Mmakaje

Позначка: Національна поліція

  • В Києві почали виявляти ухилянтів за номерами автомобілів

    В Києві почали виявляти ухилянтів за номерами автомобілів

    Як повідомляють наші джерела в силовому блоці, в Києві на блокпостах почали виявляти “ухилянтів” за номерами авто.

    “Велика кількість поліцейських патрулів на блокпостах пов’язана з тим, що поліція перевіряє за номерами власника, чи не перебуває він у розшуку за ухилення від мобілізації.

    Саме тому зараз зупинка машин на блокпостах є вибірковою і практично завжди точною.

    Таку тактику наразі використовують у столиці і готові будуть застосувати й у регіонах” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в соцмережах ширяться фото, з рекордною кількістю блокпостів на дорогах столиці.

  • Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, у межах якої службовці державних і приватних медичних закладів організували системний продаж фіктивних довідок про інвалідність військовозобов’язаним громадянам. За попередніми оцінками слідства, загальний обіг незаконних коштів у межах схеми міг перевищити 200 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Національна поліція України, зазначивши, що до злочинної діяльності були залучені посадовці різних рівнів, медичні працівники та посередники, які діяли як єдина організована група.

    За даними слідства, серед фігурантів — завідувачка відділення одного з комунальних закладів охорони здоров’я, тимчасово виконуючий обов’язки заступника медичного директора профпатологічного закладу у столиці, колишня працівниця Державної служби з питань праці, а також низка посередників, які займалися пошуком «клієнтів» та координацією процесу оформлення підроблених документів.

    Схема, як встановили правоохоронці, була добре організованою та мала чіткий алгоритм дій. Організатори підшуковували військовозобов’язаних осіб і пропонували їм «допомогу» в оформленні групи інвалідності, яка нібито була пов’язана з професійними захворюваннями або впливом шкідливих умов праці. Вартість таких «послуг» становила близько 420 тисяч гривень з однієї людини.

    Після отримання коштів учасники схеми забезпечували повний пакет фіктивної медичної документації. Йшлося про створення підроблених історій хвороб, оформлення медичних висновків, результатів обстежень та інших документів, необхідних для офіційного встановлення інвалідності. Крім того, «клієнтам» організовували фіктивне стаціонарне лікування у низці приватних та комунальних медичних закладів, зокрема на території Запоріжжя.

    Надалі ці документи використовувалися для отримання офіційного статусу особи з інвалідністю, що давало військовозобов’язаним одразу кілька переваг: можливість отримати відстрочку від мобілізації, право на підвищені пенсійні виплати та соціальні гарантії, а також законні підстави для виїзду за кордон.

    У Національній поліції повідомили, що в межах кримінального провадження вже задокументовано щонайменше 32 факти реалізації цієї схеми. Водночас слідство вважає, що реальні масштаби можуть бути значно більшими — лише у 2025 році учасники групи могли незаконно оформити близько 500 фіктивних інвалідностей.

    Для документування злочину правоохоронці провели масштабну спецоперацію за участю слідчих та бійців спецпідрозділу КОРД. Загалом було здійснено 45 обшуків у медичних установах, а також за місцями проживання та в транспортних засобах фігурантів у Запорізькій, Львівській та Київській областях.

    Під час слідчих дій вилучено значні обсяги доказів: понад 7,3 мільйона гривень готівкою, медичні печатки та штампи, велику кількість медичної документації, справи пацієнтів, електронні носії інформації, жорсткі диски, комп’ютерну техніку, 24 мобільні телефони, а також чорнові записи, які можуть підтверджувати незаконну діяльність.

    Окремо слідчі наклали арешт на майно підозрюваних. Йдеться про шість автомобілів та два об’єкти нерухомості, розташовані у Києві та Львівській області. Загальна вартість арештованого майна перевищує 20 мільйонів гривень.

    Слідство вже повідомило про підозру шістьом учасникам організованої групи. Їм інкримінують низку кримінальних правопорушень, зокрема зловживання впливом, надання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, несанкціоновані дії з інформацією, а також легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    У Нацполіції зазначили, що досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми, а також осіб, які могли користуватися незаконними послугами. Следчі дії тривають у кількох регіонах України, і не виключено появу нових епізодів у справі.

