Позначка: МАГАТЕ

  • Чому Україна не може швидко відновити ядерну зброю і космічну програму: пояснення фізика

    Чому Україна не може швидко відновити ядерну зброю і космічну програму: пояснення фізика

    Попри періодичні дискусії у суспільстві щодо відновлення ядерного потенціалу або запуску власної космічної програми, на практиці такі сценарії для України наразі залишаються нереалістичними. Причини — комплексні: від технологічних і фінансових обмежень до міжнародних зобов’язань і контролю за поширенням стратегічних технологій. Про це в інтерв’ю спеціальній кореспондентці ТСН Наталі Нагорній, розповів український фізик Михайло Висоцький.

    За його словами, сучасні війни кардинально змінилися, і ключову роль у них відіграє не лише озброєння, а передусім доступ до інформації. Саме тому космічні технології сьогодні є одним із головних факторів переваги на полі бою.

    «Без космічної розвідки війна майбутнього фактично неможлива. Хто володіє інформацією — той перемагає», — пояснює Михайло Висоцький.

    Він наголошує, що супутникові дані дозволяють відстежувати переміщення військ, оцінювати інфраструктуру противника, коригувати удари та забезпечувати стратегічне планування. Відсутність таких можливостей означає серйозне обмеження обороноздатності.

    Україна історично мала потужний науково-технічний потенціал у космічній сфері. У спадок від радянської системи країна отримала розробки ракетних технологій, інженерні школи та підприємства, пов’язані з космічною галуззю. Зокрема, важливу роль відігравали підприємства, пов’язані з виробництвом ракет-носіїв і запусків, включно з міжнародним проєктом «Морський старт».

    Втім, за словами експерта, відновити ці можливості самостійно сьогодні практично неможливо.

    «Запустити повноцінну космічну програму зараз — це надзвичайно складне завдання. У нас немає достатньо ресурсів, технологій і фінансування для цього», — зазначає Михайло Висоцький.

    Він підкреслює, що сучасні космічні програми — це багатомільярдні інвестиції, які потребують десятиліть розвитку, стабільного фінансування та доступу до високих технологій. У нинішніх умовах війни та економічного навантаження Україна змушена концентрувати ресурси на обороні та відновленні критичної інфраструктури.

    Аналогічна ситуація і з питанням ядерної зброї. Попри те, що Україна має власні поклади урану, це не означає автоматичну можливість створення ядерного арсеналу.

    «Проблема не в урані. Проблема в технологіях його збагачення», — пояснює науковець.

    Для створення ядерної зброї необхідний ізотоп уран-235, який потрібно відокремити від інших ізотопів. Цей процес є надзвичайно складним, дорогим і технологічно вимогливим. Він передбачає створення спеціальних установок, таких як газові центрифуги, а також наявність висококваліфікованих кадрів і відповідної інфраструктури.

    Крім того, існує ще один важливий фактор — міжнародні обмеження. Після підписання Будапештського меморандуму Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї та приєдналася до глобальних режимів нерозповсюдження.

    Світова спільнота, зокрема такі організації, як Міжнародне агентство з атомної енергії, суворо контролюють будь-які спроби створення або відновлення ядерного потенціалу новими державами. Це означає, що навіть теоретичні кроки у цьому напрямі викликали б серйозний міжнародний тиск і санкції.

    «Провідні країни світу не дозволять появу нових ядерних держав. Це жорстко контролюється», — наголошує Михайло Висоцький.

    Він також нагадав, що у минулому Україна вже мала запаси збагаченого урану, які використовувалися для наукових досліджень, зокрема у Харківському фізико-технічному інституті. Проте згодом ці матеріали були передані Сполученим Штатам у межах міжнародних домовленостей.

    Сьогодні, за оцінками експертів, найбільш реалістичним шляхом для України є не створення власних стратегічних програм з нуля, а розвиток співпраці з міжнародними партнерами. Йдеться про спільні космічні проєкти, доступ до супутникових даних, а також участь у глобальних технологічних ініціативах.

    Україна вже активно співпрацює з партнерами у сфері супутникової розвідки та оборонних технологій. Це дозволяє компенсувати відсутність власної повноцінної космічної інфраструктури.

    Відновлення ядерної зброї або запуск незалежної космічної програми наразі є нереалістичними цілями для України. Основні причини — відсутність ресурсів, технологій і часу, а також жорсткий міжнародний контроль.

