Mmakaje

Позначка: Нацполіція

  • Керівник поліції Києва Дмитро Шумейко уникнув люстрації та наростив статки, що не відповідають доходам

    Керівник поліції Києва Дмитро Шумейко уникнув люстрації та наростив статки, що не відповідають доходам

    Начальник Головного управління Національної поліції у Києві Дмитро Шумейко опинився в центрі уваги через низку фактів, які ставлять під сумнів його доброчесність та законність накопичених статків. Попри тривалу службу в міліції та поліції, його кар’єра супроводжується запитаннями, на які досі немає офіційних відповідей.

    Одне з ключових питань — як саме Шумейко уникнув люстрації. За законом він підпадав під її вимоги, однак жодних наслідків для нього це не спричинило. Невдовзі після цього він продовжив кар’єру в поліції, захистив дисертацію під керівництвом Олега Татарова та, за даними експертів, зробив це за наявності очевидного плагіату. Сам Шумейко звинувачення не коментує.

    Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

    Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

    Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

  • Суд стягнув у державу понад 8 млн грн елітного майна сім’ї заступника голови поліції Києва

    Суд стягнув у державу понад 8 млн грн елітного майна сім’ї заступника голови поліції Києва

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення у власність держави елітного майна, що належало сім’ї заступника керівника Головного управління Національної поліції Києва Тараса Полієнка. Загальна сума конфіскації становить 8,5 млн гривень.

    Колегія суддів постановила конфіскувати:

    • 3,6 млн грн — вартість дворівневого пентхауса площею 220 кв. м у ЖК бізнес-класу «Зарічний»;

    • 4,9 млн грн — кошти, отримані від продажу цього пентхауса;

    • два паркомісця, розташовані у тому ж житловому комплексі.

    Йдеться про повне стягнення вартості майна та доходу з його реалізації на користь держави.

    За даними антикорупційних органів, сім’я високопосадовця не могла підтвердити законні джерела доходів для придбання нерухомості такого рівня. ВАКС визнав кошти, використані для купівлі пентхауса, необґрунтованими активами та застосував конфіскацію відповідно до законодавства.

    Елітне майно в ЖК «Зарічний», одному з найдорожчих житлових комплексів столиці, оформлювалося на членів родини правоохоронця, однак реальні доходи Полієнка та його близьких суттєво не відповідали вартості активів.

    Судове рішення передбачає повне стягнення активів у дохід держави. Інформація про можливі апеляційні кроки з боку родини Полієнка наразі відсутня.

  • Правоохоронці Полтавщини знешкодили схему ухилення від мобілізації, організовану медпрацівниками

    Правоохоронці Полтавщини знешкодили схему ухилення від мобілізації, організовану медпрацівниками

    Правоохоронці Полтавської області викрили корупційну схему, яку організувала група медичних працівників для допомоги військовозобов’язаним ухилятися від мобілізації. За інформацією Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, схема діяла під час проведення операції «Опікун» та дозволяла чоловікам отримувати відстрочку на підставі фіктивного догляду за нібито тяжкохворими родичами.

    Організаторами схеми, за даними слідства, стали голова лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК), медична сестра та їхня спільниця, яка шукала «клієнтів». Медики виписували підроблені діагнози дружинам або батькам військовозобов’язаних, вказуючи в документах тяжкі порушення функцій організму та потребу в постійному догляді. На основі цих довідок оформлювали висновки ЛКК, які створювали підстави для отримання родичами статусу осіб, що потребують стороннього догляду.

    Надалі чоловіки призовного віку могли оформити постійний догляд за «хворими» родичами та, відповідно, отримати відстрочку від мобілізації у ТЦК та СП.

    У межах розслідування правоохоронці провели 23 обшуки за місцем роботи та проживання фігурантів, а також у автомобілях. Під час слідчих дій вилучили понад мільйон гривень у різній валюті, медичну документацію, чорнові записи та інші докази.

    Слідчі повідомили про підозру заступниці директора з експертизи тимчасової непрацездатності лікарні — голові ЛКК, медичній сестрі іншого медзакладу та їхній посередниці. Суд обрав усім запобіжні заходи: для голови ЛКК та спільниці — тримання під вартою із правом внесення застави понад 242 тис. грн, для медичної сестри — застава у такому ж розмірі.

    За інкриміновані злочини фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.

