Mmakaje

Позначка: НБУ

  • Курс валют від НБУ: скільки завтра коштуватиме долар

    Курс валют від НБУ: скільки завтра коштуватиме долар

    Національний банк України (НБУ) 20 грудня встановив новий рекордний курс долара – 41,93 грн. Це на 3 копійки вище, ніж попередній показник, і є найвищим значенням в історії України.

    З 27 листопада, коли офіційний курс долара вперше за кілька місяців перевищив 41,5 грн, рекордні значення було зафіксовано вже вісім разів. Останнє максимальне значення (41,9 грн) діяло лише добу – 19 грудня.

    Проте подібні зміни не є причиною для паніки. Як зазначають експерти, коливання курсу – це звичайне явище в умовах режиму керованої гнучкості, який запровадив НБУ.

    Голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошує, що уряд ще під час розрахунків бюджету на 2024 рік передбачав девальвацію гривні приблизно на 10%. На кінець року курс прогнозувався на рівні 42,1 грн/долар.

    Таким чином, запас для зростання ще є, проте такі зміни є частиною очікуваного сценарію, а не ознакою кризи.

    Попри рекордний офіційний курс, готівковий долар вже давно перевищив ці показники. Наприклад, у пунктах обміну валют курс часто значно вищий через ринкові фактори, включаючи попит і пропозицію.

    Прогнозувати подальші зміни складно, однак експерти зазначають, що після стрибків курс нерідко йде вниз. Наприклад, після досягнення рекорду 4 грудня (41,93 грн) курс знизився до 41,44 грн.

    Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ, раніше пояснював: зміна курсу – це природний процес у сучасних умовах. Регулятор заздалегідь попереджав про можливі коливання.

    Сьогодні головним завданням НБУ є збереження стабільності фінансової системи, що передбачає контроль над інфляцією та своєчасну реакцію на зміни економічної ситуації.

  • НБУ випустив пам’ятну квадратну монету “Цифрова держава”

    НБУ випустив пам’ятну квадратну монету “Цифрова держава”

    Національний банк України (НБУ) у співпраці з Міністерством цифрової трансформації презентував нову пам’ятну монету “Цифрова держава”. Унікальна квадратна монета номіналом 10 гривень присвячена технологічному прогресу України та її цифровим досягненням.

    Монету офіційно випустили 13 грудня 2024 року, але придбати її можна буде з 9 січня 2025 року.

    Пам’ятна монета “Цифрова держава”

    На аверсі монети зображено малий Державний Герб України, оточений електронною мережею, яка символізує Україну як єдину цифрову систему. Ця композиція уособлює монолітність і цілісність держави, яка об’єднала всі аспекти життя громадян за допомогою новітніх технологій. Мережа відображає символічне об’єднання заходу, сходу, півдня та півночі під єдиним гербом, підкреслюючи технологічну єдність країни.

    Реверс монети прикрашає схематична карта України, створена з цифр двійкового коду, в якому зашифровано назву UKRAINE. Назва читається вертикально зліва, а її розшифрування можливе через послідовність цифр. Унизу праворуч розташований напис “ЦИФРОВА ДЕРЖАВА”, на який наведено стилізований курсор комп’ютерної миші. Композиція акцентує увагу на значенні технологій у сучасному світі.

    Дизайн монети розробив художник Андрій Сагач.

    Монета “Цифрова держава” була введена в обіг 13 грудня 2024 року. Вона виготовлена зі срібла 999 проби, має квадратну форму, номінал – 10 гривень, а маса дорогоцінного металу становить 31,1 г. Гурт монети гладкий, тираж – до 7 500 штук.

    Придбати монету можна з 9 січня 2025 року.

  • Банки заблокували 6,1 млрд грн через підозрілі операції

    Банки заблокували 6,1 млрд грн через підозрілі операції

    В Україні активізувалася боротьба з фінансовими злочинами, і за результатами роботи Державної служби фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) за 2024 рік, понад 6,1 мільярда гривень було заблоковано через підозрілі фінансові операції, що можуть бути пов’язані з відмиванням коштів, корупцією чи фінансуванням тероризму.

    У 2024 році до Держфінмоніторингу надійшло 1 302 053 повідомлення про фінансові операції, що підлягають моніторингу. Це на 27% більше, ніж у минулому році. Більшість з цих повідомлень (80%) стосуються порогових операцій — таких, що перевищують 400 тисяч гривень на місяць. Однак близько 20% або 254,5 тисячі операцій викликають підозри через можливі зв’язки з відмиванням грошей чи тероризмом.

