Mmakaje

Позначка: оборонна допомога

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кадрова хвиля накрила Міноборони: уряд звільнив ключового переговорника з Європою

    Кабінет Міністрів України звільнив Сергія Боєва з посади заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції. Відповідне рішення уряд ухвалив у понеділок, 13 липня, на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та підготовки до чергового перезавантаження Кабміну. Згідно з урядовим розпорядженням №683-р, Боєв залишив посаду за власним бажанням. Інших причин звільнення в офіційному документі не зазначено. Також поки що невідомо, хто замінить його та надалі відповідатиме за європейський напрям у Міністерстві оборони.

    Звільнення Сергія Боєва привернуло увагу через роль, яку він відігравав у переговорах із західними партнерами. Посадовець відповідав за інтеграцію українського оборонного сектору до європейської системи, залучення міжнародного фінансування, розвиток спільних виробництв і координацію частини програм військової допомоги. Рішення було ухвалене в особливо насичений для української оборонної дипломатії день. Саме 13 липня українська делегація в Парижі обговорювала з партнерами створення антибалістичної коаліції, постачання винищувачів Rafale, ракет і систем протиповітряної оборони, а також ліцензування виробництва західного озброєння в Україні.

    Формулювання «за власним бажанням», використане в урядовому розпорядженні, означає, що звільнення офіційно не пов’язують із дисциплінарними порушеннями, службовими розслідуваннями або незадовільними результатами роботи. Сам Сергій Боєв станом на вечір 13 липня публічно не пояснив причин свого рішення та не повідомив про подальші професійні плани. Міністерство оборони також не оголосило, кому тимчасово передадуть його повноваження.

    Боєв приєднався до команди Міністерства оборони восени 2024 року. Кабінет Міністрів призначив його заступником міністра з питань європейської інтеграції за поданням тодішнього очільника відомства Рустема Умєрова. До цього посадовець працював у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості та був залучений до розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    29 квітня 2025 року Сергія Боєва призначили першим заступником міністра оборони. На цій посаді він мав координувати роботу інших заступників, забезпечувати єдиний курс від нагальних потреб фронту до довгострокової трансформації українського війська, а також відповідати за міжнародні партнерства й залучення інвестицій в оборонну промисловість. Після подальших кадрових змін у керівництві Міноборони Боєв знову обійняв посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції, зберігши напрям міжнародної взаємодії, залучення партнерів і оборонної співпраці з Європейським Союзом.

    Упродовж роботи в Міністерстві оборони Боєв був одним із посадовців, які регулярно представляли Україну на переговорах із представниками ЄС, НАТО, держав Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» та міжнародними оборонними компаніями. Одним із ключових напрямів його роботи було залучення фінансування для української оборонної промисловості. Він закликав партнерів не обмежуватися передаванням готової зброї, а вкладати кошти у виробництво техніки, боєприпасів, ракет і безпілотників безпосередньо в Україні.

    Під час засідань Контактної групи Боєв неодноразово наголошував, що найгострішими потребами української армії залишаються боєприпаси, системи протиповітряної оборони, важка та інженерна техніка. Він також просував створення спільних підприємств між українськими та західними виробниками, які мали б забезпечити довгострокове й стабільне постачання необхідного озброєння.

    Сергій Боєв брав участь у переговорах із Європейською службою зовнішньої діяльності щодо програм підтримки України. Серед пріоритетів називалися ракети-перехоплювачі, системи протиповітряної та протиракетної оборони, реактивні системи залпового вогню, озброєння для бойової авіації та боєприпаси різних калібрів. Він також проводив консультації з представниками Франції щодо довгострокових оборонних проєктів, промислової співпраці та фінансування українського ОПК. Ці переговори стосувалися не лише термінових постачань для фронту, а й запуску виробництв, здатних працювати протягом багатьох років.

    Одним із найпомітніших проєктів за участю Боєва стало започаткування співпраці між Міністерством оборони України та Європейською комісією у сфері оборонних інновацій. У квітні 2026 року Україна та ЄС оголосили про програму обсягом понад 160 мільйонів євро для розвитку інноваційних технологій подвійного призначення. Вона передбачала підтримку рішень, які вже продемонстрували ефективність у бойових умовах, зокрема безпілотних систем, програмного забезпечення, засобів зв’язку та інших технологій.

