Mmakaje

Позначка: Москва

  • Путін у паніці відключав власні камери: штучний інтелект відкрив несподівану «дірку» в безпеці Кремля

    Путін у паніці відключав власні камери: штучний інтелект відкрив несподівану «дірку» в безпеці Кремля

    Російські спецслужби були змушені тимчасово відключити частину спеціальної системи відеоспостереження, яка використовується для охорони Володимира Путіна та найближчого оточення. Причиною стала нова загроза, яка налякала Кремль більше, ніж традиційні кібератаки чи диверсійні операції. Йдеться про стрімкий розвиток штучного інтелекту, здатного перетворювати звичайні камери спостереження на потужний інструмент розвідки. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.

    За даними видання, тривогу в Москві викликала нещодавня операція проти вищого керівництва Ірану, під час якої ізраїльська розвідка використала масиви відеоданих із дорожніх камер Тегерана для відстеження пересувань високопоставлених чиновників. Саме після цього російські силовики почали термінову перевірку власних систем безпеки.

    Financial Times стверджує, що російські спецслужби навіть тимчасово зупинили роботу окремої спеціальної системи відеоспостереження, яка не пов’язана із загальноміською мережею камер Москви. Повернути її до роботи дозволили лише після додаткового аудиту та спроб максимально ізолювати систему від зовнішніх мереж і потенційного несанкціонованого доступу.

    Особливий страх у Кремлі викликав саме спосіб проведення операції проти іранського керівництва. За інформацією FT, ізраїльські спецслужби роками збирали інформацію з міської мережі камер Тегерана. Отримані дані дозволили створити так званий «патерн життя» — детальну карту переміщень, звичок, маршрутів охорони та контактів високопосадовців. У результаті розвідка змогла визначити точний час і місце проведення закритої наради за участю верхівки іранського режиму.

    Фахівці пояснюють, що сучасні алгоритми штучного інтелекту кардинально змінили можливості аналізу відеоінформації. Якщо раніше співробітникам спецслужб доводилося вручну переглядати години записів або використовувати обмежені системи розпізнавання облич, то нині алгоритми можуть аналізувати мільйони годин відео практично в реальному часі.

    Ба більше, нові технології здатні знаходити не лише конкретних людей або автомобілі. ШІ навчився визначати моделі поведінки. Наприклад, алгоритм може виявити людину, яка регулярно змінює зовнішність, користується різними транспортними засобами або часто з’являється поруч із певними об’єктами. Саме такі поведінкові закономірності дозволяють спецслужбам встановлювати зв’язки між людьми та прогнозувати їхні подальші дії.

    Financial Times зазначає, що новітні системи вже дозволяють працювати з відео майже так само, як із пошуковими системами. Аналітик може поставити текстовий запит на кшталт: «знайти всіх людей, які передавали пакети в певному районі протягом останнього місяця» або «показати автомобілі, які регулярно супроводжували конкретний кортеж». Раніше виконання подібного завдання могло займати тижні, тепер — лічені хвилини.

    Для Росії ця проблема має особливе значення. Країна створила одну з найбільших систем відеоспостереження у світі. Лише в Москві працюють сотні тисяч камер, багато з яких інтегровані з технологіями розпізнавання облич. Російська влада активно використовувала ці інструменти для контролю протестів, пошуку підозрюваних та стеження за громадянами. Тепер же виявилося, що ця ж система потенційно може стати джерелом інформації для іноземних спецслужб.

    Додатковим фактором занепокоєння стали численні випадки проникнення у російські цифрові системи. Західні медіа та аналітичні центри неодноразово повідомляли про успішні операції українських кіберфахівців та хакерських груп, які отримували доступ до внутрішніх російських ресурсів. На цьому тлі навіть добре захищені мережі відеоспостереження почали розглядатися як потенційна вразливість.

    Експерти вважають, що історія з Кремлем демонструє глобальну зміну правил гри у сфері безпеки. Ще кілька років тому масове відеоспостереження сприймалося як перевага держави над громадянами. Сьогодні ж величезні мережі камер можуть обертатися проти самих урядів, якщо доступ до них отримують професійні розвідки або кібероператори, оснащені сучасними інструментами штучного інтелекту.