  • Жителі Харкова б’ють тривогу через відсутність результатів у розслідуваннях корупції

    Жителі Харкова б’ють тривогу через відсутність результатів у розслідуваннях корупції

    Сергій Болвінов, заступник начальника ГУНП у Харківській області й керівник слідчого управління, опинився у центрі критики: місцеві активісти та заявники стверджують, що під його керівництвом розслідування корупційних справ часто буксують або не доходять до логічного завершення, а відсутність у відкритих реєстрах декларацій породжує додаткові запитання щодо прозорості доходів родини посадовця.

    На перший погляд — досвідчений оперативник і керівник, який мав би забезпечувати розкриття найскладніших злочинів. Проте джерела в регіоні й численні скарги від бізнесу та громадських активістів малюють інший портрет: кажуть, що слідче управління під головуванням Сергія Болвінова системно не дає реальних результатів у резонансних кримінальних провадженнях, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів і тендерними зловживаннями.

    Заявники, які направляли петиції й письмові повідомлення про підозрілу діяльність у місцевих закупівлях, нарікають на формальні відповіді і довгі «завислі» провадження без видимих слідчих дій. Там, де провадження відкривають, справи, за словами інформаторів, роками не рухаються — немає масштабних обшуків, затримань або обвинувальних актів, які б свідчили про системний тиск на корупційні схеми.

    Окремою проблемою для громадськості стала масштабна мережа кол-центрів у Харкові та області, що працюють за шахрайськими схемами масових дзвінків. За оцінками місцевих фахівців, функціонує від сотні до півтори сотні таких точок; локації постійно змінюються, оператори швидко відновлюють роботу після поверхневих перевірок. Критики стверджують, що при очевидній поінформованості правоохоронців немає системних відкритих результатів розслідувань — жодних масштабних арештів або викриттів організаторів мережі.

    Ще одна претензія — закритість самого посадовця. У відкритих джерелах відомостей про Болвінова — небагато; відомо, що він одружений, має доньку й двох синів, а члени родини користуються дорогим житлом і автомобілями. За даними джерел у публічних реєстрах, у доступних масивах відомостей про декларації вибірково немає, що, на думку активістів і журналістів-розслідувачів, є серйозним питанням у контексті законодавства про фінансовий контроль. Відсутність офіційної публічної інформації про доходи й майно посадовця лише посилює запитання щодо прозорості джерел коштів родини.

    У матеріалах нагадують також епізоди минулого: ім’я Болвінова фігурувало у публікаціях ще в 2013 році під час обшуків у приймальні народного депутата, а в перші тижні повномасштабного вторгнення посадовець, за частиною повідомлень, тимчасово працював поза Харковом, що теж викликало суспільний резонанс.

    Незважаючи на критику, офіційних відповідей від керівництва Нацполіції або НАЗК щодо ситуації навколо серйозних звинувачень у бездіяльності й відсутності декларацій станом на зараз публічно не оприлюднено. Представники регіональних органів влади та самі правоохоронці уникають публічних коментарів або обмежуються загальними фразами про дотримання законності й внутрішніх процедур.

    Сукупність цих фактів викликає занепокоєння в громадському середовищі: відсутність прогресу у розслідуваннях резонансних справ і непрозорість майнових декларацій створюють у суспільстві відчуття, що слідство працює недостатньо ефективно там, де йдеться про можливі зв’язки місцевої влади й бізнесу. Жителі регіону та активісти вимагають незалежної перевірки роботи слідчого управління та публічних пояснень від вищого керівництва Нацполіції.

  • Колишнього детектива БЕБ оформили в підрозділ «Лють» перед переведенням у ДСР

    Колишнього детектива БЕБ оформили в підрозділ «Лють» перед переведенням у ДСР

    Офіційні накази, комісія, тренінги — усе виглядає як стандартний шлях до підрозділу спецпризначення. Однак внутрішні документи та аналіз процедури свідчать: у випадку екс-детектива БЕБу Ткачука формальна участь у конкурсі до «Люті» стала інструментом для подальшого потрапляння до Департаменту стратегічних розслідувань (ДСР). Наше розслідування показує, як юридично коректні процедури використовують для просування «своїх» без реального бойового досвіду.

    У липні 2025 року в підрозділі «Лють» оголосили конкурс на низку посад — це зафіксовано в наказі від 18 липня 2025 року №879, у якому вказано, що конкурс стартував 21 липня 2025 року. Згідно з офіційними матеріалами ДПОП «ОШБ «Лють», комісія №1 рекомендувала Ткачука О.В. до служби, а далі — стандартна кадрова процедура: призначення на позицію інспектора взводу №4 роти №2 батальйону №1 штурмового полку «Сафарі» та формальне завершення навчання в тренінговому центрі Нацполіції 4 жовтня 2025 року.