    Боєв тоді заявляв, що метою програми є створення системної співпраці з Європейською комісією та залучення інвестицій у технології, які визначають перевагу в сучасній війні. Іншим важливим напрямом було фінансування українського виробництва дронів. За словами посадовця, виготовлення безпілотників в Україні могло бути приблизно втричі дешевшим, ніж у державах Європейського Союзу. Він закликав партнерів спрямовувати більше коштів на українські підприємства, щоб швидше масштабувати виробничі потужності та забезпечувати потреби фронту.

    Сергій Боєв народився в Алчевську Луганської області. Він здобув ступінь бакалавра з міжнародної економіки в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, а згодом отримав ступінь MBA у Вортонській бізнес-школі Університету Пенсильванії у Сполучених Штатах Америки. Професійну кар’єру він розпочинав у міжнародному фінансовому секторі. Боєв працював у JPMorgan Chase і Credit Suisse у Великій Британії, а після повернення до України — у Boston Consulting Group. Згодом він обіймав керівні посади в «Укргазвидобуванні» та НАК «Нафтогаз України», де займався стратегією, розвитком і корпоративними трансформаціями.

    У 2023 році Боєв став радником міністра з питань стратегічних галузей промисловості, а пізніше — заступником міністра з питань європейської інтеграції. На цій посаді він був залучений до переговорів із міжнародними компаніями щодо створення виробництв озброєння в Україні. Після переходу до Міністерства оборони його досвід у фінансах, консалтингу та управлінні державними компаніями використовували для залучення іноземного капіталу в оборонний сектор.

    Відставка Боєва відбулася на тлі ширшої кадрової динаміки в українському уряді. Президент Володимир Зеленський напередодні анонсував значні зміни в Кабінеті Міністрів, пояснивши їх необхідністю оновити політичну та управлінську стратегію держави. Паралельно повідомлялося, що прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради заяву про відставку. Голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що депутати мають розглянути це питання найближчим часом.

    Відставка глави уряду відповідно до Конституції України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів, однак уряд продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи нового складу. У таких умовах звільнення окремих заступників міністрів може бути частиною підготовки до ширшого переформатування центральних органів влади. Водночас офіційного підтвердження того, що рішення щодо Сергія Боєва безпосередньо пов’язане із запланованим оновленням Кабміну, немає.

    Посада заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції має особливе значення під час повномасштабної війни. Від цієї посадової особи значною мірою залежить координація переговорів із Євросоюзом, розвиток спільного виробництва, залучення фінансування та інтеграція України до європейської оборонної архітектури. Україна поступово переходить від моделі разових пакетів допомоги до довгострокових угод, які передбачають ліцензійне виробництво ракет, створення спільних підприємств, постачання бойових літаків, розвиток протиракетної оборони та участь українських компаній у європейських програмах.

    Людина, яка замінить Сергія Боєва, повинна буде швидко долучитися до переговорів і забезпечити безперервність уже запущених ініціатив. Особливо це важливо на тлі домовленостей із Францією щодо винищувачів Rafale, ракет SCALP, перехоплювачів Aster-30 і керованих авіабомб AASM, створення антибалістичної коаліції та збільшення фінансування українського оборонно-промислового комплексу. Станом на вечір 13 липня Кабінет Міністрів і Міністерство оборони не назвали нового відповідального за європейську інтеграцію. Також залишається невідомим, чи буде посада заповнена окремим кадровим рішенням, чи її функції тимчасово розподілять між іншими членами керівництва оборонного відомства.

  • Гроші, ракети і заводи: які “хороші новини” для України готують на саміті НАТО

    Гроші, ракети і заводи: які “хороші новини” для України готують на саміті НАТО

    Саміт НАТО в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня, може стати одним із найважливіших для України за останній рік. Формально Альянс збереться, щоб оцінити виконання рішень попереднього саміту в Гаазі, обговорити оборонні витрати союзників, розвиток військової промисловості та подальшу підтримку Києва. Але для України головне питання звучить значно конкретніше: чи зможуть партнери допомогти вибити з рук Володимира Путіна його найнебезпечніший козир — масовані удари балістикою по містах, енергетиці та цивільній інфраструктурі.

    На офіційній сторінці саміту НАТО прямо зазначено, що серед ключових тем будуть збільшення оборонних інвестицій, нарощування промислового виробництва та продовження підтримки України. У НАТО наголошують, що завдання Альянсу — перетворити попередні політичні обіцянки на конкретні результати.

