Mmakaje

Позначка: нафтопереробка

  • У РФ створили “міністерство захисту від дронів”

    У РФ створили “міністерство захисту від дронів”

    У Росії продовжується адаптація регіональних структур управління до регулярних атак безпілотників: у Нижньогородській області ухвалили рішення про створення окремого міністерства захисту об’єктів, яке спеціалізуватиметься на протидії дроновим загрозам та охороні критичної інфраструктури. Відповідний указ підписав губернатор регіону Гліб Нікітін у межах масштабної реформи обласного уряду.

    Про це повідомляють російські офіційні джерела з посиланням на заяву губернатора.

    Нова структура з’явилася на тлі регулярних повідомлень про ураження об’єктів на території регіону та інших глибинних районів Російської Федерації, де дедалі частіше фіксуються атаки безпілотників. Йдеться насамперед про підприємства паливно-енергетичного комплексу, промислові об’єкти та енергетичну інфраструктуру, які в російських офіційних заявах визначаються як потенційні цілі.

    Згідно з ухваленою реформою, новостворене “міністерство захисту об’єктів” працюватиме у тісній взаємодії з міністерством енергетики та житлово-комунального господарства регіону. Координацію цих напрямів здійснюватиме віцепрем’єр Володимир Тужилін, якого переведено до оновленого управлінського блоку в межах переформатування регіональної виконавчої влади.

    Губернатор Нижньогородської області пояснив створення нового відомства необхідністю посилення безпеки об’єктів, які мають стратегічне значення як для регіону, так і для оборонного потенціалу Росії. За його словами, у межах одного управлінського центру мають бути зосереджені функції, що стосуються як “внеску регіону в обороноздатність країни”, так і безпосереднього захисту інфраструктури від повітряних загроз.

    Серед ключових завдань нового міністерства прямо визначено організацію “захисту неба над регіоном”, а також координацію заходів безпеки на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, транспортної та комунальної інфраструктури. Саме ці об’єкти, за офіційною позицією російської влади, розглядаються як найбільш вразливі до атак безпілотних літальних апаратів.

    Фактично створення окремого міністерства є визнанням того, що наявні механізми протидії повітряним загрозам на регіональному рівні не забезпечують повного захисту інфраструктури, а масштаби атак змушують владу переходити до окремої управлінської вертикалі.

    Рішення ухвалено на тлі низки інцидентів із ураженням промислових об’єктів у глибині Росії. Зокрема, раніше повідомлялося про атаку на нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижньогородської області. Це підприємство є одним із ключових у російській нафтопереробній системі та забезпечує значні обсяги переробки сировини для внутрішнього ринку.

    За оцінками відкритих джерел, серія атак на нафтопереробні підприємства та інфраструктурні об’єкти в різних регіонах РФ уже вплинула на стабільність частини виробничих потужностей, що змусило російську владу посилювати заходи безпеки не лише на федеральному, а й на регіональному рівні.

    Окремі аналітики зазначають, що поява спеціалізованого “міністерства захисту від дронів” свідчить про поступову інституціоналізацію реагування Росії на новий тип загроз, який раніше не вимагав окремих управлінських структур. Тепер же боротьба з безпілотниками фактично виділяється в окремий напрям державної політики на рівні регіонів.

    Такі зміни також демонструють зсув у характері безпеки всередині РФ: якщо раніше основні зусилля концентрувалися на прикордонних регіонах, то нині дедалі більше уваги приділяється захисту глибокого тилу та стратегічної інфраструктури.

    Експерти вказують, що подібні управлінські рішення можуть бути пов’язані з необхідністю швидкого реагування на інциденти, які відбуваються на значних відстанях від зони бойових дій, але мають прямий вплив на економіку та енергетичну стабільність країни.

    Таким чином, створення окремого міністерства в Нижньогородській області стало черговим свідченням того, що Росія змушена адаптувати свою внутрішню систему управління до нової реальності, у якій загрози безпілотних атак дедалі частіше зачіпають ключові промислові та енергетичні центри в глибині країни.

  • Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Росія втрачає мільйони тонн дизельного пального через українські удари по нафтопереробних заводах, що вже другий місяць поспіль спричиняють помітне скорочення виробництва у паливному секторі РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на галузеві дані та ринкові джерела.

