У Польщі заарештували трьох громадян України після того, як поліція під час дорожньої перевірки знайшла в їхньому автомобілі шпигунські пристрої та хакерське обладнання. Про це повідомив телеканал Polsat News у понеділок, 8 грудня.
Чоловіки віком 43, 42 і 39 років були затримані на вулиці Сенаторській у Варшаві. Під час обшуку автомобіля поліцейські виявили предмети, які могли використовуватися для втручання у стратегічні інформаційні системи та зламу комп’ютерних і телекомунікаційних мереж. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, заздалегідь підготовлене хакерське обладнання, антени, ноутбуки, SIM-карти, роутери, портативні жорсткі диски та камери.
Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.
Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.
Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.
Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.
Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах.
Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману під приводом інвестування коштів на платформі «CapitalProf» заволоділи її грошима в особливо великих розмірах.
Також загадковим чином була закрита порушена поліцією у травні 2024 року кримінальна справа відносно Олександра Орловського та його спільників про шахрайство.
Про те, що всі кримінальні справи відкриті в Україні проти крипто-шахрая Олександра Орловського були закриті українськими правоохоронцями стало відомо після звернення на адресу нашого видання адвокатів Орловського – АО “МОРГУН ТА ПАРТНЕРИ”, які повідомили, “що в ЄРДР відомості про притягнення Орловського Олександра Олександровича, 12.04.1998 р.н., до кримінальної відповідальності як підозрюваного чи обвинуваченого станом на 18.08.2025 р. відсутні”.
Таким чином, редакції нашого видання стало відомо, що крипто-шахрай Олександр Орловський зміг “порішати” з правоохоронцями та закрити всі відкриті у відношенні нього кримінальні справи.
За інформацією наших джерел в правоохоронних органах, на фоні відкритих кримінальних проваджень Олександр Орловський був вимушений “вирішувати питання з українськими силовиками”, так як деякі з постраждалих від його шахрайських дій наполягали на початку процедури включення його до бази розшуку Інтерполу та арешту майна, оформленого на родичів на території України.
Нагадаємо, за інформацією колег, на близьких родичів родичів Олександра Орловського в Україні оформлені активи отримані, ймовірно, від його протиправної діяльності.
Так, мати Олександра Орловського – Тетяна Орловська є власницею двох квартир — однієї в Києві, другої — на території анексованого Криму в смт Чорноморське. Батько Олександр Орловський також володіє двома розташованими поруч земельними ділянками загальною площею 0,5954 гектарів в селі Паришків на Київщині, квартирою площею 86 квадратних метрів в Малайзії, а також нежитловим приміщенням площею 550 квадратних метрів в місті Кривий Ріг на проспекті Металургів 34А, яке оформлене на його збиткову фірму ТОВ ТОВ «Югас-КР», яке сьогодні здається під спортивний зал Maxximum CrossFit.
29-річна Юлія Пономаренко, дружина Орловського, що проживає разом з ним у Варшаві, є власницею квартири в ЖК Зоряне містечко-2 в Одесі, які коштують тут від 80 тисяч доларів, а також нежитлового приміщення в іншому одеському ЖК Асоль. За даними Youcontrol, в березні 2025 року Юлія також придбала автомобіль Toyota Corolla 2023 року випуску, середня вартість якого становить від 29 тисяч доларів.
На думку журналістів, враховуючи, дружина Орловського працює звичайним product-менеджером, розкішне життя, яке вона демонструє в своєму Instagram, скоріш за все також оплачує Олександр Орловський.
В мережі нещодавно з’явилися нові відео та аудіо записи, на яких людина схожа на чернігівського бізнесмена Дениса Пащенко домовляється з іноземними співрозмовниками, як переправляти наркотичні речовини через Україну до Європи. Він говорить про «домовленості на високому рівні», хизується контактами з політичними верхівками різних країн аби створити враження недоторканності. Для когось це могло б видатися шоком. Для тих, хто стежив за його біографією, — закономірність.
Пащенко ніколи не був «чистим» бізнесменом. Його шлях у криміналі почався ще у 2004 році, коли в Україні його засудили за тяжкі тілесні ушкодження. За інформацією адвоката Євгенія Гіліна, він встиг відсидіти в Іспанії, Андоррі та Греції. Замість бізнес-кар’єри він обрав шлях людини, яка заробляє там, де інші втрачають: на слабких, на довірливих, на системі, яка не встигає за його нахабством.