    Натомість ключовим напрямом залишається інтеграція у світові технологічні процеси та зміцнення партнерств, які дозволяють отримувати необхідні можливості без створення їх з нуля.

  • ЗАЕС повністю втратила зовнішнє електропостачання — МАГАТЕ

    ЗАЕС повністю втратила зовнішнє електропостачання — МАГАТЕ

    Запорізька атомна електростанція вранці залишилася без зовнішнього електропостачання після відключення останньої лінії живлення. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у своєму офіційному повідомленні в X.

    За даними агентства, найбільша атомна електростанція Європи наразі повністю залежить від резервних джерел живлення після втрати підключення до енергосистеми.

    Після знеструмлення автоматично були задіяні аварійні дизель-генератори, які забезпечують електропостачання систем безпеки, зокрема охолодження ядерного палива. У МАГАТЕ наголосили, що такі системи розраховані саме на випадки повної втрати зовнішнього живлення, однак їх тривала робота є небажаною з точки зору безпеки.

    На майданчику станції продовжує працювати постійна місія МАГАТЕ, яка здійснює моніторинг технічного стану об’єкта та рівня ризиків.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі вкотре заявив, що втрата зовнішнього живлення підкреслює «постійні ризики для ядерної безпеки в умовах збройного конфлікту». За його словами, стабільне енергозабезпечення є критично важливим навіть попри те, що всі реактори станції наразі зупинені.

    Запорізька АЕС є найбільшою атомною електростанцією в Європі і складається з шести енергоблоків. Попри те, що всі реактори перебувають у стані холодної зупинки, для безпечного функціонування потрібне постійне електропостачання — насамперед для систем охолодження відпрацьованого ядерного палива.

    У випадку тривалого відключення зовнішнього живлення станція залежить від дизель-генераторів і запасів пального. МАГАТЕ неодноразово підкреслювало, що багаторівнева система резервування є останньою лінією захисту, однак вона не розрахована на довготривалу ізоляцію об’єкта.

    Це не перший випадок втрати електропостачання на станції.

    • У березні ЗАЕС вже втрачала підключення до однієї з ключових ліній електропередач — «Дніпровська» (750 кВ).
    • Тоді станція певний час працювала лише на резервних лініях.
    • Пізніше, після понад тритижневого відключення, було відновлено роботу лінії 330 кВ «Феросплавна-1».
    • Відновлення стало можливим після погоджених МАГАТЕ локальних домовленостей про «режим тиші», який дозволив ремонтні роботи.

    Такі інциденти повторюються через пошкодження інфраструктури поблизу станції та складність ремонту в умовах бойових дій.

    МАГАТЕ продовжує посередницькі переговори щодо створення локальних умов безпеки, необхідних для ремонту пошкоджених або відключених ліній електропередач.

    Йдеться про тимчасові домовленості між сторонами конфлікту, які дозволяють ремонтним бригадам працювати в небезпечних зонах. Подібні «вікна тиші» вже застосовувалися раніше для відновлення резервного живлення.

    Ситуація на Запорізькій АЕС залишається однією з найчутливіших у глобальній ядерній безпеці. МАГАТЕ неодноразово попереджало, що поєднання військового конфлікту та критичної інфраструктури створює безпрецедентні ризики, навіть за відсутності активної роботи реакторів.

    Експерти наголошують, що ключовим фактором безпеки залишається стабільне зовнішнє енергопостачання, без якого система переходить у режим підвищеної залежності від аварійних джерел живлення.

  • США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    Під час нещодавнього раунду переговорів між США та Іраном Вашингтон висунув вимогу щодо запровадження тривалого, орієнтовно 20-річного мораторію на збагачення урану, а також вивезення вже накопичених запасів ядерного матеріалу з території Ірану. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом перемовин.

    За даними видання, саме ця позиція стала ключовою точкою розбіжностей, яка фактично заблокувала досягнення попередньої домовленості.

    Американська сторона, за інформацією джерел, наполягала на довгостроковому заморожуванні програм зі збагачення урану в Ірані, а також на повному вивезенні вже збагаченого урану за межі країни. Такий підхід, як зазначається, мав на меті мінімізувати будь-які потенційні ризики військового використання ядерної програми.

