В Україні з новою силою спалахнула дискусія щодо оплати праці вчителів. Цього разу — на рівні народних депутатів. Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій наполягає: у 2026 році педагоги мають отримати не символічні надбавки, а повноцінне підвищення зарплат — щонайменше до трьох мінімальних окладів, тобто 25 941 гривні.
Голова профільного комітету Сергій Бабак заявив, що під час фінального доопрацювання держбюджету уряд відхилив правку, яка передбачала суттєве збільшення виплат педагогам. За версією Кабінету Міністрів, на це нібито необхідно додаткових 20 мільярдів гривень, що зараз «неможливо профінансувати». Однак Бабак називає ці розрахунки завищеними.
За підрахунками комітету, реальна додаткова потреба становить 7,42 мільярда гривень, що дорівнює лише 0,15% державного бюджету. Причина — майже половина коштів повертається назад у казну у вигляді ПДФО, ЄСВ та військового збору.
Окремий акцент депутати роблять на катастрофічному рівні оплати молодих учителів. Нині вчитель зі стандартним навантаженням отримує лише 8162 гривні «на руки». Навіть після запланованого урядом підвищення у 2026 році чиста зарплата зросте максимум до 10 845 гривень. За запропонованою народними депутатами моделлю педагог міг би отримувати близько 20 тисяч гривень після сплати податків.
У Комітеті наголошують: держава щороку випускає понад 10 тисяч нових учителів, але не створює умов, щоб вони залишалися в професії. У результаті значна частина молодих педагогів змінює сферу діяльності вже протягом першого року роботи.
Депутати закликають уряд повернутися до розгляду правки і переглянути бюджетні пріоритети. На їхню думку, без суттєвого підвищення зарплат система освіти ризикує втратити ціле покоління фахівців.
Україна з високою ймовірністю не прийме так званий план Віткоффа, а ключові рішення у сфері національної безпеки та дипломатії будуть відкладені щонайменше до весни 2026 року. Про це заявив політолог Вадим Денисенко, коментуючи останні міжнародні перемовини та внутрішню політичну ситуацію.
За словами експерта, позиції України та Росії щодо мирного врегулювання залишаються незмінними, а тому шансів на прорив найближчим часом немає.
Денисенко зауважив, що перемир’я до Нового року можливе лише у випадку, якщо Україна погодиться на здачу Донбасу, що є ключовою вимогою Росії для початку переговорів. Такий сценарій він назвав неможливим.
Політолог переконаний, що повернення президента Володимира Зеленського після серії зустрічей зі світовими лідерами не змінить розкладу сил у середині країни. Він прогнозує, що НАБУ та САП і далі розширюватимуть коло підозрюваних у справи корупційного характеру.
При цьому частина фігурантів, попри те, що для них швидко визначають великі застави, найімовірніше піде на угоди зі слідством.
Денисенко наголосив:
«Створення і розвал коаліцій в Україні ніколи не було ідеологічним процесом. Воно завжди залежало від фінансових преференцій та гарантій недоторканності для бенефіціарів фракцій».
Саме питання недоторканності, на його думку, визначатиме майбутнє парламентських союзів.
Експерт підкреслив, що нинішня ситуація навколо плану Віткоффа нагадує переговори в Анкориджі, коли США не змогли істотно вплинути на позицію Росії.
«Тільки тиск Китаю може змінити ситуацію кардинально», — наголосив Денисенко.
Водночас він зауважив, що Україна частково втратила свою ключову моральну перевагу:
«Ми втратили ореол мученика, який захищає демократію».
За його словами, це зменшує дипломатичний ресурс країни у переговорах зі світовими лідерами.
За інформацією наших джерел, після закритої наради в Офісі Президента, близькі до Офісу медійники отримали завдання провести заміри настроїв у суспільстві щодо готовності “обміну територій на мир”.
Також, за інформацією джерела, під час закритої наради обговорювались варіанти легалізації рішення про зупинку бойових дій в обмін на території через парламент.
Зокрема, в ОП розглядають варіант перекладення політичної відповідальності за прийняття рішення на депутатів ВР.
Водночас, за інформацією джерела, на цьому шляху Офіс зіштовхнувся з певними складнощами: “частина груп депутатів, включаючи Давида Арахамію, не готові голосувати за таке рішення без певних “бонусів”, а інша група “рядових депутатів” у приватних розмовах зазначають, що простіше втекти за кордон і здати мандат”.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про додаткове фінансування діяльності Верховної Ради. Згідно з розпорядженням від 1 жовтня, парламент отримає понад 143 мільйони гривень, більша частина яких буде спрямована на виплату зарплат працівникам.
