Mmakaje

Позначка: Міноборони України

  • Міноборони змінює правила бронювання працівників оборонних підприємств

    Міноборони змінює правила бронювання працівників оборонних підприємств

    Міністерство оборони України змінює підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу. Відтепер інформація про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не буде оприлюднюватися публічно. Метою такого рішення є підвищення рівня безпеки оборонного сектору в умовах війни.

    Зміни стосуються постанови Кабінету міністрів №76, яка регулює порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану. У Міністерстві оборони зазначили, що відтепер у рішеннях про визначення підприємств, установ і організацій критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу не зазначатиметься кількість працівників, які підлягають бронюванню.

    У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

    Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

    Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

    Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

    Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

  • SpaceX почала обмежувати Starlink для блокування атак «Шахедів»

    SpaceX почала обмежувати Starlink для блокування атак «Шахедів»

    Компанія SpaceX на прохання Міністерства оборони України почала впроваджувати екстрені заходи, спрямовані на недопущення використання терміналів Starlink російськими військами для атак дронами-камікадзе типу «Шахед» по території України. Запроваджені рішення мають тимчасовий характер, однак їхній вплив уже відчутний.

    Про це повідомив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов з позивним «Флеш». За його словами, значна кількість українських користувачів Starlink уже зіткнулася з першими обмеженнями у роботі супутникового зв’язку.

    Він зазначив, що SpaceX тісно співпрацює з Міністерством оборони України, а нинішні рішення є екстреними. Надалі планується впровадження більш зважених і технологічно доопрацьованих механізмів.

    За словами Бескрестнова, однією з ключових проблем залишається відсутність повної інформації про всі військові термінали Starlink, які перебувають на території України. Йдеться не лише про офіційно передані пристрої, а й про ті, що були отримані через волонтерів або придбані самостійно. Наразі опрацьовується механізм централізованого обліку таких терміналів.

    Радник міністра оборони підкреслив, що запроваджені обмеження можуть тимчасово впливати й на легальних користувачів, однак ці кроки є необхідними з міркувань безпеки.

    Тим часом російські воєнні блогери почали скаржитися на нові технічні обмеження. За їхніми твердженнями, термінали Starlink автоматично вимикаються при досягненні швидкості руху приблизно 75–90 кілометрів на годину. Саме цей механізм, за оцінками фахівців, суттєво ускладнює використання Starlink на дронах або мобільних платформах.

    Також з’явилася інформація, що наразі опрацьовується система так званих «білих списків», яка дозволить працювати лише перевіреним і підтвердженим терміналам.

    Раніше Сергій Бескрестнов повідомляв, що 24 січня російські війська вперше застосували дрони «Шахед», керовані через супутниковий зв’язок Starlink. Це сталося під час атаки в районі Кропивницького, де удар був спрямований по вертольотах Збройних сил України.

    Згодом міністр оборони України Михайло Федоров підтвердив, що Росія почала оснащувати дрони супутниковими системами Starlink. У відповідь на це Міністерство оборони України спільно з SpaceX розпочало роботу над блокуванням можливостей використання цих терміналів ворогом.

    У результаті необхідні рішення були знайдені у стислі строки. Українська сторона відзначила оперативну реакцію компанії SpaceX та її керівництва у протидії використанню Starlink для ударів по Україні.

  • Дружина з громадянством РФ і сотні тисяч доларів готівкою: що задекларував директор оборонного підприємства

    Дружина з громадянством РФ і сотні тисяч доларів готівкою: що задекларував директор оборонного підприємства

    Директор державного підприємства Міністерства оборони України «Монтажник-Україна» Олександр Дмитрук задекларував шлюб із громадянкою Російської Федерації та значні валютні заощадження родини. Йдеться про підприємство, яке виконує монтажні та будівельні роботи для потреб оборонного відомства.

    Згідно з декларацією, дружина посадовця Наталія Дмитрук є громадянкою РФ і має посвідку на проживання в Україні. Сам факт такого громадянства в родині керівника підприємства, що працює з Міністерством оборони, викликає суспільний інтерес з огляду на повномасштабну війну та питання безпеки.

