Позначка: новини Львова

  • “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    У Франківському районному суді Львова 13 липня відбулося чергове засідання у резонансній справі про вбивство народного депутата України та колишнього Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Засідання стало одним із найгучніших від початку судового процесу: обвинувачений Михайло Сцельніков зробив низку резонансних заяв про підготовку злочину, суд продовжив йому запобіжний захід, а також перейшов до дослідження великого масиву відеодоказів, вилучених під час розслідування.

    Перед початком розгляду справи по суті Сцельніков несподівано заявив, що спочатку планував використати вибухівку для вчинення злочину. За його словами, технічних труднощів із виготовленням вибухового пристрою він не мав, оскільки, як стверджує сам обвинувачений, володів необхідними детонаторами.

    Втім, він розповів, що розглядав два місця для закладання вибухівки поблизу автомобіля Парубія, але відмовився від такого задуму через ризик загибелі випадкових людей. Одне з місць, за його словами, розташовувалося поруч із дитячим садком, інше — неподалік трамвайної колії, де завжди перебуває багато перехожих.

    “Вибухівку зробити — не проблема, детонатори я мав. Але біля дитячого садочка — діти, а біля трамвайної колії — люди. Тому я вирішив скористатися вогнепальною зброєю. Так, я більше ризикував, тому я тут зараз, але це була принципова позиція”, — заявив обвинувачений у залі суду.

    Також Сцельніков повідомив, що тривалий час очікував на отримання зброї, яку, за його словами, йому “передали по інтернету”. При цьому він наполягав, що остаточне рішення щодо способу вчинення злочину приймав самостійно та не виконував чиїхось вказівок. Ці твердження є позицією обвинуваченого і надалі оцінюватимуться судом разом з іншими доказами у справі.

    Одним із перших процесуальних питань під час засідання стало продовження запобіжного заходу. Прокурор Тарас Ковальчук звернувся до суду з клопотанням залишити Сцельнікова під вартою ще на 60 діб без можливості внесення застави. Сторона обвинувачення наголосила, що ризики, які були підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, не зникли.

    Клопотання підтримали представник потерпілих Юрій Зошій та дружина загиблого Уляна Парубій. Вони зазначили, що підстав для зміни запобіжного заходу не існує, оскільки триває дослідження доказів, а справа ще далека від завершення. Після наради колегія суддів погодилася з аргументами сторони обвинувачення та постановила продовжити Михайлу Сцельнікову тримання під вартою ще на 60 діб без права внесення застави.

    Після вирішення питання про запобіжний захід суд перейшов до дослідження письмових і відеодоказів. Першим переглянули відеозапис огляду автомобіля Сцельнікова, який перебував у гаражному кооперативі.

    Обвинувачений підтвердив, що на записі зафіксовані його автомобіль та гараж, однак заявив, що перегляд відео є, на його думку, зайвим.

    Він навіть звернувся до суддів із закликом не витрачати час на демонстрацію матеріалів, заявивши, що не заперечує належність майна та вважає перегляд відеозаписів марною тратою часу й коштів платників податків.

    Наступним суд дослідив відео обшуку квартири у Львові, яку орендував Сцельніков. Саме під час цього обшуку правоохоронці вилучили значну кількість речових доказів, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження.

    За інформацією прокуратури, серед вилученого були боєприпаси, глушник до вогнепальної зброї, розчинник, блокнот із записами, мобільний телефон, SIM-карта, одяг і взуття, а також радянські нагороди із символікою СРСР. Усі ці предмети долучені до матеріалів справи та досліджуються судом у встановленому законом порядку.

    Під час слухання Сцельніков також попросив суд не викликати для допиту власницю квартири, яку він орендував у Львові. За його словами, жінка не має жодного стосунку до інкримінованого йому злочину, а тому її участь у процесі є недоцільною.

    Окрім цього, судді переглянули відеозапис обшуку приватного будинку у селі Колодіївка Хмельницької області, де після спецоперації правоохоронці затримали підозрюваного менш ніж через дві доби після вбивства. На записі серед іншого було продемонстровано нагрудний знак “За взятие Будапешта”, а також інші вилучені речі. Пізніше суд дослідив відео зі зняття відбитків пальців із ще одного автомобіля, який належав Сцельнікову.

    Розгляд справи триває вже кілька місяців. Під час попередніх засідань суд заслуховував сторони процесу, вирішував процесуальні питання, а також поступово переходив до дослідження доказової бази. Зокрема, у травні обвинувачений визнав провину за окремими епізодами обвинувачення, однак суд продовжує повний розгляд усіх матеріалів кримінального провадження.

