Mmakaje

Позначка: Офіс генпрокурора

  • У Конгресі США пропонують санкції за релігійні переслідування в Україні

    У Конгресі США пропонують санкції за релігійні переслідування в Україні

    У Конгресі США представили двопартійний законопроєкт під назвою “Про протидію війні Росії проти віри”, який передбачає запровадження санкцій за переслідування релігійних громад на тимчасово окупованих територіях України. Документ спрямований на документування порушень релігійних свобод та притягнення до відповідальності осіб, причетних до таких дій у контексті російської агресії.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який подякував американським законодавцям за ініціативу та наголосив, що захист свободи віросповідання є невід’ємною частиною захисту прав людини під час війни.

    Законопроєкт отримав двопартійну підтримку в США — його представили як республіканці, так і демократи. Серед ініціаторів — Джо Вілсон, Браян Фіцпатрік, Дон Бейкон, Стів Коен, Марсі Каптур і Майк Квіглі. Окремо супутній документ подано до Сенату США за участі сенаторів Джона Кеннеді та Шелдона Вайтгауса. Така коаліція, за оцінками спостерігачів, свідчить про широкий політичний консенсус у США щодо необхідності реагування на релігійні переслідування.

    Законопроєкт передбачає обов’язок Державного департаменту США та Міністерства оборони регулярно звітувати про випадки порушення релігійних свобод Росією на окупованих територіях України. Йдеться про фіксацію фактів руйнування культових споруд, заборони діяльності релігійних організацій, переслідування священнослужителів та утисків вірян. Також документ відкриває можливість запровадження санкцій проти іноземних осіб, які безпосередньо причетні до таких дій або сприяють їх реалізації.

    Українська сторона наводить дані про масштабні наслідки російської окупаційної політики щодо релігійних громад. З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, за офіційними оцінками, було пошкоджено або зруйновано понад 600 релігійних об’єктів — церков, синагог, мечетей та інших культових споруд. Також повідомляється про загибель понад 50 священнослужителів різних конфесій.

    Під тиском опинилися різні релігійні спільноти, зокрема протестантські, католицькі, православні громади, що не підпорядковуються Російській православній церкві, а також кримськотатарські мусульманські організації. За даними України, на окупованих територіях фіксуються рейди, примусова реєстрація громад, заборона діяльності релігійних структур та переслідування духовенства.

    Окремо звертається увага на роль Російської православної церкви, керівництво якої раніше публічно підтримало війну проти України, назвавши її “священною”. Українські посадовці та міжнародні експерти вважають, що така позиція використовується як ідеологічне виправдання релігійних переслідувань і посилення контролю над населенням на окупованих територіях.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що ухвалення цього законопроєкту стане важливим кроком у напрямку міжнародної відповідальності Росії не лише за воєнні злочини, а й за системні порушення прав людини, включно зі свободою віросповідання.

    У ширшому контексті ініціатива розглядається як частина посилення санкційної політики США щодо Росії. Якщо раніше основний акцент робився на економічних та військових аспектах, то тепер дедалі більше уваги приділяється гуманітарному виміру війни.

    Розгляд законопроєкту в Конгресі США триває. У разі підтримки він може стати одним із перших американських нормативних актів, що прямо фіксує релігійні переслідування як підставу для санкцій у контексті російської війни проти України.

  • Убивство за $3 тисячі: в Ужгороді викрили агентку РФ, яка отруїла українського військового

    Убивство за $3 тисячі: в Ужгороді викрили агентку РФ, яка отруїла українського військового

    В Ужгороді правоохоронці викрили резонансне вбивство українського військовослужбовця, до якого причетна 26-річна жінка, завербована російськими спецслужбами. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора України та Національній поліції України.

    Тіло військового було виявлено 13 квітня в орендованій квартирі. Спочатку слідство розглядало версії природної смерті або наслідків надмірного вживання алкоголю. Однак подальша перевірка обставин та аналіз останніх контактів загиблого дозволили встановити, що перед смертю він перебував у компанії жінки, яка згодом стала головною підозрюваною.

    Слідчі з’ясували, що підозрювана — уродженка Запоріжжя, яка тимчасово проживала в Ужгороді, — встановила контакт із представником російських спецслужб через месенджер. За виконання завдання їй пообіцяли винагороду в розмірі 3 тисяч доларів США.

    Згідно з матеріалами справи, жінка мала отримати інформацію з мобільного телефону українського військового. Для цього вона познайомилася з ним і налагодила довірливі стосунки.

