Позначка: Національна поліція України

  • Понад 20 років рятували людей: на Харківщині під час розмінування загинули два офіцери

    Понад 20 років рятували людей: на Харківщині під час розмінування загинули два офіцери

    У Харківській області під час виконання службового завдання з очищення деокупованої території від мін та інших вибухонебезпечних предметів загинули двоє досвідчених офіцерів Національної поліції України — 39-річний полковник поліції Максим Мовчан та 41-річний підполковник поліції Анатолій Радковський.

    Трагедія сталася 20 липня 2026 року. За інформацією Національної поліції, під час проведення робіт здетонував вибухонебезпечний предмет. Обидва правоохоронці зазнали мінно-вибухових травм, несумісних із життям.

    Максим Мовчан обіймав посаду заступника начальника Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції — начальника управління застосування спеціального вибухотехнічного обладнання та роботизованих комплексів. Анатолій Радковський працював головним спеціалістом відділу застосування роботизованих комплексів цього ж управління.

    Обидва офіцери понад 20 років присвятили службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції. Їхня робота була пов’язана з однією з найнебезпечніших професій — пошуком, ідентифікацією, знешкодженням та знищенням боєприпасів, мін, ракет, нерозірваних снарядів і саморобних вибухових пристроїв.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення Максим Мовчан та Анатолій Радковський разом працювали на деокупованих територіях Київської, Харківської, Херсонської та інших областей. Вони виїжджали у райони, де після відступу російських військ залишалися мінні поля, заміновані дороги, покинуті боєприпаси, нерозірвані ракети та замасковані вибухові пастки.

    У Національній поліції наголосили, що професіоналізм, відповідальність та відданість загиблих офіцерів здобули глибоку повагу серед колег і побратимів. Їхню загибель назвали тяжкою втратою для всієї поліцейської родини. У загиблих залишилися дружини, діти та батьки.

    Максим Мовчан був уродженцем Вінниці та мав науковий ступінь кандидата юридичних наук. У 2022 році його нагородили відзнакою Президента України «За оборону України». Він також мав відомчі нагороди Міністерства внутрішніх справ і Національної поліції.

    Анатолій Радковський народився у Горлівці Донецької області. За сумлінне виконання службових обов’язків його неодноразово відзначали відомчими нагородами. Попри різні життєві шляхи, обох офіцерів об’єднувала служба Україні та робота, спрямована на захист цивільного населення від наслідків російської агресії.

    Трагедія вкотре нагадала про надзвичайну небезпеку, з якою щодня стикаються українські сапери, піротехніки та поліцейські-вибухотехніки. Навіть застосування спеціального обладнання і роботизованих комплексів не може повністю виключити ризик, оскільки російські війська залишають після себе велику кількість боєприпасів різних типів, а частина з них може бути пошкоджена, замаскована або оснащена додатковими підривачами.

    Харківська область залишається одним із найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами регіонів України. Значна частина області у 2022 році перебувала під російською окупацією, а після звільнення територій сапери виявили масштабне мінування доріг, полів, лісів, об’єктів інфраструктури та житлової забудови.

    За даними Харківської обласної військової адміністрації, під час нетехнічного обстеження в регіоні виявили та промаркували близько 50,5 тисячі гектарів забруднених територій. Переважну частину — понад 45,8 тисячі гектарів — становили землі сільськогосподарського призначення. Після деокупації в області провели гуманітарне розмінування понад 13,3 тисячі гектарів, із яких близько 12,7 тисячі гектарів припадали на сільськогосподарські угіддя.

    Першочергово фахівці очищали системи водо-, газо-, тепло- та електропостачання, автомобільні дороги та інші об’єкти критичної інфраструктури. Після цього сапери переходили до шкіл, лікарень, дитсадків, житлових будинків, аграрних земель і лісових масивів.

    Ситуацію ускладнюють регулярні російські обстріли та дистанційне мінування. Через це окремі території, які вже перевіряли фахівці, можуть знову стати небезпечними. Представники обласної влади попереджали, що деякі ділянки доводиться обстежувати повторно, адже після нових атак там можуть з’являтися касетні боєприпаси, протипіхотні міни та інші вибухонебезпечні предмети.

    Небезпека загрожує не лише саперам, а й аграріям, енергетикам, комунальникам та місцевим жителям. Станом на червень 2026 року майже третина сільськогосподарських земель Харківщини все ще потребувала обстеження або розмінування. У прифронтових громадах роботи додатково ускладнювалися застосуванням російських безпілотників, які атакували людей і техніку в полях.