    Нагадаємо, Андрія Парубія було вбито 30 серпня у Львові. За даними слідства, нападник, переодягнений у форму кур’єра служби доставки, підійшов до політика на вулиці та здійснив приблизно вісім пострілів. Від отриманих поранень Парубій загинув на місці. Після нападу кілер залишив місце злочину на електровелосипеді, використовуючи маскування під кур’єра Glovo. Уже менш ніж за дві доби правоохоронці встановили місцеперебування підозрюваного та затримали його на території Хмельницької області.

    Після затримання Михайлу Сцельнікову повідомили про підозру, а згодом прокуратура змінила правову кваліфікацію провадження. Наразі він обвинувачується, зокрема, за статтею 112 Кримінального кодексу України — посягання на життя народного депутата України у зв’язку з його державною діяльністю, а також за статтею 263 КК України щодо незаконного поводження зі зброєю. Санкція статті 112 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Судовий розгляд справи триває.

  • «Львів сильно змінився»: Клопотенко несподівано закрив популярне кафе після чотирьох років роботи

    «Львів сильно змінився»: Клопотенко несподівано закрив популярне кафе після чотирьох років роботи

    Відомий український шеф-кухар, ресторатор та популяризатор української кухні Євген Клопотенко оголосив про закриття свого львівського бістро «Інші». Заклад, який працював у центрі Львова з 2022 року та став одним із найвідоміших гастрономічних проєктів міста воєнного часу, припинив роботу наприкінці травня 2026 року. Про своє рішення Клопотенко повідомив особисто у соціальних мережах, пояснивши, що проєкт виконав свою місію та досяг межі розвитку.

    Новина викликала значний резонанс серед львів’ян і гостей міста. У коментарях сотні відвідувачів поділилися спогадами про улюблені страви, атмосферу закладу та власні історії, пов’язані з кафе. Багато хто назвав закриття «Інших» однією з найнеочікуваніших гастрономічних подій року.

    За словами Клопотенка, проєкт народився у надзвичайно складний для країни період. У 2022 році Львів став одним із головних центрів прийому переселенців, волонтерів та людей, які рятувалися від війни. Саме тоді команда створила заклад, який мав не лише комерційну, а й соціальну місію.

    Шеф нагадав, що спочатку «Інші» працювали як відповідь на гуманітарний виклик перших місяців повномасштабної війни. У закладі діяло спеціальне безкоштовне меню для тих, хто потребував допомоги. За перший рік роботи команда нагодувала близько 150 тисяч людей.

    Згодом проєкт трансформувався у повноцінне кафе сучасної української кухні. Поруч із основним закладом з’явився бар, а меню почало поєднувати традиційні українські страви з сучасними гастрономічними підходами. Особливістю закладу залишався акцент на локальних продуктах, регіональних рецептах та переосмисленні української кулінарної спадщини.

    Однак, як пояснив ресторатор, за останні чотири роки змінився не лише сам проєкт, а й місто навколо нього.

    «За ці роки Львів сильно змінився. Змінився ресторанний ринок, конкуренція, поведінка гостей. І в якийсь момент ми побачили, що проєкт у нинішньому вигляді досяг своєї межі розвитку», – зазначив Клопотенко.

    Він підкреслив, що рішення про закриття не пов’язане з фінансовою катастрофою чи кризою, а є результатом стратегічного аналізу. На його думку, хороший бізнес повинен не лише створювати нові проєкти, а й вчасно завершувати ті, які вже виконали свою функцію.

    Ресторатор визнав, що існує спокуса безкінечно перезапускати концепцію, проводити ребрендинг або шукати нові формати. Проте іноді більш правильним рішенням є завершити історію на піку впізнаваності та позитивної репутації.

    Заклад «Інші» став одним із символів нової хвилі української гастрономії. Тут подавали авторський борщ, вареники, деруни та інші традиційні страви в сучасній інтерпретації. Особливу популярність здобули сезонні меню, гастрономічні вечері та нестандартні десерти.

    Відвідувачі згадують не лише кухню, а й атмосферу закладу. Для багатьох переселенців та військових родин «Інші» стали місцем зустрічей, відпочинку та повернення відчуття нормального життя у складні часи.

    Після оголошення про закриття користувачі соціальних мереж масово почали ділитися власними спогадами. У коментарях згадували знаменитий борщ зі сливовим ликваром, глінтвейн із грушею, творчі десерти та особливий підхід команди до сервісу.