    Втім, аналітики наголошують, що навіть найсучасніші системи мають свої обмеження. Технології не гарантують стовідсоткової точності та можуть помилятися через зміну зовнішності, погану якість відео або використання елементарних засобів маскування. Однак швидкість обробки даних та можливість автоматичного аналізу величезних масивів інформації вже зараз роблять штучний інтелект одним із найпотужніших інструментів сучасної розвідки.

    Саме тому історія з тимчасовим відключенням систем охорони Путіна стала показовим сигналом для всіх спецслужб світу. Кремль, який роками будував одну з наймасштабніших систем цифрового контролю, раптом усвідомив, що в епоху штучного інтелекту навіть власні камери можуть стати небезпечними.

  • Секретна зустріч у Кремлі: Путін провів переговори з ексканцлером Німеччини

    Секретна зустріч у Кремлі: Путін провів переговори з ексканцлером Німеччини

    У Кремлі заявили про особисту зустріч російського правителя Володимира Путіна з колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером. За словами представників російської влади, розмова відбулася у форматі тет-а-тет у Москві, в приміщеннях Кремля, без участі радників чи офіційних делегацій.

    Про це повідомив радник Путіна Юрій Ушаков, якого цитують російські державні та пропагандистські медіа, зокрема агентство «Интерфакс».

    За його словами, зустріч мала «дружній характер», однак він відмовився розкривати будь-які деталі змісту розмови, наголосивши, що не володіє повною інформацією щодо тем, які обговорювалися між сторонами.

    «Розмова була дружньою, вона відбулася у форматі тет-а-тет, віч-на-віч. Подробиць я, чесно кажучи, не знаю. Вона відбулася в Москві, у Кремлі», — заявив Ушаков.

    Факт особистої зустрічі Путіна та Шредера привернув увагу медіа на тлі триваючої міжнародної ізоляції Росії та обмежених контактів Кремля з колишніми та чинними західними політиками. Водночас у Росії подібні зустрічі подають як елемент «неофіційної дипломатії» або каналів комунікації з європейським політичним середовищем.

    За даними низки ЗМІ, 2 червня Герхард Шредер перебував у Москві з неоголошеним візитом. Його поява в російській столиці не супроводжувалася офіційними повідомленнями чи підтвердженнями від німецької сторони.

    Герхард Шредер, який очолював уряд Німеччини як канцлер від Соціал-демократичної партії, вже багато років залишається однією з найбільш суперечливих фігур європейської політики. Після завершення політичної кар’єри він активно працював у структурах, пов’язаних із російським енергетичним сектором, зокрема з компаніями, які мають стратегічне значення для Кремля.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Шредер зазнав різкої критики в Німеччині та Європейському Союзі. Його зв’язки з російськими компаніями були розцінені як політично неприйнятні, а в окремих випадках — як такі, що шкодять репутації німецької політики. Попри це, він не повністю розірвав контакти з російськими структурами, що неодноразово ставало предметом публічних дискусій.

    У Кремлі раніше неодноразово підкреслювали, що розглядають Шредера як одну з небагатьох європейських фігур, які зберегли діалог із Москвою. Ба більше, російська сторона навіть пропонувала його кандидатуру як можливого посередника у потенційних переговорах між Росією та Заходом щодо завершення війни проти України.

    Однак ця ідея була відкинута як Україною, так і більшістю європейських країн. Київ наголошував, що будь-які посередницькі місії повинні здійснюватися лише тими політичними діячами, які не мають зв’язків із державою-агресором.

    Офіційний Берлін також зайняв стримано-критичну позицію щодо подібних ініціатив. У німецькому уряді заявляли, що пропозиції Кремля про залучення Шредера до переговорного процесу виглядають як спроба політичного впливу та потенційного розколу всередині Європейського Союзу.

    Посол України в Німеччині Олексій Макеєв раніше наголошував, що Герхард Шредер не може виконувати роль посередника в жодних міжнародних переговорах, пов’язаних із війною Росії проти України. Дипломат підкреслював, що багаторічна співпраця ексканцлера з російськими енергетичними компаніями позбавляє його політичної та моральної нейтральності.

    «Той, хто роками представляв російські інтереси в Німеччині, не має ані моральної, ані політичної легітимності, щоб сьогодні виступати посередником», — зазначав Макеєв.

    На тлі повномасштабної війни Росії проти України будь-які контакти Кремля з колишніми західними лідерами продовжують викликати значний міжнародний резонанс. Європейські політики розглядають подібні зустрічі як частину інформаційно-політичної стратегії Москви, спрямованої на демонстрацію нібито «збереження каналів діалогу» із Заходом, попри санкції та дипломатичну ізоляцію.