Кошти були передані Управлінню справами Апарату Верховної Ради за рахунок видатків Міністерства фінансів, закладених у бюджетну програму «Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади».
Отримане фінансування буде використано за програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради».
Найбільша частина коштів — 120,21 мільйона гривень — призначена на оплату праці співробітників парламенту. Решту суми витратять на організаційні та технічні потреби Апарату Верховної Ради.
Таким чином, уряд забезпечив додаткове фінансування парламенту, що дозволить покрити зарплати та поточні витрати у другій половині 2025 року.
Народний депутат Дмитро Чорний повідомив, що нинішня каденція Верховної Ради добігає кінця, і вже наступного року в Україні може з’явитися новий склад парламенту. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
«Відчуваю, що ця каденція Ради добігає завершення, і ми працюємо якщо не останню, то точно передостанню сесію. Уже наступного року країна, ймовірно, матиме новий парламент. Це тісно пов’язано із питанням завершення війни», — зазначив Чорний.
Він наголосив, що колеги-депутати мають утриматися від політичних суперечок і зосередитися на ухваленні рішень, які справді важливі для держави. «Час, що залишився, має бути використаний якісно та продуктивно. Це наш останній шанс діяти заради безпеки та майбутнього країни», — підкреслив нардеп.
Наразі в Україні вибори не проводяться через дію воєнного стану, запровадженого після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Конституція забороняє проведення виборів у цей період, тому точні строки та формат наступних виборів залишаються невизначеними й безпосередньо залежать від розвитку безпекової ситуації.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев знову публічно виступив за скасування так званих «кланових спецпенсій» для посадовців. Цього разу він послався на петицію, яка з’явилась на сайті парламенту, де громадяни закликають підтримати законопроєкт №12278.
«Уже не перший місяць ми бачимо затягування розгляду питання скасування кланових спецпенсій. Система пручається, клани чинять опір, і це зрозуміло. Але врешті справедливість має перемогти», — заявив Гетманцев. Він також подякував авторці петиції за активну позицію та небайдужість.
Законопроєкт №12278 стосується скасування спеціальних пенсій для окремих категорій осіб, зокрема працівників прокуратури. Його ініціювала голова Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова. Комітет вже рекомендував Верховній Раді ухвалити документ у другому читанні та в цілому.
Гетманцев закликав колег у парламенті не зволікати та якнайшвидше винести законопроєкт на голосування в сесійну залу. Він також пообіцяв не зупинятися на цьому та надалі відстоювати перегляд мінімальної пенсії, індексацію пенсійних виплат і повноцінну пенсійну реформу.
За його словами, ліквідація привілеїв для обраних сприятиме тому, щоб усі пенсіонери в Україні мали змогу жити гідно, а не виживати.
Президент України Володимир Зеленський виступив перед Верховною Радою, де анонсував створення нового «Плану стійкості». Однак, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, сам план був лише оголошений, а його детальна презентація очікується в грудні цього року.
Загалом, за словами Железняка, у виступі «було дуже багато води». Трансляція виступу не велася.
Нардеп наводить основні тези президента:
– «Ми не торгуємо безпекою або суверенітетом. Ми не відмовимося від прав на всю свою територію»;
– виборів до кінця війни не буде;
– зменшення мобілізаційного віку не буде. «Але запропонуємо контракти з мотиваційним пакетом тим, хто не досяг мобілізаційного віку», – додає нардеп Гончаренко;
– буде створено Міністерство об’єднання України, до кінця року представлять кандидатуру міністра;
– у березні 2025 року буде індексація пенсій на рівень інфляції;
– планується закон про множинне громадянство;
– поставлено завдання наступного року зробити 3 тис. крилатих ракет;
– з’явиться військовий омбудсмен і Технологічна ставка;
– прямі кошти для бригад мають бути збільшені;
– до кінця року будуть заповнені всі вакансії українських послів і будуть заміни по країнах G7;
– Зеленський ініціює створення «культурного Рамштайна»;
– наступного року з’являться «помічники ветерана» – 11 000 фахівців із супроводу ветеранів;
– хочуть створити кафедри україністики в іноземних університетах;
За інформацією наших джерел, у Верховній Раді України назріває серйозна політична криза, пов’язана з незадоволенням і розчаруванням серед частини депутатів фракції “Слуга народу”.