    Для Києва ці “конкретні результати” передусім означають ракети до систем Patriot, нові засоби протиповітряної оборони, внески в механізм PURL та розвиток спільного виробництва зброї. Посол США при НАТО Метью Віттакер уже заявив, що на саміті очікуються “суттєві оголошення” для України, зокрема щодо програми PURL, через яку союзники купують американське озброєння для української армії.

    PURL став одним із ключових інструментів підтримки України, особливо після того, як США змінили формат власної участі у військовій допомозі. Вашингтон фактично залишає за собою роль виробника та постачальника найважливішого озброєння, а європейські союзники й Канада беруть на себе фінансування закупівель. Саме через цей механізм Україна може отримувати критично необхідні ракети-перехоплювачі, боєприпаси та інші системи, які неможливо швидко замінити європейськими аналогами.

    Одним із найбільш очікуваних пунктів саміту є питання фінансових гарантій для України. За даними низки європейських медіа, у проєкті декларації саміту обговорюється зобов’язання союзників надати Україні 70 млрд євро військової підтримки. Частина джерел писала навіть про можливість аналогічної суми на наступний рік, тобто загалом до 140 млрд євро до кінця 2027-го.

    Водночас консенсус щодо довгострокового формулювання поки не гарантований. За даними Frankfurter Allgemeine Zeitung, союзники погодилися щодо допомоги на 2026 рік, але частина країн, зокрема Італія, не підтримує автоматичне закріплення 70 млрд євро на 2027-й. Тобто остаточний текст декларації ще може змінитися, а дипломатична боротьба триває до останніх днів перед самітом.

    Для України важливо не лише отримати політичне формулювання, а й закріпити зобов’язання так, щоб обіцяна допомога справді надійшла. Саме це має стати головною цінністю можливої декларації: не просто чергова фраза про “непохитну підтримку”, а фінансовий і військово-промисловий план на найближчі півтора року.

    Другий ключовий блок — антибалістична оборона. Після останніх російських атак по Києву стало очевидно, що Кремль дедалі активніше робить ставку саме на балістичні ракети. Їх складно перехоплювати, вони долітають до цілі за лічені хвилини, а наслідки влучань по житлових будинках та енергетичних об’єктах є катастрофічними. Саме тому Україна наполягає не просто на “посиленні ППО”, а на конкретному критичному мінімумі перехоплювачів і систем, які дозволять витримати регулярні масовані атаки взимку.

    У цьому контексті Київ просуває одразу кілька напрямів: негайні внески партнерів у PURL, передання наявних систем і ракет із запасів союзників, а також ліцензії на виробництво систем Patriot або їхніх компонентів в Україні. Окремо обговорюється прискорення створення європейської антибалістичної програми. Це вже не питання далекої перспективи, а пряма відповідь на російську тактику терору.

    Третя велика тема саміту — новий розподіл фінансового тягаря всередині НАТО. Reuters пише, що зустріч в Анкарі відбуватиметься на тлі спроб союзників зняти напругу у відносинах із Дональдом Трампом, який наполягає, щоб Європа брала на себе значно більшу частину витрат на власну безпеку.

    Після торішнього саміту в Гаазі країни Альянсу взяли курс на збільшення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року. Для адміністрації Трампа це стало важливим політичним результатом: європейці мають менше покладатися на американську “парасольку” і більше інвестувати у власні армії, заводи, боєприпаси, ППО та нові технології. Саміт в Анкарі має показати, чи перетворюються ці обіцянки на реальні контракти й виробничі лінії.

    Reuters окремо зазначає, що одним із головних викликів для НАТО є саме перетворення більших бюджетів на реальні військові можливості. Гроші самі по собі не зупиняють ракети: потрібні заводи, серійне виробництво, логістика, довгострокові замовлення та політична воля.

    Саме тут Україна може бути не лише отримувачем допомоги, а й важливим партнером. Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни навчилася швидко тестувати, змінювати та масштабувати рішення — від FPV-дронів до морських безпілотників і наземних роботизованих комплексів. Для НАТО, яке десятиліттями працювало у повільніших бюрократичних циклах, український досвід став практичним уроком сучасної війни.