    У власності самого Дмитрука задекларовано кілька об’єктів нерухомості в Києві. Йдеться про квартиру площею 53,6 квадратного метра, придбану ще у 1998 році, земельну ділянку площею 816 квадратних метрів та житловий будинок площею 76,3 квадратного метра, обидва об’єкти набуті у 2004 році. Вартість майна зазначена за цінами на момент придбання і є відносно невисокою за сучасними мірками.

    Серед рухомого майна в декларації фігурує легковий автомобіль Toyota Camry 2012 року випуску, придбаний того ж року.

    Найбільшу увагу привертають грошові активи родини. Станом на кінець 2024 року Олександр Дмитрук зберігав понад два мільйони гривень на рахунках у державному та комерційних банках. Окремо задекларовано готівкові кошти: 25 тисяч доларів у самого посадовця та 120 тисяч доларів у його дружини.

    Сукупний дохід сім’ї за 2024 рік перевищив 1,2 мільйона гривень. Основну частину становила заробітна плата Дмитрука на державному підприємстві. Також у декларації зазначені пенсійні виплати, банківські відсотки та заробітна плата дружини, отримана у приватній будівельній компанії.

    Водночас у документі відсутні відомості про цінні папери, корпоративні права, незавершене будівництво, фінансові зобов’язання чи значні витрати. Формально декларація не містить ознак порушень, однак поєднання статусу керівника оборонного підприємства, шлюбу з громадянкою держави-агресора та значних обсягів готівкової валюти неминуче викликає запитання з боку суспільства та контролюючих органів.

  • Українська компанія Fire Point запросила Майка Помпео у раду

    Українська компанія Fire Point запросила Майка Помпео у раду

    Як повідомляє Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, призначення Майка Помпео до наглядової ради Fire Point – це вже не перший приклад того, як окремі бізнесово-політичні персонажі намагаються перетворити американські імена на “дах” для своїх приватних ігор.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Пам’ятаєте, був такий міністр часів Януковича Злочевський? А його Burisma призначила сина Байдена в наглядову раду не тому, що той був фахівцем з газового сектору. А тому, що хотів через долученість до американців знайти собі імунітет, виправдання та політичну “страховку” – і для хороших рішень, і для дуже сумнівних.

    “Минуло десять років – знову той самий “рецепт”. Тільки тепер ставка робиться не на демократів, а на республіканців. Хоча Майк Помпео і не входить до близького кола Трампа, але хто зважає на такі дрібниці? Головне – мати американське прізвище у раді” – зазначив на своїй сторінці у Фейсбук Віктор Шлінчак.

    Нагадаємо, колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point, яку пов’язують із фігурантом антикорупційного розслідування НАБУ Тимуром Міндічем.

    Нагадаємо, технічна директорка Fire Point Ольга Терех підкреслила, що прихід Помпео є “великою честю” та сигналом для міжнародних партнерів щодо зростання авторитету українського виробника. За словами Терех, залучення політичних лідерів світового масштабу, на думку керівництва, дозволить посилити експертизу та репутаційну складову у перемовинах.

    Втім, одночасно Fire Point перебуває в центрі кримінального провадження щодо можливого завищення цін на комплектуючі та кількість дронів у контрактах із Міністерством оборони України. Слідчі перевіряють, чи відповідали фактичні поставки умовам, прописаним у договорах.

  • Оптика для ЗСУ за завищеними цінами: що приховують тендери Міноборони

    Оптика для ЗСУ за завищеними цінами: що приховують тендери Міноборони

    Коли на фронті кожна секунда спостереження може коштувати життя, державні оборонні закупівлі мали б працювати за принципом максимальної ефективності та відкритої конкуренції. Однак у сфері постачання тепловізійної оптики для Збройних сил України реальна конкуренція, за даними джерел, фактично поступилася місцем кулуарним рішенням і системному завищенню цін.

    Попри публічні заяви чинного міністра оборони України Дениса Шмигаля про раціональне використання бюджетних коштів, на практиці, за інформацією співрозмовників, збережено управлінську модель, сформовану ще за каденції Рустема Умєрова. Ключові рішення у сфері закупівель, за цими даними, ухвалюються у вузькому колі за участі т.в.о. директора Департаменту закупівель Міноборони Олександра Осадчого та керівництва державного підприємства «Агенція оборонних закупівель».