    За інформацією агентства, у травні виробництво дизельного пального в Росії знизилося приблизно на 10% у порівнянні з попереднім місяцем. Це падіння стало продовженням тенденції, зафіксованої у квітні, коли обсяги також суттєво скоротилися. Таким чином, російська нафтопереробна галузь фіксує послідовне зменшення виробництва дизеля щонайменше протягом двох місяців поспіль, що аналітики пов’язують із серією ударів по ключових енергетичних об’єктах.

    Основним фактором такого скорочення називають атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Внаслідок цих ударів частина підприємств зазнала пошкоджень інфраструктури, що змусило їх або тимчасово зупинити виробництво, або суттєво знизити обсяги переробки нафти. У результаті це безпосередньо вплинуло на виробництво дизельного пального, яке є одним із ключових продуктів російського паливного експорту та внутрішнього споживання.

    Україна системно продовжує завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, розглядаючи такі дії як елемент стратегії зі зменшення фінансових надходжень Москви від експорту нафти та нафтопродуктів. Саме ці доходи, за оцінками української сторони та західних партнерів, є одним із головних джерел фінансування російської військової машини у війні проти України. Тому атаки на нафтопереробні заводи мають не лише військове, а й економічне значення, оскільки впливають на здатність РФ підтримувати експортні обсяги та внутрішню стабільність паливного ринку.

    Reuters наводить оцінки, згідно з якими у квітні російські нафтопереробні заводи, що постраждали від атак, виробили приблизно на 1 мільйон тонн дизельного пального менше, ніж у стандартних умовах роботи. У травні цей показник скоротився ще приблизно на 600 тисяч тонн. У сукупності це формує значний дефіцит виробництва, який уже вимірюється мільйонами тонн за короткий проміжок часу.

    Для порівняння, у березні загальний обсяг виробництва дизельного пального в Росії оцінювався приблизно на рівні 7,5 мільйона тонн. Таким чином, навіть відносно невелике відсоткове скорочення у межах 10% означає втрату сотень тисяч тонн пального щомісяця, що може впливати як на внутрішній ринок, так і на експортні можливості.

    Попри скорочення виробництва, Росія продовжує підтримувати високі обсяги експорту дизельного пального. За даними ринкових джерел і аналітичної компанії LSEG, морський експорт дизеля та газойлю у квітні зріс приблизно на 8% у порівнянні з березнем і досяг близько 3,25 мільйона тонн. У травні обсяги експорту залишалися приблизно на тому ж рівні, що свідчить про спроби російської сторони зберігати присутність на зовнішніх ринках навіть за умов зниження внутрішнього виробництва.

    Таке поєднання падіння виробництва та стабільно високого експорту створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії. У певні періоди це змушувало російську владу розглядати можливість тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, щоб забезпечити достатні обсяги пального для внутрішнього споживання, зокрема під час активного сільськогосподарського сезону. Водночас у самій галузі вважають, що запровадження жорстких експортних заборон малоймовірне, оскільки це може ще більше дестабілізувати фінансові показники нафтопереробних компаній і скоротити валютні надходження.

    Аналітики також звертають увагу на ширший економічний ефект цих процесів. Зниження виробництва дизеля обмежує здатність Росії повною мірою скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. Зокрема, ціни на нафту зросли на тлі геополітичної напруженості на Близькому Сході, включно з конфліктом навколо Ірану та нестабільністю в районі Ормузької протоки, що зазвичай впливає на глобальні постачання енергоресурсів.

    У цьому контексті Росія частково отримує вигоду від високих світових цін на нафту, а також від окремих послаблень санкційного режиму з боку США. Зокрема, повідомляється, що американська сторона продовжила тимчасову ліцензію, яка дозволяє деяким країнам купувати російську нафту, що вже перебуває в морі. Це створює додаткові можливості для підтримання експорту навіть за умов структурних проблем у нафтопереробці.

    Водночас українські офіційні особи наголошують, що будь-яке послаблення санкційного тиску є передчасним. За оцінками уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, лише за два місяці дії таких послаблень Росія могла отримати додатково понад 5 мільярдів доларів доходів, які потенційно можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що економічний тиск на Росію, включно з санкціями проти енергетичного сектору, має залишатися жорстким, оскільки будь-яке пом’якшення лише збільшує ресурси для продовження агресії. На цьому тлі ситуація з падінням виробництва дизеля в Росії розглядається як один із ключових елементів ширшого економічного виснаження, яке поступово впливає на здатність РФ підтримувати як внутрішню стабільність, так і зовнішні економічні позиції.

