно мобілізованих 300 тисяч росіян може бути спрямована саме на схід України.

    Розподіл нових резервів, однак, залежатиме від ситуації на полі бою.

    Зеленський не виключив загрози для Чернігівщини та Київщини

    Президент також назвав ще один можливий сценарій використання Росією додаткових сил.

    Якщо російські війська матимуть результати на сході, частину сформованих резервів Кремль теоретично може перекинути на інші напрямки.

    Серед них Зеленський згадав Чернігівську та Київську області.

    За його словами, у Росії можуть існувати теоретичні плани наступальних дій із території Брянської області РФ. Водночас наразі концентрації необхідної для такої операції кількості російських військових там не зафіксовано. Україна, однак, стежить за ситуацією та можливим накопиченням сил.

    Президент уточнив, що українська сторона бачить техніку вздовж кордону, проте необхідного для масштабної наступальної операції особового складу в Брянській області зараз немає.

    Таким чином, слова Зеленського про Чернігівщину та Київщину стосуються потенційного сценарію, а не повідомлення про вже сформоване ударне угруповання.

    Україна заявляла про підготовку мобілізації ще раніше

    Попередження про можливу нову мобілізаційну кампанію в Росії звучать не вперше.

    Ще 11 серпня Зеленський заявляв, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією мобілізаційних заходів восени. За його словами, ці дані нібито підтверджувалися внутрішніми російськими документами.

    Тоді президент також пов’язував можливі рішення Кремля з завершенням парламентської виборчої кампанії.

    Додаткові ознаки підготовки до потенційної мобілізації з’являються і в західних медіа.

    The Wall Street Journal 23 серпня повідомила з посиланням на західних розвідників, що в Росії проводяться заходи з перевірки готовності до можливої нової хвилі мобілізації.

    Зокрема, минулого місяця російські військові проводили відповідне планування в Калінінградській області. За даними співрозмовників видання, відпрацьовувалися питання розміщення, забезпечення та озброєння потенційно мобілізованих. Подібні заходи, як стверджують джерела WSJ, проводяться й в інших частинах Росії.

    При цьому важливе уточнення: остаточного рішення Кремля про нову масову мобілізацію публічно не оголошено. Йдеться про оцінки української влади, розвіддані та повідомлення західних джерел про підготовчі заходи.

    Росія зазнає великих втрат на Донеччині

    Необхідність додаткового поповнення армії Зеленський пов’язує зі значними втратами російських військ.

    За його словами, від початку 2026 року Росія втратила близько 267 тисяч військовослужбовців, із яких приблизно 155 тисяч — загиблими. Це оцінка української сторони, незалежно підтвердити такі цифри в умовах війни неможливо.

    Особливо інтенсивні бої, за словами президента, тривають у районі Костянтинівки. Зеленський стверджує, що саме на цьому напрямку припадає 70–80% російських втрат.

    Російські війська продовжують намагатися просунутися до українського «поясу фортець» на Донеччині, до якого належать Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ.

    Reuters також зазначає, що російські війська продовжують операцію із захоплення решти Донбасу, однак просування дається їм дорогою ціною.

    Путін хоче захопити Донеччину до кінця року — Зеленський

    За словами українського президента, Володимир Путін поставив перед російськими генералами завдання до кінця 2026 року завершити окупацію Донецької та Луганської областей.

    Зеленський вважає виконання такого завдання нереалістичним.

    Водночас саме ситуація на Донеччині, на його думку, визначатиме, куди Москва спрямує потенційне нове поповнення.

    Якщо Росія не досягне поставлених цілей, значна частина нових військовослужбовців може бути кинута на продовження наступу на Костянтинівку, Краматорськ та Слов’янськ. Якщо ж ситуація зміниться на користь РФ, Кремль може спробувати використати резерви на інших ділянках фронту або кордону.

    Чому Кремль може чекати до виборів

    Проведення масштабної мобілізації залишається політично ризикованим для російської влади.

    Попередню велику хвилю так званої «часткової мобілізації» Володимир Путін оголосив у вересні 2022 року. Вона спричинила значний суспільний резонанс і виїзд великої кількості росіян за кордон.