Гучна слава прийшла після викрадення у Домініканській Республіці екс-мера Херсона Володимира Сальдо. Хоч і сам Сальдо зрадник України, але саме ця справа зробила Пащенко відомим у міжнародних базах. У 2017 році його оголосили у національний розшук, а вже наступного року — у міжнародний.
ФОТО: У 2017 році Пащенко був оголошений у розшук
У 2019-му його затримали у Швейцарії, восени екстрадували до України. Здавалося, історія закінчилася: людину з таким бекґраундом чекала реальна тюрма. Але система знову дала збій.
Замість тримання під вартою суддя відпустив його під особисте зобов’язання. Коли він намагався вилетіти з країни всупереч забороні, його зупинили прикордонники. Та й після цього отримав лише нічний домашній арешт. Так фігурант міжнародного розшуку, людина з кримінальним минулим, знову опинився на волі.
Паралельно він не полишав свого «бізнесу» — уміння обіцяти. З джерел нам стало відомо, що за гроші Пащенко обіцяв вирішити будь-які проблеми: знайти контакти, домовитися з суддями чи чиновниками, допомогти у «чутливих справах». Люди платили, але нічого не отримували. Це була його улюблена схема: взяти гроші, не виконати обіцянки й лишити співрозмовника ні з чим.
У 2014-му слідчі відкрили провадження щодо ухилення від сплати податків, і предметом розслідування стали не абстрактні «фірми-прокладки», а конкретні структури, які роками утворювали навколо Пащенка мережу для грошових і товарних маніпуляцій. Приватна фірма «ОПТІМА» (ЄДРПОУ 31221145) і ТОВ «ПАРІЛАЙН» (ЄДРПОУ 33172257) опинилися в епіцентрі справи: слідство стверджувало, що частину реалізації продукції просто не вносили в бухгалтерію, створюючи «чорні» надходження і залишаючи державу без податків.
Ця технологія — приховати реальний товарообіг на папері й отримати доступ до готівки поза контролем — виявилася надзвичайно ефективною. З часом до неї додалися борги перед банками та судові спори: підприємства Пащенка накопичували заборгованість, і ПУМБ змушений був вести претензійно-позовну роботу, щоб повернути кошти. Для зовнішнього спостерігача це виглядало як класичний бізнес-конфлікт; для того, хто знає схеми — як наступний крок у відпрацьованій процедурі: взяти гроші, не показати продажі, перекласти ризики на підставні рахунки.
Саме ці «репетиції» стали тими інструментами, які сьогодні можна використати для значно небезпечніших операцій. Компанія з імпортно-експортною специфікою, відпрацьована практика фіктивних або непоказаних угод, наявність юридичних документів і рахунків — усе це дає можливість оформлювати вантажі й змінювати їхню класифікацію на папері.
Від шахрайства — до наркотрафіку
Але тепер стає зрозуміло, що масштаби шахрайства змінилися. Мова вже не про локальні афери, а про наркотрафік через Україну до Європейського Союзу. Пащенко розповідає про використання дипломатичних каналів, переконує партнерів у наявності політичного прикриття, демонструє міжнародні контакти — від Швейцарії до Еквадору. Це не приватна авантюра. Це спроба зробити Україну транзитною зоною для наркотичних речовин.
У схемах Пащенка особливу роль відіграють іноземні контакти. Це не випадкові знайомі з візиток, а люди, чиї імена створюють враження серйозності та глобальності.
У записах, що потрапили у відкритий доступ, згадується швейцарський політик Стефан Бруннер (Stefan Brunner). Його участь створює враження солідності та міжнародної легітимності. Присутність представника зі Швейцарії додає схемам Пащенка відтінку «респектабельності», адже ця країна асоціюється зі стабільністю, фінансовою надійністю та нейтральністю. Саме на такі асоціації і робить ставку бізнесмен, використовуючи Бруннера як «вітрину», що дозволяє прикривати тіньові домовленості. З відео стає чітко зрозуміло, що Бруннер погодився допомагати Пащенку з легітимізацією наркотичний речовин на території ЄС.
ФОТО: Пащенко разом із Стефаном БрюннеФОТО: Пащенко разом із Стефаном Брюнне
Інший фігурант у мережі контактів Пащенка — еквадорський політик Болівар Арміхос Веласко, що декілька разів балотувався на пост президента Еквадору. Він також був причетний до низки корупційних скандалів на своїй батьківщині. Його ім’я виникає там, де мова йде про маршрути з Латинської Америки, регіону, добре відомого як джерело наркотрафіку. Присутність еквадорця у схемі не виглядає випадковою: це додає версії Пащенка ваги в очах потенційних партнерів. Для нього Арміхос Веласко — це «доказ» доступу до джерела, що робить пропозицію українського бізнесмена більш переконливою і реалістичною. І з тих же відео ми можемо зрозуміти, що Болівар Арміхос Веласко також погодився допомогти у поставках наркотичних речовин до України, після чого товар буде реалізовано на території Європейського Союзу.
