Позначка: міжнародні відносини

  • Зеленський попередив про ризик вимог територіальних поступок від США

    Зеленський попередив про ризик вимог територіальних поступок від США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що команда президента США Дональда Трампа може розглядати завершення війни в Україні через територіальні поступки з боку Києва. Про це він сказав в інтерв’ю американському виданню.

    За словами глави держави, прагнення Вашингтона швидко завершити війну є зрозумілим, однак можливий підхід, який передбачає поступки територіями, несе серйозні ризики для безпеки України.

    Зеленський також висловив занепокоєння, що після завершення війни з Іраном увага американської адміністрації може знову переключитися на українське питання. У такому випадку, за його словами, можливе відновлення тиску на Київ із вимогою погодитися на компроміси задля припинення бойових дій.

    Президент наголосив, що Україна не може погоджуватися на умови, які фактично покладають відповідальність за війну на жертву агресії.

    «Вони хочуть завершити війну. Але чому ми маємо за це платити? Ми не є агресорами», — підкреслив Зеленський.

    У Києві неодноразово заявляли, що будь-які переговори щодо завершення війни мають відбуватися з урахуванням суверенітету та територіальної цілісності України.

    Питання майбутнього формату мирних домовленостей залишається одним із ключових у міжнародній політиці на тлі триваючої російської агресії.

  • Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни політичного керівництва у США вплив Вашингтона на українські антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, помітно зменшився. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про формування нового балансу між міжнародними партнерами.

    За словами співрозмовників, після приходу Дональда Трампа роль США як ключового зовнішнього чинника підтримки антикорупційної інфраструктури України ослабла. Водночас деякі представники політичних кіл вважають, що це призвело до зростання формальної незалежності цих органів.

    «Після довгих боїв вони зараз дійсно стали незалежними», — зазначив один із депутатів пропрезидентської фракції.

    Водночас Європейський Союз, попри загальну підтримку антикорупційних інституцій, не зміг повністю замінити роль США. За оцінками джерел, ЄС продовжує підтримувати відповідні органи, однак не готовий виконувати функцію повноцінного політичного гаранта, яку раніше забезпечував Вашингтон.

    Контекстом для цих змін називають події кінця 2025 року, зокрема активну фазу резонансних антикорупційних розслідувань, під час яких в Україну приїжджали американські представники, пов’язані з формуванням антикорупційної політики.

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ, САП або міжнародних партнерів щодо зміни формату підтримки не оприлюднено. Водночас ситуація свідчить про трансформацію зовнішнього впливу на антикорупційну систему України в умовах нової політичної реальності.

  • Москва заявила про наслідки для Сеула у разі передачі зброї Україні

    Москва заявила про наслідки для Сеула у разі передачі зброї Україні

    Заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив, що Москва може вдатися до «заходів у відповідь», якщо Південна Корея ухвалить рішення про передачу Україні летальної зброї.

    За його словами, російська сторона вже неодноразово через дипломатичні канали сигналізувала Сеулу про неприйнятність такого кроку. Йдеться, зокрема, про можливу участь Південної Кореї у ініціативах військової підтримки України.

    «В іншому разі двосторонні відносини між Росією і Південною Кореєю можуть серйозно постраждати, і ми будемо змушені вдатися до заходів у відповідь», — заявив Руденко, додавши, що сподівається уникнути подальшої ескалації.

    Водночас, за даними південнокорейського агентства Yonhap, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Сеул надавав Києву виключно нелетальну та гуманітарну допомогу.

    Позиція Південної Кореї традиційно була обережною у питаннях постачання озброєнь у зони конфліктів, однак на тлі затяжної війни питання розширення підтримки України залишається відкритим.

    Заяви російської сторони свідчать про чутливість Кремля до будь-якого розширення міжнародної військової допомоги Україні та можливість подальшого дипломатичного загострення у відносинах із країнами Азії.

  • Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    За інформацією наших джерел, в перший день візиту української делегації до США обговорювалась тема “проведення виборів президента”.

