Позначка: Луганщина

  • Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Росія продовжує системно розпродавати українські природні ресурси на тимчасово окупованих територіях, фактично перетворюючи їх на джерело швидкого прибутку. Одним із найяскравіших прикладів стала угода з продажу права на розробку Бобриківського золоторудного родовища на Луганщині.

    За даними розслідування Reuters, ліцензію на видобуток отримала компанія «Алчевськпромгруп», заплативши лише 9,7 млн доларів. Водночас запаси родовища оцінюються приблизно у 1,64 тонни золота, що за поточними ринковими цінами може становити близько 260 млн доларів. Таким чином, вартість угоди виявилася у десятки разів нижчою за потенційну ціну ресурсу.

    До початку війни родовище розробляла австралійська компанія Korab Resources, однак після окупації у 2014 році вона була змушена припинити діяльність. З того часу контроль над об’єктом перейшов до російських структур.

    Журналісти зазначають, що це не поодинокий випадок. Москва активно виставляє на онлайн-аукціони десятки об’єктів на захоплених територіях, включно з шахтами, кар’єрами та сільськогосподарськими землями. Фактично йдеться про цілеспрямовану політику привласнення українських активів.

    У Росії такі території називають «Новоросією» та відкрито заявляють про наміри їхнього розвитку. Володимир Путін характеризує це як «відновлення історичних земель». При цьому, за оцінками, у 2024–2026 роках РФ планує витратити близько 11,8 млрд доларів на розвиток окупованих регіонів — це майже втричі більше, ніж спрямовується на інші регіони країни у межах аналогічних програм.

    Паралельно з розпродажем активів Росія активно вивозить ресурси. За даними журналістів, у період з 2022 по 2025 рік з окупованих територій було експортовано щонайменше 500 тисяч тонн вугілля, яке постачалося до третіх країн.

    Експерти наголошують, що подібні дії порушують міжнародне право та свідчать про спробу Москви закріпити економічний контроль над захопленими регіонами. Йдеться не лише про військову окупацію, а й про довгострокову економічну інтеграцію цих територій у російську систему.

    Українська розвідка водночас підкреслює ключову роль транспортної інфраструктури, зокрема портів Азовського моря та залізниць, які забезпечують вивезення ресурсів. Через Маріуполь і Бердянськ здійснюється експорт вугілля, зерна та інших корисних копалин.

    За словами українського військового з позивним «Орест», навіть диверсійні дії в тилу не здатні суттєво зупинити цей процес через масштаби логістики. Залізнична мережа, яка використовується для транспортування ресурсів, розтягнута на сотні кілометрів.

    Аналітики вважають, що масштабні інвестиції Росії в інфраструктуру окупованих територій свідчать про небажання повертати їх у майбутньому. Окупація дедалі більше набуває економічного виміру, перетворюючись на інструмент отримання прибутку.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошує, що подібні проєкти є лише «вітриною», яка не покращує життя місцевих жителів і супроводжується подальшою мілітаризацією регіонів.

  • Власник FavBet Андрій Матюха мінімізує сплату податків в Україні, але платить їх на окупованих територіях

    Власник FavBet Андрій Матюха мінімізує сплату податків в Україні, але платить їх на окупованих територіях

    Як повідомляє ТГ канал СНІДАНОК ХИМЕРИ, власник групи компаній FavBet Андрій Матюха має нерухомість в окупованому Криму та на Луганщині, яку здає в оренду росіянам, і сплачує з цього податок до держбюджету РФ.

    Як з’ясували журналісти розслідувачі, Андрій Матюха володіє нерухомістю в окупованому Криму, яку здає в оренду і дохід від якої сплачується до бюджету РФ. Зокрема одним таким обʼєктом є комерційне приміщення, яке розташоване за адресою: м.Севастополь, проспект Острякова Генерала, будинок 121-А.

    Наразі за цією адресою знаходиться “Копи принт центр”  Зараз за цією ж адресою знаходиться “Копи принт центр”, який в тому числі займається друком російських пропагандистських матеріалів.

