Mmakaje

Позначка: Олег Кіпер

  • Росія вдарила по іноземному судну та порту Одеси: є поранені

    Росія вдарила по іноземному судну та порту Одеси: є поранені

    Армія Росії пізно ввечері 17 липня завдала ракетного удару по цивільному судну під прапором Маршаллових Островів, а також по портовій інфраструктурі Одеси. Внаслідок атаки постраждали четверо членів екіпажу, а на самому судні виникла пожежа після пошкодження надбудови.

    Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Микола Калашник. Інформацію про обстріл також підтвердив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

    За попередніми даними, російські ракети влучили в район порту Одеси та цивільне судно, що перебувало під прапором Маршаллових Островів. Унаслідок удару було пошкоджено надбудову корабля, після чого на борту спалахнула пожежа. Постраждали четверо членів екіпажу. Усім їм оперативно надали необхідну медичну допомогу, інформація про їхній стан уточнюється.

    Окрім ураження судна, пошкоджень зазнала й портова інфраструктура Одеси. Масштаби руйнувань наразі встановлюються, однак місцева влада вже заявила, що російські війська вкотре цілеспрямовано атакували цивільні об’єкти, які забезпечують роботу морських перевезень та українського експорту.

    Міністр Микола Калашник наголосив, що удари по цивільних суднах і портовій інфраструктурі є черговим свідченням свідомого нехтування Росією нормами міжнародного права.

    «Цілеспрямовані удари по цивільній портовій інфраструктурі та торговельному флоту — це черговий доказ того, що РФ свідомо ігнорує міжнародне право. Від таких атак потерпає не лише Україна, а й глобальна безпека судноплавства та світові ланцюги постачання», — заявив він.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер уточнив, що під час пізньовечірньої атаки російські війська одночасно завдали ударів і по портовій інфраструктурі міста. На місцях влучань працювали рятувальники, медики та інші екстрені служби, які ліквідовували наслідки обстрілу та надавали допомогу постраждалим.

    Росія продовжує систематично атакувати цивільне судноплавство у Чорному морі та об’єкти портової інфраструктури України. Лише кілька днів тому, 14 липня, російські війська здійснили черговий удар по трьох торговельних суднах під прапорами різних держав. Подібні атаки створюють додаткові ризики для міжнародного морського сполучення, судноплавних компаній та екіпажів, які працюють у регіоні.

    Експерти зазначають, що регулярні обстріли вже негативно впливають на логістику українського експорту. Через російські атаки безпілотниками та ракетами складські потужності найбільшого українського порту в Одесі скоротилися приблизно на третину, що ускладнює перевалку зерна та іншої продукції. Це також позначається на роботі міжнародних перевізників, трейдерів і стабільності світового продовольчого ринку.

    Попри постійні атаки на морську інфраструктуру, українська влада заявляє про намір зберегти обсяги експорту зерна щонайменше на рівні попереднього маркетингового сезону. Для цього продовжується робота з відновлення пошкоджених об’єктів, посилення заходів безпеки та підтримки функціонування морського експортного коридору.

  • Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    У ніч проти 24 квітня Росія здійснила чергову атаку по Одеському регіону, вдаривши безпілотниками не лише по цивільній інфраструктурі, а й по торговельному судну, яке рухалося українським морським коридором у Чорному морі. Під удар потрапив балкер під прапором Сент-Кіттс і Невіс, що прямував до портів Великої Одеси. Про це повідомили в Адміністрації морських портів України та керівництво Одеської області.

    За попередніми даними, судно було уражене щонайменше двома дронами. Унаслідок атаки на борту виникла пожежа, однак екіпаж зміг оперативно локалізувати займання та не допустити масштабних наслідків. Інформація про загиблих або постраждалих серед членів екіпажу наразі не надходила, однак сам факт атаки на іноземне судно в акваторії Чорного моря викликає серйозне занепокоєння, адже йдеться про безпеку міжнародного судноплавства.

    Цей інцидент став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує системно атакувати українську портову інфраструктуру та логістичні маршрути, зокрема так званий український морський коридор, який забезпечує експорт зерна та інших товарів. Після зриву «зернової угоди» саме цей маршрут став критично важливим для економіки України та глобальної продовольчої безпеки.

