У Харківській області триває перевірка з боку Офісу генерального прокурора на тлі резонансних публікацій та пильної уваги громадськості. Водночас у регіональній прокуратурі демонструють впевненість та публічно звітують про роботу.
Прокурор області Аміл Омаров провів координаційну нараду з керівниками правоохоронних органів регіону, присвячену стану правопорядку та протидії злочинності. Під час заходу були озвучені пріоритети, які раніше декларував генеральний прокурор Руслан Кравченко: захист бізнесу, забезпечення прав дітей та контроль за використанням коштів, спрямованих на відновлення інфраструктури.
На нараді були присутні всі заступники прокурора області, включно з тими, хто раніше перебував на лікарняних. Зовні ситуація виглядає як демонстрація стабільності та керованості процесів у відомстві.
Втім, на тлі перевірки, яку проводить Офіс Генерального прокурора, виникають запитання щодо її результативності. За інформацією з відкритих джерел, комісія неодноразово доопрацьовує акт перевірки, проводить додаткові заходи, однак фінальний документ досі не завершено.
У професійному середовищі говорять і про можливі кадрові торги навколо посади прокурора Харківської області. Це породжує дискусії щодо реальної ефективності роботи Генеральної інспекції та здатності системи оперативно реагувати на виклики.
Наразі остаточні висновки перевірки не оприлюднені, а ситуація довкола прокуратури регіону залишається предметом публічного інтересу.
У межах розслідування справи, пов’язаної з онлайн-казино Pin-Up, угоду з номінальним представником компанії «Укр гейм технолоджі» підписував прокурор Офісу Генерального прокурора Максим Капустін із Миколаєва. Йдеться про прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР.
За наявними даними, саме він підписував процесуальні документи у справі, зокрема угоду з представником компанії Зотьком.
Згідно з деклараційними відомостями, у 2024 році Максим Капустін отримав 1,12 млн грн заробітної плати в Офіс Генерального прокурора.
Його дружина, Надія Капустіна, задекларувала 869 тис. грн доходу від роботи в Міністерство юстиції України.
Також у декларації зазначено 718 тис. грн доходу від відчуження рухомого майна, отриманого від фізичної особи.
Серед об’єктів нерухомості, якими користується або володіє родина:
квартира площею 50,5 м² у Миколаїв, зареєстрована на третю особу; квартира 66,62 м² у селі Захарівка у спільній власності дружини та іншої особи; квартира 45,7 м² у Київ, що перебуває у власності третьої особи, але використовується родиною; земельна ділянка площею 3 га в селі Баловне, яку декларант орендує, а власником є управління Держгеокадастру Миколаївської області.
У 2024 році прокурор придбав електромобіль Nissan Ariya вартістю 1,25 млн грн. Також він задекларував 18 тис. доларів готівкових коштів.
Для купівлі автомобіля було оформлено кредит у Ощадбанк на суму 4,67 млн грн під заставу нового авто.
Наразі справа Pin-Up залишається предметом суспільної уваги, а деталі процесуальних рішень та підписаних угод можуть отримати правову оцінку в межах подальших перевірок і судового розгляду.
Начальник Чернігівська обласна прокуратура Сергій Дейнека у своїх деклараціях демонструє доволі скромний рівень статків. Згідно з оприлюдненими даними, він не має у власності житла та не задекларував жодних грошових заощаджень. Водночас у документах зазначено боргові зобов’язання.
За інформацією з відкритих джерел, у лютому 2022 року Дейнека позичив 250 тисяч гривень у прокурора Офіс Генерального прокурора Андрія Андрєєва. Зазначається, що борг станом на останні декларації не повернутий. Водночас інформація про надану позику відсутня у декларації самого Андрєєва.
Родина керівника обласної прокуратури мешкає в орендованій квартирі у Києві. Однак витрати на оренду житла протягом кількох років не відображалися у деклараціях. Частина дітей проживає у квартирі колишньої дружини прокурора. При цьому вартість цього об’єкта нерухомості в документах змінювалася та зменшувалася.
У власності родини вказаний один автомобіль — Toyota RAV4 2014 року випуску. Згідно з декларацією, його придбали за 320 тисяч гривень, що, за оцінками експертів авторинку, може бути нижче середньої ринкової вартості подібних авто. Подібні питання виникають і щодо оцінки іншого майна.
У 2024 році Сергій Дейнека задекларував майже 1,6 мільйона гривень заробітної плати. Його дружина вказала лише мінімальні соціальні виплати. Грошові активи у родини, відповідно до декларацій, відсутні.