    ФОТО: Скріншот ТГ СНІДАНОК ХИМЕРИ

    За аналогічною схемою Андрій Матюха працює і на окупованій Луганщині. Зокрема, в окупованому з 2014 року в місті Красний Луч (тепер Хрустальний) по вулиці Магістральна, 45В, у власності Андрія Валерійовича є цілий торговий центр, який називається “Фаворит” і судячи з сторінки в Instagram станом на 2024 рік активно здійснював торгівельну діяльність і сплачує податки до бюджету РФ.

    ФОТО: Джерело  ТГ СНІДАНОК ХИМЕРИ

    Варто відзначити, що на відміну від сплати податків у РФ, до України Андрія Матюхи зовсім інше відношення.

    Зокрема, за інформацією профільного ТГ “Каналу Карты, деньги, офшора”, що спеціалізується на ігорному бізнесі України, FavBet Андрія Матюхи уникає сплати податків в Україні, через корумпування місцевих судів.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що онлайн казино FavBet Андрія Матюхи створює “зеркала” своїх сайтів, фактично клонуючи всю платформу та переводить інфраструктуру на крипту та P2P-гаманці.

  • Ексголову ДПСУ Сергія Дейнека мобілізували і призначили начальником Луганського прикордонного загону

    Ексголову ДПСУ Сергія Дейнека мобілізували і призначили начальником Луганського прикордонного загону

    Колишній голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко мобілізований та призначений начальником Луганського прикордонного загону. Відповідний наказ підписано 3 березня.

    Про це повідомив журналіст Віталій Глагола.

    За його даними, Дейнека очолить 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Призначення відбулося в порядку просування по службі.

    Інформацію про призначення також підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко.

    За його словами, генерал-лейтенант Сергій Дейнеко призваний для проходження служби по мобілізації. Відповідно до положення про проходження військової служби в Державній прикордонній службі він призначений начальником Луганського прикордонного загону.

    У ДПСУ наголосили, що обставини попереднього звільнення Дейнека не обмежують можливість подальшого проходження служби за мобілізацією.

    У прикордонному відомстві пояснили, що призначення на посаду у бойовий підрозділ пов’язане з його військовим досвідом та попередньою роботою у системі прикордонної служби.

    Нагадаємо, у січні 2026 року Сергія Дейнека було звільнено з посади голови Державної прикордонної служби України.

    Водночас він фігурує у кримінальному провадженні щодо можливого отримання хабарів за сприяння контрабанді сигарет у 2023 році. За версією слідства, йшлося про 3000 євро за кожне авто, яке могло безперешкодно перетинати кордон.

  • «Паперові дрони» за 5,5 млн: як евакуйована влада Сєвєродонецька виводила оборонні кошти

    «Паперові дрони» за 5,5 млн: як евакуйована влада Сєвєродонецька виводила оборонні кошти

    У 2024 році евакуйована місцева влада окупованого Сіверськодонецька Луганської області публічно звітувала про закупівлі для фронту: FPV-дрони, станції радіоелектронної боротьби, обладнання протидії ворожим безпілотникам. Загальна сума – понад 5,5 млн грн. На папері все виглядало правильно: «допомога військовим частинам», оперативне укладання контрактів, акти приймання-передачі. Але, як встановили детективи й журналісти-розслідувачі, значна частина цієї техніки до війська так і не дійшла. Гроші – так, дрони – ні. Це зараз вивчають детективи Головного підрозділу Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

    Як працювала схема

    Механізм завели через комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління». Саме через нього чиновники спрямували понад 5,5 млн грн нібито на закупівлю FPV-дронів та станцій РЕБ. Формально все проводили в межах Програми шефської допомоги військовим частинам — це легальна ініціатива, створена ще у перші місяці повномасштабного вторгнення, щоб громади могли напряму і швидко закривати потреби підрозділів, не чекаючи тендерів і бюрократії. Ідея полягала в тому, щоб скоротити шлях від бюджету до окопу.

    У випадку Сіверськодонецька ця ж схема стала прикриттям для виведення коштів.

