Mmakaje

Позначка: міжнародне право

  • Ізраїль відповів Україні щодо судна із зерном РФ: заявили про відсутність доказів

    Ізраїль відповів Україні щодо судна із зерном РФ: заявили про відсутність доказів

    Міністерство закордонних справ Ізраїлю заявило, що запит України про правову допомогу у справі судна з нібито викраденим Росією українським зерном містив суттєві фактичні прогалини та не був підкріплений належними доказами. Про це йдеться в офіційній заяві ізраїльського зовнішньополітичного відомства, оприлюдненій у соцмережі Х 30 квітня.

    У заяві зазначається, що українське звернення було подано ввечері 28 квітня. Водночас ізраїльська сторона стверджує, що документ не містив достатніх матеріалів, які б дозволили юридично підтвердити факт незаконного походження вантажу та вжити відповідних заходів щодо судна.

    За даними МЗС Ізраїлю, поліція країни звернулася до української прокуратури з проханням надати додаткову інформацію та підтверджувальні докази відповідно до вимог ізраїльського законодавства. У відомстві також повідомили, що судно, яке планувало зайти до ізраїльського порту наступного тижня, вже залишило територіальні води країни.

    Ізраїльська сторона окремо наголосила, що діє виключно в межах принципу верховенства права і не може ухвалювати юридичні рішення без належної доказової бази.

    Ситуація навколо судна стала частиною ширшого дипломатичного конфлікту між Україною та Ізраїлем щодо ймовірного вивезення Росією українського зерна з тимчасово окупованих територій.

    Раніше журналіст Axios Барак Равід повідомляв, що одне з російських суден із вантажем зерна залишило порт Хайфи, а ізраїльська сторона тоді пояснила, що затримання стало неможливим через пізнє отримання інформації. Україна, зі свого боку, заявляла, що попереджала про можливе незаконне походження вантажу завчасно.

    Наприкінці квітня напруга між країнами зросла після того, як українське МЗС викликало посла Ізраїлю та передало ноту протесту через заходження до порту Хайфи ще одного судна з аналогічним вантажем. Українська сторона наполягає, що йдеться про системну практику вивезення зерна, яке належить Україні.

    У відповідь ізраїльська дипломатія заявила, що подібні питання мають вирішуватися виключно через офіційні канали, а не через публічні заяви чи медіа.

    Україна розглядає інцидент у контексті ширшої проблеми незаконного вивезення аграрної продукції з окупованих територій. Київ заявляє, що такі дії мають ознаки порушення міжнародного права та привласнення державного майна.

    28 квітня президент Володимир Зеленський анонсував запровадження санкцій проти осіб і структур, які можуть бути причетні до транспортування такого зерна. Також Україна продовжує дипломатичну роботу з міжнародними партнерами щодо фіксації подібних випадків.

    29 квітня Міністерство закордонних справ України додатково звернулося до Ізраїлю через дипломатичні та юридичні канали із проханням вжити заходів щодо судна Panormitis, яке, за твердженням Києва, перевозило викрадене зерно.

    Українські дипломати заявляють, що продовжують збір доказової бази та опрацьовують подальші механізми міжнародно-правового реагування, включно з санкційними інструментами та потенційними судовими процедурами.

    У МЗС Ізраїлю підкреслюють, що країна залишається відкритою до співпраці, однак будь-які рішення у таких справах можливі лише за умови надання повного пакета документів і доказів, які відповідають національному законодавству та міжнародним нормам.

    Таким чином, ключовим питанням у подальшому розвитку ситуації залишається обсяг і якість доказів, які Україна зможе надати для підтвердження своїх звинувачень.

  • Бельгія підтримала створення Спецтрибуналу проти РФ за агресію

    Бельгія підтримала створення Спецтрибуналу проти РФ за агресію

    Бельгія офіційно оголосила про намір приєднатися до Розширеної часткової угоди щодо створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Бельгії на платформі X.

    Таким чином Бельгія стане 24-ю державою, яка підтримала участь у формуванні міжнародного механізму, покликаного притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво Росії за рішення про початок повномасштабної війни проти України.

