Mmakaje

Позначка: нафта

  • Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Послаблення санкцій США не допомогло Росії збільшити експорт нафти — СЗР

    Попри часткове пом’якшення санкцій з боку США, Росії не вдалося наростити обсяги відвантаження нафти через власні морські порти. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, у березні 2026 року експорт російської нафти знизився до 3,46 млн барелів на добу проти 3,49 млн б/с у лютому. Аналогічне скорочення зафіксовано і в сегменті нафтопродуктів — до 2,19 млн б/с із 2,21 млн б/с місяцем раніше.

    Ключовими причинами падіння стали інфраструктурні обмеження та перебої в роботі портів. Найбільш суттєве просідання зафіксовано у портах Приморськ та Усть-Луга.

    Зокрема, у Приморську наприкінці березня обсяги відвантаження різко скоротилися з понад 1,1 млн барелів на добу до 732 тис. б/с. Усть-Луга також продемонструвала значне падіння: експорт нафти знизився до 105 тис. б/с у період 25–31 березня порівняно з 471 тис. б/с тижнем раніше.

    Крім того, у цьому порту наприкінці місяця фактично припинилися відвантаження нафтопродуктів.

    У СЗР наголошують, що навіть за умов часткового зняття санкцій внутрішні проблеми інфраструктури залишаються ключовим фактором, який обмежує експортні можливості Росії.

  • Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран планує запровадити нові правила проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку, зобов’язавши судноплавні компанії сплачувати збір у криптовалюті. Такий підхід пояснюється прагненням контролювати рух вантажів у регіоні під час тимчасового припинення вогню.

    За словами представника Профспілки експортерів нафти Ірану Хаміда Хоссейні, тариф становитиме 1 долар за барель нафти. Водночас порожні танкери зможуть проходити протоку безкоштовно.

    Процедура передбачає попереднє повідомлення іранської влади про вантаж електронною поштою. Після перевірки судну надсилається сума збору, яку необхідно оперативно сплатити у цифровій валюті, зокрема в біткоїнах. Такий механізм, за словами іранської сторони, дозволяє уникнути відстеження платежів та їх блокування через санкції.

    Іран також попередив, що судна, які проходитимуть протоку без погодження, можуть стати цілями військових ударів.

    Наразі у Перській затоці накопичилася значна кількість танкерів. За оцінками, близько 175 мільйонів барелів нафти і нафтопродуктів перебувають на борту 187 суден, які очікують можливості вийти з регіону. Загалом від 300 до 400 суден чекають на безпечний прохід.

    Експерти зазначають, що навіть у разі стабілізації ситуації швидко ліквідувати затори не вдасться. За оцінками аналітиків морської безпеки, через протоку зможуть проходити лише 10–15 суден на добу, що значно менше довоєнного рівня у понад 130 суден щодня.

  • Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота не має жодних підстав послаблювати санкційний тиск на Російську Федерацію, особливо в умовах змін на світових енергетичних ринках. Про це він сказав у своєму вечірньому відеозверненні.

    Глава держави проаналізував реакцію глобальних ринків на припинення вогню на Близькому Сході. За його словами, одним із ключових наслідків стало відчутне зниження світових цін на нафту, що є додатковим економічним сигналом для Кремля.

    Президент наголосив, що нинішня ситуація демонструє ефективність не лише санкцій і ударів по російській енергетичній інфраструктурі, а й ширших макроекономічних факторів, які впливають на здатність РФ фінансувати війну.

    «Немає жодних об’єктивних підстав для послаблення санкцій проти Росії», — підкреслив Зеленський.

    Він нагадав, що раніше деякі міжнародні партнери аргументували необхідність пом’якшення санкцій ризиками для стабільності світового нафтового ринку. Однак нині, коли ринок демонструє здатність до саморегуляції після геополітичної стабілізації на Близькому Сході, ці аргументи втратили актуальність.