  • Міноборони визнає порушення під час мобілізації: коли перекриття доріг ТЦК є незаконним

    Міноборони визнає порушення під час мобілізації: коли перекриття доріг ТЦК є незаконним

    У Міністерстві оборони України офіційно визнали, що під час проведення мобілізаційних заходів трапляються випадки порушень, зокрема щодо перекриття доріг представниками територіальних центрів комплектування. Про це заявив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк під час виступу у Верховній Раді, відповідаючи на запитання народних депутатів щодо законності дій груп оповіщення.

    Обговорення відбулося під час години запитань до уряду, де тема мобілізації стала однією з ключових. Народні депутати звернули увагу на численні повідомлення громадян про випадки перекриття доріг, зупинки транспорту та дії представників ТЦК, які, на думку частини суспільства, виходять за межі правового поля.

    Під час дискусії народний депутат Дмитро Разумков поставив пряме запитання щодо правових підстав таких дій. Зокрема, його цікавило, чи мають право представники ТЦК самостійно перекривати дорожній рух, а також якими нормами це регламентується. Він наголосив, що подібні випадки, за його словами, відбуваються регулярно і викликають значний суспільний резонанс.

    У відповідь Іван Гаврилюк визнав, що окремі випадки порушень дійсно мають місце. За його словами, Міністерство оборони вже проводить системну роботу для зміни підходів до мобілізації, зокрема із залученням представників громадськості, військових і профільних структур. Метою цієї роботи є усунення проблемних практик і підвищення прозорості процесу.

    Ключовим у його відповіді стало уточнення щодо законності перекриття доріг. Гаврилюк наголосив, що такі дії можуть здійснюватися лише за наявності відповідного рішення місцевих органів оборони. Якщо ж представники груп оповіщення не мають такого рішення, їхні дії є незаконними.

    Ця заява фактично підтверджує, що в окремих випадках представники ТЦК могли діяти без належних правових підстав. Водночас у Міноборони запевняють, що готові працювати над виправленням ситуації та відкриті до діалогу з парламентом.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка також брала участь у засіданні, наголосила, що в умовах воєнного стану можливі тимчасові обмеження прав і свобод громадян. Водночас вона переадресувала питання щодо конкретних процедур до Міністерства оборони, підкресливши необхідність чітких роз’яснень.

    Додатковий контекст ситуації надав голова Національної поліції Іван Вигівський, який раніше пояснював, що поліція може бути залучена до спільних заходів із ТЦК. За його словами, правоохоронці діють виключно в межах чинного законодавства, а рішення про розміщення блокпостів чи обмеження руху ухвалюються військовим командуванням або комендантами.

    Він підкреслив, що поліція не приймає самостійних рішень щодо перекриття доріг, а лише виконує функцію забезпечення порядку та безпеки під час таких заходів. Це означає, що відповідальність за організацію обмежень руху лежить на військових органах управління.

    Окремо під час обговорення піднімалися питання щодо методів роботи груп оповіщення. Зокрема, депутати звертали увагу на випадки застосування сили, вилучення телефонів та використання балаклав працівниками ТЦК. На частину цих питань чітких відповідей не було надано, що свідчить про необхідність додаткового нормативного врегулювання.

    У Міноборони також зазначили, що ведеться робота над підвищенням рівня контролю за діями працівників ТЦК. Зокрема, йдеться про використання бодікамер, хоча наразі вони є не в кожного представника, а розподіляються на групи.

    Ситуація з мобілізаційними заходами залишається чутливою для суспільства, особливо на тлі тривалої війни та необхідності забезпечення армії людськими ресурсами. Водночас влада змушена балансувати між ефективністю мобілізації та дотриманням прав громадян.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії свідчать про поступову трансформацію підходів до мобілізації в Україні. З одного боку, держава прагне посилити обороноздатність, з іншого — змушена реагувати на суспільний запит щодо прозорості та законності дій.