    Саме ця вертикаль, стверджують джерела, забезпечує стабільне отримання багатомільйонних контрактів для ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», при тому що на ринку наявні дешевші альтернативи з кращими або співставними технічними характеристиками.

    Показовими стали закупівлі тепловізійної оптики ARCHER у вересні та жовтні 2025 року. Під час тендерів на бінокуляри ARCHER TGX та монокуляри ARCHER TMA-55 пропозиції інших учасників, які мали нижчу вартість і часто кращі технічні параметри, відхилялися з формальних причин. У результаті держава закуповувала бінокуляри за ціною близько 516 тисяч гривень за одиницю, а монокуляри — по 215 тисяч гривень.

    За підрахунками джерел, лише на одній партії з 200 монокулярів імовірна переплата могла перевищити 20 мільйонів гривень. Це кошти, які в умовах війни могли бути спрямовані на додаткове оснащення підрозділів або інші критично важливі потреби армії.

    Механізмом реалізації такої схеми, за твердженням співрозмовників, стала тендерна документація з маніпулятивними вимогами. Зокрема, положення щодо наявності NSN-кодів і окремих технічних параметрів застосовувалися вибірково, що створювало штучні бар’єри для конкурентів і фактично «відсікало» небажаних учасників торгів.

    Окрему увагу привертає фінансова модель самого ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис». За даними джерел, при аномально високих оборотах, які у 2024 році сягнули майже 3 мільярдів гривень, компанія системно декларує збиткову діяльність. Це може свідчити про виведення прибутків через пов’язані структури або інші фінансові механізми оптимізації.

    Крім того, фірма, за наявною інформацією, не має власних виробничих потужностей і фактично виконує роль посередника. Значні суми бюджетних коштів перераховуються авансом іноземним контрагентам, зокрема чеським нерезидентам. Водночас терміни поставок неодноразово порушувалися, а частина критично важливого обладнання надходила до ЗСУ із запізненням або взагалі не доходила вчасно.

    На тлі повномасштабної війни та гострої потреби армії в сучасних засобах спостереження такі практики викликають дедалі більше запитань щодо ефективності, прозорості та справжніх пріоритетів оборонних закупівель. Наразі офіційних публічних коментарів від Міноборони або фігурантів цих тверджень не оприлюднено.

  • Безпека військових під загрозою через корупційні схеми постачальника «Українська бронетехніка»

    Безпека військових під загрозою через корупційні схеми постачальника «Українська бронетехніка»

    ТОВ «Українська бронетехніка», один із ключових постачальників бронетехніки та озброєння для Міністерства оборони України, опинилася в центрі скандалу через підозри в корупційних схемах та фіктивних контрактах. Компанія поставляє бронемашини «Варта» та «Новатор», міномети, шасі для САУ «Богдана» та деталі для ракетного комплексу «Нептун», але при цьому заохочує незаконне бронювання ухилянтів за хабарі.

    Правоохоронці затримали співробітника компанії під час отримання 11 тисяч доларів за «вирішення» питання зняття з розшуку та бронювання. Міністерство оборони вимагає від компанії відшкодування 424,7 млн грн, однак «Українська бронетехніка» оскаржує окремий пункт угоди. Справу розглядає Господарський суд Києва під головуванням судді Сергія Балаца.

    Розслідування вказують на системність порушень: закупівлі через підставні іноземні компанії, зокрема румунську Carfil S.A., дозволяють оформлювати фіктивні контракти, а поставки бракованого озброєння, включно з 120-мм мінометними мінами без маркування та з пошкодженими пороховими зарядами, ставлять під загрозу життя військових.

    З 2014 року компанія уклала 59 контрактів із Міністерством оборони та афілійованими структурами на суму понад 36,2 млрд грн. Такі практики завдають мільйонних збитків державі, підривають довіру міжнародних партнерів і загрожують безпеці українських військових. Ефективність кожного контракту має працювати на захист держави, а не на збагачення окремих бізнес-структур.