    На папері — кар’єрний ріст і «бойова» кваліфікація. На практиці — відсутність оперативного досвіду, відсутність виїздів на штурмові операції та днів на передовій, кажуть наші джерела. Ткачук, за їхніми словами, радше є «кабінетним» фігурантом, який отримав потрібний штамп для подальшого переведення в інший підрозділ, ніж реальним бойовим співробітником.

    Чому це спрацювало? Відповідь — у процедурі переведення. За Положенням про ДСР (наказ Нацполіції №1077) начальник Департаменту має повноваження призначати працівників без конкурсів і комісій. Тобто шлях потрапляння до ДСР для «стороннього» кандидата ускладнений, але закон дозволяє внутрішні переведення. Якщо особа формально стає поліцейським — наприклад, через призначення в «Лють» — подальше переведення до ДСР може відбутися без відкритого конкурсу, виключно за ініціативою керівництва. Саме цією «лазівкою» й скористалися, за наявними в нас даними.

    Юридично — порушень немає: усі документи оформлені, накази видані, навчання підтверджене. Але практика, в якій людина без практичних штурмових навичок трансформується в «бійця», а потім без зайвих процедур потрапляє до стратегічного відомства, породжує питання про кадрування та критерії відбору в силових структурах. Наші співрозмовники у правоохоронних колах зауважують: так народжується «кадровий пул» для керівних посад — не на підставі заслуг чи заслуг у полі, а на підставі домовленостей і внутрішніх зв’язків.

    Експерти з кадрової політики поліції коментують: формальна відповідність процедурі не гарантує відповідності посаді за змістом. «Якщо підбір відбувається через формальну ротацію, а не через оцінку реального досвіду й результатів, це знижує загальний рівень професійності в підрозділі й створює ризики для репутації служби», — каже один із них на умовах анонімності.

    У підсумку схема виглядає так: конкурс — призначення — формальне навчання — переведення. Всі кроки відповідають букві закону, проте їхнє поєднання дозволяє обходити відкриті процедури потрапляння до ДСР і проштовхувати «своїх» кандидатів. Саме на цій практиці ґрунтується кар’єрний шлях, який ми умовно називаємо «по-спецпризначенськи».

    Такі кейси підривають довіру до кадрових процедур у правоохоронних органах: суспільство і внутрішні кадри очікують, що посади в спеціалізованих підрозділах займають люди з відповідним практичним досвідом. Подібні механізми відкривають можливості для квазі-клієнтелізму — коли головним критерієм стають не компетенції, а мережа зв’язків. По-третє, це створює перешкоди для справжньої ротації і залучення нових фахівців, готових працювати в полях.

  • Начальника департаменту Нацполіції Ахрамєєва підозрюють в організації зборів грошей з ухилянтів

    Начальника департаменту Нацполіції Ахрамєєва підозрюють в організації зборів грошей з ухилянтів

    За даними міжнародного детективного бюро Absolution, начальник департаменту превентивної діяльності Національної поліції Максим Ахрамєєв нібито дає вказівки своїм підлеглим збирати гроші із СЗЧ та ухилянтів, яких працівники поліції разом із ТЦК знаходять на вулицях.

    За інформацією джерел, відпустити одну особу залежно від області коштує від 5 до 10 тисяч гривень. Частина цих коштів потім збирається керівниками управлінь превентивної діяльності в областях і централізовано передається до департаменту. Якщо від області не надходить «показник» збору, працівників можуть зняти з посад.

    Також зазначається, що області, які «приносять більше грошей», отримують бензин і нові автомобілі, а ті, хто не виконує план, змушені заправляти авто за власний рахунок. У маленьких районах, наприклад, групам видають лише 20 літрів пального на місяць через невиконання показників.

    За даними джерел, останнім часом відзначаються випадки, коли бандити разом із поліцією ходять по місту, що створює обґрунтовані підозри в існуванні подібної схеми.

    Максим Ахрамєєв працює в поліції з 2015 року. Починав як інспектор патрульної служби в Києві, потім очолював управління патрульної поліції в Миколаєві, з 2017 року був помічником начальника ГУНП в Миколаївській області та заступником керівника. Пізніше обіймав посаду т.в.о. заступника начальника поліції Полтавщини.