    Йдеться про правову ініціативу, яка передбачає створення окремого міжнародного трибуналу для розслідування саме злочину агресії — тобто факту ухвалення та реалізації рішення про вторгнення в іншу державу, що відрізняється від воєнних злочинів або злочинів проти людяності, які розглядаються іншими міжнародними механізмами.

    За даними української дипломатії, питання створення трибуналу розглядається як один із ключових елементів довгострокового механізму притягнення Росії до відповідальності. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше повідомляв, що наступним важливим етапом стане голосування на засіданні Комітету міністрів Ради Європи, яке заплановане на 14–15 травня у Кишиневі.

    Саме там країни-учасниці мають розглянути та, ймовірно, затвердити подальші кроки щодо формалізації правової основи трибуналу. У разі позитивного рішення розпочнеться процес юридичного оформлення структури та визначення її повноважень.

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе раніше заявляв, що найближчим часом можуть з’явитися “важливі можливості” для просування механізмів притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України. У дипломатичних колах ці заяви розглядають як сигнал про наближення політичного консенсусу щодо запуску трибуналу.

    Рада Європи відіграє ключову роль у координації процесу, оскільки саме на її платформі формується юридична рамка майбутнього міжнародного судового механізму.

    Ініціатива створення Спеціального трибуналу була розроблена після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Його головна мета — заповнити юридичну прогалину в міжнародному праві, яка ускладнює переслідування найвищого політичного керівництва держави за сам факт розв’язання агресивної війни.

    На відміну від Міжнародного кримінального суду, який розглядає воєнні злочини, трибунал має зосередитися саме на відповідальності за ухвалення рішення про агресію, що може охоплювати керівництво держави найвищого рівня.

    Україна разом із партнерами з ЄС та Ради Європи послідовно просуває створення цього механізму як частину ширшої системи міжнародної відповідальності за війну. Київ наголошує, що без спеціального трибуналу неможливо повноцінно юридично оцінити рішення про початок агресії та притягнути до відповідальності осіб, які його ухвалили.

    В Офісі президента України зазначають, що процес створення трибуналу передбачає кілька етапів — від політичного погодження до формування юридичної бази, фінансування та визначення місця роботи майбутньої інституції.

    Приєднання Бельгії посилює коаліцію країн, які підтримують створення трибуналу, та демонструє поступове розширення міжнародної підтримки ініціативи. Очікується, що під час травневого засідання у Кишиневі можуть бути ухвалені рішення, які фактично переведуть проєкт із політичного рівня до етапу практичного запуску.

    Таким чином, найближчі тижні можуть стати визначальними для формування першого в історії спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії, пов’язаного з війною проти України.

  • Україна просить Ізраїль арештувати судно з українським зерном, вивезеним Росією

    Україна просить Ізраїль арештувати судно з українським зерном, вивезеним Росією

    Україна офіційно звернулася до Держави Ізраїль із проханням вжити юридичних і правоохоронних заходів щодо морського судна PANORMITIS («Панорамітіс»), яке, за даними українського слідства, може бути задіяне у схемі перевезення зерна, незаконно вивезеного Російською Федерацією з тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та генеральний прокурор Руслан Кравченко. Інформацію вони оприлюднили у своїх заявах у соціальних мережах, підкресливши, що мова йде не про політичну заяву, а про офіційний запит у межах міжнародної правової допомоги.

    За даними Офісу генерального прокурора, Україна направила до компетентних органів Ізраїлю офіційний запит про міжнародну правову допомогу. У межах цього запиту українська сторона просить:

    • накласти арешт на судно PANORMITIS;
    • арештувати вантаж зерна на борту;
    • провести обшук судна;
    • вилучити суднову та вантажну документацію;
    • відібрати зразки зерна для експертизи;
    • допитати членів екіпажу;
    • перевірити маршрути та історію заходів судна в порти.

    У прокуратурі зазначають, що ці дії є необхідними для фіксації можливих порушень міжнародного морського права та документування схем незаконного вивезення української агропродукції.

    За даними українського слідства, судно PANORMITIS могло перевозити зерно, яке походить із територій України, тимчасово окупованих Росією. Йдеться про продукцію, яка могла бути вивезена без згоди законних українських власників і держави.