    Під час однієї із зустрічей в орендованій квартирі підозрювана, за даними слідства, підлила чоловікові в напій невідому речовину. Через кілька годин після її вживання військовий знепритомнів і помер.

    Після цього жінка сфотографувала тіло та передала звіт своєму куратору з Росії. Також вона намагалася приховати сліди злочину — знищила ємність із залишками речовини та інсценувала обставини, які могли б вказувати на нещасний випадок.

    Лише зранку підозрювана викликала швидку допомогу, пояснюючи смерть чоловіка нібито надмірним вживанням алкоголю. Проте завдяки оперативним діям слідчих вдалося встановити реальні обставини події та довести зв’язок жінки з російськими спецслужбами.

    Правоохоронці затримали її в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Дії підозрюваної кваліфіковано за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада.

    Суд уже обрав їй запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Наразі триває досудове розслідування. Призначено низку експертиз, зокрема судово-медичну, результати яких можуть вплинути на подальшу правову кваліфікацію злочину.

    Цей випадок став ще одним підтвердженням активної діяльності російських спецслужб на території України, зокрема спроб вербування громадян для виконання диверсійних або розвідувальних завдань.

    Правоохоронці наголошують, що подібні злочини становлять серйозну загрозу національній безпеці, особливо в умовах повномасштабної війни. Вони закликають громадян бути обережними у спілкуванні з незнайомими особами та повідомляти про підозрілі контакти.

  • Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    У Київській області правоохоронці викрили ймовірну схему розтрати бюджетних коштів під час облаштування Алеї пам’яті в Ірпені. Йдеться про закупівлю надгробних хрестів для вшанування загиблих військових, у межах якої, за даними слідства, було завдано збитків на понад 2,8 мільйона гривень. Про це повідомляють Київська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора.

    За інформацією слідства, про підозру повідомлено трьом особам. Серед них — представник приватного товариства, уповноважена особа з публічних закупівель, а також колишня заступниця міського голови Ірпеня. Їх підозрюють у причетності до організації закупівлі з порушенням законодавства та розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

    Слідчі встановили, що службові особи Ірпінська міська рада діяли у змові з представниками бізнесу. За їхньою версією, умови тендеру були сформовані таким чином, щоб унеможливити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного учасника. У результаті торги фактично відбулися за участі лише однієї компанії, яка і стала переможцем.

    Йдеться про закупівлю 75 надгробних пам’ятників для Алеї пам’яті. Як з’ясувало слідство, ці вироби імпортувалися з Китаю за ціною близько 12 тисяч гривень за одиницю. Водночас Ірпінська громада придбала їх майже по 80 тисяч гривень за кожен. Загальна сума контракту склала близько 6 мільйонів гривень.

    Таким чином, за попередніми підрахунками, переплата перевищила 2,8 мільйона гривень. Ці кошти, за версією правоохоронців, могли бути незаконно виведені внаслідок реалізації корупційної схеми.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Ця стаття передбачає сувору кримінальну відповідальність, включно з позбавленням волі на тривалий строк.

    У прокуратурі зазначають, що наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, а також інших осіб, які можуть бути причетні до реалізації цієї схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Окрему увагу правоохоронці приділяють процедурі проведення закупівлі, зокрема аналізу тендерної документації та умов, які могли бути штучно створені для обмеження конкуренції. Також перевіряється рух коштів та можливі зв’язки між фігурантами справи.

    Викриття цієї схеми викликало резонанс, адже йдеться про використання бюджетних коштів, призначених для вшанування пам’яті загиблих захисників України. У контексті війни та суспільної чутливості до таких тем подібні правопорушення набувають особливого значення.

    Правоохоронні органи наголошують, що розслідування триває, а всі підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

  • Чому тисячі кримінальних справ в Україні не доходять до вироків: що показує статистика і резонансні кейси

    Чому тисячі кримінальних справ в Україні не доходять до вироків: що показує статистика і резонансні кейси

    В Україні спостерігається системна проблема: значна частина кримінальних проваджень так і не доходить до вироків суду, попри велику кількість зареєстрованих злочинів і гучні заяви правоохоронних органів. За офіційними даними Офіс Генерального прокурора України, щороку в країні фіксуються сотні тисяч кримінальних правопорушень, однак лише частина з них скеровується до суду, а ще менша — завершується обвинувальними вироками.