Зокрема, близько 40 народних обранців готові скласти свої повноваження та покинути країну. Це може призвести до значних змін у балансі сил у парламенті та посилити політичну нестабільність, що серйозно вплине на діяльність уряду і президента Зеленського.
У відповідь на потенційні загрози Офіс Президента почав вживати заходи для обмеження руху “ненадійних” депутатів за кордон. Це частково є спробою контролювати ситуацію та не дозволяти потенційним “відступникам” впливати на політичний процес, перебуваючи за межами України. Одним з варіантів, які обговорюються в ОП, є введення обмежень на виїзд депутатів, які можуть бути частиною цього розчарованого крила фракції.
Відхід цілої групи депутатів може мати серйозні наслідки для “Слуги народу”. Якщо значна частина депутатів вирішить покинути парламент, це поставить під загрозу стабільність коаліції та уряду, що, в свою чергу, ускладнить прийняття важливих законопроектів та проведення реформ. Тиск на депутатів також може означати спробу стабілізувати ситуацію всередині фракції, уникнувши подальших розколів.
В Україні несподівано загострилися стосунки між президентом Володимиром Зеленським і Верховною Радою, яка до цього часу вважалася лояльною до президента і його адміністрації.
Перші ознаки цього були помічені ще в липні, коли парламент раптово вирішив оголосити перерву у своїй роботі майже на місяць.
Сьогодні Зеленський з цього приводу зробив досить різку заяву, закликавши Раду “невідкладно найближчим часом” провести засідання. За його словами, термінового ухвалення потребують законопроєкти про виплати бійцям за операцію на Курщині, надання українського громадянства іноземцям у ЗСУ та їхнім рідним, трофейну зброю та позбавлення звань і нагород колаборантів.
“Звісно, окрім цих названих мною рішень, є ще деякі інші, не менш важливі законодавчі ініціативи, які посилюють нашу незалежність, зокрема, духовну незалежність, а також урядова робота, щоб їх впровадити. Усе це необхідно зробити дійсно оперативно”, – заявив Зеленський.
А парламент не збирався вже понад три тижні.
Формальна причина: опозиція вимагає голосування за закон про заборону Української православної церкви, і, як примусовий захід, заблокувала парламентську трибуну.
Попередньо нове пленарне засідання відбудеться у 20-х числах серпня, і, як очікується, одним із перших питань буде церковний законопроєкт.
Однак є й інша версія, згідно з якою робота парламенту насправді зупинилася через закулісну боротьбу навколо крісла прем’єр-міністра.
“Страна” повідомляла, що з кінця червня ширяться чутки про можливу рокіровку Дениса Шмигаля, який сьогодні очолює уряд, на першого віцепрем’єра-міністра економіки Юлію Свириденко. За це кадрове рішення виступає глава ОП Андрій Єрмак і, як вважається, Зеленський уже ухвалив рішення про зміну глави уряду.
Однак “перезавантаження” досі не відбулося. За поширеною в парламентських колах версією, це відбувається через прихований опір усередині парламенту, який чи то підтримує, чи то навіть очолює голова пропрезидентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.
Як стверджує опозиційний нардеп Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”), між прем’єром і Арахамією склалися “добрі та різноманітні стосунки”. При цьому голова фракції позиціонує себе як незалежний від Єрмака “центр ухвалення рішень”.
“Тому він вирішив поборотися за Шмигаля”, – написав парламентарій у своєму Telegram-каналі.
Скандал, що спалахнув довкола українки Крістіни Вороновської та польського прем’єра Дональда Туска, викликав велику увагу в польській пресі та соціальних мережах. Вороновська, яка є помічницею Туска, стала об’єктом критики та обговорення через недавню публічну заяву прем’єра, що призвело до широкого резонансу.
На Вороновську звернули увагу опоненти польського прем’єра, зокрема представники партії “Право і справедливість”, а також їхні прихильники.
У соцмережах почали з’являтися пости, що ставали під сумнів кваліфікацію Крістіни Вороновської, оскільки до сейму вона працювала в салоні краси.
Також їй закидають зв’язки з Росією через батька, який служив у радянській армії, і далеку родину в РФ.