    Слідчі встановили, що частина вантажу була перевантажена з іншого судна, після чого PANORMITIS продовжило маршрут у напрямку порту Хайфа в Ізраїлі.

    Окремо зазначається, що судно, зафіксоване у матеріалах справи, могло заходити до портів, які відповідно до українського законодавства та в умовах воєнного стану є закритими для судноплавства. Українська сторона розцінює це як порушення національного законодавства та норм міжнародного морського права.

    Досудове розслідування у цій справі здійснює Головне слідче управління Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора.

    Слідчі фіксують маршрути руху судна, аналізують супутникові дані, морські реєстри, а також інформацію про перевалку вантажів у міжнародних водах. Окрему увагу приділяють ланцюгу постачання зерна та можливим посередникам, які можуть бути залучені до його легалізації на міжнародних ринках.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Україна очікує від Ізраїлю не політичних оцінок, а конкретних юридичних дій у межах міжнародного права.

    «Це не Твіттер-дипломатія, а цілком конкретний юридичний та дипломатичний запит на міжнародну правову допомогу, який вимагає відповіді. Ми очікуємо, що ізраїльська сторона поставиться до нього серйозно», — заявив Сибіга.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко підкреслив, що українська сторона розглядає ці дії як частину системної роботи з документування та припинення незаконного вивезення ресурсів із окупованих територій.

    За офіційними даними Офісу генерального прокурора, від початку повномасштабного вторгнення Росії з тимчасово окупованих територій України було незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн агропродукції. Орієнтовна вартість цього ресурсу перевищує 20 млрд грн.

    Йдеться насамперед про зернові культури, які надалі можуть потрапляти на міжнародні ринки через складні логістичні схеми, включно з перевалкою в морі, зміною суден, підробкою документації та змішуванням вантажів.

    Українська сторона вважає, що такі операції можуть мати ознаки організованої системи легалізації викрадених ресурсів, що вимагає міжнародної координації правоохоронних органів.

    У попередні місяці Україна неодноразово порушувала питання можливого надходження на ринки третіх країн агропродукції, яка могла бути незаконно вивезена з окупованих територій.

    Президент України Володимир Зеленський публічно заявляв про необхідність міжнародного контролю за такими поставками та попереджав про можливе застосування санкцій до всіх, хто бере участь у схемах реалізації подібної продукції.

    28 квітня Міністерство закордонних справ України вручило ноту протесту послу Ізраїлю через випадки імпорту сільськогосподарської продукції, яка, за даними Києва, може мати походження з окупованих територій України.

    У МЗС також наголошували, що Україна діє виключно дипломатичними та юридичними каналами і очікує такої ж реакції від партнерів.

    Запит України до Ізраїлю щодо арешту судна PANORMITIS може стати частиною ширшої міжнародної практики боротьби з незаконним вивезенням ресурсів із територій, що перебувають під окупацією.

    У разі підтвердження фактів перевезення викраденого зерна судно та його вантаж можуть бути арештовані, а учасники схеми — піддані міжнародним юридичним процедурам.

    Українська сторона наголошує, що такі кейси є критично важливими для формування глобальної відповідальності за економічні наслідки війни та захисту права власності українських виробників.

  • Україна не відступає: Офіс Генпрокурора заявив про продовження переслідування Бутягіна після рішення Польщі

    Україна не відступає: Офіс Генпрокурора заявив про продовження переслідування Бутягіна після рішення Польщі

    Україна продовжить кримінальне переслідування російського археолога Олександра Бутягіна, попри його передачу білоруській стороні в межах міжнародного обміну утримуваними особами. В Офісі Генерального прокурора наголосили, що держава використовуватиме всі наявні правові інструменти, включно із процедурою заочного засудження, щоб притягнути його до відповідальності за злочини проти культурної спадщини України.

    У відомстві підкреслили, що Україна послідовно наполягала на екстрадиції Бутягіна з Польщі, оскільки він є фігурантом кримінального провадження щодо незаконних археологічних робіт на тимчасово окупованій території Криму. За даними слідства, йдеться про проведення розкопок без дозволу української держави, а також можливе незаконне вивезення артефактів, що мають історичну та культурну цінність.