  • У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    В окупованому Севастополі різко погіршилася ситуація з постачанням пального — на автозаправних станціях утворилися довгі черги, запроваджено обмеження на продаж бензину, а ціни на окремі марки пального вперше перевищили позначку 100 рублів за літр. Місто фактично опинилося в умовах локального паливного дефіциту, який супроводжується адміністративними обмеженнями та зростанням панічного попиту серед населення.

    Про загострення ситуації повідомляють російські телеграм-канали, а також представники окупаційної адміністрації Севастополя. З вечора 21 травня на більшості АЗС фіксується нестача бензину, перебої з окремими видами пального та різке зростання навантаження на наявні запаси. На частині заправок замість звичних цінників з’являються прочерки або інформація про тимчасову відсутність пального.

    Окупаційна влада була змушена запровадити обмеження на відпуск бензину — не більше 20 літрів в одні руки або на один автомобіль. Таке рішення оголосив заступник так званого “голови” Севастополя Павло Ієно, пояснивши його необхідністю “стримати ажіотажний попит”. Водночас у своїх коментарях він фактично визнав наявність логістичних труднощів, зазначивши, що причини дефіциту “всім відомі”, не уточнюючи деталей.

    Ситуація на заправках мереж “АТАН” і “ТЕС” особливо напружена. За повідомленнями очевидців, на станціях утворюються черги з десятків автомобілів, а деякі АЗС працюють з перебоями або тимчасово припиняють продаж окремих марок пального. У соціальних мережах і місцевих телеграм-каналах користувачі повідомляють про стрімке зростання цін і нестачу базових видів бензину.

    “Ціни летять у космос. Сотий перевалив за 100 рублів”, — зазначають автори одного з популярних місцевих каналів, описуючи ситуацію на заправках.

    Окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв намагався публічно заспокоїти населення, заявивши, що бензин марок АІ-92, АІ-95 та дизельне пальне в місті формально є в наявності, однак не на всіх заправках. Він також визнав, що дизельне паливо наразі реалізується переважно за талонами, а нові поставки очікуються найближчим часом. Водночас ці заяви не зняли напруги, оскільки фактичний дефіцит на місцях зберігається.

    Місцеві жителі повідомляють, що ситуація розвивається стрімко: ще кілька днів тому пальне було доступне без суттєвих обмежень, однак згодом почали з’являтися перебої, які швидко переросли у системний дефіцит. У результаті на заправках почали формуватися черги, а водії намагаються заправлятися “про запас”, що додатково посилило навантаження на систему постачання.

    Російські джерела визнають, що паливна криза має не локальний, а системний характер і пов’язана з порушеннями логістики та перебоями у роботі нафтопереробної інфраструктури. У різних регіонах РФ останнім часом фіксуються атаки на об’єкти нафтопереробки, що призводить до тимчасового зниження обсягів виробництва пального та порушення постачальних ланцюгів.

    Зокрема, у середині травня Сили оборони України завдали удару по нафтопереробному заводу “Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез” у місті Кстово. Після атаки підприємство частково зупинило роботу, а окремі технологічні установки первинної переробки, які забезпечували значну частину виробництва бензину, були виведені з експлуатації. Це суттєво вплинуло на загальний баланс пального в центральній частині Росії.

    Додатково ситуацію ускладнила пожежа на Сизранському нафтопереробному заводі, яка сталася після удару безпілотників у ніч на 21 травня. Підприємство розташоване за сотні кілометрів від українського кордону і також відіграє важливу роль у постачанні нафтопродуктів у внутрішній російський ринок. Пошкодження або зупинка таких об’єктів створює ефект “ланцюгової реакції”, коли дефіцит швидко поширюється на інші регіони.

    Експерти зазначають, що одночасне виведення з ладу кількох великих НПЗ ускладнює можливість оперативного балансування ринку, оскільки резервні потужності не завжди здатні компенсувати втрати. У таких умовах навіть локальні перебої швидко переростають у регіональні кризи постачання, як це зараз спостерігається в окупованому Криму та Севастополі.

    На цьому тлі запровадження лімітів на продаж пального розглядається як вимушений крок для запобігання повному вичерпанню запасів на АЗС. Однак аналітики попереджають, що подібні адміністративні заходи лише тимчасово стримують ситуацію і не вирішують структурних проблем постачання.