На тлі оприлюднених даних до Чернігівська обласна прокуратура вже розпочато перевірку з боку Офіс Генерального прокурора.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення подати на звільнення прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Онікеєнка. Причина — неможливість підтвердити інвалідність, на підставі якої він протягом двох років отримував пенсійні виплати. Про це повідомило «Слідство.Інфо».
Під час службового розслідування Онікеєнко письмово повідомив, що не має інвалідності, хоча на той час уже отримував відповідну пенсію. Через кілька днів він розпочав оформлення документів для переходу на пенсію за вислугу років.
Сергій Онікеєнко працює в органах прокуратури з грудня 2002 року. З вересня 2022 року обіймає посаду прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління нагляду за дотриманням законів органами БЕБ ОГП. У 2023 році йому було встановлено ІІ групу інвалідності, що дозволяло отримувати пенсію паралельно із зарплатою. За два роки сума виплат склала майже 500 тис. грн.
Після викриття корупційної схеми в Хмельницькій МСЕК з’явилася інформація про масове отримання статусу осіб з інвалідністю серед прокурорів. У жовтні 2024 року Онікеєнко письмово заявив про відсутність інвалідності, через що його не направляли на повторне медобстеження. Вже за кілька днів він звернувся за довідкою про зарплату для оформлення пенсії за вислугу років.
У липні 2025 року рішення МСЕК про встановлення інвалідності визнали необґрунтованим. Виявилося, що прокурор не надав кадровому підрозділу необхідні документи, а також був заброньований від мобілізації, хоча особи з інвалідністю не підлягають призову.
Сам Онікеєнко не погодився з дисциплінарною скаргою. Він пояснив, що через стрес, ненормований графік, евакуацію родини та смерть батька загострилися його хронічні захворювання. Прокурор стверджує, що не мав підстав сумніватися у рішеннях МСЕК, оскільки проходив обстеження особисто.
Інформація про стан його здоров’я є конфіденційною. З грудня 2024 року він перейшов на пенсію за вислугу років і більше не отримує виплат по інвалідності. Згідно з декларацією, у 2024 році його заробітна плата перевищила 1,3 млн грн, а пенсійні виплати склали понад 250 тис. грн.
Нагадаємо, у січні Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення на пожиттєве утримання колишнього голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який фігурував у міжнародному розшуку через корупційний скандал.
У розпал повномасштабної війни, коли державні компанії працювали в режимі екстреної логістики, переміщуючи стратегічні запаси пального у безпечніші регіони, поряд із «Укрнафтою» опинився підрядник, який побачив у війні не загрозу, а можливість для збагачення. Тепер ця історія дійшла до суду.
Прокурори Офісу Генерального прокурора передали обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, якого обвинувачують у заволодінні коштами державної нафтової компанії, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні.
У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.
Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.
Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.
Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.
Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.
У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.
Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.
У столиці правоохоронці затримали одного з найвищих за рангом фігурантів так званих “ухилянтських схем”. Йдеться про заступника голови Солом’янської районної державної адміністрації Олександра Смика, якого підозрюють в організації масштабної схеми незаконного списання чоловіків з військового обліку.
За даними слідства, посадовець разом зі спільником налагодив механізм фіктивного “зарахування” цивільних чоловіків до військових частин Збройних сил України. Після цього цих осіб так само фіктивно “демобілізовували”, використовуючи вигадані медичні діагнози та підроблені документи. У результаті клієнти зникали з військового обліку, навіть не з’являючись на місці служби.
Правоохоронці встановили, що схема діяла системно і тривалий час. За попередніми оцінками, через неї було незаконно виведено з обліку щонайменше 190 чоловіків. Вартість “послуг” коливалася від 15 до 20 тисяч доларів США за одну людину, а в окремих випадках доходила до значно вищих сум.
Слідство вважає, що Олександр Смик використовував службові зв’язки у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Солом’янського району. Його спільник безпосередньо займався підготовкою фальшивих медичних і військово-облікових документів. Під час обшуків у фігурантів вилучили підроблені довідки, печатки військових частин, електронні носії та мобільні телефони з доказами функціонування схеми.
Олександр Смик понад чотири роки обіймає посаду першого заступника голови Солом’янської РДА та відповідав, зокрема, за сферу житлово-комунального господарства. У період повномасштабної війни саме він мав координувати роботу комунальних служб, підготовку району до опалювальних сезонів і надзвичайних ситуацій.