    Із усіх повідомлень 99% надходять від банків, тоді як лише 1% передають небанківські фінансові установи, такі як кредитні спілки, страхові компанії та ломбарди.

    Після перевірки підозрілі операції передаються до правоохоронних органів для подальшого розслідування. За 2024 рік Держфінмоніторинг направив до органів правоохоронної влади 780 матеріалів.

    • Найбільше справ надійшло до Національної поліції — 223 матеріали (28,6% від загальної кількості), що стосуються шахрайства, фінансових махінацій та кіберзлочинів на суму понад 15 мільярдів гривень.
    • До Служби безпеки України (СБУ) було передано 218 матеріалів (27,9%) на суму 9,7 мільярда гривень. Це справи, пов’язані з державною зрадою, колабораціонізмом та діяльністю злочинних організацій.
    • До Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) надійшло 120 матеріалів, що стосуються корупції серед високопосадовців, зокрема міністрів, депутатів, суддів і керівників державних підприємств, на суму 7,06 мільярда гривень.
    • 109 матеріалів були пов’язані з підозрою у фінансуванні тероризму чи сепаратизму, а 173 матеріали вказують на корупційні ризики, що стосуються 12,1 мільярда гривень.
  • Ліміти на карткові перекази змусять людей більше користуватися готівкою

    Ліміти на карткові перекази змусять людей більше користуватися готівкою

    Національний банк України запроваджує нові обмеження на карткові перекази, які мають на меті підвищити прозорість фінансових операцій і зменшити ризик незаконної діяльності. Проте експерти попереджають: цей крок може мати як позитивні, так і негативні наслідки для економіки та суспільства.

    Згідно з меморандумом, підписаним НБУ, для клієнтів із непідтвердженими доходами встановлюються ліміти на операції. З 1 лютого 2025 року максимальна сума переказів для клієнтів з високим рівнем ризику становитиме 50 000 грн, а для тих, хто має середній і низький ризик, – 150 000 грн. З червня 2025 року цей поріг знизять до 100 000 грн.

    Крім того, передбачаються суворіші перевірки клієнтів на етапі відкриття рахунків, а також їхній поділ за рівнями ризику.

    Економіст Олександр Савченко підтримує ідею боротьби з незаконними фінансовими операціями, але звертає увагу на певні ризики. За його словами, обмеження спрямовані на протидію використанню карток для тіньових схем, зокрема фінансування терористичної діяльності чи нелегальних казино.
    “Дійсно, за невелику плату багато українців віддають ‘в борг’ свої картки для таких операцій”, – зазначає Савченко.

    Проте економіст визнає, що нововведення підштовхнуть частину громадян до використання готівки або криптовалюти, які менш прозорі та контрольовані.

    Щоб проводити операції на більші суми, громадяни мають підтвердити джерела доходів. Це може бути зарплата, що перевищує встановлені ліміти, або дохід від продажу майна. Савченко додає, що цей процес часто супроводжується бюрократичними труднощами:
    “Це неприємна банківська бюрократія, яка лише ускладнює життя клієнтам.”

    Переважання готівкових розрахунків або перехід до криптовалют створює виклики для української економіки. Готівка знижує прозорість фінансових операцій, тоді як криптовалюта може бути важче контрольованою з боку держави.

    Разом з тим, зменшення незаконних операцій і тіньових схем позитивно вплине на імідж України в очах міжнародних партнерів і фінансових установ.

  • Експерт розповів як зміниться курс валют до кінця тижня

    Експерт розповів як зміниться курс валют до кінця тижня

    Експерт із валютного ринку Олексій Козирєв прогнозує, що до кінця поточного тижня курс долара в Україні залишиться в межах коридору від 41,20 до 42 грн/дол. у банках, а в обмінниках фінансових компаній — від 41,20 до 41,95 грн/дол.

    За словами аналітика, курс євро в банках варіюватиметься між 43,20 та 44,80 грн/євро, тоді як в обмінниках фінансових компаній — у межах від 43,30 до 44,70 грн/євро.