    Таким чином, паливна криза в Севастополі є частиною ширшої тенденції нестабільності на російському паливному ринку, яка посилюється одночасним впливом логістичних проблем, скороченням переробних потужностей і зростанням внутрішнього попиту. Սитуація залишається напруженою і має ризик подальшого погіршення у разі затримки нових поставок або нових перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури.

  • Російські АЗС працюють у збиток: у РФ загострюється паливна криза

    Російські АЗС працюють у збиток: у РФ загострюється паливна криза

    Російський ринок пального дедалі глибше занурюється в кризу, де продаж бензину на внутрішньому ринку для операторів автозаправних станцій фактично перетворюється на збиткову діяльність. За оцінками, які наводить Служба зовнішньої розвідки України, середні втрати на кожному літрі бензину марки АІ-92, наймасовішого пального в Росії, становлять близько 84 копійок. Це означає, що кожна реалізація базового виду пального не лише не приносить прибутку, а системно генерує фінансові втрати для учасників ринку.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, підкреслюючи, що ситуація не є локальною чи короткостроковою, а має структурний характер і формується під впливом сукупності економічних, логістичних та санкційних факторів, які взаємно підсилюють негативний ефект.

    У сегменті бензину марки АІ-95 ситуація виглядає дещо стабільнішою лише формально. За даними розвідки, цей вид пального приносить близько 47 копійок прибутку з літра, однак у реальних умовах високої інфляції, дорогих кредитних ресурсів та зростання операційних витрат цей показник фактично не забезпечує жодної економічної стійкості бізнесу. Аналітики зазначають, що така маржа є умовною і не покриває повного циклу витрат, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією пального.

    У розвідці наголошують, що ключові причини кризового стану паливного ринку Росії мають комплексний характер і пов’язані насамперед із державною економічною політикою. Зокрема, Кремль, намагаючись утримати стабільний валютний дохід, продовжує стимулювати експорт нафтопродуктів, що автоматично скорочує пропозицію пального на внутрішньому ринку. У результаті формується штучний дефіцит, який тисне на роздрібні ціни та дестабілізує роботу автозаправних мереж.

    Додатковим фактором, який суттєво погіршує ситуацію, є перевантаження російської залізничної системи. Значна частина логістичних потужностей переорієнтована на військові перевезення, що призводить до затримок у транспортуванні паливних цистерн. Унаслідок цього зростають витрати на логістику, збільшуються строки постачання, а бізнес змушений працювати в умовах нестабільних поставок і непередбачуваних витрат.

    Окремо аналітики звертають увагу на стан нафтопереробної галузі. Російські нафтопереробні заводи працюють у режимі обмеженого доступу до західного обладнання, запчастин та хімічних присадок через санкційний тиск. Це змушує підприємства закладати додаткові ризики у вартість продукції на оптовому рівні, однак роздрібний сектор не може повністю перекласти ці витрати на споживача через адміністративне регулювання цін. У результаті формується так званий «ціновий розрив», коли реальна собівартість перевищує можливості ринку.

    Найбільш відносно стабільним сегментом, за даними Служба зовнішньої розвідки України, наразі залишається дизельне пальне. Воно приносить приблизно 3,68 рубля прибутку з літра, однак і цей показник перебуває під тиском. Причина полягає в тому, що дизель у великих обсягах використовується російською армією та військово-промисловим комплексом, що створює додаткове навантаження на внутрішній баланс попиту та пропозиції.

    Аналітики попереджають, що за збереження нинішніх тенденцій російський паливний сектор може зіткнутися з хвилею банкрутств незалежних мереж автозаправних станцій уже в середньостроковій перспективі. Особливо вразливими є невеликі оператори, які не мають доступу до дешевих кредитів і працюють із мінімальною маржею. Це, у свою чергу, може призвести до подальшої монополізації ринку великими державними або квазідержавними структурами.

    У прогнозах також зазначається, що до кінця 2026 року Росія може зіткнутися з неминучим двозначним зростанням цін на пальне. При цьому Кремль опиняється перед складною дилемою: або дозволити підвищення цін, що може спровокувати соціальне невдоволення всередині країни, або продовжувати адміністративно стримувати ринок, що лише поглиблює збитковість галузі та підвищує ризики фізичного дефіциту пального на автозаправних станціях.

    Додатково вказується, що паливна криза в Росії розгортається на тлі глобальних коливань енергетичного ринку. У світі спостерігається зростання цін на нафтопродукти, що пов’язують із перебоями в окремих логістичних маршрутах та геополітичною нестабільністю у ключових регіонах постачання.

