Позначка: Київська обласна рада

  • Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    На Київщині розгортається масштабна справа навколо соціальної програми «Турбота», яка мала допомагати людям у складних життєвих обставинах, зокрема тим, хто потребує дороговартісного лікування або пережив тяжке захворювання. За версією правоохоронців, частина депутатів Київської обласної ради перетворила програму на механізм отримання бюджетних грошей власними родичами та довіреними особами. У справі вже дев’ять підозрюваних, а встановлена сума ймовірно незаконно отриманих виплат перевищила 3 млн гривень.

    27 серпня Національна поліція повідомила, що підозри отримали депутати Київської обласної ради та їхні близькі родичі. Справу розслідують оперативники Департаменту стратегічних розслідувань разом зі слідчими Головного слідчого управління Нацполіції, а процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора.

    За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, серед депутатів, яким оголосили підозри, — Хвича Мепарішвілі, Євгенія Полікарпова, Станіслав Поліщук, Олександр Поляруш та Юрій Савчук. Разом із п’ятьма депутатами підозрюваними стали четверо їхніх родичів. Водночас важливо наголосити: йдеться саме про підозри та версію слідства, а винуватість кожного фігуранта може встановити лише суд.

    Сама програма «Турбота» створювалася з зовсім іншою метою. Вона передбачає матеріальну підтримку жителів Київщини, які потребують додаткового соціального захисту, дорогого лікування, перенесли тяжкі захворювання або втратили близьких. Такі люди можуть раз на рік претендувати на матеріальну допомогу.

    Однак, за даними слідства, депутати систематично ініціювали виділення коштів близьким людям — зокрема власним батькам та батькам подружжя. Після цього керівниця профільного відділу облради, як стверджує поліція, погоджувала відповідні звернення та готувала проєкти розпоряджень про виплату грошей з обласного бюджету. Правоохоронці вважають, що в низці випадків не було належного обґрунтування ані самої необхідності матеріальної допомоги, ані її розміру.

    Особливо показовою для слідства стала історія з батьками одного з фігурантів. Упродовж 2021–2025 років вони неодноразово отримували гроші за програмою нібито для лікування. При цьому, за даними поліції, до заяв додавали фактично лише копії паспортів та пенсійних посвідчень — документів, які б підтверджували необхідність саме запитуваних сум, не було.

    Більше того, правоохоронці заявляють, що ці люди фактично не перебували у скрутному матеріальному становищі. Мати одного з депутатів протягом останніх років придбала нерухомість і дорогий автомобіль, сукупна вартість яких перевищувала 3,5 млн гривень. На цьому тлі отримання бюджетної соціальної допомоги й привернуло особливу увагу слідчих.

    Але одна з найважливіших деталей з’явилася безпосередньо у повідомленні Нацполіції. Слідчі простежили, що відбувалося з грошима вже після їхнього надходження на рахунки родичів.

    За даними поліції, після зарахування матеріальної допомоги гроші могли зніматися готівкою або повністю чи частково повертатися на банківський рахунок депутата, який до цього ініціював надання допомоги. Саме ця обставина дала правоохоронцям підстави говорити не просто про сумнівне призначення соціальних виплат, а про використання родичів як фіктивних отримувачів бюджетних коштів.

    Ще одна деталь стосується того, на що витрачали отримані гроші. Після аналізу руху коштів правоохоронці встановили окремі випадки, коли матеріальна допомога використовувалася для оплати послуг естетичної медицини та стоматології, а також інших витрат, які, за оцінкою слідства, не відповідали тим підставам, що зазначалися під час звернення за бюджетною допомогою.

    При цьому контраст між виплатами окремим звичайним заявникам і наближеним до депутатів особам, за версією поліції, був суттєвим. Правоохоронці стверджують, що деякі мешканці Київщини зі складними діагнозами отримували від кількох сотень до кількох десятків тисяч гривень, тоді як виплати родичам та довіреним особам депутатів в окремих випадках могли сягати сотень тисяч гривень без належного документального підтвердження.

    Масштаб самої програми значний. За даними правоохоронців, лише протягом 2021–2025 років мешканцям столичного регіону в межах «Турботи» виплатили майже 384 млн гривень бюджетних коштів. Наразі слідство говорить про доказову базу щодо ймовірного незаконного заволодіння понад 3 млн гривень. Саме на таку суму, за версією поліції, було завдано збитків Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

    У межах розслідування правоохоронці провели обшуки за місцями проживання та роботи фігурантів, а також у їхніх автомобілях. Поліція повідомляє про вилучення мобільних телефонів, грошей, документації та чорнових записів, які тепер досліджуються у кримінальному провадженні.

    Усього підозри повідомили дев’ятьом особам — п’ятьом депутатам та чотирьом їхнім близьким родичам. Залежно від ролі кожного фігуранта правоохоронці кваліфікували їхні дії за частинами 3, 4 та 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Слідство розглядає різні ролі: від організації та безпосереднього виконання до пособництва.