    Паралельно з атакою на судно під ударом опинилася й цивільна інфраструктура Одеси. За словами місцевої влади, вибухи пролунали вночі, і внаслідок обстрілу було пошкоджено житлові будинки. Зокрема, постраждали дві двоповерхівки та один триповерховий будинок. Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель подружжя — чоловіка і жінки віком по 75 років. Ще близько 15 людей отримали поранення, частину з них госпіталізували з різними травмами.

    Рятувальні служби оперативно прибули на місце подій, ліквідували наслідки обстрілу та надали допомогу постраждалим. Фото з місця події, оприлюднені ДСНС, свідчать про значні руйнування житлового сектору, вибиті вікна, пошкоджені дахи та сліди пожеж.

    Атака на судно під іноземним прапором має не лише військовий, а й серйозний міжнародний вимір. Подібні удари можуть розглядатися як загроза глобальній навігації та порушення принципів свободи судноплавства. Український морський коридор функціонує попри постійну небезпеку, і саме через нього проходять вантажі, важливі для багатьох країн світу. Ураження такого судна може вплинути на страхування перевезень, логістику та загалом на готовність іноземних компаній працювати з українськими портами.

    Експерти зазначають, що Росія таким чином намагається тиснути не лише на Україну, а й на міжнародну спільноту, створюючи ризики для світової торгівлі. Особливо це стосується зернового експорту, адже Україна залишається одним із ключових постачальників аграрної продукції на глобальні ринки. Будь-які атаки на портову інфраструктуру або судна можуть призвести до зростання цін на продовольство та нестабільності на ринках.

    Водночас українська сторона продовжує забезпечувати роботу морського коридору, попри регулярні обстріли. Це стало можливим завдяки посиленню систем протиповітряної оборони, координації з міжнародними партнерами та адаптації логістичних маршрутів. Однак такі атаки, як удар 24 квітня, демонструють, що ризики залишаються високими.

    Одеський регіон від початку повномасштабної війни є однією з ключових цілей російських атак. Порти Великої Одеси — це стратегічні об’єкти, через які проходить значна частина українського експорту. Саме тому вони регулярно зазнають обстрілів із застосуванням ракет і безпілотників.

    Станом на 24 квітня 2026 року повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1521-й день. За цей час Росія неодноразово атакувала цивільні об’єкти, житлові будинки, енергетичну інфраструктуру та транспортні вузли. Удари по портам і суднам стали окремим напрямом тиску, спрямованим на економіку України.

    Міжнародна реакція на подібні інциденти традиційно включає засудження атак та заклики забезпечити безпеку цивільного судноплавства. Однак експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації залежатиме від рівня підтримки України з боку партнерів, зокрема у сфері безпеки морських шляхів.

    Попри складну ситуацію, українські порти продовжують працювати, а судна — заходити до них, що свідчить про стійкість системи та важливість цього напрямку для економіки країни. Водночас кожна така атака, як удар по балкеру під прапором Сент-Кіттс і Невіс, підвищує градус напруженості та нагадує, що Чорне море залишається зоною підвищеної небезпеки.

  • Росія масовано атакувала дронами порт на Дунаї і залишила тисячі людей без світла

    Росія масовано атакувала дронами порт на Дунаї і залишила тисячі людей без світла

    У ніч на 26 березня російські війська здійснили масовану атаку ударними безпілотниками по Одеській області, внаслідок чого було пошкоджено один із портів на Дунаї, а також енергетичну та промислову інфраструктуру регіону.

    Про це повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, внаслідок атаки виникли пожежі, які оперативно ліквідували рятувальники. Також відомо про одного постраждалого — 26-річного чоловіка госпіталізували.

    Через обстріл у частині населених пунктів зафіксовано перебої з електропостачанням. Критична інфраструктура переведена на резервні джерела живлення, тривають аварійно-відновлювальні роботи.

    За даними Ізмаїльської районної державної адміністрації, станом на ранок без електроенергії залишаються близько 17 тисяч абонентів. У самому Ізмаїлі критична інфраструктура працює, частково — завдяки генераторам.

    Окремо повідомляється, що у Вилковому через наслідки удару відсутнє водопостачання. Наразі вирішується питання забезпечення населення водою.

    У державному підприємстві “Адміністрація морських портів України” підтвердили, що вночі під удар потрапив один із дунайських портів. Пошкоджено складські приміщення, причали та адміністративні будівлі, а також об’єкти окремих портових операторів. Попри це, порт продовжує роботу з урахуванням безпекових обмежень.