    Станом на зараз ані німецька сторона, ані сам Герхард Шредер публічно не коментували деталі зустрічі з Путіним у Москві.

  • Росія відкликала посла з Вірменії на тлі загострення відносин

    Росія відкликала посла з Вірменії на тлі загострення відносин

    Російська Федерація відкликала свого посла у Вірменії для проведення консультацій у Москві на тлі подальшого загострення політичних відносин між двома країнами та посилення курсу Єревана на зближення із Європейським Союзом і західними партнерами. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Росії.

    Рішення про виклик дипломата в Москву в російському зовнішньополітичному відомстві пояснили необхідністю «обговорення кроків вірменського керівництва», які, за твердженням РФ, спрямовані на переорієнтацію зовнішньої політики країни.

    У МЗС Росії заявили, що дії Єревана, пов’язані з активізацією співпраці з Європейським Союзом, нібито «підривають взаємодію в рамках Євразійського економічного союзу» та створюють ризики для вже сформованих економічних і політичних механізмів співпраці на пострадянському просторі. Російська сторона традиційно розглядає участь Вірменії в ЄАЕС як один із ключових елементів свого впливу в регіоні, тому будь-які кроки Єревана в бік ЄС викликають різку реакцію Москви.

    Рішення про відкликання посла стало черговим етапом ескалації у відносинах між Росією та Вірменією, які останніми роками поступово погіршуються. Вірменське керівництво на чолі з прем’єр-міністром Ніколою Пашиняном дедалі активніше переглядає традиційні зовнішньополітичні орієнтири країни, зокрема в частині безпекового партнерства з Росією. Єреван усе частіше заявляє про необхідність диверсифікації союзів, посилює контакти з Європейським Союзом, США та окремими європейськими державами, а також демонструє дистанціювання від російських інтеграційних структур.

    Напруження між країнами особливо посилилося після подій у Нагірному Карабаху, коли Вірменія публічно висловила невдоволення діями Росії як гаранта безпеки в регіоні. У Єревані заявляли, що союзницькі зобов’язання Москви не були виконані належним чином, що підірвало довіру до традиційної системи безпеки, яка роками базувалася на військово-політичній співпраці з РФ. Відтоді процес дистанціювання Вірменії від російського впливу значно прискорився.

    На тлі цих змін Росія почала застосовувати не лише дипломатичні, а й економічні важелі впливу. За останніми повідомленнями, Москва попереджала Єреван про можливі ризики скорочення або ускладнення постачання енергоносіїв на пільгових умовах, зокрема природного газу, який традиційно мав важливе значення для вірменської економіки. Окрім цього, російські регуляторні органи запроваджували обмеження на імпорт окремих вірменських товарів, включно із сільськогосподарською продукцією та традиційною експортною продукцією країни — фруктами, овочами, квітами та алкогольними напоями, зокрема коньяком. Такі заходи в Єревані розглядають як елемент політичного тиску.

    У самому російському політичному дискурсі дедалі частіше лунають заяви про «необхідність збереження союзницької дисципліни» в межах ЄАЕС та інших структур під егідою Москви. Водночас вірменська сторона наголошує на своєму суверенному праві формувати багатовекторну зовнішню політику та розвивати відносини з тими партнерами, які відповідають національним інтересам країни.

    Ситуацію додатково ускладнює й міжнародний контекст. За повідомленнями з дипломатичних джерел, президент США Дональд Трамп публічно висловив підтримку прем’єр-міністру Вірменії Ніколі Пашиняну напередодні виборчих процесів у країні. Така позиція Вашингтона може розглядатися як сигнал посилення уваги Заходу до Південного Кавказу та додатковий фактор геополітичної конкуренції в регіоні.

    Аналітики відзначають, що відкликання російського посла є не лише технічним дипломатичним кроком, а й політичним сигналом про подальше погіршення відносин між Москвою та Єреваном. У ширшому контексті це відображає трансформацію балансу сил на Південному Кавказі, де Вірменія поступово відходить від виключної орієнтації на Росію та намагається вибудовувати більш багатовекторну зовнішню політику.