    Попри те, що польські компетентні органи визнали надані Україною матеріали достатніми для екстрадиції, остаточне рішення щодо Бутягіна було ухвалене в іншому політичному контексті. Його передали Білорусі в межах обміну утримуваними особами за формулою “п’ять на п’ять”. Таким чином, фактична екстрадиція до України не відбулася, що викликало резонанс як у юридичному, так і в дипломатичному середовищі.

    В Офісі Генпрокурора наголошують: навіть за таких умов справа не буде закрита. Українська сторона продовжить застосовувати процедуру заочного переслідування, яка передбачає можливість розгляду справи без фізичної присутності підозрюваного. Така практика вже використовується у справах, пов’язаних із воєнними злочинами та злочинами проти державності, коли обвинувачені перебувають за межами досяжності української юстиції.

    Справу Бутягіна розглядають як частину ширшої проблеми — системного вивезення культурних цінностей із тимчасово окупованих територій України. З початку російської агресії у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022-му, українські правоохоронні органи неодноразово фіксували випадки незаконних археологічних робіт, розграбування музеїв та вивезення історичних артефактів.

    Міністерство культури та інформаційної політики раніше повідомляло, що сотні об’єктів культурної спадщини на окупованих територіях зазнали пошкоджень або були повністю знищені. Частина експонатів, за даними української сторони, опинилася на території Росії або була переправлена до третіх країн.

    Експерти у сфері міжнародного права наголошують, що подібні дії можуть кваліфікуватися як воєнні злочини відповідно до міжнародного гуманітарного права. Зокрема, Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту прямо забороняє вивезення культурної спадщини з окупованих територій.

    Ситуація з Бутягіним також піднімає питання ефективності міжнародної правової співпраці. З одного боку, Польща продемонструвала готовність розглядати запит України та визнала його обґрунтованим. З іншого — остаточне рішення було прийняте з урахуванням політичних домовленостей, що виходять за межі суто юридичної площини.

    Аналітики зазначають, що подібні випадки можуть ускладнювати процес притягнення до відповідальності осіб, причетних до злочинів проти України, особливо якщо вони стають частиною ширших геополітичних процесів, таких як обміни утримуваними особами.

    Водночас Україна продовжує активно працювати на міжнародному рівні для захисту своєї культурної спадщини. Зокрема, ведеться співпраця з міжнародними організаціями, правоохоронними органами інших держав та спеціалізованими інституціями, які займаються поверненням незаконно вивезених культурних цінностей.

    У випадку з Бутягіним українська сторона демонструє принципову позицію: навіть якщо підозрюваний перебуває поза межами досяжності, юридичний процес має бути доведений до кінця. Це важливий сигнал як для міжнародної спільноти, так і для інших осіб, причетних до подібних злочинів.

    Таким чином, історія з передачею Бутягіна не стала завершенням справи, а лише новим етапом у боротьбі України за відновлення справедливості та захист своєї культурної спадщини. Використання механізмів заочного переслідування дозволяє зберігати правову перспективу навіть у складних міжнародних умовах, де політичні рішення іноді переважають юридичні.

  • Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    До ізраїльського порту Хайфи прибуло судно PANORAMITIS, яке, за даними українських дипломатичних джерел, може перевозити пшеницю з тимчасово окупованих територій України. Ситуація вже викликала дипломатичне напруження, оскільки Київ розцінює такі дії як недружній крок. Про це повідомив журналіст видання Axios Барак Равід з посиланням на високопоставлене українське дипломатичне джерело.

    За наявною інформацією, Україна уважно відстежувала маршрут судна і заздалегідь попереджала ізраїльську сторону про можливі наслідки у разі допуску до розвантаження. Попри це, кораблю дозволили увійти до порту, що може стати черговим епізодом у серії подібних інцидентів.

    Українська сторона наголошує, що мова йде не просто про торговельну операцію, а про використання зерна, вивезеного з окупованих територій. Такі поставки Київ розглядає як незаконні та такі, що порушують міжнародне право.

    У дипломатичних колах підкреслюють, що Україна готова застосувати весь спектр можливих заходів — від політичного тиску до міжнародно-правових механізмів. Це може включати звернення до міжнародних організацій, ініціювання розслідувань і перегляд окремих аспектів двосторонніх відносин.