    Як уточнила речниця Одеської обласної прокуратури Інна Верба, російські сили атакували одразу кілька районів області. За фактом обстрілу відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини. Правоохоронці фіксують наслідки атаки на місцях.

  • Уночі РФ атакувала Одещину: пошкоджено порт і зернові об’єкти

    Уночі РФ атакувала Одещину: пошкоджено порт і зернові об’єкти

    У ніч проти 20 березня російські війська здійснили атаку ударними дронами по Одеській області. Внаслідок обстрілу пошкоджено цивільні судна, портову інфраструктуру та є постраждалі.

    Унаслідок нічної атаки російських безпілотників на Одещину пошкоджень зазнали два цивільних комерційних судна, які були пришвартовані біля причалів і завантажені зерном.

    Як повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, йдеться про судна під прапорами Палау та Барбадосу.

    “Внаслідок нічної атаки ворога ударними безпілотниками пошкоджено два цивільних комерційних судна під прапорами Палау та Барбадос, які були пришвартовані біля причалів та завантажені зерном”, — зазначив він.

    За офіційною інформацією, постраждали двоє людей.

    Окрім суден, в атакованому порту пошкоджено адміністративні будівлі, зерновий бункер та обладнання.

    На місці виникли пожежі, які оперативно ліквідували рятувальники ДСНС.

    Повітряну тривогу вночі оголошували в Одеському, Білгород-Дністровському та Ізмаїльському районах області.

    Наразі на місцях тривають роботи з ліквідації наслідків удару.

    “На місцях подій тривають роботи з усунення наслідків. Правоохоронні органи фіксують чергові воєнні злочини, вчинені російськими загарбниками“, — додав Кіпер.

  • Росія масовано атакувала південь Одещини дронами, пошкоджено портову інфраструктуру

    Росія масовано атакувала південь Одещини дронами, пошкоджено портову інфраструктуру

    У ніч проти 17 березня російські війська здійснили масовану атаку ударними безпілотниками по півдню Одеської області. Внаслідок удару пошкоджено баржу, а також об’єкти енергетичної, промислової та портової інфраструктури.

    Про це повідомила речниця Одеської обласної прокуратури Інна Верба.

    За її словами, правоохоронці фіксують наслідки нічної атаки. Зокрема, пошкоджено дах, фасад та вікна одного з приватних будинків.

    “Наразі правоохоронці фіксують ушкодження, які сталися через масовану атаку ворога… Також пошкоджено дах, скління та фасад приватного житла. Минулося без загиблих та постраждалих”, — зазначила Верба.

    За процесуального керівництва прокуратури Одеської області розпочато досудове розслідування за фактом воєнного злочину відповідно до ч.1 ст.438 Кримінального кодексу України.

    Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що внаслідок удару постраждали території підприємств і частина обладнання. На місцях виникли пожежі, які рятувальники вже ліквідували.

    Через атаку в окремих населених пунктах регіону виникли перебої з електропостачанням. Критичну інфраструктуру перевели на резервне живлення.

    Про наслідки атаки повідомив і міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко. За його словами, російські безпілотники вкотре атакували місто, пошкодивши інфраструктурні об’єкти та житлові будинки.

    “Після обстрілу всі служби розпочали ліквідацію наслідків атаки та надання допомоги. Робочі групи документують масштаби пошкоджень”, — повідомив мер.

    Наразі у місті тривають відновлювальні та ремонтні роботи. Також працюють Пункти незламності.

    У Міністерстві розвитку громад та територій України уточнили, що на півдні країни було уражено баржу, яка використовувалася у виробничих процесах, а також пошкоджено господарські будівлі одного з портів.

    За даними ДСНС, рятувальники протягом ночі працювали одразу на кількох локаціях, ліквідовуючи пожежі після атаки. Наразі всі займання загашені.

    Раніше повідомлялося, що Росія могла вперше застосувати дрон “Ланцет” зі штучним інтелектом для удару по центру Києва. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

  • Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Колишнього прокурора Києва, а нині очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера низка джерел та заявників пов’язують із функціонуванням організованої групи, яка, за їхніми твердженнями, спеціалізується на рейдерстві, виведенні активів з-під санкцій та привласненні бюджетних коштів. Йдеться як про комерційне майно, так і про кошти державних та міжнародних програм, зокрема спрямованих на будівництво укриттів.