    Трагедія з Максимом Мовчаном та Анатолієм Радковським стала не першою втратою серед фахівців, які очищають Харківщину. У червні 2026 року російський безпілотник атакував поліцейських, які працювали з виявленим дроном, що не здетонував. Тоді загинув вибухотехнік, ще троє працівників поліції та цивільна людина зазнали травм.

    Раніше під час розмінування на Харківському напрямку також гинули й діставали поранення працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. У червні 2025 року під час планових робіт російський дрон атакував групу піротехніків: один рятувальник загинув, ще двоє потрапили до лікарні.

    Попри постійний ризик, роботи з очищення українських територій тривають. Лише від початку 2026 року підрозділи розмінування Міністерства оборони очистили близько 4,7 тисячі гектарів деокупованих земель. Також були перевірені сотні кілометрів доріг, залізничних шляхів і ліній електропередач.

    Водночас масштаби забруднення означають, що розмінування триватиме роками. Фахівці закликають громадян не торкатися незнайомих предметів, уламків ракет, безпілотників, снарядів або покинутої військової техніки. У разі виявлення підозрілої знахідки необхідно відійти на безпечну відстань, попередити людей поруч і повідомити поліцію або ДСНС.

    Максим Мовчан та Анатолій Радковський виконували роботу, завдяки якій мешканці деокупованих громад могли повертатися до будинків, фермери — знову виходити в поля, а комунальні й аварійні служби — відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Їхня остання місія на Харківщині завершилася трагедією, однак пам’ять про офіцерів залишиться серед колег, побратимів і людей, чиї життя вони захищали протягом багатьох років.

  • “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    Як повідомляють наші джерела в Національній поліції України, сьогоднішні обшуки та затримання керівників обласних підрозділів поліції не призведуть до суттєвих змін у системі.

    “За правоохоронців, як і раніше, відповідає Татаров, і на всіх рівнях від нього надійшов сигнал: “працюємо далі, все стабільно” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора за сприяння Міністра внутрішніх справ і Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції викрили посадовців регіональних управлінь поліції на незаконних схемах.

    За матеріалами справи, фігуранти займалися «кришуванням» діяльності моделей на інтернет-платформах із відвертим контентом. Так, за різні суми неправомірної вигоди, посадовці гарантували «підопічним» не притягнення їх до відповідальності за протиправний контент.

  • У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, жертвою якої стала 71-річна народна артистка України. Як повідомили у Національній поліції України та Київській міській прокуратурі, 36-річному чоловікові вже оголошено підозру, йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    За даними слідства, зловмисник діяв за заздалегідь продуманою схемою психологічного тиску та маніпуляцій. Він зателефонував потерпілій і представився співробітником Служби безпеки України. Під час розмови чоловік почав залякувати жінку, заявляючи про нібито підозри у державній зраді. Щоб посилити довіру до своїх слів, він надіслав їй фіктивну повістку та наполягав на повній конфіденційності, забороняючи повідомляти про розмову будь-кому.

    Надалі шахрай переконав жінку, що її заощадження необхідно терміново передати на «перевірку». За легендою, правоохоронні органи мали встановити, чи не мають ці кошти «російського походження». Він запевнив, що після завершення перевірки всі гроші будуть повернуті.

    Щоб остаточно переконати потерпілу, зловмисник провів із нею відеозв’язок. Під час розмови він змусив жінку показати всі наявні готівкові кошти, імітуючи проведення «обшуку» в режимі реального часу. Такий метод, за словами правоохоронців, є одним із найпоширеніших у подібних схемах, адже створює у жертви ілюзію офіційної процедури.

    Після цього псевдоправоохоронець організував особисту зустріч. Під час неї артистка передала йому 128 тисяч доларів готівкою. На цьому шахрай не зупинився: згодом він знову зв’язався з жінкою і заявив, що вона нібито не передала всі свої кошти на «перевірку».

    Під психологічним тиском потерпіла здійснила ще кілька переказів — загалом близько 400 тисяч гривень — на різні банківські рахунки, які вказував зловмисник. Лише після третього контакту жінка розповіла про ситуацію сусідці, яка порадила негайно звернутися до поліції.

    У ході розслідування правоохоронці встановили, що отримані кошти підозрюваний оперативно перевів у криптовалюту та передав іншим особам, що значно ускладнює їх відстеження. При цьому, за попередніми даними, сам фігурант залишив собі лише близько 900 доларів, що може свідчити про його роль як виконавця у ширшій злочинній схемі.