    На цьому тлі подорожчання пального фіксується і в Україні. Як повідомляє РБК-Україна, за останню добу ціни на бензин на автозаправних станціях зросли в середньому від 50 копійок до 1 гривні залежно від регіону та конкретної мережі АЗС, що пов’язують із загальносвітовими тенденціями та коливаннями на ринку нафти.

  • Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка почала відновлюватися після складної зими, спаду в першому кварталі 2026 року та постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Попри війну, удари по промисловості та тиск на бізнес, у квітні ВВП України зріс на 0,9%, що дозволило покращити загальний показник за перші чотири місяці року до мінус 0,2%.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, після важкого початку року економіка демонструє перші ознаки стабілізації. Найкращу динаміку показують внутрішня торгівля, харчова промисловість, добувна та переробна галузі, а також оборонне виробництво. В окремих секторах приріст перевищив 10%.

    Свириденко наголосила, що українська економіка продовжує працювати навіть в умовах постійної воєнної загрози, руйнувань енергетики та необхідності переорієнтовувати виробництво під потреби оборони. За оцінками уряду, саме адаптивність бізнесу, внутрішній попит і розвиток оборонної промисловості допомогли зупинити падіння після першого кварталу.

    Міжнародний валютний фонд прогнозує, що за підсумками 2026 року економіка України може зрости на 2%. Світовий банк дає обережнішу оцінку — 1,2%. Водночас міжнародні інституції наголошують, що подальша динаміка напряму залежатиме від ситуації на фронті, стабільності енергосистеми та обсягів зовнішньої фінансової підтримки.

    На цьому тлі в уряді звертають увагу на протилежну ситуацію в Росії. За словами Свириденко, внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ. Одним із ключових чинників вона назвала системне ураження нафтогазової інфраструктури Росії.

    За даними української розвідки, падіння російської нафтопереробки становить щонайменше 10% лише за кілька місяців цього року. Російський експорт нафтопродуктів у квітні також суттєво скоротився. Reuters із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство повідомляв, що експорт російських нафтопродуктів у квітні впав до найнижчого рівня, зафіксованого агентством.

    «Внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ через системне знищення нафтогазової інфраструктури. Українські далекобійні санкції працюють дуже ефективно», — заявила Свириденко.

    Окремою проблемою для Москви став дефіцит бюджету. За даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші чотири місяці 2026 року дефіцит бюджету РФ сягнув 78,4 мільярда доларів, що вже перевищило річний план Кремля. Також російські нафтогазові доходи за січень-квітень впали на 38,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

    Через погіршення ситуації російський уряд уже знизив прогноз зростання власного ВВП на 2026 рік. Якщо раніше Москва очікувала зростання на 1,3%, то тепер прогноз скоротили до 0,4%. Росія також переглянула вниз очікування щодо видобутку та експорту нафти й газу на 2026–2029 роки, зокрема через санкції та удари по енергетичній інфраструктурі.

    Українська влада наголошує, що удари по російській нафтовій інфраструктурі мають не лише військовий, а й економічний ефект. Саме нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел фінансування війни РФ проти України. Скорочення експорту, зниження переробки та дефіцит бюджету обмежують можливості Кремля підтримувати військові витрати на попередньому рівні.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна нарощує відповіді на російські атаки. За його словами, Росія вже втратила близько 10% нафтопереробки, а нові операції проти об’єктів, які працюють на війну, триватимуть.

    Україна входить у фазу обережного економічного відновлення після складного початку року, тоді як Росія дедалі більше стикається з наслідками власної агресії: падінням доходів, дефіцитом бюджету, проблемами у нафтогазовому секторі та зниженням економічних прогнозів.

  • Зеленський: РФ зупиняє свердловини через українські удари

    Зеленський: РФ зупиняє свердловини через українські удари

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі вже спричинили відчутне скорочення нафтопереробки в Росії та змусили окремі нафтові компанії зупиняти свердловини.

    Про це він повідомив у вечірньому зверненні 18 травня, посилаючись на доповідь української розвідки щодо економічних втрат РФ від українських дій.

    За словами глави держави, лише за останні місяці обсяги російської нафтопереробки скоротилися приблизно на 10%, що є суттєвим ударом по ключовій галузі російської економіки, яка традиційно забезпечує значну частину доходів федерального бюджету.

    Зеленський наголосив, що ситуація для російського нафтового сектору ускладнюється не лише зменшенням переробки, але й необхідністю зупинки свердловин, що має довгострокові наслідки для видобутку.