    Паралельно з політичною частиною саміту в Анкарі має відбутися форум оборонної індустрії. Для Києва це можливість показати, що інтеграція України з оборонними ринками НАТО вже відбувається, навіть якщо політичне членство в Альянсі поки залишається заблокованим. Спільні підприємства, локалізація виробництва, ліцензії, закупівлі дронів і роботизованих систем можуть стати реальним мостом між Україною та НАТО.

    Ще один адресат анкарського саміту — Москва. Росія продовжує робити ставку на виснаження України та Заходу, сподіваючись, що час працює на Кремль. Саме тому союзники намагаються сформувати протилежний сигнал: підтримка Києва не зникає, фінансування переходить у багаторічний формат, а Європа й Канада готові брати на себе більше відповідальності навіть за умов зміни американської політики.

    Турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган перед самітом заявив, що Альянс має наголосити на єдності та стійкості. Для Анкари ця зустріч також важлива як майданчик для демонстрації власної ролі в європейській безпеці, оборонній промисловості та дипломатії навколо війни в Україні.

    Отже, для України саміт НАТО в Анкарі може принести кілька практичних результатів: нові внески в PURL, політичне закріплення багатомільярдної військової підтримки, сигнали щодо антибалістичної оборони, оборонні контракти та нові формати спільного виробництва. Але головний тест — чи будуть ці рішення швидкими. Бо для Києва важлива не лише сила формулювань у декларації, а кількість ракет, які встигнуть стати на захист українського неба до наступних масованих ударів РФ.

  • «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом, яка передбачає залучення до 90 мільярдів євро допомоги упродовж 2026–2027 років. Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України за весь час повномасштабної війни. Про це йдеться у офіційному тексті документа та трансляції засідання парламенту.

    Рішення парламент ухвалив 28 травня. За ратифікацію проголосували 298 народних депутатів.

    Угода була підписана напередодні — 27 травня — між Україною та ЄС у Брюсселі та Києві. Від імені Європейського Союзу кредитором виступає Європейська комісія, а від України — Національний банк як агент-позичальник.

    Документ передбачає фінансування української економіки, оборонного сектору та соціальної стабільності на тлі війни з Росією.

    Попри юридичний статус довгострокового кредиту, в уряді наголошують: для України ця допомога фактично матиме грантовий характер.

    Головна особливість угоди полягає у механізмі обслуговування та повернення коштів. Відсотки за кредитом повністю покриватимуться бюджетом Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.

    Крім того, погашення основної суми боргу Україна здійснюватиме лише у випадку отримання репарацій від Російської Федерації.

    Таким чином, за нинішніх умов нова угода не створює прямого навантаження на державний бюджет України.

    У Верховній Раді наголошують, що це безпрецедентний формат підтримки, який демонструє довгострокову ставку ЄС на збереження української державності та економіки.

    Окремо в документі прописано фінансовий план на 2026 рік. Загалом Україна може отримати до 45 мільярдів євро вже протягом наступного року.

    Найбільша частина коштів — до 28,3 мільярда євро — піде на оборонний сектор.

    Фінансування передбачає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу України, виробництво власної зброї та розвиток військових технологій.

    У ЄС наголошують, що йдеться не лише про закупівлю готової техніки за кордоном, а й про стимулювання українського виробництва зброї та боєприпасів.

    Ще 16,7 мільярда євро планують спрямувати на бюджетну підтримку України.

    Ці кошти мають покривати соціальні видатки, фінансування державних програм, виплати зарплат і пенсій, а також дефіцит бюджету, який залишається одним із головних викликів для країни в умовах війни.

    Половина цієї суми надходитиме через програму Ukraine Facility — основний механізм підтримки України з боку ЄС.

    Інша половина — це окрема макрофінансова допомога у розмірі до 8,35 мільярда євро.

    Виплати розділені на три транші.

    Перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро Україна має отримати одразу після набрання угодою чинності.

    Другий транш складе 3,7 мільярда євро.

    Третій — ще 1,45 мільярда євро.

    Втім, для отримання кожної наступної частини фінансування Україна має виконувати низку жорстких вимог Євросоюзу.

    У документі прописано три ключові базові умови.

    По-перше, Україна повинна зберігати демократичні інститути, багатопартійну систему, верховенство права та права людини.

    По-друге, Європейська комісія регулярно оцінюватиме прогрес реформ в Україні.

    По-третє, Київ не має права послаблювати чи скасовувати вже впроваджені антикорупційні реформи, ухвалені раніше на вимогу ЄС та МВФ.