    Одним із найбільш резонансних епізодів називають конфлікт навколо активів родини Ксенофонтових. Після смерті бізнесмена Олександра Ксенофонтова у 2020 році, за твердженням заявників, було ініційовано низку кримінальних проваджень, які вони вважають сфальсифікованими. У результаті цих дій Оксану Ксенофонтову було виселено з житла, а бізнес-структури родини — штучно доведено до боргового стану. Згодом активи, зокрема ТОВ «КК Патріарх Холл», перейшли під контроль компанії «Ньюлайт».

    У матеріалах, які перебувають у розпорядженні заявників, фігурують також імена Сергія Шапрана, Володимира Осіпова та Ігоря Скорохода. Окрему увагу вони звертають на можливий конфлікт інтересів: дружина Олега Кіпера Ірина, за наявною інформацією, має фінансові зобов’язання на суму близько 25 мільйонів гривень перед дружиною Володимира Осіпова.

    Окремий блок звинувачень стосується будівництва захисних укриттів в Одеській області. У Вигоднянській громаді, за твердженнями джерел, тендер на суму близько 97 мільйонів гривень отримала компанія «Давмір Строй». У документах, які аналізували заявники, йдеться про ймовірне завищення вартості будівельних матеріалів, зокрема бетону та арматури, що могло призвести до розкрадання значних сум, у тому числі коштів міжнародної допомоги в межах програми Ukraine Facility.

    Схожі підозри озвучуються і щодо проєктів у Вилківській міській раді, де фігурує «Південна Українська Будівельна Компанія», а також у селі Маяки, де, за твердженням заявників, представники місцевої влади спільно з приватними структурами могли привласнювати кошти міжнародної допомоги через фіктивне або завищене будівництво.

    Особливу роль у цій вертикалі, за словами джерел, відіграє Сергій Шапран. Його пов’язують із бізнес-інтересами, які нібито мають сліди російського походження, а також із компаніями, через які, за версією заявників, здійснювалося зняття арештів з активів осіб, що перебувають під санкціями. Попри затримання Шапрана у 2025 році під час спроби виїзду за кордон, учасники схем, як стверджують джерела, уникають реальної відповідальності.

    Окреме занепокоєння викликає реакція правоохоронних органів. За наявною інформацією, судові ухвали про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у низці випадків залишаються без виконання. Це, на думку заявників, може свідчити про системну корупційну кругову поруку між посадовцями та правоохоронними структурами.

    Наразі всі викладені обставини мають характер заяв і тверджень сторін, а остаточну правову оцінку їм може надати лише суд. Водночас масштаб і чутливість описаних схем у період повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс та потребують публічного і неупередженого розслідування.

  • В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі та Києві дедалі активніше обговорюють можливу відставку Олега Кіпера з посади голови Одеської обласної військової адміністрації. Формальною причиною називають війну, безпекові ризики та складну ситуацію в регіоні. Втім, за словами співрозмовників у політичних і правоохоронних колах, саме низка рішень та подій останніх років суттєво ослабили позиції керівника ОВА.

    Як зазначає журналістка Ірина Гриб, щоб зрозуміти причини нинішніх розмов, достатньо згадати окремі епізоди діяльності Кіпера в Одеській області. Йдеться не про повну біографію, а про ключові управлінські кроки, які викликали найбільше запитань.

    Ще до призначення в Одесу Олег Кіпер відкрито демонстрував амбіції очолити Офіс генерального прокурора. У підсумку ж він отримав крісло керівника стратегічного прифронтового регіону в умовах повномасштабної війни. Результати такого управління дедалі частіше оцінюють критично.

    Одеська область і саме місто Одеса регулярно стикаються з проблемами водопостачання, тепла та електроенергії. Попри роки розмов про резервні системи, генератори та підготовку до кризових сценаріїв, базові інфраструктурні питання залишаються невирішеними. На цьому тлі публічна увага привертається до стрімкого зростання статків самого голови ОВА, який, за оцінками співрозмовників, явно не пов’язує своє майбутнє з регіоном.

    Окремий блок претензій стосується аграрних та митних рішень. Саме за ініціативи Кіпера було фактично заблоковано морський імпорт мінеральних добрив. Формально — не з міркувань безпеки, а під приводом регуляторних обмежень. Наслідком стало штучне скорочення пропозиції та різке зростання цін для аграріїв.