Офіційні декларації посадовця не створювали враження надмірного достатку: кілька квартир у Києві, старі автомобілі, помірні готівкові заощадження. Водночас навіть мінімальний підрахунок доходів від незаконної схеми свідчить про зовсім інший фінансовий масштаб. За “нижньою планкою” тарифів сума незаконного збагачення могла перевищити 2,8 мільйона доларів, а з урахуванням дорожчих “кейсів” — бути значно більшою.
Особливе обурення в цій історії викликає контраст між реальністю війни та діями посадовця. У той час як енергетики, комунальники та військові працюють під обстрілами, відповідальний за критичну інфраструктуру району чиновник, за версією слідства, будував бізнес на масовому ухиленні від служби.
Олександру Смику та його спільнику повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, які стосуються організації та пособництва в ухиленні від військової служби. Санкції інкримінованих статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Суд обирає запобіжний захід, і слідство наполягає на триманні під вартою.
Ця справа вписується у ширший контекст розслідувань щодо так званих “VIP-ухилянтів” у столиці. Раніше правоохоронці вже повідомляли про виявлення депутатів та посадовців, які формально перебували на військовій службі, але фактично не виконували її обов’язків, отримуючи при цьому грошове забезпечення. Наразі правоохоронні органи перевіряють можливі зв’язки між цими епізодами.
Прокурор Офісу Генерального прокурора Іван Калюш задекларував отримання значного грошового подарунка від батька та придбання житлової нерухомості в Київській області із залученням державної іпотечної програми «єОселя».
Згідно з оприлюдненими даними, 7 січня 2026 року посадовець отримав від батька грошовий подарунок у розмірі майже 947 тисяч гривень. Отримані кошти стали частиною фінансування купівлі житла в селі Гатне Фастівського району.
Йдеться про житловий будинок площею понад 100 квадратних метрів вартістю 3 мільйони гривень, а також земельну ділянку площею 195 квадратних метрів, оцінену у 579 тисяч гривень. Обидва об’єкти нерухомості оформлені у приватну власність прокурора.
Для здійснення покупки, окрім власних заощаджень і подарованих коштів, було залучено іпотечний кредит у державному банку в межах програми доступного кредитування «єОселя». Сума безготівкового кредиту склала 2,51 мільйона гривень.
Загальна вартість угоди з придбання нерухомості становила 3,59 мільйона гривень. Із цієї суми понад 1 мільйон гривень було сплачено власними коштами покупця, решта — за рахунок кредитного фінансування.
Програма «єОселя» передбачає надання пільгових іпотечних кредитів окремим категоріям громадян, зокрема працівникам бюджетної сфери, правоохоронних органів та військовослужбовцям. Участь посадовців у програмі не заборонена законодавством, однак традиційно привертає підвищену увагу з боку громадськості щодо джерел первинного внеску та відповідності витрат задекларованим доходам.
Суд повернув авто нардепу від Батьківщини Андрію Ніколаєнку, який в результаті перевищення швидкісного режиму збив на смерть 18-річну сироту Вікторію Назарову, при цьому адвокати Ніколаєнка добиваються повного виправдання клієнта.
Як повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук, у справі про смертельн дорожньо-транспортну пригоду на Житомирщині, яка сталася 3 листопада 2023 року, з’явився показовий процесуальний поворот.
Зокрема, Житомирський районний суд Житомирської області 21 жовтня 2025 року ухвалив рішення про повернення автомобіля Mercedes-Benz GLE 300D власнику – транспортний засіб цивільній дружині нардепа Катерині Вайдич.
ФОТО: Катерина Вайдич – цивільна дружина нардепа Андрія Ніколаєнко
Саме на цьому автомобілі близько 9:45 у селі Березівка народним депутатом Андрієм Ніколаєнко було смертельно травмовано 18-річну Вікторію Назарову – місцеву жительку, дівчину-сироту, яка загинула на місці події.
За матеріалами розслідування, які раніше оприлюднювали журналісти видання “Схеми”, за 40 хвилин до трагедії система автофіксації МВС зафіксувала суттєве перевищення швидкості: на ділянці траси Київ—Чоп автомобіль рухався 162–165 км/год за дозволених 110 км/год, що стало підставою для штрафу у 340 грн. Камери зафіксували порушення о 9:03 год – у районі села Новогородецьке, приблизно за 63 км від місця смертельної аварії.