    Однак найбільше обговорень викликала податкова частина домовленостей.

    У рамках угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести низку структурних змін у податковій та митній системі.

    Одне з найбільш резонансних рішень — фактичне скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.

    Наразі товари дешевші за цю суму не обкладаються ПДВ та митом, однак ЄС вимагає перегляду цієї системи.

    Виняток планують залишити лише для товарів, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.

    Також Україна погодилася запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ — йдеться про сервіси таксі, доставки, маркетплейси та інші онлайн-платформи.

    Окремий блок реформ стосується фізичних осіб-підприємців.

    Документ передбачає реформування спрощеної системи оподаткування, особливо для ФОП третьої групи.

    Серед можливих змін — диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності, а також посилення боротьби з так званим «дробленням бізнесу» для ухилення від податків.

    Крім того, Україна погодилася продовжити дію 5% військового збору ще на три роки.

    Також у межах євроінтеграційних зобов’язань планується ухвалення нового Митного кодексу за правилами ЄС та подальша реформа ПДВ.

    У парламенті пояснюють: без виконання цих умов Україна ризикує втратити частину фінансування.

    Водночас уряд наголошує, що новий пакет допомоги є критично важливим для стабільності країни.

    Після початку повномасштабної війни міжнародна фінансова підтримка фактично стала одним із головних джерел утримання української економіки.

    Лише у 2025 році дефіцит державного бюджету України перевищував десятки мільярдів доларів, а витрати на оборону та соціальну сферу залишаються рекордними.

    У Мінфіні зазначають, що нова угода з ЄС дає Україні фінансовий горизонт планування одразу на два роки вперед.

    Водночас експерти попереджають: разом із безпрецедентними коштами Україна отримує і безпрецедентний контроль за реформами та податковою політикою.

    Фактично ЄС прив’язує подальше фінансування до конкретних змін у державному управлінні, податках, митниці та боротьбі з корупцією.

    Попри це, в уряді називають угоду «історичною» та такою, що дозволить Україні втримати економічну стійкість під час війни.

  • ЄС відкриває оборонний пакет для України: перші €6 млрд — на дрони

    ЄС відкриває оборонний пакет для України: перші €6 млрд — на дрони

    Європейський Союз переходить до практичної реалізації великого кредитного пакета для України обсягом 90 млрд євро, у межах якого вже найближчим часом буде виплачено перший оборонний транш. Йдеться про близько 6 млрд євро, які планують спрямувати виключно на розвиток українських безпілотних технологій.

    Про це заявила президентка Європейської комісії Ursula von der Leyen під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту 29 квітня.

    За словами фон дер Ляєн, Європейський Союз виконує раніше озвучену обіцянку щодо масштабної фінансової підтримки України. Вона підтвердила, що перші виплати в межах кредитної програми розпочнуться вже у другому кварталі 2026 року.

    «Ми виплатимо перший транш у розмірі 45 мільярдів євро за 2026 рік, ще цього кварталу», — заявила вона, наголошуючи, що ЄС продовжує нарощувати підтримку України навіть попри затяжний характер війни.

    Таким чином, Європейський Союз фактично запускає один із найбільших фінансових пакетів допомоги для України за весь період повномасштабного вторгнення Росії.

    Окрему увагу в новому пакеті фінансування приділено оборонному сектору. Як зазначила президентка Єврокомісії, приблизно дві третини всього кредиту будуть спрямовані саме на потреби безпеки та оборони України.

    Перший оборонний пакет обсягом близько 6 млрд євро буде цільовим і стосуватиметься розвитку дронів.

    «Перший оборонний пакет буде стосуватися дронів з України для України, вартістю близько 6 мільярдів євро», — підкреслила фон дер Ляєн.

    Це означає, що кошти будуть спрямовані на посилення українського виробництва безпілотників, які вже стали одним із ключових елементів сучасної війни — як для розвідки, так і для ударних операцій.

    За попередніми планами ЄС, структура кредиту передбачає два основні напрями використання коштів:

    • приблизно одна третина — на бюджетну підтримку України;
    • приблизно дві третини — на оборонні потреби.

    Такий підхід, за оцінками європейських посадовців, має одночасно забезпечити фінансову стабільність держави та посилити її військові спроможності.

    Фон дер Ляєн також наголосила, що Європейський Союз не планує скорочувати допомогу Україні, навіть попри тривалий характер війни та зростання навантаження на бюджети країн-членів ЄС.