    Аналітичні дослідження, зокрема на основі звітів прокуратури та судової адміністрації, підтверджують цей дисбаланс: між кількістю відкритих проваджень і кількістю засуджених осіб існує значний розрив. Фактично система демонструє високу активність на старті — у реєстрації злочинів, але значно нижчу ефективність на фінальному етапі — винесенні вироків.

    Це добре ілюструють дані по окремих категоріях злочинів. Наприклад, лише у сфері шахрайства у 2025 році було зафіксовано майже 49 тисяч кримінальних проваджень, однак лише частина з них отримує судову перспективу. У військових злочинах, пов’язаних із самовільним залишенням частини чи дезертирством, також видно значний розрив: із сотень тисяч відкритих справ до суду доходить лише невелика частина.

    Експерти пояснюють це комплексом системних причин. Насамперед — перевантаженістю слідчих органів. Один слідчий може вести десятки або навіть сотні справ одночасно, що критично знижує якість розслідувань. У таких умовах збір доказів часто є поверхневим, що ускладнює перспективу справи в суді.

    Друга причина — затягування процесів. Підозрювані та їхні адвокати активно використовують процесуальні інструменти для відтермінування розгляду справ. У результаті строки давності можуть спливати ще до винесення вироку, що автоматично закриває можливість покарання.

    Третій фактор — корупційні ризики. У резонансних справах, особливо тих, де фігурують впливові особи або великі фінансові інтереси, часто виникають підозри щодо неформального впливу на слідство чи суд. Хоча такі факти не завжди доведені, сама їхня ймовірність підриває довіру до системи правосуддя.

    Четверта причина — орієнтація правоохоронної системи на «кількість відкритих справ», а не на їх результативність. Відкриття провадження часто розглядається як показник ефективності, тоді як доведення справи до вироку — складніший і менш контрольований процес.

    Окрему увагу привертають резонансні кейси, які стають символами цієї проблеми. Серед них — справи щодо високопосадовців, представників великого бізнесу або правоохоронних органів. Навіть у випадках, коли фіксуються підозри, проводяться обшуки чи затримання, багато проваджень роками не доходять до вироку або взагалі зникають із публічного поля.

    Такі ситуації створюють у суспільстві відчуття вибірковості правосуддя. Якщо у справах із очевидними доказами немає результату, це формує переконання, що система працює не однаково для всіх.

    Аналітики наголошують: головна проблема полягає не в тому, що злочини не фіксуються — навпаки, їх реєструють у великій кількості. Ключова проблема — у відсутності завершеного циклу правосуддя. Без вироку будь-яке розслідування втрачає сенс як інструмент відновлення справедливості.

    Фахівці також звертають увагу на ще один аспект — якість доказової бази. Багато справ розвалюються в судах саме через слабкі або неправильно оформлені докази. Це свідчить про проблеми не лише на рівні слідства, а й у загальній підготовці процесуальних матеріалів.

    У довгостроковій перспективі така ситуація має серйозні наслідки. Відсутність вироків формує відчуття безкарності, що може стимулювати зростання злочинності та підривати довіру до державних інституцій.

    Експерти сходяться на думці, що для зміни ситуації необхідні системні реформи: зменшення навантаження на слідчих, підвищення якості розслідувань, цифровізація процесів, а також реальне посилення незалежності судової системи. Без цих змін дисбаланс між кількістю відкритих справ і кількістю вироків зберігатиметься.

    Таким чином, українська правоохоронна система сьогодні демонструє парадокс: велика кількість кримінальних проваджень не перетворюється на реальні судові рішення. І поки цей розрив не буде подолано, питання ефективності правосуддя залишатиметься одним із ключових викликів для держави.

  • Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Посадовиця Офісу генпрокурора задекларувала п’ять недобудов у Києві

    Начальниця відділу Офісу генерального прокурора Альона Хороша задекларувала низку об’єктів нерухомості, серед яких — п’ять об’єктів незавершеного будівництва у Києві. Відповідні дані містяться у її декларації.

    Про це пише видання СтопКор

    Посадовиця зареєстрована та фактично проживає у столиці. У власності вона має земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у селі Сеньківка Бориспільського району Київської області, придбану ще у 2009 році.

    Також у спільній частковій власності задекларована квартира у Києві площею 107 квадратних метрів. Хорошій належить 33% житла, тоді як 67% оформлено на Богдана Іванченка. Квартиру придбали у грудні 2019 року, при цьому в декларації зазначена вартість у 18 гривень на дату набуття.

    Крім цього, з 2019 року посадовиця має право безоплатного користування машиномісцем площею 12,5 квадратного метра. Його вартість задекларована на рівні 135 тисяч гривень.