    Таким чином, останні події навколо дипломатичного скандалу між Росією та Вірменією свідчать про глибшу кризу у двосторонніх відносинах, яка виходить за межі окремих заяв чи технічних рішень і формує нову геополітичну реальність у регіоні.

  • Росія майже повністю обмежує цивільні польоти над Москвою і центральними регіонами

    Росія майже повністю обмежує цивільні польоти над Москвою і центральними регіонами

    Росія планує на початку червня запровадити масштабні обмеження для цивільної авіації в районі Москви та значної частини центральних регіонів, фактично закривши повітряний простір для більшості польотів на висотах до 5100 метрів. Про це повідомляє Міжрегіональна громадська організація пілотів та власників повітряних суден (АОПА), посилаючись на попередню інформацію про майбутній режим обмежень та очікуване офіційне повідомлення NOTAM.

    За даними організації, йдеться про повну заборону польотів цивільних повітряних суден у Московській повітряній зоні в діапазоні висот від 0 до 5100 метрів. Фактично це означає, що переважна більшість приватної авіації, навчальних польотів, бізнес-авіації малих літаків та частина регіональних операцій буде заблокована або суттєво обмежена. Виняток залишиться лише для окремих категорій авіаруху, які мають критичне значення для держави та інфраструктури.

    Зона обмежень охоплює не лише безпосередньо Московський авіаційний вузол, а й значну частину повітряного простору навколо нього. За попередніми даними АОПА, на заході вона фактично підходить до кордонів Білорусі та повітряного простору Санкт-Петербурга, на північному сході тягнеться у напрямку Єкатеринбурга, а на сході та південному сході доходить до району Самари. Така конфігурація свідчить про розширення режиму обмежень далеко за межі столиці, що може вплинути на авіаційні маршрути у всій центральній частині європейської території Росії.

    Водночас у повідомленні наголошується, що обмеження не є абсолютними для всіх типів польотів. Винятки передбачені для регулярних та чартерних пасажирських рейсів, які обслуговують аеропорти Москви, а також для авіації, що виконує спеціальні завдання. Серед них — медична евакуація, санітарна авіація, авіаційно-хімічні роботи, моніторинг трубопроводів і ліній електропередач, а також польоти в межах державних контрактів. Це означає, що цивільна авіація не зупиняється повністю, однак різко звужується до критично необхідних і контрольованих напрямків.

    АОПА уточнює, що офіційне повідомлення NOTAM із повним переліком обмежень має бути оприлюднене найближчим часом. Саме після цього стане зрозуміло, чи йдеться про тимчасовий режим посиленої безпеки, чи про довготривале рішення, яке може суттєво змінити правила використання повітряного простору над центральною частиною Росії.

    На тлі цих повідомлень експерти звертають увагу, що Москва останніми роками дедалі частіше вводить обмеження на польоти цивільної авіації, особливо після атак безпілотників на території РФ. У таких випадках аеропорти столичного регіону неодноразово призупиняли роботу, а літаки перенаправлялися на запасні аеродроми або змінювали маршрути вже в повітрі.

    Раніше повідомлялося про масштабні інциденти з безпілотниками в Московському регіоні, після яких фіксувалися перебої у роботі авіаційної інфраструктури. Зокрема, йшлося про ураження об’єктів нафтопереробної та промислової інфраструктури, які відіграють роль у забезпеченні російського військово-промислового комплексу. На цьому тлі нинішнє розширення обмежень розглядається як черговий елемент посилення режиму повітряної безпеки в центральній Росії.

  • Московське паливне кільце РФ стало новою ціллю України: чому удари по ньому можуть змінити хід війни

    Московське паливне кільце РФ стало новою ціллю України: чому удари по ньому можуть змінити хід війни

    Удари України по російській нафтовій інфраструктурі дедалі більше виходять за межі атак лише на нафтопереробні заводи. Основною ціллю стає вся система паливного забезпечення російської армії — від видобутку й переробки нафти до логістики, транспортування та постачання пального для військ, авіації та промисловості.

    Про це у своїй колонці для Еспресо пише директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

    За його словами, особливе значення мають удари по так званому московському кільцю нафтопродуктопроводів — замкненій системі трубопроводів довжиною понад 400 кілометрів навколо Московського регіону.

    Йдеться не про одну трубу, а про цілу систему транспортування пального, яка складається з окремих ліній для бензину, дизельного пального та авіаційного гасу. Система пов’язана з Московським, Рязанським та Нижньогородським нафтопереробними заводами.