    Особливе занепокоєння викликає те, що це не перший подібний випадок. Раніше, у квітні, інше судно з аналогічним вантажем уже заходило до Хайфи та розвантажувалося, попри застереження України. Така повторюваність, за словами джерел, створює враження системності.

    У Києві зазначають, що подібні дії суперечать рівню підтримки, яку Україна раніше демонструвала Ізраїлю на міжнародній арені. Зокрема, йдеться про політичну солідарність та підтримку у питаннях безпеки.

    Аналітики звертають увагу, що проблема незаконного вивезення українського зерна з окупованих територій залишається актуальною від початку повномасштабної війни. Росія використовує порти та логістичні маршрути для експорту аграрної продукції, яка, за твердженнями України, була отримана незаконним шляхом.

    Такі поставки мають не лише економічний, а й політичний вимір. Вони підривають позиції України на світових ринках зерна та створюють додаткові ризики для глобальної продовольчої безпеки. Крім того, це впливає на репутацію країн, які приймають подібні вантажі.

    Експерти наголошують, що відстеження таких суден є складним процесом. Часто використовуються зміни прапорів, вимкнення систем ідентифікації та інші методи маскування маршрутів. Однак сучасні технології моніторингу дозволяють поступово виявляти подібні операції.

    Ситуація з судном PANORAMITIS може мати ширші наслідки для українсько-ізраїльських відносин. Вона ставить питання про баланс між економічними інтересами та політичною позицією, особливо в умовах війни.

    У підсумку цей інцидент вкотре підкреслює складність глобальної торгівлі в умовах конфлікту та необхідність посилення міжнародного контролю за походженням товарів. Україна, зі свого боку, сигналізує про готовність жорстко реагувати на подібні випадки.

  • Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Україна провела черговий масштабний обмін військовополоненими з Росією, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став одним із найбільш резонансних за останній час через низку обставин, які роблять його унікальним і водночас тривожним з погляду міжнародного гуманітарного права.

    Про особливості обміну повідомили керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов та заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За їхніми словами, операцію готували особливо ретельно за дорученням Володимир Зеленський, адже йшлося про складні випадки, які потребували додаткових переговорів і міжнародного посередництва.

    Головною особливістю цього обміну стало те, що жоден із повернутих військових не був офіційно підтверджений як полонений представниками Міжнародний комітет Червоного Хреста. Це означає, що фактично ці люди перебували поза міжнародним обліком, що є прямим порушенням Женевських конвенцій. Відсутність офіційної реєстрації значно ускладнює процеси пошуку, захисту прав і контролю умов утримання полонених.

    За словами Верещук, усіх звільнених утримували на території Чечні, де, за свідченнями, умови для полонених є особливо жорсткими. Саме цей фактор став одним із ключових викликів під час переговорного процесу. Частина звільнених також перебувала під тиском через сфабриковані кримінальні справи, що суперечить міжнародному праву.

    Очільник ГУР Буданов уточнив, що нинішній обмін фактично став другим етапом так званого Великоднього обміну. За його словами, серед звільнених — багато молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це солдати, сержанти та офіцери, які брали участь у бойових діях на різних ділянках фронту — від Донеччини й Луганщини до Харківського, Запорізького та навіть Курського напрямків.

    Серед визволених є й поранені військові, які потребують негайної медичної допомоги та реабілітації. Вік звільнених варіюється від 24 до 60 років, що свідчить про широкий спектр залучення українців до оборони країни.

    Окремо Буданов звернув увагу на символічні моменти: двоє військових, звільнених саме 24 квітня, відзначають свій день народження вже на рідній землі. Такі деталі підкреслюють людський вимір події, яка для багатьох родин стала довгоочікуваним поверненням близьких.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що цей обмін став уже 73-м від початку повномасштабного вторгнення. Українська сторона системно працює над поверненням своїх громадян, попри складність переговорів і відсутність прозорості з боку Росії.

    Також у штабі підтвердили, що значна частина звільнених перебувала в незаконному утриманні, а проти деяких із них висувалися безпідставні обвинувачення. Подібна практика є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та свідчить про системний характер проблеми.