    За даними слідства, посадовці місцевої військової адміністрації разом із керівництвом КП фактично імітували постачання оборонної техніки. Під конкретні «потреби військової частини» оформлювали листи-запити, миттєво отримували «комерційну пропозицію» від заздалегідь визначеного постачальника, підписували договір і одразу складали акт приймання. У Prozorro з’являлися вже готові контракти — без оголошень, без конкуренції, без порівняння ринку. На папері — ідеально. На фронті — порожньо.

    У квітні 2024 року КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» придбало (за документами) 20 багатоканальних станцій РЕБ «для протидії FPV-дронам» на суму 2 млн 960 тис. грн. У липні було укладено ще один контракт — на 150 FPV-дронів і три наземні станції управління загальною вартістю 2 млн 574 тис. грн. Сукупно – 5,53 млн грн. Самі закупівлі оголосили як «термінову оборонну необхідність», тобто без відкритих торгів.

    Далі задіювався другий поверх схеми. Кошти переказувалися на рахунки обраних приватних компаній, після чого «прокачувалися» через низку пов’язаних ФОПів, конвертувалися в готівку та розподілялися між учасниками. За даними слідства, ці документи — договори, накладні, акти приймання, договори «відповідального зберігання» — мали одну мету: створити ілюзію, що техніка нібито є і вже передана військовим.

    Досудове розслідування відкрите за ч. 4 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах, у тому числі за попередньою змовою групою осіб. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати посади. Тобто слідчі БЕБ уже кваліфікують історію не як «управлінську недбалість», а як організоване виведення бюджетних коштів під час війни.

    Хто постачав «дрони»

    Ключовими виконавцями виступили дві компанії, які формально не мають жодного відношення до виробництва або постачання військової техніки.

    • ТОВ «Промислова група А.С.Д.» отримало контракт на постачання 150 FPV-дронів і трьох наземних станцій управління на суму близько 2,57 млн грн. На папері компанія займається спецодягом, меблями, деревиною, технікою для офісу, металами — список видів діяльності розкиданий від текстилю до хімії. У відкритих реєстрах компанія фігурує у кримінальних провадженнях за ст. 191 ККУ («розтрата майна»), неодноразово змінювала керівництво й зареєстрована за адресою масової реєстрації, де існують десятки інших фірм. Нинішнім власником і директором називають Дмитра Добровольського із Запоріжжя. Раніше бенефіціаром був Максим Карпов.

    • ТОВ «НВО “Металіт”» отримало замовлення на 20 багатоканальних станцій РЕБ на суму майже 2,96 млн грн. Ця фірма формально торгує господарськими товарами, займається будматеріалами, меблями та дрібними підрядами — від встановлення поручнів до поставок мікрофонів і гучномовців. Вона також фігурує у кримінальних провадженнях за розтрату майна й так само змінювала власників і директорів у прискореному режимі: нині нею керує запоріжець Олександр Латій.

    Обидві фірми пов’язані між собою через ту саму людину — Максима Карпова. Він фігурує як колишній бенефіціар «Промислової групи А.С.Д.» і водночас як керівник «Металіту» в попередні періоди. Така «перекличка» менеджменту виглядає як ознака контрольованої мережі компаній, через яку можна обслуговувати схеми з бюджетом: сьогодні — «робочий одяг», завтра — «системи РЕБ для фронту».

    Чому ця справа важлива не тільки для Луганщини

    По-перше, масштаби. Йдеться не про один сумнівний договір на кілька сотень тисяч гривень, а про понад 5,5 млн грн «оборонки» у прифронтовому регіоні, де кожен робочий FPV-дрон — це збережене життя на позиції. Це гроші, які мали перетворитись на очі й зброю для штурмових груп, а не на готівку в кишенях місцевих «менеджерів війни».