    Окремо президент звернув увагу на ситуацію з Ормузькою протокою. За його словами, її повноцінне розблокування є важливим фактором для подальшого зниження доходів Росії від експорту енергоносіїв.

    «Якщо вдасться забезпечити стабільне судноплавство, російські нафтові доходи мають і надалі зменшуватися», — зазначив він.

    Зеленський підкреслив, що саме доходи від нафти та газу залишаються ключовим джерелом фінансування російської військової машини, зокрема виробництва ракет і ведення бойових дій.

    Він також вказав на геополітичний контекст, зазначивши, що Росія зацікавлена у дестабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема через підтримку Ірану, оскільки це могло б сприяти зростанню цін на енергоносії та збільшенню її доходів.

    На завершення президент наголосив, що лише консолідована позиція міжнародної спільноти, жорсткі санкції та обмеження фінансування через енергетичний експорт здатні змусити Росію відмовитися від агресивної політики.

    Він закликав світових лідерів зробити стратегічні висновки з поточної ситуації та посилити економічний тиск на державу-агресора.

  • Україну просять обмежити удари по НПЗ Росії на тлі стрибка цін на нафту

    Україну просять обмежити удари по НПЗ Росії на тлі стрибка цін на нафту

    Іноземні партнери України звернулися до Києва з проханням послабити атаки на російські нафтопереробні заводи на тлі різкого зростання світових цін на нафту. Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

    За його словами, Україна отримує «певні сигнали» від міжнародних союзників щодо необхідності зменшити інтенсивність ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії. Водночас він не уточнив, які саме країни виступили з таким проханням.

    Буданов також не повідомив, чи готовий Київ змінювати свою тактику у відповідь на ці звернення. Водночас він висловив сподівання, що загострення ситуації навколо Ірану може завершитися найближчим часом.

    Різке зростання цін на енергоносії пов’язують із ескалацією конфлікту на Близькому Сході. Ситуацію додатково ускладнило перекриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти у світі.

    На цьому тлі удари по російській нафтопереробній інфраструктурі можуть ще більше розхитувати глобальний ринок, що й викликає занепокоєння серед союзників України.

    Водночас Київ вважає нафтопереробні заводи Росії законними військовими цілями, оскільки вони забезпечують паливом армію РФ і є джерелом фінансування війни.

    Останніми тижнями інтенсивність ударів по таких об’єктах зросла. Російська сторона повідомляє про рекордну кількість безпілотників у своєму повітряному просторі.

    Зокрема, було уражено потужності Саратовського та Кіришинського нафтопереробних заводів. Крім того, 3 квітня українські військові підтвердили удар по підприємству «Башнефть-Новойл», яке є одним із найбільших виробників мастильних матеріалів у РФ.

    На тлі подорожчання нафти доходи Росії зростають. За оцінками, лише за перші тижні ескалації на Близькому Сході Москва могла отримати додаткові мільярди доларів.

    Крім того, Сполучені Штати тимчасово послабили окремі обмеження, дозволивши низці країн закуповувати російську нафту для стабілізації світового ринку.

    Ситуація навколо атак на НПЗ та енергетичних ринків стає ще одним фактором, який пов’язує війну в Україні з подіями на Близькому Сході та впливає на глобальну економічну рівновагу.

  • Названо причини чому війни в Україні та Ірані стають взаємопов’язаними

    Названо причини чому війни в Україні та Ірані стають взаємопов’язаними

    Війни в Україні та на Близькому Сході дедалі більше взаємопов’язуються, формуючи ширшу зону нестабільності, що охоплює Європу та регіон Перської затоки. Про це йдеться в матеріалі The Guardian, де аналітики звертають увагу на зростаюче переплетення двох конфліктів.

    Експерти зазначають, що хоча передбачити подальший вплив цих воєн одна на одну складно, вже зараз очевидно: події на одному театрі бойових дій мають прямі наслідки для іншого. Така взаємозалежність посилює глобальні ризики та ускладнює дипломатичну ситуацію.