ФОТО: Болівар Арміхос Веласко, колишній кандидат в президенти Еквадору, під час розмови з Денисом ПащенкомФОТО: Болівар Арміхос Веласко, колишній кандидат в президенти Еквадору
Бізнес-вітрина криміналу
Але будь-яка схема потребує прикриття. Дружина бізнесмена, Алла Олександрівна (у різних документах також фігурує як Гулбіс або Василенко), формально є власницею ресторану «Ля Опера бар» в центрі Чернігова. Саме на неї оформлений бізнес, який у звичайному місті мав би бути просто закладом харчування, але в історії Пащенка стає частиною прикриття.
ФОТО: Дані з сайту youcontrol
Ресторан із готівковою виручкою і контрактами на постачання — зручний майданчик для того, аби легалізувати доходи, джерело яких викликає запитання. Алла — не випадкова фігура, а ключовий елемент у тіньовій архітектурі чоловіка: її ім’я в реєстрах дозволяє йому залишатися в тіні, тоді як бізнес продовжує працювати.
ФОТО: Алла Пащенко, дружина Дениса Пащенко
Інший фасад — благодійний фонд «Місія солідарності». На папері — гуманітарні ініціативи, на ділі — ідеальний канал для міжнародних переказів. Що цікаво, серед його співзасновників — той самий швейцарський політик Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон із Еквадору. Скоріш за все саме через цей фонд переказуються гроші за послуги партнерам. Там, де мали б іти гроші на допомогу, ймовірно йдуть транзитом кримінальні надходження.
ФОТО: Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес БайронФОТО: Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон разом з Аллою Пащенко та генерал-майором Дмитром КрасильниковимФОТО: Дані з сайту youcontrol
Якщо ресторан у Чернігові виконує роль локальної каси, то фонд із закордонними співзасновниками — це вже «міжнародний шлюз». Під виглядом гуманітарних вантажів через кордон можуть проходити будь-які товари. У мирний час це можуть бути одяг, продукти чи ліки, під час війни — генератори, медикаменти, амуніція. І саме в такому потоці легко «заховати» щось інше. Ніхто не буде ретельно перевіряти коробки з наліпкою «допомога», тим паче коли документи підписані міжнародними партнерами.
Тому ймовірність того, що фонд може бути використаний не лише для фінансових операцій, а й для фізичного транзиту наркотичних речовин під прикриттям гуманітарних поставок, виглядає цілком реальною. Для Пащенка це подвійна вигода: гроші заходять офіційно, вантажі перетинають кордон без зайвих запитань, а зовні все виглядає як прояв солідарності й турботи.
Пащенко вже був у міжнародному розшуку, і тепер знову опиняється у центрі скандалу. Якщо записи підтвердяться — маємо справу з мережою, що використовує ресторан і фонд як прикриття для транзиту наркотиків. Влада має дати публічні пояснення і почати розслідування.
Колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Бюро економічної безпеки (БЕБ) звинувачує її у фінансових махінаціях на значні суми та організації схем з відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних онлайн-казино. Дізнавшись про офіційні звинувачення і відкриття справи, сама Олена і двоє її пособниць втекли за кордон.
БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».
З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Зараз обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи досі на свободі.
За непідтвердженими даними, зараз Олена Шевцова живе в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.
За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.
Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Шевцова, таким чином могли «відмити» приблизно 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.
Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один її бізнес — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.
Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований. Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.
Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.
Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.
Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.
“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.
Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.
Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддів Личаківського районного суду Львова».
Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.
Колишньому заступнику міського голови Дніпра з питань діяльності виконавчих органів міської ради повідомлено про підозру у внесенні неправдивих даних до електронної декларації та незаконному збагаченні. Загальна вартість незадекларованого майна сягає 47 мільйонів гривень, а сума незаконного збагачення — 8 мільйонів.
Про це повідомляє НАЗК, а досудове розслідування у кримінальному провадженні веде поліція Дніпропетровської області за процесуального керівництва обласної прокуратури. Підставою для підозри стали результати повної перевірки декларацій за 2022 та 2023 роки, проведені НАЗК.