В офісі Дональда Туска всі звинувачення відкидають. Сама Крістіна Вороновська скандал довкола свого імені не коментувала.
Автор фото,fakt.pl
Підпис до фото,“Красуня в мереживі поруч з прем’єр-міністром” і “ось янголятко Туска” – так написала про скандал щоденна газета Fakt
Історію про таємничу асистентку Туска, а також її фото винесли на перші шпальти кілька польських таблоїдів. Видання Fakt питає, ким є “янголятко Туска”, а Gazeta Polska пише про “косметологиню з російськими зв’язками”.
Розповідаємо, що відомо про Крістіну Вороновську.
Хто така Крістіна Вороновська
Чи має достатню кваліфікацію для роботи у парламенті людина, яка спеціалізується на бровах? Такі питання до польського прем’єра ставлять користувачі Х (колишній Twitter).
Інформація про помічницю Крістіну Вороновську є на сайті Сейму у розділі про Туска.
Там же вказано, що до роботи у польському парламенті вона працювала у салоні краси “Dream of beauty” у Варшаві.
Автор фото,dreamofbeauty.pl
Підпис до фото,Фото Крістіни Вороновської з сайту салону краси з рекламою косметлогічних процедур
На скрінах з сайту салону можна прочитати, що Вороновська займалась косметологією і “була закохана в анатомію шкіри”. Спеціалізація Вороновської – косметологічні процедури в області очей та брів.
Інформацію про Вороновську вже з сайту видалили. Але на спільних фото вона ще є.
Журналісти знайшли цей салон у Варшаві, але там відмовилися давати коментарі.
Вороновська з травня 2024 року є помічницею депутата Дональда Туска. Саме депутата, а не прем’єра. Адже до того, як він став прем’єром, Туска обрали до Сейму.
Крістіні Вороновській 34 роки. Вона народилася у Польщі у 1989 році. Її батько служив у радянській армії.
Пізніше її родина переїхала до України. Тут вона закінчила університет, але невідомо, який саме. Деякий час жила в Україні, працювала у банківській сфері. З 2018 року переїхала до Польщі.
Судячи з цитат з її інстанраму, Вороновська писала, що є українкою – #ukrainiangirl, а також називала себе полькою. Зараз акаунт Вороновської, що мав 70 тис. підписників, заблокований.
Крім роботи у салоні краси, на сайті парламенту також зазначено, що вона працювала в офісі партії “Громадянська платформа”.
Але схоже, що саме робота у сфері краси найбільше збурила користувачів соцмереж.
“Однією з двох помічниць прем’єр-міністра Дональда Туска є українка Крістіна Вороновська…І в цьому не було б нічого дивного, якби не той факт, що ця помічниця роками працювала… в салоні краси “Dream of beauty” у варшавському районі Мокотув”, – пишуть у Х.
Окрім того, опоненти Туска наголошують на тому факті, що робота екскосметологині збіглася у часі зі зниженням податків на косметологичні послуги у Польщі.
Кілька коментаторів у Х з правими поглядами звернули увагу, що Крістіна Вороновська народилася у 1989 році у польському селі Мендзижече, неподалік якого була радянська військова база. Її батько був військовим.
“Що її батьки там (у військовій базі – Ред.) робили?”, – запитує в Х журналіст-розслідувач Марчін Добскі.
“Там (поблизу Мендзижече- Ред.) дислокувалися радянські війська зв’язку. Цілком ймовірно, що ваша помічниця — донька офіцера. Офіцер ГРУ – тобто російської розвідки”, – віртуально запитав Туска у Х журналіст Марчін Торц.
Також у соцмережах писали про нібито її родичів в Росії. Ці повідомлення не отримали підтвердження і зводилися до спільного месиджу – у Туска є помічниця, яка пов’язана з Росією.
Скандалом довкола Вороновської активно користаються опозиційні політики, опоненти Туска, пише видання Wiadomosci. Новини про Вороновську опубілкувала загальнонаціональна польська щоденна газета Rzeczpospolita і популярний тижневик Wprost.
Автор фото,dreamofbeauty.pl
Підпис до фото,Крістіна Вороновська на фото, яке ще не видалили з сайту салону краси
“Косметологиня з російськими контактами” – такий заголовок винесла на першу шпальту Gazeta Polska.
А ще у Х жартома пишуть, що Вороновська насправді є агентом СБУ в офісі Туска.
