Президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провели у Нью-Йорку переговори, які, за даними Bloomberg, виявилися значно напруженішими, ніж це випливало з офіційних повідомлень сторін. Головними темами стали майбутнє фінансування України, виконання реформ, необхідних для отримання допомоги, а також рішення ЄС послабити персональні санкції щодо кількох російських бізнесменів.
Зустріч відбулася 22 вересня на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Офіційно Офіс президента України повідомив, що Зеленський і фон дер Ляєн детально обговорили фінансову стійкість держави у 2026 та 2027 роках. Президент подякував Європейському Союзу за рішення щодо позики на €90 млрд і заявив, що Україна виконує пов’язані з нею зобов’язання, щоб максимально перекрити бюджетний дефіцит. Сторони також домовилися шукати додаткові джерела фінансування.
Однак, за інформацією Bloomberg, за закритими дверима розмова була складнішою.
Джерела агентства стверджують, що європейська сторона дала зрозуміти: для подальшого нарощування бюджетної підтримки Київ має показати додатковий прогрес у виконанні реформ. Йдеться, зокрема, про законодавство, спрямоване на скорочення тіньової економіки, збільшення податкових надходжень та наближення українських правил до стандартів ЄС.
Подібний сигнал прозвучав і публічно.
Після зустрічі фон дер Ляєн заявила, що Європа планує збільшувати підтримку української оборони, а розширення бюджетної допомоги пов’язуватиметься з просуванням реформ у Верховній Раді. Офіційний Київ також визнає необхідність виконання законодавчих зобов’язань перед партнерами.
Цю тему Зеленський того ж дня обговорював і з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Президент повідомив, що Верховна Рада вже ухвалила частину необхідних рішень, а решту законів, потрібних для отримання фінансової підтримки, планують проголосувати до кінця року. МВФ, за словами Зеленського, допомагатиме Україні шукати частину коштів, необхідних для фінансової стійкості у 2027 році.
Київ потребує додаткових грошей
Фінансове питання стало особливо гострим через великий дефіцит українського бюджету та зростання оборонних витрат.
Європейський пакет на €90 млрд уже є одним із ключових джерел підтримки України. Однак ще наприкінці серпня європейські посадовці говорили, що не мають остаточних цифр щодо всіх потреб українського бюджету у 2027 році й хочуть спершу зрозуміти точний масштаб фінансового розриву. Про це раніше писала «Ненька інфо». «Брюссель чекає на цифри: ЄС досі не визначився з додатковими мільярдами для України на 2027 рік» — Ненька інфо
На початку вересня частина країн ЄС уже висловлювала готовність підтримати дострокове виділення Україні частини коштів із кредиту на €90 млрд, які спочатку були заплановані на наступний рік. Ці гроші Київ прагне використати передусім для закриття оборонних і бюджетних потреб та підготовки до зими. «Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими» — Ненька інфо
Зеленський ще 17 вересня обговорював із фон дер Ляєн саме проблему фінансування української оборони. Тоді сторони також говорили про можливість використання залишків коштів програми SAFE для спільних оборонних проєктів України та Євросоюзу.
Друга причина напруги — санкції
Не менш гострим питанням стали санкції проти Росії.
Українська сторона була незадоволена рішенням Євросоюзу виключити із санкційного списку російських мільярдерів Алішера Усманова і Михаїла Фрідмана.
Після зустрічі Зеленський публічно назвав сигнали про зняття обмежень із окремих російських олігархів «самовбивчими та контрпродуктивними». Він наголосив, що на тлі продовження російських атак послаблення санкцій, на його думку, суперечить самій логіці тиску на Москву.
Україна порушувала цю тему й під час інших зустрічей у Нью-Йорку. На переговорах із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен Зеленський заявив, що кожна особа у санкційному списку опинилася там через конкретні дії або зв’язки, пов’язані з російською агресією, і закликав Європу не послаблювати тиск.
Суперечка навколо Усманова і Фрідмана протягом кількох днів фактично блокувала продовження великого санкційного режиму ЄС.
«Ненька інфо» раніше писала, що Латвія виступала проти компромісу, який передбачав виключення двох російських бізнесменів зі списку. «Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців» — Ненька інфо
Ще один матеріал «Ненька інфо» описував ситуацію як дипломатичний глухий кут: через суперечки навколо російських олігархів ЄС не зміг одразу завершити процедуру продовження санкцій.
У підсумку Євросоюз зберіг широкий санкційний режим, але Усманов і Фрідман із персонального списку були виключені.
Зеленський турбується і про зиму
За даними Bloomberg, українська сторона також наголошувала на ризиках подальшої російської ескалації протягом зими.
Однією з головних проблем залишається обмежена кількість засобів ППО та ракет-перехоплювачів. Саме тому Зеленський у Нью-Йорку проводив окремі переговори про посилення протиповітряної оборони.
На зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном сторони обговорювали додаткові системи SAMP/T і ракети до них. Київ і Париж також працюють над перспективою виробництва таких систем і боєприпасів в Україні та спільною антибалістичною програмою FREYJA.
Тема ППО напряму пов’язана з фінансуванням. Чим більше коштів Україна зможе спрямувати на оборонні закупівлі та власне виробництво, тим більші можливості матиме для захисту енергетики й міст від ударів РФ.
Що насправді відомо про «напружену розмову»
Офіційні заяви Зеленського та фон дер Ляєн після зустрічі були дипломатичними й не містили згадок про конфлікт.
Офіс президента заявив про домовленість спільно працювати над новими джерелами фінансування та додатковими санкціями проти Росії.
Фон дер Ляєн, зі свого боку, наголосила на продовженні оборонної підтримки України та необхідності реформ для подальшої бюджетної допомоги.
Водночас публічні заяви сторін підтверджують самі предмети суперечки: Київ справді потребує додаткового фінансування, Брюссель справді очікує подальших реформ, а Зеленський відкрито критикує рішення щодо російських олігархів.
Саме тому зустріч у Нью-Йорку стала показовою для нового етапу відносин України та ЄС: Київ прагне швидших фінансових і військових рішень на тлі російських атак, тоді як Брюссель дедалі чіткіше прив’язує частину подальшої бюджетної допомоги до виконання конкретних внутрішніх зобов’язань.