    Для України цей зв’язок не є новим. Ще у 2022 році Росія почала використовувати іранські дрони типу “Шахед” для ударів по українській території. Водночас нині з’являються повідомлення, що Москва може передавати Ірану розвідувальні дані. Додатковим фактором стало дипломатичне турне президента України Володимира Зеленського країнами Перської затоки, де були укладені угоди про співпрацю.

    Важливу роль у взаємозв’язку конфліктів відіграють енергетичні ринки. Загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки спричинили зростання цін на нафту і газ, що створює додаткові доходи для Росії. На тлі економічного тиску це стало для Кремля фактором стабілізації.

    У відповідь Україна активізувала удари по російській нафтовій інфраструктурі, намагаючись обмежити доходи Москви від енергоресурсів. Водночас, за даними видання, США частково послабили санкційний режим, що дозволило збільшити постачання російської нафти на азійські ринки.

    Окрему увагу аналітики звертають на позицію Вашингтона. Попри небажання адміністрації Дональда Трампа відкрито визнавати взаємозв’язок конфліктів, США продовжують здійснювати політичні кроки, які, за оцінками експертів, можуть бути вигідними для Росії. Зокрема, йдеться про послаблення санкцій та сигнали щодо можливого скорочення військової підтримки України.

    На цьому тлі Україна намагається посилити власні позиції через розвиток оборонної співпраці з країнами Близького Сходу. Київ пропонує партнерам технології та досвід, отримані під час війни, зокрема у сфері боротьби з дронами типу “Шахед”. Йдеться про дрони-перехоплювачі, морські безпілотники, системи радіоелектронної боротьби та спеціалізоване програмне забезпечення.

    Керівниця “Форуму України” в аналітичному центрі “Чатем-Хаус” Орися Луцевич наголошує, що така співпраця не лише зміцнює позиції Києва на міжнародній арені, а й створює нові можливості для фінансування оборонної промисловості.

    Водночас експерти підкреслюють, що попри зростаючу взаємозалежність, ці конфлікти поки що не переросли у глобальну війну. Однак їхнє переплетення вже впливає на баланс сил і може мати довгострокові наслідки для геополітичної ситуації у світі.

  • Через нафтову кризу в Україні прогнозують різке подорожчання продуктів

    Через нафтову кризу в Україні прогнозують різке подорожчання продуктів

    У разі подальшої ескалації конфлікту на Близькому Сході українцям варто готуватися до суттєвого зростання цін на пальне та продукти. Вартість бензину може досягти 100 гривень за літр, що спричинить нову хвилю подорожчання продовольства.

    Про це в ефірі заявив фінансовий аналітик Олексій Кущ. За його словами, енергетичні кризи традиційно запускають ланцюгову реакцію, яка швидко перекидається на продуктові ринки.

    Експерт наголосив, що в Україні вже фіксується спад у аграрному секторі. За його оцінками, виробництво у 2025 році скоротилося на 6%. Серед причин — частково заблокована портова логістика та втрата традиційних ринків збуту.

    Додатковим фактором тиску стає подорожчання пального в період посівної кампанії. Це безпосередньо впливає на собівартість продукції. Наступним етапом, за словами аналітика, стане зростання цін на добрива, що ще більше підвищить витрати аграріїв.

    На цьому тлі Кущ прогнозує, що ціна бензину може піднятися до 100 гривень за літр. У такому випадку варто очікувати і подорожчання продуктів харчування. Зокрема, ціна на гречку може зрости до аналогічного рівня — близько 100 гривень за кілограм.

    Експерт підкреслює, що після енергетичного шоку зазвичай настає продовольчий, тому підвищення цін може бути системним і тривалим.

    Перші ознаки цього процесу вже помітні. У супермаркетах Києва ціни на гречку значно зросли. Зокрема, упаковка вагою 500 грамів продається майже за 46 гривень, що еквівалентно понад 90 гривням за кілограм. Інші виробники пропонують крупу в середньому по 80 гривень за кілограм.