  • Лазуткін пояснив, чому ТЦК не можна розпустити

    Лазуткін пояснив, чому ТЦК не можна розпустити

    Спікер Міністерства оборони Дмитро Лазуткін відповів на пропозицію деяких депутатів розпустити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). За словами Лазуткіна, наразі в ТЦК працюють 36 тисяч осіб, серед яких є військові та цивільні, а також обмежено придатні до служби.

    “Зараз у ТЦК працює 36 тис. осіб, серед яких майже 7 тис. – це цивільні. Також серед військових є обмежено придатні, багато таких людей. Є близько 3 тис. жінок”, — зазначив Лазуткін в ефірі телемарафону.

    Важливо зауважити, що статус «обмежено придатний» для військової служби було скасовано ще у квітні 2024 року, тому, ймовірно, Лазуткін мав на увазі військових, придатних до служби в тилових підрозділах або на інших не бойових посадах.

    На основі заяви спікера можна зробити висновок, що в ТЦК працюють близько 26 тисяч чоловіків-військових, серед яких частина є придатною для виконання бойових завдань.

  • Електронна черга в ТЦК: основні принципи та функціонал

    Електронна черга в ТЦК: основні принципи та функціонал

    Міноборони України розпочало впровадження нової ініціативи – електронної системи запису на прийом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це заявила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.

    Декілька днів тому, 18 травня, Міноборони запустило додаток “Резерв+”, призначений для швидкого оновлення даних військовозобов’язаних без необхідності відвідування центрів. Проте, запуск додатку виявився неуспішним, оскільки тисячі осіб скаржилися на проблеми з доступом або помилки при оновленні.

    У зв’язку з цим багато людей поставилися скептично до електронної черги в ТЦК. Проте, цього разу до вирішення технічних питань долучилася компанія QLogic, яка має досвід у створенні подібних систем для центрів надання адміністративних послуг. Це дає певні надії на покращення роботи електронної черги.

    Наразі е-черга працює у тестовому режимі в усіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

    Процес запису в е-чергу виглядає наступним чином:

    1. Відвідати веб-сайт Міноборони України;
    2. Обрати відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки;
    3. Ввести особисті дані для запису;
    4. Підтвердити номер телефону та отримати повідомлення з датою та часом запису.

    Нагадаємо, з 18 травня, відповідно до нового закону про мобілізацію, всі військовозобов’язані, резервісти та призовники мають оновити свої дані.

  • В Міноборони сказали, скільки контрактів припадає на українську “оборонку”

    В Міноборони сказали, скільки контрактів припадає на українську “оборонку”

    Українські виробники зброї збільшують обсяги поставок озброєння для Збройних сил України. За даними Міністерства оборони України, понад 70% угод на закупівлю товарів оборонного призначення, підписаних “Агенцією оборонних закупівель”, спрямовані на вітчизняних виробників. Ця інформація стала відомою в результаті робочої поїздки президента України Володимира Зеленського до Хмельницької області 4 травня.

    “У 2024 році 70% від загальної суми угод, укладених Агенцією оборонних закупівель, стосується українських виробників озброєння, боєприпасів та військової техніки. Наприклад, майже усі кошти, спрямовані на придбання безпілотних літальних апаратів, були спрямовані на вітчизняних виробників”, — зазначила керівник “Агенції оборонних закупівель” Марина Безрукова.

    Міністерство оборони України підтверджує намір продовжувати надавати перевагу українським виробникам при оборонних закупівлях. За їх словами, чим більше виробництва зброї для захисту країни від російських загроз буде здійснено в Україні, тим краще.

    Раніше повідомляли про можливість входу американських оборонних підприємств на український ринок. Проте для цього необхідно створити відповідні умови.

    Відомий волонтер, голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут, зазначив, що українські оборонні підприємства можуть виробляти втричі більше продукції, ніж держава може фінансувати. Тому експорт зброї на міжнародний ринок стане вирішальним кроком для вирішення цієї ситуації. Отримані кошти зможуть бути спрямовані на придбання озброєння, яке не виробляється в Україні.