    Іран, своєю чергою, відмовився від ідеї повного вивезення матеріалів і запропонував альтернативний варіант — зниження рівня збагачення під міжнародним контролем. Тегеран також заявив про готовність до обмежень, але лише на значно коротший термін, який джерела описують як «однозначний» (тобто менш ніж 10 років).

    Саме різниця в підходах до тривалості обмежень і контролю за ядерними матеріалами стала головним каменем спотикання.

    Іранська ядерна програма протягом останніх десятиліть залишається одним із ключових факторів напруженості у відносинах між Тегераном і Заходом.

    У 2015 році було укладено Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) між Іраном та групою світових держав (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Китай і Росія), який передбачав обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.

    Однак у 2018 році США в односторонньому порядку вийшли з угоди та відновили санкції проти Ірану. Після цього Тегеран поступово почав скорочувати свої зобов’язання за домовленістю, зокрема збільшуючи рівень збагачення урану та обсяги накопичених матеріалів.

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово повідомляло про зростання рівня збагачення урану в Ірані, що викликало занепокоєння щодо можливого наближення до потенційного військового використання ядерної програми, хоча Іран офіційно заперечує такі наміри.

    За оцінками експертів з нерозповсюдження ядерної зброї, вимога про довгостроковий мораторій на збагачення урану фактично означала б суттєве обмеження стратегічних можливостей Ірану у ядерній сфері.

    Водночас вимога про вивезення вже накопиченого збагаченого урану є ще більш жорсткою, оскільки позбавляє країну потенційного «ядерного резерву» навіть у цивільних програмах.

    Іранська позиція про «розведення» матеріалів під міжнародним контролем відповідає логіці часткового збереження ядерної інфраструктури, але зі зниженим ризиком військового використання.

    Після зриву домовленостей подальші перспективи відновлення угоди залишаються невизначеними. Подібні переговори вже неодноразово проходили цикли загострення та пауз, однак ключові суперечності — рівень збагачення, контроль і санкційний режим — досі не вдалося вирішити.

    Раніше подібні дипломатичні кризи вже впливали на ринки енергоресурсів і загальну геополітичну напругу в регіоні Близького Сходу.

  • МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    Масована атака Росії по енергетичній інфраструктурі України в четвер, 30 жовтня, призвела до пошкодження підстанцій, які мають критичне значення для ядерної безпеки. Про це заявило Міжнародне агентство з атомної енергії. За даними МАГАТЕ, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС втратили доступ до однієї із зовнішніх ліній електропередач, а Рівненська АЕС була змушена зменшити потужність двох блоків на вимогу оператора мережі. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попередив, що ядерна загроза є реальною і закликав до максимальної військової стриманості біля ядерних об’єктів.

    Росія 30 жовтня завдала комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по підстанціях. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що було пошкоджено підстанції, які мають критичне значення для ядерної безпеки та захищеності.

    МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

    Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

    Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

    Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

    Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

    Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

    На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.

  • Сибіга: безконтрольне відключення ЗАЕС підвищує ризик ядерних інцидентів

    Сибіга: безконтрольне відключення ЗАЕС підвищує ризик ядерних інцидентів

    Росія свідомо відключила Запорізьку атомну електростанцію від української енергомережі, готуючи її перепідключення до власної системи. Про це 2 жовтня повідомив глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга на платформі Х.

    За його словами, відключення станції було здійснене вручну як тестовий крок для інтегрування АЕС в енергосистему Росії. Сибіга висловив стурбованість, зазначивши, що наступні дії окупантів можуть бути ще більш небезпечними — запуск реактора в умовах окупації, без належного охолодження, без ліцензії та поза будь-яким контролем.

    Очільник українського МЗС назвав дії Росії безвідповідальними і спрямованими лише на демонстрацію контролю. Він наголосив, що такі кроки значно підвищують ризик ядерних інцидентів.

    Сибіга закликав МАГАТЕ активізувати зусилля для забезпечення доступу ремонтних бригад та спеціалізованого обладнання для термінового відновлення резервної лінії. Також він підкреслив необхідність швидкого підключення кількох незалежних зовнішніх живлень до станції.