У документах фігурує низка незадекларованих активів, якими фактично користується колишній посадовець, але які оформлені на його “колишню” дружину. Йдеться про нерухомість у Барселоні (три житлові об’єкти та три складські приміщення), квартиру і комерційні об’єкти у Дніпрі, земельні ділянки в Івано-Франківській та Дніпропетровській областях, автомобіль LEXUS RX 350, а також корпоративні права у трьох ТОВ.
Загальна вартість цього майна перевищує 23 мільйони гривень, з яких понад 8 мільйонів мають ознаки незаконного походження. НАЗК встановило, що “колишня” дружина почала активно купувати нерухомість та інше майно одразу після офіційного розлучення та після призначення чоловіка на посаду. Наприклад, квартиру у Дніпрі за 4 мільйони гривень вона придбала через місяць після розлучення, не маючи підтверджених законних джерел доходу.
Наразі ексзаступник мера переховується за кордоном. Його оголошено у міжнародний розшук. За клопотанням прокуратури йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а на спірне майно накладено арешт.
Ймовірні статті обвинувачення — ч. 1 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) та ст. 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України. У разі доведення вини фігуранту може загрожувати тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.
У колишнього власника збанкрутілого “Дельта Банку” Миколи Лагуна знайшли російський паспорт. Сканкопію документа опублікувало видання “Коротко.Про”. З документу випливає, що екс-банкір має документ про громадянство країни-агресора з 2014 року. Паспорт видали в Криму.
В розпорядженні редакції опинилась скан-копія російського паспорта Миколи Лагуна. Документ має серію 39 14, номер 043237, код підрозділу — 910-004. Згідно з кодами підрозділів МВС росії, це відповідає Управлінню Федеральної міграційної служби у Залізничному районі Сімферополя, яке було сформоване після окупації для «документування» нових «громадян». Це означає, що на момент видачі Лагун мав не лише доступ до інфраструктури російської міграційної системи в Криму, але й обізнаність щодо того, як скористатися її можливостями. Уважний читач підмітить, що серія 39 не має офіційної розшифровки в переліку регіонів. Справа в тому, що паспорти з такими серіями можуть видаватися в будь-якому регіоні, коли закічуються бланки з “місцевими” серіями, йдеться в матеріалі.
Видання відзначає, що оскільки у грудні 2014 року попит на паспорти в Криму, на жаль, був великим, а друкувати “кримські” бланки ще не поспішали (після початку окупації тоді не минуло і року, статус півострова був більш ніж невизначеним) – використовували такі “резервні” заготовки, призначені для інших регіонів рф. “Паспорт Документ візуально справжній, містить всі передбачені захисні елементи, має підпис, голограму і машинозчитувану зону. Згідно з її кодом, дата народження власника — 16 лютого 1973 року, місце народження — Чернігівська область, Семенівський район, село Жадово, Українська РСР. Вочевидь, саме за цими біографічними даними й було ініційовано оформлення громадянства рф”, – йдеться в статті.
Автори припускають, що паспорт росії потрібен Лагуну з кількох причин. “Росія очевидно швидко переставала бути країною, що буде віддавати своїх громадян Україні на запит екстрадиції навіть за наявності міжнародного ордера. Відтак громадянство було “хорошою інвестицією в безпеку”. Тільки кілька років тому правоохоронні органи і державні банки змогли підрахувати загальну суму збитків, завдану Лагуном – це понад 50 млрд грн.”, – припускається в матеріалі.
Друге – це можливість жити відносно вільне життя без боргів. “З 2022 року Лагун, оголошений нині у національний і міжнародний розшук, переховується у Відні. Звідти від онлайн вмикається на судові засідання щодо своїх боргів перед державою Україна. А також звідти дає вказівки своїм адвокатам у справі про власне банкрутство як фізособи. Лагун визнає лише частину боргів – близько 7 млрд грн., проте більшість із них хоче списати через нібито плачевне фінансове становище. За таких обставин російський паспорт – це “запасний аеродром” для повністю нового життя, адже жодних боргів чи фінансових зобовʼязань”, – додають автори..
Третій фактор – правовий захист активів Лагуна у Криму відповідно до російського законодавства. Це земельні ділянки на Південному березі Криму; будівельні компанії, зареєстровані в Сімферополі та Ялті; об’єкти туристичної нерухомості в Алушті; пайова участь у ЖК, готелях і ресторанах; доступ до місцевих інфраструктурних об’єктів, зокрема водопостачання та тепломереж. “Зараз частина переписана на фунтів, частиною володіють родичі колишнього голови Нацбанку Сергія Арбузова – але це цілком може бути плата за можливість розграбувати одну з найбільших фінустанов саме за часів Віктора Януковича”, – йдеться в матеріалі.