ФОТО: інформація сервісу перевірки адміністративних правопорушень МВС. Фото – “Схеми”
Розслідування у кримінальному провадженні проводилось працівниками Державного бюро розслідувань. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт було скеровано до суду. У повідомленні ДБР зазначалося: водій всупереч вимогам ПДР рухався з перевищенням дозволеної швидкості, що підтверджено камерами автофіксації та фототехнічною експертизою. Слідство вказувало, що дотримання дозволеної швидкості та своєчасне гальмування дало б потерпілій можливість безпечно перетнути дорогу.
ФОТО: наслідки смертельного дтп за участі нардепа Андрія Ніколаєнко
Окремо наголошувалося й на систематичних порушеннях швидкісного режиму: за даними ДБР, у 2022–2023 роках патрульна поліція 22 рази притягувала водія цього авто до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, а з квітня 2023 року сервіс МВС зафіксував щонайменше 9 таких випадків саме за цим транспортним засобом.
Попри це, після тривалої паузи у розгляді справи – яка фактично не рухалася з моменту передачі до суду у квітні 2024-го – процес було поновлено, і майже одразу з’явилося рішення на користь обвинуваченого: суд дозволив повернути автомобіль. Далі нещодавно, 16 грудня під час засідання суд досліджував докази сторони обвинувачення – відео з камер, покази свідків, протоколи огляду місця події та інші матеріали.
Водночас сторона захисту, попри наявні докази, наполягає на іншій версії: що автомобіль рухався з дозволеною швидкістю, а показники швидкості понад 130 км/год, зазначені у матеріалах слідства, нібито не відповідають дійсності через «збій систем автомобіля». Ці твердження прямо суперечать офіційній версії слідства, за якою камери на трасі Київ—Чоп фіксували перевищення на 40–50 км/год, у тому числі в межах населеного пункту, де й сталася трагедія.
Нагадаємо, справу про загибель 18-річної сироти нині представляє Офіс Генерального прокурора, а отже провадження перебуває на контролі Генерального прокурора України Руслана Кравченко.
Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.
Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.
Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.
ФОТО: Суддя Світлана Шапутько отримала від Альони Шевцової хабар у розмірі біля
200 тисяч євро.
“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.
Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.
Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.
Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.
Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.
В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.
Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.
Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.
ФОТО: львівський суддя Юрій Білоус отримав від підсанкційної Альони Шевцової хабар у розмірі 150 тисяч доларів США
Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.
Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.
29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.
ФОТО: Суддя Ольга Вдовиченко отримала 500 тисяч доларів США хабара від підсанкційної Альони Шевцової
За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.
ФОТО: судді Яковлева, Жук та Дрига виносять рішення на користь Шевцової за хабар у розмірі 1 мільйон 200 тисяч доларів США
Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.
ФОТО: Фото із ФБ сторінки журналістки Любов Величко
Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора повідомила про підозру керівнику приватного підприємства, якого разом із посадовцем комунального підприємства “Плесо” підозрюють у розтраті понад 1,7 мільйона гривень. Йдеться про кошти, виділені на природоохоронні заходи у Києві, зокрема на створення водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах.
За даними слідства, у 2021 році КП “Плесо” отримало бюджетні кошти на розроблення проєктів землеустрою водоохоронних зон у столиці. Однак замість реального виконання робіт службові особи, за версією правоохоронців, організували фіктивне “освоєння” грошей.
У прокуратурі повідомляють, що директор комунального підприємства домовився з керівником приватної компанії про формальне виконання робіт. Попри те, що тендерна процедура ще не була завершена, між КП “Плесо” та приватним підприємством уклали договір на розроблення проєктів землеустрою п’яти об’єктів, серед яких Труханів і Венеціанський острови.
Вже 23 грудня сторони підписали акт виконаних робіт, які фактично не проводилися. А 30 грудня на рахунок приватної компанії було перераховано 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів.
Дії підозрюваних кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення. За такі злочини Кримінальний кодекс передбачає сувору кримінальну відповідальність.
Прокурори також домоглися в суді скасування незаконно встановлених водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на Трухановому та Венеціанському островах. В Офісі Генпрокурора наголошують, що це рішення унеможливить подальшу забудову або інше незаконне використання цих територій. Відповідні записи вже вилучено з Державного земельного кадастру.
Наразі розслідування щодо посадовця КП “Плесо” завершено, матеріали готуються до передачі до суду. Слідчі дії стосовно керівника приватного підприємства тривають.