    У відкритих джерелах уже згадувалися удари по ключових вузлах цієї інфраструктури — зокрема по нафтопродуктоперекачувальній станції «Володарська» та наливній станції «Сонячногірська».

    Як пояснює Омельченко, саме такі об’єкти мають критичне значення, адже вони відповідають не за виробництво пального, а за його рух, накопичення та розподіл.

    «Удар по логістиці може бути не менш болючим, ніж удар по самому НПЗ», — наголошує експерт.

    За оцінками, які раніше наводили українські медіа з посиланням на ГУР, річна спроможність московського «паливного кільця» могла становити до 3 мільйонів тонн авіапального, 2,8 мільйона тонн дизеля та 1,6 мільйона тонн бензину.

    Хоча ці дані не підтверджені повною технічною документацією у відкритому доступі, вони демонструють масштаби інфраструктури, яка забезпечує паливну стійкість Московського регіону та значної частини військової логістики РФ.

    Омельченко зазначає, що удари по Московському НПЗ, Рязанському НПЗ та вузлах нафтопродуктопроводів уже створюють для Росії серйозні проблеми.

    Російська влада змушена перекидати потоки пального, збільшувати використання залізничних цистерн і автотранспорту, посилювати протиповітряну оборону та охорону об’єктів, а також пояснювати населенню, чому «глибокий тил» більше не є безпечним.

    На думку експерта, це має особливе значення напередодні нового опалювального сезону.

    Омельченко наголошує, що Росія майже напевно спробує повторити масовані удари по українській енергетиці взимку 2026–2027 років.

    Саме тому Україні важливо або завершити війну до початку нового зимового сезону, або суттєво підвищити для Росії ціну її продовження.

    «Ураження системи нафтопродуктозабезпечення московського регіону — один з інструментів такого тиску», — зазначає експерт.

    Водночас він підкреслює, що найбільше значення мають не лише удари по внутрішніх НПЗ, а й атаки на експортну нафтову інфраструктуру Росії.

    Йдеться про нафтові термінали, магістральні перекачувальні вузли та логістичні маршрути, через які Кремль отримує валютні надходження для фінансування війни.

    Саме експорт нафти та нафтопродуктів, за словами Омельченка, забезпечує федеральний бюджет РФ, закупівлю компонентів, військові витрати та можливість вести затяжну війну.

    «Удари по НПЗ і паливному кільцю створюють дефіцит гнучкості всередині РФ, а тиск на експортні термінали б’є по грошовому потоку війни», — пояснює експерт.

    На його думку, саме поєднання паливного та фінансового тиску може суттєво послабити здатність Росії продовжувати війну у нинішніх масштабах.

    Омельченко називає це сучасною енергетичною війною, де головною метою є не символічні удари чи пожежі, а системне руйнування можливостей агресора фінансувати, забезпечувати та підтримувати бойові дії.

  • Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Міноборони Білорусі заявило, що Російська Федерація в межах спільних військових навчань уже здійснила доставку ядерних боєприпасів до польових пунктів зберігання на території Білорусі. Відомство оприлюднило відеоматеріали, які, за його твердженням, демонструють відповідні дії російських військових у межах навчального сценарію із залученням ядерного компонента.

    Про це повідомляє Міноборони РБ із посиланням на матеріали Міністерства оборони РФ та російське пропагандистське агентство РИА Новости, опубліковані в Telegram-каналах.

    У заяві білоруського оборонного відомства йдеться: “Відеофакт: доставка ядерних боєприпасів у рамках навчань до польових пунктів зберігання позиційного району ракетної військової частини в Республіці Білорусь”. Ця публікація супроводжується кадрами, на яких видно переміщення військової техніки лісовою місцевістю, а також процес завантаження ракетних систем на пускові установки, що, за версією сторін, бере участь у відпрацюванні сценаріїв застосування ядерного озброєння.

    Російські медіаресурси стверджують, що в рамках навчань у Білорусі були розгорнуті оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер-М”, які нібито відпрацьовують дії із застосуванням спеціальних боєприпасів. Водночас офіційні структури не оприлюднюють детальних технічних підтверджень щодо реального характеру переміщуваних боєзарядів, обмежуючись загальними формулюваннями про “навчальний характер” заходів.