“Фактично це означає, що Лагун — громадянин України — вступив у публічно-правові відносини з державою-окупантом, що прямо підпадає під ознаки кримінального правопорушення згідно з Кримінальним кодексом України, і визначається як “пособництво агресору” – до 12 років позбавлення волі”, – додають автори. .
Четверта причина, за якої Лагун, ймовірно, захотів отримати роспаспорт – це спільні бізнес-інтереси із Кірілом Дмітрієвим – нині ключовим економічним переговірником Кремля з адміністрацією Трампа, а тоді – директором російського фонду прямих інвестицій, що лише набирав апаратну вагу. Саме Дмітрієв у середині 2000-х був ключовим партнером Лагуна у запуску “Дельта банку”. Після цього вони спільно виводили капітали через схеми back-to-back із використанням європейських банків, зокрема Meinl та Winter.
“Примітно, що в 2021 році прикладу Лагуна послідувала чи не найближча людина з його орбіти – колишня голова правління “Дельти” Олена Попова. Формально — виконавець численних рішень кредитного комітету, неформально — довірена особа і партнерка банкіра, від якої в нього є діти. Її російський паспорт виданий підмосковним управлінням міграційної служби. Дійсність паспорта можна підтвердити у відкритих базах даних, і на нього заведено податковий ідентифікатор рф”, – нагадує видання.
Раніше президент Володимир Зеленський закликав Австрію сприяти екстрадиції українських олігархів з цієї країни, Микола Лагун є першим кандидатом на таку екстрадицію.
Народний депутат від фракції “Слуга народу” Андрій Одарченко не з’явився на три судові засідання, через що був оголошений у державний і міжнародний розшук. За даними прокурорів, Одарченко незаконно перетнув державний кордон і наразі перебуває у Румунії, де отримав тимчасовий захист.
Незважаючи на те, що адвокат Одарченка сумнівається в достовірності інформації про перебування свого клієнта за кордоном, докази його втечі надані детективами НАБУ, а суд розглядає можливість змінити запобіжний захід на тримання під вартою та конфіскувати внесену раніше заставу в розмірі 15 мільйонів гривень.
Нагадаємо, Одарченка обвинувачують у спробі підкупу голови Агентства відновлення Мустафи Найєма. За даними слідства, політик намагався домовитися про виділення бюджетних коштів для ремонту університетських будівель в обмін на хабар. Одарченко вже перерахував частину хабаря криптовалютою Bitcoin.
Зникнення Одарченка посилює підозри щодо його причетності до корупційних схем і зв’язків з впливовими особами, включаючи колишнього голову Закарпатської ОДА Віктора Микиту.
Новий випадок корупційного скандалу в українській армії викликав хвилю обурення та розгнівання серед громадськості. Михайло Щербань, директор ТОВ “Київ-Авіаторг”, який брав участь у схемі з закупівлі неякісних запчастин для вертольотів, раптово втік із країни.
Минулого року стало відомо, що командир 17-ї бази авіаційно-технічного забезпечення (А1480), що розташована в місті Кропивницький, підозрюється в розтраті коштів під час закупівлі автоматів перекосу для вертольотів “Мі-8”. Разом із командиром підозру отримав і його заступник – в.о. голови тендерного комітету. Йдеться про закупівлю пристроїв, проведену 2020 року. Військова база мала придбати два комплекти автоматів перекосу 2018-2020 років випуску очікуваною вартістю 5,77 млн гривень. При цьому в закупівлі за переговорною процедурою брало участь запорізьке ТОВ “Київ-Авіаторг” (зараз “Форлан груп”).
Директором ТОВ “Київ-Авіаторг” значився Михайло Щербань. Як нам стало відомо від наших джерел, бюрократія в силових структурах, які вели справу, дозволила Щербаню покинути територію України.
Як нам розповіло джерело, 16.11.2023 Щербаню було повідомлено про підозру за ч.5 ст.191 КК України. Потім 30.11.2023 ухвалою Печерського районного суду Києва надано дозвіл на його затримання.
Після 16.01.2024 повідомлено про зміну підозри Щербаню у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 та ч.4 ст.358 КК України. І лише 21.02.2024 матеріали щодо Щербаня виділено в окреме провадження. І потім трапився “казус”. Щербаня не змогли знайти на території України. Тільки 09.05.2024 Щербаня оголосили в міжнародний розшук.