  • В Одесі викрили посадовців міськради, які привласнили понад 1,6 млн грн під час закупівель для Сил оборони

    В Одесі викрили посадовців міськради, які привласнили понад 1,6 млн грн під час закупівель для Сил оборони

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила масштабну корупційну схему, організовану посадовцями Одеської міської ради під час закупівель обладнання для Сил оборони.

    За даними слідства, у злочинній схемі брали участь колишній керівник та перший заступник Департаменту муніципальної безпеки Одеської міськради. Вони провели тендер із заздалегідь визначеним переможцем — підконтрольною їм комерційною структурою. Саме ця фірма отримала замовлення на поставку 300 радіостанцій із додатковими акумуляторами для військових потреб.

    Посадовці незаконно включили до вартості контракту податок на додану вартість, хоча постачання товарів для військових формувань згідно із законодавством звільняється від сплати ПДВ. У результаті дій фігурантів понад 1,6 мільйона гривень бюджетних коштів опинилися у приватних руках.

    Слідство встановлює повне коло причетних до оборудки осіб, а також перевіряє можливу причетність інших чиновників міськради.

    Підозрюваним інкримінується заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Правоохоронці наголошують, що такі злочини є особливо цинічними, адже гроші, призначені для потреб оборони країни, використовуються задля особистого збагачення.

  • В Одесі викрили схему крадіжки грошей на потреби ЗСУ: посадовцям міськради оголосили підозри

    В Одесі викрили схему крадіжки грошей на потреби ЗСУ: посадовцям міськради оголосили підозри

    В Одесі викрили схему привласнення коштів, які мали йти на забезпечення потреб Збройних сил України. За даними слідства, посадовці міської ради разом з підконтрольними підприємцями штучно завищували вартість контрактів, незаконно включаючи ПДВ туди, де він не мав нараховуватися. Таким чином вони вивели з бюджету понад 1,6 млн грн. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора та Нацполіції 31 жовтня 2025 року.

    За даними слідства, організаторами схеми були колишній директор Департаменту муніципальної безпеки Одеської міськради та його перший заступник. Вони діяли у змові з керівниками приватних компаній, з якими укладали договори на постачання товарів для військових підрозділів. Зокрема, йшлося про закупівлю 300 радіостанцій із додатковими акумуляторами.

    Схема працювала так: до ціни контрактів штучно додавали суму податку на додану вартість. Але постачання продукції для ЗСУ в умовах воєнного стану звільняється від ПДВ за законом. Тобто податок насправді не мав нараховуватися і не мав сплачуватися, але фігуранти закладали його у вартість договорів, фактично «накручуючи» бюджетні витрати. Ця різниця і була привласнена. Сума збитків становить 1 661 510 гривень.

    31 жовтня правоохоронці одночасно провели 12 обшуків — в Одесі, в Одеській області та в Київській області. Слідчі прийшли за місцями проживання підозрюваних, в офіси приватних структур і до самого департаменту муніципальної безпеки міськради. Під час обшуків вилучили фінансову документацію, договори, чорнові записи та цифрові носії, які, за даними прокуратури, підтверджують незаконний механізм.

    Чотирьом фігурантам уже повідомили про підозру. Серед підозрюваних — колишні посадовці Одеської міської ради та керівники комерційних структур. Їм інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групи осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади.

    Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів. За даними слідства, клопотання стосуються тримання під вартою.

    Справу кваліфікують як розкрадання коштів громади Одеси, виділених на військові потреби. Правоохоронці прямо пов’язують розкрадені гроші з обороною: ідеться не про умовний благоустрій чи ремонт, а про постачання обладнання для підрозділів, які працюють на фронті.

    Це вже не перший корупційний епізод, зафіксований у структурах одеської міської влади. Протягом жовтня правоохоронні органи повідомляли про інші кримінальні провадження щодо посадовців та підрядників, пов’язані з нецільовими закупівлями та розтратою міських коштів — від будівельних контрактів до використання гуманітарних генераторів у приватних цілях. У низці справ фігурують саме колишні керівники департаменту муніципальної безпеки.

  • У справі про смерть бізнесмена Ківана підозрюють двох медиків приватної клініки

    У справі про смерть бізнесмена Ківана підозрюють двох медиків приватної клініки

    В Одесі набирає обертів розслідування смерті відомого бізнесмена, забудовника та інвестора Аднана Ківана. Правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям приватного медичного закладу, де він проходив лікування від онкологічного захворювання.