    У декларації також вказані об’єкти незавершеного будівництва у Києві. Йдеться про квартиру площею 65 квадратних метрів, яка фігурує у документах з 2018 року. Окремо задекларовано машиномісце площею 15,8 квадратного метра, що з’явилося у 2021 році.

    Окрім цього, посадовиця зазначила три нежитлові приміщення площею від 4,95 до 10,4 квадратного метра. Вони були внесені до декларації у 2022 році.

    Усі ці об’єкти, згідно з документом, збудовані за кошти декларантки або з використанням її матеріалів. Водночас право власності оформлене на треті особи, серед яких ПАТ “Холдингова компанія “Київміськбуд” та ТОВ “Круазет”, при цьому вказане право оренди.

    Серед транспортних засобів зазначено автомобіль Hyundai Santa Fe 2012 року випуску, набутий у лютому 2025 року. Авто перебуває у власності Богдана Іванченка, однак Хороша має право користування. Вартість машини на момент придбання задекларована у 400 тисяч гривень, що відповідає середньоринковим цінам на подібні моделі.

    За 2025 рік Альона Хороша отримала 1,45 мільйона гривень заробітної плати. Також вона задекларувала 5 тисяч доларів готівкою.

    На банківських рахунках посадовиці у Райффайзен Банку зазначено 50 тисяч гривень, 6 тисяч гривень, 3 тисячі євро та 10 тисяч доларів.

    Фінансових зобов’язань або значних витрат у декларації не вказано. Також відсутня інформація про іншу оплачувану діяльність чи участь у керівних органах організацій.

  • Офіс генпрокурора розслідує справу проти нардепки Безуглої: деталі

    Офіс генпрокурора розслідує справу проти нардепки Безуглої: деталі

    Народна депутатка Мар’яна Безугла відреагувала на інформацію про відкриття проти неї кримінального провадження за статтею “державна зрада”.

    Раніше народний депутат Сергій Тарута повідомив, що Офіс генерального прокурора відкрив відповідну справу. За його словами, слідство перевіряє, чи могли публічні заяви Безуглої нашкодити українським військовим.

    Йдеться про ситуацію навколо 72-ї окремої механізованої бригади, яка тримала оборону Вугледара. Тарута заявив, що після публічних повідомлень про можливе виведення підрозділу російські війська менш ніж за добу перекинули на цей напрямок значні сили, що могло вплинути на ситуацію на фронті.

    За даними слідства, провадження відкрито за статтею про державну зраду в умовах воєнного стану. Досудове розслідування веде Державне бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу генпрокурора.

    Також перевіряється можливе розголошення інформації військового характеру та державної таємниці.

    Сама Безугла спочатку коротко відреагувала у соцмережах, написавши: “Мене не злякати”.

    Згодом вона опублікувала скриншот свого попереднього повідомлення щодо 72-ї бригади та заявила про тиск з боку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

    “Той пост, за який Сирський ручками нардепа і його друга Тарути намагається на мене наступати, подаючи як “держзраду”, — написала депутатка.

    Вона також розкритикувала рішення щодо ротацій підрозділів на фронті.

    Водночас відкриття кримінального провадження не означає доведеної вини. Наразі триває досудове розслідування, під час якого правоохоронці мають встановити, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між заявами депутатки та можливими наслідками для оборони.

    Справу було відкрито за рішенням суду після звернень народних депутатів, зокрема Сергія Тарути та Федора Веніславського.

  • У Києві ліквідували нелегальний склад зброї з гранатометами і ракетами

    У Києві ліквідували нелегальний склад зброї з гранатометами і ракетами

    У Києві правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї. Організатор облаштував імпровізований склад боєприпасів і вогнепальної зброї прямо у власному помешканні, а для прикриття використовував вивіску станції технічного обслуговування автомобілів.

    Про викриття схеми повідомили в Офісі Генерального прокурора. Операцію провели правоохоронці під процесуальним керівництвом прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

    За даними слідства, організатором нелегального бізнесу став 50-річний мешканець Києва. Під виглядом роботи автосервісу він проводив зустрічі з клієнтами та продавав їм бойову зброю, боєприпаси і вибухові пристрої.

    Правоохоронцям вдалося задокументувати кілька фактів продажу озброєння. Зокрема, підозрюваний збув реактивну протитанкову гранату, підствольний гранатомет і понад 3,5 тисячі набоїв.