    “Сьогодні була доповідь розвідки по російських втратах від наших санкцій. Тільки цими місяцями мінус 10 % російської нафтопереробки. Важливо також відзначити, що російські нафтові компанії змушені зупиняти свердловини. Це ще більш суттєво. Природа російського нафтовидобутку така, що їм саме це найбільш неприємно”, — сказав президент.

    За його словами, структура російського нафтовидобутку є вразливою до таких зупинок, оскільки повторний запуск свердловин часто є технічно складним, дорогим або взагалі неможливим без втрати частини видобувного потенціалу.

    Президент також зазначив, що Росія накопичувала фінансові ресурси для ведення війни проти України, однак ці резерви не є безмежними.

    “Путін відклав грошей на війну, але точно не стільки, щоб воювати безкінечно”, — наголосив Зеленський.

    Він підкреслив, що українські удари по російській інфраструктурі разом із міжнародними санкціями поступово виснажують економічні можливості Кремля та змушують Росію шукати дедалі складніші способи підтримки своєї економіки.

    “Кожен наш удар у відповідь, кожен наш спільний із партнерами крок тиску – все це штовхає Росію закінчувати свою війну. Зараз у них вже значна кількість регіонів у стані банкрутства, і Путін веде до банкрутства Росію. І різні схеми, які вони придумують, щоб заробити грошей, їм не допоможуть. Ми бачимо ці російські схеми, ми фіксуємо їх. Ми будемо ламати їх”, — заявив президент.

    У своєму зверненні Зеленський також повідомив, що українська розвідка отримала нові дані щодо масштабів втрат російського паливно-енергетичного комплексу. За його словами, удари України по нафтовій інфраструктурі РФ вже стали системними та спрямовані на зниження здатності Росії фінансувати війну.

    Передісторія свідчить, що з початку року Україна здійснила понад 20 ударів по об’єктах російської нафтопереробної та експортної інфраструктури. Під атаки потрапляли нафтопереробні заводи, трубопроводи та термінали, що, за оцінками української сторони, вже призвело до втрат Росії на рівні понад 7 мільярдів доларів.

    Аналітики відзначають, що подібні удари мають не лише тактичний ефект, але й стратегічне значення, оскільки впливають на здатність Росії стабільно експортувати нафту та отримувати валютні надходження, які є критично важливими для фінансування державного бюджету та військових витрат.

    Водночас у Москві традиційно не коментують заяви України щодо масштабів втрат, однак російські джерела неодноразово повідомляли про перебої в роботі окремих нафтопереробних підприємств після серії атак безпілотників.

    Україна, зі свого боку, продовжує розглядати удари по енергетичній інфраструктурі РФ як частину стратегії послаблення військово-економічного потенціалу Росії у війні проти України.

  • Індія заявила про готовність купувати російську нафту

    Індія заявила про готовність купувати російську нафту

    Індія не планує відмовлятися від закупівлі російської нафти навіть у разі посилення санкційного тиску з боку США або скасування окремих санкційних винятків. У Міністерстві нафти Індії заявили, що країна й надалі керуватиметься насамперед економічною доцільністю та власними енергетичними потребами, а не політичними рішеннями інших держав.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву секретарки Міністерства нафти Індії Суджати Шарми.

    За її словами, Нью-Делі закуповував російську нафту ще до появи будь-яких спеціальних санкційних послаблень з боку Вашингтона і не змінюватиме свою політику через можливі нові обмеження.

    “Щодо американського винятку стосовно Росії, я хотіла б наголосити, що ми купували в Росії й раніше. Тобто і до винятку, і під час винятку, і зараз”, — заявила Шарма.

    Представниця індійського уряду наголосила, що головним критерієм для Індії залишається комерційна вигода. За її словами, країна не стикається з дефіцитом нафти, а необхідні обсяги постачань уже забезпечені через довгострокові контракти.

    “Для нас купівля має передусім мати комерційний сенс. Дефіциту нафти немає. Достатні обсяги нафти неодноразово були законтрактовані. І це, незалежно від того, є виняток чи ні, не вплине”, — пояснила Шарма.

    Заява пролунала на тлі посилення санкційної політики Заходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни Росії проти України США та Європейський Союз почали вводити масштабні обмеження проти експорту російських енергоносіїв, намагаючись скоротити прибутки Кремля, які використовуються для фінансування війни.