    По-друге, модель. Програма шефської допомоги військовим частинам створювалася як інструмент швидкої підтримки армії без бюрократії. Але відсутність відкритих торгів, мінімум контролю та можливість проводити закупівлі через комунальні підприємства перетворюють її на ідеальний канал для відпрацьованих схем. У випадку Сіверськодонецька ми бачимо типові маркери корупційної мережі: фіктивне постачання, підставні фірми з десятком випадкових КВЕДів, «збіги» в менеджменті, переведення коштів у готівку через підконтрольних ФОПів. Це не випадковий збій – це бізнес-модель.

    По-третє, повторюваність. Ті самі компанії з’являються не тільки у «дронових» контрактах. Журналісти нагадують: після угод про FPV і РЕБ «Промислова група А.С.Д.» та «Металіт» почали отримувати інші бюджетні підряди від структур, пов’язаних із Сіверськодонецькою громадою — наприклад, від «Сєвєродонецькводоканалу» (контракти більш ніж на 2 млн грн) та КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (навіть «інформаційні послуги»). Це вказує, що мова йде не про разову оборудку «під фронт», а про розгалужену мережу отримувачів бюджетних грошей.

    Розслідування триває. БЕБ і Спеціалізована прокуратура у сфері оборони працюють за статтею про розтрату в особливо великих розмірах, що передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією. Публічно детективи поки не називають прізвища конкретних фігурантів, але фіксують, що в схемі були задіяні посадовці місцевої військової адміністрації, керівництво комунального підприємства та директори компаній-постачальників.

    Важливий аспект — те, що оборонні кошти витягувалися в тилу, при цьому Сили оборони саме в цей період масово просили FPV-дрони і станції РЕБ як критичний інструмент на передовій. Тобто історія не просто про «економічні злочини», а буквально про те, що частина заявленої для війська зброї існувала тільки у вигляді підписаних актів.

    Це справа не про бюрократію. Це справа про життя на нулі.

  • Deep State підтверджує просування російських військ у Стельмахівці Луганської області

    Deep State підтверджує просування російських військ у Стельмахівці Луганської області

    Український військовий паблік Deep State підтвердив, що російські війська здійснили просування в селі Стельмахівка Луганської області. Це підтверджує інформацію, яка надійшла напередодні від Міністерства оборони Російської Федерації про захоплення цього населеного пункту.

    Однак, судячи з карти укранського пабліка, противник не контролює повністю його територію. Хоча й зміг вийти на західні околиці, розрізавши українську оборону на півночі та півдні Стельмахівки.

    При цьому росіяни просунулися північніше – в районі Піщаного. Причому просування йде не в бік річки Оскіл, до якої там залишилося п’ять кілометрів, а на південь.

    І, судячи з конфігурації карти, у РФ можуть спробувати витіснити українські війська з південного флангу свого наступу до Оскола. Ймовірно, зустрічними ударами з боку Піщаного і Стельмахівки.

  • Окупанти почали конфіскацію цивільних авто на Луганщині

    Окупанти почали конфіскацію цивільних авто на Луганщині

    За останніми повідомленнями від Центру спротиву, окупанти на тимчасово окупованій Луганській області розпочали нову хвилю конфіскації цивільних автомобілів. Ця дія відбувається в рамках так званої “спеціальної військової операції”, ініційованої окупаційними владами.

    На потреби так званого сво окупанти знову почали конфісковувати у цивільних транспортні засоби на тимчасово окупованій Луганщині. Про це повідомляє Центр національного спротиву.

    Йдеться вже про легкові автомобілі. Приводом для конфіскації може бути найдрібніше порушення правил дорожнього руху. Інколи навіть і цього не потрібно аби позбутися машини.

    Ця практика не є новою на тимчасово окупованих територій. Проте до недавно у регіоні обходилося спеціальним транспортом типу екскаваторів, тракторів чи навіть катерів.

    Відомо про випадок, коли одномоментно колаборанти відібрали близько 100 катерів у місцевого населення на тимчасово окупованих територіях Херсонської області.

    Армія противника зазнає величезних логістичних незручностей. Через брак автомобілів, особовому складу доводиться переміщатися пішки. От і знайшли окупанти вихід – забирати у мирного населення автомобілі,

    – йдеться у повідомленні.