    Чоловіку повідомлено про підозру за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах. Наразі суд обирає йому запобіжний захід. Якщо вину доведуть, йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Правоохоронці зазначають, що подібні випадки шахрайства останнім часом стають дедалі поширенішими. Зловмисники активно використовують тему війни, імітуючи діяльність силових структур, щоб посилити психологічний вплив на жертв. Особливо часто мішенню стають літні люди, які можуть легше піддатися тиску та довіритися «офіційним» голосам.

    Серед типових ознак таких схем — терміновість, залякування, вимоги зберігати таємницю, а також прохання передати гроші готівкою або здійснити перекази на невідомі рахунки. Жодна державна структура, включно з Службою безпеки України чи поліцією, не проводить «перевірок коштів» шляхом їх вилучення у громадян.

    У Національній поліції України закликають громадян бути максимально обережними: не виконувати вказівки невідомих осіб, навіть якщо ті представляються працівниками державних органів, перевіряти інформацію через офіційні канали та негайно повідомляти про подібні випадки правоохоронцям.

    Цей випадок у Києві став черговим нагадуванням про те, наскільки винахідливими можуть бути шахраї та як важливо зберігати критичне мислення навіть у стресових ситуаціях.

  • У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі про теракт у Києві слідство отримало нові матеріали, які, за словами правоохоронців, суттєво допомагають відновити повну картину подій. Підозрюваний у нападі фіксував свої дії на аудіо- та відеозаписи, а частина цих файлів уже стала ключовими доказами у кримінальному провадженні. Про це повідомив голова Національна поліція України Іван Вигівський.

    За його словами, підозрюваний розпочав безперервний диктофонний запис ще під час конфлікту із сусідом і продовжував його майже до моменту безпосереднього нападу. Слідство встановило, що аудіофайл охоплює весь проміжок часу — від побутового конфлікту до пересування нападника будівлею та подальших дій зі зброєю. Правоохоронці наголошують, що саме цей запис дозволив синхронізувати різні джерела інформації, зокрема відео з камер спостереження та покази свідків, і відтворити детальну хронологію подій практично по хвилинах.

    Вигівський зазначив, що завдяки аудіо слідчі змогли встановити, де саме перебував підозрюваний у різні моменти інциденту. Зокрема, за даними поліції, коли патрульні вже прибули на місце виклику, чоловік у цей час перебував у квартирі. Згодом він узяв карабін і спустився вниз, після чого події розгорталися вже безпосередньо в під’їзді та поблизу супермаркету. Запис, за словами голови Нацполіції, тривав майже до моменту, коли нападник увійшов до магазину або перебував безпосередньо перед входом.

    Правоохоронці також припускають, що ведення запису могло бути усвідомленим кроком — ймовірно, підозрюваний фіксував свої дії для подальшого виправдання або пояснення власної поведінки. Наразі слідство окремо аналізує цей аспект як можливий елемент підготовки або психологічної мотивації злочину.

    Окрему увагу слідчі приділяють відеоматеріалам, виявленим у телефоні нападника. За словами Вигівського, у пам’яті пристрою були знайдені численні відеозаписи, на яких чоловік сам фіксував свої дії — зокрема пересування під’їздом, момент підготовки та використання зброї. На цих відео він неодноразово називав себе “генералом російської армії”.

    Ця деталь, як зазначають у поліції, стала однією з ключових у контексті оцінки психоемоційного стану підозрюваного. Наразі призначені відповідні експертизи, які мають встановити, чи могли ці висловлювання свідчити про психічні розлади, змінену свідомість або інші фактори, що вплинули на поведінку чоловіка. Слідство підкреслює, що остаточні висновки можуть дати лише комплексні судово-психіатричні дослідження.

    Усі зібрані матеріали — аудіо, відео та інші цифрові докази — передані до Служба безпеки України. Там триває їхній детальний аналіз у межах кримінального провадження. Експерти вивчають не лише зміст записів, а й технічні параметри файлів, фонові звуки, можливі сторонні голоси та інші елементи, які можуть допомогти встановити повну картину подій.

    У межах розслідування також триває робота зі свідками та правоохоронцями, які першими прибули на місце трагедії. Патрульна поліцейська, яка брала участь у подіях, під час судового засідання розповіла, що екіпаж спочатку отримав виклик про хуліганство зі зброєю від матері дитини, але дорогою дізнався про постріли та загиблих. Після прибуття вони виявили пораненого 12-річного хлопчика та загиблих людей, а згодом змушені були відійти в укриття через нові постріли.