    Важливу роль у реалізації обміну відіграли міжнародні партнери. Українська сторона подякувала Сполученим Штатам Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння у проведенні переговорів. Посередництво третіх країн залишається критично важливим у процесі звільнення полонених, особливо у випадках, коли Росія не визнає факт утримання конкретних осіб.

    Цей обмін став продовженням попереднього, який відбувся напередодні Великодня. Тоді Україна повернула 175 військових і 7 цивільних. У сукупності ці операції свідчать про активізацію процесу повернення полонених, хоча він залишається складним і залежним від політичних і військових факторів.

    Експерти наголошують, що нинішній випадок із «непідтвердженими» полоненими може стати підставою для додаткового тиску на Росію з боку міжнародної спільноти. Адже відсутність доступу міжнародних організацій до місць утримання порушує базові принципи захисту прав людини під час війни.

    Водночас для України кожен такий обмін має не лише політичне, а й глибоке соціальне значення. Повернення військових зміцнює довіру суспільства, підтримує бойовий дух армії та демонструє, що держава не залишає своїх громадян.

    Наразі звільнені військові проходять первинні медичні огляди, психологічну допомогу та процедури реінтеграції. Попереду — тривалий шлях відновлення, але головне, що вони вже вдома.

    Таким чином, обмін 24 квітня став не просто черговою операцією, а важливим сигналом: навіть у найскладніших умовах Україна продовжує боротися за кожного свого громадянина, навіть якщо його намагалися «стерти» з офіційних списків.

  • Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція офіційно заявила про намір приєднатися до Керівного комітету майбутнього Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України — рішення, яке може суттєво прискорити створення міжнародного механізму притягнення до відповідальності вищого політичного керівництва РФ. Відповідну заяву 20 квітня під час весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі зробив міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

    За його словами, Париж не лише підтримує створення Спеціального трибуналу, але й готовий долучитися до його керівного органу — структури, яка фактично визначатиме архітектуру, юридичну модель і запуск цього міжнародного інструменту. «Франція підтримує створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України, який доповнюватиме Міжнародний кримінальний суд. І я заявляю перед вами — Франція приєднається до Керівного комітету», — наголосив Барро під час виступу.

    Ця заява пролунала на тлі активізації міжнародних зусиль щодо формування спеціального судового механізму, який дозволив би притягнути до відповідальності за злочин агресії — один із найскладніших для юридичного переслідування в міжнародному праві. На відміну від воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, юрисдикція МКС у питаннях агресії має обмеження, зокрема щодо держав, які не ратифікували відповідні положення. Саме тому створення окремого трибуналу розглядається як ключовий інструмент для юридичної оцінки дій вищого керівництва Росії.

    У своєму виступі Барро також підкреслив роль Рада Європи як інституції, що має залишатися оплотом верховенства права, демократії та прав людини. Французький міністр фактично підтвердив, що Париж бачить Раду Європи як одну з головних платформ для формування міжнародної правової відповіді на агресію РФ.

    За попередніми планами, формування Керівного комітету Спецтрибуналу може бути завершене вже найближчим часом. Барро висловив сподівання, що ключові рішення будуть ухвалені під час зустрічі міністрів у Кишиневі 14–15 травня. Саме тоді очікується узгодження фінальних параметрів майбутнього трибуналу, включаючи його правову основу, склад та механізми роботи.

    Ідея створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України активно просувається українською владою з перших місяців повномасштабного вторгнення. Київ наполягає, що лише такий механізм дозволить притягнути до відповідальності осіб, які ухвалювали рішення про початок війни. Йдеться насамперед про найвище політичне та військове керівництво РФ.

    Як раніше зазначала заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра, процес створення трибуналу перебуває на активній стадії переговорів із міжнародними партнерами. Україна співпрацює як з європейськими країнами, так і зі США для формування максимально широкої коаліції підтримки.

    Важливим фактором є також те, що Спецтрибунал розглядається як доповнення, а не альтернатива існуючим міжнародним судовим інституціям. Міжнародний кримінальний суд уже веде розслідування щодо воєнних злочинів в Україні та видав ордери на арешт окремих російських посадовців. Проте питання злочину агресії потребує окремого юридичного механізму, який і має забезпечити майбутній трибунал.

