Війна Росії проти України стає одним із головних випробувань для БРІКС напередодні саміту лідерів, який відбудеться 12–13 вересня у Нью-Делі. Розширене об’єднання намагається позиціонувати себе як дедалі впливовішу платформу Глобального Півдня, однак його учасники мають надто різні відносини з Москвою, Вашингтоном і Пекіном, щоб легко виробити спільну позицію щодо найбільших міжнародних конфліктів. Паралельно саміт проходитиме на тлі війни навколо Ірану, нафтової кризи та нового загострення суперництва США й Китаю. Про це повідомляє Associated Press.
Російський правитель Володимир Путін уже прибув до Нью-Делі вранці 11 вересня. Серед інших ключових учасників очікуються голова КНР Сі Цзіньпін, президент Ірану Масуд Пезешкіан, президент Південної Африки Сиріл Рамафоса, президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі та президент Індонезії Прабово Субіанто. На зустріч також має прибути генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
Для господаря саміту — Індії — присутність Путіна створює особливо складний дипломатичний баланс. Нью-Делі десятиліттями підтримує тісні оборонні та економічні відносини з Москвою, але водночас дедалі активніше співпрацює зі Сполученими Штатами, Європою, Японією та Австралією. Саме тому Індія від початку повномасштабної війни уникає прямого приєднання до західного курсу щодо Росії та регулярно закликає до переговорів і дипломатичного врегулювання. Associated Press зазначає, що війна в Україні вже продемонструвала межі можливостей Нью-Делі балансувати між конкуруючими центрами сили.
Енергетичний фактор робить цей баланс ще складнішим. Росія залишається одним із головних постачальників нафти для Індії. У липні 2026 року частка російської сировини в індійському нафтовому імпорті сягнула рекордних 50,83%, або приблизно 2,47 млн барелів на добу. Таким чином, понад половину імпортованої Індією нафти того місяця забезпечувала саме Росія. Залежність від російських поставок додатково зросла через проблеми з поставками з Близького Сходу.
Вашингтон, своєю чергою, посилює тиск на країни, які купують російські енергоресурси. У Сенаті США вже пройшов законопроєкт, який дозволяє запроваджувати тарифи до 100% проти великих імпортерів російської нафти. Серед країн, яких потенційно може зачепити цей механізм, називають саме Індію та Китай. Документ ще має пройти Палату представників, однак для Нью-Делі навіть сама перспектива таких заходів стає додатковим аргументом не дозволити БРІКС перетворитися на відверто антиамериканський союз.
Це одна з ключових відмінностей між Індією та Китаєм. Пекін значно охочіше використовує БРІКС як майданчик для просування альтернативи західним політичним та фінансовим структурам. Індія також виступає за реформування світових інституцій та більшу вагу Глобального Півдня, але прагне зберігати стратегічну автономію й не хоче опинитися у блоці, який сприйматиметься як прямий противник США та Європи.
Саме тому війна проти України є для БРІКС дуже незручним питанням. Росія є одним із засновників об’єднання і одночасно державою, яка веде найбільшу війну в Європі з часів Другої світової. Китай зберігає тісні політичні й економічні зв’язки з Москвою. Індія продовжує купувати російську нафту, але не хоче псувати стратегічне партнерство із Заходом. Інші держави БРІКС також мають власні зовнішньополітичні інтереси, через що сформувати жорстку спільну позицію практично неможливо.
Додатково саміт відбувається в момент, коли США намагаються відновити дипломатичний трек щодо російсько-української війни. Американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер нещодавно провели переговори спочатку в Москві з Путіним, а потім у Києві з Володимиром Зеленським. Суттєвого прориву досягнути не вдалося: головні вимоги України та Росії залишаються несумісними, зокрема щодо територій та майбутньої системи безпеки.
Зеленський 10 вересня повідомив, що тристоронніх переговорів за участю України, Росії та посередника до російських парламентських виборів 18–20 вересня не очікується. Водночас контакти між Києвом та Вашингтоном продовжуються. Отже, Путін прибуває на саміт БРІКС у момент, коли дипломатичний процес формально поновився, але реального прориву поки немає.