  • Greenpeace підтвердив: Україна не обстрілювала лінії електропередач до ЗАЕС

    Greenpeace підтвердив: Україна не обстрілювала лінії електропередач до ЗАЕС

    Відома природоохоронна організація Greenpeace заявила, що у районі опор та мереж ліній електропередач Запорізької атомної станції немає жодних ознак обстрілів з боку Збройних сил України. Це свідчить про умисне відключення станції російськими загарбниками від української енергосистеми та демонструє, що незгода на ремонт і відновлення зовнішнього живлення є навмисним саботажем з боку окупантів.

    Експерти McKenzie Intelligence Services проаналізували супутникові знімки високої роздільної здатності від 26 вересня 2025 року, надані Greenpeace Україна. За їхніми висновками, в районі пошкодженої гілки електропередач не було зафіксовано жодних ударів чи атак. Вертикальні ґратчасті опори лінії 750 кВ залишаються на місці, стоять вертикально, а горизонтальна балка все ще з’єднує опори. Опора з підвісною конструкцією також залишається цілою, що робить потенційний ремонт відносно простим. Аналіз ширшої території підтвердив відсутність ознак обстрілів у районі станції.

    23 вересня о 16:56 була відключена єдина лінія електропередач, через яку Запорізька АЕС отримувала живлення від української енергосистеми. Це стало десятим випадком блекауту від початку окупації станції російськими військами. Зовнішнє живлення необхідне будь-якій АЕС навіть у разі простою реакторів, адже без нього реактори можуть зазнати критичної аварії.

    Росія стверджувала, що відключення сталося нібито через удари українських військ, а ремонт опори нібито небезпечний через можливі нові атаки ЗСУ. Проте аналіз McKenzie не підтвердив цих заяв: у районі навколо опор і ліній електропередач немає вирв, а всі конструкції залишаються на місці.

    Експерти Greenpeace наголошують, що політика України полягає у недопущенні обстрілів атомних електростанцій. Росія використовує окупацію ЗАЕС як тактичну і стратегічну зброю, навмисно саботуючи ремонт останньої лінії електропередач, створюючи кризу та загрозу ядерної катастрофи для досягнення політичного впливу.

    Ян Ванде Путте, експерт Greenpeace з питань радіації та ядерної енергетики, закликав генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі чітко заявити, що плани Росії щодо перезапуску будь-якого реактора на станції є неприйнятними. За його словами, єдиним шляхом усунення загроз ядерній безпеці є завершення російської окупації.

  • Запорізька АЕС шосту добу працює без зовнішнього живлення — під загрозою ядерна безпека

    Запорізька АЕС шосту добу працює без зовнішнього живлення — під загрозою ядерна безпека

    Запорізька атомна електростанція вже шосту добу залишається повністю відключеною від української енергомережі. Наразі її критичні системи функціонують виключно за рахунок резервних дизельних генераторів. При цьому точна кількість пального, яке є в наявності на станції, залишається невідомою.

    Про це повідомила Державна інспекція ядерного регулювання України. За словами голови інспекції Олега Корікова, електропостачання було втрачено внаслідок обстрілів і пошкодження ліній передач російськими військовими. Українські фахівці не мають доступу до ліній, щоб здійснити ремонт, оскільки окупанти блокують будь-які роботи.

    Голова Держатомрегулювання також зазначив, що невідомість запасів пального створює серйозні ризики. Якщо генератори зупиняться через відсутність пального, наслідки можуть бути катастрофічними: від радіаційної аварії на самій АЕС до забруднення територій за межами України. У ДІЯРУ підкреслили, що дії окупантів грубо порушують основні принципи ядерної та радіаційної безпеки, зокрема ті, які озвучив очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Надійне зовнішнє енергопостачання — ключовий елемент для запобігання аваріям на ядерних об’єктах, і його відсутність робить ситуацію на ЗАЕС надзвичайно небезпечною.

    Попри неодноразові резолюції МАГАТЕ, Генасамблеї ООН та заклики світової спільноти до деокупації та демілітаризації ЗАЕС, Росія продовжує ігнорувати міжнародні вимоги й фактично перетворює найбільшу атомну станцію Європи на об’єкт підвищеної загрози для всього континенту.

  • МАГАТЕ здійснило ротацію на ЗАЕС через територію РФ без згоди України

    МАГАТЕ здійснило ротацію на ЗАЕС через територію РФ без згоди України

    1 березня кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк повідомив про перший випадок ротації спостерігачів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) на окупованій Запорізькій АЕС через територію, контрольовану Росією, без попереднього погодження з Україною. Ця ротація була проведена, незважаючи на міжнародні заклики та попередження, зокрема з боку Європейського Союзу.