    Заява Міноборони Білорусі про “доставку ядерних боєприпасів” викликала додаткову увагу з огляду на чутливість теми ядерної зброї в регіоні. При цьому в публічному просторі відсутні незалежні підтвердження того, що йдеться про реальне переміщення бойових ядерних зарядів, а не про імітаційні дії, які можуть бути частиною навчального сценарію.

    Згідно з військовими стандартами, тактична ядерна зброя у звичайних умовах зберігається у спеціальних посилених підземних сховищах із багаторівневою системою фізичного захисту, контролю доступу та технічного моніторингу. Як правило, її компоненти — ядерні боєголовки, вибухові елементи та засоби доставки — утримуються окремо і з’єднуються лише безпосередньо перед потенційним застосуванням. Така система передбачена для мінімізації ризиків несанкціонованого використання або аварійної ситуації.

    У цьому контексті експерти звертають увагу, що навіть демонстрація процесів, які нагадують транспортування або розгортання ядерних боєприпасів, має значний політичний та психологічний ефект, незалежно від того, чи йдеться про реальні боєзаряди, чи про навчальні макети.

    Окремо наголошується, що наразі немає офіційно підтвердженої інформації про те, що Росія дійсно перемістила ядерні боєприпаси на територію Білорусі в бойовому чи розгорнутому стані. Всі наявні повідомлення базуються на заявах сторін, які беруть участь у навчаннях, а також на відеоматеріалах, оприлюднених у відкритих джерелах.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони Білорусі заявило про початок навчань підрозділів, які відпрацьовують застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Маневри стартували 18 травня і, за офіційною інформацією, включають широке коло сил і засобів.

    За даними Міністерства оборони РФ, у цих навчаннях залучено понад 64 тисячі військовослужбовців, тисячі одиниць озброєння та військової техніки, включно з ракетними комплексами, авіацією, надводними кораблями та підводними човнами стратегічного призначення. У російських заявах підкреслюється, що йдеться про масштабні маневри, спрямовані на перевірку готовності сил ядерного стримування.

    Україна раніше різко відреагувала на розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та спільні навчання, назвавши це безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки. Міністерство закордонних справ України закликало міжнародних партнерів до жорсткої реакції та посилення тиску на Москву і Мінськ.

    У свою чергу, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що Росія зіткнеться з “руйнівними наслідками” у разі застосування ядерної зброї, зокрема в контексті навчань або бойових дій проти України. У НАТО наголошують, що уважно стежать за всіма переміщеннями стратегічних сил Росії та її союзників.

    Таким чином, заяви про “доставку ядерних боєприпасів” у межах навчань стали черговим елементом інформаційно-військового тиску в умовах зростання напруженості в регіоні та активізації спільних російсько-білоруських військових маневрів із залученням компонентів ядерного стримування.

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.

  • «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    Масовані удари українських дронів по Москві та Московській області змусили російську систему протиповітряної оборони працювати у режимі постійного перевантаження. Українські виробники безпілотників та військові аналітики вже називають ці атаки переломним моментом у війні дронів.

    Про це йдеться у матеріалі NV, присвяченому висновкам українських розробників БпЛА після нещодавніх ударів по найбільш захищеному регіону Росії.

    За словами учасників ринку, головний висновок полягає у тому, що російська ППО не встигає адаптуватися до нової тактики атак. Попри концентрацію великої кількості комплексів «Панцир» та інших систем навколо столиці РФ, українські дрони продовжують прориватися до цілей.

    Напередодні 9 травня російська влада значно посилила захист Москви. До регіону масово перекидали додаткові зенітно-ракетні комплекси, створюючи фактично ще одне кільце оборони навколо столиці.

    Однак навіть це не зупинило атаки.

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» після ударів заявив, що Москва втратила «односторонній абонемент» на спокійне життя.

    За словами українських виробників БпЛА, ефективність атак забезпечує одразу кілька факторів.

    Перший — масовість запусків. Російська ППО фізично не здатна одночасно реагувати на великі групи дронів, особливо якщо вони летять на різних висотах та маршрутах.

    Другий фактор — постійна модернізація українських безпілотників. Розробники активно змінюють системи навігації, маршрути польоту, висоту проходження та алгоритми обходу зон ППО.

    Окремо виробники звертають увагу на проблему для Росії із перенасиченням систем протиповітряної оборони. Для збиття дешевих дронів росіяни часто змушені використовувати дорогі ракети, що поступово виснажує запаси.