    Визнання порушень з боку Міністерства оборони стало важливим сигналом про готовність до змін. Водночас подальший розвиток ситуації залежатиме від того, наскільки ефективно будуть впроваджені нові підходи та чи вдасться мінімізувати випадки зловживань.

  • Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Національна поліція України повідомила про викриття масштабної організованої шахрайської схеми, учасники якої збирали гроші нібито на закупівлю та доставку автомобілів для Збройних сил України, використовуючи імена відомих благодійних організацій та волонтерських ініціатив. Про це йдеться в офіційному повідомленні Нацполіції.

    За даними слідства, зловмисники діяли з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії та системно ошукували військових і цивільних, розміщуючи в інтернеті оголошення про продаж і доставку автомобілів із країн Європи за нібито «зниженими цінами» для потреб фронту.

    Правоохоронці встановили, що учасники схеми масово створювали фейкові оголошення на різних онлайн-платформах і в соцмережах. Вони представлялися митними брокерами, водіями автовозів, волонтерами, а також нібито працівниками благодійних організацій.

    Найчастіше шахраї прикривалися іменем відомого благодійного фонду, пов’язаного з волонтером Сергієм Притулою, використовуючи його репутацію для підвищення довіри до оголошень.

    За інформацією поліції, це дозволяло зловмисникам переконувати військових та громадян у «реальності» постачання автомобілів і швидко отримувати передоплату.

    Слідство встановило, що після першого контакту з «клієнтами» шахраї вимагали повну або часткову передоплату за нібито доставку автомобілів із Європи.

    Далі, щоб зміцнити довіру та уникнути підозр, вони просили військових записати відеоподяки за «отриману допомогу» або за «очікувану доставку авто», пояснюючи це нібито потребами звітності.

    Надалі ці відео використовувалися повторно — для обману нових жертв, створюючи ілюзію успішно реалізованих поставок техніки на фронт.

    Водночас автомобілі ніколи не доставлялися, а отримані кошти привласнювалися організаторами схеми.

    За оцінками Національної поліції, щомісячні збитки від діяльності шахрайської організації перевищували 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці наголошують, що йдеться про системну діяльність, яка охоплювала різні регіони та тривалий час функціонувала під виглядом волонтерських ініціатив.

    Точна кількість потерпілих наразі встановлюється, однак слідство вважає, що йдеться про десятки або навіть сотні випадків шахрайства, зокрема із залученням військових підрозділів, які самостійно шукали транспорт для виконання бойових завдань.

    Ключовим етапом розслідування стала екстрадиція організатора схеми з Естонії до України. За даними слідства, це громадянин України, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за кордоном і фігурував у справах про шахрайство в Україні.

    Після затримання на території Естонії його передали українським правоохоронним органам у межах процедури екстрадиції. Суд уже обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Поліція повідомляє, що наразі триває активна робота з встановлення інших учасників злочинної організації. Частина з них, за даними слідства, перебуває за межами України.

    Правоохоронці відпрацьовують міжнародні зв’язки схеми, канали виведення коштів, а також можливі фейкові акаунти та платформи, через які здійснювався збір грошей.

    Не виключається, що організована група могла мати розгалужену структуру з різними виконавцями, які відповідали за пошук «клієнтів», комунікацію та фінансові операції.

    Національна поліція закликає громадян бути максимально уважними до будь-яких зборів коштів на допомогу армії, особливо якщо йдеться про великі суми або «термінові закупівлі».

    Правоохоронці наголошують, що всі благодійні ініціативи необхідно перевіряти через офіційні канали, а також користуватися лише перевіреними фондами та організаціями.

    «Кожне звернення має значення. Гаряча лінія: +380 95 681 17 13», — повідомили в Нацполіції.

    У відомстві підкреслюють, що подібні шахрайські схеми завдають шкоди не лише окремим громадянам і військовим, а й підривають довіру до волонтерського руху, який відіграє критичну роль у забезпеченні ЗСУ під час війни.