    «У той час як Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює нашу підтримку України», — заявила вона.

    Ця заява фактично стала політичним сигналом про довгострокову підтримку України з боку Євросоюзу, особливо у сфері оборонних технологій.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що перші кошти в межах “військового” компоненту кредиту будуть спрямовані на розвиток внутрішнього оборонного виробництва, зокрема безпілотних систем.

    Таким чином, фінансування ЄС має не лише покривати поточні потреби, але й стимулювати розвиток українського оборонно-промислового комплексу.

    Водночас у медіа з’являлася інформація, що Європейський Союз може посилити вимоги до надання кредиту обсягом 90 млрд євро. Це може означати додаткові умови контролю за використанням коштів або посилення фінансового нагляду за програмою.

    Офіційно деталі цих можливих змін поки не розкриваються, однак у Брюсселі тривають дискусії щодо механізмів реалізації масштабного пакета допомоги.

    Запуск першого траншу на дрони має стратегічне значення, оскільки безпілотні системи сьогодні є одним із ключових елементів оборони України. Вони використовуються як на фронті, так і для глибоких ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Фактичне фінансування цієї сфери з боку ЄС може суттєво посилити темпи виробництва та технологічний розвиток українських оборонних підприємств.

  • США затримують постачання зброї до Європи через дефіцит запасів

    США затримують постачання зброї до Європи через дефіцит запасів

    Сполучені Штати повідомили низці європейських партнерів про можливі затримки у постачанні раніше законтрактованих видів озброєння. Причиною називається зростаюче навантаження на американські військові запаси через триваючі збройні конфлікти, зокрема війну з Іраном. Про це повідомляє Reuters із посиланням на поінформовані джерела.

    За даними агентства, йдеться про поставки в межах програми Foreign Military Sales (FMS) — механізму, через який США продають озброєння та військову техніку союзникам. Частину цих постачань уже було законтрактовано, однак американська сторона попередила, що строки їх виконання можуть бути переглянуті або перенесені на пізніші періоди.

    Затримки потенційно можуть торкнутися кількох європейських країн, зокрема в Балтійському регіоні та Скандинавії. Водночас офіційно назви держав не розкриваються, оскільки, як зазначають джерела, частина з них має спільний кордон із Росією, а графіки постачання озброєнь вважаються чутливою оборонною інформацією.

    Як зазначає Reuters, американські запаси озброєння зазнали значного навантаження на тлі одразу кількох кризових напрямків. Йдеться про військову підтримку України після вторгнення Росії, операції Ізраїлю в секторі Гази, а також нинішню ескалацію з Іраном. Сукупність цих факторів, за оцінками джерел агентства, призвела до дефіциту окремих видів озброєнь та боєприпасів на мільярди доларів.

    Серед найбільш критично навантажених позицій називаються артилерійські системи, боєприпаси та протитанкові ракети. Окрему увагу у звітах приділено ракетам-перехоплювачам PAC-3 Patriot, які активно використовуються для захисту від балістичних загроз. Саме ці системи, як підкреслюється, відіграють ключову роль не лише у регіональних конфліктах, але й у захисті критичної інфраструктури союзників США.

    Європейські чиновники, за інформацією Reuters, висловлюють занепокоєння через можливі затримки поставок, оскільки це може вплинути на оборонні плани та загальний рівень безпеки в регіоні. Частина країн, як зазначається, дедалі активніше розглядає альтернативні варіанти закупівель, зокрема у європейських виробників озброєнь, аби зменшити залежність від американських поставок.

    Окремо у матеріалі згадується позиція американської сторони щодо європейського оборонного ринку. Державний департамент США раніше заявляв, що будь-які рішення, які обмежують участь американських компаній у тендерах на закупівлю озброєнь у Європі, можуть бути сприйняті у Вашингтоні негативно. Це додає додаткової напруги до дискусії про баланс між підтримкою союзників і збереженням власних оборонних резервів США.

    На тлі цих процесів аналітики відзначають, що ситуація демонструє зростаючу конкуренцію за військові ресурси та складність одночасного забезпечення кількох великих театрів безпеки для США та їхніх партнерів.

    Таким чином, затримки постачань озброєння стають черговим сигналом про те, що глобальні конфлікти дедалі більше впливають на логістику та оборонні можливості навіть провідних світових держав.