    На міжбанківському ринку Козирєв прогнозує, що котирування долара перебуватимуть у діапазоні від 41,25 до 41,75 грн/дол. Водночас, через залежність курсу євро від співвідношення євро/долар і долар/гривня, очікується, що курс євро на міжбанку коливатиметься від 43,23 до 44,55 грн/євро.

    Оптові обмінники, що працюють з великими обсягами (від 1000 доларів або євро), пропонуватимуть більш вигідні курси. За словами експерта, такі пункти готові підвищувати курс купівлі на 3–5 копійок і продавати валюту дешевше на 2–7 копійок у порівнянні з роздрібними пунктами.

    На думку Козирєва, Національний банк України залишиться головним продавцем долара на міжбанківському ринку. Своїми валютними інтервенціями НБУ формуватиме курсовий тренд і впливатиме на офіційний курс.

    Загалом експерти очікують, що цього тижня валютний ринок збережеться в межах передбачуваних коридорів, без різких стрибків.

  • Нацбанк прогнозує майже дворазове зростання інфляції в Україні

    Нацбанк прогнозує майже дворазове зростання інфляції в Україні

    Інфляція в Україні за підсумками 2024 року зросте майже вдвічі порівняно з попереднім роком, досягнувши 9,7%. Такий прогноз оприлюднив Національний банк України у своєму грудневому макроекономічному та монетарному огляді. Це значне підвищення порівняно з рівнем інфляції 2023 року, який становив 5,1%.

    «Фактична споживча інфляція прискорилася (до 9.7% р/р) і перевищила траєкторію прогнозу НБУ. Продовольча інфляція зросла внаслідок суттєвішого, ніж очікувалося, впливу несприятливих погодних умов на с/г культури. Дещо швидше, ніж очікувалося, зростали й адміністративна інфляція, і ціни на паливо. За оцінками Національного банку, зростання цін тривало і в листопаді», – йдеться в цьому документі.

    Говорячи про подорожчання, Нацбанк виділив такі чинники:

    1. У жовтні продовольча інфляція стрімко прискорилася через ефекти спекотної погоди без дощів влітку та восени поточного року, що позначилося на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах продовольчої продукції, насамперед низки овочів і фруктів.

    2. Через подорожчання продовольчої сировини, а також подальше збільшення виробничих витрат підприємств на енергозабезпечення та оплату праці швидше зростали ціни на оброблені продукти харчування.

    3. Прискорювалося зростання цін у харчовій переробці, насамперед у виробництві молочної, борошномельної та м’ясної продукції через зростання вартості сировини та виробничих витрат.

    4. Ціни на непродовольчі товари також прискорили зростання, насамперед під впливом курсового (валютного) фактора в попередні періоди. Це, ймовірно, вплинуло і на уповільнення зниження цін на одяг та взуття. Дещо швидше зростали ціни на послуги, зокрема з охорони здоров’я, зв’язку через зростання виробничих витрат.

    5. Стрімкіше дорожчали алкогольні та тютюнові вироби, зокрема під впливом послаблення обмінного курсу гривні в попередні періоди та боротьби з тіньовою продукцією.

    6. Прискорилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання.

    «У листопаді ділові очікування погіршилися на тлі зростання енергодефіциту, нестачі кадрів і якісної с/г сировини», – зазначається в аналітиці Нацбанку.

  • НБУ наклав штрафи на ПриватБанк та інші установи на суму понад 40 млн грн за порушення фінмоніторингу

    НБУ наклав штрафи на ПриватБанк та інші установи на суму понад 40 млн грн за порушення фінмоніторингу

    Національний банк України оголосив про накладення штрафів на три банки та дві небанківські фінансові установи через порушення вимог фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 40 млн грн. Найбільший штраф отримав ПриватБанк.

    У листопаді 2024 року Національний банк України застосував санкції до трьох банків і двох небанківських фінансових установ за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів. Загальна сума накладених штрафів перевищила 40 млн грн.

    Про це повідомила пресслужба регулятора.

    ПриватБанк отримав штраф у розмірі 10 млн грн за недотримання вимог фінансового моніторингу, зокрема, за недостатню перевірку клієнтів з високим ризиком. Крім того, банк отримав письмове застереження за порушення внутрішніх процедур управління ризиками, а також нездійснення додаткових перевірок стосовно політично значущих осіб та їхніх родин.