Багато повідомлень польських коментаторів, присвяченій Вороновській, супроводжувалися її відвертими фото з інстаграму.
Також у соцмережах поширюють фото з її інстаграму з запитанням, звідки у косметологині сумка Louis Vuitton за 10 тис. злотих (100 тис. грн).
“Хто вам сказав, що сумка справжня, а не підробка?”, – пишуть у відповідь інші користувачі.
Що кажуть у Туска
Правоохоронці запевняють, що після того, як Дональд Туск став прем’єром у грудні минулого року, людей з його оточення перевірили. Зокрема і Крістіну Вороновську.
Ця перевірка дуже ретельна, розповів Яцек Добжинський, речник Міністерства внутрішніх справ.
Зі спростуванням інформації щодо Вороновської був змушений виступати і керівник канцелярії прем’єр-міністра Польщі Ян Грабець.
Він також запевнив, що жінку перед прийомом на роботу до Сейму перевірили спецслужби. Політик каже, що Вороновська не має доступу до жодних конфіденційних даних. Зараз у Сеймі вона а організовує роботу парламентаріїв.
Автор фото,PA
Підпис до фото,Представник Дональда Туска вийшов до преси з поясненнями щодо Вороновської
“Крістіна працює з нами у “Громадянській Платформі” з 2022 року. Її взяли на посаду секретаря, коли ми шукали нових людей для розширення офісу перед виборчими кампаніями”, – розповів Грабець у коментарі виданню Wirtualna Polska.
За його словами, вона закінчила економічний факультет в Україні та працювала там у банківській сфері. У Польщі не змогла знайти роботу за фахом, тому влаштувалась у салон краси.
У 2022 році, відгукнувшись на оголошення, вона прийшла працювати до “Громадянської платформи”.
“Керівник нашого офісу Моніка Кшепковська вирішила, що Крістіна має потенціал, що вона добре розмовляє польською, бо має польське походження, і що варто дати їй шанс”, – пригадує Грабець.
Він додає, що Вороновська швидко звикла до партійної роботи. Згодом почала керувати одним із секретаріатів і успішно організовувала зустрічі для депутатів.
За словами керівника канцелярії прем’єра, Вороновська дуже гарно працювала і на початку цього року, коли створювали парламентський офіс Туска, її рекомендували для роботи у Сеймі.
Ян Грабець розповідає, що особисто рекомендував Вороновську. Вона працює помічницею депутата за контрактом.
Керівник канцелярії прем’єра підтвердив, що Крістіна Вороновська народилася в Польщі, оскільки її батько служив там як солдат радянської армії. Після проголошення незалежності України батько Вороновської вступив до української армії. Зараз він є військовим пенсіонером. Працює в охороні.
Як повідомляє Грабець, Вороновська виросла в Україні, але її дідусь й бабуся мають польське коріння. У жінки є далека родина в Росії, але, всупереч твердженням інтернет-користувачів, це не її сестра.
Ще одне звинувачення на адресу помічниці Туска стосувалося її роботи в індустрії краси. Жінка входила до фонду “Beauty Razem”, який боровся за зниження ПДВ на косметологічні послуги.
Праві оглядачі стверджували, що саме Вороновська лобіювала в офісі прем’єра рішення уряду щодо зниження податків.
Однак обіцянку знизити податки озвучили ще раніше – у передвиборчій програмі Туска восени 2023 року.
Крім того, представники галузі стверджують, що Крістіна Вороновська не мала відношення до переговорів з урядом щодо зниження ПДВ.
“Помічниця Дональда Туска не брала участі у переговорах щодо 8% ПДВ від імені Beauty Razem”, – наголошується в заяві фонду, яку цитує видання Wprost.
Урядовий інформаційний центр також заперечив участь помічниці Вороновської в галузевих консультаціях.
Протягом тижня скандал довкола помічниці Туска не стихає. Подробиці її життя продовжують смакувати таблоїди. Це, на думку оглядачів, спричинює значну шкоду іміджу польського прем’єра.
Українку Крістіну Вороновську слід вилучити з оточення прем’єр-міністра, кажуть офіцери секретних служб, опитані виданням Rzeczpospolita .
“У Польщі достатньо людей з такими ж компетенціями, працевлаштування яких не призводить до таких серйозних іміджевих наслідків”, – вважає Ґжегож Малецький, колишній голова Управління зовнішньої розвідки.