    Також українська сторона дедалі активніше тестує комбіновані хвилі атак, коли одночасно використовуються різні типи дронів — від ударних до хибних цілей.

    На думку експертів, це створює додатковий хаос у роботі російських розрахунків ППО.

    Ще одним важливим висновком стала вразливість критичної інфраструктури навколо Москви. Попри багаторівневий захист, атаки регулярно досягають нафтобаз, підприємств ВПК, логістичних вузлів та енергетичних об’єктів.

    У матеріалі наголошується, що Росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових регіонів, відтягуючи системи ППО від фронту та стратегічних напрямків.

    Українські виробники також зазначають, що дальність та автономність безпілотників продовжують зростати. Це дозволяє планувати удари не лише по прикордонних областях РФ, а й по глибокому тилу.

    На думку військових аналітиків, головний психологічний ефект атак полягає у руйнуванні міфу про абсолютну недоторканність Москви.

    Після серії ударів російська влада змушена постійно перекривати аеропорти, обмежувати роботу мобільного зв’язку та вводити додаткові заходи безпеки навіть у центрі столиці.

    Водночас українські розробники визнають, що Росія також намагається вдосконалювати свої системи захисту, тому технологічне протистояння переходить у фазу постійної гонки адаптацій.

  • Посол ЄС: Москва має зрозуміти необхідність завершення війни

    Посол ЄС: Москва має зрозуміти необхідність завершення війни

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що посилення українських ударів по військових цілях на території Росії має стати сигналом для Москви щодо необхідності переглянути свої стратегічні розрахунки та підійти до завершення війни проти України.

    Про це вона написала у своєму дописі у Facebook, коментуючи ескалацію бойових дій та зміну характеру війни, яка дедалі більше виходить за межі лінії фронту.

    За словами Матернової, останні місяці Україна суттєво наростила удари по військових та інфраструктурних цілях глибоко на території Російської Федерації. Вона підкреслила, що такі операції є результатом розвитку українських технологічних можливостей та адаптації до умов тривалої війни, в якій критично важливо послаблювати військовий потенціал противника не лише на полі бою, а й у тилу.

    Дипломатка звернула увагу на одну з найбільших атак безпілотників на Москву та Московську область, яка відбулася в ніч з 16 на 17 травня. За її словами, російська сторона повідомляла про масове застосування дронів, пошкодження окремих об’єктів та серйозні перебої у роботі цивільної авіаційної інфраструктури, зокрема затримки та скасування рейсів в аеропортах.

    Матернова зазначила, що такі події мають не лише військове, а й психологічне та політичне значення, оскільки демонструють вразливість глибокого тилу Росії та змінюють уявлення про перебіг війни всередині самої РФ.

    Водночас вона заявила, що Росія, на її думку, не демонструє здатності до досягнення стратегічного прориву на полі бою. Посол ЄС стверджує, що російська армія стикається з проблемами нестачі особового складу, зниження мотивації та поступового виснаження ресурсів. На цьому тлі, за її словами, Москва дедалі частіше компенсує військові невдачі посиленням ударів по цивільній інфраструктурі України.

    У своєму дописі Матернова також навела дані про одну з останніх масованих атак Росії по території України, під час якої, за її словами, було застосовано 14 балістичних ракет, 8 крилатих ракет і понад 520 безпілотників. Вона наголосила, що такі атаки спрямовані насамперед проти цивільного населення та критичної інфраструктури.

    “Росія втрачає імпульс. Україна починає рішуче давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони”, — написала Матернова, підкресливши необхідність пошуку політичного рішення.

    Вона також звернулася до російської сторони із закликом усвідомити зміну динаміки війни та необхідність її завершення, наголосивши, що подальша ескалація не веде до стратегічного успіху.

    У Європейському Союзі неодноразово заявляли, що підтримка України залишається довгостроковою, а санкційний тиск на Росію має на меті поступове виснаження її військово-економічного потенціалу. Європейські посадовці також зазначають, що перспектива переговорів можлива лише за умови зміни позиції Кремля та припинення агресії.