    АТ “Банк Альянс” був оштрафований на 15,05 млн грн за неналежну перевірку високоризикових клієнтів, а також за надання недостовірної інформації під час моніторингу ділових відносин. АТ “Асвіо Банк” отримав штраф на 2,45 млн грн через невиконання вимог щодо ризикоорієнтованого підходу в перевірці клієнтів.

    Крім того, ТОВ “Вей Фор Пей” оштрафовано на 15,35 млн грн за недотримання вимог первинного фінансового моніторингу, а ПрАТ “УФГ” заплатить 255 тис. грн за порушення вимог ідентифікації та верифікації клієнтів. Усі компанії отримали письмові застереження щодо інших порушень у своїй діяльності.

    Нагадаємо, касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України поставив крапку в багаторічному судовому процесі щодо оскарження націоналізації ПриватБанку.

  • Колішній начальник БЕБ Львівської області міг втекти в армію, щоб уникнути правосуддя

    Колішній начальник БЕБ Львівської області міг втекти в армію, щоб уникнути правосуддя

    Колішній начальник Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Львівській області Віталій Драгунов, за повідомленнями правоохоронців, міг втекти до Збройних сил України щоб уникнути слідства та правосуддя. У червні цього року Драгунов публічно заявив про свою мобілізацію, однак тепер постає питання щодо справжніх мотивів цього кроку.

    «Друзі, роботі в БЕБ я віддав частину серця і майже два роки життя, але відчуваю, що зараз потрібен у ЗСУ. Тому хочу повідомити, що я мобілізуюсь до лав Збройних Сил України, щоб повністю присвятити себе захисту України. Це для мене честь», – повідомив Драгунов.

    Здавалося б, такий порив патріотизму варто оцінити. Адже в наш час рідкісний високопоставлений силовик або чиновник добровільно погодиться піти воювати.

    Як нам повідомили наші джерела в правоохоронних органах, Драгунов мав вагому причину кинути службу і піти до лав ЗСУ. За нашими даними, цього року Драгунов потрапив у розробку силовиків. Його підозрюють у незаконному збагаченні та кришуванні бізнесменів на Львівщині.

    Драгунов і його подільник заступник начальника управління СБУ Андрій Піддубний придумали пресувати бізнесменів за допомогою легального регулятора НБУ. Шантажем і вмовляннями вони змушували заступників голів і керівників департаментів НБУ впливати на фінкомпанії з валютообмінними ліцензіями по всій Україні.

    За час своєї «служби» і кришування Драгунов сколотив цілий статок, який розкидав між своїми родичами.

    Дружина – Драгунова (Демидова) Марія В’ячеславівна (08.01.1990) володіє житловим будинком площею 109 кв.м. у Київській області, земельною ділянкою з кадастровим номером 3221282801:01:029:0167. Також на ній числяться нежитлові приміщення площею 86,2 кв. м у Києві на Регенераторна, 4. Користується автомобілем Audi Q5 2019 року випуску, КА6711ІК.

    Мати – Драгунова (Басовська) Ірина Володимирівна (10.11.1958) володіє квартирою площею 47,2 кв.м. у столиці. Їздить на автомобіль марки Lexus GX460 2020 року випуску, КА7271ІА.

    Сестра – Драгунова Євгенія Вікторівна (24.12.1992) у Дніпрі володіє машино-місцем площею 28,3 кв.м., офісним приміщенням площею 120,5 кв.м., нежитловим приміщенням площею 9,6 кв.м, нежитловим приміщенням площею 2,5 кв.м. Крім того, у її власності перебувають земельна ділянка площею 0.095 га в Дніпропетровській області, будинок площею 25,8 кв.м. і автомобіль Шкода Фабія 2003 року випуску, АЕ9884РХ.

    Тесть – Демидов В’ячеслав Альбертович (19.12.1966) є власником наступних об’єктів: квартира в Дніпрі площею 28,5 кв.м., причіп ПГ BFRD 2022 року, автомобіль Міцубісі Паджеро, АЕ8048ОС.

    Теща – Демидова Світлана Олексіївна (07.10.1967) є власником квартири в Києві площею 21,5.

    Джерела в правоохоронних органах повідомили нашому телеграм-каналу, що за рішенням Драгунова втекти в армії стоїть страх кримінальної справи та можливий арешт. А в умовах воєнного стану служба в армії (навіть фіктивна) може гарантувати екс-силовику можливість уникнути кримінальної відповідальності. Сам же Драгунов не бере участі в жодних бойових операціях, зрідка з’являючись на службі.