    Заява Франції є важливим політичним сигналом, оскільки ця країна є однією з провідних держав Європейського Союзу та постійним членом Ради Безпеки ООН. Її участь у Керівному комітеті може надати додаткової легітимності процесу створення трибуналу та сприяти залученню інших держав.

    Крім того, підтримка Парижа може вплинути на швидкість узгодження позицій серед країн ЄС, де досі тривають дискусії щодо формату трибуналу — зокрема, чи має він бути створений на основі міжнародної угоди, чи в межах національної юрисдикції України за підтримки партнерів.

    Весняна сесія Парламентська асамблея Ради Європи, яка стартувала 20 квітня у Страсбурзі, стала однією з ключових платформ для обговорення цього питання. Серед головних тем — посилення міжнародних зусиль для створення трибуналу, а також координація дій між країнами-членами Ради Європи.

    Загалом, рішення Франції приєднатися до Керівного комітету Спецтрибуналу може стати важливим кроком на шляху до формування повноцінного міжнародного механізму притягнення до відповідальності за злочин агресії. У разі успішного завершення переговорів уже найближчими місяцями світ може отримати новий інструмент міжнародного правосуддя, спрямований на встановлення відповідальності за одну з наймасштабніших війн у Європі з часів Другої світової.

  • Спецтрибунал для РФ вже на фінішній прямій — угоду можуть схвалити у травні

    Спецтрибунал для РФ вже на фінішній прямій — угоду можуть схвалити у травні

    Україна разом із міжнародними партнерами наблизилася до запуску спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Схвалення ключової угоди може відбутися вже 14–15 травня під час засідання Комітету міністрів Рада Європи у Кишинів. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За його словами, вирішальним кроком стало приєднання до угоди Польща та Ісландія. Завдяки цьому кількість держав, які підтримали ініціативу, досягла 17 — це мінімальний юридичний поріг, необхідний для винесення документа на голосування в межах Ради Європи. Таким чином, країни-учасниці зобов’язані перейти до наступного етапу — офіційного розгляду та ухвалення рішення.

    Йдеться про так звану розширену часткову угоду (Expanded Partial Agreement), яка передбачає створення керівного комітету майбутнього трибуналу. Саме цей орган відповідатиме за практичну організацію роботи інституції, включно з формуванням структури, процедур та кадрового складу. У разі схвалення угоди в травні процес створення трибуналу може перейти в практичну фазу вже найближчими місяцями.

    Як наголосив Сибіга, підготовка трибуналу відбувалася у прискореному темпі. Менше ніж рік тому — 9 травня 2025 року — під час зустрічі міністрів закордонних справ у Львів було ухвалено політичне рішення про необхідність створення такого механізму. Відтоді Україна разом із партнерами працювала над формуванням правової бази, узгодженням формату трибуналу та залученням необхідної кількості держав.

    До процесу вже долучилися або заявили про готовність долучитися низка європейських країн, зокрема Німеччина, Велика Британія, Швеція, Латвія та інші держави. Водночас триває робота із залучення ширшої міжнародної підтримки — Україна прагне, щоб до трибуналу приєдналися країни не лише Європи, а й інших регіонів світу. Це має забезпечити глобальну легітимність майбутнього органу.

    Окрему роль у процесі відіграє Європейський Союз, який розглядає можливість участі у створенні трибуналу як інституційний партнер. Крім того, ЄС уже надав фінансову підтримку для підготовчого етапу, що дозволило прискорити роботу над юридичними та організаційними аспектами.

    Створення спеціального трибуналу має на меті притягнення до відповідальності вищого політичного та військового керівництва Російської Федерації за злочин агресії проти України. Це окрема категорія міжнародного злочину, яка не повною мірою охоплюється юрисдикцією Міжнародний кримінальний суд. Саме тому Україна та її партнери ініціювали створення окремого механізму, який зможе розглядати такі справи.

    Водночас експерти звертають увагу, що навіть після створення трибуналу процес притягнення до відповідальності може бути складним і тривалим. Зокрема, питання імунітету чинних посадових осіб, таких як Володимир Путін, залишається юридично чутливим. За чинною міжнародною практикою, винесення вироку щодо глави держави можливе лише після втрати ним посади або за наявності спеціальних міжнародно-правових механізмів.