Проте Україна — не єдине питання, здатне розколоти саміт. Ще гострішим випробуванням стала війна навколо Ірану. Тегеран увійшов до БРІКС у 2024 році, але його відносини з Об’єднаними Арабськими Еміратами різко погіршилися після початку нинішнього конфлікту. ОАЕ після іранських ракетних ударів у серпні призупинили торговельні та фінансові операції з Тегераном. Кремль уже визнав, що суперечності між двома державами ускладнюють підготовку спільної декларації саміту.
Це особливо важливо, оскільки БРІКС ухвалює рішення на основі консенсусу. У травні міністрам закордонних справ держав об’єднання вже не вдалося погодити спільну заяву через суперечності між Іраном та ОАЕ. Тепер Індія спробує знайти формулювання, з яким погодяться обидві сторони.
Ситуація на Близькому Сході також напряму зачіпає економічні інтереси Індії. Війна фактично паралізувала значну частину перевезень через Ормузьку протоку, один із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою, а Brent піднялася вище $100 за барель. Для Індії, яка сильно залежить від імпорту енергоносіїв, подорожчання нафти створює тиск на рупію, інфляцію та торговельний баланс. 11 вересня індійська валюта продовжила падіння саме на тлі стрибка нафтових цін.
Не менш важливою подією саміту стане приїзд Сі Цзіньпіна. Це його перший візит до Індії за сім років. Пекін і Нью-Делі намагаються поступово стабілізувати відносини після кривавих зіткнень на спірному гімалайському кордоні у 2020 році. Китайське МЗС уже підтвердило підготовку двосторонньої зустрічі Сі та Нарендри Моді під час саміту.
При цьому фундаментальні суперечності між двома азійськими гігантами нікуди не зникли. Індія обмежує частину китайських інвестицій із міркувань безпеки, Пекін стримано ставиться до передачі індійським компаніям окремих технологій, а прикордонна проблема залишається невирішеною. Тому зближення Моді та Сі радше є спробою керувати суперництвом, а не ознакою появи нового стратегічного союзу.
Ще одна велика тема Нью-Делі — фінансова незалежність БРІКС від Заходу. Країни обговорюють збільшення розрахунків у національних валютах та створення платіжних механізмів, менш залежних від долара і західної банківської системи. Індія перед самітом навіть запропонувала пов’язати цифрові валюти центральних банків держав БРІКС для прискорення транскордонних платежів.
Однак Нью-Делі підкреслює, що не йдеться про створення спільної валюти чи пряму заміну долара. Реалізацію проєкту ускладнюють різні фінансові системи, недовіра між окремими країнами та навіть відсутність нормальних фінансових відносин між деякими членами. У цьому сенсі фінансова тема повторює головну проблему всього БРІКС: об’єднання швидко збільшується, але разом із кількістю учасників зростає і кількість суперечностей.
Статус Саудівської Аравії також залишається показовим. AP описує розширений БРІКС як об’єднання 11 держав, однак Reuters уточнює, що Ер-Ріяд досі формально не прийняв повне членство і бере участь у роботі об’єднання на нижчому рівні. На саміт у Нью-Делі має приїхати міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бін Фархан.
У підсумку саміт 12–13 вересня має показати, чи здатен розширений БРІКС бути чимось більшим за майданчик для спільних фотографій та декларацій. Організація представляє величезну частину населення світу, контролює значну частку енергетичних ресурсів і претендує на більший вплив у міжнародних інституціях. Але війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану, суперництво Індії та Китаю і різне ставлення учасників до США демонструють межі цієї єдності.
Для Путіна Нью-Делі стане можливістю показати, що Росія, попри санкції та майже п’ятирічну повномасштабну війну, не перебуває в міжнародній ізоляції. Для Сі Цзіньпіна — нагодою посилити роль Китаю в Глобальному Півдні. А для Нарендри Моді головним завданням буде значно складніша гра: залишити Росію партнером, поступово домовлятися з Китаєм, захищати економічні інтереси Індії та водночас не дозволити БРІКС перетворитися на союз, спрямований проти Заходу.