    Цю новину також підтвердив російський “Росатом”, який розповів про цей процес через свої пропагандистські канали. Рікард Йозвяк зазначив, що ще кілька днів тому це вважалося неможливим, але, попри застереження і складні міжнародні умови, МАГАТЕ все ж вирішило здійснити ротацію через окуповані території.

    “Без згоди України і всупереч попередженням ЄС. Сміливий крок Рафаеля Гроссі, який прагне стати наступним Генеральним секретарем ООН”, — зауважив журналіст, підкреслюючи, що це рішення є суперечливим і може мати далекосяжні наслідки для міжнародної безпеки в контексті ситуації на Запорізькій АЕС.

    Цей крок може підняти додаткові питання щодо нейтралітету МАГАТЕ і його здатності виконувати свою місію на території, окупованій Росією. Також це рішення ставить під сумнів подальше співробітництво між Україною та МАГАТЕ в умовах війни, коли кожен крок щодо контролю над ядерними об’єктами стає предметом політичних і юридичних суперечок.

    Водночас, як зазначають експерти, такі рішення можуть погіршити ситуацію з безпекою на Запорізькій АЕС та мати важливі політичні наслідки для відносин між Україною та міжнародними організаціями. Водночас це може стати ще одним етапом у зростаючій напрузі між міжнародними інститутами, які займаються питаннями безпеки, і державами, що порушують міжнародні норми.

  • Україна завершить будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС

    Україна завершить будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС

    Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі висловив повну підтримку рішення України завершити будівництво двох атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Під час візиту до України він наголосив, що це “мудре і своєчасне рішення”, враховуючи стратегічну роль атомної енергетики у підтримці економіки України під час війни.

    “Ядерна енергетика стала хребтом економіки України у найважчий період. Ми вважаємо добудову блоків мудрим рішенням”, — заявив Гроссі.

    Енергоблок №3 Хмельницької АЕС вже готовий на 80%, а блок №4 — на 25%. Значні зусилля та інвестиції докладені до цього проєкту. У квітні уряд України затвердив план добудови станції, і, за попередніми оцінками, енергоблок №3 має бути підключений до мережі вже через три роки.

    Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з Рафаелем Гроссі наголосив, що питання добудови є вкрай важливим для стабільності енергосистеми країни.

    “Мʼяч зараз на боці українського парламенту. Ми всі розуміємо, наскільки важливо завершити цей проєкт якнайшвидше”, — заявив Зеленський.

    МАГАТЕ вже розпочало аналітичну роботу з оцінки безпеки майбутніх блоків і готове надавати технічну підтримку на всіх етапах реалізації проєкту.

    “Агентство, звісно, готове допомогти Україні. Ми вже працюємо над аналітикою і оцінкою безпеки цих блоків”, — додав Гроссі.

    Завершення будівництва енергоблоків №3 і №4 стане важливим кроком для зміцнення енергетичної незалежності України. Ядерна енергетика, яка нині забезпечує значну частину електроенергії країни, отримає додатковий ресурс для стабільності та розвитку.

    З підтримкою МАГАТЕ та політичним фокусом на цьому проєкті Україна робить стратегічний крок до посилення своєї енергобезпеки, що особливо важливо в умовах війни.

  • Україна та Росія звинуватили одна одну в обстрілі автомобіля МАГАТЕ

    Україна та Росія звинуватили одна одну в обстрілі автомобіля МАГАТЕ

    Вчора вранці під час руху на Запорізьку АЕС автомобіль МАГАТЕ був обстріляний. Внаслідок цього інциденту Україна і Росія обвинувачують одна одну у навмисному нападі.

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російська сторона не могла не знати про мету цього транспорту і діяла свідомо. Він підкреслив, що Росія не могла не розуміти, що робить, і цей напад був спланованим.

    Міністерство закордонних справ Росії, у свою чергу, називає цей інцидент «провокацією України» напередодні позачергової сесії Ради керуючих МАГАТЕ, яка відбудеться 12 грудня.

    МАГАТЕ вже офіційно підтвердило факт обстрілу автомобіля на території, підконтрольній Україні, приблизно за 8 км від лінії фронту. Агентство зазначило, що жодних звинувачень до жодної зі сторін не висувало.