    Водночас експерт зауважує, що попри ризики зростання цін, загрози дефіциту продовольства для України наразі немає. Натомість складніша ситуація може виникнути в країнах Перської затоки у випадку подальшого блокування ключових транспортних маршрутів.

  • Як українцям економити пальне на тлі високих цін на бензин і дизель

    Як українцям економити пальне на тлі високих цін на бензин і дизель

    В Україні зафіксували різке зростання цін на пальне, що змусило водіїв шукати способи економії та переглядати свої щоденні звички. Літр дизельного пального на автозаправках вже коштує близько 85 гривень, що на понад 20 гривень більше, ніж місяць тому. Водночас бензин А-95 подорожчав до 72 гривень за літр.

    Експерти пов’язують стрибок цін із загостренням геополітичної ситуації між США та Іраном, що вплинуло на світові нафтові ринки. Вартість нафти марки Brent на початку березня піднімалася до понад 110 доларів за барель, і аналітики прогнозують, що ціни можуть залишатися високими або навіть зрости у разі затяжного конфлікту.

    Для України, яка значною мірою залежить від імпорту пального після руйнування нафтопереробної інфраструктури, це означає додаткове навантаження на економіку. За оцінками фахівців, витрати на імпорт енергоносіїв і добрив можуть зрости на кілька мільярдів доларів щороку.

    На тлі подорожчання пального українські водії вже почали змінювати поведінку. За даними навігаційних сервісів, у великих містах, зокрема Києві та Львові, рівень трафіку знизився більш ніж на 20% у робочі дні, що свідчить про спроби оптимізувати поїздки.

    Фахівці радять звернути увагу на технічний стан автомобіля та стиль водіння. Зокрема, важливо підтримувати правильний тиск у шинах, адже недокачані колеса збільшують витрати пального. Також рекомендується регулярно обслуговувати двигун, змінювати фільтри та свічки запалювання, щоб забезпечити ефективне згоряння пального.

    Серед інших порад — заправлятися у прохолодний час доби, використовувати якісне моторне мастило та уникати перевантажених маршрутів. Постійні зупинки та різкі прискорення у заторах суттєво підвищують витрати.

    Окрему увагу експерти приділяють стилю водіння. Плавний рух без різких маневрів і дотримання сталої швидкості дозволяють значно зекономити пальне. Оптимальною швидкістю на трасі називають близько 80 кілометрів на годину.

    Також водіям радять планувати поїздки заздалегідь, об’єднувати справи в один маршрут або, за можливості, користуватися громадським транспортом.

    Фахівці наголошують, що економія пального — це не лише питання фінансів, а й внесок у зменшення викидів і збереження довкілля. У нинішніх умовах це стає важливою частиною повсякденного життя українців.

  • Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про припинення постачання газу в Україну до моменту відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Рішення стало черговим етапом загострення енергетичного конфлікту між Будапештом і Києвом.

    За словами Орбана, Угорщина поступово зупинятиме постачання газу, а наявні ресурси залишатиме всередині країни для забезпечення власної енергетичної безпеки.

    Він прямо пов’язав це рішення із ситуацією навколо транзиту російської нафти. Прем’єр наголосив, що поки Україна не відновить прокачування через «Дружбу», вона не отримуватиме газу від Угорщини.

    У Будапешті вважають, що Україна нібито блокує роботу нафтопроводу, тоді як Київ пояснює зупинку транзиту наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі. За даними української сторони, пошкодження потребують часу для відновлення, а Європейський Союз вже запропонував допомогу у ремонті.

    На цьому тлі Угорщина посилює тиск не лише на Україну, а й на ЄС. Орбан раніше заявляв, що блокуватиме рішення, вигідні Києву, поки не буде відновлено постачання нафти.