    “Вибори президента України цього року все ще можуть відбутися. І це було однією з тем під час переговорів нашої делегації у США першого дня.

    Ця тема обговорювалася в контексті того, що мирний договір має підписувати президент, а з цього приводу є дві проблеми: Володимир Зеленський не хоче підписувати “здачу територій”, а РФ вважає його підпис недійсним.

    Позиція США наступна: якщо текст договору буде узгоджений усіма сторонами, то буде оголошено перемир’я на три місяці для проведення виборів.

    В свою чергу, заява  ЦВК про те, що виборів цього року не буде, зроблена після серії переговорів нашої сторони в Європі.

    Європейці підтримують нашу позицію щодо проведення президентських виборів у травні 2027 року та парламентських і місцевих у жовтні 2027 року.

    Виходячи з цих дат, ЄС вибудовує структуру підтримки України в економічному та військовому плані. Ну і в ЄС вважають, що мирний план щодо України можна буде затвердити лише після прямих переговорів США та Китаю, а оскільки візит Трампа відкладається, то відкладається і мирний план” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що адміністрація Дональда Трампа має намір продовжити свої зусилля у напрямку мирного врегулювання українського конфлікту.

    Водночас, підсумовуючи роботу української переговорної групи в США секретар РНБО Рустем Умєров зазначив, що під час зустрічей сторони зосередилися “на питаннях надійних безпекових гарантій та гуманітарного треку”.

  • Ющенко різко звернувся до Орбана: «Згадай, ким ти був»

    Ющенко різко звернувся до Орбана: «Згадай, ким ти був»

    Третій президент України Віктор Ющенко оприлюднив відкритий лист до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, у якому закликав його згадати власні принципи та повернутися до цінностей свободи і європейської солідарності. Лист колишній глава держави опублікував у соцмережах разом із спільною фотографією з угорським політиком, зробленою понад чверть століття тому.

    У зверненні Ющенко пригадав часи, коли країни Центральної та Східної Європи спільно будували майбутнє, засноване на ідеях свободи та незалежності.

    «Подивись на це фото. Ми стоїмо поруч у часи, коли майбутнє нашого регіону здавалося спільним і світлим. Тоді ми вірили, що свобода — це найвищий дар, за який варто боротися», — написав Ющенко.

    Він зазначив, що пам’ятає Орбана іншим політиком — лідером, який розумів ціну гідності та боротьби за незалежність.

    Колишній президент підкреслив, що нині із подивом спостерігає за діями угорського прем’єра.

    «Як сталося, що людина, яка бачила становлення вільної Угорщини, сьогодні підігрує силам, які хочуть знищити свободу сусіда?» — зазначив Ющенко.

    У листі він наголосив, що українці сьогодні платять надзвичайно високу ціну, захищаючи не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, включно з Угорщиною.

    За словами Ющенка, політика повинна ґрунтуватися не лише на економічних інтересах, а й на цінностях.

    «Коли ти обираєш сторону агресора, ти зраджуєш не лише Україну — ти зраджуєш пам’ять власного народу, який знає, що таке радянські танки на вулицях Будапешта», — написав він.

    Наприкінці звернення колишній президент закликав Орбана переглянути свою позицію та повернутися до принципів європейської солідарності.

    «Ще не пізно повернутися до світла, до справжнього європейського братерства. Будь тим лідером, якого колись поважав світ», — підкреслив Ющенко.

    Загострення відносин між Україною та Угорщиною

    Останніми тижнями відносини між Україною та Угорщиною помітно загострилися. Однією з причин конфлікту стала ситуація навколо нафтопроводу «Дружба», яким російська нафта транспортується до Угорщини та Словаччини.

    Після пошкодження нафтопроводу внаслідок російської атаки Угорщина почала вимагати від України відновлення його роботи.

    На цьому тлі уряди Угорщини та Словаччини оголосили про припинення експорту дизельного пального до України, а Словаччина також заявила про зупинку екстреного постачання електроенергії.