    За даними Офісу генпрокурора та Нацполіції, Ківан лікувався у клініці з травня по жовтень 2024 року, а помер 28 жовтня того ж року. У повідомленні правоохоронців ім’я пацієнта не згадується, однак ЗМІ підтверджують, що йдеться саме про Ківана — одного з найвпливовіших бізнесменів Одеси.

    Висновки судово-медичної експертизи виявили, що смерть була умовно попереджуваною: за умови своєчасної діагностики, належної оцінки стану і лікування пацієнт міг би прожити довше. Лікарі, за версією слідства, допустили грубі порушення медичних протоколів, що призвело до розвитку сепсису і смерті хворого.

    Підозри оголошено лікарю-хірургу та онкологу приватної клініки. Їм інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки — стаття 140 Кримінального кодексу України. Медикам загрожує до двох років позбавлення волі та заборона обіймати посади строком до п’яти років.

    Слідство готує клопотання про цілодобовий домашній арешт і тимчасове відсторонення підозрюваних від роботи.

    Нагадаємо, Аднан Ківан — уродженець Сирії, власник KADORR Group, був одним із найбагатших людей України. У 2021 році він займав 42 місце у рейтингу Forbes із капіталом близько 240 млн доларів. Його компанія збудувала десятки житлових комплексів в Одесі та Києві, зокрема серію будинків «Перлина», ЖК «Оазис» і бізнес-центр «Французький бульвар».

  • Масова схема телефонного шахрайства в Харкові: оператори видають себе за працівників банку

    Масова схема телефонного шахрайства в Харкові: оператори видають себе за працівників банку

    У Харкові та області функціонує масштабна мережа шахрайських кол-центрів, яку складають приблизно 100–150 точок по місту та регіону. Частина з них постійно змінює дислокацію, що дає змогу уникати блокувань і швидко відновлювати роботу після перевірок. Оператори працюють за єдиною моделлю: здійснюють масовані дзвінки з підроблених номерів, представляючись співробітниками банку або фінансовими радниками. Потім користуються технікою соціальної інженерії: переконують розкрити дані картки, CVV або здійснити переказ на «безпечний рахунок». Паралельно працюють фіктивні інвестиційні платформи з підробленою статистикою зростання вкладень, які насправді показують, як гроші жертви зникають.

    Серед зафіксованих локацій, пов’язаних із протиправною діяльністю, є бізнес-центри та офіси: «Мегаполіс» (проспект Героїв Харкова, 179-б), «Харків» (вул. Новгородська, 3), «Інвест Маркет» (вул. Професора Отамановського, 63), «Тетріс» (вул. Клочківська, 111а), «Протон» (вул. Б. Хмельницького, 20-а), «Платинум Плаза» (вул. Сумська, 72), «Райдуга Плюс» (вул. 23 Серпня, 31-б). Окрім цього, за даними розслідувань, були й резервні чи тимчасові локації: вул. Академіка Проскури, 1; вул. Кооперативна, 1А; вул. Іванівська, 29; вул. Конторська, 32; вул. Данилевського, 26; просп. Героїв Харкова, 142; вул. Гагаріна, 119; вул. Мироносицька, 72; площа Повстання, 7/8, і кілька інших пунктів.

    Механіка роботи мережі основана на тому, що кол-центр діє як «форсаж»: після обшуку чи перевірки терміново змінює приміщення, підключається новий номер, частково новий кадр — і знову працює. Також важлива частина — створення «допоміжної інфраструктури» у вигляді сайтів, чат-підтримки, псевдоінвестиційних програм, які створюють ілюзію легітимності. Недавні випадки в Харкові підтверджують, що потерпілі не лише з України, але й з країн ЄС або Азії. Наприклад, у 2024 році один із центів ошукав громадян Латвії на суму понад 11 млн грн.

    Правоохоронці повідомляють, що робота триває: так, у серпні 2023 року прокуратура Харківської області за участі поліції ідентифікувала один офіс шахрайського кол-центру, вилучила понад 130 працівників-операторів, системні блоки, телефони, сервери та іншу техніку.

    Попри це, мережа продовжує працювати, що дає підстави вважати: або масштабні зусилля правоохоронців недостатні, або шахраї мають покровителів чи зв’язки, які дозволяють їм швидко переформатовуватися. У будь-якому випадку громадянам важливо бути пильними: не передавати реквізити карток, не погоджуватися на невідомі інвестиційні пропозиції, не переходити за сумнівними посиланнями й завжди перевіряти дзвінки, особливо якщо вам «працюють» під виглядом банку чи служби безпеки.