    За найбільш тяжкою з інкримінованих кваліфікацій у разі доведення вини фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    І ця справа, схоже, ще не завершена. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до аналогічного використання бюджетних коштів програми «Турбота». Генеральний прокурор Руслан Кравченко також повідомив, що слідство встановлює інших потенційних учасників схеми.

    Таким чином, справа може виявитися ширшою за вже встановлені понад 3 млн гривень та дев’ятьох підозрюваних. Слідчим тепер належить з’ясувати, скільки саме виплат за кілька років могли бути оформлені з порушеннями, хто погоджував такі рішення і чи існували інші фіктивні отримувачі соціальної допомоги.

    Поки ж головний контраст цієї історії особливо разючий: програма, створена для людей, яким потрібні гроші на лікування та допомога у важких життєвих обставинах, за версією слідства, могла використовуватися для виплат людям із найближчого оточення депутатів. І якщо висновки правоохоронців будуть доведені в суді, «Турбота» для частини її учасників справді виявиться турботою насамперед про своїх.

  • Чия земля біля Гостомеля: Київ та область судяться за земельну ділянку

    Чия земля біля Гостомеля: Київ та область судяться за земельну ділянку

    Питання розподілу землі між Києвом і приміськими громадами продовжує залишатися джерелом конфліктів, які вже не перший рік вирішуються у судах. Новий виток боротьби стосується нібито незначної на перший погляд ділянки площею 0,22 гектара, яка розташована на околиці Гостомеля. Але за цією територією — десятиліття юридичних колізій, політичних рішень та відсутність затверджених меж столиці.

    У центрі нового судового протистояння опинилися Київська міська рада та Київська обласна рада. Столичний муніципалітет оскаржує рішення облради, ухвалене ще у грудні 2019 року, яким до складу Гостомеля включено спірну ділянку, що, за твердженням Київради, належить громаді столиці з 1956 року. Ця ж земля у 2007 році була передана в оренду приватній компанії, співзасновником якої раніше був загиблий під час окупації Гостомеля селищний голова Юрій Прилипко.

    Київоблрада наполягає: включення ділянки відбулося на підставі погодженого проєкту землеустрою, а позицію столиці вони отримали ще у 2017 році — у формі листа від департаменту земельних ресурсів КМДА. Більше того, акт погодження меж, на якому фігурує підпис Віталія Кличка, обласна рада вважає достатнім підтвердженням наявності згоди. Столична влада, натомість, заперечує будь-яку легітимність цього погодження, зазначаючи, що розпоряджатися земельними ділянками Києва може лише Київрада, а не департамент чи посадова особа.

    Юридичне протистояння навколо меж селища вийшло далеко за межі однієї ділянки. Це — лише один із багатьох епізодів багаторічного конфлікту щодо територій між Києвом та прилеглими громадами, який загострився після ухвалення обласною радою рішень без урахування позиції Києва. На сьогодні суди вже кілька разів ставали на бік столиці — зокрема, у справі щодо розширення меж Коцюбинського, коли Бучанській райраді було заборонено вносити до Держземкадастру дані про тисячі гектарів Біличанського лісу. Але чимало справ, включно з поточною щодо Гостомеля, ще перебувають у процесі розгляду.

    Паралельно триває системна невизначеність — Верховна Рада досі не затвердила межі Києва, що й дозволяє органам місцевого самоврядування з області фактично оперувати землями, на які претендує столиця. Київрада ще у 2019 році затвердила новий проєкт землеустрою, яким встановлено загальну площу столиці у понад 85 тисяч гектарів, але цей документ досі не погоджений ні обласною радою, ні Держгеокадастром, ні парламентом.

    Проблема зростає на фоні політичних амбіцій, тіньових інтересів і історичної плутанини з землею, яка передавалася між різними користувачами десятиліттями. У справі про ділянку біля Гостомеля, до прикладу, київська сторона посилається на постанову Ради Міністрів УРСР ще 1956 року, яка підтверджує включення цієї території до зеленої зони Києва. Проте в області вважають, що з часом ці землі були передані на баланс селищ, і не бачать підстав переглядати межі вже затвердженого проєкту.

    Судове засідання по апеляції відбудеться 6 серпня у Шостому апеляційному адміністративному суді. Перша інстанція — Волинський окружний адмінсуд — стала на бік Києва. Але як би не завершився розгляд апеляції, остаточне слово, найімовірніше, скаже Касаційний адміністративний суд. І незалежно від результату, ця справа — чергове нагадування, що питання меж столиці України досі не вирішене.

    І поки Київ не має чітко затверджених меж, конфлікти з сусідніми громадами не лише триватимуть, а й множитимуться. Кожен гектар у передмісті — це не лише ліс чи поле, а іноді й ласий шматок для забудови, нових маршрутів чи перенаправлених бюджетних потоків. І поки Верховна Рада не поставить крапку в цьому питанні, суди залишаються єдиним майданчиком, де сторони можуть бодай тимчасово окреслити свою територію.