    У Європейській комісії зазначили, що хотіли б бачити відновлення роботи трубопроводу, однак рішення про це Україна має ухвалювати самостійно.

    Окрім цього, прем’єр Угорщини Віктор Орбан неодноразово виступав із жорсткими заявами щодо Києва та навіть погрожував змусити Україну відновити транзит нафти.

    У лютому Угорщина також заблокувала надання Україні позики від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро, яка була погоджена наприкінці 2025 року.

    Ще одним скандальним епізодом стало затримання у Будапешті українських інкасаторів разом із двома автомобілями, у яких перевозили готівку та золото. Пізніше затриманих звільнили, однак гроші та цінності залишилися на території Угорщини.

    За словами угорських чиновників, ці дії стали відповіддю на припинення транзиту російської нафти через Україну.

  • Буданов рекомендує мирний трек та стратегічні кроки для Зеленського

    Буданов рекомендує мирний трек та стратегічні кроки для Зеленського

    Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов підготував аналітичну доповідь для президента Володимира Зеленського щодо конфлікту на Близькому Сході. У документі зазначені можливі сценарії для України та слабкі місця, які можуть вплинути на перебіг затяжної війни.

    За інформацією джерела в Офісі Президента, аналітика включає рекомендації щодо мирного треку за ініціативою колишнього президента США Дональда Трампа. У доповіді Буданов пропонує розглянути можливі поступки, щоб зафіксувати вже досягнуті домовленості та уникнути негативного впливу кардинальних змін у геополітичній ситуації.

    Очільник ОП прагне, щоб документ слугував основою для стратегічного планування та дозволив оперативно реагувати на ризики, що виникають у міжнародному контексті, особливо в умовах загострення конфліктів на інших регіонах світу.

    Аналітична робота Буданова викликає активне обговорення серед топ-чиновників та експертів, оскільки вона торкається не лише військової безпеки, а й дипломатичних і економічних аспектів.

  • Партія Орбана запропонувала конфіскувати вилучені гроші та цінності Ощадбанку до завершення розслідування

    Партія Орбана запропонувала конфіскувати вилучені гроші та цінності Ощадбанку до завершення розслідування

    В Угорщині з’явилася законодавча ініціатива, яка може суттєво вплинути на долю вилучених грошей і цінностей, що належать українському Ощадбанку. Представник правлячої партії «Фідес» Мате Кочіш подав до парламенту законопроєкт, який передбачає збереження арешту цих активів до завершення офіційного розслідування.

    Документ вже зареєстрований у парламенті Угорщини. У ньому йдеться про значну суму готівки та золотих цінностей, які транспортували через територію країни.

    Ініціатива з’явилася після інциденту, який у місцевих медіа назвали справою «українського золотого конвою».

    У поданому законопроєкті пропонується, щоб вилучені кошти та цінності вважалися фактично конфіскованими до завершення перевірки, яку проводить Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV).

    За словами автора документа Мате Кочіша, навколо цієї історії залишається багато невизначених обставин, тому, на його думку, активи мають залишатися під арештом до повного з’ясування ситуації.

    Він наголосив, що мова йде про «незвичайно велику суму» готівки та дорогоцінних металів.

    Ініціатива з’явилася на тлі напружених відносин між урядом Віктора Орбана та Україною. Угорщина останні роки неодноразово вступала у політичні суперечки з Києвом і Брюсселем щодо підтримки України.

    У цьому контексті ситуація з вилученими активами українського банку може отримати не лише юридичний, а й політичний вимір.

  • Піарник Зеленського заявив, що підтримав би війну з Угорщиною

    Піарник Зеленського заявив, що підтримав би війну з Угорщиною

    У соціальних мережах активно поширюється заява піарника президента України Володимира Зеленського Петрова, у якій він заявив, що підтримав би можливе рішення про війну з Угорщиною.

    За його словами, у такому випадку йшлося б не про боротьбу за ресурси або території, а про захист честі та гідності держави.