І вкотре український корупціонер зміг уникнути покарання. В умовах воєнного стану підозрюваний вільно виїхав із країни рівно тоді, коли на нього було відкрито справу. І він точно знав, коли потрібно тікати. Зараз у силовиків невелика паніка. Адже втекти з країни підозрюваний міг тільки за протекцією спецслужб і високопоставлених чиновників.
Уряд України вніс до Верховної Ради законопроєкт, спрямований на спрощення процедур міжнародного розшуку підозрюваних та забезпечення доступу до їхніх речей і документів за кордоном. Про це повідомляється у повідомленні урядового пресцентру.
1. Зокрема, пропонується доповнити Кримінально-процесуальний кодекс новим положенням про те, що слідчий суддя може винести тимчасову ухвалу про доступ до речей і документів підозрюваних, які перебувають на території іноземної держави.
Інформація про те, хто саме отримає такий доступ до речей і документів підозрюваного, буде вилучена (прихована) в ухвалі слідчого судді.
2. Спрощується розшук підозрюваних, якщо вони не з’являються на виклик слідчого або прокурора, і є підстави вважати, що вони перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.
У такому разі слідчий або прокурор оголошує такого підозрюваного в міжнародний розшук.
3 Новація щодо конфіскації активів. У разі, коли обвинувальний вирок передбачає спеціальну конфіскацію або конфіскацію майна чи інших активів, розташованих за кордоном, на які було накладено арешт, суд/суддя-доповідач протягом 15 днів складає клопотання про визнання та виконання обвинувального вироку суду України в іноземній державі та надсилає його до Мін’юсту.
4 Інформація про міжнародне співробітництво в кримінальному процесі буде обмежена. Доступ до інформації про отримання іноземного запиту на міжнародне співробітництво та його змісту, про заходи, вжиті для його виконання, а також до матеріалів, що додаються до запиту, або до документів і відомостей, отриманих у результаті його виконання, надається лише особам, які здійснюють повноваження, пов’язані з опрацюванням, розглядом і виконанням запиту, або залученим до виконання запиту.
5. Запроваджується можливість застосування арешту для фактичної передачі іноземній державі за екстрадиційним запитом особи, щодо якої закінчився строк екстрадиційного арешту. Йдеться про іноземних громадян, які перебувають в Україні, щодо яких надійшов екстрадиційний запит.
Олександр Горбуненко шикарно відгуляв свій черговий день народження в елітному ресторані у Відні. Він уже понад рік перебуває в міжнародному розшуку як підозрюваний НАБУ у схемах на Одеському Припортовому Заводі (ОПЗ).
У березні 2023 року НАБУ заявило про викриття злочинної організації, яка у 2019-2021 роках отримала 2 млрд грн неправомірної вигоди від контролю над Одеським припортовим заводом.
Серед підозрюваних – Дмитро Сенниченко (голова Фонду державного майна України у 2019-2021 роках), Андрій Гмирін (наближена до голови ФДМ особа, на плівках фігурує як керівник злочинної організації), Сергій Ігнатовський (радник голови ФДМУ), Микола Синиця (в.о. директора ОПЗ у 2020-му), Микола Синиця (в.о. директора ОПЗ у 2020-му), Микола Синиця (в.о. директора ОПЗ у 2020-му). директора ОПЗ у 2020-му), Микола Парсентьєв (в.о. директора ОПЗ у 2020-2021 роках), Олександр Горбуненко та Володимир Колот (співвласники компанії “Агро Газ Трейдінг”), а також Павло Присяжнюк (є обвинуваченим у справі про розкрадання спільно з Сенниченком на АТ “Об’єднана гірничохімічна компанія”).
На вечірці були присутні практично всі фігуранти справи.
Видання відзначає, що оскільки у грудні 2014 року попит на паспорти в Криму, на жаль, був великим, а друкувати “кримські” бланки ще не поспішали (після початку окупації тоді не минуло і року, статус півострова був більш ніж невизначеним) – використовували такі “резервні” заготовки, призначені для інших регіонів рф. “Паспорт Документ візуально справжній, містить всі передбачені захисні елементи, має підпис, голограму і машинозчитувану зону. Згідно з її кодом, дата народження власника — 16 лютого 1973 року, місце народження — Чернігівська область, Семенівський район, село Жадово, Українська РСР. Вочевидь, саме за цими біографічними даними й було ініційовано оформлення громадянства рф”, – йдеться в статті.