    Саме тому нинішня схема, яку описує Зеленський, передбачає насамперед набір людей у віддалених регіонах, а не в Москві, Санкт-Петербурзі та інших великих містах.

    Reuters пише, що, за оцінкою Зеленського, майбутня кампанія може бути «периферійною» і концентруватися на віддалених частинах РФ.

    Окремо західні розвідники повідомили WSJ про перевірки здатності російської військової системи прийняти значну кількість новобранців. Це не доводить, що рішення про мобілізацію вже ухвалене, однак свідчить про підготовку Росії до такого сценарію.

    Період після парламентських виборів 18–20 вересня може стати ключовим. За оцінкою українського керівництва, саме тоді Кремль може перейти до нового масштабного поповнення армії — спочатку приблизно на 300 тисяч осіб, а згодом збільшити чисельність залучених до пів мільйона.

  • Расистський скандал на Київщині: у дитячій студії образили темношкіру жінку та її 6-річну доньку

    Расистський скандал на Київщині: у дитячій студії образили темношкіру жінку та її 6-річну доньку

    На Київщині спалахнув суспільний резонанс довкола расистського інциденту у дитячій студії акробатики. Одна з відвідувачок закладу вдалася до вербальних образ на адресу темношкірої жінки та її шестирічної доньки через їхнє походження.

    Ключові деталі та перебіг події

    • Обставини конфлікту: Випадок стався у приміщенні спортивної секції на очах у дітей та інших батьків, коли одна з присутніх жінок почала висловлювати дискримінаційні образи.
    • Причина агресії: Мотивом для неадекватної поведінки відвідувачки стало виключно расове походження матері та її малолітньої дитини.
    • Суспільний розголос: Про випадок повідомили учасниці конфлікту, а інцидент швидко набув поширення у мережі, викликавши хвилю обурення та заклики до правоохоронців надати правову оцінку діям порушниці.

    Зі слів учасниць конфлікту:

    «Одна з відвідувачок почала безпідставно ображати темношкіру жінку та її 6-річну доньку через їхнє походження. Подібним проявам расизму та цькуванню не має бути місця, тим більше в закладах для дітей».

     

  • Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 20 серпня загинули щонайменше 14 людей, ще 40 отримали поранення. У столиці пошкоджені житлові будинки, дитячий садок і дитяча лікарня. Обстріл Києва та області тривав майже дев’ять годин.

    Російські війська атакували столичний регіон ракетами та безпілотниками. У різних районах Києва виникли пожежі та зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури.

    За останніми даними, кількість загиблих у столиці зросла до 14 осіб. Ще близько 40 людей дістали поранення різного ступеня тяжкості.

    Рятувальники продовжують працювати на місцях ударів, розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі. Через це остаточна кількість жертв ще може змінитися.

    Під ударом опинилися житлові квартали

    Одні з найтяжчих наслідків зафіксовані у житлових районах столиці. Внаслідок ракетних і дронових ударів пошкоджені багатоповерхові будинки. На місцях влучань працюють рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби.

    На фотографіях із місць атаки видно вибиті вікна, пошкоджені фасади, зруйновані квартири та уламки будівельних конструкцій. Частина мешканців була змушена залишити свої квартири. Інформація щодо стану пошкоджених будинків та можливості повернення людей до помешкань уточнюється.

    Російський удар пошкодив дитячу лікарню

    Під час нічного обстрілу пошкоджень зазнала також дитяча лікарня у Солом’янському районі Києва.

    За наявною інформацією, серед дітей та медичного персоналу постраждалих немає. Попри пошкодження, медичний заклад продовжує приймати та лікувати пацієнтів. Найсерйозніше постраждали технічні приміщення лікарні. Одне з них унаслідок удару було практично зруйноване до фундаменту. Також пошкоджені вікна та інші елементи будівлі.

    Пошкоджений дитячий садок

    Російська атака зачепила і дошкільний заклад. Унаслідок вибухової хвилі та уламків пошкоджений дитячий садок. Інформації про постраждалих дітей у матеріалі немає.

    Таким чином, серед об’єктів, пошкоджених у Києві цієї ночі, є не лише житлові будинки, але й медична та освітня інфраструктура.