    У межах санкційного режиму США періодично надавали окремі винятки для певних операцій із російською нафтою та енергетичними компаніями, щоб уникнути різких стрибків цін на світовому ринку. Водночас Вашингтон поступово посилює тиск на держави та компанії, які продовжують активно співпрацювати з російським енергетичним сектором.

    Після втрати значної частини європейського ринку Росія різко збільшила поставки нафти до Азії, а Індія стала одним із найбільших покупців російської сировини. Кремль почав пропонувати нафту зі значними знижками, що дозволило Індії суттєво наростити імпорт і отримувати додаткові прибутки від переробки та подальшого експорту нафтопродуктів.

    За оцінками міжнародних аналітиків, Індія за останні роки перетворилася на один із ключових центрів переробки російської нафти. Частина продукції, виготовленої з російської сировини, згодом потрапляє на світові ринки, зокрема й до країн Заходу.

    Експерти зазначають, що для Індії енергетична безпека є одним із головних стратегічних пріоритетів. Країна має один із найбільших у світі рівнів споживання енергоносіїв і критично залежить від імпорту нафти. Саме тому Нью-Делі прагне максимально диверсифікувати джерела постачання та купувати сировину за найвигіднішими цінами.

    Водночас позиція Індії викликає занепокоєння у західних партнерів, які намагаються обмежити доходи Росії від експорту енергоносіїв. У США та ЄС неодноразово заявляли, що продаж нафти залишається одним із головних джерел фінансування російської військової машини.

    Попри це, Індія продовжує дотримуватися прагматичного підходу, уникаючи прямого приєднання до санкцій проти Росії та намагаючись балансувати між співпрацею із Заходом і збереженням вигідних економічних відносин із Москвою.

  • Рекордне падіння: нафтопереробка в Росії обвалилася до мінімуму за 17 років після серії атак

    Рекордне падіння: нафтопереробка в Росії обвалилася до мінімуму за 17 років після серії атак

    Нафтопереробна галузь Росії переживає найглибше падіння за останні майже два десятиліття — обсяги переробки нафти скоротилися до найнижчого рівня з 2009 року. За даними аналітиків, різке зниження пов’язане передусім із системними ударами по енергетичній інфраструктурі, які дедалі сильніше впливають на ключовий сектор російської економіки. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на дані OilX.

    Згідно з оцінками, обсяги переробки нафти в країні впали до приблизно 4,69 мільйона барелів на добу. Це означає скорочення на 11% від початку 2026 року, на 12% у річному вимірі та майже на 18% порівняно з довоєнним рівнем 2021 року. Фактично йдеться про втрату близько одного мільйона барелів на добу — суттєвий удар по енергетичному балансу країни.

    Основною причиною падіння стали регулярні атаки безпілотників по об’єктах нафтогазової інфраструктури. За останній місяць було зафіксовано щонайменше два десятки таких ударів, що стало одним із найвищих показників з початку повномасштабної війни. Під обстріли потрапляли не лише нафтопереробні заводи, а й нафтобази, трубопроводи та морська інфраструктура.

    Серед найбільш постраждалих підприємств — великі нафтопереробні заводи в різних регіонах країни. Частина з них була змушена повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження обладнання та ризики повторних ударів. Це спричинило ефект ланцюгової реакції, коли перебої на окремих об’єктах почали впливати на всю систему переробки та постачання пального.

    Окрім заводів, удари зачепили й транспортну інфраструктуру. Російська система нафтопроводів, яка є однією з найбільших у світі, також зазнала атак. Крім того, безпілотники неодноразово вражали морські порти, через які здійснюється експорт нафти. Саме через ці порти проходить значна частина поставок на зовнішні ринки, тому навіть тимчасові зупинки роботи створюють серйозні економічні ризики.

    Зокрема, у квітні тимчасово припиняли відвантаження нафти порти на Балтійському морі, включно з ключовими експортними вузлами. Також фіксувалися перебої в роботі портів на Чорному морі. Хоча частину інфраструктури вдалося швидко відновити, сам факт регулярних атак підриває стабільність логістичних ланцюгів.

    Наслідки цих ударів вже відчутні не лише в промисловості, а й на внутрішньому ринку. Завантаження нафтопереробних заводів опустилося навіть нижче рівнів, зафіксованих під час паливної кризи восени минулого року. Тоді в окремих регіонах виник дефіцит бензину, що призвело до обмежень продажу та різкого зростання цін.