    Другий поліцейський, який також фігурує у справі, повідомив у суді, що події того дня стали для нього психологічно важким випробуванням. Він зазначив, що постійно повертається до них у спогадах, а його захист наголошує на емоційному виснаженні та складному стані правоохоронця після інциденту.

    Слідство продовжується. Правоохоронці працюють над остаточним встановленням мотивів підозрюваного, аналізують усі цифрові докази, а також перевіряють можливі обставини, які могли вплинути на розвиток подій. У поліції наголошують, що зібрані матеріали вже дозволили значно деталізувати перебіг трагедії, однак остаточні висновки ще попереду.

  • Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Колишнього начальника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова призначили радником керівника Національної поліції України. У новій ролі він відповідатиме за напрям, пов’язаний із залученням поліції до оборонних процесів та взаємодією правоохоронної системи з умовами воєнного часу.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами.

    Євген Жуков подав у відставку з посади керівника патрульної поліції на тлі службового розслідування, яке було розпочате після інциденту під час теракту в Голосіївському районі Києва. За словами міністра, під час події окремі поліцейські допустили серйозні помилки у виконанні службових обов’язків, що вплинуло на оцінку роботи всієї вертикалі патрульної поліції.

    Ігор Клименко наголосив, що ситуація мала не лише оперативний, а й репутаційний вплив на систему МВС, адже порушення службових процедур у критичних обставинах поставили під сумнів ефективність реагування правоохоронців.

    За словами міністра, після обговорення ситуації Жуков самостійно ухвалив рішення про відставку, попри прохання залишитися в команді.

    Попри відставку, Жуков не залишає систему Міністерства внутрішніх справ. Його призначили радником голови Національної поліції, де він зосередиться на стратегічному напрямі — участі поліції у війні та координації силових підрозділів, які працюють у зоні бойових дій або залучаються до оборонних завдань.

    Міністр внутрішніх справ підкреслив, що Жуков має значний бойовий досвід, оскільки раніше брав участь у формуванні та координації підрозділів, які працюють у зоні бойових дій. Зокрема, йдеться про підрозділи, що входять до структури патрульної поліції та виконують завдання на фронті.

    Окремо згадувалося, що зведений підрозділ патрульної поліції «Хижак» продовжує виконувати бойові завдання та бере участь у протидії російській агресії.

    МВС також повідомило про масштабні кадрові зміни в системі патрульної поліції після завершення службового розслідування. За словами Ігоря Клименка, ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі — від командирів взводів до керівника Управління патрульної поліції міста Києва.

    Ці заходи пояснюються необхідністю відновлення дисципліни, перегляду управлінських підходів та підвищення ефективності реагування правоохоронців у кризових ситуаціях.

    Водночас міністр наголосив, що це може бути не остаточний перелік кадрових рішень. Подальші призначення та відсторонення ухвалюватиме голова Національної поліції Іван Вигівський після додаткового аналізу ситуації.

    Фактично нова роль Жукова передбачає перехід від оперативного керівництва до стратегічного рівня. Його завданням стане формування підходів до залучення поліції у воєнний час, включно з координацією взаємодії між підрозділами МВС, військовими структурами та підрозділами, що виконують бойові завдання.

    У МВС підкреслюють, що йдеться про посилення інтеграції поліції у систему національної безпеки, яка функціонує в умовах повномасштабної війни.

    Після 2022 року структура українських правоохоронних органів зазнала суттєвих змін, зокрема через залучення підрозділів поліції до виконання оборонних завдань. Це включає як забезпечення правопорядку в тилу, так і участь у бойових діях окремих спеціалізованих підрозділів.

    У МВС зазначають, що кадрові рішення, ухвалені після службового розслідування, є частиною системного перегляду підходів до управління патрульною поліцією в умовах війни.

    Подальші призначення в системі Національної поліції будуть оголошені після завершення внутрішніх процедур узгодження.

  • У Львові затримали поляка, засудженого за участь в організованому угрупованні

    У Львові затримали поляка, засудженого за участь в організованому угрупованні

    Українські та польські правоохоронці провели спільну операцію у Львові, під час якої затримали громадянина Польщі, який перебував у міжнародному розшуку майже вісім років. Йдеться про 63-річного чоловіка, якого розшукували на підставі червоного повідомлення Інтерполу, Європейського ордера на арешт та національних ордерів, виданих польськими правоохоронними органами.