  • Зміни у мобілізації: поліція може отримати право затримувати осіб зі статусом «у розшуку» в системі «Оберіг» — ЗМІ

    Зміни у мобілізації: поліція може отримати право затримувати осіб зі статусом «у розшуку» в системі «Оберіг» — ЗМІ

    В Україні можуть змінити підхід до роботи з громадянами, які мають статус «у розшуку» в державній системі військового обліку «Оберіг». Зокрема, розглядається можливість розширення повноважень поліції — від перевірок документів до затримання таких осіб і відкриття проваджень.

    Як повідомляє видання NV з посиланням на джерела у владі, у Міністерстві оборони обговорюють оновлення механізмів взаємодії з військовозобов’язаними, які ігнорують повістки або не з’являються на військово-лікарську комісію.

    Наразі у подібних випадках переважно застосовують адміністративні процедури. Поліція може перевіряти документи під час патрулювання, а також складати адміністративні протоколи, зазвичай за участі представників територіальних центрів комплектування.

    Водночас чинна практика не передбачає цілеспрямованого розшуку таких осіб правоохоронцями. У майбутньому це може змінитися: обговорюється варіант, за якого поліція отримає ширші повноваження — зокрема щодо оформлення матеріалів, проведення розшукових заходів і доставлення громадян до ТЦК.

    Для реалізації таких змін, імовірно, знадобляться коригування кримінального та кримінального процесуального законодавства.

    Окремо розглядається питання розширення доступу поліції до даних системи «Оберіг». У ній міститься інформація про сотні тисяч громадян, включно з персональними даними, адресами та контактами. Такий доступ може суттєво змінити ефективність пошуку осіб, які ухиляються від виконання військового обов’язку.

    У Міністерстві внутрішніх справ офіційно не підтвердили й не спростували інформацію про підготовку змін. Водночас у правоохоронних органах визнають, що можливе розширення участі поліції в мобілізаційних заходах обговорюється, зокрема для зменшення навантаження на ТЦК.

    При цьому раніше керівництво Національної поліції зазначало, що участь у мобілізаційних процесах уже створює додаткове навантаження на правоохоронців, які паралельно виконують основні функції із забезпечення громадського порядку.

    Зміни до підходів мобілізації готуються в межах ширшої реформи, яку ініціює Міністерство оборони. За словами представників парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, законодавчі новації можуть бути представлені найближчим часом.

    Очікується, що реформа передбачатиме як спрощення окремих процедур, так і посилення відповідальності для тих, хто ухиляється від мобілізації, зокрема осіб зі статусом «у розшуку».

    Також повідомляється, що найближчим часом можуть змінитися правила оформлення та продовження відстрочок. Частині військовозобов’язаних доведеться повторно підтверджувати своє право на відстрочку або перевіряти її актуальність.

    Держава поступово переходить до більш системного й жорсткого підходу у сфері мобілізації, намагаючись підвищити ефективність обліку та контролю за військовозобов’язаними в умовах війни.

  • Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після службового розслідування щодо дій правоохоронців під час теракту в Голосіївському районі ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі патрульної поліції Києва — від командирів взводів до керівництва столичного управління.

    Про це під час пресконференції повідомив глава МВС Ігор Клименко.

    За словами Клименка, рішення ухвалене за підсумками внутрішнього службового розслідування, яке аналізувало дії підрозділів патрульної поліції під час надзвичайної ситуації в столиці.

    Міністр наголосив, що з посад знято всю вертикаль управління — починаючи від командирів взводів і закінчуючи керівником Управління патрульної поліції Києва. Йдеться про найбільш масштабні кадрові зміни у столичній патрульній поліції за останній час.

    Водночас Клименко зазначив, що ухвалені рішення можуть бути не остаточними, а їх подальше уточнення залежить від результатів додаткових перевірок та рішень керівництва Національної поліції.

    Окремо міністр внутрішніх справ наголосив на зміні підходів до призначень у системі поліції.

    За його словами, особливу увагу приділятимуть професійній підготовці керівників підрозділів. Зокрема, заступники зі службової підготовки в кожному підрозділі мають призначатися виключно з числа осіб, які мають бойовий досвід.

    Клименко підкреслив, що в умовах воєнного стану система правоохоронних органів має бути максимально готовою до кризових ситуацій, а управлінські рішення — відповідати реаліям війни.