    Крім того, слідчі зафіксували продаж двох автоматів і ручного кулемета, що свідчить про значний масштаб незаконного обігу зброї.

    Під час подальшого розслідування правоохоронці встановили, що до схеми причетні ще двоє осіб. У межах обшуків у них вилучили значний арсенал: шість одиниць вогнепальної зброї, три гранатомети, близько 200 гранат, тротилову шашку та протитанкову керовану ракету.

    Усіх трьох фігурантів затримано відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Наразі їм повідомлено про підозру за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

  • Схема на мільйони: підрядників Трипільської ТЕС перевіряють через завищені ціни

    Схема на мільйони: підрядників Трипільської ТЕС перевіряють через завищені ціни

    Правоохоронці розслідують можливе розкрадання десятків мільйонів гривень під час відновлення Трипільська ТЕС, яка була пошкоджена внаслідок російської атаки. За даними слідства, на ремонт енергетичного об’єкта могли незаконно вивести щонайменше 50 млн грн.

    Кілька днів тому в Офіс Генерального прокурора повідомили, що підрядні компанії закуповували будівельні матеріали у пов’язаних фірм з націнкою приблизно 30%, а різницю переводили у готівку. Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 19 млн грн.

    Назви компаній та імена підприємців офіційно не розкривалися. Однак журналісти проаналізували судові ухвали у справі та з’ясували, хто може бути причетним до схеми.

    За інформацією слідства, підряд на відбудову станції могли контролювати структури, пов’язані з підприємцем Андрієм Тесленком — заступником директора компанії Інвентум Україна. У матеріалах досудового розслідування зазначається, що він нібито фактично контролює низку підприємств, серед яких ЗТЕП, ДЕМЗ-інжинірінг та ДЕМЗ.

    Обшуки у справі провели 14 січня 2026 року, зокрема в будинку на Київщині, який належить Тесленку. Там правоохоронці вилучили майже 3 млн грн і 100 тис. доларів готівкою, на які суд наклав арешт. Ще 120 тис. доларів і 115 тис. євро повернули, оскільки адвокати заявили, що ці кошти належать співмешканці підприємця.

    За даними слідства, компанія ЗТЕП отримала від Трипільської ТЕС підряди на суму понад 488 млн грн. Офіційно підприємство належить мешканцям Запоріжжя — Геннадію Білоусу та Євгенії Леонтьєвій. Директор компанії фігурує у кримінальному провадженні як підозрюваний.

    Слідчі вважають, що частина тендерів могла бути проведена з порушеннями, а вартість матеріалів значно завищували. Подібні підозри раніше виникали і щодо інших проєктів компанії, зокрема реконструкції школи у Кам’янському, де журналісти виявили суттєве завищення цін на будівельні матеріали.

    Ще одна компанія, яка опинилася у фокусі слідства, — Інвентум Україна. У квітні 2025 року вона виграла тендер на ремонт поверхонь одного з блоків Трипільської ТЕС на суму понад 160 млн грн.

    Слідчі встановили, що в актах виконаних робіт могла зазначатися штучно завищена вартість матеріалів і обсягів робіт. За версією правоохоронців, схема могла діяти за участі тодішньої директорки компанії Жанни Талац. Наразі суд обрав їй запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

    Обидві компанії працювали в одному офісі на вулиці Лейпцизькій у Києві, де також проводили обшуки. Саме там слідчі знайшли частину вилучених коштів.

    Слідство також перевіряє інші державні підряди цих підприємств. Зокрема, ЗТЕП отримувала контракти на понад 511 млн грн від компанії Євро-Реконструкція, яка є власником Дарницька ТЕЦ.

    Крім того, фірма виграла тендер Державна митна служба України на створення проєкту інфраструктури для скануючої системи на суму понад 6 млн грн.

    Водночас Інвентум Україна у попередні роки активно співпрацювала з комунальним підприємством Київтеплоенерго, отримавши від нього підряди приблизно на 1 млрд грн. Підприємство входить до числа найбільших підрядників цього комунального оператора.

    Наразі правоохоронці перевіряють обставини укладання контрактів та можливі зловживання під час виконання робіт з відновлення енергетичної інфраструктури.

  • Прокурора звільнили після перевірки інвалідності: роками отримував пенсію без підстав

    Прокурора звільнили після перевірки інвалідності: роками отримував пенсію без підстав

    Прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Костянтина Сапейка звільнили з посади після дисциплінарного провадження через відмову проходити повторний медичний огляд для підтвердження інвалідності. Відповідне рішення ухвалила Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.