    Ситуація навколо «Дружби» стала одним із ключових факторів напруження у відносинах між Україною, Угорщиною та європейськими партнерами. Вона також впливає на ширший енергетичний баланс у регіоні, адже йдеться про постачання ресурсів, критично важливих для кількох країн Центральної Європи.

  • Обвал ринку пального: заправки втрачають клієнтів через ціни

    Обвал ринку пального: заправки втрачають клієнтів через ціни

    В Україні зафіксовано різке падіння попиту на пальне. Причиною стали високі ціни, через які водії почали суттєво економити і скорочувати обсяги заправок.

    Про це заявив директор консалтингової групи «А95» Сергій Куюн. За його словами, автозаправні мережі вже відкрито говорять про зниження продажів.

    «Мережі вже звітують про обвал продажів», — зазначив експерт, пояснюючи ситуацію просто: за високих цін люди починають менше їздити або шукають способи економії.

    Куюн наголосив, що для АЗС така ситуація є критичною. Бізнес працює з відносно невеликою маржею — приблизно 3–5 гривень на літрі пального. Тому навіть при високих цінах зростання доходів не компенсує втрату клієнтів.

    «Бізнес не хоче торгувати дорого, бо ніхто не купує», — підкреслив він.

    За словами експерта, саме це може стати ключовим фактором для перегляду цін. Якщо світові котирування на нафту стабілізуються або підуть вниз, українські мережі АЗС почнуть знижувати ціни, щоб повернути покупців і відновити обсяги продажів.

    Таким чином, нинішня ситуація на ринку може стати переломною: високі ціни вже почали працювати проти самих продавців, змушуючи їх шукати баланс між прибутком і попитом.

    Раніше ми вже детально розбирали причини різкого подорожчання пального в Україні, де йшлося про вплив світових цін на нафту, проблеми з імпортом і подорожчання логістики. Експерти тоді наголошували, що український ринок майже повністю залежить від зовнішніх поставок, тому будь-які глобальні коливання миттєво відображаються на цінах на АЗС. На цьому тлі нинішній обвал попиту виглядає логічним продовженням ситуації: після стрімкого зростання вартості пального водії просто почали менше заправлятися, змушуючи ринок шукати баланс між ціною і реальним попитом.

  • Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Інфляція в Україні найближчими місяцями може перевищити попередні прогнози через стрімке зростання цін на енергоносії на світових ринках.

    Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний, коментуючи актуальну економічну ситуацію.

    За його словами, війна на Близькому Сході вже призвела до суттєвого подорожчання нафтопродуктів і газу, що почало відображатися на внутрішніх цінах в Україні.

    «Траєкторія інфляції у найближчі місяці з високою ймовірністю буде дещо вищою, ніж передбачалося січневим прогнозом НБУ», — зазначив Пишний.

    За даними регулятора, у лютому річна інфляція зросла до 7,6%, тоді як базова інфляція залишилася на рівні 7%. При цьому темпи зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти виявилися вищими за очікування.

    «Зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти було дещо швидшим, ніж очікувалося», — уточнив голова НБУ.

    Додатковий тиск на ціни формує ситуація на світових енергетичних ринках. На тлі загострення на Близькому Сході ціни на нафту підскочили до 117 доларів за барель, що приблизно на чверть більше попередніх рівнів. Водночас вартість дизельного пального зросла майже на 18%.

    Серед ключових факторів — напруження навколо Ормузької протоки, яка є одним із головних маршрутів постачання енергоресурсів, а також скорочення видобутку в країнах Близького Сходу, зокрема в Іраку, Катарі та Кувейті.

    У НБУ визнають, що навіть незначне відхилення від прогнозу може впливати на очікування бізнесу та населення, а також на вартість товарів і послуг.

    Таким чином, ситуація з енергоносіями залишається ключовим ризиком для цінової стабільності в Україні, а подальша динаміка інфляції значною мірою залежатиме від розвитку подій на глобальних ринках.