    Теракт стався 18 квітня. За даними слідства, невідомий відкрив стрілянину по цивільних, після чого зайшов до супермаркету та захопив заручників.

    Подія спричинила масштабну спецоперацію сил безпеки. Зловмисника було ліквідовано під час затримання. За офіційними даними, загинуло 7 людей.

    Подію кваліфіковано як терористичний акт, триває досудове розслідування.

    Після інциденту з’явилися повідомлення про те, що частина поліцейських залишила місце події під час стрілянини, не забезпечивши належної допомоги постраждалим.

    Через це керівництво МВС ініціювало службове розслідування, а окремих працівників було відсторонено від виконання обов’язків.

    Голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив про початок внутрішньої перевірки та кадрові рішення щодо окремих співробітників.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про відкриття кримінального провадження щодо можливого факту службової недбалості з боку поліцейських під час теракту.

    Слідство встановлює, чи були порушені протоколи реагування та чи могли дії правоохоронців вплинути на кількість жертв.

    Інцидент у Голосіївському районі став одним із найрезонансніших у столиці за останній час. Він не лише спричинив людські жертви, а й викликав масштабну реакцію всередині системи МВС.

    У відомстві підкреслюють, що кадрові зміни є частиною ширшого перегляду підходів до оперативного реагування, підготовки особового складу та управління в умовах воєнного стану.

    Розслідування триває, остаточні висновки щодо дій усіх учасників подій будуть оприлюднені після завершення всіх експертиз та процесуальних дій.

  • Укрпошта перерахувала мільйони гривень до фонду Мілованова: що відомо

    Укрпошта перерахувала мільйони гривень до фонду Мілованова: що відомо

    Державне підприємство Укрпошта протягом кількох років, за повідомленнями в медіа, автоматично додавало до вартості кожної посилки по 1 гривні, не інформуючи клієнтів окремо про таку націнку. Ці кошти оформлювали як благодійні внески та перераховували до KSE Foundation.

    KSE Foundation пов’язують із діяльністю економіста та колишнього урядовця Тимофія Милованова. У публічному просторі також згадують його співпрацю з окремими бізнес-структурами, однак ці твердження потребують підтвердження та офіційної правової оцінки.

    Генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський підтверджував, що підприємство перерахувало до фонду понад 67 млн грн. Водночас у медіа припускають, що фактична сума могла бути більшою з огляду на масштаб діяльності компанії: щороку Укрпошта обробляє десятки мільйонів відправлень.

    За повідомленнями, Національна поліція розпочала кримінальне провадження для перевірки правомірності нарахувань і перерахувань коштів. Правоохоронці мають встановити, чи відповідали такі дії вимогам законодавства, чи були клієнти належним чином поінформовані, а також чи не містили операції ознак фінансових порушень.

    Наразі офіційні результати розслідування не оприлюднені. Ситуація перебуває на стадії перевірки компетентними органами.

  • Фігурант кримінальних справ може отримати новий строк за самовільне залишення служби

    Фігурант кримінальних справ може отримати новий строк за самовільне залишення служби

    26 лютого 2026 року правоохоронці затримали Віталія Дичку, відомого у кримінальному середовищі як «Вітьок Малий». За наявною інформацією, операцію проводили співробітники Національної поліції спільно з Державне бюро розслідувань.

    За даними джерел, 7 січня цього року Дичку мобілізували до лав Збройних сил України. Уже 14 січня він самовільно залишив військову частину та перебував у статусі СЗЧ.

    Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

    Окремо варто зазначити, що раніше щодо Дички було ухвалено вирок — 15 років позбавлення волі за низкою тяжких злочинів. Після подання апеляційної скарги суд визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 тисячі гривень на період перегляду справи. Заставу внесли, і він вийшов на свободу до рішення апеляційної інстанції.

    Серед попередніх обвинувачень — умисне нанесення тілесних ушкоджень, розбій із проникненням або застосуванням зброї, незаконне зберігання зброї, вимагання в особливо великих розмірах, а також участь у кримінальній ієрархії.

    Тепер до переліку можливих вироків може додатися ще один — за самовільне залишення служби під час воєнного стану. Слідчі дії тривають.