    Паралельно компанія Free System, пов’язана з Дмитром Фірташем, попри чинні санкції РНБО щодо самого олігарха, отримала доступ до портів Великої Одеси — Одеси, Чорноморська та Південного. У результаті, за оцінками ринку, ціни на селітру та карбамід зросли до 30 відсотків, а загальна маржа схеми могла сягати сотень мільйонів гривень.

    Ще одним резонансним епізодом стало фактичне згортання принципів децентралізації. 11 серпня 2024 року громади Одеської області отримали від ОВА листи з пропозицією перерахувати «вільний фінансовий ресурс» до обласного бюджету під приводом нагальних потреб ЗСУ. Для кожної громади була визначена конкретна сума, а загальний обсяг збору сягнув майже мільярда гривень.

    Фактично громади поставили перед вибором без вибору. Місцеві бюджети втратили можливість планувати розвиток, а управління фінансами знову концентрувалося на рівні області. При цьому публічного звіту про використання зібраних коштів досі не оприлюднено.

    Окрему критику викликав так званий «наказ №19», який подавався як спроба вивести зерновий експорт із тіні. Насправді ж, за словами учасників ринку, було запроваджено ручне управління експортними операціями. Без погодження голови ОВА судна простоювали, а експорт блокувався.

    У регіоні з’явилися спеціальні «площадки» — п’ять юридичних осіб, через які необлікований урожай легалізували для експорту. Частина цих структур, за інформацією джерел, була пов’язана з правоохоронцями, інша — з оточенням керівництва ОВА. Вартість такої «послуги» складала близько 14 відсотків готівкою.

    Не менш гучним є й напрям фортифікаційних робіт. НАБУ розслідує можливе умисне завищення цін на будівельні матеріали для оборонних споруд в Одеській області. За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена в рази.

    Авансові платежі підрядникам сягнули приблизно 1,5 мільярда гривень, водночас акти виконаних робіт досі не закриті, а строки реалізації проєктів зірвані. Договори не продовжені, але кошти вже освоєні. Для врегулювання ситуації створюються численні комісії, які, на думку критиків, мають відвести відповідальність від керівництва ОВА.

    Ці епізоди — лише частина того, що сьогодні згадують у політичних колах, коли йдеться про можливу відставку Олега Кіпера. І що більше таких фактів виходить у публічну площину, то менш стійкими виглядають його позиції.

  • Можливі кадрові перестановки у Кабміні: хто може втратити посади найближчим часом

    Можливі кадрові перестановки у Кабміні: хто може втратити посади найближчим часом

    У Кабінеті Міністрів України найближчим часом можуть відбутися суттєві кадрові зміни. Про потенційні відставки одразу кількох високопосадовців повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у фракції «Слуга народу».

    Йдеться про можливе звільнення міністра освіти і науки Оксена Лісового. За словами співрозмовників видання, Лісовий уже тривалий час конфліктує з парламентарями та частиною освітян через складну реформу укрупнення навчальних закладів. Ця реформа викликала значний спротив у регіонах, а політичні союзники міністра дедалі частіше ставлять під сумнів його здатність продовжувати роботу в умовах кризи довіри.

    Під питанням також перебуває посада віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. У фракції «Слуга народу» його можливу відставку пов’язують із «деєрмакізацією» — внутрішньополітичною ініціативою, спрямованою на відсторонення від впливу осіб, яких пов’язують із колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. За інформацією джерел, частина депутатів вважає, що Кулеба може бути причетний до так званих «плівок Міндіча» і не має залишатися у виконавчій владі.

    Під загрозою звільнення також опиняється Руслан Магомедов — голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, кум Андрія Єрмака. У Верховній Раді сформувалася група депутатів, які наполягають на необхідності «чистки» від впливу колишньої команди голови ОП, включно з керівниками місцевих адміністрацій.

    Серед регіональних керівників, яких можуть попросити піти, — очільники обласних військових адміністрацій, що асоціюються з Єрмаком. Зокрема, йдеться про Олега Кіпера в Одесі та Володимира Когута в Полтаві.

    За словами джерел, необхідність масштабних кадрових рішень обумовлена бажанням оновити управлінську вертикаль та дистанціювати державні інституції від політичних корупційних скандалів, що завдали репутаційних втрат команді влади. Очікується, що найближчі тижні можуть стати вирішальними у визначенні нового балансу сил у виконавчій владі.

  • Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Ми звернули увагу на майнові та процесуальні аспекти, пов’язані з суддею Печерського районного суду Києва Євгеном Хайнацьким. У декларації його сім’ї фігурують земельні наділи, квартири та елітні автомобілі, тоді як низка рішень судді — зокрема відмови у скаргах щодо бездіяльності прокурорів — викликає питання щодо прозорості й неупередженості у резонансних справах.

    Аналізуючи публічні декларації та судову практику можна знайти кілька потенційно неоднозначних моментів у діяльності судді Печерського районного суду Києва Євгена Хайнацького.

    За даними декларації за 2024 рік, родина судді володіє значним майном. У документі вказані два земельні наділи — у Чернігівській та Київській областях. Більшість нерухомості задекларована на дружину Юлію Кияновську: квартира в Києві, заміський маєток під столицею, десятки земельних ділянок у Чернігівській області та селах Київщини, а також частка у спільній власності будинку. У 2024 році, ідеться у публікаціях, Кияновська придбала ще одну столичну квартиру за понад 2,3 млн грн.

    Автопарк родини також виглядає представницьким: згадується Lexus RX 350, зареєстрований на дружину, а BMW X5 і BMW X7 — якими сім’я користується нібито безоплатно від підприємств, пов’язаних із нею. Окрім того, у відкритих реєстрах Кияновська фігурує як акціонерка ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», тоді як у декларації судді відсутні відомості про корпоративні права.

    Разом із майновими деклараціями увагу привертає й судова практика Хайнацького. Суддя систематично відмовляє в скаргах на бездіяльність прокурорів у випадках, коли йдеться про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Як приклад можна навести скаргу, пов’язану з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером: матеріали розслідування містили ознаки можливих протиправних дій — від використання підконтрольних схем до розкрадань і рейдерських захоплень. Офіс Генерального прокурора відмовився вносити відомості до ЄРДР, а суддя Хайнацький залишив без задоволення скаргу, пославшись на «недостатність обʼєктивних відомостей».

    У низці інших резонансних справ суддя також ухвалював рішення, які ускладнюють доступ до ефективного розслідування і тим самим можуть захищати інтереси впливових осіб та бізнес-кіл. Поєднання великого майна родини й судової практики, яка часто спричиняє відсутність слідчих дій, викликає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів та прозорості рішень.

  • “Домовитись не вийшло”: одеські еліти добиваються відсторонення Олега Кіпера через його зв’язки з РФ

    “Домовитись не вийшло”: одеські еліти добиваються відсторонення Олега Кіпера через його зв’язки з РФ

    За інформацією джерел, у глави Одеської ОВА Олега Кіпера продовжується системний конфлікт з одеськими елітами, зокрема з крупними експортерами та імпортерами.

    Однією із задач, поставленою Офісом Президента перед головою Одеської ОВА Олегом Кіпером була налагодження контактів з місцевими кланами, які реально утримують владу в місті.

    Однак “домовитись з місцевими” Олегу Кіперу не вдалось, натомість він зумів взяти під контроль більшу частину корупційних потоків південних портів, через “дозвола” на захід/вихід кораблів, які  наразі видає військова адміністрація.

    Варто відзначити, що експортери та імпортери, які за словами джерела стали основною жертвою корупційних зловживань з боку Олега Кіпера, будучи крупними гравцями, “добігли до Офісу з тезою про необхідність міняти Кіпера”.

    Параллельно проти Олега Кіпера розпочалась медійна кампанія в ЗМІ, яка посилилась після припинення громадянства меру Одеси Геннадію Труханову через нібито наявність у нього паспорту РФ.

    Насправді, у Олега Кіпера з РФ зв’язків значно більше чим  у Геннадія Труханова. Адже якщо “гіпотетичний паспорт РФ” у Труханова таки існує, то його коло зв’язків всерівно проходить більше” по лінії криміналітету”.

    В той же час зв’язки з РФ Олега Кіпера не обмежуються наявністю паспорта країни-агресора у його дружини, а сконцентровані в середовищі близькому до російських спецслужб.

    Нагадаємо, що за часів Януковича Олег Кіпер був заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ, куди його призначив тодішній генпрокурор Віктор Пшонка.   Наразі Пшонка отримав російське громадянство та проживає в елітному Підмосков’ї.

    Тож наявність у дружини Олега Кіпера бізнесу в Росії може свідчити про збереження главою Одеської ОВА неформальних контактів з топ-втікачами, такими як його екс-начальник Віктор Пшонка.