    Аналітики зазначають, що зниження переробки може мати довгострокові наслідки для економіки Росії. Нафтова галузь залишається ключовим джерелом доходів державного бюджету, а будь-яке скорочення обсягів виробництва і експорту безпосередньо впливає на фінансову стабільність.

    Водночас, попри проблеми з переробкою, видобуток нафти в країні частково відновився після тимчасового падіння наприкінці березня та на початку квітня. Експерти пояснюють це тим, що видобувні компанії намагаються компенсувати втрати за рахунок збільшення виробництва, однак без стабільної переробки та логістики ці обсяги складно ефективно реалізувати.

    Ситуація ускладнюється ще й тим, що значна частина інфраструктури була побудована десятки років тому і не розрахована на подібні навантаження або сучасні загрози. Це робить її вразливою до пошкоджень і ускладнює швидке відновлення.

    Експерти також звертають увагу, що удари по енергетичній інфраструктурі можуть змінити підхід до ведення війни, адже вони спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на економічні можливості країни. Зниження обсягів переробки та експорту нафти потенційно обмежує фінансування військових витрат і впливає на загальну стійкість економіки.

    Падіння нафтопереробки до мінімуму за 17 років стало одним із найяскравіших сигналів того, що енергетичний сектор Росії зазнає системного тиску. Подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності атак, здатності відновлювати інфраструктуру та адаптуватися до нових умов.

  • Українські дрони з ШІ вразили рф: ефективність ударів зросла у 4 рази

    Українські дрони з ШІ вразили рф: ефективність ударів зросла у 4 рази

    16 вересня Володимир Путін прибув до Нижньогородської області, де особисто контролював заключний етап спільних російсько-білоруських навчань «Запад-2025». За офіційними даними, участь у маневрах взяли 100 тисяч військових, серед них – не лише армія рф та Білорусі, але й представники з Індії, Ірану, Бангладешу, а також африканських країн — Буркіна-Фасо, Малі та ДР Конго.

    Примітно, що це лише другий випадок з початку повномасштабної війни, коли Путін публічно з’явився у військовій формі. За оцінкою аналітиків ISW, Кремль таким чином намагається створити образ «верховного головнокомандувача», який особисто керує армією.

    Росія відпрацьовувала удари авіації, десанти та застосування дронів і роботизованих платформ у Калінінградській області, Баренцевому морі та на півострові Середній. Білоруські війська, за словами заступника міністра оборони Павла Муравейка, тренувалися із застосуванням нестратегічної ядерної зброї та запуском балістичної системи «Орешник». Також вони використовували дрони, мотоцикли та роботизовані платформи — досвід, безпосередньо перейнятий із війни проти України.

    У цей самий день Генштаб ЗСУ повідомив про вдалу атаку дронів по Саратовському нафтопереробному заводу, який забезпечує паливом російську армію. Виникла масштабна пожежа, завод оцінює збитки. Потужність підприємства сягає 4,8 млн тонн на рік.

    Проблеми у російській нафтовій сфері накопичуються. Reuters пише, що «Транснєфть» попередила виробників про скорочення обсягів транспортування після ударів по терміналах і НПЗ. Лише на Киришинському заводі знищено обладнання, яке забезпечувало 40% його потужностей.

    Тим часом українські компанії Vyriy та The Fourth Law запустили масове виробництво FPV-дронів з модулем штучного інтелекту TFL-1. За даними United24 Media, нові дрони збільшили ефективність ударів у 2–4 рази. Вартість одного апарата — лише $448, що робить його майже рівнозначним за ціною звичайним FPV, але в рази ефективнішим.

    16 вересня у Приморському краї пролунали вибухи на базі 155-ї бригади морської піхоти рф. Джерела ISW стверджують, що це диверсія українського ГУР. Офіційна влада пояснила інцидент «проблемами з газовою інфраструктурою», проте місцеві жителі бачили військові гелікоптери та перекриті дороги.

    У Сумській області російські війська не змогли просунутися. Навпаки, українські сили оточують підрозділи ворога біля Олексіївки. Російські блогери підтвердили, що для оборони Курської області Кремль кинув північнокорейських військових. Проте їхня підготовка виявилася слабкою, що викликає проблеми у взаємодії з росіянами.

    Таким чином, поки Путін у Нижньогородській області демонстрував «силу союзників», українські дрони та диверсії били по російських ресурсах, послаблюючи здатність Кремля вести війну.