    Під час розгляду справи комісія встановила, що Сапейко неодноразово ігнорував вимоги Офісу генерального прокурора та керівництва Черкаської обласної прокуратури щодо проходження повторного медичного обстеження у державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Йдеться про період з листопада 2024 року до травня 2025 року і пізніше.

    Перевірка проводилася в межах досудового розслідування кримінального провадження щодо можливих зловживань при встановленні інвалідності прокурорам та іншим посадовцям. Розслідування розпочали на виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року №732/2024.

    Костянтину Сапейку ще у 2016 році було встановлено II групу інвалідності безстроково. На підставі цього статусу він отримував пенсію по інвалідності, зокрема у період з 2019 по 2024 рік — приблизно по 18 тисяч гривень щомісяця.

    У Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії дійшли висновку, що прокурор не мав об’єктивних перешкод для проходження медичного обстеження. Періоди відпусток, лікарняних та службовий графік дозволяли йому з’явитися на огляд. Водночас пояснення Сапейка щодо стану здоров’я комісія визнала непереконливими та такими, що суперечать наданим медичним документам.

    23 липня експертна команда державної установи «Укрдержндімспі МОЗ» дійшла висновку, що встановлення Сапейку II групи інвалідності у 2016 році було необґрунтованим через відсутність достатніх медичних підстав. У результаті цей статус було скасовано.

    Також комісія звернула увагу, що прокурор не намагався спростувати сумніви щодо законності отриманої інвалідності, не ініціював відпустку для проходження обстеження і не подав документи до територіального центру комплектування щодо зняття з військового обліку, хоча II група інвалідності передбачає непридатність до служби.

    За даними комісії, Сапейко фактично використовував статус інвалідності лише для отримання пенсійних виплат. При цьому він не звертався щодо облаштування робочого місця або отримання інших соціальних пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

    У КДКП наголосили, що відмова від медичного обстеження підірвала довіру до органів прокуратури та спричинила суспільний резонанс на тлі численних публікацій у ЗМІ про можливі фіктивні інвалідності серед прокурорів у Черкаській та Хмельницькій областях.

    З огляду на тривалість та умисний характер порушень, а також шкоду авторитету прокуратури в умовах воєнного стану, комісія ухвалила рішення про звільнення прокурора з посади. При цьому дисциплінарний проступок було визнано триваючим — з листопада 2024 року до липня 2025 року.

  • Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України В’ячеслав Сученко, якого звільнили у 2014 році за законом «Про очищення влади», відсудив у держави понад 4,3 млн гривень компенсації.

    Про це стало відомо з декларації посадовця та судових рішень у справі.

    В’ячеслава Сученка звільнили 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к. Підставою стало положення закону про люстрацію, яке поширювалося на посадовців, що обіймали керівні посади в органах прокуратури в період з 2010 по 2014 роки.

    Зокрема, з січня 2011 року до лютого 2014 року Сученко працював першим заступником військового прокурора Центрального регіону та першим заступником прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Саме ці посади підпадали під люстраційні обмеження.

    Після звільнення Сученко оскаржив це рішення в суді та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов був поданий проти Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

    Суд першої інстанції визнав звільнення незаконним і постановив виплатити компенсацію. Це рішення згодом підтвердив і Шостий апеляційний адміністративний суд.

    21 січня 2026 року апеляційний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року.

    Колегія суддів у складі головуючої Олени Карпушової, а також суддів Оксани Епель та Віталія Файдюка дійшла висновку, що застосування люстрації лише через сам факт обіймання посади без доведення індивідуальної вини є непропорційним втручанням у право на приватне життя.

    Судді зазначили, що така практика порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівності доступу до державної служби.

    У рішенні суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Полях та інші проти України» від 2019 року, а також на висновки Венеціанської комісії та резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи.

    Апеляційні скарги Офісу генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону суд залишив без задоволення.

    Рішення набрало законної сили з моменту ухвалення. Водночас сторони ще можуть подати касаційну скаргу до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Загалом справа тривала понад 11 років. Розгляд неодноразово зупиняли, зокрема через очікування рішення Конституційного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо люстраційних справ. Поновили провадження лише у 2022 році.

    У своїй декларації Сученко зазначив два доходи, отримані на виконання рішення суду: 3,26 млн гривень та 1,04 млн гривень. Загальна сума компенсації становить понад 4,3 млн гривень.

    Наразі В’ячеслав Сученко працює начальником відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю Державної податкової служби.