  • На Буковині затримали нападника, який застосував вибухівку проти правоохоронців

    На Буковині затримали нападника, який застосував вибухівку проти правоохоронців

    У місті Сторожинець Чернівецької області ввечері 19 лютого стався напад на поліцейських із застосуванням вибухового пристрою. Двоє правоохоронців отримали поранення, нападника затримано.

    Близько 22:50 на спецлінію “102” надійшло повідомлення про те, що невідомий чоловік кинув гранату в напрямку службового автомобіля, поруч із яким перебували поліцейські. Після вибуху зловмисник утік.

    Унаслідок інциденту постраждали двоє працівників поліції. 23-річний співробітник сектору реагування патрульної поліції перебуває в лікарні у тяжкому стані — медики борються за його життя. 31-річний поліцейський-водій управління поліції охорони в Чернівецькій області отримав легкі тілесні ушкодження, загрози його життю немає.

    Начальник ГУНП у Чернівецькій області Віктор Нечитайло повідомив, що після отримання сигналу було негайно введено спеціальну поліцейську операцію. До пошуку нападника залучили оперативників карного розшуку, слідчих, вибухотехніків, кінологів, патрульні екіпажі та бійців спецпідрозділу КОРД. Того ж вечора особу підозрюваного встановили та затримали.

    За словами Нечитайла, під час затримання чоловік намагався знову застосувати предмет, схожий на гранату. Під час огляду його автомобіля виявили вибухонебезпечні предмети.

    Затриманим виявився 48-річний житель Сторожинця, колишній військовослужбовець. Його затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Під час обшуку за місцем проживання вилучено зброю та боєприпаси.

    Дії фігуранта кваліфіковано за статтею 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю) та статтею 348 КК України (замах на життя працівника правоохоронного органу).

    Начальник Департаменту поліції охорони полковник поліції Олексій Березневич наголосив, що напад на правоохоронців під час виконання службових обов’язків є посяганням на безпеку держави та матиме принципову правову оцінку.

    “Будь-який напад на поліцейського — це виклик державі. Ми забезпечимо невідворотність покарання”, — заявив він.

    Правоохоронці продовжують працювати в посиленому режимі та закликають громадян повідомляти про підозрілі предмети або осіб.

  • Вибухи у центрі Львова: є загиблі та поранені правоохоронці

    Вибухи у центрі Львова: є загиблі та поранені правоохоронці

    У ніч проти 22 лютого у Львові пролунали вибухи, які було чутно близько 00:46 у центральній частині міста, неподалік торгового центру «Магнус» на вулиці Шпитальній. Повітряну тривогу в місті та області не оголошували.

    Перші повідомлення з’явилися у місцевих Telegram-каналах. Депутат Львівської міської ради та керівник ГО «Варта-1» Ігор Зінкевич повідомив, що на місці події працюють десятки правоохоронців, дорогу перекрито, на асфальті лежить тіло людини.

    За попередньою інформацією, серед постраждалих — працівники поліції, які прибули на виклик, а також військовослужбовець Національної гвардії.

    Після першої години ночі офіційне підтвердження оприлюднила Національна поліція України. У повідомленні зазначається, що вибухи сталися після прибуття нарядів патрульної поліції на місце виклику. Внаслідок інциденту є загиблі та поранені правоохоронці. На місці працюють усі профільні служби, деталі обіцяють повідомити згодом.

    Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що внаслідок теракту постраждали 14 людей.

    Наразі правоохоронці встановлюють обставини події, з’ясовують, що саме вибухнуло, та перевіряють усі можливі версії. Територію навколо ТЦ «Магнус» оточено, рух транспорту в центральній частині міста частково обмежено.

    Місцеві жителі повідомляють, що звуки вибухів було чутно в кількох районах Львова. У центрі міста відчувався сильний запах диму, зафіксовано значну кількість спецтехніки та автомобілів поліції.

    Влада та екстрені служби закликають мешканців утриматися від перебування поблизу вулиць Шпитальної та Городоцької, щоб не перешкоджати роботі правоохоронців і рятувальників.