    Попри це, українська сторона розглядає створення трибуналу як принципово важливий крок у забезпеченні міжнародної відповідальності та відновленні справедливості. За словами Сибіги, це також стане сигналом для всього світу про невідворотність покарання за агресію.

    Очікується, що у разі позитивного рішення у травні країни-учасниці зможуть оперативно перейти до запуску інституційної структури трибуналу. Водночас Україна продовжить дипломатичну роботу для розширення кола держав, які підтримають ініціативу, що має зміцнити її політичну вагу та ефективність у майбутньому.

  • Британський суд відмовив Україні в екстрадиції нардепа Артема Дмитрука

    Британський суд відмовив Україні в екстрадиції нардепа Артема Дмитрука

    Суд у Великій Британії відмовив Україні у запиті на екстрадицію народного депутата Артема Дмитрука. Відповідне рішення ухвалив Вестмінстерський магістратський суд у Лондоні, пославшись на положення Європейської конвенції з прав людини.

    Як повідомили юристи адвокатської компанії Amsterdam & Partners, яка представляє інтереси Дмитрука, суд застосував статтю 8 Конвенції. Вона гарантує право на повагу до приватного і сімейного життя. Судді дійшли висновку, що передача депутата українській стороні може призвести до порушення цих прав.

    В Україні Артема Дмитрука підозрюють у причетності до насильницьких інцидентів, зокрема у побитті військовослужбовця та співробітника поліції. Через ці обвинувачення українські правоохоронні органи ініціювали процедуру його екстрадиції.

    Сам депутат раніше заявляв, що на початку повномасштабного вторгнення Росії його нібито піддавали катуванням співробітники Служби безпеки України. Ці твердження, за словами його захисту, також були враховані під час судового розгляду у Великій Британії.

    Рішення Вестмінстерського магістратського суду не є остаточним. Українська сторона має право подати апеляцію на нього. На це передбачено 14 днів.

    Подальша доля запиту на екстрадицію залежатиме від того, чи скористається Україна правом оскарження та яке рішення ухвалить апеляційна інстанція.

  • Американці проти екстрадиції Андрія Наумова до України через питання безпеки

    Американці проти екстрадиції Андрія Наумова до України через питання безпеки

    За інформацією джерел видання 360.ua.news, Австрія не видасть колишнього генерал-лейтенанта, начальника УВБ центрального апарату СБУ Андрія Наумова, так як існує небезпека його вбивства в Україні.

    Як повідомляє джерело, під час ув’язнення Андрія Наумова у Сербії, європейці надали йому охорону на прохання США.

    Також європейці надали американській стороні гарантії безпеки під час переправки Андрія Наумова до Австрії, де він наразі перебуває під цілодобовою охороною.

    За інформацією джерела, американці вважають що Андрій Наумов може стати наступним у списку жертв, фігурантів “історій з виведенням грошей” пов’язаних з близьким до українських владних кіл Тімуром Міндічем.

    Варто відзначити, що за інформацією джерела, через “історії з виведенням грошей” тільки цього місяця було ліквідовано кілька ключових осіб.

    Зокрема мова йде про 32-річного криптоблогера Костянтина Ганіча (Kostya Kudo), який був знайдений 11 жовтня 2025 року з вогнепальним пораненням в голову у своєму автомобілі.

    За інформацією правоохоронців причиною смерті Ганіча стало самогубство. Водночас, за інформацією джерела “його проблема в тому, що він починаючи з 2022 року виводив гроші людей близьких до Президента”.

    Друга смерть “через історії з виведенням грошей” – вбивство кіпрського бізнесмена, президента футбольного клубу Карміотісса Ставроса Дімостенуса 17 жовтня цього року.

    Ставрос Дімостенус був тісно пов’язаний з кримінальними колами та казино Pin-Up, через яке з України могли вивести більш ніж 500 мільйонів доларів.

    За інформацією джерела, Андрій Наумов знав про схеми виведення грошей з України та був причетний до деяких з них. Тож американці приймають безпосередню участь у “кейсі Наумова”, задля формування додаткових важелів впливу на Володимира Зеленського та його близьке оточення.

    За інформацією джерела, у “кейсі Наумова” інтереси американців та росіян збігаються.