    Київ атакували майже дев’ять годин

    Повітряна атака на Київ та область тривала майже дев’ять годин.

    Російські війська застосовували різні засоби ураження. Повідомлялося про удари балістичними ракетами, крилатими ракетами типу «Калібр» та безпілотниками. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Масштаб атаки призвів до значної кількості руйнувань та жертв серед цивільного населення.

    Ударів зазнала і Київська область

    Під атакою перебував не лише Київ. У Борисполі російські війська вдарили по продовольчих складах та об’єктах Червоного Хреста. На місцях виникли масштабні пожежі, ліквідація яких тривала і вранці.

    Пошкодження інфраструктури також призвели до перебоїв у роботі окремих транспортних маршрутів та інших міських систем. Крім Київщини, повідомлялося про пошкодження цивільної інфраструктури в Одеській та Чернігівській областях.

    У Києві оголосили День жалоби

    Через значну кількість загиблих унаслідок атаки 21 серпня у Києві оголошено Днем жалоби. У столиці мають бути приспущені прапори, а розважальні заходи скасовані.

    Міська влада також закликала телеканали та радіостанції внести відповідні зміни до програм мовлення. Рятувальні та аварійні роботи після нічної атаки тривають.

    Станом на 11:46 20 серпня відомо про щонайменше 14 загиблих та 40 поранених у Києві. Дані можуть бути уточнені після завершення пошукових робіт.

  • Польща підняла військову авіацію через масовану атаку Росії на Україну

    Польща підняла військову авіацію через масовану атаку Росії на Україну

    У ніч проти 20 серпня Польща задіяла військову авіацію та перевела системи протиповітряної оборони у підвищену готовність через масовану російську атаку по Україні. У польському командуванні наголосили, що ці заходи мали превентивний характер і були спрямовані на захист власного повітряного простору.

    Про активізацію військової авіації повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі.

    Причиною стало застосування Росією далекої авіації для ударів по території України.

    Польща задіяла сили ППО та авіацію

    В Оперативному командуванні заявили, що через активність російської дальньої авіації у польському повітряному просторі розпочали операції військові літаки.

    Для реагування були залучені необхідні сили та засоби, якими розпоряджається польське командування.

    Паралельно у стан підвищеної готовності перевели наземні комплекси протиповітряної оборони та системи радіолокаційної розвідки.

    Польські військові наголосили, що ці дії мають насамперед запобіжний характер.

    «Ці заходи мають превентивний характер і спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору та його захист, особливо в районах, прилеглих до зон, що перебувають під загрозою», — йдеться у повідомленні командування.

    Військові продовжують стежити за ситуацією, а підпорядковані сили перебувають у готовності до негайного реагування.

    Росія масовано атакувала Україну

    Активізація польської авіації відбулася на тлі масштабної атаки Росії на Україну в ніч проти 20 серпня.

    Одним із головних напрямків удару став Київ. Російські війська застосували ракети та безпілотники, внаслідок чого у столиці зафіксовано численні руйнування та пожежі.

    Станом на ранок кількість загиблих у Києві зросла до 11 осіб. Семеро людей загинули у Солом’янському районі. Також є десятки постраждалих.

    Рятувальники продовжують працювати на місцях ударів та розбирати завали.

    Під ударом опинилася й Київщина

    Російська атака зачепила і Київську область.

    У Броварській громаді зафіксовано влучання в об’єкт промислової інфраструктури. Внаслідок удару загинула одна людина, ще двоє постраждали.

    Через пошкодження інфраструктури виникли перебої з електропостачанням та зміни в роботі транспорту.

    Зокрема, були внесені корективи до руху приміських поїздів у напрямку Києва. У самій столиці частина маршрутів громадського транспорту також курсувала зі змінами.

    Польща не вперше піднімає авіацію через російські удари

    Польські військові регулярно посилюють готовність своїх сил під час великих російських ракетних атак на Україну.

    Особливу увагу Варшава приділяє ударам по західних областях України, які межують із Польщею. Під час таких атак військові літаки можуть підійматися у повітря, а системи ППО та радари переводяться у підвищену готовність.

    Мета таких заходів — своєчасно відреагувати у разі наближення повітряних цілей до польського кордону або порушення повітряного простору країни.