    «Це було б не заради грошей, землі чи корисних копалин, а заради гідності та честі держави», — йдеться у поширеній у мережі цитаті.

    Висловлювання викликало жваві дискусії серед користувачів соціальних мереж. Частина коментаторів підтримала емоційну риторику, інші ж розкритикували подібні заяви, вказуючи на ризики ескалації у відносинах між країнами.

    На тлі інциденту з українськими інкасаторами в Будапешті та дипломатичної напруги між Києвом і Будапештом слова Петрова отримали додатковий резонанс.

    Станом на цей момент офіційних коментарів від Офісу президента України щодо цієї заяви немає.

  • У Польщі обговорюють «повернення» Львова: що сталося на зустрічі PiS

    У Польщі обговорюють «повернення» Львова: що сталося на зустрічі PiS

    У соціальних мережах активно поширюється відеофрагмент зустрічі представників польської партії Право і справедливість (PiS) з громадськістю в межах ініціативи «Zmień Nasze Zdanie». Обговорення викликало резонанс через провокаційне запитання одного з учасників заходу.

    Молодий чоловік під час дискусії поцікавився, чому на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україна польська влада не порушила питання так званого «повернення» Львова та інших територій, які до 1945 року входили до складу Польщі. У своєму виступі він заявив, що Варшава нібито діє переважно в інтересах України, і закликав уряд до більш прагматичної політики, згадавши приклад Німеччини.

    Зокрема, у виступі пролунала думка про необхідність жорсткіших умов під час надання допомоги Києву. Такі тези швидко поширилися в інформаційному просторі та викликали дискусію серед користувачів мережі.

    Реакція присутніх політиків та експертів була стриманою і критичною. Вони наголосили, що подібні заяви не відображають офіційної позиції польської держави.

    Офіційна Варшава та дипломатичні відомства Польщі неодноразово підкреслювали, що спекуляції на тему територіальних претензій до України є частиною російських інформаційних кампаній, спрямованих на підрив союзницьких відносин між країнами.

    Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері оборони, гуманітарної підтримки та політичної співпраці. Експерти зазначають, що поява радикальних чи провокаційних заяв у публічному просторі не змінює стратегічного курсу двосторонніх відносин.

  • Рубіо анонсував контакт із Зеленським і прокоментував удари РФ по Україні

    Рубіо анонсував контакт із Зеленським і прокоментував удари РФ по Україні

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив про можливу зустріч із президентом України Володимиром Зеленським під час Мюнхенської конференції з безпеки, яка стартує сьогодні та триватиме три дні.

    Про це він повідомив в інтерв’ю американському телеканалу CNN. За словами Рубіо, український лідер, імовірно, буде присутній на заході, а зустріч уже попередньо внесена до його графіка.

    «Думаю, що він буде там, і є шанс побачити його. Я вважаю, що це в моєму розкладі, не впевнений на 100%, але я впевнений, що ми це зробимо», — зазначив держсекретар.

    Окремо Рубіо прокоментував російські удари по Україні в умовах зимового періоду, наголосивши на масштабі страждань цивільного населення.

    «Це жахливо. Це війна. Саме тому ми хочемо, щоб війна закінчилася. Люди страждають. Це найхолодніша пора року. Страждання, які неможливо уявити. У цьому й полягає проблема війни. Ось чому війни — це погано, і саме тому ми вже понад рік наполегливо працюємо, щоб спробувати покласти край цій війні», — заявив він.

    Коментуючи відносини між США та Європейським Союзом, Рубіо підкреслив важливість трансатлантичного партнерства.

    «Європа важлива для нас. Ми глибоко пов’язані з Європою, і наше майбутнє завжди було пов’язане і буде пов’язаним. Нам просто потрібно поговорити про те, як виглядає це майбутнє», — сказав держсекретар.

    Очікується, що питання підтримки України, безпеки в Європі та перспектив завершення війни стануть одними з ключових тем цьогорічної конференції.