    Попри закриття бістро, Клопотенко наголосив, що не залишає Львів і не завершує свою діяльність у місті. За його словами, нинішнє рішення означає лише завершення одного етапу та початок нового.

    Наразі шеф-кухар не розкриває деталей майбутніх проєктів, однак дає зрозуміти, що планує зосередитися на нових форматах розвитку української гастрономії.

    Євген Клопотенко залишається одним із найвпливовіших українських рестораторів. Окрім власних закладів, він відомий реформою шкільного харчування, популяризацією української кухні за кордоном, телевізійними проєктами та дослідженням традиційних рецептів різних регіонів України.

    Історія «Інших» стала прикладом того, як ресторанний бізнес може поєднувати соціальну місію, підтримку людей у кризовий час та успішну гастрономічну концепцію. Саме тому новина про закриття викликала такий широкий суспільний резонанс.

    Втім, сам Клопотенко закликає не сприймати це як поразку чи кінець історії. Навпаки, він називає рішення частиною природного розвитку бізнесу та можливістю створити щось нове. А для тисяч гостей «Інші» залишаться одним із найяскравіших гастрономічних символів Львова часів великої війни.

  • “Злочин проти громади”: Садовий різко виступив проти меморандуму щодо розвитку аеропорту у Львові

    “Злочин проти громади”: Садовий різко виступив проти меморандуму щодо розвитку аеропорту у Львові

    У Львові розгорівся гучний конфлікт навколо підписаного меморандуму про розвиток територій поблизу міжнародного аеропорту. Документ, укладений Львівською обласною військовою адміністрацією спільно з представниками аеропорту та владою Сокільників, викликав різку критику з боку міського голови Андрія Садового, який назвав його “одним із найбільших злочинів проти громади”.

    За офіційною позицією обласної влади, меморандум має на меті врегулювання спірних питань і координацію дій усіх сторін для забезпечення безпеки польотів, стабільної роботи аеропорту та збалансованого розвитку прилеглих територій. У документі також йдеться про узгодження інтересів громади та створення умов для подальшого розвитку інфраструктури.

    Заступник голови обласної адміністрації Юрій Бучко наголосив, що напрямок розвитку аеропорту фактично обмежений і єдина територія для розширення — це зона Сокільницької громади. За його словами, з боку Львова такі можливості вже вичерпані через щільну забудову.

    Однак міський голова Львова Андрій Садовий категорично не погоджується з таким підходом. Він заявив, що під виглядом розвитку інфраструктури фактично просувається житлова забудова територій, які історично вважалися стратегічним резервом для розширення аеропорту.

    Садовий підкреслив, що ця земля ще з радянських часів була зарезервована саме для потреб летовища, і її забудова може поставити під загрозу майбутній розвиток авіаційного вузла. На його думку, реалізація такого сценарію означатиме фактичне блокування перспектив розширення аеропорту та обмеження розвитку міста в довгостроковій перспективі.

    Міський голова також повідомив, що неодноразово звертався до центральної влади — президента, уряду, Ради національної безпеки і оборони, а також профільних міністерств із проханням втрутитися в ситуацію. Проте, за його словами, ці звернення не дали результату.

    “Ми будемо використовувати всі законні механізми, щоб зупинити це рішення”, — заявив Садовий, наголосивши, що міська влада готова до подальшої боротьби за збереження стратегічних територій.

    Водночас голова обласної адміністрації Максим Козицький висловив здивування такою жорсткою реакцією міста. Він зазначив, що всі зауваження, які раніше озвучувала міська рада, були враховані та відображені в документі. На його думку, така критика може мати інші причини, не пов’язані безпосередньо з інтересами аеропорту.

    Ситуацію ускладнює і контекст навколо земель у Сокільниках. За інформацією журналістів, значна частина територій поблизу злітної смуги перейшла у власність приватних структур, які можуть бути зацікавлені у зміні функціонального призначення цієї землі. У публічному просторі також звучать припущення про можливе лобіювання ідеї перенесення аеропорту в інше місце.

    Експерти зазначають, що подібні конфлікти між міською та обласною владою можуть мати серйозні наслідки для стратегічного планування розвитку інфраструктури. Аеропорт у Львові є важливим транспортним вузлом не лише для міста, а й для всього західного регіону, тому будь-які рішення щодо його майбутнього мають враховувати довгострокові інтереси.

    Таким чином, підписання меморандуму замість врегулювання ситуації спричинило новий виток протистояння між різними рівнями влади. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам знайти компроміс, або ж конфлікт перейде у юридичну та політичну площину.