  • СБУ уразила НПЗ, завод ВПК і аеродром «Бельбек» у Криму: що відомо

    СБУ уразила НПЗ, завод ВПК і аеродром «Бельбек» у Криму: що відомо

    Служба безпеки України спільно із Силами оборони України заявила про масштабну серію уражень стратегічних об’єктів на території Російської Федерації та в тимчасово окупованому Криму. За даними відомства, під удар потрапили підприємство оборонно-промислового комплексу, ключові нафтові об’єкти Московської області, а також військова інфраструктура аеродрому «Бельбек».

    Про це повідомили у Служба безпеки України, підкресливши, що операції були спрямовані на системне послаблення військового потенціалу Росії, порушення її логістики постачання пального та підрив роботи підприємств, які забезпечують армію РФ озброєнням, електронікою та технікою.

    За інформацією української спецслужби, у Московській області було уражено одразу кілька стратегічно важливих об’єктів. Серед них — завод «Ангстрем», який спеціалізується на виробництві напівпровідників і мікроелектроніки для потреб російського військово-промислового комплексу. Підприємство перебуває під санкціями США через його роль у забезпеченні оборонної промисловості РФ.

    Окрім цього, було уражено Московський нафтопереробний завод, який відіграє ключову роль у забезпеченні паливом транспортної та військової інфраструктури російської столиці та центрального регіону.

    Також під удар потрапили нафтоперекачувальні станції «Сонєчногорська» та «Володарськоє». За оцінками експертів, подібні об’єкти є критично важливими елементами паливної логістики РФ, оскільки забезпечують транспортування нафти до переробних заводів і далі — до систем постачання армії та цивільного сектору.

    Українська сторона наголошує, що ураження таких об’єктів безпосередньо впливає на здатність Росії підтримувати інтенсивні бойові дії, оскільки порушує стабільність постачання пального для військової техніки, авіації та транспортної інфраструктури.

    Окремо СБУ повідомила про ураження військового аеродрому «Бельбек» у тимчасово окупованому Криму, який використовується російською армією як один із ключових вузлів авіаційної та протиповітряної оборони на південному напрямку.

    За даними відомства, на території аеродрому було пошкоджено низку важливих елементів військової інфраструктури. Зокрема, йдеться про зенітний ракетний комплекс «Панцирь-С2», який використовується для прикриття об’єктів від повітряних атак.

    Також було уражено ангар із радарним обладнанням до комплексу С-400 — однієї з основних систем дальньої протиповітряної оборони Росії.

    Окремо повідомляється про пошкодження системи керування безпілотниками «Оріон» та наземної станції керування БПЛА «Форпост», які використовуються для розвідки та коригування ударів.

    Крім того, за інформацією СБУ, уражено пункт передачі даних «земля-повітря», диспетчерську вишку та один із ангарів на території аеродрому.

    У спецслужбі наголошують, що такі втрати ускладнюють координацію авіаційних операцій російських сил у Криму та зменшують ефективність системи протиповітряної оборони на окупованому півострові.

    У СБУ підкреслили, що операції проти об’єктів у Росії та Криму є частиною системної стратегії, спрямованої на зниження воєнного потенціалу держави-агресора.

    «Такі спецоперації СБУ мають критичне значення для послаблення воєнного потенціалу РФ. Ураження підприємств ВПК, військової інфраструктури та нафтологістики знижує можливості ворога продовжувати війну проти України», — заявив представник відомства Служба безпеки України Євгеній Хмара.

    Він додав, що навіть найбільш захищені регіони Росії, включно з Московською областю, більше не можуть вважатися повністю безпечними для військових і промислових об’єктів.

    У ніч на 17 травня російська столиця та Московська область зазнали масованої атаки безпілотників. У російських регіонах повідомляли про численні вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та пожежі на промислових і паливних об’єктах.

    Перед цим аналогічні інциденти фіксувалися й на території тимчасово окупованого Криму, де російська влада заявляла про роботу ППО та спроби відбиття повітряних атак.

    Згодом Міністерство оборони України підтвердило ураження низки цілей у Московському регіоні, зокрема нафтопереробних підприємств, нафтобаз і об’єктів мікроелектронної промисловості, які, за оцінками української сторони, можуть бути залучені до забезпечення російського військово-промислового комплексу.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по території Росії та окупованих регіонах є відповіддю на регулярні масовані обстріли українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів.

    На тлі затяжної війни такі операції стають частиною ширшої стратегії виснаження військово-економічного потенціалу РФ, зокрема через ураження енергетичної інфраструктури, підприємств ВПК та логістичних вузлів, які забезпечують функціонування армії.