  • Скандал навколо ліквідації банку “Конкорд”: суди визнали рішення НБУ незаконним

    Скандал навколо ліквідації банку “Конкорд”: суди визнали рішення НБУ незаконним

    1 серпня 2023 року НБУ ухвалив рішення про ліквідацію банку “Конкорд”, звинувативши його у “міскодінгу” — неправильному кодуванні транзакцій, пов’язаних із легалізованим азартним бізнесом. Національний банк пояснив, що такі порушення суперечать вимогам фінансового моніторингу.

    Проте представники “Конкорду” спростували ці звинувачення, наголошуючи, що:

    • Банк виконував вимоги платіжних систем Mastercard та Visa.
    • За останні два роки до установи не було жодних штрафних санкцій.
    • Обмеження на P2P-транзакції через API були впроваджені ще до ухвалення рішення НБУ.

    Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав рішення НБУ протиправним та скасував його. Апеляційна інстанція підтвердила цей вердикт. Крім того, сестри Сосєдки представили результати незалежних експертиз, які доводять відсутність порушень у діяльності банку.

    “Рішення про ліквідацію банку стало прецедентом у тому, як українські регулятори ставляться до успішних та прибуткових банків,” — зазначила Олена Сосєдка у своєму зверненні.

    Проте українське законодавство передбачає, що після запуску процесу ліквідації зупинити його практично неможливо. Навіть попри судові рішення, банк не зможе відновити свою діяльність.

    Банк “Конкорд” став першою прибутковою фінансовою установою, яка потрапила під ліквідацію в умовах дії нового регулювання. Раніше ліквідації підлягали лише установи, що стикалися з банкрутством або значними фінансовими проблемами.

    Станом на момент ліквідації “Конкорд” мав достатньо високоліквідних активів, щоб забезпечити всі виплати клієнтам за 2-3 тижні. Проте через законодавчі норми процес ліквідації може затягнутися до трьох років.

    З 24 лютого 2022 року ліквідацію розпочато щодо восьми банків, включаючи “Конкорд”. Це свідчить про те, що навіть в умовах воєнного стану НБУ активно виводить із ринку установи, які, на його думку, порушують регуляторні норми.

  • НБУ вилучає старі купюри: що робити українцям

    НБУ вилучає старі купюри: що робити українцям

    Національний банк України продовжує оновлення готівкової гривні. З 1 листопада 2024 року розпочався процес виведення з обігу банкнот номіналами 50 та 200 гривень зразків 2003-2007 років. Що це означає для українців, чому проводиться заміна і як це вплине на використання грошей у повсякденному житті?

    Відтепер старі банкноти номіналами 50 і 200 гривень більше не видаватимуться банками. Громадянам не потрібно проходити процедуру спеціального обміну, оскільки:

    • Старі банкноти залишаються чинними платіжними засобами.
    • Їх поступово вилучатимуть із обігу під час розрахунків та передаватимуть до НБУ для утилізації.

    Національний банк пояснив, що старі купюри будуть замінені на банкноти сучасного зразка (2014 року і новіші). Причина таких змін – підвищення якості готівки в обігу та завершення модернізації банкнотно-монетного ряду гривні.

    “Це зробить національну валюту надійнішою та довговічнішою”, – зазначили у Нацбанку.

    Як це вплине на українців?

    1. Без обмежень у використанні:
      Громадяни можуть продовжувати користуватися старими банкнотами для розрахунків.
    2. Нові банкноти:
      У банкоматах, касах банків і в торгових мережах українці отримуватимуть лише купюри сучасного зразка.
    3. Плавний перехід:
      Процес вилучення відбуватиметься поступово, без створення дискомфорту для громадян.

    Які банкноти ще вилучають із обігу?

    Процес оновлення готівкової гривні розпочався ще кілька років тому. З обігу вже виведені:

    • 1 та 2 гривні (зразків 2003-2007 років) – з 1 жовтня 2020 року.
    • 5, 10, 20 та 100 гривень (зразків 2003-2007 років) – з 1 січня 2023 року.
    • 500 гривень – з 1 серпня 2024 року.

    Замінюючи банкноти, НБУ прагне не лише підвищити якість валюти, а й забезпечити її захищеність від підробок. Сучасні купюри мають покращені елементи безпеки, довший термін служби та естетично привабливий дизайн.