    Про затримання повідомила пресслужба Центрального слідчого бюро поліції Польщі. За даними польських правоохоронців, операцію провели співробітники Центрального бюро розслідувань поліції у співпраці з підрозділом кіберполіції Національної поліції України.

    Затриманим виявився Броніслав Д., якого польський суд раніше визнав винним у низці злочинів. Його засудили до чотирьох років позбавлення волі за участь в організованому злочинному угрупованні, фінансово-податкові правопорушення та відмивання коштів.

    Окрім цього, слідчі підозрюють чоловіка у керівництві організованою злочинною групою та здійсненні масштабної незаконної діяльності, пов’язаної з фінансовими махінаціями та легалізацією значних сум грошей. За версією правоохоронців, ці схеми були для нього стабільним джерелом доходу.

    У Центральному бюро розслідувань поліції Польщі зазначили, що затримання стало можливим завдяки тривалим оперативним заходам. Польські правоохоронці встановили місцезнаходження підозрюваного та передали відповідну інформацію українській стороні. Представники польської поліції також брали участь у проведенні операції на території України.

    Наразі затриманий перебуває під вартою в Україні. Він очікує завершення процедури екстрадиції, після чого його мають передати польській стороні для відбування покарання, призначеного судом.

  • Інвестиція у Буковелі за $130 тисяч: чиновницю Луцької міськради перевіряють через недекларовані апартаменти

    Інвестиція у Буковелі за $130 тисяч: чиновницю Луцької міськради перевіряють через недекларовані апартаменти

    Стосовно посадовиці Луцької міської ради Юлії Соломко відкрито кримінальне провадження через можливе внесення недостовірних відомостей до електронної декларації. Перевірку здійснюють правоохоронці.

    У Національній поліції України повідомили, що провадження відкрито у відповідь на звернення юристів проєкту Bihus.Info. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, триває перевірка обставин.

    Юлія Соломко раніше фігурувала в журналістському розслідуванні щодо інвесторів апарт-готелю Glacier Premium Apartments у Буковелі. За даними медіа, у 2023 році Юлія Соломко разом із партнеркою інвестувала в апартаменти площею майже 30 квадратних метрів. Ринкова вартість об’єкта на той момент становила близько 130 тисяч доларів США.

    Втім, як зазначають журналісти, у деклараціях Юлії Соломко не було відображено ані витрат на придбання апартаментів, ані самого об’єкта нерухомості. Навіть після введення комплексу Glacier Premium Apartments в експлуатацію у 2025 році відповідна інформація в декларації чиновниці залишилася відсутньою.

    Правоохоронці мають встановити, чи містять дії Юлії Соломко ознаки кримінального правопорушення, пов’язаного з недостовірним декларуванням. Досудове розслідування триває.

  • На Закарпатті під час спецоперації правоохоронці вилучили арсенал зброї та затримали кримінального авторитета

    На Закарпатті під час спецоперації правоохоронці вилучили арсенал зброї та затримали кримінального авторитета

    У Закарпатській області під час спільної спецоперації за участі Національної поліції України та Державної прикордонної служби України затримали 52-річного мешканця села Ключарки Мукачівського району. За даними правоохоронців, у чоловіка, якого пов’язують із кримінальним середовищем, виявили значний арсенал зброї та боєприпасів.

    Під час обшуків вилучено ручний протитанковий гранатомет із пострілами та пороховими зарядами, автомати АК-74 і АКМС, пістолет-кулемет Шпагіна, дві гвинтівки з оптичними прицілами, два пістолети з магазинами, чотири бойові гранати із запалами, 14 автоматних магазинів, шість глушників, комплектуючі до автоматичної зброї, шість ножів, димові шашки, вибухові пакети та понад 1300 набоїв різного калібру.

    У поліції зазначили, що вилучена зброя могла бути використана для підготовки протиправних дій, зокрема терактів. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин походження арсеналу та можливих співучасників.

    За інформацією місцевого депутата Віталій Глагола, обшуки проводили у чоловіка на прізвисько «Москаль». У публічних повідомленнях також згадується його можливий зв’язок із подіями кримінального минулого регіону. Ці дані перевіряються в межах досудового розслідування.

    Окрім зброї, у підозрюваного вилучили автомобіль Audi A6, мотоцикл та квадроцикл. Йому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років.

    Правоохоронці наголошують, що операція стала частиною системної роботи з виявлення незаконного обігу зброї в прикордонних регіонах. Слідство триває.